Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття

Розглядаються основні чинники, які впливали на формування архівної інформації щодо історії ассирійців України у 1920–1930-х роках. Висвітлюється вплив державно-партійних настанов на специфіку підбору архівних документів, простежуються зв’язки із традиційно-побутовою сферою життя ассирійської громади...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Маргулов, А.Х.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Огляди джерел та документальні нариси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59971
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття / А.Х. Маргулов // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 123-129. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59971
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-599712014-04-12T03:02:26Z Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття Маргулов, А.Х. Огляди джерел та документальні нариси Розглядаються основні чинники, які впливали на формування архівної інформації щодо історії ассирійців України у 1920–1930-х роках. Висвітлюється вплив державно-партійних настанов на специфіку підбору архівних документів, простежуються зв’язки із традиційно-побутовою сферою життя ассирійської громади та відбиттям цих процесів у архівних справах. Рассматриваются основные факторы, влияющие на формирование архивной информации по истории ассирийцев Украины в 1920–1930-х годах. Освещается влияние государственно-партийных праграммных установок на специфику подбора сохраняемых документов, прослеживаются связи элементов традиционого жизненного уклада ассирийской общины и отражения этих процессов в архивных делах. The article considers the main factors that impact on the creating of archival information on the history of Assyrians of Ukraine in 1920-30 of 20 century. There is highlighted the impact of State and Party rules on the specific of arrangement of archival documents, the relations with the traditional everyday life of Assyrian Community and its reflection in the archival collections in the article. 2011 Article Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття / А.Х. Маргулов // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 123-129. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59971 930.253(477)"1920/1930" uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси
spellingShingle	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Маргулов, А.Х. Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття Архіви України
description	Розглядаються основні чинники, які впливали на формування архівної інформації щодо історії ассирійців України у 1920–1930-х роках. Висвітлюється вплив державно-партійних настанов на специфіку підбору архівних документів, простежуються зв’язки із традиційно-побутовою сферою життя ассирійської громади та відбиттям цих процесів у архівних справах.
format	Article
author	Маргулов, А.Х.
author_facet	Маргулов, А.Х.
author_sort	Маргулов, А.Х.
title	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття
title_short	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття
title_full	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття
title_fullStr	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття
title_full_unstemmed	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття
title_sort	потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців україни у 20–30-х роках xx століття
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Огляди джерел та документальні нариси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59971
citation_txt	Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття / А.Х. Маргулов // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 123-129. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT margulovah potencíalarhívnihfondívprožittêdíâlʹnístʹassiríjcívukraíniu2030hrokahxxstolíttâ
first_indexed	2025-07-05T11:06:36Z
last_indexed	2025-07-05T11:06:36Z
_version_	1836804836857741312
fulltext	огляди джерел та документальні нариси 123 УДК 930.253(477)″1920/1930″ А. Х. МАргУлов* ПотенціАл АрХівниХ фонДів Про життєДіяльність Ассирійців УКрАїни У 20–30-х роКАХ XX століття розглядаються основні чинники, які впливали на формування архівної ін- формації щодо історії ассирійців україни у 1920–1930-х роках. Висвітлюється вплив державно-партійних настанов на специфіку підбору архівних докумен- тів, простежуються зв’язки із традиційно-побутовою сферою життя ассирій- ської громади та відбиттям цих процесів у архівних справах. Ключові слова: державна політика; офіційна інформація; документальна асиміляція; традиційне життя ассирійської громади. розбудова демократичного суспільства, яка розпочалася після здо- буття незалежності нашою державою, якісно вплинула на дослідження науковців у галузі залучення до наукового обігу архівних матеріалів. у цей час розширилася пошукова наукова база, знята низка обмежень та заборон у вивченні певних наукових напрямів. одним з таких є станов- лення та функціонування тоталітарних засад існування суспільства та впливу їх на ассирійське населення україни у 1920–1930-х роках. актуальним завданням сьогодення постає пошук, систематизація та наукова обробка інформації, яка зберігається у фондах державних архівів. аналіз саме цього комплексу документів може, на нашу думку, відобразити основні аспекти перебування ассирійців на терені сучасної україни. Відсутність друкованих матеріалів з історії ассирійців у ме- жах нашої держави виокремлює фонди державних архівів україни в одне з найголовніших джерел вивчення їх історії. метою цього дослідження є особливість спрямованості архівних матеріалів щодо ассирійського населення україни у 20–30-х рр. XX ст. та їх вплив на ассіріологічні дослідження сьогодення. нині не виявлено окремих фондів зберігання справ з історії асси- рійців, винятком є фонд державного архіву сумської області. мате- ріали з названого питання зазвичай зберігаються у справах діяльності місцевих виконавчих комітетів, відділів народної освіти. одним із най- більших за обсягом матеріалу є Центральний державний архів вищих органів влади та управління україни. Згадки про ассирійців зафіксовані у донецькому, Запорізькому, луганському, дніпропетровському, Хар- * Маргулов Артур Худувич – кандидат історичних наук, декан факультету донецького інституту соціальної освіти. © а. Х. маргулов, 2011 огляди джерел та документальні нариси124 ківському, київському обласних державних архівах, а також у фондах Центрального державного історичного архіву україни та державного архіву міста києва. дослідження архівної спадщини та первинних відомостей щодо ассирійців україни є науковою проблематикою окремих науковців, а саме: к. П. матвєєва, е. н. данилової, і. с. садо та ін.1 Помітним є той факт, що відсутність комплексного наукового дослідження із залучен- ням широкого кола архівних джерел державних архівів україни робить цей напрям першочерговим завданням сучасних дослідників історії ас- сирійського населення нашої країни. Характеризуючи увесь масив виявленої архівної інформації, треба зазначити, що у нас є можливість класифікувати її за ознаками спе- цифіки викладення інформації, змістовного значення, обсягу та інших показників дорадянського та радянського періодів. Перед початком аналізу цих періодів треба виокремити спільні особливості – терито- ріальне зберігання матеріалів збігається з місцями компактного розсе- лення ассирійців та їх рівнем громадської активності, тобто лояльності до влади. ускладнюють роботу сучасних дослідників численні невід- повідності, а саме: помилки у написанні прізвищ або їх написання на російський манер, плутанина з географічними назвами та ін. Цьому є дуже просте пояснення: свідчення та бібліографічні дані були надані неосвіченими ассирійцями та фіксувалися не підготовленими до цього представниками різних державних установ. упродовж XIX ст. відбувався первинний етап накопичення інфор- мації щодо життєдіяльності ассирійців. у цей час ми знаходимо пере- важно статистичні факти їх перебування у межах російської імперії.2 Фіксуються випадки вдавання до жебрацтва та всіляких дій, схожих із шахрайством, а також факти збирання грошей ассирійцями, ніби на потребу всіляких релігійних установ у Персії3. наприкінці XIX ст. перебування ассирійців на теренах україни мало хаотичний та нечисленний характер, і це вплинуло на форму- вання архівних фондів – вони зберігали випадкові свідчення. ситуація змінилася на початку наступного століття, коли “ассирійське питання” почало вирішуватися на загальнодержавному та республіканському рівнях. Початок XX ст. є, на наш погляд, найбільш вдалим з огляду на саме існування документів, які відображають життєдіяльність ассирій- ців. кількість відкладених документів зумовлена нагальними потреба- ми суспільства, громади та проведенням національної політики більшо- вицьким урядом. Початок втілення у життя радянської політики “коренізації” надав можливість національним меншинам зробити вагомий внесок в роз- будову власного національно-культурного життя, а державним уста- новам зосередитися на задоволенні їх потреб. саме з перебігом цієї огляди джерел та документальні нариси 125 державної політики пов’язано зберігання великої кількості друкованих документів. матеріали радянської доби мають ознаки неприхованого втручання з боку партійно-державних органів у справи ассирійської громади укра- їни. Це підтверджують численні факти, один з яких дуже цікавий: це процедура обрання делегатів на I Всеросійський з’їзд ассирійців, який мав відбутися 28 вересня 1925 р. у москві. За планом україна повинна була делегувати на цей захід шістьох представників: від міста київ – два делегати, від міст Харків, слав’янськ, сталіно, катеринослав – по одному. З інструкцій щодо обрання делегатів ми дізнаємось, що вибори повинні були відбуватися обов’язково з відома органів нкВс або пред- ставників місцевих виконавчих комітетів. основною вимогою до кан- дидата була партійна приналежність або лояльне ставлення до чинної влади, тобто ініціювалася громадська активність ассирійської громади радянського союзу згори під безпосереднім наглядом та втручанням з боку держави4. тексти архівних справ свідчать про безпорадність громадян нової держави, що важко адаптувалися до місцевих умов, при повній відсут- ності володіння місцевою мовою спілкування. опинившись у незвичай- них для себе соціально-економічних та політичних обставинах, вони шукали роз’яснень “правил життя” у різнорівневих владних інстанціях. із запитами зверталися навіть до голови раднаркому усср т. Х. г. ра- ковского5. необізнаність з економіко-правовими засадами існування суспільства робило їх незахищеними від зловживань з боку представ- ників місцевих органів влади. Фонди державних архівів зафіксували розбіжності у статистич- них відомостях про кількісний склад ассирійців. спостерігаються дві тенденції: із боку місцевих органів влади – замовчування свідомого чи ненавмисного заниження кількісних показників, напевно, задля ігнору- вання потреб громади та полегшення своєї роботи; завищення кількіс- них показників з боку ассирійської громади та її представників з метою привернути до себе увагу державних органів задля вирішення соціаль- но-побутових, культурних проблем. негативним фактором у справі статистичного обліку були й об’єктивні моменти, а саме: прихильність до постійної внутрішньої та зовнішньої міграції та наявність усіляких довідок, виданих місцевими радянськими установами через відсутність у більшості населення можливості відвідувати консульства6. Помітний внесок у дослідження проблем ассирійців україни на по- саді голови дому народів сходу та за сумісництвом уповноваженого у справах культурно-просвітницької діяльності серед ассирійців зробив олександр Біт Шумун. Виконуючи доручення Цк національних мен- шин при ВуЦВк від 17 серпня 1927 р., він обстежив місця компактно- го проживання ассирійців україни7. спостереження, які були оформле- огляди джерел та документальні нариси126 ні в звітній документації, залишаються вагомим джерелом інформації з соціально-економічних та культурно-просвітницьких тенденцій у міс- цевих громадах. у межах здійснення обстеження були відвідані При- луки, ромни, лубни, мелітополь, слав’янськ, Запоріжжя, артемівськ. Звіти містять стандартну інформацію про кількісний склад, зайнятість та соціальний стан ассирійців, їх матеріальне, культурне та правове за- безпечення, участь у партійних заходах8. у ситуації, коли в країні відбувалися процеси прихованої моно- полізації ознак демократизму з боку держави, а саме: функціонуван- ня так званого третього сектору, ассирійці намагалися не “відставати” від інших. За ініціативи реформістськи налаштованої нечисленної ас- сирійської інтелігенції у межах здійснення загальнорадянського по- жвавлення громадського життя в україні з’явилися перші недержавні об’єднання. так, у 1928 р. до Цк нацменшин при ВуЦВк надійшла заява ініціативної групи про затвердження статуту організації ассирій- ців, які проживають в україні9. організації, які об’єднували ассирійців, були виявлені також у місті ромни10. Провідна ідея подібних спілок та організацій – підвищення культурного рівня, захист інтересів своїх членів11. але треба констатувати, що у випадку з ассирійцями це була спроба зсередини розхитати традиційно-етнічний устрій життя. Вміло використовуючи прагнення ассирійців до сільськогосподарської праці, отримання будь-якого певного соціально-економічного статусу, держа- ва знехтувала прагненням національної меншини. Поступово більшість цих формувань перетворилися з організацій захисту прав ассирійців на суто формальні адміністративні установи. Через неможливість займатися традиційними професіями ассирій- ці україни намагалися отримати дозвіл оселитися на землі, як це вда- лося ассирійцям в інших республіках. на це були спрямовані статути більшості етнічних громадських організацій та рішень загальних збо- рів громад. архівні документи надають нам можливість простежити ці процеси та надати їм відповідну оцінку. республіканський уряд декла- рував свою підтримку намаганням ассирійців зайнятися сільськогоспо- дарською діяльністю12, але до конкретних дій не дійшло – не було ви- ділено достатньої кількості землі для усіх охочих, не були розроблені механізми достатнього фінансування переселенців з огляду на повну відсутність коштів у самої громади. марні намагання переселитися на землю наочно демонструє ассирійська громада Харкова. так, на загаль- ному зібранні ассирійців міста 24 березня 1929 р. 25 сімей виявили бажання переселитися в Херсонську округу і долучитися до сільсько- господарської праці13. незважаючи на значні переваги, які отримали ассирійці та цигани порівняно з іншими національними меншинами у питанні переселення, цього було недостатньо, забракло кредитних ко- штів для їх переселення, вони так і залишилися у місті14. така ж доля огляди джерел та документальні нариси 127 спіткала й ассирійців з міста Запоріжжя, які загальною чисельністю до 40 сімей (з яких тільки 15 з міста Запоріжжя) у 1927–1928 роках висло- вили бажання оселитися у Хортицькому або софіївському районах15. архівні документи не можуть передати нам емоційного забарвлен- ня відчуттів та прагнень пересічних ассирійців. Зазвичай це була офі- ційна констатація подій або опис механізмів впровадження партійних настанов у життя. За межами висвітлення залишалися традиційно-побу- това сфера, релігійні почуття, дотримання традицій та звичаїв. маємо справу зі свідомим замовчуванням ставлення до антагоністичних ра- дянській владі таких інституцій як церква або рада племінних вождів. Цілком усвідомлюючи, що ассирійське населення не змінювало своїх релігійних вподобань та потайки продовжувало деякі релігійні обряди, ми не знайшли достатньої кількості згадок цього. навпаки із звітів про обстеження ассирійського населення міст україни, яке зробив а. Біт- Шумун, постає індиферентне ставлення до релігії населення, яке не дотримувалося традиційних звичаїв16. на наш погляд, є унікальне до- кументальне підтвердження факту щодо клопотання ассирійських свя- щеників здійснювати служіння своєю мовою в церквах київської єпар- хії та отримання його (датовано 1922 роком)17. Зафіксоване ставлення населення до дотримання етнічних традицій та звичаїв, прямим свід- ченням чого є численні натяки на “національну замкнутість”, “вплив старіка, главаря”, “племінна ворожнеча”, “збирання калиму”. Задоволення освітніх потреб ассирійської молоді – ще один на- уковий напрям дослідницької діяльності з ассирійської проблематики. Підтримуючи сучасні тенденції, громадські діячі намагалися залучити якомога більше населення до здобуття освіти. В тогочасних реаліях уявлення про освітянський рай зіткнулося з певними проблемами, які гальмували цей розвиток. Більшість шкіл мало нефіксовану кількість учнів через постійну міграцію батьків, залучення дітей до “сімейного бізнесу” (чищення взуття), часто через небажання родин навчати дітей. у звіті наркомосвіти за 1924–1925 рр. зазначалось існування 3 шкіл соціального виховання, 1 лікпункт18. За відомостями, отриманими від оБнм, у трудшколах навчалось в 1925–1926 навчальному році 114 учнів ассирійців, у 1926–1927 р. – 113 учнів, у 1927–1928 р. – 123 учні. З матеріалів Цкнм при ВуЦВк з 1924–1926 р. – 3 трудшколи, з 1926–1927 р. – 2 трудшколи з учнями; у 1924–1925 р. навчалося 150 осіб, 1925–1926 р. – 165 осіб, 1926–1927 р. – 120 осіб19. З доповіді на I Всеукраїнській нараді щодо роботи серед представників національних меншин дізнаємось про кількість шкіл соціального виховання у 1925– 1926 р. – 3 школи з 150 учнями та 6 вчителями20. За підрахунками члена бюро національних меншин київського окружного виконкому а. Біт- Шумуна, який здійснював обстеження ассирійців україни, за станом на 3.10.1927 р. функціонували такі навчальні заклади для дітей ассирійців: огляди джерел та документальні нариси128 у м. Прилуки, м. лубни, м. маріуполь – по 1 групі школи соціального виховання, у м. київ, м. Бердянськ, м. ромни, м. слав’янськ, м. меліто- поль – по 1 групі школи соціального виховання та 1 лікпункту. у всіх закладах навчалося близько 300 дітей та така ж кількість дорослих21. Є факти про існування 2 груп у ассирійській школі у м.дніпропетровськ з 30-ма учнями та викладачем, у м. Харків 1 групи трудшколи з 20 учнями22. наведені дані свідчать про розбіжність у офіційних підрахунках кількості шкіл з ассирійською мовою навчання та власних підрахунків громади, плутанину у найменуванні цих закладів. Це ще раз вказує на приховане небажання влади констатувати реальні масштаби національ- ного самоусвідомлення та надати реальні статистичні показники. досліджуваний період у фондах державних архівів україни від- клався матеріалами, які дають уявлення про “культурну революцію” ассирійців під впливом радянської влади, про наближення до рівня ін- ших націй радянського союзу. Характерним підбором архівних мате- ріалів партійні керманичі та державні установи мали наміри позбавити дослідників на тривалий час можливості об’єктивно оцінювати та ана- лізувати інформацію. а безапеляційна підтримка з боку ассирійської громади більшовицької національної політики має вигляд з позиції сьо- годення видавання бажаного за дійсне. Зберігаючи офіційні документи, влада намагалася викоренити в іс- торичній пам’яті народу справжню історію. статистичні показники та звіти замінили ассиріознавчі дослідження історичного та етнографіч- ного спрямування. Замовчуванням існування специфіки етнічної куль- тури та побуту, дотриманням традицій у повсякденному житті влада демонструвала її інтернаціональні вподобання та асиміляційні наміри. Ще досі триває науковий пошук з виявлення документальних свід- чень перебування ассирійців в україні. сподіваємося, що залучення до наукового обігу нових даних посприяє розкриттю таємниці злочинів радянської влади проти ассирійського населення україни. 1 Матвеев А. К. история и этнография ассирийцев / матвеев а. к., матвеев к. П. – м., 1990. – 257с. – (материалы к серии “народы советского союза”. Выпуск 1. ассирийцы); Е. Н. Данилова. деятельность Всероссийского союза ассирийцев в 20–30-е годы XX века / е. н. данилова // Этнографическое обозрение, 2005. – № 2. – C. 107–119; материалы к Библиографическому словарю ассирийцев в россии (XIX – сер. XX века) / [сост. и. стефан садо.] – сПб.: издательство олега абдышко, 2006. – 176 с.: ил., табл. – Библиогр.: с. 158–164. – имен. показ.: с. 23–157. – геогр. показ.: с. 165–174. 2 Центральний державний історичний архів україни (далі – Цдіак україни), ф. р320, оп. 1, спр. 1422, арк. 5–15; державний архів Харківської області (далі – держархів Харківської обл.), ф. 18, оп. 21, спр. 15. 3 державний архів дніпропетровської області, ф. 11, оп. 1, спр. 1209, арк. 91; Цдіак україни, ф. 358, оп. 1, спр. 16, арк. 155. огляди джерел та документальні нариси 129 4 державний архів донецької області (далі – держархів донецької обл.), ф. р2, оп. 1, спр. 993, арк. 71–74. 5 держархів донецької обл., ф. р2, оп. 3, спр. 37, арк. 150. 6 держархів донецької обл., ф. р2, оп. 3, спр. 37, арк. 242. 7 Центральний державний архів вищих органів влади та управління україни (далі – ЦдаВо україни), ф. 413, оп. 1, спр. 351, арк. 129. 8 ЦдаВо україни, ф. 413, оп. 1, спр. 328, арк. 28, 33. 9 ЦдаВо україни, ф. 413, оп. 1, спр. 431, арк. 1. 10 державний архів сумської області, ф. р5581, оп. 1, спр. 2, арк. 1. 11 ЦдаВо україни, ф. 413, оп. 1, спр. 431, арк. 6. 12 державний архів луганської області, ф. р243, оп. 1, спр. 202, арк. 17–18. 13 держархів Харківської обл., ф. р845, оп. 3, спр. 2850, арк. 225. 14 держархів Харківської обл., ф. 845, оп. 3, спр. 2003, арк. 156; ф. р845, оп. 3, спр. 2854, арк. 68. 15 державний архів Запорізької області, ф. р576, оп. 1, спр. 45, арк. 43. 16 ЦдаВо україни, ф. 413, оп. 1, спр. 351, арк. 129–137. 17 державний архів київської області, ф. р4752, оп. 1, спр. 2653, арк. 26. 18 діяльність наркомосвіти усрр за 1924–1925 рік. – к., 1926. – с. 153. 19 итоги работы среди нацменшинств на украине. По материалам Цент- ральной комиссии национальных меньшинств при ВуЦик. – Х. – 1927. – с. 50. 20 ЦдаВо україни, ф. 166, оп. 4, спр. 974, арк. 30–46. 21 ЦдаВо україни, ф. 413, оп. 1, спр. 351, арк. 129–130. 22 держархів Харківської обл., ф. р845, оп. 3, спр. 2003, арк. 49; державний архів дніпропетровської області, ф. 19, оп. 1, спр. 474, арк. 24. рассматриваются основные факторы, влияющие на формирование архив- ной информации по истории ассирийцев украины в 1920–1930-х годах. осве- щается влияние государственно-партийных праграммных установок на спе- цифику подбора сохраняемых документов, прослеживаются связи элементов традиционого жизненного уклада ассирийской общины и отражения этих про- цессов в архивных делах. Ключевые слова: государственная политика; официальная информация; документальная ассимиляция; традиционная жизнь ассирийской общины. The article considers the main factors that impact on the creating of archival information on the history of Assyrians of Ukraine in 1920-30 of 20 century. There is highlighted the impact of State and Party rules on the specific of arrangement of archival documents, the relations with the traditional everyday life of Assyrian Community and its reflection in the archival collections in the article. Keywords: State politics; official information; documents assimilation; the traditional living of Assyrian Community.

Потенціал архівних фондів про життєдіяльність ассирійців України у 20–30-х роках XX століття

Репозитарії

Схожі ресурси