Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Пітель, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут української мови НАН України 2009
Schlagworte:	Ювілеї
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6033
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Обранець науки як долі (до 60-річчя професора Грещука) / В. Пітель // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 108-115. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-6033
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-60332010-03-31T12:53:52Z Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука) Пітель, В. Ювілеї 2009 Article Обранець науки як долі (до 60-річчя професора Грещука) / В. Пітель // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 108-115. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6033 939:811.161.2Грещук uk Iнститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілеї Ювілеї
spellingShingle	Ювілеї Ювілеї Пітель, В. Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
format	Article
author	Пітель, В.
author_facet	Пітель, В.
author_sort	Пітель, В.
title	Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
title_short	Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
title_full	Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
title_fullStr	Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
title_full_unstemmed	Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)
title_sort	обранець науки як долi (до 60-рiччя професора в.в. грещука)
publisher	Iнститут української мови НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Ювілеї
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6033
citation_txt	Обранець науки як долі (до 60-річчя професора Грещука) / В. Пітель // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 108-115. — укр.
work_keys_str_mv	AT pítelʹv obranecʹnaukiâkdolido60riččâprofesoravvgreŝuka
first_indexed	2025-07-02T08:59:53Z
last_indexed	2025-07-02T08:59:53Z
_version_	1836525073301766144
fulltext	ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2108 УДК 939:811.161.2Ґрещук ОБРАНЕЦЬ НАУКИ ЯК ДОЛI (до 60Fрiччя професора В.В. Ґрещука) Цікавість до світу, яка з’являється ще змалку, ставить перед нами багато запитань. Запитання стають ключем до його пізнання. Спрага пізнання народжує ідеї, як зерня. Щоденна копітка праця дає їм зрости. У зрілості збираємо плоди, засіяні в молодості. Професор Василь Васильович Ґрещук належить до тих людей, котрим вдалося зреалізувати прагнення до осягнення світу на мово- знавчій ниві. Він, не порушуючи наступності наукових поколінь, тяглості наукових традицій, продовжив пошуки в галузі дериватоло- гії свого вчителя І.Ковалика. Створивши дериватологічну школу, за- клав підвалини для розвитку власної справи в учнях. Народився В.Ґрещук 2-го червня 1949-го р. у мальовничому селі Старі Кривотули на Івано-Франківщині в сім’ї Ганни й Василя Ґрещу- ків. Названо його на честь маминого брата Василя, котрий у 1945-му р. трагічно загинув у партизанці. У родині збереглася доб ра українська традиція давати дітям імена їхніх родичів. Це, з одного боку, сприяє збереженню пам’яті роду, а з іншого — покладає певну відповідаль- ність на того, хто успадковує чиєсь ім’я, зобов’язує людину своїми вчинками не осоромити минулі покоління (син Василя Васильовича Богдан також названий на честь одного зі своїх дідусів). З 1955-го р. до 1966-го р. В. Ґрещук спершу навчався у Старокри- вотульській восьмирічці, а згодом — у Отинійській середній школі. Він був частим відвідувачем місцевої бібліотеки, тому не дивно, що вже в © В. ПIТЕЛЬ, 2009 Що посієш в юності, те пожнеш у зрілості Г. Ібсен Це мудро — стати початком продовження Т. Мельничук ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 109 Обранець науки як долi (до 607рiччя професора В.В. Ґрещука) учнівські роки виявляється його потяг до слова. Тоді, окрім перших ху- дожніх спроб пера, він пише замітки до місцевих газет про найрізнома- нітніші події в селі. Однак захоплюється й точними дисциплінами, зо- крема математикою. Спочатку хоче пов’язати своє майбутнє саме з цією наукою, а тільки згодом зароджується мрія стати журналістом. Але не- даремно кажуть, що до свого призначення ми часто йдемо манівцями. Плануємо одне, а доля веде нас своїми шляхами. І люди, які зустріча- ються на цій дорозі, і те, як складаються обставини, скоріше не випад- ковість, а якась закономірність, прописана зверху. Особливістю талано- витих людей є різнобічність їх обдарувань, і чим би в житті вони не займалися, це завжди яскраве самовираження. Хто зна, може б і Василь Васильович став світилом природничих наук чи відомим журналістом, однак як багато би втратила філологія! Тепер, згадуючи свої юнацькі мрії, він жартівливо каже, що філолог завжди ще може стати добрим журналістом, але не кожен журналіст може стати добрим філологом. У ті роки, щоб вступити на відділення журналістики, потрібно було мати виробничий стаж. За порадою свого шкільного вчителя-словесника В. Ґрещук у 1966-му р. вступає на українське відділення філологічного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника, щоб згодом перевестися на журналістику. Цей крок ви- значить наступні кроки і, зрештою, долю Василя Васильовича. Навчання зацікавило юнака. У читальному залі бібліотеки, на за- няттях він все більше відкриває для себе світ філології. Бере актив- ну участь у студентському житті, танцює у відомому ансамблі "Верхо- винка" з дня його заснування. У той час молодий кандидат філологічних наук А. Зеленько наби- рав студентів у науковий гурток. Бажаючих спочатку виявилося близько п’ятдесяти, однак згодом залишилося всього шестеро осіб, які справді цікавилися різними мовознавчими проблемами, хотіли їх обговорюва- ти. Серед них — В. Ґрещук та майбутній дослідник в галузі ономастики М. Габорак (він згодом захистив кандидатську дисертацію під керівни- цтвом Василя Васильовича). Саме робота у гуртку стала поштовхом до наукової діяльності В. Ґрещука. Пізніше наукові зацікавлення студента помітив декан філологічного факультету В. Верещака. Він знайомить третьокурсника Василя Ґрещука з професором Львівського університе- ту ім. І. Франка І. Коваликом, котрий у той час читав спецкурс зі слово- твору для четвертокурсників івано-франківського вузу. Тоді В. Грещук за власним бажанням відвідує лекції професора, який згодом відіграє у його житті важливу роль, стане для нього не тільки науковим керівни- ком, а й ідеалом Вченого та Людини. Навчаючись в інституті, В. Ґрещук брав участь у багатьох сту- дентських наукових конференціях, виступив із доповіддю на респуб- ліканській студентській науковій конференції у Вінниці. У 1970-му р. В. Ґрещук закінчує інститут з відзнакою. Як випускник-відмінник має право першочергового вибору при розпо- ділі майбутнього місця роботи, однак з властивими йому романтиз- мом та ентузіазмом їде працювати у восьмирічну школу на Рівнен- щину (Дубровицький район, село Мочулище). Там молодий учитель швидко знаходить спільну мову з доброзичливими щирими поліщука- ми (часто й тепер з теплом та ностальгією згадує ті роки). Навчаючи ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2110 Пiтель В. дітей, помічає основні труднощі в засвоєнні ними літературної мови, пов’язані з впливом місцевого діалекту. Тому розробляє методичні ма- теріали, спрямовані на допомогу учням. У той час коло його наукових зацікавлень — методика викладання мови у школі. Він неодноразово виступає на районних та обласних педагогічних читаннях. У респуб- ліканському журналі "Українська мова та література в школі" друкує статтю під назвою "З досвіду роботи над діалектизмами". Увесь цей час В. Ґрещука не покидає бажання ґрунтовного науково- го вивчення мови, він вирішує вступати до аспірантури. Працюючи в школі, успішно складає кандидатські іспити з філософії та іноземної мови. У 1971-му р. В. Ґрещук готується до кандидатського іспиту з мови, везе документи до Львівського університету ім. І. Франка. Там завідувач відділу аспірантури радить йому звернутися на кафедру української мови, де незабаром мав відбутися вступний екзамен до ас- пірантури. Доля вдруге дарує йому зустріч з проф. І. Коваликом, який погоджується стати його науковим керівником. Навчання в аспірантурі повинно було розпочатися 1-го листопа- да, однак ще два місяці чекав Василь Васильович повідомлення про зарахування. Як з’ясувалося згодом, така затримка була пов’язана з вивченням "компетентними органами" його біографії. Чи то перевір- ка не була такою ретельною, чи то односельці повелися порядно й не згадали "ганебної" історії вуйка Василя, котрий у далекі 50-ті рр. віддав своє життя за ідею незалежної України, але в грудні 1971-го р. В. Ґрещук офіційно став аспірантом кафедри української мови Львів- ського університету ім. І. Франка. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 111 Обранець науки як долi (до 607рiччя професора В.В. Ґрещука) У 1979-му р. В. Ґрещук захищає кандидатську дисертацію на тему: "Словотвірна й лексико-семантична структура українських де ад’єк тивів на -ість, -ство, -ота, -ина, -изна". З 1977-го р. він працює в Прикарпатському національному університеті ім. В. Сте- фаника (до 1992-го р. — Івано-Франківський державний педагогіч- ний інститут ім. В. Стефаника), де й тепер продовжується його плід- на наукова діяльність. Спочатку розпочинає свою роботу асистентом, у 1980-му р. — старшим викладачем, у 1983-му р. — доцентом, а в 1994-му р. — професором кафедри української мови. У 1985-му р. В. Ґрещук кілька місяців працював заступником де- кана філологічного факультету. Як людині обов’язковій та відпові- дальній, йому запропонували посаду декана. З 1985-го р. В. Ґрещук — декан філологічного факультету. В 1988-му р. він звільняється із посади декана у зв’язку зі вступом до докторантури, а вже в 1993-му р. успішно захищає докторську дисертацію на тему "Типологія україн- ського відприкметникового словотвору" (науковий консультант — професор А. Грищенко, з яким у Василя Васильовича склалися теплі дружні стосунки). У свої 60 років Василь Васильович Ґрещук багато чого досягнув у житті. Він — не тільки люблячий батько й чоловік, але й доктор філоло- гічних наук, професор, директор Інституту українознавства, завідувач кафедри української мови, заступник голови спеціалізованої ради із за- хисту кандидатських дисертацій у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та член спеціалізованої вченої ради із за- хисту кандидатських дисертацій у Львівському національному універ- ситеті ім. І. Франка, член експертної ради ДАК України з напрямку "Пе- дагогічна освіта, культура, мистецтво". Також є головним редактором журналу Інституту українознавства "Українознавчі студії", головою ре- дакційної ради Вісника Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, член редакційної колегії науково-теоретичного жур- налу Інституту української мови НАН України "Українська мова", член редколегій ряду наукових вісників і журналів. В. Ґрещук продовжує наукові традиції, започатковані професо- ром І. Коваликом. Тому проблематика його досліджень в основному пов’язана з теоретичними питаннями дериватології та словотвору української мови. Узагальненням багаторічної праці професора В. Ґрещука в галузі вивчення особливостей українського словотвору стала монографія "Український відприкметниковий словотвір" (1995), присвячена світ- лій пам’яті І. Ковалика. У ній дослідник не тільки детально аналізує прикметники як твірну базу в сучасній українській літературній мові, встановлює чинники детермінації словотворчої спроможності різних класів твірних ад’єктивів, а й обґрунтовує необхідність застосування поряд із поширеним і загальноприйнятим формантоцентричним під- ходом основоцентричного підходу до вивчення словотвору, розглядає теоретичні проблеми основоцентричної дериватології. Власне, у цій монографії на практиці реалізовано основоцентричний підхід до ана- лізу словотвірних одиниць. Згодом В. Ґрещук зі своїми учнями Р. Бачкуром, І. Джочкою та Н. Пославською видає монографію "Нариси з основоцентричної де- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2112 Пiтель В. риватології" (2007), у якій, не заперечуючи комплексного підходу до словотвору, звернуто увагу на формуванні основоцентричного аспек- ту вивчення словотвору з його специфічними завданнями та прийо- мами аналізу мовного матеріалу. Зроблено фрагментарний опис від- іменникового, відприкметникового та віддієслівного словотвору су- часної української мови на засадах основоцентричної дериватології. Багато зроблено професором і в дослідженні українського іс- торичного словотвору, зокрема ним виявлено закономірності істо- ричного розвитку словотвірної категорії "абстрагована якість" від праслов’янської доби й до наших часів. У 2001-му р. на базі кафедри української мови та Інституту українознавства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника спільно з Інститутом української мови АН України створено Прикарпатський дериватологічний центр ім. І. Ковалика, співголовою якого став проф. Василь Ґрещук. Одне із основних за- вдань центру — різнобічне вивчення теоретичних проблем деривато- логії, визначення й розробка актуальних питань українського слово- твору, координація зусиль лінгвістів у дослідженні словотвору. Науковий дериватологічний центр працює над залученням провід- них дериватологів вузів до вивчення актуальних проблем словотво- ру, рекомендує здібних дериватологів до навчання в аспірантурі та докторантурі. Значна увага центру, очолюваного В. Ґрещуком, спря- мована на організацію та проведення наукових конференцій. Так, до 95-річчя І. Ковалика в 2002-му р. Прикарпатський дериватоло- гічний центр ім. І. Ковалика, Прикарпатський національний універ- ситет ім. В. Стефаника разом з Інсти тутом української мови АН України та Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України організували та провели Всеукраїнську наукову конференцію "Ак- туальні проблеми українського словотвору", за матеріалами якої був опублікований збірник наукових статей. Згодом, у 2007-му р., до 100-річчя від дня народження І. Ковалика, науковий центр бере ак- тивну участь в організації та успішному проведенні Всеукраїнської наукової конференції "Іван Ковалик і сучасне мовознавство". ЇЇ учасників приймає у своїх стінах Прикарпатський національний уні- верситет ім. В. Стефаника. На пошану професора виходить ювілей- ний випуск вісника цього вузу. Однак коло мовознавчих зацікавлень Василя Васильовича зна- чно ширше, воно охоплює проблеми лексикології, діалектології, істо- рії української літературної мови, мови художньої літератури, лекси- кографії. Низку праць В.Ґрещук присвятив питанням художнього слова. Особливе зацікавлення вченого викликала мова новел В. Стефаника, не випадково він стає співавтором колективної монографії "Василь Стефаник — художник слова" (1996), а ще публікує статтю про лек- сику новел видатного письменника, укладає частину Словника мови художніх творів В. Стефаника (на літери К, Л). У полі зору науковця також мовний феномен новел Марка Черемшини, оказіональне слово- вживання Богдана-Ігоря Антонича, поетичне слово С. Пушика, роль поетичної творчості І. Франка у розвитку лексики української літера- турної мови кін. ХІХ — поч. ХХ ст. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 113 Обранець науки як долi (до 607рiччя професора В.В. Ґрещука) Окремою сторінкою у творчій діяльності В. Ґрещука є проблема використання говорів, передовсім південно-західних, у мові україн- ської художньої літератури. Під цим кутом зору предметом пильної уваги дослідника стала мова І. Франка, В. Стефаника, М. Черемши- ни, Л. Мартовича, теоретичні питання взаємодії територіальних діа- лектів і літературної мови у художній мові. Наукові напрацювання у цій ділянці привели лінгвіста до ідеї створення словника "Гуцульська лексика в українській художній мові", роботу над яким В. Ґрещук зі своїми колегами уже розпочав. Ученого також цікавить мовна ситуація в Галичині у ХІХ—ХХ ст. та формування тут літературної мови і граматичної думки. У річищі цих досліджень В. Ґрещук підготував до друку і опублікував першу наукову лінгвістичну розвідку в Галичині "Вhдомhсть о руском язи- цh" І. Могильницького (2003), яка давно стала бібліографічною рід- кістю, та кілька статтей. З цієї проблематики як співавтор і відпові- дальний редактор публікує колективну працю "Євген Желихівський у національно-культурному відродженні України" (1999), у якій ви- світлено багатогранну діяльніть свого краянина на науковій і педаго- гічній ниві. Сучасна мовна ситуація в краю знайшла відображення у розділі колективної монографії "Етнос. Соціум. Культура. Регіональ- ний аспект" (2006). Не оминув своєю увагою вчений і такого актуального питання, як роль рідної мови у національній самоідентифікації і консолідації, у національному самозбереженні. Праці зазначеної тематики стали ор- ганічної складовою розготання і розвитку українознавчих студій. У 90-ті рр. виникла потреба різноаспектного наукового осмис- лення багатьох проблем українознавства, на які в радянські часи було накладено табу. Василь Васильович наприкінці 1996 -го р. орга- нізовує та очолює Інститут українознавства при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, і ставить за мету згур- тувати творчий колектив провідних вузівських вчених гуманітарно- го й суспільного профілів задля розв’язання низки наукових про- блем українознавства. Незважаючи на скрутні економічні умови в державі, В. Ґрещуку завдяки підтримці ректорату та обласної державної адміністрації, а та- кож шляхом залучення спонсорських коштів вдалося добре налагоди- ти роботу Інституту та видавничу справу. Діяльність цього інституту є прикладом того, як кожен, від кого це залежить, не гучними гаслами, а щоденною працею може сприяти державотворчому процесу. За невеликий проміжок часу Інститут українознавства підготував і опублікував понад 30 монографічних досліджень, які розширюють і поглиблюють наші знання про Україну, її мову, державність, культуру, історію, народ тощо. Повернуто із забуття чимало імен славних діячів культури й науки, відкрито широкому загалу наукові та літературно- мистецькі праці, які раніше були забороненими, однак не втратили своєї цінності та актуальності й сьогодні. Василь Васильович упоряд- кував, підготував до друку й опублікував ряд збірників українознав- чих матеріалів, зокрема "Іван Огієнко і національно-духовне відро- дження України" (1992), "Просвіта": історія, постаті, чин” (1993), "Актуальні проблеми українського словотвору" (1995), "Україно- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2114 Пiтель В. знавство: документи, матеріали, раритети" (1999), "Українська мова: навчально-методичні та виховні аспекти" (1999), "Українська мова в освіті" (2000), "Актуальні проблеми українського словотвору" (2002), Іван Ковалик "Вчення про словотвір" (2007), "Листування І. Франка та Бодуена де Куртене" (2008). Інститут видає щорічник "Українознавчі студії" та неперіодич- ний збірник "Українознавство: документи, матеріали, раритети". За наукові досягнення в ділянці українознавства В. Ґрещук удо- стоєний премії імені В.Стефаника та Почесної грамоти імені Прези- дента НТШ Михайла Грушевського Наукового товариства ім. Шев- ченка в Америці. В цілому у творчому доробку професора В. Ґрещука близько 150-ти праць, присвячених різним актуальним проблемам мовознав- ства. Він неодноразово брав участь у багатьох міжнародних конфе- ренціях не тільки в Україні, а й за її межами (Варшавський, Люблін- ський, Ягеллонський університети (Польща), Мінський інститут іноземних мов, Гродненський університет (Білорусія), Оломоуцький університет (Чехія), Український вільний університет (Німеччина), Інститут російської мови (Росія)). Чимало зусиль доклав В. Ґрещук до укомплектування кафедри ви- сококваліфікованими фахівцями, зростання їх науково-методичного рівня та згуртування у творчий колектив, здатний на високому рівні здійснювати лінгвістичну підготовку філологів. Зараз на кафедрі пра- цюють два професори доктори наук (крім завідувача, добре знана у нау- ковому світі М. Голянич), вісімнадцять кандидатів наук доцентів. Поява плеяди творчих особистостей зумовлює розмаїття напрямків наукової проблематики кафедри: словотвір і семасіологія, лінґвопоетика, лінгвос- тилістика, діалектологія, синтаксис, історія літературної мови. Колектив кафедри переважно жіночий, багато молодих. Однак Василю Васильовичу як мудрому завідувачеві вдається, з одного боку, організовувати всіх до науково-педагогічної роботи, з іншого — під- тримувати дружню теплу атмосферу у стосунках між працівниками (при нагоді каже нам, молодим, щоб цінували і в майбутньому збері- гали ті кращі традиції, які склались на кафедрі). Ті, кому пощастило безпосередньо працювати й спілкуватися з Василем Васильовичем, знають його як інтелігентну, надзвичайно ерудовану, тактовну, добру, але, водночас, тверду й непохитну в прин- ципових питаннях людину. Він має дар розважливою порадою усувати різні непорозуміння, а то й жартом "розряджати" конфліктні ситуації. Уміє не тільки радіти успіхам колег, а й переживати їхні труднощі та невдачі. До В. Ґрещука як до авторитетної людини часто звертають- ся зі своїми проблемами колеги та підлеглі, бо знають: якщо пообіцяє чимось допомогти, то завжди дотримає свого слова. Часто, розуміючи труднощі інших, першим робить кроки назустріч, намагається підтри- мати і добрим словом, і справою — делікатно, ненав’язливо. Василь Васильович — не тільки відомий науковець, добрий керів- ник і просто порядна хороша людина, а й мудрий педагог, досвідчений викладач та прекрасний оратор. Мені пощастило ще на першому курсі навчання в університеті слухати його лекції. І я, як багато інших сту- дентів, прийшовши на філологію з любові до літератури, після його ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 115 Обранець науки як долi (до 607рiччя професора В.В. Ґрещука) "Вступу до мовознавства" зацікавилась проблемами лінгвістики. Тон- ко володіючи словом, професор В. Ґрещук уміє складні мовознавчі теорії пояснити доступно, захопливо і, головне, викликати бажання пізнавати мову як людський феномен. Василь Васильович завжди намагається залучати здібних студен- тів до науки. Під його керівництвом підготували і захистили канди- датські дисертації 13 аспірантів і здобувачів. Ті, кому випала честь мати такого наукового керівника, знають його як надзвичайно вимог- ливу до себе й до інших людину. Він неухильно дотримується науко- вого етикету, не терпить плагіату, поважає факти, виваженість суджень і оцінок, обережне ставлення до новомодних термінів і цьому вчить молодих науковців. Коли потрібно, вміє делікатно вказати на помил- ки та висловити своє незадоволення, однак ніколи не дозволяє собі принижувати інших, завжди з розумінням ставиться до чиїхось про- блем, йде назустріч. Мудрість його як наукового керівника полягає і в тому, що він ніколи не нав’язує своїх власних поглядів на ту чи іншу наукову проблему, а тільки, де потрібно, скеровує влучним запитан- ням, доречним зауваженням, дає змогу самим дійти до правильного рішення. Він, як справжній учитель, вчить знаходити істину. Будучи знаним ученим і відповідальним адміністратором, цінує насамперед людські стосунки, ставить на перше місце особистість з її внутрішнім світом, переживаннями та власним поглядом на світ. У всі часи батьки ретельно обирали ім’я дитині, яка щойно з’являлась на світ. У народі навіть образно кажуть: "Як назвеш кора- бель, так він і попливе". Можливо, ім’я є одним із тих важливих чин- ників, які визначають характер людини, її долю. Беручи інтерв’ю до однієї із місцевих газет, Василя Васильовича якось запитали про те, як йому "царюється" із цим ім’ям, адже в перекладі з грецької воно озна- чає "вінценосець", "цар". На що він відповів: "…царювання пов’язане з пригнобленням когось, а мені така ідея не дуже імпонує. Але як обра- нець долі, що має вінець, який до чогось зобов’язує — це так". У тому ж інтерв’ю ще один відомий Василь Васильович Добрянський (пись- менник, редактор газети "Слово народу") зауважив: "…Василі, як на мене, добрі, м’якосердні. Може, тому дуже мало Василів царювали за історію людства. Та й нині, оглянувши політичний овид України, рід- ко побачимо Василів серед урядовців, народних депутатів, чиновни- ків високого рангу. Політичне крутійство, лукавство не для Василів. Вони прагнуть змінити світ добром, творчістю. Одразу згадуються імена Василя Стефаника, Василя Земляка, Василя Симоненка, Васи- ля Стуса…" (газета "Галичина" від 13 січня 2001). Доброго Вам здоров’я, здійснення всіх творчих задумів, родин- ного затишку й просто людського щастя, дорогий і шановний наш ювіляре! Віра Пітель (м. Івано-Франківськ) Vira Pitel’ FAVOURED ONE FOR SCIENSE AS FOR FORTUNE (on the 60-th V. Greshchuk’s birthday)

Обранець науки як долi (до 60-рiччя професора В.В. Грещука)

Institution

Ähnliche Einträge