Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян)
Відтворено події першого дня війни у Києві за архівними документами, які були залучені для створення виставки “Війна. Документ. Пам’ять. Рік 41-й”, присвяченої 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Архіви України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59984 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) / А.В. Солонець // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 163-173. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-59984 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-599842014-04-12T03:01:19Z Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) Солонець, А.В. Огляди джерел та документальні нариси Відтворено події першого дня війни у Києві за архівними документами, які були залучені для створення виставки “Війна. Документ. Пам’ять. Рік 41-й”, присвяченої 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни. Воссозданы события первого дня войны в Киеве по архивным документам, которые были использованы при создании выставки “Война. Документ. Память. Год 41-й”, посвященной 70-летию начала Великой Отечественной войны. The author tries to show the events of the first day of War in Kyiv according the archival documents, were used for exhibition “War. Document. Memory. 1941 Year”, dedicated to the 70 anniversary of the beginning of the Great Patriotic War. 2011 Article Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) / А.В. Солонець // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 163-173. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59984 930.253(477-25)"1941" uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Солонець, А.В. Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) Архіви України |
| description |
Відтворено події першого дня війни у Києві за архівними документами, які були залучені для створення виставки “Війна. Документ. Пам’ять. Рік 41-й”, присвяченої 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни. |
| format |
Article |
| author |
Солонець, А.В. |
| author_facet |
Солонець, А.В. |
| author_sort |
Солонець, А.В. |
| title |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| title_short |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| title_full |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| title_fullStr |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| title_full_unstemmed |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| title_sort |
перший день війни в києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59984 |
| citation_txt |
Перший день війни в Києві: події та факти (за офіційними джерелами та щоденниками, листами, спогадами киян) / А.В. Солонець // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 163-173. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT solonecʹav peršijdenʹvíjnivkiêvípodíítafaktizaofícíjnimidžerelamitaŝodennikamilistamispogadamikiân |
| first_indexed |
2025-07-05T11:07:11Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:07:11Z |
| _version_ |
1836804872695971840 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси 163
УДК 930.253(477-25)"1941"
А. В. Солонець*
Перший День Війни В КиєВі: ПоДії тА фАКти
(за офіційними джерелами та щоденниками,
листами, спогадами киян)
Відтворено події першого дня війни у києві за архівними документами, які
були залучені для створення виставки “Війна. документ. Пам’ять. рік 41-й”,
присвяченої 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни.
Ключові слова: Велика Вітчизняна війна; київ; авіанальоти; перші жерт-
ви; мобілізація; впевненість у непереможності Червоної армії.
“двадцать второго июня
ровно в четыре часа
киев бомбили, нам объявили,
Что началася война…”
Відомий шлягер “синий платочек” у роки війни отримав кілька ва-
ріантів тексту. “київський” хоча й містить хронологічні похибки, наза-
вжди залишився у пам’яті кількох поколінь киян, як своєрідний пароль
про 1941-й рік, як згадка про одну з найбільш сумних дат в історії
давнього міста.
метою дослідження є спроба за допомогою офіційних джерел, спо-
гадів учасників подій, наявних зразків епістолярного жанру не тільки
повторити відоме, але й додати щось нове, по-новому осмислене.
лаконічні, чітко, до літери вивірені документи загальнодержавно-
го рівня, емоційні й сповнені тривоги рядки щоденників і листів – ці
джерела дають можливість в загальних рисах відчути й уявити напругу
тих перших 24-х годин війни.
увечері 21 червня 1941р. за наказом гітлера було оголошено умов-
ний пароль “дормут” – сигнал до нападу на срср.
майже одночасно з києва начальник штабу коВо, генерал-лей-
тенант м. о. Пуркаєв телефоном доповів начальнику генштабу рсЧа
г. к. жукову, що до прикордонників з’явився перебіжчик – німецький
фельдфебель, який повідомив про просування німецьких військ у райо-
ни для наступу, що має розпочатися 22 червня.
* Солонець Андрій Васильович – старший науковий співробітник мемо-
ріального комплексу “національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941–1945 років”.
© а. В. солонець, 2011
огляди джерел та документальні нариси164
тієї ж ночі до військових
округів, в тому числі й до києва,
де знаходився штаб коВо, о 2:30
ночі надійшов наказ народного
комісара оборони срср №1, у
якому зокрема йшлося:
“1. Протягом 22–23.06.41 мож-
ливий раптовий напад німців на
фронтах лВо, ПрибоВо, ЗахоВо,
коВо, одВо. напад німців може
розпочатися з провокаційних дій.
2. Завдання наших військ – не
піддаватися на жодні провокацій-
ні дії, котрі можуть викликати
значні ускладнення.
одночасно військам ленін-
градського, Прибалтійського, За-
хідного, київського та одеського
військових округів бути у повній
бойовій готовності зустріти рап-
товий удар німців чи їх союзни-
ків.
3. наказую:
а) Протягом ночі на 22.06.41р. непомітно зайняти вогневі точки
укріплених районів на державному кордоні.
б) Перед світанком 22.06.41 розосередити по польових аеродромах
усю авіацію, у тому числі й армійську, ретельно її замаскувати.
в) усі частини привести до бойової готовності без додаткового під-
йому приписного складу. Підготувати усі заходи із затемнення міст та
об’єктів.
ніяких інших заходів без особливого розпорядження не проводи-
ти”1.
на виконання наказу в києві о 3:00 місця біля зенітних гармат і ку-
леметів зайняли розрахунки частин 3-ї дивізії ППо. о 3 годині 10 хви-
лин оголошено бойову тривогу для нічних винищувачів. на світанку
командири 2-го та 43-го винищувальних авіаполків 36-ї авіадивізії
ППо підняли у повітря по одній ескадрильї для бойового чергування.
одночасно, для підсилення цієї групи, з аеродрому в Бородянці злетіли
6 літаків і-16 255 винищувального авіаполку та 5 літаків і-153 “Чайка”
2 винищувального авіаполку дивізії. отримавши о 4:00 22.06.1941 р.
телеграму наркома ВмФ “оперативна готовність №1”, зайняли бойові
пости екіпажі кораблів дніпровського загону Пінської військової фло-
тилії, дислоковані на дніпрі біля києва2.
кияни слухають повідомленння
про початок війни.
22.06.1941 р.
Фото. Центральний державний
кінофотофоноархів України
ім. Г. С. Пшеничного, од. об. 0-148555.
огляди джерел та документальні нариси 165
Вранці 22 червня літаки 4-го повітряного флоту люфтваффе завда-
ли бомбового удару по “об’єкту № 12” – києву. Відомий києвознавець
д. В. малаков вказує на такі об’єкти, що постраждали від авіанальотів
у перший день війни: казарми нкВс та військове училище на Печер-
ську, завод “Більшовик”, електростанції, авіазавод № 13, залізничний
вокзал, військові аеродроми Бориспіль, гоголів, гостомель, жуляни,
київський аеропорт у Броварах (причому будівля аеровокзалу була зни-
щена)3.
Цю інформацію частково підтверджують і архівні документи. Зве-
дення штабу мППо м. києва про нальоти ворожої авіації на столицю
урср 22 та вранці 23 червня 1941р. надає такі відомості:
“22.06.1941р. відбулося 5 авіанальотів на київ ( о 6:50; 9:50; 13:12;
19:46; 21:55). Зранку 23.06. ще 3 (о 7:05; 8:14; 10:35). Було скинуто 20
фугасних та запалювальних авіабомб вагою 50–250 кг.
на аеродромі згорів ангар;
на станції Пост-Волинський – зруйновані 2 залізничні колії і про-
жекторна щогла. Пошкоджено 2 високовольтних проводи, обірвана по-
вітряна мережа;
сталінка, Чоколівка – зруйнований водогін;
постраждалих – 55 чол., з них поранено – 39, вбито – 16”4.
о 7:05 ранку побачила світ директива №2 наркома оборони срср.
Через деякий час вона надійшла й до києва. директивою перед-
бачалося:
“…1. Військам усіма силами і засобами обрушитися на ворожі сили
і знищити їх в районах, де вони порушили радянський кордон. надалі,
до особливих вказівок, наземним військам кордон не переходити.
2. розвідувальній та бойовій авіації виявити місця зосередження
авіації противника й угрупування його наземних військ. Потужними
ударами бомбардувальної та штурмової авіації знищити авіацію на
аеродромах противника й розбомбити основні угруповання його на-
земних військ. удари авіацією завдавати вглиб німецької території до
100–150 км. розбомбити кенігсберг і мемель. на території Фінляндії
та румунії до особливих вказівок нальоти не здійснювати”5.
о 12 годині дня пролунала озвучена наркомом закордонних справ
В. м. молотовим заява радянського уряду про напад німеччини на ра-
дянський союз. саме з цієї промови, котра транслювалася по радіо на
весь радянський союз, кияни дізналися про початок війни.
“ громадяни і громадянки радянського союзу!
сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій ра-
дянському союзу, без оголошення війни німецькі війська напали на
нашу країну, атакували наші кордони в багатьох місцях і піддали бом-
бардуванню зі своїх літаків наші міста– житомир, київ, севастополь,
каунас та деякі інші…”6.
огляди джерел та документальні нариси166
Звістка болем озвалася у серці кожного жителя столиці урср.
у той же день було оголошено указ Президії Верховної ради срср
про мобілізацію військовозобов’язаних:
“на основі статті 49 п.”л” конституції срср Президія Верховної
ради оголошує мобілізацію на території військових округів… київ-
ського особливого, одеського, Харківського…
мобілізації підлягають військовозобов’язані, котрі народилися з
1905 по 1918р. включно.
Першим днем мобілізації вважати 23 червня 1941р.”7.
о 10 годині 55 хв. 22.06.1941 р. було підписано наказ народного
комісара оборони срср командувачу військ київського особливого
військового округу такого змісту:
“народний комісар оборони наказав з отриманням цього призва-
ти весь приписний склад, коней та мехтранспорт укріпрайонів і Зкс з
головними складами і батальйонами обслуговування згідно зі схемою
розсортування за мП-41. на забезпечення використовувати майно нЗ.
донесення надавати згідно з пунктом 18 директиви нр мсБ/1/ 542206
від 26.2.41 р.”8.
серед призваних до війська у перший же день війни був студент ки-
ївського художньо-промислового училища і. с. скицюк. 22.06.1941 р.
він отримав направлення до київського військового училища зв’язку.
разом із курсантами обороняв київ. Після закінчення училища брав
участь у сталінградській та курській битвах, визволенні україни і
Польщі, боях у німеччині. нагороджений орденом Червоної Зірки,
медалями “За оборону сталінграда”, “За перемогу над німеччиною у
Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.” По війні відомий художник
і. с. скицюк жив і працював у києві. В експозиції національного му-
зею історії Великої Вітчизняної війни представлена його повістка до
військкомату міста, датована 22.06.1941р.9.
Зберігаються у музеї й списки мобілізованих із києва у 1941р. од-
ним із райвіськкоматів міста – кіровським. В одному з них, датованому
23 червня, за номером 3 значиться прізвище і. с. скицюка10.
уже в перші тижні, місяці війни понад 200 тис. киян за мобілізаці-
єю чи добровільно пішли на фронт, який невблаганно наближався до
столиці україни11.
Президією Верховної ради срср протягом дня був прийнятий і
указ про оголошення в окремих місцевостях срср воєнного стану у
зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни. дія указу поширювала-
ся й на україну.
серед заходів, що запроваджувалися у місцевостях, у яких був ого-
лошений воєнний стан, була передача всіх функцій органів державної
влади в галузі оборони, забезпечення громадського порядку і держбез-
пеки військовим радам фронтів, армій, військових округів. останнім на-
огляди джерел та документальні нариси 167
давалося право залучати громадян до трудової повинності для виконан-
ня оборонних та інших робіт, вводити військово-квартирну повинність,
вилучати транспортні засоби для потреб оборони, регулювати в’їзд та
виїзд, проводити виселення соціально небезпечних осіб за межі місце-
востей, де був оголошений воєнний стан. За невиконання розпоряджень
і наказів військової влади, а також за злочини, здійснені в означених
місцевостях, наставала карна відповідальність за законами воєнного
часу. усі ці справи передавалися на розгляд військових трибуналів.
на виконання наказів радянського уряду та керівництва армією
22 червня 1941р. штаб коВо видав наказ частинам та з’єднанням окру-
гу, в якому повідомлялось про напад німеччини на срср та ставилися
зав дання із протидії ворожим військам:
“… Фашистські правителі німеччини розпочали о 4 годині 22 черв-
ня 1941р. військові дії проти нашої соціалістичної Батьківщини…
Виконуючи свій священний обов’язок перед соціалістичною Бать-
ківщиною, героїчні бійці і командири прикордонних дивізій нашого
округу стійко відбивають напад зарозумілих провокаторів війни. Партія
і уряд поставили перед військами київського особливого військового
округу почесне завдання – відбити напад противника. народний комі-
сар оборони наказав усіма силами й засобами обрушитися на ворожі
сили та знищити їх у районах, де вони порушили радянський кордон…
Переможна Вітчизняна війна нашого народу та його армії знищить
німецький фашизм…
За любу соціалістичну Батьківщину, за наш славний багатоміль-
йонний народ! Ворог має бути знищений і буде знищений!”12
Викладаючи хід подій та констатуючи факти дня 22.06.1941 р. у
києві за наявними у національному музеї історії Великої Вітчизня-
ної війни 1941–1945 рр. джерелами, слід зазначити, що таких через
об’єктивні причини, як і загалом матеріалів початкового періоду війни
залишилося дуже мало.
22 червня 1941р… Звістку про початок війни різні люди зустріли
по-різному. молодь, котра знаходилася під впливом пропаганди, була
впевнена, що ворог буде розбитий за кілька перших днів, максимум –
тижнів. люди старшого покоління, ті, хто на свої очі бачив події Пер-
шої світової та громадянської, розуміли, що війна буде страшною й
кровопролитною.
При дослідженні письмових свідчень очевидців про події першого
дня війни прослідковується певна закономірність: ранок – невідомість,
невизначеність, занепокоєність від незнання ситуації; після 12:00 і
виступу В. м. молотова – шок і розуміння невідворотності подій. свід-
чення очевидців надзвичайно схожі, це й не дивно, адже вони опису-
ють ті ж події, з поправкою на суб’єкт. Письмові джерела сповнені
тривоги, суму й ненависті до ворога.
огляди джерел та документальні нариси168
у фондах музею зберігаються окремі аркуші щоденника киянки
г. к. лук’янової, який вона вела в ті грізні дні13.
“22 червня 1941р. 10 година ранку. сьогодні з самого ранку хви-
лювання. ніхто не знає напевно: чи це звичайна для останнього часу у
києві тривога, чи щось серйозне. Всі збуджені, мешканці збираються
на подвір’ї, передають один одному чутки, згадуючи слово “війна”.
1 година дня. Все зрозуміло. жахливо по своїй суті: війна! молотов
виголосив промову до всіх громадян: гітлерівська авіація зранку бом-
бардувала міста й аеродроми нашої країни (бомбардували й аеродром
поблизу жулян – перший полустанок від києва). гітлерівські війська
та війська румунії й інших сателітів на світанку 22 червня перейшли
державний кордон і рухаються вглиб країни. напад для нас неочікува-
ний, а тому – небезпечний…”
Педагог за освітою, г.к. лук’янова, дружина військового інженера,
командира Червоної армії, перед війною перебивалася тимчасовою ви-
кладацькою роботою. у роки війни перебувала в окупованому німцями
києві, навчала дітей і підлітків, які мешкали в районі Великої китаїв-
ської вулиці у “нелегальній школі”. отримувала за це тарілку гарячої
їжі, тому що батьки учнів не могли дати більше. По війні працювала
викладачем математики і фізики у києві. крім щоденника у фондах му-
зею зберігається її фото, датоване 1942 р.14 та каганець, за допомогою
світла якого вже в окупованому києві ганна климівна продовжувала
писати свій щоденник15.
ненавистю до підступного ворога, який напав на Батьківщину,
сповнений лист вчительки школи №100, котра знаходилася на труха-
новому острові, г.д.трухан до сина-військовослужбовця, датований
22–23.06.1941 р.16 З листом можна ознайомитися у залі музею, присвя-
ченому київській оборонній операції 1941 р.
“милий сину Васю! сьогодні я пережила кілька дуже важких се-
кунд. Це коли я бачила ворожі літаки, які пролітали над нами. Була
тривога. скинули бомби. на солом’янці були жертви. о 12 годині ого-
лосили про війну з німеччиною. люди кинули все, запасаються про-
дуктами…
я, синку, абсолютно спокійна, заспокоюю інших… ти звичайно
знаєш усі подробиці про початок війни. я не можу передати тобі це
відчуття ненависті до німецької кліки, котра розпочала цю бійню…
рада, що все ж змогла виростити захист – тебе… синку, будь спо-
кійним і твердим, ти ж знаєш, що захищаєш. надіюсь, що наша доблес-
на армія не допустить розгрому києва…”
тривогою за майбутнє міста наповнені рядки із щоденника житель-
ки києва н. В. герасимової17.
“22 червня 1941р. неділя.
Війна! сьогодні о 4 годині ранку німецькі літаки здійснили наліт
на київ. о 7 год. я крізь сон чула вибухи бомб, але думала, що це
огляди джерел та документальні нариси 169
звичайні навчання. Зранку в місті було тривожно і напружено, хоча
ніхто нічого не знав. Багато хто думав, що це маневри. о 10 годині
ранку я пішла до Вуан там мені сказали, що ситуація дуже серйозна,
на солом’янці горять аеродроми та є поранені. ніхто більше не сум-
нівався в правдивості цих чуток. о 12 год. повідомили, що по радіо
виступатиме молотов. усі зібралися в їдальні. молотов повідомив, що
німеччина напала на нас у багатьох пунктах через Фінляндію, румунію
й інші кордони. Бомбила київ, житомир, таллін, каунас, севастополь.
усі мовчки слухали, потім пішли додому. Вбито й поранено в києві
200 чоловік. я не хвилююсь, я дуже спокійна, хоча місту загрожує не-
безпека і ніч не буде спокійною. не віриться, що зі мною станеться
щось погане. якийсь незвичайний спокій. трохи болить голова, вона
гаряча. я трохи застудилася вчора.
невже київ буде зруйнований?!...”
н. В. герасимова перед війною працювала на машинобудівному
заводі ім. Чубаря. Під час німецької окупації працювала на гребінко-
гудзиковій фабриці робітницею. Протягом двох тижнів ніна і її мати
переховували єврейську сім’ю грінбергів. Завдяки київським лікарям
ніна герасимова врятувалася від примусової відправки до німеччини.
коли йшли бої за звільнення києва, мати й дочка герасимови жили
поза містом, а коли повернулися, дізналися, що будинок по вул. Воло-
димирській, в якому вони проживали, спалений. н.В. герасимова після
звільнення києва навчалася у київському політехнічному інституті й
одночасно працювала на київському заводі електротехнічної апарату-
ри. Після закінчення інституту працювала в науково-дослідному інсти-
туті чорної металургії ан срср.
За переховування в роки війни єврейської родини, постановою
фонду “Пам’ять Бабиного яру” від 22 лютого 1998р. н.В. герасимовій
була вручена грамота “Праведника україни”. у 2003р. н.В. герасимова
пішла з життя.
а на передвоєнному фото, що зберігається в музеї, вона навічно за-
лишиться молодою, усміхненою дівчиною, яка стоїть на крилі літака18.
на 22 червня 1941 р. у києві було заплановано спортивне свято,
апофеозом якого мало стати відкриття нового стадіону і проведення
на ньому матчу футбольних команд динамо (київ) і Цдка (москва).
Завершивши 20.06.1941 р. екзаменаційну сесію зданим на “від-
мінно” екзаменом з ґрунтознавства, що зафіксовано у заліковій книж-
ці19, планував потрапити на стадіон студент третього курсу київського
сільськогосподар сь кого інституту Ф. Є. козак.
але, не судилося – розпочалася війна… у перші дні війни Федір
вступає до винищувального загону, бере участь у будівництві оборон-
них споруд на ділянці від Білгородки до Боярки. Відзначився у боях в
районі голосієва. 20 серпня був направлений у Полтавську область на
сільськогосподарські роботи, одночасно брав участь в евакуації кол-
огляди джерел та документальні нариси170
госпного майна. у лютому–грудні 1942 р. навчався у Військовій ака-
демії ім. Ворошилова. Після її закінчення брав участь у курській бит-
ві, звільненні Білорусії, Правобережної україни, Польщі, форсуванні
одера й Берлінській наступальній операції. нагороджений орденами
Вітчизняної війни і та іі ступенів, медалями “За оборону києва”, “За
визволення Варшави”, “За перемогу над німеччиною у Великій Вітчиз-
няній війні 1941–1945 рр.”. Після війни жив і працював у києві.
небагато донині збереглося квитків на цей матч, якому судилося
відбутися аж через п’ять років. В експозиції виставлена реліквія, від
ознайомлення з якою защеміло серце не в одного уболівальника київ-
ського “динамо”, – квиток на матч-відкриття київського республікан-
ського стадіону ім. Хрущова, який належав Ф. Є. козаку20.
Цікаві спогади киян про перший день війни містяться й у літера-
турі.
дитячі враження від подій 22 червня 1941 р. виклав на сторінках
автобіографічної книги “кияни. Війна. німці.” відомий києвознавець
д. В. малаков.
“…раптом якісь нечувані зловісні удари… З висоти пташиного
лету відкривається панорама києва. ті незнайомі удари чути дещо при-
глушеними відстанню після яскравих спалахів, що змінюються в небі
на цяточки диму… Батько каже, що б’є зенітна артилерія. і пояснює:
якби то була війна, уже впав би не один ворожий літак. адже в газетах
писали: кожен третій наш постріл влучає в ціль. а тут не поцілили
жодного літака. отже, мабуть, ми спостерігаємо навчання або репети-
цію свята…
лише опівдні виступив голова раднаркому молотов. Війна…
того ж дня, дізнавшись, що на аскольдовій могилі впав німецький
літак, гога (брат авт.) побіг подивитися на місце події. але не добіг.
надто страшне враження справило на нього видовище на півдорозі: зя-
яла глибоченна конічна яма– воронка від авіабомби. тут жили люди …
ще кілька годин тому.
о третій годині дня тато за повісткою пішов на мобілізаційний
пункт, що миттєво розмістився в приміщенні школи на вул. дарвіна. Їх
брали “на збори”. а формально батьків рік (1902 р. – Авт.) не брали.
Прощання було страшне…”21.
кожну хвилину того страшного дня назавжди запам’ятав мешка-
нець києва Ф. Ф. Худяков. В роки війни він обороняв київ, потрапив у
полон, втік і мешкав в окупованому києві. Після звільнення міста жив і
працював у столиці україни. Пішов з життя у 1984 р. у своїх спогадах
він детально описує події першого дня війни.
“…ранок 22 червня, неділя. ми з анею о 4 годині ранку зайняли
чергу до продовольчого магазину за цукром (в руки давали по півкіло).
магазин мав відчинитися о сьомій… Біля семи ранку, перед самим від-
огляди джерел та документальні нариси 171
криттям магазину почулося завивання сирени, й за правилами люди з
черги почали розбігатися по домівках, незадоволені тим, що так не-
вчасно розпочалася “учбова тривога”… я побіг на базар. Потрапивши
на базарну площу, я здивувався – міліція розганяла базар… на лінії
трамваю зупинилося кілька вагонів. Пасажири їхали в основному на
вокзал до приміських потягів, розраховуючи вихідний день провести у
дачних місцях – у Бучі, Ворзелі, Боярці та інших. сиділи й виказували
незадоволення, що запізнюються на потяг. а сирени вили, не переста-
ючи.
Зненацька почулися постріли зеніток, і я побачив на чистому бла-
китному небі хмарки від вибухів снарядів…
селянка розповідала:
– та ніяка це не учебна (тривога), це – війна. ось ми їхали поїздом
через Пост-Волинський, так там з самольотів бомби кидали. я сама
бачила, як вони вибухали, а потім на ношах поранених чи вбитих но-
сили…
Виступив молотов по радіо, і все стало зрозумілим. Війна поча-
лася. не зрозумілим для мене було лише одне. Чому стільки говорили
про зміцнення обороноздатності, а коли німці, подолавши чи не ти-
сячекілометрову відстань до києва, змогли бомбардувати місто й без-
карно відлетіти назад, у нас не спрацювали ні пункти спостереження,
ні наша авіація, ні навіть протиповітряна артилерія. і лише потім у по-
рожнє небо дали кілька пострілів…
кінець дня неділі, ніч на понеділок я з колегами був зайнятий
отриманням на військових складах устаткування для бомбо- та газо-
сховищ – білизни, ковдр, медикаментів…”22.
Згадують перший воєнний день і кавалери чотирьох медалей “За
відвагу” я. П. гніденко та о. я. левченко, які на той час мешкали в
києві.
я. П. гніденко в роки війни – командир розрахунку 82-мм міно-
мета. Був двічі поранений. день перемоги зустрів у австрії. нагоро-
джений орденами Вітчизняної війни і ступеня, Червоної Зірки, чотирма
медалями “За відвагу”. Після демобілізації жив і працював у ізмаїлі.
“… мені тоді було шістнадцять років… Пам’ятаю, що ніч на 22
червня я ночував у дворі в кузові вантажівки… рано вранці, ще тільки
починало сіріти, чую у небі гудить літак, а по ньому наші зенітки стрі-
ляють з усіх сил. я думав, що то навчання…. Почалася війна і німці
бомбардували київ. Пам’ятаю, що на залізничному вокзалі були вбиті
та поранені. а опівдні із динаміків ми почули промову молотова…”23.
Подібна картина першого дня війни постає зі спогадів корінного
киянина о. я. левченка.
“…о 7 годині ранку я зненацька почув гул моторів. Підійшов до
вікна. дивлюся, у небі літаки, великі такі, багато їх. стріляють по них
наші зенітки, обабіч літаків розриви снарядів. сирени виють і тривож-
огляди джерел та документальні нариси172
но гудять. я зразу зрозумів, що це війна. наш київський завод станків
і автоматів не бомбили. Бомбардували 43-й авіаційний, а ще “Більшо-
вик” та 215-й. десь годині о дев’ятій я поїхав до мами. день був спе-
котний. дивлюся, їдуть автобуси, переповнені пораненими, біля них
лікарі в халатах, а халати – в крові. Приїхав я до мами, батька вже дома
не застав, побачив його лише через кілька років…
у той же день 22 червня розпочалася загальна мобілізація. усіх,
від 18 до 50 років забирали до війська…”24.
додавши собі віку, пішов на фронт вже в перші дні війни й сім-
надцятирічний олексій левченко, майбутній кавалер чотирьох бойових
орденів та чотирьох медалей “За відвагу”.
22 червня 1941р. став першим з 1 418 днів і ночей війни, які до-
велося пережити киянам. оборона києва, яка тривала 72 дні, 778 днів
окупації, бої за визволення столиці україни назавжди залишили свій
відбиток у історичній долі старовинного міста.
місто зазнало великих руйнувань, було знищено 800 промислових
підприємств, 940 державних будинків, 140 шкіл, згоріли університет,
міська публічна бібліотека, будинок оборони. Було підірвано перлину
української церковної архітектури – успенський собор києво-Печер-
ської лаври25.
а розпочалося все ясного недільного ранку… мир вам, кияни!
1 Центральний архів міністерства оборони російської Федерації (далі –
Ца мо рФ), ф. 229, оп. 164, спр.1, арк. 71.
2 Малаков Д. київ. 22 червня. 70 років тому // день. – № 104–105. –
17.06.2011.
3 там само.
4 російський державний військовий архів, ф. 37878, оп. 1, д. 299, арк. 1.
5 Ца мо рФ, ф. 132 а, оп. 2642, спр. 41, арк. 1–2.
6 архів зовнішньої політики російської Федерації, ф.7, оп. 1, п. 2, спр. 24,
арк. 1–4.
7 національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років
(далі – нміВВВ). кн-16094, г-730 // комуніст.– 24.06.1941.
8 Ца мо рФ, ф. 131, оп. 178442, спр. 1, арк. 50.
9 нміВВВ. – кн-218503; д-36549.
10 нміВВВ. – тФ-5500.
11 оборона києва / крещанов о., кузяк о., осипов о., Продан о. – к.:
архів-Прес, 2002. – кн. 1. – с. 16.
12 Ца мо рФ, ф. 229, оп. 156, спр. 4, арк. 1.
13 нміВВВ. – кн-212241-43; д-34785-87.
14 нміВВВ. – нд-2579.
15 нміВВВ. – кн-51087; д-11389.
16 нміВВВ. – кн-19624; д-11390.
17 нміВВВ. – кн-207916; д-33404.
18 нміВВВ. – кн-207917; Ф-28173.
огляди джерел та документальні нариси 173
19 нміВВВ. – тФ-2629.
20 нміВВВ. – тФ-2628.
21 Малаков Д. В. кияни. Війна. німці. – к.: амадей, 2008. – с. 23–24.
22 Худяков Ф. Ф. Прожитое и пережитое. – к.: а.с.с., 2005. – с. 198–199.
23 Филь О. М. отважные люди. – Харьков.: Фактор, 2011. – с. 77.
24 там само. – с.108.
25 Коваль М. В. україна 1939–1945. – к.: Вища школа, 1995. – с. 80.
Воссозданы события первого дня войны в киеве по архивным докумен-
там, которые были использованы при создании выставки “Война. документ.
Память. год 41-й”, посвященной 70-летию начала Великой отечественной
войны.
Ключевые слова: Великая отечественная война; киев; авианалёты;
первые жертвы; мобилизация; уверенность в непобедимости красной армии.
The author tries to show the events of the first day of War in Kyiv according
the archival documents, were used for exhibition “War. Document. Memory. 1941
Year”, dedicated to the 70 anniversary of the beginning of the Great Patriotic War.
Keywords: Great Patriotic War; Kyiv; aviation attack; the first victims; mobi-
lization; assurance in the invincibility of Red Army.
|