Документи просвітян в архіві Львівського університету

Викладено історію архіву Львівського університету, дано опис архівних матеріалів, що стосуються членів “Просвіти”, громадської активності студентів.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Сварник, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Schriftenreihe:	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Schlagworte:	Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60186
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Документи просвітян в архіві Львівського університету / І. Сварник // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 636-643. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60186
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-601862014-04-13T03:01:36Z Документи просвітян в архіві Львівського університету Сварник, І. Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти” Викладено історію архіву Львівського університету, дано опис архівних матеріалів, що стосуються членів “Просвіти”, громадської активності студентів. The author outlines a history of Lviv university archive, gives a description of archival materials concerning “Prosvita” members, as well as public activity of students. 2010 Article Документи просвітян в архіві Львівського університету / І. Сварник // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 636-643. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60186 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти” Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
spellingShingle	Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти” Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти” Сварник, І. Документи просвітян в архіві Львівського університету Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description	Викладено історію архіву Львівського університету, дано опис архівних матеріалів, що стосуються членів “Просвіти”, громадської активності студентів.
format	Article
author	Сварник, І.
author_facet	Сварник, І.
author_sort	Сварник, І.
title	Документи просвітян в архіві Львівського університету
title_short	Документи просвітян в архіві Львівського університету
title_full	Документи просвітян в архіві Львівського університету
title_fullStr	Документи просвітян в архіві Львівського університету
title_full_unstemmed	Документи просвітян в архіві Львівського університету
title_sort	документи просвітян в архіві львівського університету
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60186
citation_txt	Документи просвітян в архіві Львівського університету / І. Сварник // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 636-643. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.
series	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv	AT svarnikí dokumentiprosvítânvarhívílʹvívsʹkogouníversitetu
first_indexed	2025-07-05T11:19:22Z
last_indexed	2025-07-05T11:19:22Z
_version_	1836805640347975680
fulltext	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010636 Іван СВАРНИК Документи просвітян в архіві Львівського університету Викладено історію архіву Львівського університету, дано опис архівних матеріа- лів, що стосуються членів “Просвіти”, громадської активності студентів. Ключові слова: “Просвіта”, архів Львівського університету, члени “Просвіти”, студенти. Історія університетського архіву драматична, як і доля самого університету. перший архів сформувався безпосередньо в Єзуїтському університеті (академії), за- снованому 1661 р. на базі Львівської колегії Єзуїтів. Архів Малопольської (Руської) провінції Ордену, де зберігалися й документи Львівської колегії, виник 1756 р., після поділу Польської провінції на дві частини1. Документи Ордену, зокрема, особливо важливі, створювалися в трьох примірниках, один із яких надсилали до Римського (центрального) архіву Ордену. Після ліквідації Ордену Єзуїтів 1773 р. документи архіву його Малопольської провінції, в т. ч. і Львівської колегії та університету, як і Римського архіву, були розпорошені, частково знищені, а частково потрапили до різних архівів, бібліотек (Воєводський архів і Бібліотека ПАН у Кракові, НБ у Від- ні, ЦДІА України у Львові2 й ДАЛО), до приватних колекціонерів. Нинішній архів Малопольської провінції Ордену Єзуїтів у Кракові, створений 1820 р., зберігає до- кументи переважно з ХІХ–ХХ ст. Другий архів виник після відновлення у Львові 1784 р. Йосифінського універ- ситету (згодом ліцей та університет ім. Франца І). Його документи переважно заги- нули під час пожежі старого університету восени 1848 р., під час повстання у Льво- ві. Вцілілі документи включили до ф. 26 (Університет ім. Яна Казимира у Львові) Держархіву Львівської області3. Вони увійшли до останнього, 22 опису фонду й да- туються 1780–1849 рр., хоча в окремих справах є й документи за 1880–1939 рр. Су- дячи з кількості аркушів більшості справ, – це розрізнені документи, знайдені піс- ля пожежі й описані переважно подокументно. третій архів сформувався після відновлення діяльності університету 1849 р. З 1944 р. його документи зберігаються переважно в ДАЛО (ф. 26), а частина опи- нилася в ЦДІАЛ4 (очевидно, при розмежуванні документів у повоєнний період)5. Саме ця збірка, що охоплює кінець XVIII ст. – 1939 р.6, містить інформацію про ба- гатьох як провідних, так і рядових членів “Просвіти” ХІХ–ХХ ст. Тут, зокрема, є документи більшості голів “Просвіти” – особові справи професорів Омеляна Ого- новського7, І. Брика8, Ю. Дзеровича9, листування проф. Ю. Романчука з ректором А. Марсом 1911 р.10 з приводу польських провокацій в університеті. Голови Това- риства Володислав Федорович і М. Галущинський, натомість, виступають як діяль- 637Документи просвітян в архіві Львівського університету ні члени студентських товариств і учасники боротьби за впровадження української мови викладання. Брак документів інших голів пояснюється їхнім навчанням і ви- кладанням у інших вишах Австро-Угорщини й Львова. Професорами університету й активними пропагаторами просвітництва для народу в різний час були: А. Ангелович, Т. Галущинський, М. Гарасевич, Я. Го- ловацький, М. Грушевський, М. Гриневецький, С. Дністрянський, І. Кокорудз, О. й Ф. Колесси, І. й П. Крип’якевичі, І. Лаврівський, А. Ластовецький, М. Левиць- кий, Т. Мишковський, В Міліянчук, Ю. Недзвецький, О. Огоновський, Т. Пачов- ський, Р. Пилят, С. і Й. Рудницькі, Іван та Іларіон Свєнціцькі, Й. і С. Сембратовичі, М. Смішко, І. Старчук, К. Студинський, С. Томашівський, І. Шараневич, І. Янів, Г. Яхимович. Серед професорів-українців найчастіше згадується М. Грушевський. Окрім його особової справи11, відклалися також його біографія12, листування з МВіО у Відні й Галицьким намісництвом з приводу прийняття істориком австрійського громадянства13. Найбільше документів стосується прискіпливого (з боку польських колег і адміністрації університету) вивчення ролі цього професора з Наддніпрян- щини в боротьбі українських студентів за рівноправність із поляками й за окремий український університет 1900–1904 і 1910–1913 рр.14. Після 1919 р. з університету звільнили всіх українських професорів, які не присягнули на вірність Польщі, зо- крема, І. Кокорудза, С. Рудницького, І. Свєнціцького, Ю. Дзеровича15 та ін. Але незрівнянно більше справ стосується українських студентів, які, власне, й були найпершими просвітянами знедолених мас галицького селянства в ХІХ ст. Не випадково М. Возняк, який напередодні Першої світової війни, в період найбіль- шого розквіту “Просвіти”, детально проаналізував початковий етап історії Товари- ства, особливо підкреслив роль сина Маркіяна Шашкевича Володимира й галицько- го студентства загалом у створенні “Просвіти”16. У фонді Університету ім. Франца І збереглося оригінальне прохання В. Шашкевича 1863 р. про дозвіл на редагуван- ня ним літературного часопису “Вечерниці”17 з позитивною резолюцією Міністер- ства Внутрішніх Справ у Відні. Слід зауважити, що в збірці збереглися також до- кументи самого М. Шашкевича (справи про його виключення й поновлення 1830 і 1832 рр.)18, характеристика на І. Вагилевича 1832 р.19 Серед пізніших документів відклалося листування з Галицьким губернаторством про призначення 1848 р. Я. Го- ловацького завідувачем новоствореної кафедри української мови20, особова справа професора Я. Головацького21, справа 1863 р. про дозвіл останньому носити росій- ський орден св. Володимира22 та про видачу йому конфіскованих примірників “Ру- салки Дністрової”23. Цікавим маніфестом українськості львівських студентів є петиція 1866 р. до Міністерства Віровизнань і Освіти Австрійської монархії про дозвіл на за- снування “Академічної руської читальні”24. Її підписали А. Бачинський, І. Вах- нянин, Й. Вітошинський, А., Д. і Ц. Гладиловичі, П. Глібовицький, М. Головаць- кий, О. де Гриневецький, Т. Грушкевич, І. Дашкевич, Й. Желеховський, І. Заневич, В. Ільницький, І. Каратницький, В. Кміцикевич, А. Копистянський, В. Крвавич, Д. Левицький, М. Лотоцький, Л. Лушпинський, А. й М. Людкевичі, І. фон Любич Могильницький, Ю. Охримович, М. Павлик, І. Пачовський, Т. Перфецький, М. По- долинський, А. Полянський, Л. Раковський, Т. Ревакович, І. Рожанський, А. Рудав- ський, А. Рудницький, З. Тарнавський, С. Устиянович, О. Чайківський, З. Шухевич, 638 Іван Сварник Л. Юркевич, І. Янович та інші, загалом близько 250 осіб. Ця петиція з багатьма ар- кушами власноручних підписів може слугувати цікавим порівняльним матеріалом (щодо суспільно-політичної активності окремих галицьких родин) зі списками учас- ників Головної Руської Ради 1848 р.25, більшість яких становили також українські студенти, з петицією 49 ліцеїстів 1849 р. про запровадження викладання класичної філології українською мовою26. До того ж, 1900 р. львівські студенти-українці, се- ред яких були Л. Мартович, Р. Цегельський, Я. Гординський та ін.27, так само масово підписалися під петицією до сенату університету з національними вимогами. Над- зичайно широко відображена у фонді боротьба студентства за український універ- ситет початку ХХ ст.: славнозвісна сецесія 1901–1902 рр., мітинги, страйки та ви- ключення студентів 1908–1913 рр.28, створення і дільність Українського (таємного) університету у Львові 1920–1925 рр.29 та його переслідування поліцією. Щодо У(т) У, то у фонді виявлено цікавий лист Мінського педінституту з запитом про україн- ський університет і його адресу30. Переважна більшість українських студентів набувала просвітянського досві- ду завдяки праці в студентських товариствах “Академічна громада”, “Академічне братство”, “Академічний кружок”, “Академічна поміч”, “Братерська поміч”, “Ва- тра”, “Дружний лихвяр”31, “Медична громада”, “Студентська громада”32, Україн- ський студентський союз33 та ін. Звіти цих товариств, їх статути, дисциплінарні, а часом і судові справи проти керівників та рядових членів товариств за участь у студентських вічах, демонстраціях, політичну діяльність, зокрема, соцалістичну й соціал-демократичну агітацію (справи І. Франка й М. Павлика34, В. Будзиновського та К. Трильовського35, М. Січинського36, А. Коцка37), агітацію за виборчу реформу та ін. відклалися у фонді університету в значній кількості. Примітно, що саме в сту- дентські роки І. Франко як член правління товариства “Академическій кружок” ре- дагував його друкований орган – студентський журнал “Друг” і опублікував у ньому свої перші літературні твори38. Згодом цей досвід І. Франко використав у тривалій і плодовитій редакторській праці в “Просвіті”39. Йому ж належить виданий “Про- світою” нарис про одного з фундаторів Товариства й НТШ, відомого письменника і просвітянина з Наддніпрянщини О. Кониського40. До речі, у фонді університету є протокол засідання його Сенату 1901 р. з приводу дарування О. Кониським кни- гозбірні Львівському університетові та листи консульства Австро-Угорщини в Ки- єві 1910 й 1911 р. про заповіт О. Кониського з пожертвою у 500 рублів на користь НТШ41. “Просвіта” згодом вшанувала пам’ять самого І. Франка й видала про ньо- го аж три нариси (їх авторами були В. Дорошенко, А. Крушельницький і В. Сімо- вич) 1926, 1928 і 1936 рр. Фонд 26 (Університет ім. Яна Казимира у Львові) надійшов до Львівського об- ласного історичного архіву (згодом ЛОДА, ДАЛО) 1944 р. До нього, як згадувало- ся, увійшли вцілілі справи Єзуїтського університету у Львові (1661–1773), Йоси- фінського університету (1784–1805), Львівського ліцею (1807–1817), університету ім. Франца І у Львові (1817–1918) та університету ім. Яна Казимира у Львові (1918– 1939). Перше наукове впорядкування цієї збірки здіснив впродовж 1895–1901 рр. відомий польський історик, професор Львівського університету Л. Фінкель, автор фундаментальних видань “Бібліографія польської історії”, “Історія Львівського уні- верситету” та ін.42 Загальна кількість справ станом на 1965 р. – 31 537, у т. ч. 8023 639Документи просвітян в архіві Львівського університету особові справи професорсько-викладацького складу та службовців за 1780–1939 рр. На 2008 р. кількість справ – 29 75943. Структура фонду виглядала так: – оп. 1 (залікові книжки студентів), просистематизовані за факультетами: природничо-математичний, гуманітарний (філософський), медичний, теологічний, юридичний; залікові книжки студентів інших університетів. 3761 справа, без дат. Серед студентів – майбутні просвітяни М. Возняк, Б. Галібей, М. Ґец, Ю. До- рош, В. Кархут, Р. Копач, Р. Осінчук, С. Парфанович, Т. Пачовський, Л. Цегельський; – оп. 2 (особові справи студентів) - філософський (гуманітарний) ф-т. 2086 спр., 1924–1939 рр. Серед студентів С.-Б. Алиськевич, Б. Антонич, М. Баб’як, Д. Бандрівський, В. Грицай, В. Заїкин, М. Заклинський, Р. Зубик, М. Ісаїв, І. Керницький, С. Кміци- кевич, І. Манастирський, Т. Пачовський, Є. Пеленський, Т. Романенчук, Я. Рудниць- кий, Й. Твердохліб, С. Щурат та ін.; – оп. 3 (особові справи студентів і вільних слухачів, справи про закінчення уні- верситету) – за факультетами: природничо-математичний, медичний, теологічний і юридичний. 1846 спр., 1904, 1917, 1924–1939 рр., переважно недатовані й ненуме- ровані. Всередині факультету просистематизовані за алфавітом. Серед студентів К. Богачевський, М. Брик, Д. Вергановська, Р. Грабович, М. Же- леховський, В. Застирець, Р. Копач, С. Пилят, І. Созанський, А. Фіголь, В. Яців; – оп. 4 (тези на здобуття ступеня доктора – за алфавітом, докторські дисертації (за алфавітом), маґістерські праці (за алфавітом). 1267 спр., 1851–1939 рр. Просис- тематизовані за тематикою. Серед докторантів Йосиф Левицький, Філарет Семб- ратович, Корнило Сушкевич, Микола Андрусяк, Федір Білоус, Григорій Величко, Дарія Вітошинська-Дзерович, Юрій Микита Думка, Роман-Ростислав Єндик, Іван Карпинець, Григорій Козій, Борис Кудрик, Теоктист Пачовський, Євген-Юліан Пеленський, Юрій Полянський, Мілена Рудницька, Ярослав Рудницький, Мар’ян- Орест Смішко, Зенон Храпливий. Маґістерські дисертації (1920–1930): А. Ластовецький (952), Іван Тесля (1159), Теодор Цар, Діонізій Чубатий; – оп. 5 (особові й пенсійні справи професорсько-викладацького складу й служ- бовців), просистематизовані за алфавітом. 2338 спр., [1817]–1939 рр. Серед профе- сорів: А. Ангелович (21), і. Брик (166), Т. Галущинський (351), В. Ган (360), М. Га- расевич (371), Я. Головацький (437), м. грушевський (510), М. Гриневецький (515), с. Дністрянський (584), І. Кокорудз (896), о. колесса (899), І. Лаврівський (1050), А. Ластовецький (1053), М. Левицький (1069), В. Міліянчук (1255), Т. Мишковський (1317), Ю. Недзвецький (1343), О. Огоновський (1395), ом. огоновський (1396), Т. Пачовський (1468), Р. Пилят (1512), с. рудницький (1648), Й. Рудницький (1649), іл. свєнціцький (1692), Іван Свєнціцький (1693), М. Смішко (1758), К. Студин- ський (1833), С. Томашівський (1889), Е. Черкавський (2059), І. Шараневич (2091); – оп. 6 (юридичний ф-т), просистематизований за хронологією. В кінці опи- су довідковий матеріал: професори, викладачі й службовці 1887–1936 рр., студен- ти 1850–1939 рр. 1609 спр., 1850–1939 рр. Вирок Крайового суду 1878 р. і. Франкові та іншим студентам. У справі є ціка- вий лист декана факультету Омеляна Огоновського до Сенату університету, в якому йдеться про те, що студент І. Франко написав заяву про виплату йому заборгованої 640 Іван Сварник стипендії. З огляду на те, що як студент він не пропускав лекцій, вчасно здавав ек- замени й колоквіуми й не мав зауважень від університетської влади, декан уважає за потрібне виплатити йому стипендію за час, проведений у в’язниці, тобто за зи- мовий семестр. Однак, оскільки І. Франко не вписався у каталог студентів на літній семестр44, то стипендії йому не можна виплачувати, хіба що він напише іншу заяву, яку рада професорів буде зобов’язана розглянути додатково. Пам’ятаючи про цей факт студентської біографії, І. Франко згодом написав нарис про свого професора й керівника “Просвіти”45. Йому ж належить документальна біографія батька іншо- го голови “Просвіти” – Володислава Федоровича46. Листування про надання зарубіжних стипендій докторам В. Старосольсько- му (1903), Ю. Панейкові (1911–1913), пенсії о. колессі (1929), про нострифікацію докторату Д. Донцова (1917); – оп. 7 (філососький ф-т, гуманітарний ф-т), просистематизований за хроноло- гією. В кінці опису довідковий матеріал: професори, викладачі й службовці 1869– 1939 рр., студенти 1867–1939 рр. 2480 спр., 1848–1939 рр. (є копії документів 1784– 1804 рр.). Листування про політичну діяльність студента м. павлика (1877) Акт передачі мінералогічного кабінету проф. Ю. Недзвецькому (1888). Пояснюваль- ні записки проф. о. огоновського й р. пилята про походження і значення термі- ну “руський” (1889). Дисциплінарні справи студентів З. Кузелі (агітація у Бережан- ському повіті, 1900), студентів і службовців-українців, покараних за виступ 1 липня 1910 р., зі списками студентів, асистентів і службовців (1911–1919), Справи про на- дання проф. с. томашівському права читати лекції українською мовою (1894, 1908– 1911). Справи про здобуття ступеня доктора і. раковського (1904), В. Пачовського (1905), Б. Барвінського, А. Копистянського (1906), в. Левицького, Я. Гординського, О. Тисовського (1909), с. Балея, і. крип’якевича (1910), м. возняка (1911), В. Га- расимчука, І. Джиджори, Ф. Срібного (1912), С. Кархута, м. рудницького (1913), Г. Костельника (1914), М. Чубатого (1917), Д. Бандрівського, Л. Гумецької (1930); – оп. 8 (теологічний ф-т), в описі за хронологією. 769 спр., 1850–1939 рр. Справа про надання стипендій українським студентам і д-ру П. Крип’якевичу (1904, 1905). Рішення сенату 1919 р. про звільнення проф. Ю. Дзеровича за від- мову присягнути Польщі (411); – оп. 9 (природничо-математичний ф-т). 609 спр., 1924–1939 рр. Заяви І. Теслі (1929) та В. Мілянчука (1934, 1934–1935) про допуск до док- торських екзаменів, визнання диплома А. Ластовецького (1927). Справи про захист докторатів М. Зарицьким (1929–1930), І. Коцюбою (1929–1934) та ін.; – оп. 10 (медичний ф-т), в описі за хронологією. 1723 спр., 1894–1939 рр. Спр. 1360–1712 – студенти. Серед останніх Т. Дольницький, О.-Д. Лежогуб- ська, Л. Максимонько, П. Цимбалістий, М.-Й. Козицький, О. Полотнюк; – оп. 11 (наукові праці, реферати, рецензії професорів, публікації документів, некрологи, бібліографічні довідки, конспекти лекцій, праці та доповіді студентів). 2249 спр., 1850–1939 рр. Серед авторів М. Андрусяк (спр. 41), Є. Барвінський (11, 43), с. рудниць- кий, С. Томашівський. Автори рефератів – М. Андрусяк (1461), м. кордуба (1652), с. Людкевич (1715), О. Пріцак (1804), С. Томашівський, М. Устиянович, І.-Ю. Шпит- ковський; 641Документи просвітян в архіві Львівського університету – оп. 12 (ректорат), просистематизовані за хронологією. 1098 спр., 1850– 1899 рр. (у спр. 665 є документи 1915–1916 і 1918 рр.). Справи про звинувачення студентів у соціалістичному русі 1877–1892 рр., зо- крема, і. Франка та м. павлика (593, 594), в. Будзиновського й к. трильовського (831), про дозвіл 1863 р. студентові в. Шашкевичу редагувати літературний часо- пис “Вечерниці” (265), про створення 1866 р. “Академічної руської читальні” сту- дентів університету й Технічної академії (225), листування 1895–1900 рр. з приво- ду переходу проф. м. грушевського в австрійське підданство (961); – оп. 13 – ректорат. 1065 спр., 1900–1918 рр. (є документи з 1879). Справа про виступи українських студентів 1900–1903 рр. з національними вимогами та відповідь м. грушевського Сенатові про його участь в українських зборах (спр. 1, 52), про виключення українських студентів за політичні виступи 1901 р. Підписи 1900 р. студентів-українців Л. Мартовича, Р. Цегельського, Я. Гор- динського та ін. (32). Лист 1901 р. з поясненням заборони м. грушевському ви- ступати на раді професорів українською мовою (48). Дисциплінарні справи сту- дентів Є. Косевича та В. Темницького 1901–1904 рр. (спроба мітингу солідарності з російськими студентами, спр. 51), М. Бачинського (1908–1909), Петра Смаля- молодшого і старшого (1908), В. Білозора, І. Третяка та ін. (українська демонстра- ція 1.VII.1910). Пропозиція проф. Ф. колесси про імматрикуляцію українських студентів 1903–1904 рр. (110), скарга студента М. Січинського 1904 р. (112). Спра- ва про звинувачення професорів С. Дністрянського, М. Грушевського й О. Колесси 1910–1912 рр. (409). Ухвали та протоколи Сенату про виключення 49 українських студентів: М. Залізняка, П. Решетила, В. Андрасевича, Р. Бардина, В. Бемка, М. Бі- лика, Д. вітовського, О. Гарасиміва, М. Гери, І. Гинилевича, В. Гіжовського, В. Гу- зара, Т. Дацківа, А. Дзіваковського, Р. Дробенька, Ю. Колцуняка, Т. Крохмального, а. крушельницького, В. Кульчицького-Цмайла, Я. Кирчіва, К. Личковського, М. Мосоро, Я. Навчука, Г. Савицького, І. Сенишина, Я. Сеньківа, І. Сокола, Р. Став- ничого, Є. Стебновського, П. Ткачука, І.-О. Третяка, І. Туркевича, Г. Хитренького, І. Хичія за участь у мітингу 1911 р. з вимогою створити Український університет (462, 473). Лист проф. Ю. романчука 1911 р. ректорові університету А. Марсу з вимогою припинити польскі провокації в університеті (344); – оп. 14 (ректорат), у кінці опису довідковий матеріал за 1874–1939 рр. (профе- сори, викладачі, службовці, студенти). 2647 спр., 1919–1939 рр. (фактично з 1874 р.). Справи про звільнення проф. і. кокорудза (1), П. Куцери, с. рудницького (2), і. свєнціцького (3) через відмову присягати Польщі 1919 р., відмову визна- ти пенсії о. колессі й т. мишковському (1004), списки професорів-українців, які не присягнули Польщі у 1919–1920 рр., запити військових влад 1919 р. на проф. і. крип’якевича, с. Балея (5). Дисциплінарні та ін. справи студентів Дарії Макогон (1081), Дарії Сосенко (1213), Б. Романенчука (1668); – оп. 15 (каталоги студентів). Просистематизовані за факультетами – юри- дичним, філософським, гуманітарним, медичним, фармацевтичним відділенням, природничо-математичним, теологічним, а також ректорат. 1501 спр., 1785–1939 рр. (є док. 1784 і 1940–1941 рр.); – оп. 16 (університетська бібліотека). 12 спр.,1870, 1900–1939 рр.; – оп. 17 (студентські товариства – польські і жидівські)47. 88 спр., 1860–1939 рр.; 642 Іван Сварник – оп. 22 (університет ім. Франца І). Просистематизовані за хронологією все- редині розділів: консисторія (сенат), філософський, юридичний, теологічний, ме- дичний ф-ти, науковий консенс, Шляхетська академія, Академічна гімназія, архів. 2623 спр., 1784–1849 рр. (фактично 1780–1892, 1880–1939). Справи про виключення та поновлення М. Шашкевича (1830, 1832), характе- ристика на І. Вагилевича (1832). Четвертий архів виник після 1939 р. і склав ф. Р-119 (Львівський держав- ний (згодом національний) університет ім. І. Франка), що зберігається у ДАЛО і налічує 7892 спр. за 1939–1970 рр.48 та архів у самому університеті, де налічу- ється близько 150 тис. справ, переважно невпорядкованих і ненумерованих, з кінця ХІХ ст. до наших днів. 21 тис. справ цього останнього архіву стосуються професорсько-викладацького, наукового складу та службовців, понад 100 тис. справ за 1967–1980 рр. – студентів. Тут, зокрема, є справи як просвітян попереднього пе- ріоду – М. Возняка, Ф. Колесси, І. Крип’якевича, М. Рудницького, І. Свєнціцького, М. Смішка, К. Студинського, П. Франка, В. Щурата, які викладали в університе- ті безпосередньо після 1939 р., так і наших сучасників Я. Дашкевича, Р. Іваничу- ка, Т. Комаринця, В. Лизанчука, Р. Лубківського, Й. Лося, Ю. Редька, О. Степанів (студентські й професорські), Н. Бічуї, Р. Братуня, С. Гунька, М. Косіва, Д. Павлич- ка, Б. Якимовича та десятки інших письменників, поетів, науковців, які в наш час продовжили почесну справу, започатковану галицькими студентами ще 140 років тому й на переломі 80-х і 90-х років ХХ ст. стали ініціаторами заснування Товари- ства української мови ім. Шевченка, відновлення діяльності НТШ49, відродження української культури загалом. Ivan Svarnyk. Documents of “Prosvita” members in the archives of the Universi- ty of Lviv The author outlines a history of Lviv university archive, gives a description of ar- chival materials concerning “Prosvita” members, as well as public activity of students. Key words: “Prosvita”, Lviv university archive, “Prosvita” members, students. 1 Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564–1995 / Opracował L. Grzebień SJ. – Kraków: Wyd. WAM, 1996. – S. 16. 2 В останньому юридичні й фінансово-майнові документи монастиря й колегії (академії) відкла- лися у фондах 52 (Магістрат м. Львова), 131 (Колекція грамот на пергаменті), 146 (Галицьке намісництво), 186 (Крайова земельно-податкова комісія), у картографічних колекціях. 3 Львівський обласний державний архів. Путівник. – Львів: Каменяр, 1965. – С. 113. 4 Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 725 (Медико- хірургічний заклад при Львівському університеті). 5 Див.: Сварник І. Передмова // ЦДІАУЛ. Путівник. – Львів; Перемишль, 2003. – С. 7–14. 6 Документи 1661 р., про які йдеться в описах – це пізніші копії королівського привілею Єзуїт- ській колегії на створення Львівського університету. 7 Державний архів Львівської області (ДАЛО). – Ф. 26. – Оп. 5. – Спр. 1395. 8 Там само. – Спр. 166. 9 Там само. – Оп. 8. – Спр. 411. 10 Там само. – Оп. 13. – Спр. 344. 11 Там само. – Оп. 5. – Спр. 510. 643Документи просвітян в архіві Львівського університету 12 Там само. – Оп. 14. – Спр. 2315. 13 Там само. – Оп. 12. – Спр. 961. 14 Там само. – Оп. 13. – Спр. 1, 48–53, 409. 15 Там само. – Оп. 14. – Спр. 1–3; Оп. 8. – Спр. 411. 16 Возняк М. Короткий історичний огляд діяльності Товариства “Просвіті” // Письмо з Просьві- ти. – Львів, 1913. – Ч. 7. – С. 193–204. 17 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 12. – Спр. 265. 18 Там само. – Оп. 22. – Спр. 1206, 1249. 19 Там само. – Спр. 1250. 20 Там само. – Спр. 866. 21 Там само. – Оп. 5. – Спр. 437. 22 Там само. – Оп. 12. – Спр. 268. 23 Там само. – Оп. 22. – Спр. 1464. 24 Там само. – Оп. 12. – Спр. 225. 25 Головна Руська Рада (1848–1851): протоколи засідань і книга кореспонденції. Упор. У. Кри- шталович, І. Сварник. – Львів, 2002. – С. 2–18. 26 ДАЛО. – Ф. 26. – Сп. 22. – Спр. 1465. 27 Там само. – Оп. 13. – Спр. 32. 28 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 10. – Спр. 207, 208, 310. 29 Довідник з історії України. – С. 431–432. 30 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 14. – Спр. 72. 31 Енциклопедія Львова. – Львів: Літопис, 2007. – Т. 1. – С. 46–47, 335–336; 2008. – Т. 2. – С. 171. 32 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 14. – Спр. 375. 33 Довідник з історії України. – С. 972–973. 34 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 12. – Спр. 593–594. 35 Там само. – Спр. 831. 36 Там само. – Оп. 13. – Спр. 112, 203. 37 Там само. – Спр. 198. 38 Українська літературна енциклопедія. – К.: УРЕ, 1990. – Т. 2. – С. 114; Енциклопедія Львова. – Львів: Літопис, 2008. – Т. 2. – С. 154–155. 39 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 6762. 40 Франко І. Про житє і дїяльність Олександра Кониського. – Львів, 1901. 41 ДАЛО. – Ф. 26. – Оп. 13. – Спр. 52, 427, 440. 42 Finkel L. M. E. // Polskie dzieje. Encyklopedia multimedialna PWN. – Warszawa, 2000 (електронна версія). 43 ДАЛО. – Ф. 26. 44 Як згадує сам І. Франко, його заарештували влітку 1877 р., впродовж 8 місяців утримували в слідчому арешті, після чого засудили на 6 тижнів арешту. 45 Франко І. Професор Омелян Огоновський // Народ. – Львів, 1894. – Чч. 20–24. 46 Франко І. “Життєпис” // Просвіта (Львів). – 2006. – Вересень. – Ч. 9 (296). – С. 1. 47 Справи про діяльність українських товариств відклалися у описах 12–14 цього ж фонду. 48 ДАЛО. – Ф. Р-119 чт. Таємні документи складають оп. 5 т. (Перша частина) і можуть слугува- ти чудовим джерелом для вивчення репресій щодо студентів і викладачів університету в ра- дянські часи. 49 Історія України. – Вид. 3-є пеперобл. і доповн. – Львів: Світ, 2002. – С. 387, 439.

Документи просвітян в архіві Львівського університету

Institution

Ähnliche Einträge