Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат

Підсумовано мінералого-петрографічні дослідження теригенних і карбонатних порід стрийської світи Скибової зони Українських Карпат. На основі літологічного дослідження виділено характерні літофаціальні різновиди нашарувань сантон-датського віку та встановлено їхнє просторово-вікове поширення....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Authors:	Рудницька, Т., Ціж, Н.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Series:	Геологія і геохімія горючих копалин
Subjects:	Літологія
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60464
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат / Т. Рудницька, Н. Ціж // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 61-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60464
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-604642014-04-16T03:01:49Z Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат Рудницька, Т. Ціж, Н. Літологія Підсумовано мінералого-петрографічні дослідження теригенних і карбонатних порід стрийської світи Скибової зони Українських Карпат. На основі літологічного дослідження виділено характерні літофаціальні різновиди нашарувань сантон-датського віку та встановлено їхнє просторово-вікове поширення. Sedimentations of flysh of Late Cretaceous – Early Palaeocene age in the Skybian zone of the Ukrainian Carpathians are singled out into Striy suite. Mineralogical-petrographic structural and textural studies of sediments of Striy suite has allowed allocating in this complex age specific lithofacies, namely: marly-clay-sandy, clay-marly-sandy, sandy, sand and clay lithofacies, sand-siltstone-clay lithofacies and lithofacies of gritstones. Marly-clay-sandy lithofacies composed alternating thin layers of sandstones, siltstones, mudstones and marls, with tabbed sections of sandstone thickness of 0.25–0.8 m, sporadically up to 1.5 m. Content of carbonates in sediments of lithofacies ranges from 65 to 25 %. Clay-marly-sandy lithofacies. The thickness of the rocks lithofacies reaches 130 m. Sandstones, siltstones and mudstones make up typical thin rhythms more or less the same thickness. The content of CaCO3 in rocks lithofacies ranges from 49 to 27 %. Sandy lithofacies – its thickness is 120–150 m. The sediments of lithofacies represented by alternation of massive sandstones, and thin layers siltstones and mudstones with a clear predominance of psamito-psepholites. In the textural-structural terms, they resemble the socalled “yamnenski” psephitholites Paleocene, but unlike them, these terrigenous rocks are characterized by high content of carbonates (14–23 %). 2010 Article Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат / Т. Рудницька, Н. Ціж // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 61-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60464 551.763:553.981(477.8) uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літологія Літологія
spellingShingle	Літологія Літологія Рудницька, Т. Ціж, Н. Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат Геологія і геохімія горючих копалин
description	Підсумовано мінералого-петрографічні дослідження теригенних і карбонатних порід стрийської світи Скибової зони Українських Карпат. На основі літологічного дослідження виділено характерні літофаціальні різновиди нашарувань сантон-датського віку та встановлено їхнє просторово-вікове поширення.
format	Article
author	Рудницька, Т. Ціж, Н.
author_facet	Рудницька, Т. Ціж, Н.
author_sort	Рудницька, Т.
title	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат
title_short	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат
title_full	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат
title_fullStr	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат
title_full_unstemmed	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат
title_sort	нові дані з літології відкладів стрийської світи скибової зони українських карпат
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Літологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60464
citation_txt	Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат / Т. Рудницька, Н. Ціж // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 61-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Геологія і геохімія горючих копалин
work_keys_str_mv	AT rudnicʹkat novídanízlítologíívídkladívstrijsʹkoísvítiskibovoízoniukraínsʹkihkarpat AT cížn novídanízlítologíívídkladívstrijsʹkoísvítiskibovoízoniukraínsʹkihkarpat
first_indexed	2025-07-05T11:33:01Z
last_indexed	2025-07-05T11:33:01Z
_version_	1836806498522497024
fulltext	61 © Тетяна Рудницька, Неля Ціж, 2012 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159) УДК 551.763:553.981(477.8) Тетяна Рудницька, неля ціж Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, е-mail: igggk@mail.lviv.ua нові дані з ЛіТоЛоГіЇ відкЛадів СТРиЙСькоЇ СвіТи СкиБовоЇ зони укРаЇнСькиХ каРПаТ Підсумовано мінералого-петрографічні дослідження теригенних і карбонатних порід стрийської світи Скибової зони Українських Карпат. На основі літологічного дослідження виділено характерні літофаціальні різновиди нашарувань сантон-дат- ського віку та встановлено їхнє просторово-вікове поширення. Ключові слова: стрийська світа, літофація, пісковики, алевроліти, аргіліти, мер- гелі. Пізньокрейдяно-ранньопалеогенові флішові відклади (сантон–дат) Ски- бової зони Українських Карпат виокремлюють у стрийську світу. Її нашару- вання складають потужну (до 1800 м) товщу (Стратотипы…, 1988), породи якої за фаціальними ознаками складені трьома підсвітами: нижньою, серед- ньою та верхньою (Жураковский, 1968). Нижньострийська підсвіта – це перешарування потужних верств піско- виків та пачок, складених тонкоритмічним чергуванням пісковиків, мергелів та аргілітів. Відклади середньострийської підсвіти складені окремими ха- рактерними товщами. Так, нижня – це типовий середньо- і дрібноритмічний фліш, представлений чергуванням пісковиків, алевролітів та аргілітів. Дого- ри розрізом переважно спостерігається товща пісковиків піщано-глинистого дрібно- і середньоритмічного флішу. Останній комплекс виражений чергу- ванням верств пісковиків та аргілітів, у складі яких спорадично трапляються тонкі прошарки алевролітів. Відклади верхньострийської підсвіти – це типо- вий дрібно- і середньоритмічний піщано-глинистий фліш, який, в основно- му, складають ритми перешарувань пісковиків і зеленувато-сірих невапнис- тих аргілітів (Габинет и др., 1976). Мінералого-петрографічне та структурно-текстурне вивчення відкладів стрийської світи дозволило простежити в цьому віковому комплексі окремі літофації: мергельно-глинисто-піщану, глинисто-мергельно-піщану, піщану, піщано-глинисту, піщано-алевроліто-глинисту і літофацію гравелітів (рис. 1). Мергельно-глинисто-піщана літофація. Її типовий розріз чітко про- стежується в басейні р. Прут (околиці м. Яремче). Потужність відкладів до- сягає 130 м (рис. 2). У нижній частині розрізу вони складені тонкоритмічним перешаруванням пісковиків, алевролітів, аргілітів та мергелів, із вкладками верств пісковиків товщиною 0,25–0,8 м, інколи – до 1,5 м. Пісковики складені із зерен уламкового кварцу, зцементованих карбонатним цементом, агрегати 62 Ри с. 1 . М од ел ь п ош ир ен ня л іт оф ац ій в ер хн ьо кр ей до ви х ві дк ла ді в (с тр ий сь ка с ві та ) С ки бо во ї з он и Ук ра їн сь ки х К ар па т (Б ер ег ов а, О рі вс ьк а та С ко лі вс ьк а ск иб и) . Л іт оф ац ії: 1 – г ра ве лі ті в, 2 – п іщ ан о- ал ев ро лі то -г ли ни ст а, 3 – п іщ ан о- гл ин ис та , 4 – п іщ ан а, 5 – г ли ни ст о- ме рг ел ьн о- пі щ ан а, 6 – м ер ге ль но - гл ин ис то -п іщ ан а; т ип р оз рі зу : 7 – я ре м ча нс ьк ий , 8 – в иг од сь ки й, 9 – ри бн иц ьк ий ; г ра ни ці : 1 0 – на су в Ф лі ш ов их К ар па т, 1 1 – мі ж с ки ба м и. 63 Рис. 2. Відслонення відкладів мергельно-глинисто-піщаної літофації (околиці м. Яремче) якого представлені розкристалізованим кальцитом. Алевроліти, подібно до пісковиків, у мінералогічному відношенні мають кварцовий склад. Глинисто- карбонатна речовина, що складає цемент породи, належить до порово-ба- зального типу. Часто в карбонатній складовій цементу алевролітів спостері- гається мікрозитова структура, а також трапляються зростки зерен кальциту. Глинисті породи цієї літофації представлені, в основному, аргілітами, у яких домінують мінерали групи глин, а саме ілліт, у меншій кількості хлорит та в підрядній кількості наявні тонкорозсіяні агрегати кальциту. У породі зрід- ка трапляються домішки зерен уламкового кварцу піщаної фракції. Мергелі за структурно-текстурними ознаками чітко виокремлюються серед відкладів стрийської світи. Це породи світло-сірого, рідше темно-сірого кольору. Тов- щина їхніх проверстків сягає 15 см. Мергелі складені тонкодисперсним кар- бонатним і глинистим матеріалом, серед якого поширені зерна уламкового кварцу. Карбонатність відкладів мергельно-глинисто-піщаної літофації ко- ливається в межах 65–25 %. Характерною рисою розподілу карбонатної скла- дової в породах цієї літофації є зменшення вмісту догори розрізом СаСО3, що, на думку авторів, зумовлено зміною лавинної біогенної седиментації (планктону з кальцієвою функцією) у тетидному басейні. Глинисто-мергельно-піщана літофація. Найбільш характерні її роз- різи поширені в басейнах річок Стрий та Опір. Потужність порід досягає 130 м. Головною літологічною відмінністю цих нашарувань є те, що вони в структурно-текстурному і седиментаційному відношеннях характеризують- ся дещо іншою природою ритмічності головних інгредієнтів флішу. Так, піс- ковики, алевроліти та аргіліти складають характерні тонкошаруваті ритми більш-менш однакової потужності. Вміст СаСО3 у породах літофації колива- ється в межах 49–27 %, що, на нашу думку, зумовлено формуванням осадів при значно пониженій біогенній седиментації. Домінуючою складовою літо- фації є пісковики. Породи цього літологічного типу – світло-сірого кольору, 64 дрібно- і середньозернистої структури, складені, в основному, зернами улам- кового кварцу. Подекуди, у шліфах, у складі породи спостерігаються зерна польового шпату, глауконіту, лусочки мусковіту, рідше біотиту. Цемент піс- ковиків поровий, глинисто-карбонатного складу. Алевроліти, аргіліти і мер- гелі за мінеральним складом та структурно-текстурними ознаками аналогіч- ні до такого самого типу порід мергельно-глинисто-піщаної літофації. Зазначимо, що в літологічному відношенні мергелі як складова карбо- натно-глинистих відкладів є досить характерними для карпатського пізньо- крейдяного флішу, зокрема для наверстувань стрийської світи. Останні є ти- повими морськими тетидними осадами, генеза яких зумовлена лавинним осадженням скелетів зоо- та фітопланктону з карбонатною функцією, що синхронно нагромаджувалися із суспензійним теригенним матеріалом (мі- нерали групи глин, кварц) на складному тектоно-морфологічному континен- тальному підніжжі Центральноєвропейського (Карпатського) сегмента Ме- зотетису (Калугин, 1956). Піщана літофація. Її відклади поширені, в основному, у нижній части- ні розрізу середньострийської підсвіти Скибової зони Українських Карпат. Їхня потужність становить 120–150 м. Вони представлені перешаруванням брилоподібних масивних пісковиків, верств алевролітів та аргілітів із сут- тєвим переважанням псаміто-псефолітів. Товщина шарів пісковиків сягає 1,5–2 м, а в багатьох регіонах – значно більшої потужності. У текстурно- структурному відношенні вони нагадують т. зв. ямненські псефітоліти палео- цену. Та, на відміну від них, ці теригенні породи відрізняються підвищеною карбонатністю (14–23 %). Пісковики літофації олігоміктові, складені пере- важно з уламкових зерен кварцу, спорадично трапляються зерна польового шпату, глауконіту, лусочок мусковіту та уламків кременів. Цемент породи по- ровий, глинисто-карбонатний. Карбонатна складова цементу має тонкозер- нисту структуру. Алевроліти за мінеральним складом майже ідентичні до пісковиків і в мікроструктурному відношенні відрізняються лише розміром зерен уламкового матеріалу. Аргіліти звичайно темно-сірого та сіро-зелен- куватого кольору. Їхня породотворна мінеральна маса складена пелітоморф- ним агрегатом глинистих мінералів та карбонатної складової, у якій спора- дично виокремлюються утворення зростків кальциту та дисульфідів заліза. Піщано-глиниста літофація. Представлена тонкоритмічним чергуван- ням пісковиків та аргілітів. Пісковики – сірі та темно-сірі, із синюватим від- тінком, дрібно- і середньозернисті. Вони складені, в основному, уламковими зернами кварцу, трапляються зерна польового шпату та глауконіту. Цемент – поровий, карбонатно-глинистий. Аргіліти – темно-сірі, сірі, подекуди із зе- ленуватим відтінком, переважно акарбонатні, слюдисті. Порода шкаралупу- ватої текстури, подекуди із дзеркалами ковзання. Потужність відкладів лі- тофації сягає приблизно 100 м. Піщана і глинисто-піщана літофації серед- ньострийської підсвіти перешаровуються та утворюють ритми різної потуж- ності. Слід зазначити, що наявність у породах зерен глауконіту, який, як ві- домо, у генетичному відношенні являє собою типове мінеральне утворення шельфових зон, вказує на те, що останні, очевидно, були об’єктами розмиву і зносу теригенного матеріалу, що надходив із шельфової зони в пізньокрей- дяний флішовий басейн. Відповідно до геолого-палеогеографічної концепції 65 процесів седиментації в карпатському сегменті океану Тетис (Геологічна…, 2004), можна припускати, що саме глауконітовмісні відклади Європейської платформи були джерелом зносу теригенного матеріалу, який увійшов до складу флішових фенів пізньокрейдяного седиментаційного басейну. Піщано-алевроліто-глиниста літофація. Її породи складають верхньо- стрийську підсвіту. Вони представлені середньо- і тонкоритмічним переша- руванням пісковиків, алевролітів та аргілітів (рис. 3). Ці нашарування міс- тять характерний вид нанофосилій NP-2 – Ciuctplacolithui tenuis, що підтвер- джують датський вік флішових відкладів підсвіти (Геология СССР, 1966). Пісковики переважно сірі, із блакитнуватим відтінком. Це дрібно- і се- редньозернисті псаміти, складені уламковим кварцом. Вони слабковапнис- ті, із численними прожилками кальциту. Породи збагачені слюдистим мате- ріалом, здебільшого мусковітом. Спорадично у шліфах порід трапляються сильно змінені лусочки біотиту. У ролі цементу виступає кальцит з доміш- кою глинистої речовини. Потужність відкладів піщано-алевроліто-глинистої літофації – 100 м. У літофаціальному відношенні нашарування піщаної, піщано-глинистої і піщано-алевроліто-глинистої літофацій по латералі за кількісним вмістом слюдистих мінералів (мусковіт, біотит) поділяються на два підтипи: слюдис- тий та слабкослюдистий. Слюдистий підтип літофацій, породи якого збага- чені уламковими зернами мусковіту, в основному простежується в межах про- стягання рибницького типу розрізу стрийської світи. Його відклади склада- ють характерні відслонення в басейнах річок Стрий та Опір. Дуже цікавим фактом у седиментаційному відношенні цього типу флі- шових відкладів є знахідки в їхніх наверстуваннях уламків кам’яного вугіл- ля (Габинет, 1985). Їхнє поширення вказує на значний вклад едафогенних се- диментів у формування карпатського флішу. Літофація гравелітів. Типовий розріз порід відслонюється в районі м. Сколе (промисловий кар’єр Святослав), в околицях м. Яремче (басейн Рис. 3. Відслонення відкладів піщано-алевроліто-глинистої літофації (кар’єр Святослав в околицях м. Сколе) 66 р. Прут), с. Новий Мізунь (басейн р. Мізунька). Відклади літофації тяжіють до верхньої частини нашарувань стрийської світи. Вони представлені голов- но гравелітами. У їхньому складі переважає гальково-гравійний матеріал, складений уламками силіцитів та псаміто-псефітолітів. Проте на денній по- верхні вони мають незначне поширення. Залягають здебільшого у вигляді лінз у підошві груборитмічного глинисто-піщаного флішу. Проведене літологічне дослідження розрізів відкладів стрийської світи вказує на їхню літофаціальну мінливість у просторово-віковому відношенні. За літологічним складом і структурно-текстурними особливостями порід ви- рисовується мінливість літофацій сантонського та датського ярусів. Так, те- ригенні породи розрізу рибницького типу відкладів стрийської світи харак- теризуються підвищеним вмістом слюд, натомість у вигодському типі розрізу констатовано відсутність горизонту кременистих мергелів (межиріччя річок Опір та Прут) (Рудницька, 2009). У віковому відношенні, тобто впродовж сан- тон-датського часу, інтенсивність планктогенного карбонатонагромадження у флішовому басейні значно змінювалася. Слід зазначити, що вміст карбонат- ної складової у відкладах літофацій сантонського віку становить 50–65 %, а в породах датського віку – 2–7 %. Порівнюючи градієнти інтенсивності біогенного пелагіального карбо- натонагромадження впродовж сантон-датського часу в карпатському геосин- клінальному і прилеглому Центральноєвропейському платформному басей- ні, спостерігаємо чітку картину заникання розвитку планктону із карбонат- ною функцією, натомість зростає вклад кремнеземового зоо- і фітопланктону із кремнієвою функцією в морській седиментації. Найкраще це підтверджує седиментаційний перетин сантон-дат-монтських пелагічних нашарувань по геотраверсу Львівсько-Люблінська крейдова мульда – Скибові Карпати. Літологічне вивчення верхньокрейдових відкладів Скибової зони Укра- їнських Карпат має важливе значення для відтворення давніх процесів седи- ментації та літогенезу відкладів, сформованих у межах тетидної океанської провінції. Подальші дослідження в цьому геолого-палеоокеанографічному напрямі будуть сприяти реконструкції єдиних седиментаційних процесів, які характеризувалися одночасним проходженням у межах певних тектоніч- них регіонів тетидного сегмента, як флішового, так і платформного типів се- диментації. У цьому аспекті чільної уваги заслуговує інтенсифікація дослі- дження відомої проблеми “Геологія та нафтогазоносність піднасуву Карпат” (Сеньковский, Щерба, 1989). Габинет М. П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Кар- пат. – Киев, 1985. – 148 с. Габинет М. П., Кульчицкий Я. О., Матковский О. И. Геология и полезные ис- копаемые Украинских Карпат. – Львов, 1976. – Т. 1. – 200 с. Геология СССР. – М. : Недра, 1966. – Т. 48. – Ч. 1 : Геол. описание. – 540 с. Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс / Ю. Сеньковський, К. Григорчук, В. Гнідець, Ю. Колтун. – К. : Наук. думка 2004. – 172 с. Жураковский А. Г. Меловые отложения Скибовой зоны Украинских Карпат и перспектива их нефтегазоносности : автореф. дис. … канд. геол.-минерал. наук. – Львов, 1968. – 24 с. 67 Калугин П. И. Развитие Карпатского флишевого бассейна в меловом периоде // Труды по тектонике альпийской геосинклинальной области юга СССР. – Баку, 1956. – С. 267–269. Рудницька Т. С. Мінералого-петрографічні особливості порід крейдового віку Скибової зони Українських Карпат // Мінерал. зб. – Львів, 2009. – № 59. – С. 103–113. Сеньковский Ю. Н., Щерба В. М. Проблема нефтегазоносности мезозой-кайно- зойских отложений поднадвига Карпат и смежных территорий // Геол. журн. – 1989. – № 4. – С. 36–41. Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат / О. С. Вя- лов, С. П. Гавура, В. В. Даныш и др. – Киев, 1988. – 203 с. Стаття надійшла 10.04.12 Tetyana RudnyTska, nelya Tsizh new daTa aBOuT liThOlOgy Of sTRiy suiTe’s depOsiTs in skyBian zOne Of The ukRainian CaRpaThians Sedimentations of flysh of Late Cretaceous – Early Palaeocene age in the Skybian zone of the Ukrainian Carpathians are singled out into Striy suite. Mineralogical-petro- graphic structural and textural studies of sediments of Striy suite has allowed allocating in this complex age specific lithofacies, namely: marly-clay-sandy, clay-marly-sandy, sandy, sand and clay lithofacies, sand-siltstone-clay lithofacies and lithofacies of gritstones. Marly-clay-sandy lithofacies composed alternating thin layers of sandstones, silt- stones, mudstones and marls, with tabbed sections of sandstone thickness of 0.25–0.8 m, sporadically up to 1.5 m. Content of carbonates in sediments of lithofacies ranges from 65 to 25 %. Clay-marly-sandy lithofacies. The thickness of the rocks lithofacies reaches 130 m. Sandstones, siltstones and mudstones make up typical thin rhythms more or less the same thickness. The content of CaCO3 in rocks lithofacies ranges from 49 to 27 %. Sandy lithofacies – its thickness is 120–150 m. The sediments of lithofacies repre- sented by alternation of massive sandstones, and thin layers siltstones and mudstones with a clear predominance of psamito-psepholites. In the textural-structural terms, they re- semble the so-called “yamnenski” psephitholites Paleocene, but unlike them, these terri- genous rocks are characterized by high content of carbonates (14–23 %). Sand and clay lithofacies. Sediments of lithofacies are represented by alternation of thin layers of sandstones and mudstones. Sandy and clay-sand lithofacies of medium-Striy formation alternated and forms rhythms of different thickness. Sand-siltstone-clay lithofacies. Rocks of lithofacies make up Late-Striy formation. They are represented by alternating of medium and thin layers of sandstones, siltstones and mudstones. Lithofacies of gritstones. On the day surface sediments of lithofacies have a slight spread. Deposited mainly in the form of lenses in soleplate of a thick layered clay-sandy flysch. The composite lithofacies mainly are gritstones.

Нові дані з літології відкладів стрийської світи Скибової зони Українських Карпат

Institution

Similar Items