Використання граматик вільного порядку слідування фонем і складів для пофонемного розпізнавання злитого мовлення
В статті представлені результати поточних досліджень багаторівневого багатозначного підходу до автоматичного розуміння мовлення, який призначений для мов з розвинутою словозміною та з відносно вільним порядком слів. Ідея використовувати мовленнєві образи на рівні частин слова для пофонемного розпі...
Saved in:
Date: | 2011 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2011
|
Series: | Штучний інтелект |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60255 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Використання граматик вільного порядку слідування фонем і складів для пофонемного розпізнавання злитого мовлення / Н.Б. Васильєва // Штучний інтелект. — 2011. — № 4. — С. 80-86. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineSummary: | В статті представлені результати поточних досліджень багаторівневого багатозначного підходу до автоматичного розуміння мовлення, який призначений для мов з розвинутою словозміною та з відносно вільним порядком слів. Ідея використовувати мовленнєві образи на рівні частин слова для пофонемного
розпізнавання є продуктивною, оскільки зростання обсягу лексикону практично не призводить до збільшення множини частин слова. Дослідження зосереджено на рівні пофонемного розпізнавання з метою подальшого переходу на лексичний рівень. Щоб зменшити показник помилково розпізнаних фонем, будується граматика декодера на основі вільного слідування частин слова. Подаються способи побудови множини (алфавіту) складів за текстовим корпусом. Описуються підходи до формування навчальної та контрольних вибірок для пофонемного розпізнавання злитого мовлення. Для експериментальних досліджень проведено роботу зі створення корпусу опорного диктора. Порівнюється надійність пофонемного розпізнавання з використанням граматик на основі складів і фонем. Обговорюються придатність отриманих результатів для використання в лексичному рівні, проблеми та майбутні дослідження. |
---|