Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович
Висвітлено склад особового архівного фонду українського художникаграфіка М.Г. Бутовича, що зберігається в ЦДАМЛМ України.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Архіви України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59977 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович / А.М. Сукало // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 130-142. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-59977 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-599772014-04-12T03:01:18Z Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович Сукало, А.М. Огляди джерел та документальні нариси Висвітлено склад особового архівного фонду українського художникаграфіка М.Г. Бутовича, що зберігається в ЦДАМЛМ України. Освещен состав личного архивного фонда украинского художника-графика Н. Г . Бутовича, который находится в ЦГАМЛИ Украины. The article makes structural analysis of the M. Butovich’s personal archival fund at Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine. Mykola Bytovich was famous Ukrainian painter, graphic artist, a creative legacy which is still not been sufficiently studied. 2011 Article Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович / А.М. Сукало // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 130-142. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59977 [930.253:314.743](477)(092)Бутович М. uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Сукало, А.М. Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович Архіви України |
| description |
Висвітлено склад особового архівного фонду українського художникаграфіка М.Г. Бутовича, що зберігається в ЦДАМЛМ України. |
| format |
Article |
| author |
Сукало, А.М. |
| author_facet |
Сукало, А.М. |
| author_sort |
Сукало, А.М. |
| title |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович |
| title_short |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович |
| title_full |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович |
| title_fullStr |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович |
| title_full_unstemmed |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович |
| title_sort |
особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях цдамлм україни. микола бутович |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59977 |
| citation_txt |
Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович / А.М. Сукало // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 130-142. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT sukaloam osobovífondipredstavnikívukraínsʹkoídíasporivarhívnihzíbrannâhcdamlmukraínimikolabutovič |
| first_indexed |
2025-07-05T11:06:51Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:06:51Z |
| _version_ |
1836804852183728128 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси130
УДК [930.253:314.743](477)(092)Бутович М.
А. М. СУКАЛО*
ОСОБОВІ ФОНДИ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ
ДІАСПОРИ В АРХІВНИХ ЗІБРАННЯХ ЦДАМЛМ УКРАЇНИ.
МИКОЛА БУТОВИЧ
Висвітлено склад особового архівного фонду українського художника-
графіка м.г. Бутовича, що зберігається в Цдамлм україни.
Ключові слова: особовий фонд; опис; одиниця зберігання; спадок; м. Бу-
тович; митець; графік; епіграми; мистецтво.
Повернення до україни значної частини історико-культурної спад-
щини українського народу – одне з головних завдань державної служби
контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон укра-
їни. Завдяки плідній роботі науковців, архівістів, небайдужої громад-
ськості до нас поступово повертається неоціненний спадок української
діаспори, архівні фонди та колекції наукових, громадських, культур-
них, політичних, релігійних організацій та діячів, котрі вимушені були
покинути Батьківщину, жити і творити на чужині.
у цьому році відзначається сумна дата – 50 років з дня смерті та-
лановитого та й досі маловідомого митця, видатного українського гра-
фіка, живописця, ілюстратора, автора епіграм – миколи григоровича
Бутовича. Важка доля закинула його за межі україни, і тільки по смерті
художника відкрився нам великий талант, хоча тема рідної землі, її іс-
торії, культури завжди була головною в його житті та творчості. Про
це свідчать документи, які зберігаються не тільки в архівних зібран-
нях україни – особового фонду м. г. Бутовича в Цдамлм україни
(ф. 1366), документи якого надійшли на збереження в 2002–2003 рр. та
були відкриті для відвідувачів у 2004 р., особового фонду в ЦдаВо
україни (ф. 4021)1, наукових інституціях, – а й в приватних колекціях
тощо.
дослідження спадку митця, який зберігається у Цдамлм украї-
ни, дає можливість окреслити основні етапи життя людини талановитої
та неординарної, яка намагалася пізнати себе, навколишній світ, все,
що оточувало і давало натхнення жити та творити.
* Сукало Алевтина Миколаївна – кандидат історичних наук, головний
нау ковий співробітник сектору просвітньої та виставкової роботи відділу
вико ристання інформації документів Цдамлм україни.
© а. м. сукало, 2011
огляди джерел та документальні нариси 131
микола григорович Бутович народився 1 грудня 1895 р. на Пол-
тавщині, в с. Петрівка, в дворянській родині, яка вела свій родовід від
заможної козацької старшини. Батьки-вчителі дали синові ґрунтовну
освіту. упродовж 1906–1913 рр. він навчався у Полтавському кадет-
ському корпусі, а потім у військовій школі в москві, і вже в той час
почав поступово розкриватися його художній хист2.
жадоба до творчості гостро виявилася у 20-річного Бутовича в роки
Першої світової війни, коли, потрапивши до австрійського полону, він
починає ілюструвати “енеїду” і. котляревського. але після підписання
Берестейської угоди, не байдужий до долі своєї країни, бере участь у
визвольних змаганнях (1917–1921) в чині ад’ютанта штабу 1-ї козаць-
кої дивізії армії унр у т. зв. “сірій дивізії” аж до 1920 р., коли був
інтернований у табір для військовополонених на території Польщі, де
видавав рукописний гумористичний часопис “дуля долі”, в назві якого
поєднувався гротеск та реальність життя самого Бутовича.
Втеча з табору до Праги перекреслила його кар’єру професійного
військового, але життя відкрило перед миколою григоровичем мож-
ливість продовжувати навчання; здобував художню освіта у Вищій ху-
дожньо-промисловій школі в Празі, у Шарлоттенбрузькій мистецько-
промисловій школі (1920–1926) та в лейпцизькій академії графічних
мистецтв (1923–1926), яка була унікальним на той час закладом – вихо-
м. Бутович. Штурмові гуляй-городи. картон, гуаш. 1954 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 5, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси132
вувала ілюстраторів, художників, графіків книжкової індустрії та про-
мисловості.
обдарованість миколи Бутовича, талант митця та працездатність
дозволили ще в період навчання отримати майже всі перші премії більш
ніж на 20 мистецьких конкурсах академії; у 1924 р. видати альбом
“українські духи”, до якого увійшли 6 дереворитів із зображеннями
казкових та демонічних персонажів народної уяви – відьмаками, чугай-
страми, домовиками, що традиційні для вірувань українців; отримати
стипендію українського наукового інституту в Берліні для написання
“історії книжкового мистецтва” під керівництвом В. Залозецького.
у міжвоєнний період митець багато подорожував. жив у Франції,
Чехії, яка на той час стала осередком української еміграції, її мистець-
ким центром, бував на Балканах, часто приїздив до Закарпаття. опану-
вавши мистецьку техніку, м. Бутович у своїх подорожах прагнув від-
крити для своєї творчості нові стилі та напрями в західноєвропейському
мистецтві, але жодна школа не вплинула на його своєрідний талант. По-
дорожуючи, він багато працював у жанрі ілюстрації, іконопису, графіки,
портрета, оформлював книжкові видання, малював ескізи до книжкових
м. Бутович. афіша до концерту за «Прелюдіями» Ф. ліста
у Паризькій консерваторії. картон, гуаш, туш. Б/д
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 13, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси 133
обкладинок львівських видань, брав активну участь у закордонних ви-
ставках української графіки (Брюссель, рим, Прага та ін.).
З початком 40-х рр. м. Бутович оселився у львові, де за часів
німецької окупації на посаді професора, викладав у мистецько-про-
мисловій школі, на архітектурному відділі львівської політехніки та
української вищої студії образотворчого мистецтва. життя миколи
григоровича можна порівняти з хвилями. спочатку Бутович пережи-
ває емоційне піднесення – наприкінці війни він одружився, але наступ-
ні тяжкі події (драматичний відхід на Захід із наближенням фронту,
смерть доньки, табір для переміщених осіб в австрії) змусили родину
емігрувати у 1947 р. до сШа, де вона оселилася у риджфільд-Парку
поблизу нью-Йорка. там Бутовичу доводиться багато працювати та
конкурувати з американськими малярами часто-густо задля матеріаль-
ного забезпечення родини, яка на той час збільшилася на двох діточок.
митець продовжує займатися декоративною графікою, ілюстра-
цією, станковим та монументальним живописом, приймає пропозиції
щодо дизайну візерунків для американських текстильної та килимової
фабрик тощо.
треба відзначити, що Бутович продовжував підтримувати тісні
стосунки з представниками української діаспори в сШа, канаді, За-
хідній Європі, про що свідчить його епістолярна спадщина3. коли у
родина Бутовичів на відкритті персональної виставки митця.
Зліво направо: дружина тетяна, донька аріадна, син микола, микола григорович.
нью-Йорк, жовтень, 1955 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 64, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси134
1952 р. у нью-Йорку було засновано об’єднання українських митців
америки, став його членом разом із В. січинським, я. гніздовським,
с. гординським, м. морозом, с. литвиненком та ін. об’єднання про-
пагувало мистецькі твори українських діаспорян через виставкову ді-
яльність, в якій активну участь брав і м. Бутович. джерела підтвер-
джують, що головне місце у витворах мистецтва цього періоду його
творчості посідають етнічні мотиви, натхнення для втілення яких йому
давали спомини про Батьківщину, її історію, український фольклор та
міфологія, літературний спадок кращих синів україни – м. гоголя,
г. квітки-основ’яненка, П. куліша, і. нечуя-левицького, і. котлярев-
ського тощо4.
життя Бутовича, як і його багатогранну творчість, не можна втис-
нути в рамки дат, бо талант митця не має часових меж. Ще з 20-х рр.,
коли відбувся справжній ренесанс української книжки у львові (в по-
дальшому видавництва переїжджали до Відня, Берліна, Праги), він ба-
гато працював над розробкою обкладинок книжок. Відомі його роботи
для видавництва “ратай”, “українці в вільному світі”5 – ювілейна книга
українського народного союзу з нагоди 60-річчя (1894–1954), “унс”
(1954), часописів (“литаври”, “Віра й культура” (1953), “державницька
думка” (1951), “Веселка”)6, до симфонії м. мусоргського “ніч на лисій
горі”7 тощо, в яких митець графічно відтворював мотиви українського
народного орнаменту та шрифти, притаманні слов’янському напису8.
м. Бутович. руська мокра. словаччина. Пейзаж. карт., гуаш. 1933 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси 135
книжкові ілюстрації Бутовича просякнуті національним колоритом та
легкою народною іронією. Впродовж життя художник неодноразово
повертався до ілюстрування “енеїди” і.котляревського. Його “енеї-
да” – це перш за все народний гумор з деякими елементами та моти-
вами еллінства, його герої насамперед поціновувачі радощів життя, а
потім вже – вояки, образи яких з небожителів перетворені художни-
ком на запорізьких козаків. малював обкладинки та ілюстрував “Вія”,
“старосвітських поміщиків” м. гоголя, “кладку видінь” г. діброва,
“Брата твого каїна” с. ледянського, “Проліски” н. Щербини, окремі
збірки9 тощо.
Безперечно, розквіт приватних бібліотек 20–30 рр. викликав попит
на книжкову мініатюру – екслібрис, і в цьому жанрі Бутович набув сла-
ви майстра та реформатора цієї графічної техніки, якою займався упро-
довж усього життя. у фонді представлені екслібриси Ю. крохмалюка,
В. Поповича, В. січинського та його доньки, н. терлецького та ін10.
Виконані майстром з притаманним йому гумором, вони водночас роз-
кривають захоплення володаря екслібриса певною літературою, тут ми
знаходимо й козацьку тему (вершники, козаки, знамена, піки, шаблі,
бандуристи), й медичну емблему, й іронічне зображення володаря в об-
разі діогена, діжку якого тягне лебідь на простороні книжкового моря11.
Час до американської еміграції змушував миколу Бутовича зміню-
вати адреси свого перебування в пошуках ліпшої долі, роботи та перш
м. Бутович серед учнів малярської школи, 1940-і рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 64, арк. 2.
огляди джерел та документальні нариси136
за все наповнював його мистецьку вдачу новими художніми вражен-
нями. Цей період митця-мандрівника подарував нам багато начерків,
серед них ескіз до портрету епіскопа діонісія12 (сам портрет був нама-
льований у 1939 р., але до архіву на зберігання не надійшов), портрет
дружини13 та ін. За спогадами Бутовича, обставини тогодення для отри-
мання заробітку змушували багато малювати портрети простих людей,
більшу частину з яких, на жаль, не побачать пошановувачі його твор-
чості. а для душі виходець з мальовничого Полтавського краю малю-
вав краєвиди Закарпаття та Європи. митець милується природою, яку
любив та розумів, його пастелі та гуаші – прозорі й кришталево чисті,
але, в той же час, відкривають тонке бачення майстром тяжкої долі
мешканців цього краю – зламані паркани, порушені хати тощо. Фонд
архіву репрезентує пейзажні сюжети – “ліси і гори”, сільські краєвиди,
“дерева”, пейзажі з мандрів словаччиною, Балканами (замальовки у
дербенті)14.
у центрі уваги Бутовича захоплення прикладною графікою, яка не
тільки наповнює майстра новим досвідом, але й дає можливість додат-
кового заробітку для прожиття в еміграції. Він малював листівки, афіші
(до концерту за “Прелюдіями” Ф. ліста у Паризькій консерваторії15 та
оперети за п’єсою “сватання на гончарівці” г. квітки-основ’яненка16),
обкладинки календарів, фірмові знаки та їх символіку, поштові марки
(Пластова марка “до 40-річчя державності”, “українська капела бан-
дуристів”)17, рекламні плакати, емблеми фондів18, організацій, ескізи
грошей19 тощо.
у мистецькому емігрантському середовищі Бутович набув слави
талановитого портретиста, майстра не тільки дружніх шаржів20 на пись-
менників, скульпторів, акторів, але й автора епіграм. Здебільшого епі-
грами написані на папірцях із зошитів, блокнотів, клаптиків аркушів,
м. Бутович.
екслібрис м.терлецького.
Пап., туш. 1930-і рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1138,
оп. 1, од. зб. 40, арк. 8
огляди джерел та документальні нариси 137
маленьких картонках21; на декількох папірцях бачимо людей у стилі-
зованому театральному вбранні та взірці шрифтів. у фонді зберігаєть-
ся власноруч зроблений художником блокнот у твердій прошитій об-
кладинці “наш Парнас”, в якому епіграми написані дрібним почерком
майстра. Вони з іронічним, доброзичливим натяком на особисті від-
мінності характеризують людей, яким присвячені – г. мазепу-коваль,
о. лятуринську, Є. маланюка, о. ольжича, о. телігу та ін.22. лише у
1995 р. на Батьківщині була видана збірка епіграм м. г. Бутовича під
псевдонімом Бутумбас23.
але найбільше творче піднесення він отримав у 1952 р. від про-
позиції української православної церкви щодо створення різьбленого
іконостасу та його розпису для Церкви господнього Вознесіння у нью-
Йорку. Він поринає у працю, якою займався ще у Закарпатті, коли роз-
мальовував іконостаси у тамтешніх церквах. Відданість справі, якою
він починав займатися, прослідковується в листуванні, в укладених
угодах, планах та розрахунках, які передували роботі над іконостасом24.
створений в еміграції митцем іконостас набув виражених українських
рис, поєднав національну історію з корінною вірою парафіян, що від-
билося й у відображених історичних постатях, й у символах, яким була
притаманна атрибутика української державності. В архіві зберігається
фотоальбом, який репрезентує інтер’єр та елементи розпису церкви25.
Фрагмент розпису іконостасу у Церкві господнього Вознесіння в нью-Йорку.
Фотоальбом. 1952 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, спр. 65.
огляди джерел та документальні нариси138
Перебуваючи у вирі емігрантського життя, Бутович постійно ви-
являв зацікавленість народною героїкою та історичною минувшиною
українського народу, і це спонукало митця до розкриття теми вільного
козацтва (гетьмани, старшини, козаки), що продовжувалася і в книж-
кових заставках (кінні козаки, яких він бачить лицарями, гармати,
знамена, булави, шаблі, оспівує працю вільних селян, народні свята,
українські квіти тощо)26, і в ескізі обкладинки “дума про трьох братів
азовських”27 (до цієї теми він вперше звернувся в середині 20-рр., а в
1947 р. репрезентував в альбомі “українське малярство” (мюнхен)28.
як уже зазначалося, наскрізною у творчості Бутовича є тема народ-
ного фольклору, пісень, орнаменту, казок, лубочних картинок, дитячих
вигадок тощо. до архіву надійшли на зберігання його відомі листівки
з серії “ляльки різдвяного вертепу”29, “Щедрик, Щедрик”30, в якому
символом є заможна родина, мир та злагода у домі, мрії про багате
майбутнє; колядки – яскраві листівки у народному стилі з віршовани-
ми побажаннями, серед них сюжет з написом “упала з неба доріжка,
а той доріжкою ґаздиня пішла, та стрінулась з святою Пречистою...”31.
усвідомлюючи вплив казок на дитину, Бутович прагнув донести до па-
м. Бутович.
“наш Парнас”.
Блокнот. автограф.
1940–1950-і рр.
ЦДАМЛМ України,
ф. 1366, оп. 1,
од. зб. 23.
огляди джерел та документальні нариси 139
ростків української еміграції співучість мови та своєрідність культури
залишеної Батьківщини. ілюструючи книжки для емігрантських дитя-
чих видань, він намагається побачити казковий світ очима дитини і в
той же час розкрити глибинне значення відтворюваних явищ, тому тут
і яскраве вбрання козачки, і жахливі часи татарської навали, і тремт-
лива краса казкової української хатинки, природи, образи дітей, коса-
рів, драконів, русалок, коней, казкових героїв народних пісень, звірят32
тощо.
серед документів особового фонду майстра привертає увагу не
тільки його художній доробок, але й літературний спадок. Вже згаду-
валося про його епіграми, відомі його поетичні твори: “ладо” (казка-
балет), “івасик телесик”, спомини: “Повстання проти гетьмана (сіра
дивізія)”, “кадетський корпус”, “автобіографія”, “За споминами сіро-
жупанника”33.
на жаль, микола григорович пішов із життя, не встигнувши реалі-
зувати все те, що було заплановано і задумано, а головне – не побачив
своїх шанувальників на Батьківщині, до якої, за словами його дружини
пані тетяни, все життя мріяв повернутися. Важкі випробування увірва-
ли життя митця 21 грудня 1961 р. Він був похований далеко від Бать-
ківщини, на православному кладовищі у Бавнд-Бруку (сШа).
як зазначалося вище, документи миколи григоровича Бутовича
надійшли на початку 2000-х рр. до Цдамлм україни, де після науко-
во-технічного опрацювання був створений опис № 1 фонду 1366, який
містить 70 од. зб. (крайні дати документів – 1922–1998 рр.).
м. Бутович. сільський пейзаж. картон, пастель. 1946 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 3, арк. 1
огляди джерел та документальні нариси140
опис № 1 складається з сімох розділів. Перший “творчі матеріали
Бутовича м. г.” має чотири підрозділи. найбільша кількість докумен-
тів стосується художнього доробку митця: малюнків34, книжкової гра-
фіки35, обкладинка та начерки до ілюстрацій власної книжки “епіграми
Бутумбаса”36, емблеми37 тощо. також представлені копії та фотокопії
творів митця38. рукописи м.г.Бутовича представлені збіркою епіграм
“наш Парнас”39, чернетками епіграм, блокнотом із записами повсяк-
денного характеру40.
наступний розділ – листування. на жаль, представлені приватні
епістолярії не дають можливості простежити в повному обсязі стосун-
ки м. Бутовича з адресантами, здебільшого респонденти торкаються
побутово-господарських проблем та ін41.
Четвертий розділ містить інформацію щодо біографії м.г.Бутовича
в т. зв. “американський” період – матеріали про створення іконоста-
су у Церкві господнього Вознесіння в нью-Йорку42, рекламна картка
персональної виставки, листування з різними організаціями43. окремим
блоком згруповані матеріали про підготовку та видання книги “Фрайш-
тадська республіка” – автограф м. Бутовича “Зі споминів сірожупанни-
ків”44, рукопис Й. мандзенка “сіра дивізія”, спомини колишніх членів
сВу, вояків “сірої дивізії”45, протоколи засідань видавничого комітету,
зміст та проспект книги, доповідні записки, листування щодо підготов-
ки книги46.
у п’ятому розділі – статті “Щедрик, Щедрик” у малярській твор-
чості миколи Бутовича” В. модрич Верган, “дві річниці митця-маляра
м. Бутовича, автора “Щедрика” В. настича, “маловідома грань талан-
ту миколи Бутовича” і. скрипника, які доповнюють картину життя та
творчості митця47.
Шостий розділ через невеликий обсяг документів не дає можливос-
ті відтворити візуальну картину життя м. г. Бутовича. Представлено
всього дві світлини – в колі родини та в малярській школі. але дуже
цікаву інформацію містить фотоальбом інтер’єрів та елементів розпи-
су Церкви господнього Вознесіння48. на нашу думку, доцільно було б
об’єднати обидві справи (№ 51 та № 65) задля розміщення інформації
про роботу над іконостасом у Церкві господнього Вознесіння в нью-
Йорку в окремий блок фонду).
документи, пов’язані з творчою біографією м. Бутовича, зберіга-
ються і в інших фондах Цдамлм україни, зокрема у ф. 1138 “ко-
лекція екслібрисів, зібраних р. і. олексіївим” – колекція екслібрисів
Ю. крохмалюка, д-ра В. Поповича, В. січинського та ін., виконаних
м. Бутовичем у 1930-х рр.49, у ф. 1212 відомої перекладачки Віри Вовк
міститься лист митця до неї50, ф. 1308 м. радиша містить ксерокопію
статті “мирослав радиш”, написаної м.Бутовичем та надрукованої в
журн. “свобода” 15 червня 1956 р. 51.
огляди джерел та документальні нариси 141
не можна оминути увагою й те, що творчий спадок митця вже
отримав високу оцінку у фундаментальній праці олександра Федору-
ка52, у якій автор, поєднуючи глибину змісту і легкість стилю, з вели-
кою повагою до м. Бутовича описує його долю та творчий шлях.
Художня спадщина м. г. Бутовича велика та різноманітна, але, на
жаль, розпорошена по архівах та приватних колекціях. Цілком логічно
було б, на нашу думку, об’єднати насамперед архівний фонд, що збе-
рігається в ЦдаВо україни, з масивом документів Цдамлм україни
як профільним архівом. Це значно полегшило б у подальшому робо-
ту щодо виявлення, дослідження та зберігання мистецької та життєвої
спадщини талановитого митця.
1 Яковлєва Л. на україну поверну. миколі Бутовичу – сто років (доку-
менти особового фонду миколи Бутовича, що зберігаються у Центральному
державному архіві вищих органів влади і управління україни) // образотворче
мистецтво. – 1997, число 2. – с. 7–8.
2 Федорук О. К. микола Бутович: життя і творчість. – київ; нью-Йорк:
Видавництво м. П. коця, 2002. – с. 348.
3 там само, од. зб. 29–50.
4 там само, од. зб. 17, 21, 22.
5 там само, од. зб. 19, арк. 7.
6 там само, од. зб. 17, арк. 5; од. зб. 19, арк. 1–5, 6.
7 там само, од. зб. 16, арк. 1
8 там само, од. зб. 21, арк. 1, 18, 20.
9 там само, од. зб. 17, арк. 1–4.
10 там само, ф. 1138, оп. 1, од. зб. 40; ф. 1366, оп. 1, од. зб. 9.
11 там само, ф. 1138, оп. 1, од. зб. 40, арк. 5.
12 там само, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 10, арк. 3 зв.
13 там само, од. зб. 21, арк. 5.
14 там само, од. зб. 1, 3, 4, 22; музейний фонд Цдамлм україни.
15 там само, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 13.
16 там само, од. зб. 22, арк. 2.
17 там само, од. зб. 6, арк. 1, 2.
18 там само, од. зб. 20.
19 там само, од. зб. 6, 11, 20.
20 там само, од. зб. 10.
21 там само, од. зб. 27.
22 там само, од. зб. 23–27.
23 Бутович М. епіграми Бутумбаса [текст]: шаржі / микола Бутович. –
київ: Вид-во мар’яна коця, 1995. – 223 с.: іл. – (Повернуті імена).
24 Цдамлм україни, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 51.
25 там само, од. зб. 65.
26 Цдамлм україни, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 20.
27 там само, од. зб. 14, арк. 70; од. зб. 22, арк. 6.
28 українське малярство [текст]: [альбом] / ред. кол. м. дмитрієнко [та
ін.]. – Munchen: українська спілка образотворчих мистецтв, 1947. – 20 л. реп.
29 Цдамлм україни, ф. 1366, оп. 1, од. зб. 7, 8.
огляди джерел та документальні нариси142
30 там само, од. зб. 21, арк. 10.
31 там само, од. зб. 7, арк. 1; од. зб. 21, арк. 10, 13, 14–15.
32 там само, од. зб. 14, арк. 10; од. зб. 15, арк. 2, 3, 4, 7 та ін.
33 там само, од. зб. 55.
34 там само, од. зб. 1–13; музейний фонд Цдамлм україни.
35 там само, од. зб. 14–20.
36 там само, од. зб. 18.
37 там само, од. зб. 20.
38 там само, од. зб. 21, 22.
39 там само, од .зб. 23.
40 там само, од. зб. 24–28.
41 там само, од. зб. 29–50.
42 там само, од. зб. 51.
43 там само, од. зб. 52–54.
44 там само, од. зб. 55.
45 там само, од. зб. 56.
46 там само, од. зб. 57–62
47 там само, од. зб. 63.
48 там само, од. зб. 65.
49 там само, ф. 1136, оп. 1, од. зб. 40, арк. 1–11.
50 там само, ф. 1212, оп. 1, од. зб. 149, арк. 1–1 зв.
51 там само, ф. 1308, оп. 1, од. зб. 10, арк. 1.
52 Федорук О. К. микола Бутович: життя і творчість. – київ; нью-Йорк:
Видавництво м. П. коця, 2002. – 431 с.
освещен состав личного архивного фонда украинского художника-графи-
ка н. г. Бутовича, который находится в Цгамли украины.
Ключевые слова: личный фонд; опись; единица хранения; наследие;
н. Бутович; художник, график, эпиграммы, искусство.
The article makes structural analysis of the M. Butovich’s personal archival
fund at Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine. Mykola
Bytovich was famous Ukrainian painter, graphic artist, a creative legacy which is
still not been sufficiently studied.
Keywords: personal archival fund; archival description; folder; M. Butovich;
painter, graphic artist; an epigram; the arts.
|