Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС

Проведено комп’ютерне моделювання роботи топки котла ТПП 312 Ладижинської ТЕС. Визначено зони підвищеної ерозії топкових екранів для основних режимів навантаження котла. Аналіз причин виникнення зон підвищеної ерозії свідчить, що причиною їх виникнення є взаємодія центральних пальників першого та др...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Кобзар, С.Г., Халатов, А.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут технічної теплофізики НАН України 2011
Назва видання:	Промышленная теплотехника
Теми:	Теплоэнергетические установки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60350
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС / С.Г. Кобзар, А.А. Халатов // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 4— С. 55-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60350
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-603502014-04-15T03:01:31Z Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС Кобзар, С.Г. Халатов, А.А. Теплоэнергетические установки Проведено комп’ютерне моделювання роботи топки котла ТПП 312 Ладижинської ТЕС. Визначено зони підвищеної ерозії топкових екранів для основних режимів навантаження котла. Аналіз причин виникнення зон підвищеної ерозії свідчить, що причиною їх виникнення є взаємодія центральних пальників першого та другого ярусів. Зменшити негативний вплив на труби можна шляхом покращення умов розширення струменів пальників першого ярусу. Проведено компьютерное моделирование работы топки котла ТПП 312 Ладыжинской ТЭС. Определены зоны повышенной эрозии топочных экранов для основных режимов нагрузки котла. Анализ причин появления зон повышенной эрозии показал, что причиной их появления служит взаимодействие центральных горелок первого и второго ярусов. Уменьшить негативное воздействие на трубы можно путем улучшения условий расширения струй горелок первого яруса. The CFD simulation of the boiler TPP 312 of the Ladizninska thermal power-station operation was carried out. The zones of increased furnace tubes erosion have been determined for the basic boiler’s loading. The analysis of increased erosion zones has been made showing that the reason of their appearance is interaction of central burners of the first and second rows. To decrease this negative effect one possible by means of conditions of jets expansion of the first row burners. 2011 Article Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС / С.Г. Кобзар, А.А. Халатов // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 4— С. 55-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0204-3602 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60350 62-97 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теплоэнергетические установки Теплоэнергетические установки
spellingShingle	Теплоэнергетические установки Теплоэнергетические установки Кобзар, С.Г. Халатов, А.А. Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС Промышленная теплотехника
description	Проведено комп’ютерне моделювання роботи топки котла ТПП 312 Ладижинської ТЕС. Визначено зони підвищеної ерозії топкових екранів для основних режимів навантаження котла. Аналіз причин виникнення зон підвищеної ерозії свідчить, що причиною їх виникнення є взаємодія центральних пальників першого та другого ярусів. Зменшити негативний вплив на труби можна шляхом покращення умов розширення струменів пальників першого ярусу.
format	Article
author	Кобзар, С.Г. Халатов, А.А.
author_facet	Кобзар, С.Г. Халатов, А.А.
author_sort	Кобзар, С.Г.
title	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС
title_short	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС
title_full	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС
title_fullStr	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС
title_full_unstemmed	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС
title_sort	визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату тпп 312 ладижинської тес
publisher	Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Теплоэнергетические установки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60350
citation_txt	Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС / С.Г. Кобзар, А.А. Халатов // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 4— С. 55-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv	AT kobzarsg viznačennâzonpídviŝenoíerozíítopkovihekranívvzaležnostívídrežimunavantažennâkotloagregatutpp312ladižinsʹkoítes AT halatovaa viznačennâzonpídviŝenoíerozíítopkovihekranívvzaležnostívídrežimunavantažennâkotloagregatutpp312ladižinsʹkoítes
first_indexed	2025-07-05T11:28:38Z
last_indexed	2025-07-05T11:28:38Z
_version_	1836806223090941952
fulltext	55 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №4 УДК 62-97 Кобзар С.Г., Халатов А.А. Інститут технічної теплофізики НАН України ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН ПІДВИЩЕНОЇ ЕРОЗІЇ ТОПКОВИХ ЕКРАНІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ НАВАНТАЖЕННЯ КОТЛОАГРЕГАТУ ТПП 312 ЛАДИЖИНСЬКОЇ ТЕС Проведено комп’ютерне моде- лювання роботи топки котла ТПП 312 Ладижинської ТЕС. Визначе- но зони підвищеної ерозії топко- вих екранів для основних режимів навантаження котла. Аналіз при- чин виникнення зон підвищеної ерозії свідчить, що причиною їх виникнення є взаємодія централь- них пальників першого та друго- го ярусів. Зменшити негативний вплив на труби можна шляхом покращення умов розширення струменів пальників першого яру- су. Проведено компьютерное мо- делирование работы топки котла ТПП 312 Ладыжинской ТЭС. Опре- делены зоны повышенной эрозии топочных экранов для основных режимов нагрузки котла. Анализ причин появления зон повышенной эрозии показал, что причиной их появления служит взаимодействие центральных горелок первого и вто- рого ярусов. Уменьшить негативное воздействие на трубы можно путем улучшения условий расширения струй горелок первого яруса. The CFD simulation of the boiler TPP 312 of the Ladizninska thermal power-station operation was carried out. The zones of increased furnace tubes erosion have been determined for the basic boiler’s loading. The analysis of increased erosion zones has been made showing that the reason of their appearance is interaction of central burners of the first and second rows. To decrease this negative effect one possible by means of conditions of jets expansion of the first row burners. M – молярна маса; P – абсолютний тиск; p – парціальний тиск; T – абсолютна температура; R – універсальна газова стала; x, y, z – координатні осі; v – повна швидкість; Yi – масова концентрація; μ – динамічна в’язкість; ε – дисипація турбулентної енергії; ρ – густина. Індекси нижні: min – мінімальний; mix – суміш; 1 – газова фаза; 2 – тверда фаза. Скорочення: ВРЧ – верхня радіаційна частина; НРЧ – нижня радіаційна частина; СРЧ – середня радіаційна частина; ТЕС – теплова електростанція. Енергетика України є основою економіки держави. Встановлена потужність генерую- чого обладнання на початок 2007 року складала 52,0 млн. кВт, з яких більше 65 % розміщено на теплових електростанціях (ТЕС). Стан безпеки теплових електростанцій сьогодні визначається залишковим ресур- сом роботи енергоблоків, можливостями їх оновлення чи заміни з використанням висо- коефективних та екологічно чистих вугільних енерготехнологій та перспективами паливо- постачання ТЕС. Обладнання підприємств теплоенергетики було введено в експлуатацію у 60 – 70 роках минулого століття, спроектоване за нормами 1950-х років та відпрацювало свій ресурс, мо- рально і фізично застаріло. Експлуатація об- ладнання ускладнюється при використанні непроектного вугілля підвищеної зольності при частковому навантаженні з постійними зупинками, значними витратами природного газу чи мазуту в процесі спалювання. Залиш- ковий розрахунковий ресурс роботи більшості енергоблоків становить сьогодні 5…15 років, а по деяких – лише 3…5 років. Проблема продовження ресурсу блоків теплових електростанцій є актуальною зада- чею. Особливо гостро ця проблема стосується енергоблоків, що працюють на вугіллі. В цих блоках додатковим фактором, який впливає на ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №456 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ стабільність роботи, є вплив часток вугілля та його продуктів горіння на труби радіаційних частин топки, пароперегрівачів та конвектив- них частин. Руйнівний вплив часток вугілля та його продуктів згоряння на труби котла полягає в їх ерозійному зношуванні. Внаслідок систематичної дії часток вугілля та продуктів його горіння, а саме, коксового залишку та по- пелу, на окремих ділянках труб спостерігається зменшення товщини стінок, що призводить до їх розриву при досягненні критичної товщини та аварійній зупинці блоку. Зменшити негатив- ний вплив часток на труби можна досягнути шляхом аеродинамічного керування потоком часток біля труб. Основна мета такого керуван- ня полягає в забезпеченні сприятливих умов руху твердої фази біля екранів з мінімальним негативним впливом на труби. Метою роботи є визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режи- му навантаження котлоагрегату та розробка пропозиції, щодо роботи топки котлоагрегату з метою зменшення ерозії топкових екранів. Для досягнення мети використовувалися мето- ди математичного моделювання з залученням модифікованого пакету прикладних програм Phoenics 2008. Об’єкт дослідження. Котлоагрегат ТПП- 312 виробництва Таганрогського котельного заводу, має П-подібну компоновку, топка котла відкритого типа. Вертикальна компоновка кот- ла представлена на рис. 1. Значення відміток розташування нагрівальних панелей приведені в табл. 1. Котел оснащений 16-ма пальниками, розта- шованими у два яруси. На теперішній час кот- ли ТПТ-312 Ладижинської ТЕС оснащені ре- конструйованими силами станції пальниками, креслення одного з яких наведено на рис. 2. Особливості моделі горіння вугілля. Кот- ли ТПП-312 на Ладижинській ТЕС працю- ють на вугіллі марок Г та ДГ. Аналіз даних по якості вугілля, яке приходить на станцію, дав можливість вивести осереднені характе- ристики вугілля, які наведені в табл. 2. Дані табл. 2. використовувалися для вдосконалення Рис. 1. Вертикальна компоновка топки котла ТПП-312. моделі горіння для пакету прикладних програм Phoenics. Виходячи з хімічного складу вугілля (табл. 2), було визначено склад летких. Для зменшення витрат машинного часу викорис- товувалась модель сурогатного палива, за ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №4 57 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ Табл. 1. Значення відміток розташування нагрівальних панелей котла ТПП-312 № Теплообмінна поверхонь Значення відмітки, м початок кінець 1 Нижня радіаційна частина (НРЧ) 5,9 17,48 2 Середня радіаційна частина №1 (СРЧ-І) 17,48 24,82 3 Середня радіаційна частина №2 (СРЧ-ІІ) 24,82 32,16 4 Верхня радіаційна частина (ВРЧ) 32,16 40,0 5 Система підвісних ширм 40,0 46,95 Рис. 2. Геометричні розміри пальника ТПП-312 Ладижинської ТЕС. Технічний аналіз Горюча маса W p , % W ги , % A c , % S со б , % V г , % Q р н, М Д ж /к г S г , % C г , % H г , % N г , % O г , % Q г н, М Д ж /к г 13,2 2,2 23,6 1,8 42,0 20,9 1,21 82,31 5,51 2 8,97 33,94 Табл. 2. Фізико-хімічні характеристики вугілля ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №458 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ якою склад летких було представлено у вигляді однієї речовини, та розраховувався у відповідності до елементного складу вугілля. Масова частка летких у горючій складовій вугілля становила 42 %. При нагріванні вугільної частинки під час термохімічної деструкції палива, 42 % горючої маси вугілля переходить у газову фазу, а 58 % маси залишається в твердій фазі. В даній роботі зроблено припущення, що під час термохімічної деструкції вугілля тверда фаза складається лише з вуглецю. Процес термохімічної деструкції вугілля проходить за наступною схемою. 1 кг вугілля (1 0,42) кг вуглецю 0,42 кг летких⇒ − + . (1) Використовуючи модель сурогатного палива [1] та виходячи з хімічного складу горючої маси летких, молекулярна формула летких представлялася як CxHyOzSwNr. Так як азот не горить і становить незначну долю у складі летких, в подальшому він вилучався з розгляду і формула летких вугілля представлялася у вигляді CH2,72O0,277S0,019. Молекулярна маса летких становить 19,75 кг/кмоль. Таким чином процес горіння летких за двостадійною схемою можна записати як: CH2,72O0,277S0,019 + 1,063O2 = CO+1,36H2O + 0,0187SO2 + 392,2 МДж. (2) Виходячи з рівняння (2) були зроблені необхідні кодування програмного комплексу по те- пловому ефекту реакції та зміні концентрацій летких, кисню, водяної пари, монооксиду вуглецю та оксиду сірки. Горіння летких трактується як незворотна хімічна реакція, що проходить у два етапи окислен- ня наступним чином: Етап 1: CH2,72O0,277S0,019 + 1,063O2 = CO + 1,36H2O + 0,0187SO2; (3) Етап 2: CO + 0,5O2 = CO2. (4) Швидкість реакції горіння знаходиться на основі кінетичного закону Ареніуса та моделі руйнування вихрів: ( ) ( )4 4 4 11 1com e CH CH CHR R Rk −− − = − +   (5) ( ) ( ) 11 1com e CO CO COR R Rk −− − = − +   (6) де Rk и Re, в кг/м3с, – швидкості, визначені за за- коном Ареніуса та моделі дисипації вихрів. Горіння коксового залишку часток при- зводить до утворення оксидів вуглецю згідно реакції: C + 0,5(1 + ω) O2 = (1 – ω)CO + ωCO2, (7) де ω– молярна доля оксидів вуглецю, що утво- рилися як CO2, який зв’язаний з масовими частками наступним чином: ω = MCOYCO2/(MCOYCO2 + 2COM YCO). (8) Тут MCO = 28 и 2COM = 44 – молекулярні маси, відповідно, монооксиду вуглецю та вуглекис- лого газу. Масові частки утворених оксидів вуглецю прийняті як функція температури частки: YCO/YCO2 = 2500exp(-6249/T2). (9) Швидкість згоряння коксу RC, (кг м-3с-1), визначається за формулою: RС = CСAs[(K k C)-1+(Kd C)-1]-1 2OP RCHA/R2, (10) де As = 6R2/d2 – об’ємна поверхня частинки, 1/м; 2OP – парціальний тиск кисню, Па; CС – емпірична константа; RCHA – об’ємна концентрація коксового залишку, яка розра- ховується як: RCHA = YC m2/ρ2/ Vcell. (11) Парціальний тиск кисню 2OP визначається за законом Дальтона: 2OP = 2Ox ·P1, (12) ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №4 59 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ де мольна доля кисню знаходиться за виразом 2Ox = Mmix/ 2COM ·YO2. (13) Коефіцієнт кінетичного масообміну, Kk C, с/м, розраховується за залежністю: Kk C = 0,1309 exp(-26850/T2). (14) Коефіцієнт дифузійного масообміну, Kd C, с/м, розраховується за залежністю: Kd C = Sh 2OD MC /(RT2d2), (15) де Sh – критерій Шервуда для частинки; 2OD – коефіцієнт дифузії кисню у повітрі, м2/с ; MC = 12 – молекулярна маса вуглецю, кг/кмоль; T2 – температура частинки, K. Граничні умови. Для задання тепло- вих граничних умов використовувалися дані Ладижинської ТЕС по вхідним та вихідним тем- пературам кожної з радіаційних поверхонь. На кожній радіаційній поверхні температура зада- валася сталою, яка визначалася, як середня від вихідної та вхідної температури. За цією темпе- ратурою задавався питомий радіаційний потік, що сприймала кожна з поверхонь. Міра чорноти труб була прийнята сталою і дорівнювала 0,8. Зміна температур по радіаційним поверхням наведена в табл. 3. Для розрахунку радіаційного теплообміну використовувалася Р-1 модель [2]. Температури радіаційних поверхонь були збільшені на значення термічного перепаду в товщині матеріалу труб. Табл. 3. Зміна температур по радіаційним поверхням Поверхня Вхідна температура, оС Вихідна температура, оС Середня температура, оС НРЧ 325 396 360,5 СРЧ-1 396 410 403 СРЧ-2 410 427 418,5 ВРЧ 427 445 436 Тепловий потік, які сприймають ширми першої та другої ступенів, моделювався за до- помогою пористого об’ємного об’єкта, який займав в розрахунковій області об’єм ширм, та мав стік тепла, еквівалентний сумарному теп- ловому потоку обох ширм. Для розрахунку двофазної течії використо- вувався метод Ейлера. Було прийнято, що друга фаза – часточки вугілля мають однаковий по- чатковий розмір, який приймався рівним се- редньому розміру часток. Згідно даних станції середній розмір часток вугілля, яке поступало на пальники, дорівнював 40 мкм. Результати досліджень. Пиловугільні кот- ли Ладижинської станції в теперішній час пра- цюють на знижених навантаженнях. Основний режим навантаження турбіни зараз становить 210 МВте. Було вирішено провести розрахун- ки двох режимів навантаження турбіни 280 МВте, як максимального та 210 МВте, як найбільш поширеного на даний час. Так як при режимі навантаження 210 МВте існує можливість відключати частину пальників, то були проведені для цього режиму два розра- хунки: в роботі 16 пальників та в роботі 12 пальників. Режим роботи з 12 пальниками моделювався шляхом попарного відключення подачі палива на крайні пальники верхнього ярусу та рівномірним розподілом витрати ву- гілля та повітря на решту 12 пальників, які залишалися в роботі. На зупинені пальники подавалося вторинне повітря в обсязі 5 % від робочої витрати. Результати розрахунків гідродинаміки в об'ємі топки котла для основних режимів на- вантаження наведені на рис. 3 – 5. Зона підвищеної ерозії визначалася шляхом аналізу значення концентрації другої фази по- току біля труб радіаційних частин та значення його швидкості та напрямку. Розрахунки дозволили виявити зони підвищеної ерозії труб радіаційних поверхонь ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №460 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ Рис. 3. Поле повної швидкості першої фази в об'ємі топки котла: навантаження на турбіну 280 МВте , в роботі 16 пальників. Рис. 4. Поле повної швидкості першої фази в об'ємі топки котла: навантаження на турбіну 210 МВте , в роботі 16 пальників. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №4 61 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ топки котла. Найбільшого негативного впли- ву зазнає нижня радіаційна частина. Зведена таблиця результатів приведена в табл. 4. НРЧ складається з 36 напівпанелей по 41 трубi (∅32х6 мм, сталь 12Ч1МФ) в кожній; по- дова частина НРЧ містить 12 блоків по 82 труби в кожній. Номінальні параметри експлуатації НРЧ на виході: Р = 299 ата, Т = 396 оС. Згідно даних Лабораторії металів Ладижинської ТЕС в період з 1983 по 2008 р.р. основний відсоток виходу з експлуатації труб котлоагрегату при- ходить саме на НРЧ. Серед 466 пошкоджень близько 37 % (171 випадок) припадає на теп- лові руйнування, спричинені порушенням теп- ловідведення, 30 % (142 випадки) – на корозій- но-ерозійне зношення, 13,5 % (63 пошкоджен- ня) – спричинені розвитком тріщин на ділянках приварки «сухарів». Рештa причин пошкод- жень є поодинокими і їх відсоток – незначним. Співставлення результатів розрахунків з даними лабораторії металів Ладижинської ТЕС підтвердило, що основні випадки руйну- вання труб НРЧ внаслідок корозійно-ерозій- ного зносу приходяться на труби, розташовані на висоті 0,5…0,7 м від поду топки як на фронті, так і тилу котла. Відсоток таких пошкоджень на бічних поверхнях топки – незначний. Зменшення негативного впливу твердої фази на труби може бути досягнуто шляхом відновлення захисного корундового шару в межах запального поясу або аеродинамічним керуванням гідродинамікою потоку біля труб. Висновки Аналіз причин виникнення зон підвищеної ерозії (табл. 4.) свідчить, що причиною їх виникнення є взаємодія центральних пальни- ків першого та другого ярусів (pис. 3 – 5). Зменшити негативний вплив на труби мож- на шляхом покращення умов розширення струменів пальників першого ярусу. Це може бути виконано шляхом управління витратою вугілля на окремі пальники чи встановлення Рис. 5. Поле повної швидкості першої фази в об'ємі топки котла: навантаження на турбіну 210 МВте , в роботі 12 пальників. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №462 ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ крайніх пальників під кутом 2…5о в напрямку від стінки топки. Робота виконана в рамках наукового про- екту 5.8 «Зменшення ерозії топкових екранів шляхом керування структурою течії в об’ємі топки котла тпп-312» програми «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин (РЕСУРС-2010)» ЛІТЕРАТУРА 1. Кобзарь С.Г., Халатов А.А. Апробация упрощенной модели расчета горения и форми- рования оксидов азота при сжигании жидкого топлива // Пром. теплотехника. – 2006. – Т. 28, № 3. – С. 62-69. 2. PHOENICS Reference Guide Version 3.6 – CHAM, London – 2004. – 320 р. Получено 21.02.2011 р. Табл. 4. Розташування зон підвищеної ерозії Варіант Координата підвищеної ерозії, м Умови взаємодії часток твердої фази з трубами Причина появиІнтенсивність накиду часток, мг/с Швидкість, м/с Температура, К 1 Z = 0,5…0,7 8,0 17,0 1800 взаємодія центральної групи пальників першого та другого ярусу Z = 6,5 11,4 12,0 1700 зіткнення струменів крайніх пальників другого ярусу 2 Z = 0,5…0,7 6,0 10 1800 взаємодія центральної групи пальників першого та другого ярусу Z = 6,5 7,0 8,0 1700 зіткнення струменів крайніх пальників другого ярусу 3 Z = 0,5…0,7 7,0 5,0 1800 взаємодія центральної групи пальників першого та другого ярусу

Визначення зон підвищеної ерозії топкових екранів в залежності від режиму навантаження котлоагрегату ТПП 312 Ладижинської ТЕС

Репозитарії

Схожі ресурси