З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.)
Показано роль чернівецького просвітнього товариства “Руська Бесіда” та галицької “Просвіти” в українському національному відродженні на Буковині у 80-ті рр. XIX на поч. XX ст. Саме відкриті з їх допомогою читальні стали осередками культурно-просвітнього життя краю....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60149 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) / В. Ботушанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 511-515. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60149 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-601492014-04-12T03:02:15Z З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) Ботушанський, В. Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Показано роль чернівецького просвітнього товариства “Руська Бесіда” та галицької “Просвіти” в українському національному відродженні на Буковині у 80-ті рр. XIX на поч. XX ст. Саме відкриті з їх допомогою читальні стали осередками культурно-просвітнього життя краю. The author explores the role of Chernivtsi enlightening society “Rus’ka Besida” and Galician “Prosvita” in Ukrainian national revival in Bukovyna region in 1880s – beginning of the 20th century. He demonstrates that opened by them reading clubs turned into important centers of cultural and educational life of the region. 2010 Article З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) / В. Ботушанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 511-515. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60149 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| spellingShingle |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Ботушанський, В. З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Показано роль чернівецького просвітнього товариства “Руська Бесіда” та
галицької “Просвіти” в українському національному відродженні на Буковині у
80-ті рр. XIX на поч. XX ст. Саме відкриті з їх допомогою читальні стали осередками культурно-просвітнього життя краю. |
| format |
Article |
| author |
Ботушанський, В. |
| author_facet |
Ботушанський, В. |
| author_sort |
Ботушанський, В. |
| title |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) |
| title_short |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) |
| title_full |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) |
| title_fullStr |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) |
| title_full_unstemmed |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) |
| title_sort |
з історії виникнення та діяльності українських сільських читалень буковини (80-ті рр. xix – поч. xx ст.) |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60149 |
| citation_txt |
З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.) / В. Ботушанський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 511-515. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT botušansʹkijv zístorííviniknennâtadíâlʹnostíukraínsʹkihsílʹsʹkihčitalenʹbukovini80tírrxixpočxxst |
| first_indexed |
2025-07-05T11:17:44Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:17:44Z |
| _version_ |
1836805536905953280 |
| fulltext |
511Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Василь Ботушанський
З історії виникнення та діяльності українських
сільських читалень Буковини
(80-ті рр. XIX – поч. XX ст.)
Показано роль чернівецького просвітнього товариства “Руська Бесіда” та
галицької “Просвіти” в українському національному відродженні на Буковині у
80-ті рр. XIX на поч. XX ст. саме відкриті з їх допомогою читальні стали осеред-
ками культурно-просвітнього життя краю.
Ключові слова: товариство “Руська Бесіда”, “Просвіта”, національне відро-
дження, сільські читальні, бібліотеки.
Визначну роль в українському національному відроджені на Буковині у 80-ті рр.
XIX на поч. XX ст. відіграли українські сільські читальні.
Неабияке значення у їх заснуванні мали буковинське просвітнє товариство
“Руська Бесіда” (створене у 1869 р.), а також галицька “Просвіта” (з 1868 р.). У
“Руській Бесіді” питання створення читалень, мабуть, вперше досить актуально по-
стало на зборах товариства 7 березня 1874 р.1, після чого було розіслано відозву до
сільських учителів і священиків, щоб вони поширювали серед селян газети, книги,
створювали читальні; далі – у жовтні 1875 р. з нагоди відкриття у Чернівцях уні-
верситету, учасниками якого були й представники Галичини, “вирішено створюва-
ти у селах читальні”2. Слід зазначити, що “Руська Бесіда” не складала конкуренції
“Просвіті” при створенні читалень, а співпрацювала з нею заради спільної справи.
Перші читальні були суто просвітнього характеру. Однак необхідність утримувати
чи придбати приміщення, літературу, пресу і т.п. вимагали пошуку коштів. Тому з
1884 р. “Руська Бесіда” і читальні, засновані нею, поміняли свої статути на еконо-
мічні за зразком “Просвіти”, що дало їм змогу відкривати при читальнях крамни-
ці, ощадно-позичкові каси, склади зерна на зберігання і кредитування (“шпихліри”)
та інші об’єднання3. 1885 р. “Руська Бесіда” та “Просвіта” спільно склали статути
сільських читалень4.
Ініціаторами заснування читалень були відомі українські громадські діячі,
учителі, окремі священики, письменні селяни, зокрема, у селах Панська Долина у
1885 р. – священик О. Манастирський (1889, І.XI) у Нових Мамаївцях (1886) – не-
заможний селянин Г. Савчук (1848, 13.IX), у Берегометі над Прутом (1887) – замож-
ний селянин О. Купчанко (1888, 1.І), у Лукавці (1895) – місцевий землевласник, зго-
дом відомий український політичний і громадський діяч М. Василько (1895, 20.X),
у Чорториї (1896) – заможний селянин, двірник (сільський староста), згодом депу-
тат Крайового сейму, Т. Левицький (1896, 10.XI) і т.д.
512 Василь Ботушанський
Вважається, що перша українська читальня виникла на Буковині у с. Раранча
(нинішні – Рідківці) у 1880 р. (1891, 13.VIII). Однак задовго до цього Ю. Федькови-
чем і його однодумцем Т. Левицьким читальня була створена ще 2 листопада 1871 р.
у с. Путилові (нині – Путила) (1871, 7.ХI), проте, з часом вона занепала. Читальня
в с. Раранча, заснована Реваковичем 1880 р., започаткувала масовий читальниць-
кий рух. Однак спочатку читальні були під значним впливом москвофілів. Лише
після їх поразки в “Руській Бесіді” у 1884 р., читальні все більше зазнають впливу
народовців, які послідовно відстоювали український характер читалень. До одних
з перших належить також читальня у с. Чуньків, заснована у 1884 р. (1886, 13.IV).
Загалом у тому році на Буковині вже існувало 14 читалень5. Разом з читальнями,
засновуваними “Руською Бесідою”, у 1898 р. нею відкрито 26-ту читальню (1898,
10.V). Організовувалися читальні й “Просвітою”, наприклад, у Оршівцях (1887)
(1.1887, 28.VI), Вижниці (1888) (1888, 13.XII) та ін. У 1885 р. з’явилися читальні
у Слободзії – Раранчі, Берегометі над Прутом, Кам’янці, Сторонці – Путилові. У
1886 р. їх виникло вісім (у Чорногузах, Дубівцях, Кіцмані, Іспасі, Малятинцях, Ре-
ваківцях та ін.) (1886, 28,VІ, 13.VII), 1887 р. – вісім (у Нових Мамаївцях, Оршів-
цях, Давидівцях, Зеленеві, Задубрівці, Шипинцях, Неполоківцях, Витилівці) (1887,
13.11, 28.III, 28.V), 1888 р. – вісім (у Горошівцях, Суховерхові, Черепківцях, Лужа-
нах, Старій Жучці, Лашківці, Вижниці, Ставчанах) (1888, 13.II, 28.V, 13.IX, 13.XII,
28.XII; 1889, 17.І).
Станом на 1890 р. на Буковині діяло уже 42 читальні6. У 1894 р. виникло 11
читалень, 1895 р. – шість (у Рогізній, Товтрах, Шубранні, Малому Кучурові, Ваш-
ківцях над Черемошем), 1896 р. – п’ять (у Васловівцях, Ревній, Брідку, Чорториї та
ін.), 1897 р. – 14, 1898 р. –14 (у Мілієвому, Станівцях, Драчинцях, Глибокій, Ми-
говій та ін.), 1902–1906 рр. – 14, 1906–1908 рр. – 107. Однак через те, що частина
читалень закривалася, загальна їх кількість зростала не так інтенсивно. Всього у
1894 р. на Буковині існувало 46 читалень (у Галичині того ж року – бл. 200), (1895,
2І.VII), 1902 р. – 64, 1906 р. – 63 (щоправда, серед них – 24 недіючі)8, 1910 р. – близь-
ко 1009. Якщо врахувати, що на початок XX ст. в 361 населеному пункті Буковини
власне українських діяло 170, змішаних – 1310, українські читальні були приблиз-
но у кожному другому з них.
У деяких селах (Берегомет над Прутом та ін.) (1867, 13.Х) функціонувало по
дві читальні. Часом читальні з різних причин закривалися, але згодом відкривалися
знову (Слободзія – Раранча, Нові Мамаївці, Карапчів над Черемошем, Малятинці
та ін.) (1896, 22.IX; 1898, 15.VII, 2.XI). Спочатку українські читальні відкривали-
ся у північних українських повітах (1687, 13.Х), тоді поширювалися у централь-
них і деяких південних (1888, 13.11). Через те, що бракувало приміщень, у близь-
ких селах відкривалася одна читальня на кілька населених пунктів (як, наприклад,
1889 р. у містечку Садгорі, яка об’єднувала читальників сіл Нова Жучка і Рогізна,
а у містечку Кіцмані в 1886 р. читальня об’єднувала українців та поляків (37 осіб),
називаючись українсько-польською (1886, 13.VII; 1889, 28.11). Кількість членів у
різних читальнях при їх відкритті відрізнялася. Так, у читальні в Чунькові (1884)
їх було 50 (1890, 24.IV), у Чорногузах (1886) – 34 (1886, 13.IV), Нових Мамаївцях
(1887) – 92 (1887, 28.I) і т.д. У 1895 р. кількість осіб у читальнях в середньому ста-
новила від 30 до 130 (1895, 8.Х) і поступово зростала – у 1906 р. їх було 6837 (по
513З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень…
82 члени на читальню). Найбільше того року записано в Раранчі – 281, найменше
– у Стерчі – 2511.
Відкриття читалень було святковою, помітною і значною суспільною подією
з участю всіх членів читалень, їх односельців, запрошених читальників із сусідніх
буковинських та галицьких сіл, а також членів виділу “Руської Бесіди” з Чернівців,
визначних громадських, політичних і культурних діячів українського національно-
го відродження на Буковині (С. Смаль-Стоцького, О. Поповича, Е. Пігуляка, М. Ва-
силька, О. Маковея, Л. Турбацького, Т. Галіпа, В. Ясеницького та ін.), які виступа-
ли з яскравими, гарячими національно-патріотичними настановчими промовами і
закликали читальників до плідної просвітньої праці (1886; 28.VI; 1888, 13.II, 28.V;
28.XIІ; 1889, 28.II; 1895, 1.II, 22.III). Читальники мусили виявляти лояльність до
влади, вивішуючи австрійський державний прапор, але водночас обов’язковим му-
сив бути і український національний жовто-синій прапор. Після богослужіння, ви-
ступів, привітань церемонія закінчувалася співом українського національного гімну
“Ще не вмерла Україна”, а потім концертом художньої самодіяльності, розмаїтими
забавами. Деяким читальням при відкритті присвоювалися імена визначних укра-
їнських просвітителів так, наприклад, Т. Шевченка. І. Франка, В. Продана – пер-
шого голови “Руської Бесіди” у Іспасі (1886, 29.VIII), “Єдність” (у Берегометі над
Прутом) (1894, 1.II) і т.ін.
Як правило, сільські читальні відкривалися в одній із кімнат більш менш про-
сторих хат національно свідомих селян, інколи такі кімнати чи хати дарували чи-
тальням заможні селяни, подекуди читальники купували або будували самі примі-
щення для читалень (1888, 28.V, 30.XII; 1889, 17.I; 1895, 15.II, 22.III, 17, 24.IV; 1896,
20.II, 23.VIII; 1898, 17.VIII). У 1906 р. власні приміщення мали лише 15 читалень.
Членські внески в читальнях були неодинаковими, у 1906 р. вони коливалися
від 20 гелерів до 1 корони, а загальна сума прибутку 83 читалень становила 10 731
корону12 – суму явно незначну. Щоб збільшити свої кошти, при читальнях ство-
рювалися ощадні каси (у Берегометі над Прутом, 1887 р.) шпихліри (у Дубівцях,
1887 р.) (1887, 13.Х) крамниці (у Слободзії-Раранчі, 1889 р.), тютюнові кіоски (у
Шубранці, 1896 р.) 1888, 13.XI; 1889, 28.II; 1896, 7.Х) і т.д. Одержані кошти йшли на
придбання літератури, передплату газет і журналів, оплату приміщень. Книжковий
фонд читалень складався переважно з придбаних або подарованих художніх творів
визначних українських письменників чи перекладених українською мовою творів
європейських авторів, а також науково-популярних брошур, календарів, в основно-
му видань львівської “Просвіти” та чернівецької “Руської Бесіди”, інших видань.
Мали місце тут також передплачувані українські та російські газети Буковини, Га-
личини, США: “Руска Рада”, “Буковина”, “Хлібороб”, “Земля і Воля”, “Свобода”,
“Поступ”, “Громадський Голос”, “Добрі Ради”, “Громадянин”, “Народна Справа”,
“Народне Богатство”, “Селянин”, “Буковински Відомости” та ін. Книг у читальнях
було порівняно небагато, зокрема, у 1906 р. – від 9 до 350 на читальню13. Деякі чи-
тальники згодом мали власні бібліотечки14.
Як основна форма роботи читалень практикувалося колективне читання книг
для неписьменних безпосередньо в читальні, про що вівся відповідний облік. Крім
того, читальні влаштовували різні тематичні бесіди на економічні, наукові, літера-
турні, мистецькі, суспільні, морально-етичні та інші теми, щороку організовували
514 Василь Ботушанський
відзначення пам’яті Т. Шевченка та інших визначних українських письменників,
культурно-мистецькі вечори з виконанням їхніх творів.
Читальні проводили значну роботу з навчання грамоти неписьменних, пропа-
гували тверезий спосіб життя, сприяли піднесенню національної свідомості грома-
дян, організовували безкорисливу взаємодопомогу (потерпілим від пожежі, повені,
хворим під час польових робіт та ін.) (1886, 18.XI; 1887, 28.III, 28.VI; 1888, 13.ХІ;
1891, 13.VIII; 1895, 29.XII; 1896, 25.I).
Після того, як читальники освоїли грамоту, набули досвіду громадської робо-
ти, чимало з них ставали активними свідомими учасниками суспільно-політичного
життя, національного руху в краї.
Однак в роботі читалень було й чимало труднощів, недоліків, перешкод. Біль-
шість читальників були неписьменними, що утруднювало діяльність читалень. До
читалень неприязно ставилися шинкарі, бо у них зменшувалися прибутки; більшість
поміщиків, великих орендарів, лихварів, бо неосвічених людей їм було легше екс-
плуатувати; румунське духовенство, оскільки не хотіло національного пробудження
українців; крайова і повітова влада; деякі сільські старости і більшість писарів, бо
побоювалися поширення із читалень революційних, національно-визвольних ідей
і зумовлених цим заворушень. Ось чому читальні і читальники не раз піддавалися
грубим обшукам, вилученню літератури, арештам завідувачів, судовим пересліду-
ванням, хуліганським нападам. Один повітовий староста заявляв: “Всіма силами
буду старатися знищити всі читальні у моїм повіті” (1894, 30.III).
Створювали проблеми у роботі читалень також і внутрішні чвари, через те,
що одні з них орієнтувалися на народовців, інші – на москвофілів. Інертність час-
тини сільської інтеліґенції, брак свідомих ентузіастів, керівників, змістовної попу-
лярної літератури і приміщень не раз ставали причиною того, що читальні закри-
валися, а в багатьох місцевостях їх зовсім не було, зокрема, у 1906 р. – у 39 селах15.
Незважаючи на всі ці труднощі та перешкоди, українські читальні сприяли
підвищенню освітнього і культурного рівня буковинських українців, зростанню
їх національної свідомості, утвердженню в них думки про етнічну єдність україн-
ців на всіх українських землях і необхідністі боротьби їх усіх за своє визволення й
об’єднання у межах єдиної Соборної демократичної Української держави.
Vasyl’ Botushans’kyi. From the history of Ukrainian village reading clubs of Bu-
kovyna (1880s-beginning of the twentieth century)
The author explores the role of Chernivtsi enlightening society “Rus’ka Besida” and
Galician “Prosvita” in Ukrainian national revival in Bukovyna region in 1880s – begin-
ning of the 20th century. He demonstrates that opened by them reading clubs turned into
important centers of cultural and educational life of the region.
Key words: society “Rus’ka Besida”, “Prosvita”, national revival, village read-
ing clubs, libraries.
515З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень…
1 смаль-стоцький с. Буковинська Русь. – Чернівці, 1897. – С. 227.
2 Дмитрів Е. Ілюстрована історія “Руської Бесіди”. – Чернівці, 1909. – С. 48, 57.
3 смаль-стоцький с. Вказана праця. – С. 288.
4 Там само. – С. 280.
5 Маковей о. Життєпис Осипа-Юрія Гординського-Федьковича. – Львів, 1912. – С. 315.
6 Буковинський православний календар на звичайний рік 1891. – Чернівці, 1890. – С. 89.
7 Дмитрів Е. Вказ. праця. – С. 62–66.
8 Там само. – С. 66.
9 Доманицький В. Про Буковину та життя буковинських українців. – Київ, 1910. – С. 51.
10 Буковинський православний календар на звичайний рік 1909. – Чернівці, 1908. – С. 10–21.
11 Дмитрів Е. Вказ. праця. – С. 66.
12 Там само. – С. 64.
13 Там само. – С. 66.
14 Державний архів Чернівецької області. – Ф. 7. – Оп. 1. – Спр. 35б. – Арк. 2.
15 Дмитрів Е. Вказ. праця. – С. 66.
|