Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works.
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6032 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6032 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-60322010-02-16T12:01:10Z Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) Колоколова, А. Трифонов, Р. Ювілеї The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works. 2009 Article Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6032 929:811.161.2Коломiєць uk Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Колоколова, А. Трифонов, Р. Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| description |
The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works. |
| format |
Article |
| author |
Колоколова, А. Трифонов, Р. |
| author_facet |
Колоколова, А. Трифонов, Р. |
| author_sort |
Колоколова, А. |
| title |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| title_short |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| title_full |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| title_fullStr |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| title_full_unstemmed |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) |
| title_sort |
дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора л.і. коломієць) |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6032 |
| citation_txt |
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kolokolovaa doslídnikruhugramatičnihformífrazeobíografdoûvíleûprofesoralíkolomíêcʹ AT trifonovr doslídnikruhugramatičnihformífrazeobíografdoûvíleûprofesoralíkolomíêcʹ |
| first_indexed |
2025-07-02T08:59:50Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:59:50Z |
| _version_ |
1836525070076346368 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2102
УДК 929:811.161.2Коломiєць
ДОСЛIДНИК РУХУ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ
I ФРАЗЕОБIОГРАФ
(до ювiлею професора Л.I. Коломiєць)
Це слово — про вченого, чий погляд подібний до погляду чи то го-
динникаря, чи то досвідченого кінооператора, який фіксує живу
природу. Маючи неоціненну для дослідника граматики увагу до дрібних
деталей і здатність розрізняти їхні найтонші відмінності, вона наділена
даром уявно розкласти нерівномірний поступ живої мови на безліч ка-
дрів, чітко фіксуючи кожен рух, уловлюючи зміни, структурні і значен-
нєві. Саме такі люди в національному мовознавстві копіткою працею,
деталь за деталлю, прописують портрет мови — точніше, відразу багато
її портретів «у різному віці»: щось на зразок особистої галереї. І саме за-
вдяки таким людям наука отримує величезну базу лінгвістичних «осо-
бливих прикмет», здатних прислужитися дослідникам наступних поко-
лінь. 17 березня 2009 р. докторові філологічних наук, професору Лідії
Іванівні Коломієць виповнилося 80 років, із яких майже шістдесят вона
присвятила викладацькій і науковій діяльності.
Л.І. Коломієць народилася 1929-го р. в с. Рябухине тепер Ново-
водолазького району на Харківщині. Одержавши освіту на мовно-
літературному факультеті Харківського педагогічного інституту, з
1950-го р. працювала вчителем української мови та літератури в
Харкові. Незабаром вступила до аспірантури при кафедрі україн-
ської мови Харківського університету. Із цього часу й розпочалася її
педагогічна діяльність у вищій школі. Після закінчення аспірантури
Лідія Іванівна захистила кандидатську дисертацію «Мова україн-
ських грамот XIV—XV ст.» (у січні 1954 р.), викладала в Ужгород-
ському (1953—1955 рр.), Харківському (1956 — 1964 рр.) університе-
тах, а також у Харківському педагогічному інституті.
У 1964—1994 рр. Л.І. Коломієць працювала в Ніжинському педін-
ституті ім. М. Гоголя (протягом 1978—1988 рр. завідувала кафедрою
© А.О. КОЛОКОЛОВА, Р.А. ТРИФОНОВ, 2009
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 103
Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф...
української мови), викладаючи дисципліни історико-лінгвістичного
циклу, сучасну українську літературну мову. Керувала науковою ро-
ботою студентів, довгий час була головою наукової ради товариства
«Знання» на філологічному факультеті. Після захисту докторської
дисертації 1979-го р. Лідія Іванівна здобула науковий ступінь доктора
філологічних наук, а 1981-го р. їй було присвоєно звання професора.
Нині професор Л.І. Коломієць працює Харківському національ-
ному економічному університеті і Харківському національному уні-
верситеті імені В.Н. Каразіна.
І знайомство з науковим доробком Л.І. Коломієць, і будь-яка роз-
мова з нею на фахові теми засвідчують: найцікавіше для цієї людини,
що тільки може бути в мові, — то історичні джерела й факти, етимо-
логічні, семантичні та граматичні особливості, які дозволяють зану-
ритись у давні часи існування мови й виявити, як вона тоді функці-
онувала, що несло в собі слово і як це вплинуло на теперішнє його
побутування. Викликає щиру повагу різноманітність мовних проблем,
які порушує непересічна дослідниця, — по суті, немає жодного ваго-
мого періоду в історії української мови, який вона б оминула. Ґрун-
товно опрацьовані в її статтях найрізноманітніші мовні факти — від
ознак дохристиянського світосприйняття у фразеологізмах до контек-
стів із науково-популярної періодики другої половини ХХ ст.
Галузь науки про мову, яка цікавила Лідію Іванівну від початку на-
укової діяльності й продовжує спонукати до наукових пошуків нині, —
історична граматика. Серед перших її праць — стаття «До питання про
формування категорії дієприслівника в українській мові» (1958). У
ній ідеться про ті ознаки, які вказують на перехід нечленних активних
дієприкметників у певних синтаксичних функціях у дієприслівники в
українській мові XIV—XV ст. Систематизувавши складний матеріал,
дослідниця зуміла, зокрема, дійти висновку про відмінність між спо-
лучниковими і безсполучниковими конструкціями з дієприслівником.
Безсполучникові дієприслівникові конструкції у писаних ділових до-
кументах XIV—XV ст. вживались у складному синтаксичному цілому,
коли необхідно показати, що дія, виражена дієприслівником, виступає
складовою частиною іншої дії, вираженої особовим дієсловом, або що
ці дії разом утворюють складне ціле» [3: 210 — 211]. Окремим видан-
ням опублікована лекція для студентів-філологів «Дієприкметник і
дієприслівник в історії української мови» (1959, у співавторстві з
А.В. Майбородою). Згодом у полі зору дослідниці також опинилися
дієприслівники та дієприслівникові конструкції в українських поезіях
Т. Шевченка (1962); зокрема, Л.І. Коломієць звертає увагу на викорис-
тання письменником «синтаксичних архаїзмів», наприклад конструк-
цій з підметом у складі дієприслівникового звороту: «Розбивши вітер
чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить» [4: 38].
Чималу увагу вже кілька десятиліть науковець приділяє специ-
фічній граматичній рисі української іменникової словозміни — флек-
сії -ові (-еві) іменників другої відміни. Про це йшлося в роботі «З іс-
торії флексії давального відмінка однини іменників чоловічого роду
на -ові (на матеріалі ділових пам’яток доби української народно-
сті)» (1962), надрукованій у харківському збірнику «Питання істо-
ричного розвитку української мови». Л.І. Коломієць наголосила на
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2104
Колоколова А.О., Трифонов Р.А.
тому, що зазначена флексія не могла з’явитися в українській мові під
впливом польської, хоча близьке польське сусідство могло підтри-
мувати в українській мові це закінчення. Кілька років тому (2002 р.)
дослідниця знову звернулася до цієї специфічно української флексії,
простеживши її в «Слові о полку Ігоревім».
Загалом «Слово о полку Ігоревім» — то, без сумніву, знаковий
(кажучи сучасною мовою мас-медіа, «культовий» — цей прикметник
видається нам тут доречним, попри науковий контекст) для ювілярки
твір. Вона вивчає саму пам’ятку, зокрема, спеціальні розвідки при-
святила смисловим опозиціям, звертальним конструкціям; просте-
жила генетичні зв’язки метафоричних текстових конструктів у романі
М. Стельмаха «Дума про тебе» з вираженням поняття битви через об-
раз жнив і молотьби, характерним для «Слова…». Залучення мовних
одиниць із пам’ятки є регулярним у студіях Л.І. Коломієць, присвяче-
них історії та семантиці фразеологізмів.
Саме праці з історичної фразеології становлять найвагомішу час-
тину доробку професора. Варто згадати, що саме Лідії Коломієць нале-
жать параграфи про фразеологію XIV—XV і XVІ—XVІІІ ст. у курсі
«Історія української мови: Лексика і фразеологія» (1983). Проте ін-
терес дослідниці до цієї ділянки знань про мову склався значно рані-
ше. Так, ще статті «Про деякі особливості фразеологічних сполук
української актової мови XIV—XV ст.» (1960), «О фразеологических
сочетаниях языка украинских актов XI —XVI веков» (1961) є важли-
вим внеском Л.І. Коломієць у розуміння шляхів виникнення фразеоло-
гічних одиниць. Дослідниця розробляє теорію про полісемічність слів
старої української мови як причину появи фразеологізмів. Такими
фразеологізмами були складені терміни, виникнення яких зумовила
необхідність уточнити значення полісемічного слова конкретизацій-
ними атрибутивними лексемами. Розуміння такого шляху виникнення
фразеологічних одиниць, зазначає науковець, вимагає пильної уваги
до значення слова в кожному конкретному фразеологізмі. І Л.І. Коло-
мієць послідовно дотримується цього принципу, переконливо обґрун-
товує семантику компонентів фразеологізмів, наводячи велику кіль-
кість яскравих прикладів, залучаючи на підтвердження своєї думки
спостереження інших мовознавців. Цінність такого дослідницького по-
гляду, наприклад на сполуки держати правду («присягати»), карати
на горло («позбавляти життя») тощо [1], — у нестандартності, специ-
фічності лексичних значень слів правда, горло в цих випадках (так само,
як і слів животъ, рука, голова, путь та інших у багатьох подібних спо-
луках, які розглянуто в статтях). Тож ретельна праця з фразеологізма-
ми дає тут щедрі плоди: як елементарне розуміння слова з минулого,
так і можливість відтворити дуже цікаві фрагменти картини світу.
Л.І. Коломієць наголошує й на стилістичному розмаїтті фразео-
логізмів у староукраїнських грамотах, зазначаючи, що серед них є і ти-
пові для актових документів складені терміни, дієслівно-іменні сполу-
ки, позбавлені образності; і стійкі вирази, що мають у своєму значенні
та оформленні специфічні ознаки художньо-поетичного характеру; і
фразеологічні конструкції, які належать до розмовної мови.
Уже в цих історико-мовних студіях, присвячених конкретному
періоду функціонування фразеологічних одиниць певного стилю, ви-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 105
Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф...
робився принцип досліджування фразеологізмів у динаміці. Л.І. Ко-
ломієць, розглядаючи стійкі сполуки, що трапляються в актовій мові
XIV—XVI століть, залучає для їх пояснення набагато ширший кон-
текст: простежує наявність цих фразеологізмів у народнорозмовній
мові, фольклорі (причому не лише українському, а ширше — сло-
в’янському). Крім того, авторка виявляє вживання давніх фразеоло-
гізмів у первинному чи трансформованому вигляді в текстах пізнішо-
го часу, зокрема художній літературі ХІХ—ХХ ст.
Велику увагу Л. І. Коломієць приділяє дієслівно-іменним сполу-
кам — «характерній рисі дієслівної системи східнослов’янських мов»,
«одній з найдавніших і дуже стійких конструкцій» (набивати ціну, по-
бачити світ, копати яму, подавати голос, держати слово, дати раду).
Такі описові звороти, що «доповнюють і без того багатющу систему ді-
єслова сучасної української мови» [2: 8], стають предметом розгляду в
працях, присвячених мові літописів, українських грамот, полемічної лі-
тератури, «Лексикону» Памва Беринди. Л.І. Коломієць присвятила та-
кож низку статей дієслівно-іменним сполукам у мові письменників:
Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Стельмаха. Тут Лідія Іванівна про-
стежує традицію використання дієслівно-іменних сполук у мові
письменників-попередників, а потім зупиняється на особливостях ужи-
вання фразеологізмів у творах досліджуваного автора. Її цікавлять фор-
мальна семантика таких зворотів (дослідниця звертає увагу на те, що
носієм значення в дієслівно-іменних сполуках найчастіше є іменник,
дієслово ж зберігає тільки граматичні ознаки), їхнє походження (пито-
мо українське чи іншомовне, вплив діалектної стихії на вживання
фразеологізмів у літературних творах, зокрема в О. Кобилянської), ін-
ди відуально-авторські трансформації давніх фразем, функції фразеоло-
гізмів у мові письменників (комунікативна, експресивна тощо).
Цікавими є статті, присвячені групі фразеологічних одиниць, які
створюють один мовний образ певного явища, або й окремому фразе-
ологізму. У них Л.І. Коломієць простежує динаміку розвитку мовної
одиниці протягом усієї історії її існування. Так, стаття «З життя фра-
зем» (1973) цілком присвячена виразові положити (приложити, сло-
жити) голову та його варіантам. Авторка зазначає, що цей вислів, який
віддавна побутує у східних слов’ян (зустрічається в літописах Київ-
ської Русі, «Слові о полку Ігоревім», літописі Самійла Величка), охо-
че використовують письменники ХІХ і ХХ ст. Видається цінним те,
що увагу Л.І. Коломієць привертають лінгвопрагматичні аспекти:
дослідниця аналізує і функціонування сполуки лягти трупом, що
з’являється в ХVIІ ст. При цьому не лише вказано на стилістичну й
семантичну відмінність між цим виразом і «фраземами високого зву-
чання»: положити голову, полягти головою, а й зазначено, що в літера-
турі здавна простежується тенденція вживати фразему лягти трупом
переважно для змалювання смерті ворожого війська.
У статті «Поетична традиційна фразеологія на позначення
БИТВИ» (1976) Л.І. Коломієць розглядає групу фразеологізмів, об’єд-
наних репрезентацією образу битви. Крім уже згаданого образу жнив,
молотьби, дослідниця простежує властиве слов’янам порівняння бит-
ви з весіллям, бенкетом, на яке звертав увагу ще О.О. Потебня. Вона
залучає широкий матеріал: тексти фольклору, літописів, «Слово…»,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2106
Колоколова А.О., Трифонов Р.А.
твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, пись-
менників ХХ століття й радянську періодику, а також порівнює функ-
ціонування цього образу у творах російської літератури.
Фразеологізми, пише дослідниця, живуть у мові віками, зберіга-
ючи свою граматичну структуру й загальну семантику, однак протя-
гом життя змінюється їхній лексичний склад, стирається чи, навпа-
ки, завдяки індивідуально-авторським перетворенням увиразнюється
образність. Продуктивна модель породжує інші мовні одиниці, що
відрізняються відтінками семантики, стилістичним забарвленням,
емоційно-експресивним навантаженням. А все разом — сталість грама-
тичної структури і гнучкість семантики — і дозволяє фраземі «жити»
в мові, бути «живим», яскравим засобом увиразнення, органічно вжи-
ватися в текстах різних епох. Ці твердження, важливі для розуміння
сутності мови, дістають численні обґрунтування в працях ювілярки.
Важливе місце в науковому доробку Л.І. Коломієць посідають сту-
дії з етимології фразеологізмів. Серед них і суто наукові, і науково-
популярні розвідки «Декілька етногенетичних етюдів до фразеологіч-
них одиниць» (1975; складається з двох «етюдів»: «Чому говорять
«Погибоша аки обры»?», «Чому чекають, як каня дощу?»), «Чому ки-
дають (вергають) перуни, дають перунів і йдуть до грому?» (1976).
Роблячи історичні й етнографічні екскурси, розкриваючи міфологічні
та інші суттєві нашарування у фразеологізмах, дослідниця подає мовні
звороти як лінгвокультуреми. У статтях «Рудименти дохристиянсько-
го світосприйняття у фразеологізмах» (2004), «Наслідуючи традиції
Професор Л.І. Коломієць серед співробітників кафедри української мови (Харків)
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 107
Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф...
О.О. Потебні (етимологічні пошуки в царині фразеології)» (2006), на-
писаних у співавторстві з О.А. Майбородою, ідеться про шляхи форму-
вання фразеологізмів, умови, у яких вони розвиваються з вільних спо-
лук. Особливу увагу авторів привертають фразеологізми, яким «не
пощастило» з тлумаченням у науковій чи популярній літературі: непра-
вильне пояснення фразеологізму може спричинити й неправильне ро-
зуміння тексту художнього твору, у якому цей фразео логізм ужито.
Зав дання ж дослідника — залучаючи етимологію, численні контексти
вживання сполуки, встановити її справжнє значення.
Саме спостереження Л.І. Коломієць над історичною фразеологією
стали основою для докторської дисертації «Фразеологія української
мови другої половини XVI — першої половини XVII століть (Генезис
і стилістичне використання)».
Лідія Іванівна також є одним із співавторів колективної академіч-
ної праці «Сучасна українська мова. Морфологія» (1969) за редак-
цією І.К. Білодіда (розділи «Прислівник», «Сполучник», «Частки»).
Опубліковані у співавторстві з А.В. Майбородою посібники — збірни-
ки вправ і завдань зі старослов’янської мови (з’явились у 1960-ті роки
й потім не раз перевидавалися) та з історичної граматики української
мови — стали надзвичайно цінними для викладачів і студентів укра-
їнської вищої школи в ході вивчання складних курсів, утамували, за
словами колег, які працювали в той час, голод на такі видання, вкрай
необхідні в повсякденній роботі.
Сама ж Лідія Іванівна нині також працює зі студентами, викладаю-
чи українську і старослов’янську мови, є заступником голови спеціалізо-
ваної вченої ради із захисту кандидатських дисертацій при Харківському
національному університеті імені В.Н. Каразіна. Її доповідь на конферен-
ції, присвяченій 100-літтю від дня народження Ю. Шевельова, знов-таки
стосувалася проблем історичної граматики; до друку подано статтю, у
якій наголошено на українських рисах «Ізборника» 1076 року…
Анастасія Колоколова, Роман Трифонов (м. Харків)
1. Коломиец Л.И. О фразеологических сочетаниях языка украинских актов XIV—
XVI веков // Начальный этап формирования русского национального языка. — Л.,
1961. — С. 237 — 254.
2. Коломієць Л.І. Дієслівно-іменні звороти у творі М. Стельмаха «Кров людська — не
водиця» // Тези і рефер. доп. з мови і літ. на ХVІІІ звітній наук. конф. Харк. педін-
ту. — Харків, 1963. — С. 8 — 11.
3. Коломієць Л.І. До питання про формування категорії дієприслівника в українській
мові // Уч. зап. Харк. ун-ту. — 1958. — Т. 99: Труди філол. ф-ту. — Т. 6. — С. 201 — 213.
4. Коломієць Л.І. Синтаксичне функціонування дієприслівників і дієприслівникових
конструкцій в українських поезіях Т.Г. Шевченка // Праці Одеського держ. ун-ту ім.
І.І. Мечникова. — 1962. — Т. 152: Сер. філологічних наук. — Вип. 15: Питання слов.
філології: Мовознавство. — С. 33 — 43.
Anastasia Kolokolova, Roman Tryfonov
GRAMMAR FORMS MOVEMENT INVESTIGATOR AND PHRASEOBIOGRAPHER
(on the anniversary celebrations of professor L. Kolomiyets’)
The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It
contains biographical information about her and a survey of her scientific works.
|