Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове

Узагальнено свідчення джерел та літератури про налагодження зв’язків львівської “Просвіти” з русинами Бачки і Сріму в 1870–1890-х рр. (надсилання власних видань, прийом в члени мешканців руських сіл, документальне підтвердження членства в “Просвіті” читальні в Коцурі у 1884 р.), а також про спровоко...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Цап, М.
Формат:	Стаття
Мова:	other
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Назва видання:	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Теми:	Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60161
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове / М. Цап // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 589-595. — Бібліогр.: 19 назв. — русинська.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60161
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-601612014-04-13T03:01:40Z Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове Цап, М. Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Узагальнено свідчення джерел та літератури про налагодження зв’язків львівської “Просвіти” з русинами Бачки і Сріму в 1870–1890-х рр. (надсилання власних видань, прийом в члени мешканців руських сіл, документальне підтвердження членства в “Просвіті” читальні в Коцурі у 1884 р.), а також про спровоковане москвофільськими колами колективне припинення членства бачванських русинів у “Просвіті” під впливом опублікованих в угорській пресі інсинуацій, начебто “Просвіта” за польські гроші ополячує русинів. The author makes an overview of sources and literature describing relations of Lviv “Prosvita” with Ruthenians of Bačka and Syrmia in 1870s–1890s. This cooperation included publications exchange and admission to “Prosvita” members of Ruthenian villagers. Article presents a documented confirmation of admission to “Prosvita” members of reading club in Kotsur in 1884. The author also describes a case of suspension of “Prosvita” membership by Bachvan Ruthenians under the influence of manipulative publications in Hungarian press, declaring that “Prosvita” was Polonizing Ruthenians with the help of Polish money. 2010 Article Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове / М. Цап // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 589-595. — Бібліогр.: 19 назв. — русинська. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60161 other Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	other
topic	Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
spellingShingle	Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі Цап, М. Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description	Узагальнено свідчення джерел та літератури про налагодження зв’язків львівської “Просвіти” з русинами Бачки і Сріму в 1870–1890-х рр. (надсилання власних видань, прийом в члени мешканців руських сіл, документальне підтвердження членства в “Просвіті” читальні в Коцурі у 1884 р.), а також про спровоковане москвофільськими колами колективне припинення членства бачванських русинів у “Просвіті” під впливом опублікованих в угорській пресі інсинуацій, начебто “Просвіта” за польські гроші ополячує русинів.
format	Article
author	Цап, М.
author_facet	Цап, М.
author_sort	Цап, М.
title	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове
title_short	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове
title_full	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове
title_fullStr	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове
title_full_unstemmed	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове
title_sort	вязи руснацох бачки и сріму з товариством "просвита" у львове
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Діяльність “Просвіти” поза Галичиною та в діаспорі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60161
citation_txt	Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове / М. Цап // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 589-595. — Бібліогр.: 19 назв. — русинська.
series	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv	AT capm vâzirusnacohbačkiisrímuztovaristvomprosvitaulʹvove
first_indexed	2025-07-05T11:18:15Z
last_indexed	2025-07-05T11:18:15Z
_version_	1836805570015789056
fulltext	589Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010 Микола Цап ВЯЗИ РУСНАЦОХ БАЧКИ И СРІМУ З ТОВАРИСТВОМ “ПРОСВИТА” У ЛЬВОВЕ Узагальнено свідчення джерел та літератури про налагодження зв’язків львів- ської “просвіти” з русинами Бачки і Сріму в 1870–1890-х рр. (надсилання власних видань, прийом в члени мешканців руських сіл, документальне підтвердження член- ства в “просвіті” читальні в Коцурі у 1884 р.), а також про спровоковане москво- фільськими колами колективне припинення членства бачванських русинів у “про- світі” під впливом опублікованих в угорській пресі інсинуацій, начебто “просвіта” за польські гроші ополячує русинів. Ключові слова: Бачка, Срім, русини, Товариство “просвіта”. Тема формулована у наслове нашей роботи, гоч ище не була предмет окремно- го розпатраня у историоґрафиї, нє нєпозната як историйни факт. Правда, о нєй ше вецей бешедовало у прешлосци и з боку українских науковцох, алє праве дзекую- ци їх виглєдованьом ми нєшка у можлївосци дацо о тим повесц. На задану тему, ґу тому цо од скорей познате, нєобходне би було ище раз препатриц одвитуюци архи- ви у Львове, а док ше то нє пороби, треба на єдним месце голєм позберац шицко цо уж познате, и з додаваньом нових моментох, одкритих на нашим теренє, скло- пиц мозаїк яки будзе солидна основа за будуци виглєдованя. Свидоми нєобходнос- ци тих предпоставкох, одлучели зме розпочац тоту тему на способ яки єдино мож- лїви у терашнїх условийох, наздаваюци ше же нє прейдзе вельо часу кед зме годни ище баржей заокружиц слику и винєсц на шветло дня деталї яки нам у тей хвильки нєдосц або барз мало познати. * * * Найстарши висти котри шведоча о перших контактох Руснацох Бачки и Сри- му з Товариством “Просвита” у Львове походза, за тераз, з другей половки 70-х рокох XIX столітия. “Просвита” у тим периодзе уж надалєко позната по своей културно-просвитней дїялносци, а єден з єй цильох и “шириц просвиту медзи гре- кокатолїцким, “русским” жительством Угорскей”1. Року 1882 нєпознати автор, под инициялами “В. А.”2, обявює у “Києвскей старини” нєвельку статю, и у нєй вия- вює слїдующе: “[...] в 1877 году львовское общество “Просвіта” получило письмо из Бачкого комитата, в котором г. Юрий Весловский [Дюра Виславский – а. Д.], “землевладелец, дьяк и школьный учитель” в селе Керештуре, заявляет на чистом малорусском языке просьбу о снабжении его школы изданиями “Просвіты”’, так как он не находит возможности преподавать науки потомкам запорожцев на вен- герском языке и по венгерским учебникам. “Просвіта” поспешила удовлетворить просьбу г. Весловского безвозмездной высылкой своих изданий и завязала с ним 590 Микола Цап постоянные сношения, письмо же его напечатала в одном из номеров издаваемо- го ею журнала “Правда”3. Кладуци з тей нагоди на бок причини поволованя непознатого автора “Києв- скей старини” на писмо Дюри Виславского (пробованє одруциц предпоставку Яко- ва Головацкого4 о судьби запорожских козакох у Банаце прейґ доказованя тези же бачванско-сримски Руснаци нїби потомки запорожских козакох, у чим Виславско- во слова требали послужиц як ключни арґумент), треба повесц, же його статя зна- чна, бо нас прецизнєйше информує о часу, кеди почали перши контакти Руснацох Бачки з Товариством “Просвита”, а дава и одвит на питане як пришло до тих кон- тактох. Гоч Виславсково писмо 1879 року обявене и у часопису “Правда”, орґану “Просвити”, ми, на жаль, нє були у можлївосци видзиц його текст и автентично ше упознац з його змистом, та крем того, цо о нїм виноши непознати автор “Києвскей старини”, нам постредно познати лєм єден кратки виривок, котри, гоч нє у дирек- тней вязи з нашим предметом, глаши: “Русины воеводиньськи уже передъ стома роками выйшли зъ горъ Карпатскихъ и поселились на урожайной низинѣ коло Ке- рестуре […] и не покинули анѣ свого родного языка, анѣ письма, анѣ вѣры своей”5. О тим, як пришло до установйованя вязох “Просвити” зоз “Русинами коло Нового Саду”, та же “Просвита” вецейраз скорей (кеди?) посилала свойо кнїжки до Южней Угорскей на руки Виславского у Бач-Керестуре”, важне свидоцтво оха- бел и Михайло Павлик у роботи “про русько-українські народні читальні” (Науко- ва Бібліотека, Львів, 1887, кн. 2–3, с. 127). Понеже Павлик у тей своей роботи тото повязує зоз снованьом Читальнї у Коцуре 1878 року, ми на тим месце нє будземе о тим вецей бешедовац, алє ше ґу тому питаню врациме познєйше, кед и його розпа- триме окреме, повязуюци го зоз улогу “Просвити” у снованю Читальнї у Коцуре. Предходни слова о посиланю “Просвитових” кнїжкох Дюрови Виславскому до Бач-Керестура виповед сам предсидатель “Просвити” Омелян Огоновский на схадзки од 4 мая 1881 року. Же кнїжки сциговали и далєй Руснацом до Бачки, а со- труднїцтво з “Просвиту” ше ище баржей ширело, потвердзує и писмо Дюри Вислав- ского од 14 марца 1882 року, котре у архиви “Просвити” пренашол Володимир Гна- тюк и обявел у роботи “Словаки чи Русини?” (ЗНТШ, т. XLII, кн. IV, Львів, 1901, с. 24–25). Ниа, як глаши початок того писма, котри ше директно одноши на пред- мет, яки нас цикави: “Поздравляю васъ любезно, всихъ членовъ Просвѣти совокуп- но съ вами и всихъ галицкихъ Русиновъ. Благодаримъ вамъ сердечно за вашо дари и красни кнѣжочки, што ви намъ каждаго часу посилате и желаемъ вамъ доброго здравя, жеби сте радосно дочекали день Воскресенія Господня: то вамъ желаемъ”6. Як нам шведоча историйни жридла, приблїжно у исти час кед зоз Керестуром, Товариство “Просвита” почина сотруднїцтво и зоз Коцуром, другим по велькосци и старости руским населєньом у Бачки. Чи вязи Руснацох Коцура зоз “Просвиту” починаю праве од хвильки снованя Читальнї у тим месце 1879 року7, и чи коцур- ска Читальня наисце постала под вплївом “Просвитових” кнїжкох, то нєшка чежко зоз сиґурносцу повесц. Єдно, заш лєм, безспорни факт: зоз снованьом Читальнї у Коцуре интензивовани и вязи Коцурцох зоз “Просвиту”, а шлїд яки вони охабели за собу на тельо значни, же превозиходза рамики Коцура и представяю тирваци пе- чац у вкупним културно-просвитним живоце Руснацох Бачки и Сриму конца 70-х и цалих 80-х рокох XIX столітия. 591Вязи руснацох Бачки и Сриму з Товариством “Просвіта” у Львове Найстарши висти о роботи Читальнї у Коцуре приходза нам од Михайла Пав- лика, котри у своєй роботи “про русько-українські народні читальні” о нєй гвари: “Угорську Русь засоромлює її донька-оселя в Куцурові. Про куцурську читальню і тамошних Русинів довідуємося близше з написаного на мою просьбу листа куцур- ського учителя д. Николи Ґубаша з 23 апріля 1885 р. […]. “Читальня Куцурська (на Уграх, в Бачцї), – пише д. Ґубаш, – заложена трудом селян 1878 р. Сегодня вже має 50 членів, книжок руських 70 кусів (більша часть від Товариства “Просьвіта”), нїмецьких 25 кусів (бо є й нїмецькі члени), гроший 150 зл., котрі походять із щорічної (по 2 зл) уплати від поодинокого члена”8. Ґу тим барз важним словом Миколи Ґубаша, Михайло Павлик дава и свойо тиж нє менєй важне толкованє: “Куцурська читальня й повстала, мабуть, під впливом Просьвітських книжочок. Іменно на засїд[анні] центр[ального] видїлу “Просьвіти” з 22 падол[иста] 1878 р. “поручено п. Заклинському запитати ся Русинів, мешка- ючих коло Нового Саду в Банатї, чи суть там які інституциї, котрим можна би ви- слати книжки нашого виданя”, а на засїд[анні] з 15 лютого 1879 р. ухвалено пода- рувати Русинам коло Нового Саду по одному примірникови просьвітських видань. Се був би поки що єдиний вплив “Просьвіти” на Угорщинї, хоть вона й перед тим про се дбала. Так, ще на засїданю видїлу перед 16 мартом 1872 р. (дата не подана) звістив був пок[ійний] Ю. Лавровський, що постарав ся о розпродаж Просьвітних книжок на Угорщинї через якусь книгарню (за 20 % рабатом); а на засїданю з 4 мая 1881 р. голова О. Огоновський заявив, що “Просьвіта” нераз давнїйше (коли?) виси- лала свої киижочки до південної Угорщини на руки Вислявського в Ваcs-Кеrеsztur”9. На концу, после наводзеня ище даєдних прикладох котри шведоча о шлїду яки зохабели о себе у историї Руснаци Бачки пред установйованьом вязох з Товариством “Просвита”, Михайло Павлик, як заключенє, гвари: “Взагалї завважати мусимо, що тамошні наші люде розвиті економічно й духовно найбільше, мабуть, з усїх Руси- нів у нас, ба й на Україні. Тим то й не диво, що вони можуть платити по 2 зл. річно на читальню і що мають у ній 150 зл. покладних гроший. Сего й доси нема ні в од- нїсїнькій руській сільській читальні в Галичині10. Не диво також, що наші куцур- ські люди і доси вдержали на чужині в добрім стані своє добро, свою читальню”11. Як коруна добрих одношеньох и сотруднїцтва, 1884 року ушлїдзело учленьо- ванє коцурскей Читальнї до Товариства “Просвита”. Податок то за котри ше длу- го у историоґрафиї нє знало (насампредз, нє споминаю го анї Михайло Павлик, анї Володимир Гнатюк), алє после Другей шветовей войни у Коцуре пренайдзена ори- ґинална “Просвитова” грамота, котра о тим документовано шведочи, и до нєшка найлепши є доказ високого квалитета вязох и взаємного сотруднїцтва коцурскей Читальнї з львовску “Просвиту”. Понеже нєт сознаня же би у исти час, або гоч и познєйше, ище даєдна наша читальня у Бачки була член Товариства “Просвита” у Львове (насампредз, симптоматичне же таки податки нєт за Читальню у Кересту- ре), остава заключиц же коцурска Читальня на тим планє зробела найвецей и же є найзаслужнєйша за розвой доброго сотруднїцтва нє лєм медзи Коцуром и Товари- ством “Просвита”, алє и медзи Руснацами Бачки и Сриму и Товариством “Просви- та” вообще. Ниа, як глаши полни текст теи историйно значней грамоти: “Ч 2230. Выдѣлъ Товариства ПРОСВѣТА 592 Микола Цап посвѣдчає сею грамотою, що Достохвальна Читальня въ Куцурѣ вписаный въ книгу членôвъ тогожь Товариства яко членъ звычайный. У Львові дня 15 Марта 1884. За Выдѣлъ Товариства “Просвѣта” [Округли печац]: Голова: Дръ. Омелянъ Огоновскій. Товариство Просвѣта Секретарь: Дръ. Ом. Калитовскій”12 З учленьованьом коцурскей Читальнї до Товариства “Просвита” вязи медзи тима двома установами култури змоцнєли и почали ше шириц. До Коцура сцигую вше вецей “Просвитово” кнїжки, запровадзує ше стаємна преписка зоз управу “Про- свити” (у тим шветлє треба спатрац и цитироване писмо Миколи Ґубаша Михай- лови Павликови зоз 1885 року), а єст пробованя тото сотруднїцтво прешириц и на привредни план. О тим шицким найлєпше бешедую дзевец писма Коцурцох котри у архиви “Просвити” пренашол Володимир Гнатюк, и гоч лєм єдно з нїх обявел у цалосци, шицки маю позарядове значенє, цо мож видзиц и зоз слїдующого Гнатю- кового опису каждого з нїх: “III. 6.04.1884. Подяка читальні в Коцурі за даровані книжки. IV. 22.10.1888. Письмо з Куцури від Івана Югика. Повідомляє, що з’єднав но- вих членів Просьвітї і просить написати йому, чи не міг би зі Львовом нав’язати торговельних зносин, бо він торгує яйцями і маслом. V. 20.01.1889. Від тогож. Повідомленє про впис нових членів і виступленє де- яких давнїйших. VI. (Без дати). Від тогож. Повідомленє про членів, надто про пенсионованого урядника, Русина, Гавр. Ґвождяка, що оснував фонд на вивінування бідних дівчат. VII. 19.09.1889. Від того ж. Справи членів. VIII. 1889. Від того ж. Справи членів. IX. 30.09.1890. Від того ж. Справи членів. X. 15.11.1890. Від того ж. Справи членів”13. Писмо, котре Володимир Гнатюк у своей роботи обявел друге по шоре (после писма Дюри Виславского зоз 1882 р.), а котрому по хронолоґиї наставаня праве ту место (писане є 25 юния 1890), то писмо Йоана Югика (Іоанъ Югикъ), скравца зоз Коцура, чий початок, з оглядом на предмет, котри нас цикави, у цалосци так глаши: “II. Славному Товариству Просвѣти у Львовѣ. На моей адреси прислани книжочки одержалъ емъ, то естъ за два мѣсяци, май и червень текущаго року и посльа адреси доручилъ кождому, котори радосно ѣхъ приняли. И ти други книжочки, котори даромъ прислани болше разъ, то я кож- дого року роздѣлилъ школярямъ на еґзаментъ, бо у членох “Просвѣта” находится кождого числа по одна книжочка и скоро уже во кождомъ рускомъ доми находит- ся “Просвѣта”. Я ихъ даровалъ и другимъ, котори и не спадають д[о] Товариства, котримъ якую потребовало, бо не кожда книжочка за простихъ людей важна, напр., “Роскази про небо и землю”, “Про сили природи”14 – не єсть за кождого, дакотори любятъ святиню, а дакотори “Исторію Народну” или “Исторію Єстственную”, а да- котори книжочки забавни; то межи “Просвѣту” находятся розлични книжочки, та я уже знаю, кому яку треба дати. 593Вязи руснацох Бачки и Сриму з Товариством “Просвіта” у Львове Дуже вамъ сердечно дяку[ю] за книжочки, котри ви за насъ даромъ прислали. Най на васъ не забувае Всевишній Господь николи так, якъ що ви за насъ не забу- ваете. Ви одни на свѣтѣ даете радость до нашихъ серцяхъ”15. Як видно з того писма, у Коцуре, попри Читальнї як установи, було и поєди- нєчних членох Товариства “Просвита”, а їх заступнїк бул праве Йоан Югик, осо- ба чийо ше найвецей писма зачували у архиви “Просвити”. Югик бул и у писаним контакту з єдним числом найпознатших новинох Русинох у Австро-Угорскей те- дишнього часу, та у єдних з нїх, у часопису “Буковина”, 1889 року, обявел статю о Руснацох Бачки и Сриму, дзе, медзи иншим, дава точне число членох Товариства “Просвита”, и то як тих з Коцура, так и з других местох Южней Угорскей. Ниа, ви- ривок з Югикового допису, дзе ше о тим бешедує: “Нарід вже пробудився, приходит до самопізнання, уже і львівське Товариство “Просвіта” має в Керестурі 8, в Коцурі 13, в Старім-Вербасі 2, в Дюрдьове 1, а в Пєтровцях 2 членів”16. Яки бул стан зоз членми по наших местох познєйше, точно не знаме. Реално предпоставиц же їх число и далєй росло, а як доказ тому може послужиц Югиков податок од 1 септембра 1891 року (недавно одкрити), котри гвари же Коцур у тим року мал 17 членох “Просвити” (штирох вецей як два роки пред тим). Маюци на уваги же и спрам предходних податкох Коцур мал найвецей поєдинєчних членох Товариства “Просвита” (од вкупно 26 членох, кельо их було по шицких наших мес- тох 1889 року, Коцур мал половку – 13), ясно заключуєме же Коцур у каждим по- глядзе водзел предок у отримованю и ширеню вязох з Товариством “Просвита”, и тей ше традициї до конца тримал. Податок Йоана Югика од 1 септембра 1891 року источасно и остатнє познате историйне жридло котре нєшка автентично шведочи о вязох Руснацох Бачки и Сриму з Товариством “Просвита” у Львове. Як и други, и його даваме у цалосци: “Въ нашомъ селѣ въ Куцури до теразъ находза ше 17 члени Товариства Просвѣти. 1885 року якъ [я] приступелъ до Просвѣти не бу[ло] лишъ три члени, я булъ четверти, а о[д] того часу прибуло 13 и теразъ еще жертвуемъ много труду абися умножали члени Товариства Просвѣти”17. На жаль, интензивни и плодни вязи Руснацох Бачки и Сриму з Товариством “Просвита” не потирвали длуго. Претаргнути су, нєсподзивано, 1893 року з колек- тивним виступаньом зоз членства “Просвити” шицких дотедишнїх членох з того подруча, а як причина послужело писанє єдного “мадярского часопису”, же нїби “Просвита” за польски пенєжи пополячує Русинох. У прешвечованю наших людзох до “правдивосци” тей тези вельку улогу напевно одбавел и Йоан Югик, познати мо- сквофил тедишнього часу у Коцуре, котри як представитель “Просвити” напевно мал нє мали угляд и у других местох Бачки и Сриму, та як таки могол директно вплї- вовац на опредзелєнє людзох и звонка Коцура. После своєй нащиви Бачки и Сриму 1897 року, Володимир Гнатюк, котри ше перши у науки зацикавел за тот проблем, так толкує причини котри приведли до претаргнуца вязох Руснацох Южней Угор- скей з Товариством “Просвита”: “Кілька літ належало поважне число Бачванських Русинів (з Керестура, Коцури, Вербасу) до товариства “Просьвіти”. Нараз перестали всі бути членами. Канцелярия “Просьвіти” удавалася до них кілька разів писемно за поясненями, але не дістала відповіди; висилала книжки, але книжки її звертано. Я, дізнавшися про се, постановив тепер розвідатися, що то таке стало ся. Нa мої питаня відповіли бувші члени таке: Ми переконалися, що “Просьвіта” хилить 594 Микола Цап ся до Поляків – то було 1893 року – тому не хотіли бути її членами! А як вони пе- реконали ся? Одна мадярська часопись помістила допись якогось угорського свя- щенника, москвофіла, де були пописані несотворені річи про Галицьких Русинів, а між иншим і про “Просьвіту”, що вона бере річно 100 000 субвенциї від прави- тельства за те, щоби ополячила Русинів і т.д. Ту статю передрукували і инші ґазе- ти; Бачванські Русини читали те, і тим способом “переконалися” про ополячуванє Русинів “Просвітою”18. Зоз претаргованьом вязох з Товариством “Просвита” Руснаци Бачки и Сриму нє претаргли и свойо вязи з Українцами Галичини взагалї. Напроцив, зарно поша- те у периодзе интензивного контактованя з львовску “Просвиту” аж у наступаюцих рокох почало указовац богатство своїх плодох. Гнатюкова нащива Бачки 1897 року и ефекти тей нащиви у науки и култури, вше векше цикавенє українских и других науковцох за феномен Руснацох на югу Угорскей, та друкованє Костельникового Идилского венца “З мойого валала”19 на мацеринскей бешеди у Жовкви 1904 р. – перши алє и найзначнєйши резултати тих контактох, котри на концу XIX и початку XX столітия директно буду вплївовац на вибор модела пестованя националного и културного идентитета Руснацох того поднєбя, познєйше Югославиї. Без огляду на кратки период контактованя, вязи Руснацох Бачки и Сриму з То- вариством “Просвита” охабели тирваци шлїд у култури Руснацох Югославиї и не- заобиходне су свидоцтво вкупних руско-українских културних одношеньох у остат- ніх деценийох XIX столїтия. Mykola Tsap. Relations of Rusyns of Bačka and Syrmia with the Prosvita society in Lviv The author makes an overview of sources and literature describing relations of Lviv “Prosvita” with Ruthenians of Bačka and Syrmia in 1870s–1890s. This cooperation in- cluded publications exchange and admission to “Prosvita” members of Ruthenian vil- lagers. Article presents a documented confirmation of admission to “Prosvita” mem- bers of reading club in Kotsur in 1884. The author also describes a case of suspension of “Prosvita” membership by Bachvan Ruthenians under the influence of manipulative publications in Hungarian press, declaring that “Prosvita” was Polonizing Ruthenians with the help of Polish money. Key words: Bačka, Syrmia, Ruthenians, “Prosvita” society. 1 Дуличенко александер. О єдним жридле у вязи историї югославянских Руснакох у XVIII и XIX вику. – Шветлосц (Нови Сад). – 1972, рок X. – Ч. 2. – С. 162. 2 Спрам думаня Александра Дуличенка, ест основи предпоставиц, же то бул українски историчар, археолоґ и етноґраф Владимир Бонифатиєвич Антонович (1834–1908) (оп.: Дуличенко а. Д. К истории одного недоразумения: бачские русины и запорожские казаки. – Нова думка (Вуковар). – 1972, рок I. – Ч. 2. – С. 99). 3 В. а. Поселения запорожцев в Банате. – Киевская старина (Киев). – 1882. – Т. II. – Июнь. – С. 552. Цитироване спрам: Дуличенко а. Д. К истории одного недоразумения.., наведзене 595Вязи руснацох Бачки и Сриму з Товариством “Просвіта” у Львове дїло, с. 98. “Просвита” ище 1873 р. предкладала одвитуюцому угорскому министерству же би прилапело шицки школски виданя “Просвити” за хаснованє у угорских народних и стреднїх школох, алє воно тото нє прилапело, зоз обгрунтованьом же у тих кнїжкох нєт досц слова о мадярскей половки держави (оп.: Михайло павлик. Про русько-українські народні читальні, у кніжки: Михайло Павлик. Твори. – Київ, 1985. – С. 246). 4 Оп.: Головацкий Я. Ф. Запорожцы в Банате // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-Русской Матицы. – Львов, 1868. – Вып. I–IV. – С. 110. 5 Правда (Львов). – 1879. – Ч. 1. – 1 сѣчня. – С. 4. Цитироване спрам: Дуличенко александер. О єдним жридлє у вязи историї юго-славянских Руснакох.., наведзене дїло. – С. 162–163. 6 Гнатюк Володимир. Словаки чи Русини? // Записки Наукового Товариства імени Шевченка. – Т. XLII, кн. IV. – Львів, 1901. – С. 24. Попри того писма, Гнатюк у архиви “Просвити” пренашол ище дзевец писма з Бачки, алє о тих писмох дацо вецей познєйше. 7 До нєдавна ше тримало же Читальня у Коцуре основана 1878 р., але найновши виглєдованя указали, же вона основана рок познєйше, т.є. 1879 р. 8 павлик Михайло. Про русько-українські народні читальні // Наукова Бібліотека. – Кн. 2–3. – Львів, 1887. – Цитироване спрам: Гнатюк Володимир. Наведзене діло. – С. 4–5. 9 Исте. – С. 5. На даяки помильки Михайла Павлика у тей часци його роботи указал ище Володи- мир Гнатюк: “Поперед усего що до Банату – то там нема ніяких Русинів. Русини живуть тілько в Бачцї (на Угорщині) і Сримі (Славонїя). Звістка про книгарню, з якою “Просьвіта” мала навязати зносини, не дотикає Бачки, але північної Угорщини (Унґвар)” (Гнатюк Володимир. Наведзене діло. – С. 4). 10 Ґу тим словом Михайла Павлика Володимир Гнатюк додал свою заувагу: “Автор говорить тут про часи перед 1887 р. Відтоді відносини змінилися значно” (Гнатюк Володимир. Наведзене діло. – С. 7). 11 Гнатюк Володимир. Наведзене дїло. – С. 6–7. 12 Текст грамоти преписани зоз ориґинала яки ше нєшка чува у Библиотеки зоз читальню у Коцуре. 13 Гнатюк Володимир. Наведзене дїло. – С. 27. 14 Слово о кнїжки “Росказы про силы природы” (Пôсля выданя Кієвского), Часть І, Оу Львовѣ, 1875, яка ше и нєшка чува у Библиотеки зоз читальню у Коцуре. То єдина зачувана кнїжка у тей Библиотеки, за котру ше зоз сиґурносцу зна же є достата од Товариства “Просвита” зоз Львова. 15 Гнатюк Володимир. Наведзене дїло. – С. 25–26. 16 Югик І. З Угорської Русі. – Буковина (Чернівці). – 1889. – № 7. – С. 3. Цитироване спрам: Янко Олєяр. Моноґрафия Руского Керестура (X). – Нова думка (Вуковар). – 1984, рок XIII. – Ч. 43. – С. 44. 17 Мушинка Олес. Етноґрафична робота – стара сто роки. – Шветлосц (Нови Сад). – 1991. – Ч. 3. – С. 71. Цитировани виривок часц обсяжней роботи Йоана Югика о живоце и историї Руснацох Бачки и Сриму, яку вон послал Григорийови Купчанкови (1849–1902), познатому буковинскому дїячови, етноґрафови и редакторови часописа “Русска правда”, котри виходзел у Бечу. Робота ше зачувала у рукопису и нїґда предтим нє була обявйована. Обсяжнєйше о діялносци Йоана Югика при Руснацох: Мушинка Микола. Глас куцурского Русина сторочней давносци. – Нова думка (Вуковар). – 1989, рок XVIII. – Ч. 78. – С. 22–25; Рамач Янко. Прилоги ґу питаню православного руху медзи Руснацами у Бачки 90-х рокох XIX вику. – Шветлосц (Нови Сад). – 1990, рок XXVIII. – Ч. 6. – С. 721–740. 18 Гнатюк Володимир. Руські оселї в Бачцї (в полудневій Угорщині) // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. – Львів, 1898. – Т. XXII, кн. II. – С. 54. 19 Ґабор Костелник Гомзов. З мойого валала. – Жовква, 1904.

Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове

Репозитарії

Схожі ресурси