Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст)
6–12 листопада 2011 р. у м. Трієст (Італія) відбулася Осіння архівна школа, організована Міжнародним інститутом архівознавства в Трієсті та Маріборі. Серед 28 слухачів школи були представники з 16 країн Азії і Європи....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59992 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) / Ю.В. Орел // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 214-218. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-59992 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-599922014-04-12T03:02:02Z Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) Орел, Ю.В. Інформація і рецензії 6–12 листопада 2011 р. у м. Трієст (Італія) відбулася Осіння архівна школа, організована Міжнародним інститутом архівознавства в Трієсті та Маріборі. Серед 28 слухачів школи були представники з 16 країн Азії і Європи. 2011 Article Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) / Ю.В. Орел // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 214-218. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59992 uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інформація і рецензії Інформація і рецензії |
| spellingShingle |
Інформація і рецензії Інформація і рецензії Орел, Ю.В. Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) Архіви України |
| description |
6–12 листопада 2011 р. у м. Трієст (Італія) відбулася Осіння архівна школа, організована Міжнародним інститутом архівознавства в Трієсті та Маріборі. Серед 28 слухачів школи були представники з 16 країн Азії і Європи. |
| format |
Article |
| author |
Орел, Ю.В. |
| author_facet |
Орел, Ю.В. |
| author_sort |
Орел, Ю.В. |
| title |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) |
| title_short |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) |
| title_full |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) |
| title_fullStr |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) |
| title_sort |
міжнародна осіння архівна школа (м. трієст) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Інформація і рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59992 |
| citation_txt |
Міжнародна осіння архівна школа (м. Трієст) / Ю.В. Орел // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 214-218. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT orelûv mížnarodnaosínnâarhívnaškolamtríêst |
| first_indexed |
2025-07-05T11:07:32Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:07:32Z |
| _version_ |
1836804895791906816 |
| fulltext |
інформація і рецензії214
Ю. В. Орел*
МіжнарОдна Осіння архіВна шкОла
(м. ТрієсТ)
6–12 листопада 2011 р. у м. Трієст (італія) відбулася осіння архівна
школа, організована міжнародним інститутом архівознавства в Трієсті
та маріборі. Серед 28 слухачів школи були представники з 16 країн
азії і Європи.
У перші дні слухачі школи взяли участь в конференції “21-й ар-
хівний день”, що дало можливість ознайомитися з найвизначнішими
теоретичними і практичними дослідженнями в галузі архівознавства як
науки перспективної, що має зайняти гідне місце в сучасному інфор-
маційному просторі.
Питання співпраці європейських архівів, виконання програм Євро-
пейського союзу та інших загальноєвропейських проектів, залучення
до співпраці колег із центральної, Східної і Південно-Східної Європи,
а також питання ролі, розвитку і майбутнього архівів у сучасному сус-
пільстві, відносин між державою і архівами переважали в доповідях і
викликали жваві дискусії на конференційних засіданнях. ці теми стали
головними і під час проведення архівної школи.
Привітальним словом Школу відкрили директор міжнародного ін-
ституту архівознавства в Трієсті і маріборі П. П. Класінц і директор
осінньої архівної школи Г. Тато. Генеральний директор архівів мініс-
терства культури італії альдо Спарті представив веб-сторінку www.
archividelmediterraneo.org, створену в рамках проекту “Середземномор-
ський мультимедійний історичний архів”, а також висвітлив основні
завдання дегіталізації архівних матеріалів. Видатний італійський архі-
віст наголосив на значенні реалізації проекту з оцифровування доку-
ментів для полегшення доступу науковців до джерел історичних знань
та популяризації роботи архівістів. Виконання завдань з оцифровуван-
ня архівних матеріалів має сприяти збереженню архівного документа,
підкреслив генеральний директор архівів італії. Він охарактеризував
роботу, проведену італійськими дослідниками, як таку, що сприяла
стандартизації в створенні електронних описів і в роботі з електронним
документом.
* Орел Юлія Володимирівна – кандидат історичних наук, провідний спе-
ціаліст відділу використання інформації документів центрального державного
історичного архіву України, м. Київ.
© Ю. В. орел, 2011
інформація і рецензії 215
Учасники, викладачі та організатори міжнародної осінньої школи в Трієсті.
інформація і рецензії216
Проблемі доступу до архівів, реалізації положень про свободу ін-
формації і відкритих даних був присвячений курс директора архіву
м. Пістої Карло Віволі. Головними складовими свободи доступу до ін-
формації, які сформувала міжнародна рада архівів, є створення право-
вих підстав функціонування закону про свободу доступу до інформації
та надання всебічної допомоги при користуванні фондами архівів. У
сучасному європейському законодавстві про інформацію підкреслю-
ється важливість дотримання паритету між гарантованим громадянам
доступом до інформації і тими обмеженнями цього права, яких немож-
ливо уникнути і які повинні мати чітко визначену причину і обґрунту-
вання (національна безпека, соціальна стабільність, запобігання кримі-
нальній діяльності, порушення корпоративних, комерційних інтересів,
приватна інформація). італійський вчений підкреслив важливість ролі
архівіста в прийнятті рішення і наголосив на відповідальності, яку він
несе щодо надання доступу до інформації. Сучасна теорія свободи ін-
формації в європейському законодавстві поєднує в собі два аспекти:
свободу інформації (одержання знань) і свободу доступу до інформації.
Учасники школи мали унікальну можливість відвідати два регі-
ональних архіви у м. Горіція (італія) та у м. нова Горіца (Словенія).
цей регіон об’єднує спільне минуле, але розділяє сучасний кордон.
Практичне ознайомлення з організацією роботи архівів, а також з
проб лемами зарубіжних колег було цікавим для обміну досвідом.
Учасники школи також поділилися досвідом організації архівної ро-
боти у власній країні. Проект з оцифровування архівного матеріалу,
який реалізовують співробітники архівів у містах Горіція і нова Горі-
ца, відкриває великі перспективи як для вивчення історії регіону, так і
для поглиблення міжнародного співробітництва. Співпраця архівістів
двох країн з дегіталізації фондів сприяє подоланню політичних кор-
донів, вирішенню питання розділення джерельного матеріалу, який
логічно мав би знаходитись в єдиному архівному фонді, а насправді
зберігається в двох архівах, у різних країнах. Варто також відзначити
спільну працю з підготовки електронних описів, що дозволяє корис-
тувачам архівної інформації довідатися, в який саме архів історично
надійшли документи.
Два дні роботи школи було присвячено тренінгам з програми AtoM
(Access to Memory, з 2005 р.), розробленої міжнародної радою архівів
для створення електронних описів архівних фондів відповідно до стан-
дартів ISDIAH, ISAD (G), ISAAR, ISDF. Широке застосування цього
програмного забезпечення, як наголосив співробітник ЮнеСКо (про-
ект реалізується на базі архіву цієї організації), дасть можливість ство-
рити єдину базу знань про архівні матеріали на основі нових положень
про використання відкритих даних. Використання архівістами іннова-
ційних технологій полегшує доступ до архівних матеріалів та сприяє
розвиткові міжнародного співробітництва.
інформація і рецензії 217
Лекцію, присвячену взаємозв’язку між роботою архівів і законо-
давством про права людини, прочитала Джулія Баррера, координа-
тор відділу міжнародних відносин в директораті архівів міністерства
культури італії. Тема є актуальною і для наших сьогоденних реалій,
оскільки стосується ролі архівів у розкритті злочинів репресивних ре-
жимів, реалізації прав людини у сучасному світі. В “Принципах проти
безкарності”, сформульованих Вищою комісією з прав людини оон
(1997), наголошується на колективному праві суспільства знати про те,
що насправді сталося, щоб запобігти в майбутньому порушенню прав
людини з боку політичної влади. Контроверсійність положень про до-
ступ до інформації полягає в чіткому розрізненні соціального і особис-
того життя людини в законодавстві європейських країн. Ст. 12 “Уні-
версальної декларації прав людини” покладає обов’язок щодо захисту
інформації про приватне життя людини на правову систему держави. В
свою чергу архіви також повинні бути захищені від втручання в їхню
діяльність. Спеціальні заходи мають бути вжиті і щодо захисту архів-
них матеріалів, які містять імена, тобто таку інформацію, що дозволяє
ідентифікувати особу. робота з цією інформацією повинна бути чітко
формалізована на законодавчому рівні.
заняття, які провела лектор зденка Семліч-райх, співробітниця ре-
гіонального архіву м. марібор (Словенія), було присвячено теорії та
сучасній практиці формування архівних фондів. Вона зазначила, що
хоча на сучасному етапі формування і описування архівних фондів
європейських країн спирається на роботи німецьких вчених ХіХ ст.
С. мюллера, Й. а. фей та, р. фруіна, проте в теорії архівної науки, зо-
крема у працях м. Дюшен, наголошується на необхідності враховувати
також принцип походження фондоутворювача. Словенська архівістка
виділила такі критерії створення архівних фондів на сучасному етапі
розвитку теоретичного архівознавства: документи повинні належати
єдиному законодавчо визначеному фондоутворювачу, що показують
офіційне його завдання і діяльність; при створенні єдиного фонду по-
винна бути врахована ієрархічна позиція фондоутворювача в існуючій
системі, його можливість провадити власну діяльність; можливість ви-
значити і документально представити організаційну структуру фондо-
утворювача; у фонді повин но бути відображено існування незалежної
системи зі створення, збереження і контролю за документами власного
походження, причому розмір документів одного фонду не може бути
меншим ніж 10 см (за європейським лінійним виміром).
Темі використання сучасних технічних засобів для встановлення
комунікаційних каналів між архівами і суспільством була присвячена
лекція м. новака, співробітника регіонального архіву у м. марібор
(Словенія). Доповідач наголосив, що головним завданням архівів на
сучасному етапі має стати така організація даних, яка полегшить про-
інформація і рецензії218
цес комунікації між архівом і користувачем, зробить його зрозумілим
і доступним.
збереженню архівних документів була присвячена лекція дирек-
тора департаменту архівів міністерства внутрішніх справ Словацької
республіки Йозефа Хануса. У лекції ставилися питання захисту доку-
ментів відповідно до міжнародних стандартів і наводилися конкретні
приклади реалізації цих вимог у практичній роботі архівів Словаччини.
Вчений також не оминув питання особливостей користування і збері-
гання дигіталізованого документального матеріалу.
загалом теми, розглянуті на заняттях осінньої архівної школи,
свідчать про успіхи, яких досягла сучасна європейська архівістика в
питаннях інформатизації і дигіталізації фондів, в розробці принципів
доступу до матеріалів архіву, у той час як у багатьох аспектах розвит-
ку традиційного архівознавства, комплектування фондів, описування
документів українська архівістика залишається актуальною. осіння ар-
хівна школа міжнародного інституту архівознавства в маріборі і Трі-
єсті посприяла формуванню теоретичних знань і практичних навичок
молодих архівних співробітників та обміну досвідом і налагоджуванню
міжнародних зв’язків між архівами.
|