Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу

Розглянуто типи можливих неантиклінальних пасток та визначено перспективи їхньої нафтогазоносності. З’ясовано, що нафтогазопрояви із силурійських відкладів приурочені до рифових побудов, виявлених у баговицькому, малиновецькому і скальському горизонтах силуру. Рифогенні силурійські споруди вважа...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Гарасим, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Schriftenreihe:	Геологія і геохімія горючих копалин
Schlagworte:	Геологія горючих копалин
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60458
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу / С. Гарасим // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 27-35. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60458
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-604582014-04-16T03:01:44Z Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу Гарасим, С. Геологія горючих копалин Розглянуто типи можливих неантиклінальних пасток та визначено перспективи їхньої нафтогазоносності. З’ясовано, що нафтогазопрояви із силурійських відкладів приурочені до рифових побудов, виявлених у баговицькому, малиновецькому і скальському горизонтах силуру. Рифогенні силурійські споруди вважаються першочерговими для проведення комплексних геолого-геофізичних досліджень з метою визначення ділянок для буріння свердловин. Нафтогазопрояви зафіксовано в кембрійських відкладах (район м. Перемишляни) південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Тут виділено декілька піщаних горизонтів, які можна вважати колекторськими. Передбачаються пастки нафти і газу неантиклінального типу, а саме стратиграфічно екрановані. Volyn-Podillya covers the south-western outskirts of the East European Platform. The whole area is composed of the sedimentary cover (up to 9 km), which looks like a wedge, extended to the west and southwest of the Ukrainian Shield. He is made of Neo- Proterozoic (Riphean, Wendian), Paleozoic (Cambrian, Ordovician, Silurian, Devonian, Carboniferous), Mesozoic (Jurassic, Cretaceous) and Cenozoic sediments. Here were opened two gas fields and one oil pool in the rocks of Devonian age, which made it possible to call this territory Volyn-Podillya oil and gas region. In Devonian, which is currently the only real oil and gas complex, within the region have been established Silurian and Cambrian oil-promising complexes. 2010 Article Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу / С. Гарасим // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 27-35. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60458 551.24:553.98(477.8) uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин
spellingShingle	Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин Гарасим, С. Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу Геологія і геохімія горючих копалин
description	Розглянуто типи можливих неантиклінальних пасток та визначено перспективи їхньої нафтогазоносності. З’ясовано, що нафтогазопрояви із силурійських відкладів приурочені до рифових побудов, виявлених у баговицькому, малиновецькому і скальському горизонтах силуру. Рифогенні силурійські споруди вважаються першочерговими для проведення комплексних геолого-геофізичних досліджень з метою визначення ділянок для буріння свердловин. Нафтогазопрояви зафіксовано в кембрійських відкладах (район м. Перемишляни) південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Тут виділено декілька піщаних горизонтів, які можна вважати колекторськими. Передбачаються пастки нафти і газу неантиклінального типу, а саме стратиграфічно екрановані.
format	Article
author	Гарасим, С.
author_facet	Гарасим, С.
author_sort	Гарасим, С.
title	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
title_short	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
title_full	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
title_fullStr	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
title_full_unstemmed	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
title_sort	перспективи волино-подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Геологія горючих копалин
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60458
citation_txt	Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу / С. Гарасим // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 27-35. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Геологія і геохімія горючих копалин
work_keys_str_mv	AT garasims perspektivivolinopodílʹsʹkoínaftogazonosnoíoblastívkontekstípošukívpastokvuglevodnívneantiklínalʹnogotipu
first_indexed	2025-07-05T11:32:51Z
last_indexed	2025-07-05T11:32:51Z
_version_	1836806488232820736
fulltext	27 © Світлана Гарасим, 2012 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159) УДК 551.24:553.98(477.8) Світлана ГараСим Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, е-mail: igggk@mail.lviv.ua ПерСПективи волино-ПодільСької нафтоГазоноСної облаСті в контекСті Пошуків ПаСток вуГлеводнів неантиклінальноГо тиПу Розглянуто типи можливих неантиклінальних пасток та визначено перспективи їхньої нафтогазоносності. З’ясовано, що нафтогазопрояви із силурійських відкладів приурочені до рифових побудов, виявлених у баговицькому, малиновецькому і скаль- ському горизонтах силуру. Рифогенні силурійські споруди вважаються першочерго- вими для проведення комплексних геолого-геофізичних досліджень з метою визна- чення ділянок для буріння свердловин. Нафтогазопрояви зафіксовано в кембрійсь- ких відкладах (район м. Перемишляни) південно-західної окраїни Східноєвропей- ської платформи. Тут виділено декілька піщаних горизонтів, які можна вважати ко- лекторськими. Передбачаються пастки нафти і газу неантиклінального типу, а саме стратиграфічно екрановані. Ключові слова: нафтогазопрояви, бар’єрний риф, неантиклінальна пастка, роз- лом. Економіка України майже повністю залежить від російських енергоносі- їв, зокрема нафти і газу, тому геологи повинні прикласти максимум зусиль для того, щоб забезпечити країну вітчизняним недорогим паливом, що, у свою чергу, потребує відкриття нових родовищ вуглеводнів. Проблема пошуків та розвідки покладів нафти і газу, пов’язаних із не- антиклінальними пастками, віддавна привертала увагу дослідників. Ще з 20-х років ХХ ст. у США почалися пошуки родовищ нафти і газу, пов’язаних із такими пастками. Велика заслуга в цьому належить відомому американ- ському геологові А. Леворсену. Як наслідок, у США були відкриті величезні родовища нафти і газу: Панхелд-Х’юготон (3 трлн м3 газу), Іст-Техас, Соун- Хілс, Прадхо-Бей на Алясці. Також до цього типу пасток належить унікальне нафтове скупчення Атабаска в Канаді із запасами 120 млрд т, Болівар-При- бережне – у Венесуелі, Ромашківське – у Росії. Класифікували неантиклі- нальні пастки такі видатні геологи, як І. О. Брод, М. А. Єрьоменко, О. Г. Алек- сін, А. А. Бакіровов, І. В. Висоцький, В. Б. Вільсон, А. У. Леворсен, В. Я. Рат- нер, І. В. Височанський та ін. У багатьох країнах світу (Мексика, Лівія, Ірак, Канада, США) більша частина видобутку вуглеводнів припадає на родовища, приурочені до рифів (Кузнецов, 1978; Залежи…, 1982). Рифи – це резервуари (пастки для нафти і 28 газу), представлені органогенними спорудами (побудовами, будівлями). Упер- ше на них звернули увагу 1926 р. під час відкриття в Північній Америці вуг- леводневого родовища Кепітен, приуроченого до однойменного валу. Згодом були відкриті значні поклади вуглеводнів у рифових комплексах Канади та США (Редуотер, Скаррі та ін.), Золотого поясу Мексики (Серро-Насуль-На- ранхос та ін.), Індонезії, Туркменістану. Рифові споруди – дуже складні для вивчення об’єкти, які зазнали суттє- вих змін після утворення. Вони формуються під впливом низки чинників: тектонічного (утворення схилів за простяганням бар’єрного рифу), біоген- ного (наявність зовнішнього та внутрішнього схилів) та ерозійного. Ще од- нією особливістю утворення рифових споруд є те, що вони майже завжди тяжіють до брахіантиклінальних складок, валоподібних піднять тощо. Ри- фовим грядам (органогенні побудови, зв’язані між собою лінійно) властиво те, що їх обабіч облямовують смуги уламкових порід – шлейфи. Ці відкла- ди, в основному, складені уламками органогенних карбонатних порід, з яких збудоване ядро рифу. Щоб породи мали здатність акумулювати і віддавати нафту, газ чи воду, у геологічному розрізі має бути формація із задовільними ємнісно-фільтра- ційними властивостями. Для збереження нафтових вуглеводнів у пастках самого пустотного простору недостатньо. Потрібні ще й гідрохімічні умо- ви, за яких вуглеводні перебували б у фізико-хімічній рівновазі з навколиш- нім середовищем. Такі умови можуть існувати лише за сприятливого про- сторового взаємовідношення колекторських та флюїдонепроникних гори- зонтів. У багатьох нафтогазоносних регіонах світу рифогенні споруди містять величезні ресурси нафти та газу. До прикладу, поклади вуглеводнів в орга- ногенних спорудах палеозою є у Волго-Уральській (нижня перм), Тімано- Печорській (ордовик–нижній девон, верхній фран–турне, верхній візейсь- кий–нижня перм), Пермській (США) (середній пенсильваній і нижня перм), Західноканадській (верхній девон) нафтогазоносних провінціях. В Україні рифові споруди вивчало чимало дослідників: Г. Н. Доленко, Ю. М. Сеньков- ський, Д. М. Дригант, Б. П. Різун та ін. (Дрыгант, 1984; Дригант, 2000; Гра- чевский, Калик, 1976; Геология…, 1980; Котык, Юшкевич, 1974; Чиж, 1977; Обгрунтувати…, 2002; Обгрунтування…, 2005). У бар’єрних рифах, в основному, утворюються пастки виступів та літо- логічних екранів. На припіднятих ділянках бар’єрного рифу, унаслідок за- міщення органогенних відкладів непроникними басейновими та шельфови- ми фаціями або через неоднорідність фізичних властивостей порід, що скла- дають саме рифове тіло, виникають пастки літологічних екранів. Стратиграфічні пастки пов’язані з різними видами незгідностей, се- ред яких В. Ю. Хаїн розрізняє трансгресивні перекриття і прилягання, ре- гресивне прилягання, кутову, конседиментаційну та ерозійні незгідності. До них приурочені скупчення вуглеводнів Аляски, Оклахоми, Канади, Мек- сики, Росії, Азербайджану. Серед них Іст-Техас (810 млн т), Прадхо-Бей (1,5–2,5 млрд т нафти та 727 млрд м3 газу). Стратиграфічні пастки формуються внаслідок ерозії пластів-колекто- рів під час перерв в осадонагромадженні й наступного трансгресивного пе- 29 рекриття пластів на бортах депресій та схилах внутрішньодепресійних під- нять. Пласти-колектори, що виклинюються та обмежуються конседимента- ційно незгідним трансгресивним або регресивним приляганням, формують іншу групу стратиграфічних пасток. Цей тип незгідностей утворюється на певній відстані від берегової лінії басейну. Унаслідок вклинювання порід-колекторів або заміщення продуктивного горизонту непроникними породами утворюються літологічні пастки, з якими пов’язані невеликі та середні родовища в США, Мексиці, Росії. Але в окре- мих провінціях виявлені великі родовища: Альдар (57 млн т і 240 млрд м3) у Лівії, Поса-Ріка (145 млн т і 27,2 млрд м3) у Мексиці. Літологічно-замкнені пастки сполучені із прибережними піщаними аку- мулятивними утвореннями (вали, бари, бар’єрні бари) або русловими, дель- товими фаціями та конусами виносу палеорік. Під час осадонагромадження, коли змінюється відносне положення берегової лінії моря, у горизонтально- му напрямку мігрують шельфова та глибоководна зони басейну, які утво- рюють пастки літологічних екранів, тобто літологічного вклинювання. Від- окремлені скупчення утворюють вервицеподібні смуги. Структурно-стратиграфічні пастки формуються за участі тектонічно- го (ріст складок під час висхідних рухів та перерва в осадонагромадженні) і палеогеографічного (утворення стратиграфічної та кутової незгідностей упродовж наступного етапу прояву низхідних рухів) факторів. При конседи- ментаційному рості складки утворюється дисперсна незгідність, яка супро- воджується поступовим зростанням нахилу та потужності пластів і форму- ванням пасток на крилах та перикліналях піднять (Керимов, 1987). Унаслідок неодноразових коливань рівня моря у літологічно виклиню- вальних горизонтах на перикліналях і крилах складок утворюються струк- турно-літологічні пастки. Палеоструктурно-літологічні пастки приурочені до розформованих локальних піднять, а їхнє сучасне положення визначається новоутвореною структурою, тобто, вони можуть бути виявлені на теперішній монокліналі, структурному носі або терасі, далекому зануреному крилі або перикліналі складки. Під час ерозії горизонту, який виклинюється при піднятті території, та наступного його перекриття трансгресивною серією утворюються літолого- стратиграфічні пастки, місцями трапляються великі зони їхнього нафтога- зонагромадження, приурочені до внутрішньобасейнових піднять (склепінь, виступів). Пастки ерозійних виступів та ерозійно-акумулятивних тіл утворюють- ся внаслідок незгідного перекриття залишків палеорельєфу, складеного ефу- зивними та осадовими утвореннями. Поширення стратиграфічних і літологічних пасток має територіальний характер, тобто, вони поширені зонально або утворюють окремі скупчення, що концентруються на певних площах. Поклади нафти і газу в неатикліналь- них пастках залягають на відносно невеликих глибинах: Пембіна – 0,9–1,9; Болівар – 0,6–2,6; Прадхо-Бей – приблизно 2,1 км. Нафтогазові родовища, зосереджені в пастках неантиклінального типу, – важливий резерв нафтогазової розвідки не лише для України, але й усього 30 світу. В Україні поклади вуглеводнів, пов’язані з неантиклінальними паст- ками, виявлені в Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатському про- гині, Карпатській і Причорноморсько-Кримській нафтогазоносних провін- ціях. У межах Волино-Подільської нафтогазоносної області неантиклінальні пастки поки що вивчені недостатньо (рисунок). Тут відкрито лише два газо- ві родовища – Локацьке і Великомостівське, а також невелике нафтове скуп- чення непромислового значення на Павлівській площі, приурочене до анти- клінальних пасток. На Волино-Поділлі пастки неантиклінального типу, як це видно із по- передніх досліджень, можуть бути представлені рифовими спорудами: стра- тиграфічно, літологічно та тектонічно екранованими. Пастки нафти і газу не- антиклінального типу розвинуті, головним чином, у силурійському і кемб- рійському комплексах відкладів. Рифові споруди виявлені в силурійських відкладах. Вони поширені в ме- жах вузької субмеридіональної смуги (15–35 км), що простягається від ра- йону м. Володимир-Волинський до району м. Чернівці на відстань понад 300 км. Ця смуга, найімовірніше, є похованим бар’єрним рифом із товщами органогенних карбонатних порід у баговицькому, малиновецькому та скаль- ському горизонтах. У її межах виділяють окремі морфоструктури – біогер- ми, як можливі пастки нафти і газу. У Литві, яка також розташована в межах Балтійсько-Чорноморського пе- рикратону, на чотирьох нафтових родовищах (Кудиркське, Кибартайське, Лап- гиряйське, Шуакенське) відкрито нафтові поклади в рифогенних вапняках силуру (лудловський і пржидольський яруси). Нафта на Кудиркському родо- вищі має питому вагу 0,88 г/см3, дебіти свердловин не перевищують 5 т/добу, загальні запаси родовища – приблизно 1,65 млн т. Під час буріння і випробування свердловин на Волино-Поділлі з відкла- дів силуру спостерігалися численні нафтогазопрояви у районах населених пунктів: Локачі, Володимир-Волинський, Новий Витків, Горохів, Бучач і ін. Найбільше нафтогазопроявів зафіксовано з малиновецького та скальського горизонтів. При випробуванні органогенних вапняків силуру особливо бага- то нафтогазопроявів відзначено в межах Локацького валоподібного піднят- тя. Породи, які складають рифові побудови, майже по всій місцевості мають запах бітуму. Також, за результатами досліджень колекторських властивос- тей порід перспективних комплексів Волино-Поділля, проведених у Львів- ському відділенні Українського державного геологорозвідувального інститу- ту, ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України”, Інституті геології і геохі- мії горючих копалин (ІГГГК) НАН України і ін., встановлено, що органоген- ні силурійські відклади (вапняки, доломіти) належать до порід-колекторів зі складною будовою пустотного простору тріщинувато-кавернозно-порового типу. Їхня пористість коливається в досить широких межах – від 0,5 до 17 %, а проникність – від 0,01 · 10-3 до 5,33 · 10-3 мкм2. Найбільші величини станов- лять відповідно 29 % і приблизно 50 · 10-3 мкм2 (площа Локацька). Можна припустити, що порові та кавернозно-порові колектори розвинуті в органо- генних вапняках і вторинних доломітах, а тріщинно-порові в органогенно- детритових й оолітово-грудкуватих вапняках (Зональний..., 1987; Геодина- мічні…, 2001). 31 Н аф то га зо но сн і о бл ас ті і пр ов ін ці ї пі вд ен но -з ах ід но ї о кр аї ни С хі дн о- єв ро пе йс ьк ої п ла тф ор ми і су мі ж ни х те ри то рі й (К ар ту ва нн я. .., 2 00 9) : 1 – да вн я С хі дн оє вр оп ей сь ка п ла тф ор - ма ; 2 – З ах ід но єв ро пе йс ьк а пл ат фо рм а із ве рх нь оп ро те ро зо йс ьк о- ни ж нь оп а- ле оз ой сь ко ю ск ла дч ас то ю ос но во ю ; 3 – еп іг ер ци нс ьк а С кі фс ьк а пл ат фо рм а; 4 – ал ьп ід и Ка рп ат і К ри му ; 5 – П ер ед - ка рп ат сь ки й та І нд ол ьс ьк ий м ол ас ов і пр ог ин и; 6 – Д ні пр ов сь ко -Д он ец ьк а за - па ди на ; 7 – г ра ни ця С хі дн оє вр оп ей сь - ко ї п ла тф ор ми ; 8 – д ер ж ав ни й ко рд он Ук ра їн и; р од ов ищ а: 9 – н аф то ві , 1 0 – га зо ві ; 11 – н аф то га зо но сн і об ла ст і і пр ов ін ці ї: I – Ба лт ій сь ка , I I – В ол ин о- П од іл ьс ьк а (Л ьв ів сь ко -Л ю бл ін сь ка ), III – П ер ед до бр уд зь ка , I V – Д ні пр ов сь - ко -Д он ец ьк а, V – П ом ор сь ка , V I – П ер ед су де тс ьк а, V II – П ер ед ка рп ат сь - ка , V II I – П ри чо рн ом ор сь ко -К ри мс ьк а; 12 – р ай он д ос лі дж ен ь. 32 Характерною особливістю силурійських відкладів є те, що породи з кра- щими колекторськими властивостями більше поширені в смузі бар’єрно- го рифу (площі Локацька, Загорівська, Луцька, Бучацька), ніж на захід від нього – площі Сущнівська, Ново-Витківська, Сокальська, Перемишлян- ська. На Локацькій площі середня пористість силурійських карбонатних порід, за даними геофізичних досліджень свердловин (ГДС), становить при- близно 10 %. Крім колекторських горизонтів, у силурійській товщі присутні слабко- проникні, представлені мергелями, аргілітами і глинистими вапняками. Во- ни спостерігаються в баговицькому, малиновецькому і скальському горизон- тах. Мергельно-глинисті пачки лежать у верхній частині малиновецького та скальського горизонтів. Якщо поділити силурійські колектори за проникністю (незалежно від ти- пу пустот фільтрації), то I клас – карбонатні породи (найкращі колекторські властивості на площі Локачі), ІІ клас – кавернозні доломіти, ІІІ клас – вап- няки. Такі самі властивості мають вапняки, поширені в районі Луцька. Вап- няки і, меншою мірою, мергелі характеризуються нижчими, ніж доломіти, фізичними параметрами і належать у середньому до IV класу (площі Бучач, Воютин, Горохів, Володимирівська, Сокаль, Балучин). Найновіші дослідження керна силурійських порід зі св. 3-Бучач прове- дені у відділі проблем нафтової геофізики ІГГГК НАН України. Результати літолого-тектонічного вивчення порід підтвердили існування Бучацької ри- фогенної споруди, яка відбивається в аномалії хвильового поля. Органоген- ні вапняки (біоморфні, органогенно-детритові) мають погані колекторські властивості: їхня відкрита пористість змінюється від 0,38 до 5,41 %, по- роди слабкопроникні, сильноущільнені, об’ємна вага коливається від 2,64 до 2,74 г/см3. У породах трапляються поодинокі субвертикальні тріщини, випов- нені найчастіше кальцитом (Картування..., 2009). На Локацькій площі значнi включення нафти спостерігалися в малино- вецькому горизонтi, у св. 10 i 15, що розкрили, імовiрно, бар’єрний риф. Нафта тут світло-жовтого кольору. За лабораторними даними, нафта у св. 10 легка, майже конденсат, із питомою вагою 0,82–0,85 г/см3. При випробуван- нi св. 10 із малиновецького горизонту були також отриманi значнi притоки пластових вод з плiвкою нафти i горючим газом. Нафта з Локацької площі, порiвняно з нафтою Передкарпатського прогину, мiстить менше твердого па- рафiну i бiльше смолисто-асфальтового компонента. У св. 12 (iнтервал 1350–1483 м) зі скальського горизонту одержано не- значний приток свiтло-коричневої нафти. Вона легка, із питомою вагою 0,837 г/см3, малосмолиста, проте сильнопарафiниста (19,7 %), сапропеле- вої основи, середнього катагенезу, із температурою застигання 15 °С (Силу- рійські…, 2007). У товщі силурійських відкладів водоносні горизонти встановлені у вен- локському, лудловському і пржидольському ярусах. Пластовi води є в тріщи- нувато-каверно-порових органогенних вапняках і доломітах. Вони хлоркаль- цієвого типу, з високою мiнералiзацiєю 70–80 г/дм3, метаморфiзацiєю та пе- реважанням вуглеводнів у складі водорозчинених газів. Силурійський бар’єр- ний риф знаходиться в області сповільненого, а в північній частині – навіть 33 застійного водообміну, унаслідок чого виникають сприятливi умови для на- громадження та збереження вуглеводнiв. На Локацькій площі керн із баговицького горизонту має різкуватий бі- тумінозний запах. Подібний запах також мали криноїдні вапняки в районі м. Бучач (св. 3-, 4-Коропець–Пишківці та св. 1-Підгайці). Отже, перспективи нафтогазоносності силурійського комплексу пов’язу- ють з літофацією органогенних вапняків, з яких складені окремі органогенні споруди (найімовірніше, біогерми), що утворюють ланцюг (рифову смугу), який тягнеться в меридіональному напрямку через увесь Львівський прогин – від Володимир-Волинського до Хотина. Потужність перспективного комп- лексу в смузі бар’єрного рифу досягає 400 м, а окремих органогенних гори- зонтів – 10–70 м. У кембрійському комплексі відкладів південно-західної окраїни Східно- європейської платформи зафіксовані численні нафтогазопрояви, а в районі м. Перемишляни одержано приплив газу. У процесі випробування, у св. 1-Пе- ремишляни (інтервал 3475–3545 м, пісковики домінопольської світи), одер- жано вільне фонтанування газу дебітом приблизно 40 тис. м3/добу. Хімічний склад газу (%): метан – 85,45; важкі вуглеводні – 1,28; вуглекислий газ – 0,3; азот – 9,0; водень – 3,38; аргон – 1,138; гелій – 0,44. У товщі кембрійських відкладів є декілька піщаних горизонтів, які можна розглядати як колектор- ські: піщаний шар у підошві рівненської світи, піщані шари в домінополь- ській і любомльській світах нижнього кембрію, а також середньо-верхньо- кембрійські відклади. Колекторські горизонти всередині кембрійського комп- лексу розділені пластами глинистих порід, а весь комплекс перекритий слаб- копроникними породами силуру. У цьому комплексі передбачаються пастки нафти і газу неантиклінального типу, а саме стратиграфічно екрановані. Во- ни утворені приляганням моноклінально залеглих піщаних верств кембрію до слабкопроникних глинистих порід силурійського віку. Найсприятливіши- ми місцями для утворення таких пасток є ділянки перетину смуг пісковиків із валоподібними підняттями – Локацьким, Збаразьким, Тумінським, Неми- лівським та ін. Перемишлянська структура є одним із прикладів комбінованої пастки з елементами диз’юнктивного екранування. Це брахіантиклінальна складка майже меридіонального простягання, розміром 26 х 11 км, з обрізаним Ра- дехівським розломом східним крилом. Саме цим розломом піщані верстви контактують з глинистими породами, утворюючи пастки вуглеводнів. На півдні моноклінального схилу поклади вуглеводнів можуть бути пов’язані з пастками неантиклінального або комбінованих типів, сформованих у зонах Сущано-Пержанського і Тетерівського розломів. У цих зонах існували спри- ятливі умови для формування пасток різного типу, а також покладів вугле- воднів. Тріщини і порожнини в зонах розломів могли бути шляхом надхо- дження нафтових флюїдів до пасток, адже розривні тектонічні порушення є одним із важливих чинників для формування покладів нафти і газу. Вони слугують шляхами для переміщення нафтогазових флюїдів з місця їхнього утворення до пастки. Доказом цього є приуроченість нафтогазових родо- вищ до розривних порушень. Смуга силурійського бар’єрного рифу тяжіє до Радехівського, Теребовлянського, Збаразького та Чернівецького розломів, 34 а також її перетинають інші розривні порушення. Порожнини цих розломів могли бути шляхами міграції вуглеводнів під час періодів тектонічної акти- візації. На основі опрацьованих матеріалів можна дійти висновку, що Волино- Поділля має сприятливі тектонічні та гідрогеологічні умови для існування пасток як антиклінального, так і неантиклінального типу. Таким чином, пер- спективи нафтогазоносності Волино-Поділля, пов’язані з неантиклінальни- ми пастками, оцінюються позитивно. Можливі поклади вуглеводнів перед- бачаються, насамперед, у похованих силурійських спорудах і зонах вклиню- вання піщаних верств кембрію. Подальші геологопошукові роботи повинні бути спрямовані на комплексне геолого-геофізичне дослідження цих перс- пективних комплексів з метою локалізації ділянок і структур для буріння. Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східно- європейської платформи : звіт про НДР / М. І. Павлюк, І. М. Куровець, Б. П. Різун, О. В. Шеремета. – Львів, 2001. – 78 с. Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты / Г. Н. Доленко, Б. П. Ризун, Ю. Н. Сеньковский и др. – Киев : Наук. думка, 1980. – 106 с. Грачевский М. М., Калик Н. Г. Особенности строения и нефтегазоносность си- лурийских отложений юго-западных районов Русской платформы // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1976. – № 11. – С. 123–129. Дригант Д. М. Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Схід- ноєвропейської платформи та Передкарпатського прогину // Наук. зап. Держ. при- родознав. музею. – Львів, 2000. – Т. 15. – С. 24–87. Дрыгант Д. М. Корреляция и конодонты силурийских-нижнедевонских отло- жений Волыно-Подолья. – Киев : Наук. думка, 1984. – 191 с. Залежи нефти и газа в ловушках неатиклинального типа. – М. : Недра, 1982. – 189 с. Зональный прогноз нефтегазоносности силурийских отложений Волыно-По- долии : отчет о НИР / В. О. Витенко, В. И. Хныкин, В. И. Юшкевич. – Львов, 1987. – 91 с. Картування похованих палеозойських рифів у Львівському прогині та вивчення особливостей просторової локалізації різногенетичних зон вклинювання неогенових відкладів у межах Закарпатського прогину : звіт про НДР / М. І. Павлюк, Ю. М. Сень- ковський, А. П. Медведєв і ін. ; ІГГГК НАН України. – Держ. реєстр. № 0108U000925. – Львів, 2009. – С. 95–109. Керимов В. Ю. Поиски и разведка залежей нефти и газа в стратиграфических и литологических ловушках. – М. : Недра, 1987. – 207 с. Котык В. А., Юшкевич В. И. Перспективы нефтегазоносности верхнесилурий- ских отложений западных областей УССР // Повышение эффективности подготовки ресурсов газа и нефти в связи с перспективами развития газовой и нефтяной про- мышленности УССР. – Харьков, 1974. – С. 17–25. Кузнецов В. Г. Геология рифов и их нефтегазоносность. – М. : Наука, 1978. – 207 с. Обґрунтування можливого відкриття значних родовищ вуглеводнів на Волино- Поділлі, у Складчастих Карпатах та Закарпатті : звіт про НДР / М. М. Андрей- чук, І. Б. Вишняков, І. О. Гоник і ін. – Львів, 2005. – 170 с. Обгрунтувати напрямки і плани геологорозвідувальних робіт на основі комп- лексної оцінки перспектив та аналізу фонду структур (об’єктів) нафтогазоносних регіонів України : звіт про НДР / М. Я. Вуль, І. Б. Вишняков, І. О. Гоник і ін. – Львів, 2002. – Кн. 1. – 199 с. 35 Силурійські поховані рифи Волино-Поділля в контексті перспектив нафтогазо- носності / Б. П. Різун, М. І. Павлюк, А. П. Медведєв, М. Кінах // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2007. – № 4. – С. 16–19 Хаин В. Е., Ломизе М. Г. Геотектоника с основами геодинамики. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 476 с. Чиж Е. И. Изучение ископаемых органогенных построек силура Волыно-По- долии // Геол. журнал. – 1977. – Т. 37. – Вып. 4. – С. 98–102. Стаття надійшла 12.03.12 Svitlana HaraSym ProSPectS of tHe Volyn-Podillya oil and gaS field in termS of non-anticlinal Hydrocarbon traPS tyPe Volyn-Podillya covers the south-western outskirts of the East European Platform. The whole area is composed of the sedimentary cover (up to 9 km), which looks like a wedge, extended to the west and southwest of the Ukrainian Shield. He is made of Neo- Proterozoic (Riphean, Wendian), Paleozoic (Cambrian, Ordovician, Silurian, Devonian, Carboniferous), Mesozoic (Jurassic, Cretaceous) and Cenozoic sediments. Here were opened two gas fields and one oil pool in the rocks of Devonian age, which made it pos- sible to call this territory Volyn-Podillya oil and gas region. In Devonian, which is cur- rently the only real oil and gas complex, within the region have been established Silurian and Cambrian oil-promising complexes. In this article the possible types of non-anticlinal traps were considered and defined the perspectives of their oil and gas potential in Volyn-Podillya. It was found that oil and gas occurrences of Silurian sediments are confined to the reef constructions, which were found in Bahovets, Malynovets and Skalsky, Silurian hori- zons. Reefogenous Silurian structures are considered high priority for comprehensive geo- logical and geophysical surveys to identify areas for drilling. The research structure and geodynamic features of Paleozoic sediments of Volyn-Po- dillya allowed to assert the presence of stratigraphically and disjunctively screened traps sediments in sediments of Cambrian age. Stratigraphic traps of oil and gas are formed by adjoining sand reservoirs (Dominopolska, Lyuboml, Svitiaz suites of the Lower Cambri- an, the Middle-Upper Cambrian) by raising to slightly permeable clay rocks of Silurian. The most favourable conditions for formation of such traps are the places of crossing of bands of exposure of sandy horizons of Cambrian into sub-Silurian bank-like uplifts such as Lokachy, Zbarazh and others. It is in these areas the development of not only strati- graphically screened traps, but also of their various combinations is expected. So, in Volyn-Podillya are present all the main criteria for the prospects of oil and gas occurrence: geotectonic position; geodynamics development, oil and gas traps of both an- ticlinal and non-anticlinal type, reservoir rocks and poorly permeable horizons. That testi- fies to the prospects of the given region.

Перспективи Волино-Подільської нафтогазоносної області в контексті пошуків пасток вуглеводнів неантиклінального типу

Institution

Ähnliche Einträge