Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"

Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"

Показано широкі та взаємовигідні зв’язки одеської та галицької “Просвіт” на ниві українського національного відродження кінця ХІХ ст.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Мисечко, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Назва видання:Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Теми:
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60155
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт" / А. Мисечко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 540-543. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-60155
record_format dspace
spelling irk-123456789-601552014-04-12T03:02:03Z Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт" Мисечко, А. Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Показано широкі та взаємовигідні зв’язки одеської та галицької “Просвіт” на ниві українського національного відродження кінця ХІХ ст. The author examines a wide and mutually fruitful relations between Odessa and Galician “Prosvita” in the field of the Ukrainian national revival at the end of the 19th century. 2010 Article Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт" / А. Мисечко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 540-543. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60155 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
spellingShingle Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
Мисечко, А.
Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description Показано широкі та взаємовигідні зв’язки одеської та галицької “Просвіт” на ниві українського національного відродження кінця ХІХ ст.
format Article
author Мисечко, А.
author_facet Мисечко, А.
author_sort Мисечко, А.
title Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
title_short Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
title_full Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
title_fullStr Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
title_full_unstemmed Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт"
title_sort взаємозв'язки одеської та галицької "просвіт"
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2010
topic_facet Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60155
citation_txt Взаємозв'язки Одеської та Галицької "Просвіт" / А. Мисечко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 540-543. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv AT misečkoa vzaêmozvâzkiodesʹkoítagalicʹkoíprosvít
first_indexed 2025-07-05T11:17:59Z
last_indexed 2025-07-05T11:17:59Z
_version_ 1836805552673390592
fulltext Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010540 Анатолій Мисечко ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОДЕСЬКОЇ ТА ГАЛИЦЬКОЇ “ПРОСВІТ” Показано широкі та взаємовигідні зв’язки одеської та галицької “Просвіт” на ниві українського національного відродження кінця ХІХ ст. Ключові слова: “Просвіта”, “одесский вестник”, співпраця, книгообмін, Іван Франко, Євген Борисов, українське шкільництво, національне відродження. Тісні взаємини українців Галичини та Одеси склалися ще в другій половині XIX ст. Одеса тоді була своєрідним містком, який з’єднував розділений навпіл укра- їнський народ між двома імперіями. Одеська “Громада” підтримувала тісні зв’язки з Галичиною, де вільно з’явля­ лося українське друковане слово, на відміну від підросійської України, де панувала заборона української мови. Через Одесу на Східну Україну надходила література, різного роду інформація, нові передові ідеї тощо. Досить згадати приїзд до Оде- си Івана Франка, який мав багато друзів і щирих знайомих серед українського гро- мадянства Одеси. Тут вперше почали перекладати його твори російською мовою. Не маючи змоги видавати українські газети в Одесі, громадівці підтримували матеріально галицьких радикалів та Михайла Драгоманова в налагодженні видан- ня українських часописів. Так, Євген Борисов (1853–1900) перевіз до Галичини від одеситів для видання “Громадського друга” 200 крб., що було найбільшою сумою, яка надійшла з Великої України. Той же Євген Борисов співпрацював у галицьких часописах “Громадський друг”, “Дзвін”, “Молот”. Його публікації, в яких розповідалось про життя україн- ців Галичини, появлялися в “Одесском вестнике” під рубрикою “Листи з Австрії”. Слід зазначити, що “Одесский вестник” другої половини XIX ст. не мав того анти- українського напрямку публікацій, який він веде сьогодні, тому що його очолював Павло Зелений – пізніше один із засновників Одеської “Просвіти”. Це періодичне видання, навпаки, було українофільського спрямування, оголошувало збір коштів на пам’ятник Т. Шевченкові, публікувало матеріали з українського культурного жит- тя, прагнуло видавати українську газету для селян під назвою “Землероб” тощо. Під впливом галицьких радикалів одеські громадівці готували заснування пер- шої на підросійській Україні політичної партії ще у 1883 році. Багато одеситів співпрацювало з львівською “Просвітою”, а майбутній голова Одеської “Просвіти” М. Комаров був навіть серед почесних членів Галицької “Про- світи”. З НТШ у Львові співпрацювали М. Комаров. І. Липа, І. Луценко, С. Шелу- хин, інші одеські просвітяни. Вони листувалися з В. Гнатюком, М. Грушевським, О. Огоновським, М. Павликом та багатьма іншими галицькими просвітянами. На початку XX ст. контакти між Одесою та Галичиною пожвавлюються. Видані в 541Взаємозв’язки Одеської та Галицької “Просвіт” Одесі збірки молодих українських майстрів слова “З­над хмар і долин” (1903) та “Багаття” (1905) І. Липи, надсилались і до Галичини та Буковини. Перша революція в Російській імперії змусила царя Миколу II видати свій Маніфест від 17 жовтня 1905 р., яким скасовувалася заборона українського друко- ваного слова і надавалося право гуртуватися та створювати свої культурно­освітні товариства. Тоді українська громада в Одесі, одна, з перших в Російській імперії, скориставшись досвідом і широкими контактами з галицькою “Просвітою”, засно- вує на зразок галицьких свою “Просвіту”. Вже 30 жовтня 1905 р. у помешканні І. Луценка (вул. Херсонська, 52) відбуло- ся зібрання, яке затвердило Статут українського культурно­освітнього товариства під назвою “Просвіта”1. Але реєстрація “Просвіти” через революційні події та не- бажання влади затяглася до кінця листопада 1905 року. Одеська “Просвіта” заявила про себе організацією багатотисячних мітингів в Одесі, а з початком 1906 р. виданням перших українських газет у місті “Народна справа” та “Вісті”. Окрім газет, “Просвіта” видавала і книжечки для простого народу на осно- ві виголошених на своїх зборах рефератів. Ці книжки розсилались іншим “Про- світам” України для комплектування бібліотек і хат­читалень. Одеська “Просвіта” на 1 січня 1908 р. нараховувала 532 члени2 і була наймасовішою на той час. Понад 15 % просвітян складали неукраїнці – греки, болгари, росіяни, євреї, поляки, пред- ставники інших народів, для яких Україна стала Батьківщиною і яким не байдужою була її культура, її будучність. Слід зазначити, що в Одеській “Просвіті”, за спогадами С. Шелухина, перева- жали самостійницькі настрої над автономними3. І це відбулося, безумовно, завдяки широким контактам з галицькими просвітянами. В Одеській “Просвіті” працювали відомі в майбутньому, під час визволь- них змагань, діячі, яких добре знали і в Галичині: І. Липа, С. Шелухин, М. Кома- ров, І. Луценко, А. Кіковський, М. Слабченко, а також відомий культурний діяч М. Аркас, який за сприянням одеситів заснував “Просвіту” у сусідньому Мико- лаєві в 1907 році. В Одеській “Просвіті” також працювали: професор медицини одеського уні- верситету К. Сапежко, який у свій час лікував Лесю Українку, художник А. Жда- ха, архітектор Ф. Нестурх, етнограф Х. Ящуржинський, відомий громадський діяч П. Зелений та багато інших діячів. Усі вони були членами найстаршого в Україні “Одеського товариства історії і старожитностей”, яке немало зробило для дослі- дження і популяризації вітчизняної історії. Одеська “Просвіта” мала свій хор та школу співу при ньому. Драматична сек- ція “Просвіти” часто влаштовувала вечори і вистави за творами українських кла- сиків, а допомагали їм у цьому артисти і музиканти одеської опери. У “Просвіті” була своя бібліотека і читальня, яка знаходилася на вул. Софіїв- ській, 30. Там можна було вільно читати майже всі українські часописи, що вихо- дили на той час, в тому числі й галицькі, а також заокеанську “Свободу”. Бібліоте- кою і читальнею завідував (тоді ще студент університету) А. Ніковський. Також “Просвіта” мала свій архів та музей, де було чимало експонатів з укра- їнської історії, вироби народних майстрів, рідкісні книги тощо. Музеєм та архівом 542 Анатолій Мисечко опікувався тоді студент університету М. Слабченко – в майбутньому славетний одеський історик України, академік. Великою мрією одеських просвітян було відкриття в місті української школи. Проте влада довго не давала дозволу, адже мовою викладання мала бути українська. При “Просвіті” в 1909 р. все ж вдалося відкрити першу українську школу в Одесі. Проте цю школу невдовзі закрили, як і “Просвіту”. У 1909 р. одеситів було запрошено взяти участь в роботі I Українського про світньо­економічного конгресу у Львові, але через переслідування просві- тян ніхто з Одеси не зміг виїхати за кордон і взяти участь в роботі такого ви- значного українського форуму. Натомість було надіслано телеграму лаконічно- го змісту: “Вітаємо! Бажаємо найкращого розквіту на користь рідного краю!” “Просвіта”4. У тому ж році одеські просвітяни отримали запрошення від стрийських “Со- колів” взяти участь в освяченні прапора цієї юнацько­спортивної організації5. Розширення контактів одеської “Просвіти” з іншими “Просвітами”, її плідна діяльність на ниві українського відродження, зокрема, контакти із закордонною Га- личиною лякали поліцію. Зі Санкт­Петербурга з Міністерства Внутрішніх Справ надійшло розпорядження про закриття одеської “Просвіти”. В листопаді 1909 р. вона була закрита6, але ще й перед тим зазнала чимало утисків з боку влади. Роби- лись обшуки у членів “Просвіти”, їх переслідували, а декого вислано до Сибіру чи посаджено до в’язниці. Заборонено читати у “Просвіті” реферати на “малорусском наречии”, тобто українською мовою. Але, незважаючи на це, в Одеській “Просвіті” восени 1908 р. було відзначено 40­літній ювілей діяльності Галицької “Просвіти”. Реферат “Товариство “Просвіта” в Галичині” виголосив М. Комаров. Підсумовуючи сказане про багатий досвід Га- лицької “Просвіти” на ниві відродження українства, він висловив побажання, щоб нашим “Просвітам” досягти такого ж розвитку, як “Просвіта” у Львові, і надію на те, “що коли­небудь і в наше віконце загляне сонце”7. Галицька “Просвіта”, з центром у Львові була прикладом для української ін- теліґенції, свідомого селянства та робітництва Наддніпрянщини у пробудженні на- ціональної самосвідомості, відродженні і розвитку своєї культури і науки, а з часом і прагненні своєї державності. І Одеська організація була однією з тих “Просвіт”, які тісно співробітничали з Галичиною. Після закриття “Просвіти” в Одесі, укра- їнське громадянство об’єдналося в “Одеський Український Клюб”, в якому і нада- лі проводило ту ж роботу, що і “Просвіта”. Враховуючи традиційні взаємозв’язки Галичини і Одеси, закономірним ви- дається той факт, що в 1918 р., коли ЗУНР загрожувала небезпека з боку Польщі, саме одеські просвітяни готували значну допомогу для Галичини. З цього приво- ду було прийнято спільну відозву, яку підписали Голова Одеського Національного Союзу д­р І. Луценко та Голова Одеської Української Національної Ради М. Кли- мович – обидва діяльні члени одеської “Просвіти”. У відозві говорилося: “...Хоч ми самі тепер у дуже тяжкому стані й загрожені навіть у своїй державности, про- те ми мусимо допомогти нашим галицьким братам оборонити їхню державність, допомогти всім, чого вони просять – вояками, зброєю, грішми, а в першу чергу збройною силою...” 543Взаємозв’язки Одеської та Галицької “Просвіт” Для цього було ухвалено: 1. Заложити в Одесі для Корпусу оборони Галичи- ни “Одеський Гайдамацький Загін”; 2. Заложити другий загін поза Одесою на По- діллі; 3. Заложити “Одеський фонд допомоги Галичині...”8 і т. д. Зі свого боку, виховані у галицьких “Просвітах” Січові Стрільці, які опинили- ся на Одещині в роки громадянської війни, маючи великий досвід роботи на просві- тянській ниві, засновували “Просвіти”, хати­читальні, українські клуби та театри в Балті, Березівці та інших містах і селах українського Причорномор’я. Таким чином, вони допомагали утвердженню української державності на ниві освіти, культури, пробудженню національної самосвідомості українського народу. Січові Стрільці час- то гинули зі зброєю в руках, захищаючи українську державність на Наддніпрянщині. Саме в цій самовідданості українській справі і відзеркалився наслідок багато- річної роботи “Просвіт” обох регіонів України для відстоювання своєї нації, дер- жавності і культури. Anatolii Mysechko. Relations between “Prosvita” societies in Odessa and Galicia The author examines a wide and mutually fruitful relations between Odessa and Gali- cian “Prosvita” in the field of the Ukrainian national revival at the end of the 19th century. Key words: “Prosvita”, “Odessa Visnyk”, book exchange, Ivan Franko, Ievhen Bo- rysov, Ukrainian school system, national revival. 1 Державний архів Одеської області (ДАЛО). – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 3221. – Арк. 3. 2 Одчот українського Товариства “Просвіта” в Одесі за 1907 р. – Одеса, 1908. – С. 32. 3 Шелухин с. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Дрогобич, 1992. – С. 32. 4 І український просвітньо­економічний конгрес. – Львів, 1910. – С. 17. 5 ДАЛО. – Ф. 2. – Оп. 7. – Спр. 285. – Арк. 101. 6 Там само. – Спр. 314. – Арк. 3, 4, 5. 7 Там само. – Спр. 276. – Арк. 54. 8 Старожитності. – 1993. – № 5 – С. 7–8.

Схожі ресурси