До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря
На основі літологічного вивчення нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря встановлено три літологічні типи розрізів: карбонатний, глинисто-карбонатний та теригенний. Вивчено петрографічні особливості товщотворних компонентів, ареали їхнього домінуючого розвитку в розрізах т...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Назва видання: | Геологія і геохімія горючих копалин |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60462 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / В. Ревер // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 51-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60462 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-604622014-04-16T03:01:32Z До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря Ревер, В. Літологія На основі літологічного вивчення нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря встановлено три літологічні типи розрізів: карбонатний, глинисто-карбонатний та теригенний. Вивчено петрографічні особливості товщотворних компонентів, ареали їхнього домінуючого розвитку в розрізах теригенних (Одесько-Безіменний) та карбонатних (Фланговий, Шмідтівський, Кримський) порід. Results of drilling on a shelf of the Black Sea and adjoined territories (in particular in Kerch peninsula, the Ukrainian and Bulgarian shelf, and a north-western part of the Caucasus) testify to prospects of oil and gas presence in the Eocene deposits. The territory of researches is placed within Karkinit-Northtern Crimea depression, where in connection with small core recovery the Eocene deposits remain insufficiently studied. Therefore for a substantiation of perspectivity of this sedimentary complex it is necessary to conduct its all-round studying, in particular its lithological peculiarities. 2010 Article До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / В. Ревер // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 51-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60462 551.781.41/42:563.125.5(477.75) uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літологія Літологія |
| spellingShingle |
Літологія Літологія Ревер, В. До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря Геологія і геохімія горючих копалин |
| description |
На основі літологічного вивчення нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря встановлено три літологічні типи розрізів: карбонатний,
глинисто-карбонатний та теригенний. Вивчено петрографічні особливості товщотворних компонентів, ареали їхнього домінуючого розвитку в розрізах теригенних
(Одесько-Безіменний) та карбонатних (Фланговий, Шмідтівський, Кримський) порід. |
| format |
Article |
| author |
Ревер, В. |
| author_facet |
Ревер, В. |
| author_sort |
Ревер, В. |
| title |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_short |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_full |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_fullStr |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_full_unstemmed |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_sort |
до літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу чорного моря |
| publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Літологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60462 |
| citation_txt |
До літології нижньоеоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / В. Ревер // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 51-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Геологія і геохімія горючих копалин |
| work_keys_str_mv |
AT reverv dolítologíínižnʹoeocenovihvídkladívpívníčnozahídnogošelʹfučornogomorâ |
| first_indexed |
2025-07-05T11:32:59Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:32:59Z |
| _version_ |
1836806496191512576 |
| fulltext |
51
© Володимир Ревер, 2012
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159)
Літологія
УДК 551.781.41/42:563.125.5(477.75)
Володимир РЕВЕР
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
ДО ЛІТОЛОГІЇ НИЖНЬОЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ
На основі літологічного вивчення нижньоеоценових відкладів північно-захід-
ного шельфу Чорного моря встановлено три літологічні типи розрізів: карбонатний,
глинисто-карбонатний та теригенний. Вивчено петрографічні особливості товщо-
творних компонентів, ареали їхнього домінуючого розвитку в розрізах теригенних
(Одесько-Безіменний) та карбонатних (Фланговий, Шмідтівський, Кримський) порід.
Ключові слова: шельф Чорного моря, нижній еоцен, літофації, тип розрізу.
Вступ. Еоценові відклади північно-західного шельфу Чорного моря до-
недавна дослідники не розглядали як окремий нафтогазоносний комплекс
(Прогноз..., 1981; Атлас..., 1998). Проте після відкриття газових покладів і чис-
ленних газопроявів на окремих площах (Одеська, Безіменна, Голіцина та ін.),
газоконденсатних – на болгарському шельфі Чорного моря (Тюленово, Ново-
Оріахово, Самотіноморе та ін.), нафтових і газових покладів на Керченсько-
му півострові (Мошкарівська, Куйбишевська) ці відклади отримали ранг пер-
спективного нафтогазоносного комплексу. Обґрунтування прогнозу перспек-
тив нафтогазоносності регіону вимагає всебічного вивчення еоценових від-
кладів, зокрема з’ясування седиментолого-літологічного просторово-віково-
го поширення потенційних порід-колекторів вуглеводнів.
Літофації і типи розрізу нижньоеоценових відкладів. Концепція ма-
лоперспективності щодо нафтогазоносності еоценових відкладів, на нашу
думку, призвела до недостатньо цілеспрямованого їхнього вивчення через
малий відбір керна зі свердловин, що зумовило низький рівень літолого-гео-
хімічного дослідження. Тому для літологічних побудов автор використав ре-
зультати комплексних геофізичних досліджень геологічних розрізів сверд-
ловин, що в літології (Муромцев, 1983; Porębski, 1999) дає певні наукові під-
стави проводити загальнолітологічне розчленування розрізів, що становить
підґрунтя для створення, зокрема, літолого-фаціальних моделей, які разом з
мінералого-петрографічними та більш прецизійними (аналітичними) дослі-
дженнями є основою для проведення седиментолого-літогенетичних рекон-
струкцій.
52
Щодо стратиграфії, нижньоеоценові відклади північно-західного шельфу
Чорного моря відповідають бахчисарайському регіоярусу (Стратиграфія…,
2006). Вони подекуди незгідно із седиментаційними перервами залягають на
нижньопалеоценових відкладах (качинський регіоярус) і перекриваються на-
шаруваннями середнього еоцену (сімферопольський регіоярус).
У межах північно-західного шельфу Чорного моря відклади ранньоеоце-
нового віку розкриті свердловинами на дванадцяти площах. У латеральному
відношенні потужність цих нашарувань характеризується значною мінливіс-
тю: від 20 м (св. Десантна-1) до 200–210 м (св. Кримська-1, Шмідта-6, 25).
До речі, породи цього віку не встановлені в розрізах свердловин на площах
Іллічівська, Олімпійська, Дельфін, Південнобортова, Євпаторійська (рис. 1).
1 Депоцентр – локальне лавинне нагромадження седиментів (осадів).
Рис. 1. Модель потужностей нижньоеоценових відкладів (північно-західний сегмент
Чорного моря):
1 – свердловини; 2 – ізопахіти відкладів ранньоеоценового віку; 3 – відсутність нижньоеоце-
нових відкладів; 4 – літологічні перетини; 5 – сучасна брівка шельфу.
Щоб констатувати розподіл потужностей, на основі диспонованого ма-
теріалу і сейсмогеологічних даних (Геолого-геофізична…, 2003) простежи-
ли седиментаційні депоцентри1 (Східно-, Західномихайлівський та Кримсь-
кий). У їхніх межах товщина нижньоеоценових відкладів сягає максималь-
них значень (>300 м) (див. рис. 1, рис. 2). Характерною особливістю депо-
центрів є їхне просторове тяжіння до зони субширотного Суліно-Тарханкут-
53
ського розлому. Останні за своєю морфологією – ізометричної будови (пло-
щею 5×10 км), асиметричні в розрізі (переважно з похилими північними та
крутими південними бортами).
Нижньоеоценова товща складена нерівномірним перешаруванням верств
аргілітів, мергелів, глинистих вапняків та вапняків, алевролітів, пісковиків.
За характером співвідношення літологічних різновидів названих порід ви-
окремлюємо три типи розрізу: теригенний, карбонатний, змішаний глинисто-
карбонатний.
Теригенний тип розрізу переважно складений пачками аргілітів (5–25 м),
алевролітів (1–15 м) та пісковиків (7–13 м). У св. Безіменна-2 у підошовній
частині товщі простежується горизонт карбонатних порід (до 5 м). Цей
тип поширений у західній частині північно-західного шельфу Чорного мо-
ря (площі Одеська, Безіменна), де потужність відкладів становить 20–80 м
(див. рис. 2; рис. 3, а, б).
Карбонатний тип розрізу характерний для північних (площі Флангова,
Шмідта) і південних (площі Кримська, Архангельського) частин регіону. По-
тужність відкладів змінюється від 100 до 210 м. У будові розрізу переважа-
ють карбонатні породи (до 90 %) із перешаруваннями верств вапняків, їхніх
глинистих різновидів (1–45 м), мергелів (2–35 м), аргілітів (1–50 м) (див. рис. 2;
рис. 3, в, г).
Змішаний глинисто-карбонатний тип розрізу нижньоеоценової товщі
домінує в центральних районах північно-західного шельфу Чорного моря
(площі Голіцина, Гамбурцева та ін.). У його будові переважають глинисті
породи, а саме аргіліти (~60 %) із підпорядкованими прошарками мерге-
лів (~30 %), глинистих вапняків та вапняків (~8 %). Відклади цього розрізу
Рис. 2. Зіставлення літологічних розрізів нижньоеоценових відкладів за геотравер-
сами: А–А – св. Безіменна-3–Каркінітська-2; Б–Б – Олімпійська-400–Шмідта-25.
1 – пісковики; 2 – алевроліти; 3 – аргіліти; 4 – мергелі; 5 – вапняки та глинисті вапняки.
54
55
Рис. 3. Літолого-фаціальні моделі нижньоеоценових відкладів (північно-західний
шельф Чорного моря).
Моделі: а – сумарних потужностей псамітових порід; б – відсоткового вмісту псамітових по-
рід; в – сумарних потужностей карбонатних порід; г – відсоткового вмісту карбонатних порід;
1 – ізопахіти відкладів ранньоеоценового віку; 2 – лінія відсутності відкладів; 3 – свердлови-
на, сумарна потужність, м (а, в) та відсотковий вміст, % (б, г) пісковиків, карбонатних порід;
4 – ізоліти пісковиків; 5 – ізолінії відсоткового вмісту пісковиків; 6 – ізоліти карбонатних порід;
7 – ізолінії відсоткового вмісту карбонатних порід.
56
мають грубошарувату будову. Потужність окремих пачок аргілітів досягає
170 м, натомість прошарків мергелів коливається в межах 1–18 м, а глинис-
тих вапняків та вапняків – 8–20 м (див. рис. 2).
Щоб з’ясувати природу літолого-фаціальної зональності нижньоеоцено-
вих відкладів, було вивчено особливості просторових варіацій сумарних по-
тужностей та відсоткового вмісту основних літологічних різновидів товщі, а
саме теригенних, глинистих та карбонатних порід (таблиця). Встановлено,
що в західній частині Каркінітсько-Північнокримського прогину (район площ
Одеська, Безіменна) локалізується ареал домінуючого розвитку кластоген-
них утворень, де сумарні товщини шарів пісковиків та алевролітів сягають
11–33 м, а їхній відсотковий вміст – 36–100 % (див. рис. 3, а, б). Цей ареал у
східному напрямку фаціально заміщують карбонатні різновиди. Останні, у
свою чергу, формують декілька локальних максимумів – Фланговий (сумар-
на потужність карбонатних порід – 99 м; відсотковий вміст – 90 %), Шмід-
тівський (186 м; 89 %) і Кримський (140 м; 67 %) (див. рис. 2, в, г). Врахову-
ючи дані (Нижне-среднеэоценовые..., 2010), що стосуються розвитку еоце-
нових карбонатних банок у передгірських районах Криму, вищеназвані аре-
али карбонатних нашарувань розглядаємо як окремі карбонатні субмаринні
седиментогенні акумулятивні тіла.
Мінералого-петрографічна характеристика порід. Як показали дос-
лідження, літологічна структура нижньоеоценової товщі регіону є доволі
складною, що зумовлено наявністю широкого спектра літогенетичних різ-
новидів порід. Проте незначний вихід (поодинокі штуфи) із свердловини
кернового матеріалу з еоценових нашарувань гальмує вивчення мінералого-
петрографічних, хімічних, генетичних та седиментолого-фаціальних аспек-
тів осадових нашарувань.
Площа
Н
ом
ер
св
ер
дл
ов
ин
и
П
от
уж
ні
ст
ь,
м Пісковики Алевроліти Аргіліти Мергелі Вапняки
м % м % м % м % м %
Безіменна
Гамбурцева
Голіцина
Десантна
Каркінітська
Кримська
Одеська
Флангова
Шмідта
2
3
2
2
3
1
2
1
2
2
6
25
30
20
30
140
180
20
40
210
80
110
200
210
7
13
0
0
0
0
0
0
18
0
0
0
23
65
0
0
0
0
0
0
23
0
0
0
4
7
0
0
0
6
10
0
15
0
0
0
13
35
0
0
0
30
26
0
18
0
0
0
14
0
12
63
178
0
11
70
47
11
34
24
47
0
40
45
99
0
26
33
59
10
17
11
0
0
18
46
2
0
2
85
0
76
140
71
0
0
60
33
1
0
4
41
0
69
70
34
5
0
0
31
0
14
17
55
0
23
26
115
17
0
0
22
0
70
44
26
0
21
13
55
Потужність і відсотковий вміст пісковиків, алевролітів, аргілітів, мергелів та
вапняків у розрізі нижньоеоценових відкладів (північно-західний шельф Чор-
ного моря)
57
Аргіліти характеризуються найбільшим просторово-віковим поширен-
ням серед нижньоеоценових відкладів (площі Шмідта, Кримська, Флангова,
Одеська, Безіменна та ін.). Це різновиди порід темно-сірого до чорного, рід-
ше зеленкувато-сірого кольору (кременисто-спонголітові різновиди, св. Го-
ліцина-1, інт. 2102–2129 м). Переважно вони масні на дотик, щільні, масив-
ної або лінзоподібно-шаруватої текстури, тріщинуваті, із домішкою алевро-
псамітового матеріалу (до 20 %), слабковапнисті (CaCO3 – до 10 %). Тріщи-
ни різноспрямовані, виповнені глинистим матеріалом, рідше кальцитом, пі-
ритом або гідроокисами заліза.
У шліфах під мікроскопом мінеральний склад аргілітів представлений
тонколускуватими агрегатами гідрослюди, у якій як домішка трапляється
алевритовий уламковий матеріал (10–15 %), в основному, гострокутні зерна
кварцу (рис. 4). Спорадично, у незначній кількості, наявні польові шпати та
тонкі лусочки мусковіту, дрібні фрагменти вуглефікованого рослинного де-
триту. Із аутигенних мінералів у породі рівномірно розсіяні зерна глауконіту
та піриту, з акцесорних – спостерігаються поодинокі зерна ільменіту. Поде-
куди текстура аргілітів ускладнена мікротріщинками і пустотками, виповне-
ними аутигенними виділеннями SiO2 (опалом) та фосфатною речовиною.
Мергелі – домінуючий породний елемент верхньої частини нижньоеоце-
нового розрізу. У нижній частині цієї товщі вони переважно слабкоалеври-
тисті, натомість у верхній – вапнисті, збагачені аутигенним карбонатним ма-
теріалом. У макроскопічному відношенні це породи зеленувато- і темно-сі-
рого кольору, подекуди піщано-алевритисті, лінзоподібно-шаруватої будови,
зумовленої нерівномірним розподілом карбонатного та глинистого матеріа-
лу. Вміст CaCO3 у них варіює від 43 до 72 %. Мінеральна маса мергелів скла-
дена глинисто-карбонатним матеріалом (гідрослюда, пелітоморфний каль-
цит), у якому розсіяний органогенний детрит – кальцитизовані спікули гу-
бок, уламки криноідей, тонкостінні черепашки форамініфер (~25 %). До скла-
ду уламкового матеріалу (10–15 до 20 %) входять зерна кварцу алевритової
розмірності, спорадично уламки теригенних порід, луски мусковіту (рис. 5).
У мергелях із св. Безіменна-2 (інт. 1080–1090 м) (Геолого-геофізична…, 2003)
ідентифіковані поодинокі уламки (до 0,5 мм) кременисто-вапнистого алев-
роліту, аутигенні мінерали: кліноптилоліт, опал, глауконіт (рис. 6).
Вапняки та глинисті вапняки. Літологічні різновиди карбонатних порід
поширені на всій досліджуваній території. У латеральному відношенні їхній
вміст змінюється від поодиноких тонких прошарків (св. Безіменна-2) до по-
тужних монолітних пачок (~45 м), які на окремих ділянках складають увесь
розріз нашарувань нижнього еоцену (св. Шмідта-25). Вапняки (вміст CaCO3
сягає 96,6 %) сірого, світло-сірого кольору, масивної текстури. Трапляються
їхні різновиди: пелітоморфні (св. Штормова-5), піскуваті (св. Безіменна-2),
слабкослюдисті (св. Шмідта-25), міцні та тріщинуваті (рис. 7). Скелетні решт-
ки мікрофауни, в основному, належать форамініферам.
Пісковики та алевроліти локально простежуються в розрізах нижнього
еоцену в західних (св. Безіменна-2), а також частково східних районах регіо-
ну. Розвинуті тут кластогенні утворення представлені змішаними літологіч-
ними різновидами (піскуватими алевролітами та пісковиками алевритови-
ми), тому опис цих порід подаємо спільно.
58
Рис. 4. Аргіліт алевритистий, із вкрап-
леннями піриту, зернами глауконіту і
кварцу (св. Голіцина-1, інт. 2102–2116 м,
нижній еоцен, нік. ІІ)
Рис. 5. Мергель тріщинуватий, алеври-
тистий, із вкрапленнями піриту (св. Го-
ліцина-1, інт. 2102–2116 м, нижній еоцен,
нік. ІІ)
Рис. 6. Мергель алевритистий, із
зернами глауконіту (св. Голіцина-1,
інт. 2102–2116 м, нижній еоцен, нік. Х)
Рис. 7. Вапняк алевритово-глинистий;
біогений залишок виповнений опалом
(св. Голіцина-1, інт. 2116–2129 м, нижній
еоцен, нік. ІІ)
Макроскопічно породи темно-сірого до чорного кольору, нерівномірно
глинисті, часом кременисті, слабковапнисті, масивної та лінзоподібно-шару-
ватої текстури, зумовленої нерівномірним розподілом глинистого і карбонат-
ного матеріалу.
Кластичний матеріал (кутастої та напівобкатаної форми) розподілений у
породі рівномірно і представлений, в основному, кварцом, поодинокими зер-
нами польових шпатів, уламками теригенних порід, мусковітом. Також рів-
номірно поширені поодинокі зерна глауконіту, світло-зеленкуватого кольору,
ізометричної форми.
Цемент пісковиків – карбонатно-глинистий, у різних відсоткових спів-
відношеннях, контактово-порового та базального типів.
Встановлена літолого-фаціальна зональність засвідчує неоднорідність
умов ранньоеоценового осадонагромадження в межах Каркінітсько-Північ-
59
нокримського прогину. Зокрема, є підстави передбачати розвиток у його за-
хідній частині алювіальної фаціальної зони, дистальні утворення якої зафік-
совані в розрізах, розкритих на Одеській та Безіменній площах. Окремі кар-
бонатні тіла, виявлені на північному і південному бортах прогину, поперед-
ньо діагностуємо як біогенні карбонатні акумулятивні споруди.
Наведені дані з вивчення літолого-фаціальних особливостей нижньо-
еоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря є новим фак-
тичним матеріалом для відтворення геологічної палеоокеанографії Карпато-
Чорноморського сегмента океану Тетис. Вони дають можливість провести
кореляцію з одновіковими тетидними еоценовими осадами, поширеними в
прилеглих регіонах Східноєвропейської платформи та Карпатського ороге-
ну. Дослідження в цьому геологічному напрямі стануть основою для відтво-
рення процесів седиментації в епі- та мезопелагіальних областях Європей-
ського сегмента океану Тетис, умов формування потужних товщ осадових
нашарувань та пов’язаних з ними корисних копалин (нафта, газ, фосфорити,
глауконітити).
Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / Гол. ред. М. М. Іванюта. – Львів,
1998. – Т. 4 : Південний регіон / Б. І. Денега, М. В. Німець, М. І. Павлюк та ін. –
222 с.
Геолого-геофізична оцінка нафтогазоносного потенціалу та виділення першо-
чергових об’єктів пошуків вуглеводнів для Українського сектора акваторій Чорного
та Азовського морів : звіт / під керівництвом С. М. Стовба ; ДГП “Укргеофізика”. –
№ У-98-124/23. – К., 2003. – 212 с.
Муромцев В. С. Диагностика континентальных и прибрежно-морских терри-
генных осадков по электрометрическим моделям фаций // Методы прогнозирования
и закономерности размещения литологических и стратиграфических ловушек неф-
ти и газа : сб. науч. тр. – Л. : ВНИГРИ, 1983. – С. 7–37.
Нижне-среднеэоценовые отложения Крымского полуострова: фациальные осо-
бенности и условия осадконакопления / Е. А. Лыгина, Л. Ф. Копаевич, А. М. Ники-
шин и др. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 4. Геол. – 2010. – № 6. – С. 11–22.
Прогноз поисков нефти и газа на юге УССР и на прилегающих акваториях /
под ред. В. В. Глушко, С. П. Максимова. – М. : Недра, 1981. – 270 с.
Стратиграфія мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорно-
го моря / П. Ф. Гожик, Н. В. Маслун, Л. Ф. Плотнікова і ін. – К. : ІГН НАНУ, 2006.
– 171 с.
Porębski S. I. Środowisko depozycyjne sukcеsij nadewaporatowej w rejone Kraków–
Brztsko (Zapadlisko Przedkarpackie) // Prace Państwowego Instytutu Geologicznego. –
1999. – Vol. 168. – P. 97–118.
Стаття надійшла
14.03.12
60
Volodymyr REVER
ON THE LOWER EOCENE LITHOLOGY
OF THE NORTH-WESTERN BLACK SEA SHELF
Results of drilling on a shelf of the Black Sea and adjoined territories (in particular in
Kerch peninsula, the Ukrainian and Bulgarian shelf, and a north-western part of the Cau-
casus) testify to prospects of oil and gas presence in the Eocene deposits. The territory of
researches is placed within Karkinit-Northtern Crimea depression, where in connection
with small core recovery the Eocene deposits remain insufficiently studied. Therefore for
a substantiation of perspectivity of this sedimentary complex it is necessary to conduct its
all-round studying, in particular its lithological peculiarities.
The lithological constructions of the Eocene deposits were realized taking into ac-
count mineralogical-petrographical, analytical researches and also results of complex geo-
physical investigations in deep wells.
Within a north-western shelf of the Black Sea the Eocene deposits are opened in
twelve areas. Thickness of these deposits is characterized by considerable changeability:
from 20 m to 200–210 m.
On a basis of lithological studying of this complex, three types of lithological sec-
tions: carbonate, clay-carbonate and terrigenous are established. Petrography features of
the main rock types are studied. Areas of dominating development (in sections) terrige-
nous (Odessko-Bezimenna) and carbonate deposits (Flangova, Shmidta, Crimean) are es-
tablished.
Results are given from studying lithology-facial features of the Lower Eocene depos-
its of a north-western shelf of the Black Sea is a new actual material for a reconstruction
geological paleoceanography of the Carpathian-Black Sea segment of the Tethys Ocean.
They give the chance to realize correlation with one-age Tethydian deposits spreading in
adjoining regions of the East European Platform and Carpathian orogene.
|