Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)

Проаналізовано публікації персонологічного змісту на сторінках часопису “Архіви України” за 2009–2011 рр., в яких висвітлено внесок відомих особистостей у розвиток вітчизняної архівної справи. У додатку в хронологічному порядку подано список публікацій, що стосуються персоналій....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Ковтун, М.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2012
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	Огляди джерел та документальні нариси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59759
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2012. — № 1. — С. 117-136. — Бібліогр.: 81 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59759
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-597592014-04-11T03:02:14Z Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.) Ковтун, М.В. Огляди джерел та документальні нариси Проаналізовано публікації персонологічного змісту на сторінках часопису “Архіви України” за 2009–2011 рр., в яких висвітлено внесок відомих особистостей у розвиток вітчизняної архівної справи. У додатку в хронологічному порядку подано список публікацій, що стосуються персоналій. Проанализированы публикации персонологического содержания на страницах журнала “Архивы Украины” за 2009–2011 гг., в которых освещен вклад известных личностей в развитие отечественного архивного дела. В приложении в хронологическом порядке представлен список публикаций, касающихся персоналий. The article analyzes the publications on personalities in the “Archives of Ukraine” journal during the 2009–2011, which highlight the contribution of famous persons to the development of the national archival affairs. The supplement contains the chronological list of publications on the personalities. 2012 Article Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2012. — № 1. — С. 117-136. — Бібліогр.: 81 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59759 [930.25(092)+929](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси
spellingShingle	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Ковтун, М.В. Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.) Архіви України
description	Проаналізовано публікації персонологічного змісту на сторінках часопису “Архіви України” за 2009–2011 рр., в яких висвітлено внесок відомих особистостей у розвиток вітчизняної архівної справи. У додатку в хронологічному порядку подано список публікацій, що стосуються персоналій.
format	Article
author	Ковтун, М.В.
author_facet	Ковтун, М.В.
author_sort	Ковтун, М.В.
title	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)
title_short	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)
title_full	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)
title_fullStr	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)
title_full_unstemmed	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)
title_sort	особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "архіви україни" (2009–2011 рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Огляди джерел та документальні нариси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59759
citation_txt	Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2012. — № 1. — С. 117-136. — Бібліогр.: 81 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT kovtunmv osobistostíívítčiznânaarhívístikasprobaanalízupersonífíkovanihpublíkacíjvžurnalíarhíviukraíni20092011rr
first_indexed	2025-07-05T10:57:37Z
last_indexed	2025-07-05T10:57:37Z
_version_	1836804271097511936
fulltext	огляди джерел та документальні нариси 117 УДК [930.25(092)+929](477) М. В. КоВтУн* особистості і Вітчизняна архіВістиКа: спроба аналізУ персоніфіКоВаних пУбліКацій В жУрналі “архіВи УКраїни” (2009–2011 рр.) Проаналізовано публікації персонологічного змісту на сторінках часопи- су “архіви україни” за 2009–2011 рр., в яких висвітлено внесок відомих осо- бистостей у розвиток вітчизняної архівної справи. у додатку в хронологічно- му порядку подано список публікацій, що стосуються персоналій. Ключові слова: архівіст; архівознавство; особистість в архівній справі; журнал “архіви україни”. В останні десятиліття значного розвитку в україні набули дослі- дження з історії архівної справи як складової спеціального галузевого напряму історичної науки. дедалі більше уваги приділяється персо- наліям, тим, хто здійснив вагомий внесок у розвиток архівної справи україни, а також тим, хто творчо і продуктивно продовжує працювати нині на архівній ниві. активізація біографічних досліджень розпочалася у другій поло- вині 1990-х рр. суттєво поповнили історіографію монографічні дослі- дження й розвідки с. і. Білоконя про В. В. міяковського1, і. В. Верби про о. П. оглоблина і н. д. Полонську-Василенко2, і. н. Войцехівської про В. с. іконникова3, л. а. дубровіної про м. В. геппнера4, о. Б. ко- валенка про П. к. Федоренка5, В. В. Патик про В. і. стрельського6 та ін. Біографічні дослідження в контексті вивчення історії архівної спра- ви та архівознавства стали одним із пріоритетних напрямів діяльності створеного наприкінці 1994 р. українського науково-дослідного інсти- туту архівної справи та документознавства. у спеціалізованій вченій раді ундіасд за 2003–2011 рр. було захищено п’ять кандидатських дисертацій, присвячених вченим-архівознавцям, історикам та організа- торам архівної справи: маги і. м. про Віктора олександровича рома- новського7, Павловської н. П. про Василя івановича Веретенникова8, Приходько л. Ф. про олександра сергійовича грушевського9, Волко- труб г. к. про Пилипа Васильовича клименка10 та Ємчук о. і. про сергія івановича маслова11. крім того, держкомархівом україни та ундіасд підготовлено ґрунтовний довідник енциклопедичного ха- * Ковтун Марина Вікторівна – кандидат історичних наук, старший нау- ковий співробітник відділу архівознавства українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. © м. В. ковтун, 2012 огляди джерел та документальні нариси118 рактеру “українські архівісти ХіХ–ХХ ст.”12, мета якого полягала пе- редусім “у чіткому визначенні шляхом дослідження життя і діяльності особистостей етапів розвитку архівної справи в україні, внеску кож- ного покоління архівістів у формування суспільно значущої архівної спадщини, національних здобутків і прорахунків в управлінні галуззю, в аналізі теоретичних досягнень українських архівознавців як складо- вої світового досвіду розвитку архівістики, в піднесенні соціального рейтингу професії архівіста”13 та “українську архівну енциклопедію”14, четвертий блок якої – “Персоналії” акумулював статті про українських та зарубіжних істориків та архівістів, котрі своїми працями сприяли розвитку теорії та практики архівної справи, формуванню теорії та ме- тодики архівознавства, збиранню, зберіганню й примноженню націо- нальної архівної спадщини. джерелознавчий аналіз масиву публікацій архівознавчої тематики у науково-практичному журналі “архіви україни” (далі – “ау”) дає можливість розкрити значення часопису у дослідженні і популяризації внеску особистостей у розвиток архівної справи україни. Публікації особового (персонологічного) характеру на сторінках журналу можна умовно поділити на декілька тематичних блоків: публі- кації, присвячені висвітленню життя й діяльності видатних архівістів, істориків; ювілейні статті; некрологи. “ау”, що фактично є продовженням українських архівознавчих видань довоєнного часу: “архівної справи” (1925–1931), “радянсько- го архіву” (1931–1932), “архіву радянської україни” (1932–1933), був заснований 1947 р.15 Це провідне періодичне видання архівної галузі україни, незмінним видавцем якого був і залишається центральний ор- ган управління архівною справою в україні (головне архівне управлін- ня, державний комітет архівів україни, з 2011 р. – державна архівна служба україни (укрдержархів). на сторінках “ау” знаходять відобра- ження всі сторони архівного життя нашої держави: публікуються тек- сти офіційних документів і статті-коментарі з питань законодавчої та нормативно-правової бази діяльності архівів, дописи про архівну науку та освіту, історію архівної справи в україні, огляди архівних джерел, що мають значний історичний і суспільний інтерес, проблемні статті з теоретичних і практичних питань документознавства і діловодства, про архівну україніку. основними рубриками, без яких неможливо уявити “ау”, є: “стат- ті та повідомлення”, “Подія”, “З історії архівів та архівних зібрань”, “джерелознавчі дослідження”, “огляди джерел та документальні нари- си”, “особистості”, “унікальний документ”, “архівна справа за кордо- ном”, “інформації і рецензії”, “Ювілеї”, “In memoriam”. Видання також знайомить архівну спільноту з набутками архівної галузі україни в ца- огляди джерел та документальні нариси 119 рині міжнародного співробітництва та з практикою і кращими здобут- ками архівної справи у різних країнах світу. серед перелічених розділів варто виокремити рубрику “особистос- ті”, започатковану у журналі порівняно недавно – у 2009 р. як видно з її назви, в ній вміщуються дописи, присвячені висвітленню внеску окремих осіб у розвиток архівної справи та ролі в архівістиці загалом. раніше публікації персонологічного змісту подавались у різних рубри- ках “ау”: “матеріали до словника архівних діячів”, “до портретів іс- ториків минулого”, “Подія” тощо, тобто спостерігалась певним чином розпорошеність публікацій такого роду. Чим привертає увагу нова рубрика? насамперед у ній необхідно відзначити публікації низки керівників та провідних фахівців архівної галузі україни, що є авторами статей, покликаних висвітлити діяль- ність відомих вчених, істориків, архівознавців, архівістів, досвідчених практиків архівної справи, які вже відійшли у вічність (статті про оле- ну Базанову, івана Бутича, Бориса іваненка, івана кураса, ореста ма- цюка, гордія Пшеничного, Віктора романовського, В’ячеслава стрель- ського та ін.). Ці статті цінні насамперед тим, що майже всі їх автори були особисто знайомі з названими особистостями, тривалий час пліч- о-пліч працювали з ними, тобто їх можна розглядати як важливі осо- бисті свідчення, враженння й оцінки очевидців і соратників відомих ді- ячів, які часто оприлюднюють відомості про персоналії, не зафіксовані в жодних документах. Внесок у розвиток архівної справи колишніх фундаторів і багато- річних керівників Центрального державного кінофотофоноархіву укра- їни ім. г. с. Пшеничного, відомих істориків-архівістів, архівознавців, членів редколегій науково-інформаційного бюлетеня “архівів україни” г. Пшеничного та о. Базанової розглянула у своїх статтях к. і. н., заст. директора ЦдкФФа україни імені г. с. Пшеничного т. Ємельянова16. так, у статті, присвяченій архівісту, що самовіддано та натхненно пра- цював на архівній ниві, засновнику та багаторічному (грудень 1943– 1978) директору ЦдкФФа україни, керівнику та наставнику о. Базано- вої – гордієві Пшеничному, через виклад його біографічних відомостей, авторка детально зупиняється на розкритті пріоритетів у різнобічній діяльності відомого організатора архівної справи, винахідника широко знаного серед архівістів унікального за своєю конструкцією металевого “стелажа Пшеничного – для зберігання предметів”. Висвітлюється його вагомий внесок у повернення в україну цінних архівних документів і музейних експонатів, вивезених у роки війни на Захід нацистськими окупантами, та у справу плідної взаємодії очолюваного ним архіву з установами – джерелами комплектування. Відзначено особливу увагу г. Пшеничного до належної організації зберігання та використання ін- формації аудіовізуальних документів, впровадження ним нових мето- огляди джерел та документальні нариси120 дик зберігання, описування і використання архівних документів17, які узагальнювались і оприлюднювались фахівцем на шпальтах “науково- інформаційного бюлетеня”18. невипадково ЦдкФФа україни єдиний серед архівів україни заслужено носить ім’я свого засновника і бага- торічного керманича. Цілком можливо, що це є унікальним фактом, бо аналогічних прикладів у світовій архівістиці нами не виявлено (у спорідненій бібліотечній сфері такі факти є, наприклад, Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури ім. м. і. рудоміно у москві). В іншій статті дослідницею відзначено незаперечний внесок бага- торічного керівника ЦдкФФа україни імені г. с. Пшеничного олени Базанової у розвиток аудіовізуальної архівістики, бо “не було такого напряму у теорії та практиці архівної справи, де не була б присутня або виявляла значний інтерес до проблематики о. Базанова”19. Цю статтю слід розглядати як один з перших кроків у справі гідного увічнення пам’яті й поцінування творчого й практичного доробку відомого укра- їнського архівіста. непересічній постаті знаного історика, журналіста, архівіста, за- служеного працівника культури україни, колишнього начальника го- ловного архівного управління при раді міністрів урср (з 1992 р. при кабінеті міністрів україни) і одночасно головного редактора “ау” Бориса іваненка у рубриці “Подія” присвячені статті В. лозицького20, Ю. Прилепішевої21, л. горлача22. так, В. лозицький розкрив наукову та організаційну діяльність Б. іваненка в Цдаго україни (1996–2000) на посадах спершу провідного спеціаліста, а в 1998–2000 рр. директора архіву, підкреслюючи, що коментарі Бориса Васильовича до архівних документів та трактування їх ставали цінним джерелом інформації у науково-дослідницькій роботі співробітників та численних відвідува- чів Цдаго україни23. автор відзначає значний внесок Б. іваненка у комплектування архіву профільними документами: “він спрямовував колектив на використання всіх можливостей для поповнення фондів матеріалами політичних партій та громадських організацій, які відігра- вали помітну роль у розбудові незалежної демократичної української держави”24. Внесок Б. іваненка у розвиток міжнародного співробітництва держкомархіву україни у непростих умовах кінця 1980-х – першої по- ловини 1990-х рр. розкрила Ю. Прилепішева25. авторка акцентує увагу на тому, що Б. іваненко завдяки своїм діловим якостям, комунікабель- ності, відкритості користувався повагою серед керівників світових ар- хівних інституцій, що позитивно впливало на імідж архівної служби україни, гідно представляв свою державу на міжнародних архівних фо- румах, конференціях круглих столів міжнародної ради архівів (мра), міжнародних конгресах мра. огляди джерел та документальні нариси 121 свого чернігівського земляка, непересічну постать, “людину, котра надто любила людей, не вміла ховати свою душу за сімома замками від непосвячених, і часто-густо не піддавалась прийнятим у верхніх ешелонах влади кастовим законам”26, на сторінках “ау” охарактеризу- вав поет та журналіст л. горлач27. автор розповів про журналістський доробок Б. іваненка, його діяльність на посадах редактора районної газети у старовинному любечі, коли “в ньому почала активніше роз- виватися здібність організатора”, очільника республіканського радіо й телебачення в м. києві, керівника головного архівного управління україни та діяльність у Чернігівському земляцтві. Про внесок видатного українського археографа та історика-джере- лознавця другої половини ХХ ст., “патріарха української архівної спра- ви” івана Бутича до скарбниці національного джерелознавства розпові- дається у статті к. і. н., завідувача відділу джерел ХіХ – початку ХХ ст. інституту української археографії та джерелознавства ім. м. грушев- ського нан україни і. гирича28. Поряд із великими публікаторськими проектами, ініційованими і. Бутичем, а саме: корпусом дипломатарію українських гетьманів та виданням документів і матеріалів про видат- них діячів української культури і суспільно-політичного життя ХіХ ст., і. гирич вбачає найбільшу заслугу і. Бутича в тому, що той започатку- вав заснування і особисте редагування журналу “ау” як найбільшого за суспільним значенням проекту, який саме завдяки невтомній праці івана Бутича “перетворився з вузькоспеціального архівно-інформацій- ного бюлетня на цікавий повноваговий історико-джерелознавчий жур- нал, що у 1970-і роки був кращим від “українського історичного жур- налу”29. таке порівняння на користь “ау” є дуже промовистою оцінкою праці і. Бутича, адже на той час “уіж” був академічним виданням під пильним контролем ідеологічного відділу Цк кПу, з давніми тради- ціями, автуру якого складали маститі вчені-історики урср. і. гирич наводить яскраві приклади намагань “архівного трудівника, для яко- го архівний пошук та видання джерел були життєвою необхідністю”30, відроджувати ті проекти незалежної української науки 1920- х років, які влада заборонила у часи сталінізму, і які надзвичайно важко було по- дати до друку після припинення т. зв. “хрущовської відлиги”. діяльність видатного українського вченого, блискучого організато- ра науки, політичного і державного діяча, академіка і. кураса дослідив д. і. н., професор р. Пиріг31. автор відзначив величезний внесок свого “старшого товариша”, непересічної особистості і прекрасної людини у вітчизняну соціогуманітарну сферу, серед якої архівна справа займала особливе місце: “все свідоме життя він пов’язав з архівами: від сту- дентської практики в одеському обласному архіві до віце-прем’єрських турбот про розвиток архівної галузі в незалежній україні”32. р. Пиріг з цілковитою підставою відносить і. кураса до кола професійних архі- огляди джерел та документальні нариси122 вістів, хоча працівником архівів той не був. до незаперечних заслуг і. кураса в царині археографічної роботи належить також розвиток і стимулювання тенденцій залучення до виявлення і публікації докумен- тів учених наукових установ та вузів, зокрема й колег і. кураса по ки- ївському державному університету ім. т. г. Шевченка та інституту іс- торії партії. автор згадує про щирі взаємовідносини, почуття вдячності за незмінно гарне ставлення з боку колеги-архівіста і. кураса, з яким його пов’язували майже три десятиліття спільної праці. Знаному львівському архівісту, фахівцю у галузі української філі- гранології, краєзнавцю, громадському діячеві, директору Центрального історичного архіву україни у львові, професору львівського держав- ного університету імені івана Франка оресту мацюку (1932–1999) при- святила свою статтю на сторінках видання к. і. н., молодший науковий співробітник інституту енциклопедичних досліджень с. Шпак33. ав- торка висвітлила особливі заслуги о. мацюка перед наукою, що ґрун- туються на віднайденні дослідником документів з історії початкового етапу українського та слов’янського книгодрукування34, підготовці у співавторстві до 500-річчя трускавця першої в українській історіогра- фії бібліографії історії міста, де окремий розділ був присвячений саме архівним матеріалам35, репрезентації української архівної справи на європейських міжнародних конференціях36, сприяння започаткуванню навчальної дисципліни “архівознавство” у львівському державному університеті імені івана Франка (1999)37. “корифею української архівістики”, “видатному речнику архівоз- навчої думки першої третини ХХ ст.” Віктору романовському та його внеску у розвиток національної архівознавчої думки й архівної спра- ви присвятила на сторінках “ау” свої статті і. мага38. Через призму життєвого і творчого шляху В. романовського, спираючись на архівні документи, у тому числі й на ті, що зберігаються за межами україни, автор висвітлює особливості доби дисциплінарного оформлення архі- вознавства та періоду становлення централізованої системи архівних установ україни. як підкреслює і. мага, В. романовський вважав, що одним із головних завдань архівістів є наукова публікація документів. Він впроваджував нові методики щодо зберігання, описування та публі- кації архівних документів, розробив програму курсу “історія архівної справи в росії та на україні”39. особливий акцент у публікації зроблено на найбільшому здобутку науково-дослідної роботи В. романовського в галузі архівознавства – написанні ним першого вітчизняного навчаль- ного посібника з архівознавства “нариси з архівознавства”, де вміще- но авторські тлумачення дефініції архівознавства, принцип викладення фактичної та аналітичної інформації та запропоновані методи роботи з архівними документами. Цей посібник істотно вплинув на подальший розвиток архівознавчої науки та архівної справи, став основою для ви- огляди джерел та документальні нариси 123 дання в незалежній україні першого національного підручника з архі- вознавства40. автором відзначена й роль В. романовського як фундато- ра історичної школи в ставрополі. на сторінках журналу д. і. н., професор В. Шандра висвітлила вне- сок історика й архівознавця і. Павловського у розвиток архівної справи та джерелознавства, що полягає в “активному обговоренні й напрацю- ванні конкретних і важливих пропозицій, котрі сприяли виробленню нової політики щодо архівної справи і в російській імперії, і в молодій українській державі, суть якої полягала в тому, аби визначитися, в який спосіб мобілізувати державні інституції, широку громадськість на збе- реження архівів, як виховати в суспільстві повагу до історичних над- бань”, а також у вивчення історичної минувшини Полтавщини41. автор акцентує увагу на значущості постаті і. Павловського для українсько- го архівознавства та історіографії, оскільки “без надзвичайно ретельно опрацьованих ним архівних даних не обходиться жодний історик, який займається дослідженням ХіХ ст.”42. життя та діяльність українського історика-архівіста, джерелознав- ця, педагога та громадського діяча, життя і творчість якого були тісно пов’язані з розбудовою архівної справи в україні, фаховою підготовкою спеціалістів із джерелознавства, документознавства, палеографії та ін- ших дисциплін В. стрельського (1910–1983) дослідили і. Войцехівська та В. Патик43. Зокрема, у статті на сторінках “ау” автори детально зу- пинилися на висвітленні майже 40-річної діяльності вченого на посаді завідувача кафедри архівознавства київського державного університе- ту ім. т. г. Шевченка, що сприяла становленню історико-архівознавчої школи в україні. оцінюючи місце і роль В. стрельського у розвитку архівної справи та архівознавства, розбудові архівознавчої освіти в україні, дослідники розкривають і період формування вченого як на- уковця та особистості, становлення його світоглядних позицій. автори чітко подають визначення завдань архівознавства (за В. стрельським): “розробка принципових аспектів відбору документальних матеріалів на державне зберігання, тобто організація комплектування державних архівів повноцінними джерелами, які виникають в процесі діяльності різних органів державної влади і управління, а також великих підпри- ємств, науково-дослідних інститутів; завдання архівознавства полягає у виробленні на основі єдиних критеріїв правил описування документів, укладанні науково-довідкового апарату, розробці форм реєстрації та збереження, оцінці змістової інформації документальних матеріалів”44. Підсумовуючи результати своєї наукової розвідки, автори характе- ризують В. стрельського як одного з перших дослідників, котрий, на основі критичного аналізу, зробив оригінальні висновки та рекоменда- ції в галузі теоретичного джерелознавства, відпрацював наукові засади класифікації джерел, розробив критерії та принципи роботи з конкрет- ними видами джерел. огляди джерел та документальні нариси124 життя та діяльність українського історика, джерелознавця, доку- ментознавця, фахівця зі спеціальних історичних дисциплін, професора київського університету а. Введенського, що першим серед україн- ських дослідників зробив спробу написати історію розвитку докумен- тознавства, дослідила В. Бондарчук (Патик)45. життєвий шлях “вдумливого науковця”, талановитого організатора архівної і музейної справи, яскравої непересічної особистості, автора близько 100 друкованих праць – миколи івановича крячка висвітлив на сторінках “ау” к. і. н., заст. директора-головний зберігач фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва украї- ни м. Ходоровський46. автор подає зафіксовані ним цікаві спогади про м. крячка, якими поділилися колишні його однокурсники (м. савчук, л. гісцова, В. Шепелюк), що також працювали в архівній системі укра- їни (так, л. гісцова тривалий час очолювала Центральний історичний архів україни в м. києві), та детально розкриває його діяльність на по- саді директора Цдамлм україни, відзначає, що значне місце у своїй роботі він відводив належному забезпеченню схоронності культурних пам’яток. Багатогранну наукову та громадську діяльність видатного україн- ського історика, археографа, архівіста та палеографа і. каманіна ви- світлено у статті аспірантки інституту української археографії та дже- релознавства ім. м. с. грушевського нан україни н. якобчук47. разом із розглядом основних етапів життєвого та творчого шляху дослідника автор визначає місце його наукового доробку в українській історіогра- фії. називаючи і. каманіна “авторитетним вченим своєї доби”, знаним і шанованим науковою громадськістю кінця ХIХ – початку ХХ століт- тя, авторка відзначає його як активного члена наукових товариств та громадських організацій, що ставили собі за мету розробку методики наукових досліджень та збереження пам’яток історії та культури48. По- ціновуючи внесок і. каманіна у розвиток архівної справи, дослідниця відзначила приділення ним значної уваги систематизації та методиці вивчення архівних справ, розроблення авторських принципів експерти- зи та палеографічного аналізу документів. с. Павленко, к. і. н., доцент кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки київського національного університету іме- ні тараса Шевченка у своїй розвідці проаналізувала відомості з історії архівів та архівної справи києва, москви та Варшави в університет- ському “Щоденнику” м. грушевського, спинившись на характеристи- ці джерельного значення “Щоденника” для вивчення окремих аспектів біографії м. грушевського, пов’язаних з його працею в архівних уста- новах наприкінці ХіХ ст.49 дослідниця робить висновки, що джерельна цінність університетського “Щоденника” м. грушевського полягає у тому, що він “відкриває можливість виявити основні життєві пріори- огляди джерел та документальні нариси 125 тети молодого дослідника, простежити становлення його як науковця, яке відбувалося за безпосередньої участі тогочасних архівних праців- ників і архівних установ києва, москви та Варшави”50. у статті аспірантки історичного факультету львівського національ- ного університету імені івана Франка о. осередчук розглянуто основні аспекти діяльності видатного історика, знаного археографа й архівіста, відомого громадського діяча л. Фінкеля (1858–1930), що започаткував створення та налагодження роботи значної кількості історичних, літе- ратурних та наукових товариств у львові, який не лише досліджував та активно публікував архівні матеріали, але й зробив значний внесок у розробку методів архівної евристики та ініціював формування нових архівних установ51. авторка відзначає помітний слід польського істори- ка в архівній справі, оскільки особливу увагу він звертав на збережен- ня архівних матеріалів та вжив чимало заходів для евакуації значної кількості документів до інших установ під час Першої світової війни52. Загальний огляд наукової спадщини українського вченого, який ві- домий широкому загалу науковців як один із видатних істориків укра- їнської книги, члена-кореспондента академії наук урср, доктора філо- логічних наук, професора, автора понад 100 актуальних донині праць з археографії, книгознавства, бібліографії, палеографії та інших історич- них і філологічних дисциплін с. маслова здійснила завідувач сектора взаємодії з державною архівною службою україни міністерства юсти- ції україни о. Ємчук53. окреслюючи головні віхи науково-педагогічної діяльності с. маслова, авторка зосередила увагу на причинах існуван- ня значної кількості його неопублікованих праць, що зберігаються в національній бібліотеці україни ім. В. і. Вернадського в особовому фонді вченого. о. Ємчук також акцентує увагу на помітному внеску с. маслова у розвиток архівної освіти (він працював на різних посадах у київському археологічному інституті, де готували й архівістів, зокре- ма, на посаді ректора інституту він намагався створити освітній заклад європейського рівня)54. Постаті представників історико-книгознавчої школи другої поло- вини ХIХ ст. – початку ХХ ст., які залишили великий доробок у справі наукового опису рукописної книги та стародруків, Юхима сіцінського та івана каманіна вивчали с. Булатова та с. міщук55. автори відзна- чили велике й перспективне значення камеральної методики і. кама- ніна щодо опису актових джерел та рукописних пам’яток. розробка ним метричного методу була викликана необхідністю вивчення для дослідження письма особливостей почерку, визначення місця та часу написання рукопису на додаток до вже використаних даних історії, фі- лології, філігранології тощо. і. каманін запропонував власну схему па- леографічного описування рукописів, яка містила відповідні графи для обліку метричних вимірів. огляди джерел та документальні нариси126 начальник відділу інформації і використання документів наФ державного архіву м. севастополя а. Фесенко на підставі маловідо- мих архівних документів висвітлила завершальний період життя і ді- яльності останнього морського міністра російської імперії адмірала і. григоровича – від звільнення зі служби у березні 1917 р. до смерті у березні 1930 р. у Франції, – приділивши особливу увагу плідній праці і. григоровича на “архівному полі” (Петроградське відділення голов- ного управління Єдиного державного архівного фонду)56. у статті від- значалось, що і. григорович крім керівництва розробкою тем, редагу- вання робіт, що подавалися до друку, складав описи і огляди архівних фондів з історії флоту, перекладав листи іноземних торговельних фірм, заводів і різних товариств57. л. Федорова розкрила внесок російського чиновника за поса- дою й пам’яткоохоронця за покликанням о. мердера в організацію пам’яткоохоронної діяльності та збереження культурних цінностей україни58. у стислому огляді о. Юркова спробувала ліквідувати прогалину в біографії відомого білорусько-українського вченого митрофана дов- нар-Запольського, що пов’язана із запрошенням вченого до викладання влітку 1918 р. у створеному в ростові-на-дону донському археологіч- ному інституті59. життєвий і творчий шлях олени апанович, видатної дослідниці іс- торії україни та запорозького козацтва, чиї праці увійшли до “золотого фонду української історіографії”, а її ім’я стоїть в одному ряду з іме- нами видатних українських істориків ХХ століття – м. грушевського, о. Єфименко, В. липинського, м. Петровського, н. Полонської-Васи- ленко, м. слабченка, д. яворницького та інших дослідив д. і. н., профе- сор кафедри історії національного університету “києво-могилянська академія”, завідувач відділу пам’яток княжої та козацької доби інститу- ту української археографії та джерелознавства ім. м. с. грушевського нан україни Ю. мицик60. автор підкреслює велике значення наукових праць та громадської діяльності “козацької матері”, адже о. апанович плідно досліджувала одну з найцікавіших і найважливіших сторінок минулого україни – іс- торію українського козацтва. Велика заслуга о. апанович, на думку автора, полягає і в тому, що вона разом з деякими іншими українськими істориками відроди- ла традицію історико-краєзнавчих досліджень та поряд із активною теоретичною історико-краєзнавчою роботою велику увагу приділяла проблемі описування та музейного і архівного збереження історичних пам’яток, особливо пов’язаних з історією українського козацтва. у ґрунтовній статті к. і. н., колишнього директора державного архіву Закарпатської області м. делегана, на основі значної частини огляди джерел та документальні нариси 127 вперше введених до наукового обігу архівних документів здійсне- но аналіз життєвого шляху та діяльності керівника архівної служби Підкарпатської русі ніколаса радвані61. Варто підкреслити, що автор успішно досяг поставленої мети, адже висвітлив через життєпис осо- бистості розвиток архівної справи на певному історичному відтинку часу та дав оцінку місця й ролі н. радвані в еволюції архівної галузі на Закарпатті у 20-х роках XX ст. дослідник стверджує, що саме н. радва- ні здійснив найбільш вагомий внесок у становлення і розвиток центра- лізованої архівної системи на Підкарпатській русі, адже на його долю випало управління Земським архівом Підкарпатської русі у період фор- мування молодої чехословацької держави62. Було вказано і на один із найважливіших напрямів діяльності новоствореної адміністрації краю у складі Чехословацької республіки, який обґрунтував н. радвані – “за будь-яку ціну зібрати всі розрізнені комітатські63 архіви та згрупувати їх в єдиний цілісний земський архів”64. талановитий архівіст вважав за обов’язок збереження історичних і культурних надбань для майбут- нього в інтересах держави і науки, що не втратило своєї актуальності і понині. у журналі “ау” також практикується публікація інтерв’ю з відоми- ми істориками, вченими, архівістами. так, у першому номері за 2010 р. вміщено цікаве інтерв’ю редакції журналу з відомим вченим, академі- ком нан україни, директором інституту історії україни нан україни Валерієм смолієм, в якому висвітлюється його життєвий шлях і коло наукових інтересів65. на запитання щодо значення архівів В. смолій чітко відповів: “джерело, а отже, систематичне опрацювання архівних фондів, це – основа основ наукової роботи історика, на що я спрямо- вую молодь, яка навчається в аспірантурі інституту, до цього постійно закликаю своїх колег”66. слід відзначити, що останнім часом, на сторінках “ау” почали пу- блікуватись цікаві підбірки фотодокументів з фондів ЦдкФФа укра- їни ім. г. с. Пшеничного, які також графічно відображають життєвий та творчий шлях відомих істориків-архівістів, художників, народних артистів україни та ін.67. Публікації особового характеру на сторінках “ау” широко пред- ставлені також у рубриці “Ювілеї”, що започаткована у часописі 2010 р. статті з нагоди ювілеїв також є цінним джерелом з вивчення осо- бового чинника в історичному процесі, який не варто ігнорувати, адже біоісторіографічні дослідження сприяють реконструкції життєвого та творчого шляху тієї чи іншої постаті архівіста чи вченого-історика. Че- рез призму висвітлення біографій, яскравих сторінок і просто фактів трудової та громадської діяльності тієї чи іншої особистості прослідко- вується її особистий внесок у розвиток архівної справи україни. огляди джерел та документальні нариси128 таких публікацій в “ау” за згаданий період вміщено декілька. Вони присвячені к. і. н., ст. науковому співробітнику відділу архівознавства ундіасд, колишньому заст. директора ундіасд г. Волкотруб68, ди- ректору державного архіву Волинської області В. гиці69, д. і. н., профе- сору, завідувачу відділу документознавства ундіасд с. кулешову70, к. і. н., директору державного архіву Черкаської області т. климен- ко71, д. і. н., професору, пров. науковому співробітнику інституту істо- рії україни нан україни р. Пирогу72, відомому українському вченому, члену-кореспонденту нан україни, директору інституту української археографії та джерелознавства ім. м. с. грушевського нан україни П. соханю73, ст. науковому співробітнику відділу давніх актів Цдіак україни в м. києві В. страшку74, директору державного архіву Запо- різької області о. тедєєву75. автори цих статей, окресливши трудовий шлях та охарактеризував- ши науковий доробок ювілярів, що не один десяток років присвятили архівній справі та науці, підкреслюють їхній вагомий особистий внесок у розвиток архівної справи україни, про що свідчать, зокрема, отримані державні нагороди та високі оцінки з боку наукової громадськості. Чимало публікацій в “ау” присвячено пам’яті знаних істориків, ар- хівістів, архівознавців, які склали рубрику “In memoriam”, започаткова- ну у часописі 2006 р. Це некрологи про пров. наукового співробітника Цдаго україни а. кентія76; колишнього директора Цднта україни м. кондратьєва77; співробітницю Цдамлм україни с. кущ78; заслу- женого працівника культури урср, колишнього начальника архівно- го управління (з 22 жовтня 1974 р. – головного архівного управління) при раді міністрів урср (1969–1988) о. мітюкова79, епоха керівництва якого архівною сферою україни тривала понад 20 років (за його ді- яльної участі завершено будівництво корпусу споруд центральних дер- жавних архівів україни і приміщень ряду державних архівів областей, у києві вперше проведено круглий стіл архівів міжнародної ради ар- хівів, вийшло друком нове покоління путівників по фондах державних архівів, за активної участі архівістів видано унікальне енциклопедичне видання “історія міст і сіл української рср”, аналогів якого в срср не було); колишнього директора ЦдкФФа україни імені г. с. Пшенич- ного, заслуженого працівника культури україни н. слончак80 та тала- новитого російського педагога вищої школи, історика-архівіста, д. і. н., професора, завідувача кафедри історії та організації архівної справи іс- торико-архівного інституту російського державного гуманітарного уні- верситету, що по праву вважається одним із провідних дослідників у галузі суспільної думки росії, людини, що завжди прихильно ставилась до україни, українських архівів і архівістів та мала серед них чимало партнерів у спільних проектах, однодумців і просто друзів, учасника багатьох форумів архівістів україни Є. старостіна81. огляди джерел та документальні нариси 129 не вдаючись до розлогих коментарів щодо змісту даних некроло- гів, зазначимо те спільне, що притаманне публікаціям цього жанру, крім, власне, короткого викладу основних біографічних відомостей та життєвого шляху – висловлення глибокого співчуття з боку колег і од- нодумців рідним та близьким з приводу смерті відомих людей, що лю- били і цінували життя, були віддані архівній справі. Проаналізувавши зміст публікацій персонологічного характеру, вміщених в “ау” за останні три роки, можна дійти висновку, що цій тематиці відводиться значне місце. В україні вміють належним чином оцінювати непересічних особистостей в царині архівістики і віддавати данину шани. актуальність і своєчасність публікацій, доступність ви- кладу матеріалу зумовлюють постійний інте рес науковців та працівни- ків архівних установ до науково-практичного журналу “ау”. дедалі більше місця на його сторінках відводиться публікаціям особового ха- рактеру (25), ювілейним статтям (11) та некрологам (6). тому для до- слідників-архівознавців плідним стане ознайомлення з цими публікаці- ями журналу. Є сподівання, що практика опублікування в “ау” статей та інших дописів персонологічного характеру буде продовжена. крім того, корисним буде ознайомлення зі “списком публікацій особово- го характеру”, поданого за рубриками і хронологією їх оприлюднення (див. додаток). Додаток список публікацій особового характеру в журналі “архіви України” (2009–2011) 2009 № 1/2 Особистості Ємельянова Т. Цій людині в житті поталанило (до 95-річчя г. с.Пшенич- ного) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 209–220. Булатова С., Міщук С. Ю. Й. сіцінський та і. м. каманін як дослідники рукописних книг Подільського давньосховища (1904–1907) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 221–234. до 70-річчя оксани омелянівни Франко // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 235– 237. 2009 № 3/4 Особистості Павленко С. михайло грушевський про архіви києва, москви та Варша- ви в університетському “Щоденнику” // ау. – 2009. – № 3/4. – с. 244–250. Фесенко А. морський міністр і. к. григорович – старший архівіст мор- ського архіву в санкт-Петербурзі // ау. – 2009. – № 3/4. – с. 251–258. огляди джерел та документальні нариси130 2009 № 5 Особистості Пиріг Р. іван Федорович курас – архівіст // ау. – 2009. – № 5. – с. 210– 219. Юркова О. митрофан довнар-Запольський та донський археологічнй ін- ститут: точка перетину // ау. – 2009. – № 5. – с. 220–228. In memoriam Пам’яті кондратьєва миколи Федоровича // ау. – 2009. – № 5. – с. 249. Пам’яті кущ світлани григорівни // ау. – 2009. – № 5. – с. 250. 2009 № 6 Особистості Мицик Ю. А. козацька мати (до 90-річчя від дня народження о. м. апа- нович) // ау. – 2009. – № 6. – с. 260–273. Гирич І. Б. іван Бутич – патріарх архівної справи // ау. – 2009. – № 6. – с. 274–279. Шпак С. М. орест мацюк – постать в українській архівістиці // ау. – 2009. – № 6. – с. 280–288. 2010 № 1 Особистості “Пієтет перед працею історика-архівіста особисто в мене зберігається ще із студентських років” (на запитання редакції журналу “архіви україни” від- повідає академік Валерій Андрійович Смолій) // ау. – 2010. – № 1. – с. 170– 177. Мага І. М. до 120-річчя від дня народження корифея української архі- вістики Віктора олександровича романовського (1890–1971) // ау. – 2010. – № 1. – с. 178–192. Ємельянова Т. О. глибокий слід на архівній ниві (до 85-річчя від дня на- родження олени миколаївни Базанової) // ау. – 2010. – № 1. – с. 193–201. Ходоровський М. Д. Вісімдесята весна миколи івановича крячка // ау. – 2010. – № 1. – с. 202–209. In Memoriam Пам’яті видатного архівіста, історика анатолія Вікторовича кентія // ау. – 2010. – № 1. – с. 252–254. 2010 № 3/4 Особистості Войцехівська І. Н., Патик В. В. історик-архівіст В’ячеслав стрельський (до 100-річчя від дня народження) // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 240–257. Делеган М. В. ніколаус радвані – організатор і дослідник архівної спра- ви Підкарпатської русі (до 145-річчя від дня народження) // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 258–287. огляди джерел та документальні нариси 131 Осередчук О. А. людвік Фінкель – засновник та перший директор архіву львівського університету // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 288–305. Ювілеї Коваль О. М. Ювілей сергія кулешова // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 362– 367. Бондар В. О. олександру тедєєву – 50 // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 368–372. 2010 № 5 Особистості Аксьом А. А. Батько українського театру (до 170-річчя від дня народжен- ня видатного драматурга, актора і режисера марка кропивницького) // ау. – 2010. – № 5. – с. 181–187. Якобчук Н. О. іван каманін – подвижник української історичної науки // ау. – 2010. – № 5. – с. 188–199. Ємчук О. І. сергій маслов – учений і педагог // ау. – 2010. – № 5. – с. 200–208. Фотодобірка. людина і митець опанас Заливаха / упоряд. Любар- ська Л. В. // ау. – 2010. – № 5. – с. 209–212. Ювілеї Мельник Г. О. Зимовий бал тетяни клименко // ау. – 2010. – № 5. – с. 313–318. Вовк О. Б. Покликання і пристрасть Віктора страшка // ау. – 2010. – № 5. – с. 319–320. 2011 № 1 Особистості Шандра В. С. іван Павловський – історик, архівознавець, педагог (до 160-річчя від дня народження) // ау. – 2011. – № 1. – с. 192–195. Фотодобірка. до 110-річчя від дня народження михайла гришка / упоряд. Матющенко С. П. // ау. – 2011. – № 1. – с. 196–204. In Memoriam Пам’яті відомого російського історика-архівіста, талановитого педагога Євгенія Васильовича старостіна // ау. – 2011. – № 1. – с. 239–240. 2011 № 2/3 Ювілеї Фотодобірка. до 70-річчя руслана Пирога / упоряд. Любарська Л. В. // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 255–261. Калакура Я. С. нові підходи до висвітлення гетьманату Павла скоро- падського в сучасній українській та зарубіжній історіографії // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 262–274. Кульчицький С. В. Внесок руслана Пирога у дослідження історії голодо- мору 1932–1933 років в україні: мовою документів // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 275–289. огляди джерел та документальні нариси132 Тельвак В. В. грушевськіана руслана Пирога // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 290–298. In Memoriam Пам’яті ніни миколаївни слончак // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 299–300. 2011 № 4 Особистості Бондарчук В. В. історик-документознавець андрій Введенський (1891– 1965): до 120-річчя від дня народження // ау. – 2011. – № 4. – с. 210–225. In memoriam Пам’яті олександра георгійовича мітюкова // ау. – 2011. – № 4. – с. 241–242. 2011 № 5 Особистості Федорова Л. Д. Відомий діяч пам’яткоохоронного руху в україні (до 150-річчя з дня народження олексія мердера) // ау. – 2011. – № 5. – с. 203– 222. Ювілеї Золота осінь ганни Волкотруб // ау. – 2011. – № 5. – с. 240–242. Бондаренко Г. В. Щедрий ювілей Володимира гики // ау. – 2011. – № 5. – с. 243–247. 2011 № 6 Ювілеї Маврін О. О. Відомому українському вченому Павлу соханю – 85 // ау. – 2011. – № 6. – с. 235–237. 1 Білокінь С. І. архівіст Володимир міяковський // архівна та бібліотечна справа в україні доби визвольних змагань (1917–1921 рр.): Зб. наук. праць. – к., 1998. – с. 213–222; Він же. таємниці архівів не вічні … : [Про В. міяков- ського] // сучасність. – 1998. – Ч. 10. – с. 57–80. 2 Верба І. В. н. д. Полонська-Василенко – історик та археограф (1884– 1973): дис. … канд. іст. наук. – к., 1994; Він же. життя і творчість н. д. По- лонської-Василенко (1884–1973). – к., 2000. – 340 с.; Він же. архівна діяль- ність олександра оглоблина // українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: наук. доп. Всеукр. конф. – к., 1997. – Ч. 1. – с. 191–195; Він же. олександр оглоблин. життя і праця в україні. – к., 1999. – 380 с. 3 Войцехівська І. Н. академік Володимир іконников: життєпис та біблі- ографія. – к., 1998. – 132 с.; Вона ж. Володимир іконников: джерелознавчі студії. – к., 1999. – 374. 4 Дубровіна Л. А. м. В. геппенер – український архівіст і палеограф та його архівні матеріали у фондах ЦнБ ім. В. і. Вернадського ан україни // уаЩ. – к., 1993. – Вип. 2. – с. 32–37. огляди джерел та документальні нариси 133 5 Коваленко О. Б. Павло Федоренко як архівіст і археограф // україн- ське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: наук. доп. Всеукр. конф. (19–20 листоп. 1996 р.). – к., 1997. – Ч. 1. – с. 199–204; Він же. не- відома праця Павла Федоренка “архіви Чернігівського шляхетства” // студії з архів. справи та документознавства. – к., 1996. – т. 1. – с. 133–140; Він же. Праця П. к. Федоренка “архів милорадовичів” // студії з архів. справи та до- кументознавства. – к., 1998. – т. 3. – с. 150–154. 6 Патик В. В. В’ячеслав ілліч стрельський – джерелознавець, архівіст, педагог (1910–1983 рр.): дис ... канд. іст. наук : 07.00.06 / Патик Вікторія Ва- силівна ; кнутШ. – к., 2010. – 250 арк. 7 Мага І. М. Віктор олександрович романовський – історик та архівіст : дис ... канд. іст. наук : 07.00.06 / мага ірина миколаївна ; київ. нац. ун-т ім. тараса Шевченка. – к., 2003. – 249 арк. : іл. – Бібліогр. : арк. 191–232. 8 Павловська Н. П. В. і. Веретенников як архівознавець та архівіст : дис ... канд. іст. наук : 07.00.06 / Павловська надія Павлівна ; держкомархів укра- їни, укр. нді архів. справи та документознавства. – к., 2003. – 245 арк. – Бі- бліогр. : арк. 180–234. 9 Приходько Л. Ф. олександр сергійович грушевський – історик, ор- ганізатор архівної та бібліотечної справи, педагог : дис ... канд. іст. наук : 07.00.06 / Приходько людмила Федорівна ; держкомархів україни, укр. нді архів. справи та документознавства. – к., 2005. – 224 арк. 10 Волкотруб Г. К. Пилип Васильович клименко (1887–1955) – історик, джерелознавець, архівознавець : дис ... канд. іст. наук : 07.00.06 / Волкотруб ганна кирилівна ; держкомархів україни, укр. нді архів. справи та докумен- тознавства. – к., 2005. – 225 арк. – Бібліогр. : арк. 177–215. 11 Ємчук О. І. сергій іванович маслов (1880–1957) як учений, організа- тор архівної та бібліотечної справи : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.06 / Ємчук оксана ігорівна ; держкомархів україни, укр. нді архів. справи та докумен- тознавства. – к., 2010. – 223 арк. – Бібліогр. : арк. 175–212. 12 українські архівісти (ХіХ – ХХ ст.): біобібліографічний довідник / держкомархів україни, ундіасд; упоряд.: і. Б. матяш (кер.), с. л. Звор- ський, л. Ф. Приходько та ін. – к., 2007. – 752 с. 13 там само. – с. 3–4. 14 українська архівна енциклопедія / держкомархів україни, ундіасд. – к., 2008. – 880 с. 15 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 305, арк. 24. 16 Ємельянова Т. Цій людині в житті поталанило (до 95-річчя г. с. Пше- ничного) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 209–220; Вона ж. глибокий слід на ар- хівній ниві (до 85-річчя від дня народження олени миколаївни Базанової) // ау. – 2010. – № 1. – с. 193–201. 17 Ємельянова Т. Цій людині в житті поталанило (до 95-річчя г. с. Пше- ничного) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 218. 18 Пшеничний Г. досягнення Центрального фотофонокіноархіву // наук.- інформ. бюл. архів. упр. урср. – 1948. – № 2. – с. 18–22; Він же. кіно-фо- то-фонодокументи – на службу соціалістичному будівництву // наук.-інформ. бюл. архів. упр. урср. – 1960. – № 1. – с. 17–21; Він же. джерела комплек- тування Центрального державного архіву кіно-фото-фонодокументів урср кінодокументами // наук.-інформ. бюл. архів. упр. урср. – 1962. – № 6. – с. 12–18; Він же. кінофотодокументи про В. і.леніна // ау. – 1970. – № 2. – с. 14–20; Він же. сторінки фотолітопису Великої Вітчизняної війни (За мате- огляди джерел та документальні нариси134 ріалами ЦдакФФд урср) // ау. – 1975. – № 2. – C. 24–31; Базанова М. М., Пшеничний Г. С. Центральний державний архів кінофотофонодокументів урср // ау. – 1975. – № 4. – C. 47–57; Пшеничний Г. С., Пількевич Л. Б. машинний спосіб консерваційно-профілактичної обробки фотодокументів // ау. – 1989. – № 3. – C. 62–66; Чоломбитько Н. М., Пшеничний Г. С. Визволе- ний київ відбудовується // ау. – 1973. – № 6. – с. 47–68. 19 Ємельянова Т. глибокий слід на архівній ниві (до 85-річчя від дня на- родження олени миколаївни Базанової) // ау. – 2010. – № 1. – с. 194. 20 Лозицький В. наукова та організаційна діяльність Бориса іваненка в Цдаго україни (1996–2000) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 194–196. 21 Прилепішева Ю. Внесок Б. В. іваненка у розвиток міжнародної діяль- ності держкомархіву україни // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 197–199. 22 Горлач Л. обранець слова і дії // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 200–202. 23 Лозицький В. наукова та організаційна діяльність Бориса іваненка в Цдаго україни (1996–2000) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 194. 24 там само. – с. 196. 25 Прилепішева Ю. Внесок Б. В. іваненка у розвиток міжнародної діяль- ності держкомархіву україни // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 198. 26 Горлач Л. обранець слова і дії // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 200. 27 там само. – с. 200–202. 28 Гирич І. Б. іван Бутич – патріарх архівної справи // ау. – 2009. – № 6. – с. 274–279. 29 там само. – с. 275. 30 там само. – с. 279. 31 Пиріг Р. іван Федорович курас – архівіст // ау. – 2009. – № 5. – с. 210– 219. 32 там само. – с. 210. 33 Шпак С. М. орест мацюк – постать в українській архівістиці // ау. – 2009. – № 6. – с. 280–288. 34 там само. – с. 283. 35 там само. – с. 284. 36 Матяш І. мацюк орест ярославович // українські архівісти: біобіблі- огр. довідн. – к., 2003. – Вип. 3 : 1970–1990-ті роки. – с. 144–145. 37 Шпак С. М. орест мацюк – постать в українській архівістиці // ау. – 2009. – № 6. – с. 285. 38 Мага І. до 120-річчя від дня народження корифея української архівіс- тики Віктора олександровича романовського (1890–1971) // ау. – 2010. – № 1. – с. 178–192; Вона ж. Віктор романовський – видатна постать україн- ської архівістики // ау. – 2008. – № 1/2. – с. 125–138. 39 Мага І. до 120-річчя від дня народження корифея української архівіс- тики Віктора олександровича романовського (1890–1971) // ау. – 2010. – № 1. – с. 184. 40 архівознавство: підруч. для студ. вищ. навч. закладів україни / редкол. я. с. калакури (гол. ред). – к., 1998. – 316 с. 41 Шандра В. С. іван Павловський – історик, архівознавець, педагог (до 160-річчя від дня народження) // ау. – 2011. – № 1. – с. 192–195. 42 там само. – с. 192. 43 Войцехівська І. Н., Патик В. В. історик-архівіст В’ячеслав стрельський (до 100-річчя від дня народження) // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 240–257. 44 там само. – с. 251–252. огляди джерел та документальні нариси 135 45 Бондарчук В. В. історик-документознавець андрій Введенський (1891– 1965): до 120-річчя від дня народження // ау. – 2011. – № 4. – с. 210–225. 46 Ходоровський М. Д. Вісімдесята весна миколи івановича крячка // ау. – 2010. – № 1. – с. 202–209. 47 Якобчук Н. О. іван каманін – подвижник української історичної на- уки // ау. – 2010. – № 5. – с. 188–199. 48 там само. – с. 188. 49 Павленко С. михайло грушевський про архіви києва, москви та Вар- шави в університетському “Щоденнику” // ау. – 2009. – № 3/4. – с. 244–250. 50 там само. – с. 249. 51 Осередчук О. А. людвік Фінкель – засновник та перший директор архі- ву львівського університету // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 288–305. 52 там само. – с. 295. 53 Ємчук О. І. сергій маслов – учений і педагог // ау. – 2010. – № 5. – с. 200–208. 54 там само. – с. 201. 55 Булатова С., Міщук С. Ю. Й. сіцінський та і. м. каманін як дослідники рукописних книг Подільського давньосховища (1904–1907) // ау. – 2009. – № 1/2. – с. 221–234. 56 Фесенко А. морський міністр і. к. григорович – старший архівіст мор- ського архіву в санкт-Петербурзі // ау. – 2009. – № 3/4. – с. 251–258. 57 там само. – с. 253. 58 Федорова Л. Д. Відомий діяч пам’яткоохоронного руху в україні (до 150-річчя з дня народження олексія мердера) // ау. – 2011. – № 5. – с. 203– 222. 59 Юркова О. митрофан довнар-Запольський та донський археологічнй інститут: точка перетину // ау. – 2009. – № 5. – с. 220–228. 60 Мицик Ю. А. козацька мати (до 90-річчя від дня народження о. м. апа- нович) // ау. – 2009. – № 6. – с. 260–273. 61 Делеган М. В. ніколаус радвані – організатор і дослідник архівної спра- ви Підкарпатської русі (до 145-річчя від дня народження) // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 258–287. 62 там само. – с. 258–259. 63 комітати – угорські адміністративно-територіальні одиниці в тогочас- ному Закарпатті (загалом їх до 1919 р. було чотири). 64 Делеган М. В. ніколаус радвані – організатор і дослідник архівної спра- ви Підкарпатської русі (до 145-річчя від дня народження) // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 270. 65 “Пієтет перед працею історика-архівіста особисто в мене зберігається ще із студентських років” (на запитання редакції журналу “архіви україни” відповідає академік Валерій Андрійович Смолій) // ау. – 2010. – № 1. – с. 170– 177. 66 там само. – с. 174. 67 Фотодобірка. людина і митець опанас Заливаха / упоряд. любар- ська л. В. // ау.– 2010. – № 5. – с. 209–212; Фотодобірка. до 70-річчя руслана Пирога / упоряд. любарська л. В. // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 255–261; Фото- добірка. до 110-річчя від дня народження михайла гришка / упоряд. матю- щенко с. П. // ау. – 2011. – № 1. – с. 196–204. 68 Золота осінь ганни Волкотруб // ау. – 2011. – № 5. – с. 240–242. огляди джерел та документальні нариси136 69 Бондаренко Г. В. Щедрий ювілей Володимира гики // ау. – 2011. – № 5. – с. 243–247. 70 Коваль О. М. Ювілей сергія кулешова // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 362– 367. 71 Мельник Г. О. Зимовий бал тетяни клименко // ау. – 2010. – № 5. – с. 313–318. 72 Кульчицький С. В. Внесок руслана Пирога у дослідження історії го- лодомору 1932–1933 років в україні: мовою документів // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 275–289; Фотодобірка. до 70-річчя руслана Пирога / упоряд. Лю- барська Л. В. // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 255–261; Тельвак В. В. грушевськіана руслана Пирога // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 290–298. 73 Маврін О. О. Відомому українському вченому Павлу соханю – 85 // ау. – 2011. – № 6. – с. 235–237. 74 Вовк О. Б. Покликання і пристрасть Віктора страшка // ау. – 2010. – № 5. – с. 319–320. 75 Бондар В. О. олександру тедєєву – 50 // ау. – 2010. – № 3/4. – с. 368– 372. 76 Пам’яті видатного архівіста, історика анатолія Вікторовича кентія // ау. – 2010. – № 1. – с. 252–254. 77 Пам’яті кондратьєва миколи Федоровича // ау. – 2009. – № 5. – с. 249. 78 Пам’яті кущ світлани григорівни // ау. – 2009. – № 5. – с. 250. 79 Пам’яті олександра георгійовича мітюкова // ау. – 2011. – № 4. – с. 241–242. 80 Пам’яті ніни миколаївни слончак // ау. – 2011. – № 2/3. – с. 299–300. 81 Пам’яті відомого російського історика-архівіста, талановитого педагога Євгенія Васильовича старостіна // ау. – 2011. – № 1. – с. 239–240. Проанализированы публикации персонологического содержания на стра- ницах журнала “архивы украины” за 2009–2011 гг., в которых освещен вклад известных личностей в развитие отечественного архивного дела. В приложе- нии в хронологическом порядке представлен список публикаций, касающихся персоналий. Ключевые слова: архивист; архивоведение; личность в архивном деле; журнал “архивы украины”. The article analyzes the publications on personalities in the “Archives of Ukraine” journal during the 2009–2011, which highlight the contribution of famous persons to the development of the national archival affairs. The supplement contains the chronological list of publications on the personalities. Keywords: the archivist; the archival science; the personality in archives; “Archives of Ukraine” journal.

Особистості і вітчизняна архівістика: спроба аналізу персоніфікованих публікацій в журналі "Архіви України" (2009–2011 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge