Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.)
Розкрито характерні риси українського національного відродження на Буковині, зокрема бурхливий розвиток культурно-освітніх товариств, які групували навколо себе національно-свідомі сили регіону....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60148 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / О. Добржанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 507-510. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60148 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-601482014-04-12T03:02:12Z Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) Добржанський, О. Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Розкрито характерні риси українського національного відродження на Буковині, зокрема бурхливий розвиток культурно-освітніх товариств, які групували навколо себе національно-свідомі сили регіону. The author describes main features of Ukrainian national revival in Bukovyna region. He focuses on development of cultural-educational societies, which consolidated nationally-minded people of the region. 2010 Article Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / О. Добржанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 507-510. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60148 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| spellingShingle |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Добржанський, О. Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Розкрито характерні риси українського національного відродження на Буковині, зокрема бурхливий розвиток культурно-освітніх товариств, які групували навколо себе національно-свідомі сили регіону. |
| format |
Article |
| author |
Добржанський, О. |
| author_facet |
Добржанський, О. |
| author_sort |
Добржанський, О. |
| title |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_short |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_full |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) |
| title_sort |
культурно-освітні товариства і українське національне відродження на буковині (друга половина xix – початок хх ст.) |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60148 |
| citation_txt |
Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / О. Добржанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 507-510. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT dobržansʹkijo kulʹturnoosvítnítovaristvaíukraínsʹkenacíonalʹnevídrodžennânabukovinídrugapolovinaxixpočatokhhst |
| first_indexed |
2025-07-05T11:17:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:17:40Z |
| _version_ |
1836805533737156608 |
| fulltext |
507Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Олександр ДОбржанський
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА І УКРАЇНСЬКЕ
НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ НА БУКОВИНІ
(друга половина ХIХ – початок XX ст.)
розкрито характерні риси українського національного відродження на буко-
вині, зокрема бурхливий розвиток культурно-освітніх товариств, які групували на-
вколо себе національно-свідомі сили регіону.
Ключові слова: українське національне відродження, буковина, культурно-
освітні товариства, “руська бесіда”, українське книговидання.
Українське національне відродження на Буковині розпочалося пізніше, ніж у
сусідній Галичині, та розвивалось спершу з чималими труднощами. Початки його
припадають на 60-ті рр. ХIХ ст., коли українці краю виявили вже певну організова-
ність і поставили на порядок денний найважливішим принципом суспільного життя
– захист національних інтересів. Поступово український рух набув значного розма-
ху, охопив економіку, політику, культуру, злився з подібними процесами становлен-
ня нації в інших землях України.
Характерною рисою українського національного відродження на Буковині став
бурхливий розвиток культурно-освітніх товариств, які групували навколо себе наці-
ональносвідомі сили, не байдужі до майбутнього свого народу. Протягом порівня-
но короткого відрізку часу в краї виникла значна кількість товариств, які розгорну-
ли роботу щодо організації освіти, поширення знань з розвитку музичної культури,
мистецтва, видавничої справи. Головне, що ці культурно-освітні об’єднання різни-
ми способами робили спільну справу – домагалися становлення і поглиблення на-
ціональної свідомості народу.
Центральним і найбільш впливовим у досліджуваний період було перше укра-
їнське культурно-освітне товариство в краї – “Руська Бесіда”. Його історія відобра-
зила головні етапи становлення і розвитку українського національного руху на Бу-
ковині, ввібрала в себе ті непрості проблеми, які вирішувалися в той час. Перші
установчі збори Товариства відбулися 14 (26) січня 1869 р. у Чернівцях. Спочатку
“Руська Бесіда” мало чим відрізнялася від звичайної читальні. В кімнатах, обла-
штованих Товариством, зберігалося декілька річників газет, трохи книг. Сюди при-
ходила українська інтеліґенція для обговорення своїх справ. У першому Статуті То-
вариства, затвердженому владою у цьому ж році, зазначалося, що “Руська Бесіда” є
об’єднанням для піднесення освіти і суспільного життя. Як засіб досягнення мети
визначалося створення бібліотеки, видання корисних для народу творів, часописів,
товариське життя1. У “Руську Бесіду” ввійшли різні за політичним уподобанням
люди, але більшість була старорусинами на чолі з кафедральним проповідником
508 Олександр Добржанський
В. Проданом. У перші роки існування Товариство роздирали гострі суперечки між
прихильниками народовства та старорусинства. Час від часу спалахувала боротьба
між вихідцями з Галичини і представниками місцевого автохтонства, які вважали,
що в буковинських справах повинні все вирішувати лише буковинці. Однак, незва-
жаючи на такі непрості внутрішні стосунки, “Руська Бесіда” вже в той час нама-
галася гуртувати навколо себе активних українців і проводила певну роботу для
осягнення національних завдань. У 1870 р. заходами Товариства започатковано ви-
дання першої на Буковині української газети “Буковинська Зоря”. Хоча вона про-
трималася недовго (побачило світ лише 16 випусків), це була важлива подія сус-
пільного життя. Протягом 70-х років ХIХ ст. “Руська Бесіда” організувала видання
“Буковинського православного календаря”, спробувала друкувати літературні аль-
манахи, намагалась активізувати українське населення на місцях. Послідовно ве-
лася боротьба з проявами румунізації та онімеччення українців в школах, Право-
славній Церкві, державних установах.
Однак подальший розвиток національного руху був неможливим без остаточ-
ного розмежування народовців і старорусинів. Це й відбулося у “Руській Бесіді” у
1884 р., коли старорусини під час виборів не ввійшли до складу Виділу Товариства
і покинули його. Ця подія означала не тільки початок нового періоду в діяльності
“Руської Бесіди”, але й в українському національному русі в цілому. Тепер ініціа-
тива в суспільних справах перейшла до рук народовців, саме їхньою діяльністю ви-
значалися головні успіхи українства на початку XX ст.
Народовці значно активізували роботу “Руської Бесіди”. Заходами товариства
у 1885 р. започатковано видання головної української політичної газети “Букови-
на”. В цей же час регулярно починає виходити “Бібліотечка для молоді”, по селах
набуває розмаху рух щодо організації читалень. Перша з них утворилась у 1880 р.
у с. Раранче, але саме в 90-х рр. цей рух стає справді масовим.
Значні зміни відбулись у внутрішній організації товариства. За ініціативою
професора Чернівецького університету С. Смаль-Стоцького, у 1894 р. змінено ста-
тут “Руської Бесіди”. За основу взято документи львівської “Просвіти”2. Тепер мета
Товариства передбачала “ширити просвіту і підносити добробут руського наро-
ду”. А засобами досягнення цього називалась видавнича справа, закладення філій
Товариства і читалень, рільничо-господарських і промислових спілок, крамниць,
шпихлірів, кас ощадності і позичок, організація промислово-господарських і етно-
графічних виставок, публічних відчитів, музикально-декламаторських вечорків, за-
охочення всіх верств українського народу до просвіти і науки3.
Напередодні Першої світової війни “Руська Бесіда” переживала справжній роз-
квіт. На кінець 1912 р. Товариство налічувало 908 дійсних членів, з них найбільше
у Вижницькому, Заставнівському, Кіцманському повітах і м. Чернівцях. Товариство
мало дев’ять філій і близько 150 читалень, при ньому функціонувало два фонди:
ім. Ю. Федьковича та В. Михальського4, кошти яких використовувалися для заохо-
чення просвітницької діяльності, допомоги біднішим учням.
Особливо велику увагу на початку XX ст. Товариство приділяє видавничій
справі. З 1909 р. “Руська бесіда” щомісяця видавала по одній книжечці популярно-
го, освітнього напрямку, які поширювалися серед членів Товариства і читалень за
передплатою. Продовжувалось видання “Буковинського православного календаря”,
509Культурно-освітні товариства і українське національне відродження…
“Бібліотеки для молоді”. Почав виходити місячник “Читальня”. Всього за період з
1874 по 1911 р. Товариство видало 67 найменувань книг загальним тиражем понад
70 тис. примірників5. Крім того, у видавничій справі “Руська Бесіда” тісно співп-
рацювала з “Селянською касою”, допомагаючи у поширенні книжок з популярних
серій: “Народна бібліотека”, “Спілкова бібліотека”, “Бібліотека суспільних наук”,
“Світова бібліотека”, “Дитяча бібліотека”.
До найвпливовіших українських товариств кінця ХIХ – поч. XX ст. слід від-
нести також “Руську Школу” і “Руський Народний Дім”. Останнє утворилось у
1884 р. і одразу повело боротьбу за захист матеріальних і моральних інтересів ру-
синів на Буковині. Серед найважливіших завдань “Руського Народного Дому” ста-
ло будівництво приміщення Товариства з театральним залом, сприяння заснуван-
ню читалень, шпихлірів, позичкових кас, встановлення стипендій для українських
учнів та студентів, заснування й підтримка українських часописів6. Уже в 1887 р.
для Товариства було куплено окремий дім, а через декілька років надбудовано дру-
гий поверх до нього. Народний Дім дійсно став центром національно-культурного
відродження. У ньому розмістилося більшість українських товариств, редакції га-
зет, друкарня товариства “Руська Рада”. У 1896 р. при Народному Домі розміще-
но хлопчачу бурсу ім. Ю. Федьковича, а у 1906 р. для неї збудовано окреме примі-
щення. На потреби Товариства проводились акції збору пожертвувань, приймалися
членські внески, певну допомогу надавала крайова влада7.
Вже з 90-х рр. ХIХ ст. окремі українські суспільні течії намагаються створю-
вати свої культурно-освітні товариства, які б, крім загальнопросвітної роботи, від-
стоювали теоретичні та політичні принципи цих течій. Зокрема, москвофіли за-
снували “Общество руских женщин в Буковине”, “Общество руских студентов
“Карпат”, “Руско-православний Народний Дом”, “Руско-православну читальню”,
“Руско-православний дитячий приют” та ін. Вони проводили певну роботу, поши-
рюючи корисні економічні, сільськогосподарські, наукові знання, боролися з пи-
яцтвом, видавали книги. Однак хибні первісні засади пропагування ідеї “єдино-
го русского народа”, російської мови як єдино можливої мови освічених людей не
могли дати позитивних результатів. Можна без перебільшення сказати, що діяль-
ність москвофілів шкодила процесам становлення української національної свідо-
мості, заводила в глухий кут тих, хто піддався спокусливим обіцянкам цих людей.
У переважній більшості москвофільські товариства були малочисленними і не мо-
гли суттєво змінити загального розвитку культурно-національних процесів на Буко-
вині. Після розгрому владою частини москвофільських організацій у 1910 р., вони
взагалі втратили будь-яке суспільне значення і перетворилися у галасунів, орієнто-
ваних на російські рублі.
Із заснуванням радикальної та соціал-демократичної партій на Буковині ство-
рювалися й їхні культурно-освітні товариства. Зокрема, перші організували “Товари-
ство православних русинок”, “Українську волю”. Особливо велику роботу радикали
проводили в “Січах”, прагнучи не обмежувати ці товариства лише спортивно-
протипожежними заняттями, але й втягувати їх у національно-виховну діяльність.
Соціал-демократи заснували читальню “Воля”, товариство “Праця”. Та основна
маса культурно-просвітних товариств Буковини на початку XX ст. продовжувала
дотримуватися народовської орієнтації. Крім вже названих вище, велику роботу
510 Олександр Добржанський
проводили “Буковинський Боян”, “Товариство для плекання української музики,
співу і драматичної штуки”, “Буковинський народний театр”, “Українське касино”,
“Жіноча громада”, Товариство ім. Г. Сковороди, Історичне товариство. Останнє, крім
організації регулярних викладів з української історії, заслуховування доповідей про
нові історичні дослідження, заснувало курс вищої освіти для селян.
Кількість товариств зростала надзвичайно швидко. Вже у 1901 р. на Букови-
ні було офіційно зареєстровано 821 товариство. Серед них: просвітних – 38, касо-
вих і ощадних – 161, фахових – 33, співацьких – 16, добродійних – 37, читальних
– 178, музичних – 8, наукових – 188 і т.д. Щоправда, газета “Буковина” справедли-
во писала, що значна частина названих товариств існувала лише на папері і тільки
ледве половина діяла згідно із затвердженими статутними нормами9. Однак це не
могло зменшити значення того, що робилося дійсно активними культурними това-
риствами. В умовах, коли українські політичні партії на Буковині утворилися по-
рівняно пізно, а політичних товариств було мало і діяли вони не завжди активно,
саме культурно-освітні товариства склали потужну силу національного відроджен-
ня, його опору і невичерпне джерело оновлення.
Oleksandr Dobrzhans’kyi. Cultural-educational societies and Ukrainian national re-
vival in Bukovyna (second half of the nineteenth – beginning of the twentieth centuries)
The author describes main features of Ukrainian national revival in Bukovyna re-
gion. He focuses on development of cultural-educational societies, which consolidated
nationally-minded people of the region.
Key words: Ukrainian national revival, Bukovyna, cultural-educational societies,
“Rus’ka Besida”, Ukrainian book printing.
1 Державний архів Чернівецької області (ДАЧО). – Ф. 3. – Оп. 4. – Спр. 1949. – Арк. 11.
2 Дмитрів Е. Ілюстрована історія просвітного товариства Руска Бесіда в Чернівцях. – Чернівці,
1909. – С. 15.
3 ДАЧО. – Ф. 3. – Оп. 2. – Спр. 16113. – Арк. 3–4.
4 Православний календар на звичайний рік 1913. – Чернівці, 1912. – С. 167.
5 Православний календар на преступний рік 1912. – Чернівці, 1911. – С. 13–14.
6 Статут товариства “Руский Народний Дім” в Чернівцях. – Чернівці, 1897. – С. 3–4.
7 ДАЧО. – Ф. 3. – Оп. 4. – Спр. 3881. – Арк. 24–28.
8 Товариства на Буковині // Буковина. – 1903. – Ч. 135.
9 Там само.
|