Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських
На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів з фондів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а також маловідомих джерел ЦНБ АН України ім. В. Вернадського доповнено інформацію про співпрацю галицьких культурних і громадських діячів Костя і Северина Паньківс...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60152 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських / Г. Лемещенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 526-530. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60152 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-601522014-04-12T03:02:16Z Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських Лемещенко, Г. Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів з фондів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а також маловідомих джерел ЦНБ АН України ім. В. Вернадського доповнено інформацію про співпрацю галицьких культурних і громадських діячів Костя і Северина Паньківських з Товариством “Просвіта” у Львові та Києві. On the basis of new archival materials from the State museum of theatrical, musical and cinema arts of Ukraine and V.Vernadskyi Central Academic Library of the NAS of Ukraine the author supplements information on the collaboration between Galician cultural and public activists Kost’ and Severyn Pan’kivs’kyis and the “Prosvita” society in Lviv and Kyiv. 2010 Article Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських / Г. Лемещенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 526-530. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60152 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| spellingShingle |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Лемещенко, Г. Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів з фондів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а також маловідомих джерел ЦНБ АН України ім. В. Вернадського доповнено інформацію про
співпрацю галицьких культурних і громадських діячів Костя і Северина Паньківських з Товариством “Просвіта” у Львові та Києві. |
| format |
Article |
| author |
Лемещенко, Г. |
| author_facet |
Лемещенко, Г. |
| author_sort |
Лемещенко, Г. |
| title |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських |
| title_short |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських |
| title_full |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських |
| title_fullStr |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських |
| title_full_unstemmed |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських |
| title_sort |
новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "просвіті" братів костя і северина паньківських |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60152 |
| citation_txt |
Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських / Г. Лемещенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 526-530. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT lemeŝenkog novoznajdenímateríalikiívsʹkihtalʹvívsʹkiharhívívprodíâlʹnístʹuprosvítíbratívkostâíseverinapanʹkívsʹkih |
| first_indexed |
2025-07-05T11:17:51Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:17:51Z |
| _version_ |
1836805544110718976 |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010526
Ганна Лемещенко
НОВОЗНАЙДЕНІ МАТЕРІАЛИ КИЇВСЬКИХ ТА
ЛЬВІВСЬКИХ АРХІВІВ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ У “ПРОСВІТІ”
БРАТІВ КОСТЯ І СЕВЕРИНА ПАНЬКІВСЬКИX
на основі введених до наукового обігу архівних матеріалів з фондів Держав-
ного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а також мало-
відомих джерел ЦнБ Ан України ім. В. Вернадського доповнено інформацію про
співпрацю галицьких культурних і громадських діячів костя і Северина Паньків-
ських з Товариством “Просвіта” у Львові та києві.
Ключові слова: кость Паньківський, Северин Паньківський, “Просвіта”, куль
турнопросвітня, редакційна діяльність.
Життя та творчість братів Паньківських: Костя (1855–1915) – громадського ді-
яча, видавця, економіста, і Северина (1872–1943) – актора, режисера, театрознавця,
перекладача творів європейської драматургії неодноразово були об’єктом досліджен-
ня багатьох наукових праць та енциклопедичних видань, в яких можна віднайти і
матеріали про їхню діяльність у Товаристві “Просвіта”.
У фондах Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва Укра-
їни зберігається автобіографія Северина Паньківського1, написана ним 21 квітня
1941 р. Через призму цього документа та інших матеріалів, знайдених нещодавно
в київських і львівських архівах, досліджуються маловідомі факти особистого та
творчого життя Костя і Северина Паньківських.
Аналізуючи внесок у справу “Просвіти” кожного з братів, звичайно ж, треба
зазначити, що доробок Костя Паньківського є більшим, вагомішим, хоча й творча
спадщина Северина не менш значна – вона цікава ще й тим, що діяльність молод-
шого брата на просвітянській ниві розгорталася на наддніпрянському терені.
Ідеал служіння громаді був для цих двох діячів культури дороговказом у гро-
мадській і творчій роботі. Кость Паньківський 1907 р. в автобіографії писав:“...Я не
пхався ніколи. Моїм ідеалом було бути добрим. ...Як можу і вмію, пхаю нашу нуж-
ду наперед”2. Із споминів Северина: “...Мій брат Кость дбав, щоб з нас, молодших
братів і сестер, виховати громадян. Він казав мені: “Suprema lex, salus rei publicae!”
“Найвищий закон – добро громади!”3
Знайдені архівні матеріали повідомляють про життя і постпросвітницьку ді-
яльність Костя Паньківського у 1915 р. Депортований як заложник до Києва, Кость
передав у дарунок київській “Просвіті” книги, видані у Львові протягом 1890–
1910 рр. Рештки цього дарунку після схованок-знищень спецхранів збереглися
в невеликій кількості у фондах ЦНБ АН України ім. В. Вернадського. Про дару-
нок нагадує збережений у відділі рукописів цієї бібліотеки своєрідний рукописний
527Новознайдені матеріали київських та львівських архівів…
бібліографічний список (має вигляд алфавітного альбому в оксамитовій обкладин-
ці), під назвою “Спис книжок Костя Паньківського у Львові”4. Серед найменувань
подарованих книг знаходимо твори Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Іва-
на Франка, Марка Кропивницького та ін.
Про окупацію російськими військами Галичини, про знищення галицького
культурного середовища Кость Паньківський написав статтю “Східна Галичи-
на (Галицька Україна) на початку великої європейської війни 1914 року”, текст
якої Сергій Єфремов подав у часописі “Наше минуле”5. Ця стаття “...робила ве-
личезне вражіння своєю фактичною стороною та об’єктивним спокійним то-
ном”, – зазначає у передмові публікації С. Єфремов. Реалії приходу російських
військ зафіксовані Костем Паньківським літописно: “...Як москалі займили місто
Львів, російський губернатор Шереметєв зажадав, щоби місто Львів дало йому
16 заложників, а то: 4 “мазепинцев”, 4 “руссофилов”, 4 поляків і 4 жидів. Укра-
їнськими заложниками були: о. Боцян (ректор духовної семинарії), Микола За-
ячківський (директор “Народної Торгівлі”), д-р Лев Гірняк (професор), Павло
Войнаровський (студент). ...Помічник Шереметєва заборонив друкувати “Діло”
і казав на “Просвіті” вивісити російську хоругов, бо інакше камінь на камені ли-
шиться з дому “Просвіти”6.
Померлого у Києві 3 листопада 1915 р. Костя Паньківського спочатку похова-
ли у Києві, лише пізніше родина змогла перепоховати його на львівській землі. У
листі Йосифи Паньківської – дружини Костя, адресованому 1923 р. Марії Грінчен-
ко читаємо: “...Спитайте, що з гробом покійного мого мужа, чи домовина все ще в
тій провізоричній гробниці, чи може де перенесено...” Турбується вона й про Се-
верина: “...Будь-ласка напишіть, що діється з Северином, хотіла пару разів до него
писати, але казали мені, що він ховаєсь, то ж боялася звертати на него увагу. ...На-
пишіть, що діється з Северином і його дружиною”7.
У цей складний час Йосифа турбувалася про брата свого чоловіка, як турбу-
вався про нього Кость упродовж усього свого життя.
Під братовою опікою формувалися світоглядні та творчі орієнтири Севери-
на Паньківського. Кость подбав, щоб молодший брат (вікова різниця між брата-
ми складала 17 років) отримав освіту “...в єдиній тоді під сонцем українській Ака-
демічній гімназії у Львові”8. Про гімназіальне життя Северин згадував: “...Багато
було між учителями тодішньої гімназії поважних заслужених громадських діячів.
Згадати тільки Д. Гладиловича, письменника-драматурга Григорія Цеглинського,
Костя Лучаківського, композитора Анатоля Вахнянина, братів Петра і Ілярія Ого-
новських, Олександра Борковського, Сидора Громницького, Подолінського, Івана
Верхратського – дослідника на полі мовознавства й багато інших. ...Священиком
гімназії був о. Василь Ільницький”9. “...У нас в гімназії був свій прекрасний хор.
Диригентом його був один час Остап Нижанківський, а згодом Роман Красицький,
який сам мав доброго баса...”10. У цих спогадах є згадка і про галицького громад-
ського діяча, мецената Володислава Федоровича, якого напередодні Першої світо-
вої війни було обрано почесним членом “Просвіти”: “...До мого виїзду на Велику
Україну, себто до 1897 р., був у нас в Галичині один-однісінький дідич-українець
Володислав Федорович, який мав село Вікно, а в ньому фабрику килимів. Він жерт-
вував Львівському Товариству “Просвіта” кілька тисяч гульденів і став народнім
528 Ганна Лемещенко
добродієм-меценатом. ...Так, це був єдиний у нас дідич-українець на всю Галичи-
ну – всі власники більших маєтків були поляки або євреї11.
У своїй творчій роботі Северин керувався просвітницькими ідеями, які пере-
йняв від старшого брата. Як і брат Кость, Северин збирав фольклор (згадаймо вида-
ний Костем 1888 р. “Руський співаник”, який високо поцінував Іван Франко). З го-
лосу Северина фольклорист Андрій Конощенко записав багато західноукраїнських
пісень, серед яких є й пісні, співані на батьківщині Паньківських – в селі Ришко-
ва Воля. Записано також текст народної пісні, якою Северин прощався з матір’ю,
від’їжджаючи до трупи Марка Кропивницького:
Та згадай мене моя стара нене,
Гей, як сядеш увечері їсти,
Десь моя дитина в далекій стороні
Та нема від неї вісти.
Плідна робота Костя у видавничій справі (був видавцем серії “Дрібна бібліо-
тека”, редактором журналів “Зеркало”, “Батьківщина”, “Дзвінок” і щорічних “Ка-
лендарів “Просвіти”) спонукала Северина до участі у виданні часопису “Театральні
вісти”, що зародився в активному творчому середовищі – у Театрі Миколи Садов-
ського, на сцені якого виставлялася нова драматургія Лесі Українки, Володимира
Винниченка, Спиридона Черкасенка, Людмили Старицької-Черняхівської. До ре-
дакційної колегії журналу входили Спиридон Черкасенко, С. Бондарчук, Лесь Кур-
бас, Северин Паньківський та ін. Новостворений часопис на своїх сторінках ви-
світлював події театрального життя України. У кожному номері друкувалися праці
теоретиків і практиків європейського театру в перекладах Леся Курбаса та Севе-
рина Паньківського.
На сторінках “Театральних вістей” Северин Паньківський надрукував статті-
відповіді російському театральному критикові Олександру Кугелю. Початком цієї
полеміки стала публікація О. Кугеля в журналі “Театр и искусство”, в якій він пи-
сав “...об украинском театре, господине Винниченко и о начавшемся уже искус-
ственном вытеснении русского театра из Киева” і закликав читачів не вірити в “...
сентиментально-иддиллическую революционную игру в автономию самоопреде-
ляющихся украинцев”12. Паньківський писав про право нації на власне державот-
ворення і творення власної культури, та О. Кугелю, людині з імперським мислен-
ням, думки Паньківського здалися “издевками”. У 39-му номері журналу “Театр
и искусство” О. Кугель у черговій статті образив Паньківського, називаючи його
“наивным учеником хитрых немцев”, “украинским театралом”13. Зневажаючи про-
фесійність опонента (на той час виповнилось 20 років творчої діяльності С. Пань-
ківського), О. Кугель постійно переходить від професійної полеміки до політичної.
Северин Паньківський достойно й аргументовано висловлює свої політичні мірку-
вання, називаючи опонента і свою статтю “Джентельмен із Петербургу”, та все ж
повертається до проблем театру, зазначаючи, що “...театр є культурна цінність ...Не-
навидіти чужий театр може тільки дикун-шовініст14.
Редакторська та перекладацька робота С. Паньківського в часописі “Театральні
вісти” – це лише один пласт його багатогранного творчого життя в Театрі Миколи
Садовського в період 1906–1919 рр., в якому він зміг творчо самореалізуватись не
тільки як актор, але й як режисер і перекладач творів європейської драматургії. Так,
529Новознайдені матеріали київських та львівських архівів…
у його перекладі (Северин знав латинь, польську, німецьку, російську, французьку,
єврейську мови) та в його режисурі на сцені українського театру в Києві у Троїць-
кому Народному Домі з’являються вистави: “Загибель “Надії” Г. Гайєрманса, “Мо-
раль пані Дульської” Г. Запольської, “Каштелянський мед” Ю. Крашевського та ін.
Членство С. Паньківського у “Просвіті” поки що документально не підтвер-
джене. А ось про його участь як актора у творчих заходах “Просвіти” довідуємося
з газети “Рада”. В анонсованому повідомленні про запланований на 27 листопада
1908 р. концерт “Просвіти”, присвячений пам’яті Івана Котляревського, читаємо,
що в ньому мали брати участь Марія Старицька і Северин Паньківський з читанням
віршів-посвят Тараса Шевченка, Миколи Вороного, Олени Пчілки15.
У цитованій “Curriculem Vitae” С. Паньківський пише: “...В 1921 голодному
році я виїхав з гуртом акторів з покійним О. Корольчуком на чолі у Роменський те-
атр “Просвіти”, де працював поки цей театр не виїхав у мандри по провінції...”16.
Діяльність Роменського театрального колективу не вивчена, чекає на театрознавче
дослідження. Важливою інформацією для цієї дослідницької роботи буде спогад
актора Василя Яременка: “...Ще в 1918 р. Роменське товариство “Просвіта” зорга-
нізувало український театр на чолі з художнім керівником відомим художником-
скульптором І. П. Кавалерідзе. 1920 р. у Києві почався голод, заробітки акторів були
остільки мізерні, що їх не вистачало навіть на хліб, актори змушені були тікати на
провінцію, шукаючи хліба. Приїхав до Ромна Олександр Іванович Корольчук і за-
пропонував влити до нашого складу кваліфікованих акторів. Через тиждень кияни
були вже в Ромні – актори Затиркевич-Карпинська, Малиш-Федорець, Хуторна, Ко-
рольчук, Паньківський, Овдєнко та Горицвіт”17.
Новознайдені архівні матеріали про Костя і Северина Паньківських доповню-
ють панораму сподвижницького життя цих двох українських інтеліґентів, які, співп-
рацюючи з “Просвітою”, дбали про розвиток національної культури.
Hanna Lemeshchenko. Newly discovered materials of Kyiv and Lviv archives on
the activity of brothers Kost’ and Severyn Pan’kivs’kyi in “Prosvita”
On the basis of new archival materials from the State museum of theatrical, musi-
cal and cinema arts of Ukraine and V.Vernadskyi Central Academic Library of the NAS
of Ukraine the author supplements information on the collaboration between Galician
cultural and public activists Kost’ and Severyn Pan’kivs’kyis and the “Prosvita” soci-
ety in Lviv and Kyiv.
Key words: Kost’ Pan’kivs’kyi, Severyn Pan’kivs’kyi, “Prosvita”, culturalenlight-
ening and editorial activities.
1 Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. – Ф. 8840.
2 Львівська накова бібліотека АН України ім. В. Стефаника. – Рукописний відділ. – Ф. 507/12,
п. 1.
530 Ганна Лемещенко
3 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 514. – Оп. 1. –
Спр. 102. – Арк. 19.
4 Центральна наукова бібліотека АН України ім. В. Вернадського. – Рукописний відділ. – Ф. 114/81.
5 “Наше минуле”. – 1918; – № 1. – С. 57–65.
6 Там само. – С. 63.
7 Центральна наукова бібліотека АН України ім. В. Вернадського. – Рукописний відділ. – 111
43400.
8 Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. – Ф. 8840.
9 ЦДІАУЛ. – Ф. 514. – Оп. 1. – Спр. 102. – Арк. 16.
10 Там само. – Арк. 9.
11 Там само. – Арк. 17.
12 Театр и искусство. – 1917. – № 26.
13 Там само. – № 39.
14 Театральні вісти. – 1917. – № 9–10.
15 Рада. – 1908. – 20 листопада
16 Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. – Ф. 8840.
17 Річник українського театрального музею / Під ред. П. Руліна. – К., 1929. – С. 187.
|