Західний форпост України
Рецензія на книгу: Пайташ Володимир. Перемишль: відгомін минулого (спогади). – Перемишль: Товариство "Український Народний Дім" у Перемишлі, 2011. – 450 с.
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
Назва видання: | Краєзнавство |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60125 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Західний форпост України / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 161-162. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-60125 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-601252014-04-12T03:01:34Z Західний форпост України Ярмоленко, М. Огляди Рецензія на книгу: Пайташ Володимир. Перемишль: відгомін минулого (спогади). – Перемишль: Товариство "Український Народний Дім" у Перемишлі, 2011. – 450 с. 2012 Article Західний форпост України / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 161-162. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60125 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Огляди Огляди |
spellingShingle |
Огляди Огляди Ярмоленко, М. Західний форпост України Краєзнавство |
description |
Рецензія на книгу: Пайташ Володимир. Перемишль: відгомін минулого (спогади). – Перемишль: Товариство "Український Народний Дім" у Перемишлі, 2011. – 450 с. |
format |
Article |
author |
Ярмоленко, М. |
author_facet |
Ярмоленко, М. |
author_sort |
Ярмоленко, М. |
title |
Західний форпост України |
title_short |
Західний форпост України |
title_full |
Західний форпост України |
title_fullStr |
Західний форпост України |
title_full_unstemmed |
Західний форпост України |
title_sort |
західний форпост україни |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Огляди |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60125 |
citation_txt |
Західний форпост України / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 161-162. — укр. |
series |
Краєзнавство |
work_keys_str_mv |
AT ârmolenkom zahídnijforpostukraíni |
first_indexed |
2025-07-05T11:16:34Z |
last_indexed |
2025-07-05T11:16:34Z |
_version_ |
1836805463390289920 |
fulltext |
ISSN 2222-5250
159
ÎÃËßÄÈ
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
160
ISSN 2222-5250
161
Марія Ярмоленко (м. Ізмаїл)
ЗАХІДНИЙ ФОРПОСТ УКРАЇНИ
Рец. на кн.: Пайташ Володимир. Перемишль: відгомін минулого (спогади). – Перемишль:
Товариство "Український Народний Дім" у Перемишлі, 2011. – 450 с.
Так нерідко історики і політики називають
Перемишль – давнє княже місто над Сяном, яке
після Другої світової війни, чергового переділу
польсько-радянського кордону 1944 р. несподі-
вано потрапило до Польщі. Втім, про українські
сторінки в історії цього поліетнічного міста нага-
дують нині бані українських церков, місцеві го-
вірки Надсяння, український військовий цвинтар
у приміських Пікуличах. Детальніше про долю
і недолю Перемишля новітньої доби читач мо-
же запізнати з нової мемуарно-аналітичної праці
Володимира Пайташа, багатолітнього культурно-
освітнього діяча Українського суспільно-куль-
турного товариства, згодом Об’єд-
нання українців у Польщі (ОУП).
Відкриває книгу автобіографія
і нарис про школи імені Маркіяна
Шашкевича у Перемишлі, де він
навчався у 1934–1939 роках. При
цьому автор зазначає, що серед
школярів і гімназистів міста бу-
ло чимало членів "Пласту", яки-
ми опікувався педагог Теодор
Поліха (згодом депортований в
СРСР, помер 1963 р. у Чорткові на
Тернопіллі). Володимир Пайташ
з гордістю згадує, що вихованці
його школи Григорій Пипський
та Іван Сорокевич були захисни-
ками Української Народної Рес-
публіки й мужньо загинули в бою з більшови-
ками під Крутами 29 січня 1919 р. (поховані на
Аскольдовій могилі у Києві). Чимало юних пе-
ремишлян боролися за незалежність України у
лавах легіону Українських січових стрільців,
Української галицької армії, Української повстан-
ської армії. У книзі, зокрема, вміщено кольорову
репродукцію пам’ятної таблиці на честь діячів
Українських визвольних змагань 1914–1918 рр.,
яку встановлено в Народному домі 1934 р. і від-
новлено 2011 р.; подано листування із львів-
ським краєзнавцем Орестом Дзьобаном, який
у Львівській національній науковій бібліотеці
України ім. В. Стефаника НАН України віднай-
шов документи і матеріали про цю таблицю.
Чимало уваги в історико-мемуарній книзі при-
ділено трагедії депортації сотень тисяч українців
Надсяння 1944–1951 рр. – спершу до радянської
України, згодом на північний захід Польщі, звід-
ки виселено німців. Не обійшла біда й 20-річного
Володимира Пайташа, який в ході злочинної депор-
таційної операції "Вісла" 1947 р. потрапив до конц-
табору Явожне, куди також запроторено кілька ти-
сяч українських патріотів – учителів, лікарів, греко-
католицьких священиків, вояків УПА і членів їх ро-
дин. При цьому наведено складений автором список
перемишлян – в’язнів цього табору 1947–1948 років.
Важливо й те, що у новій книзі детально
описано особливості церковно-
релігійного життя на Перемищині
до і після Другої світової ві-
йни, показано складний процес
відновлення діяльності греко-
католицьких громад у 50–80-ті рр.
XX ст., долю репресованих свя-
щеників. Особливо хвилююю-
чими є рядки, в яких автор лише
про свою культурно-освітню пра-
цю, зокрема в якості режисера
і актора аматорського українсько-
го театру, багатолітнього керівни-
ка і диригента церковного хору
в Перемишлі. Власне, цей пері-
од життя реконструйовано через
його газетні публікації, десятки
листів до діячів Церкви, владних і громадських
структур Польщі та України.
Велику інформативну цінність праці має роз-
діл, в якому показано історію будови і діяльність
Народного дому (наріжний камінь закладено
1903 р., відкрито 1904 р.), згадано його активіс-
тів – педагогів, кооператорів, правників, душпас-
тирів: Теофіля Кормоша, Олексу Ярему, Григорія
Цеглинського, Івана Матковського, Мар’яна
Долинського та ін. Приємно і те, що за ініціати-
вою Володимира Пайташа віднайдено і, нарешті,
повернуто до Народного дому, який нещодавно
передано українській громаді міста, художній ба-
рельєф на честь його фундатора доктора Теофіля
Кормоша, на місцевому цвинтарі відреставровано
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
162
його гробівець. Подано короткі біографи сучасних
очільників міського осередку ОУП – Мирослава
Сидора, Михайла Пульковського та ін. Відзначено
книговидавничі доробки Олександра Колянчука
(досліджує діяльність еміграції УНР в міжвоєн-
ній Польщі), Володимира Пилиповича (упоряд-
ника низки документальних видань про культурно-
освітнє життя Перемишля ХІХ–ХХ ст.).
І, насамкінець, відзначимо, що рецензована
книга добре ілюстрована, містить іменний і гео-
графічний покажчики. Вона стане в нагоді всім,
хто цікавиться новітньою історією Надсяння,
Лемківщини, Холмщини і Підляшшя, особли-
во ж нащадкам переселенців, яких так багато
не лише на заході, але й центрі, сході й півдні
нашої держави. Сподіваємося також, що укра-
їнські краєзнавців з Польщі, Канади, США,
Аргентині, Австралії та інших країн подарують
своїм землякам ще не одну книгу про свою ма-
лу та велику Батьківщину.
Олександр Гончаров (м. Київ)
МАЛОПРИМІТНА, АЛЕ ВАЖЛИВА ЛАНКА
ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Рец. на кн.: Устименко В.Є. Обов’язок. Звитяга. Честь : З історії Урядового військово-кур’єрського
зв’язку та Служби дипломатичних кур’єрів України. – К. : Етнос, 2011. – 528 с.: іл.
Об’ємне, понад півтисячі сторінок, видан-
ня, приємного блакитного кольору палітурка, об-
лямована по периметру золотистим орнамен-
том, посередині великими буквами заголовок:
“ОБОВ’ЯЗОК ЗВИТЯГА ЧЕСТЬ”. Обкладинка
небесного кольору, звісно, не випадкова. Вона, як
і емблема на ній (зображення військового горна)
з двома стрілами блискавки, спрямованими вріз-
нобіч і доверху з літерами ФС), символізують
приналежність Фельд’єгерської служби до вій-
ськового зв’язку. Вдало дібраний епіграф з народ-
ного епосу: “Зв’язок – мов повітря. Коли є, його
не помічають, коли немає – задихаються”.
Книгу видано до 20-ї річниці незалежнос-
ті України та 20-ї річниці утворення Державної
фельд’єгерської служби і Служби дипломатич-
них кур’єрів України. Автор праці – Василь
Євдокимович Устименко, генерал-майор вну-
трішньої служби України, державний службовець
2-го рангу, котрий створив і очолював Урядовий
військово-кур’єрський зв’язок та Службу дипло-
матичних кур’єрів незалежної України, став пер-
шим у державі Україна дипкур’єром. Автор при-
святив свою книгу фельд’єгерям і дипкур’єрам
України різних років, епох і формацій. Ці служ-
би малопомітні, майже невідомі для широкого
загалу, і, як зазначив у “Слові до читача” акаде-
мік НАН України, Герой України Петро Тронько,
“здається, діяльність цих структур мало відома
навіть широкому загалу користувачів їх послуг”.
Разом з тим, вони є важливими ланками держав-
ного механізму виконавчої влади. В Україні бага-
товікова історія урядового кур’єрського зв’язку
з об’єктивних та суб’єктивних причин практич-
но не вивчалась науковцями, ще й досі залиша-
ється поза їх увагою. Тому вихід у світ видан-
ня, присвяченого цим службам, є, безперечно,
важливим внеском у вивчення історії вітчизня-
ного державотворення, особливо з огляду на те,
що Україна тривалий час знаходилася у складі
інших держав і не мала своїх окремих органів
державної влади. Не розкриваючи оперативних
службових таємниць, автор праці спробував від-
горнути для читача завісу таємності в діяльнос-
ті цих структур.
Звертає на себе увагу передусім те, що ав-
тор намагався простежити розвиток військово-
кур’єрської служби від її витоків у сивій давнині
до сьогодення. Військово-кур’єрський зв’язок є,
безперечно, одним із найдавніших видів та за-
собів зв’язку і однією з найдавніших ланок
в структурі державного механізму виконавчої
влади. Автор наводить численні приклади з дав-
ньої літописної спадщини, Святого Письма, ста-
родавніх билин, де можна віднайти прообраз по-
сланника, кур’єра. Дійсно, світова історія може
дати багато подібних прикладів. Окрім наведе-
них автором, можна згадати яскравий приклад з
історії Давньої Греції, коли воїн-гонець, посла-
ний сповістити про перемогу греків під проводом
|