Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу

Повторно виконано зональний прогноз нафтогазоносності девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області. Нові фактичні матеріали буріння і геофізичних досліджень дозволили детальніше розчленувати розріз та вивчити тектоніку девонського комплексу. Найважливіші критерії нафтогазоноснос...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Authors:	Гоник, І., Гаврилко, Г., Гоник, О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Series:	Геологія і геохімія горючих копалин
Subjects:	Геологія горючих копалин
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60476
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу / І. Гоник, Г. Гаврилко, О. Гоник // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 18-26. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60476
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-604762014-04-16T03:02:03Z Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу Гоник, І. Гаврилко, Г. Гоник, О. Геологія горючих копалин Повторно виконано зональний прогноз нафтогазоносності девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області. Нові фактичні матеріали буріння і геофізичних досліджень дозволили детальніше розчленувати розріз та вивчити тектоніку девонського комплексу. Найважливіші критерії нафтогазоносності нанесено на результативну карту Волино-Подільської нафтогазоносної області. Виділено території з різною перспективністю. Рекомендовано напрями подальших геологорозвідувальних робіт: пошуково-розвідувального та оціночно-параметричного буріння, а також регіональних, рекогносцирувальних і детальних сейсмічних досліджень, для пошуку локальних піднять і газових покладів цього комплексу. Zoned prognosis of the Devonian oil- and gas-bearing deposits of Volyn-Podillya oil- and gas-bearing region is accomplished repeatedly after 25 years of the period of studying the region. New facts of drilling and geophysical studies have allowed to dismember the section of this complex in detail. The 10 maps of various valuation para- meters were constructed and modernized that reflected the thickness and lithofacies of the Upper and Middle Devonian; moreover, were constructed the structure of the bottom and the thickness of dolomite-anhydrite horizon of Lanivska (Velykomostivska) suite of the Middle Devonian, the structure of the surface of the Frasnian stage of the Upper Devonian; the thickness of each individual productive horizons of sandstones or the total thickness of sandstones for all the Middle Devonian complex. The most important criteria of prospects of oil- and gas-bearing of Devonian and the major ways for further exploration work were determined. The present zoned prognosis includes 12 correlative schemes of the sections of the 172 boreholes of VPR and adjacent regions, that discovered Devonian complex entirely or considerable part of it. 2010 Article Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу / І. Гоник, Г. Гаврилко, О. Гоник // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 18-26. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60476 550.812:553.98:551.73(477.8) uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин
spellingShingle	Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин Гоник, І. Гаврилко, Г. Гоник, О. Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу Геологія і геохімія горючих копалин
description	Повторно виконано зональний прогноз нафтогазоносності девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області. Нові фактичні матеріали буріння і геофізичних досліджень дозволили детальніше розчленувати розріз та вивчити тектоніку девонського комплексу. Найважливіші критерії нафтогазоносності нанесено на результативну карту Волино-Подільської нафтогазоносної області. Виділено території з різною перспективністю. Рекомендовано напрями подальших геологорозвідувальних робіт: пошуково-розвідувального та оціночно-параметричного буріння, а також регіональних, рекогносцирувальних і детальних сейсмічних досліджень, для пошуку локальних піднять і газових покладів цього комплексу.
format	Article
author	Гоник, І. Гаврилко, Г. Гоник, О.
author_facet	Гоник, І. Гаврилко, Г. Гоник, О.
author_sort	Гоник, І.
title	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу
title_short	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу
title_full	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу
title_fullStr	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу
title_full_unstemmed	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу
title_sort	перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах волино-поділля за результатами зонального прогнозу
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Геологія горючих копалин
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60476
citation_txt	Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу / І. Гоник, Г. Гаврилко, О. Гоник // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 18-26. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Геологія і геохімія горючих копалин
work_keys_str_mv	AT gonikí perspektivipošukívvuglevodnívudevonsʹkihvídkladahvolinopodíllâzarezulʹtatamizonalʹnogoprognozu AT gavrilkog perspektivipošukívvuglevodnívudevonsʹkihvídkladahvolinopodíllâzarezulʹtatamizonalʹnogoprognozu AT goniko perspektivipošukívvuglevodnívudevonsʹkihvídkladahvolinopodíllâzarezulʹtatamizonalʹnogoprognozu
first_indexed	2025-07-05T11:33:32Z
last_indexed	2025-07-05T11:33:32Z
_version_	1836806530663448576
fulltext	18 © Ігор Гоник, Галина Гаврилко, Олена Гоник, 2012 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159) УДК 550.812:553.98:551.73(477.8) Ігор ГОНИК, Галина ГАВРИЛКО, Олена ГОНИК Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, e-mail: lv_ukrdgri@info.lviv.ua ПЕРСПЕКТИВИ ПОШУКІВ ВУГЛЕВОДНІВ У ДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗОНАЛЬНОГО ПРОГНОЗУ Повторно виконано зональний прогноз нафтогазоносності девонських відкла- дів Волино-Подільської нафтогазоносної області. Нові фактичні матеріали буріння і геофізичних досліджень дозволили детальніше розчленувати розріз та вивчити тек- тоніку девонського комплексу. Найважливіші критерії нафтогазоносності нанесено на результативну карту Волино-Подільської нафтогазоносної області. Виділено те- риторії з різною перспективністю. Рекомендовано напрями подальших геологороз- відувальних робіт: пошуково-розвідувального та оціночно-параметричного бурін- ня, а також регіональних, рекогносцирувальних і детальних сейсмічних досліджень, для пошуку локальних піднять і газових покладів цього комплексу. Ключові слова: Волино-Подільська нафтогазоносна область, зональний прог- ноз, девон, нафтогазоносність, перспективність. Актуальність. Територія Волино-Подільської окраїни Східноєвропей- ської платформи залишається перспективною для відкриття невеликих та середніх родовищ газу та нафти у відкладах кембрію, силуру та девону. Тут поки що відкрито два газові родовища: Великомостівське (1964 р.) і Локаць- ке (1979 р.), продуктивність яких пов’язана з відкладами середнього і верх- ньої частини нижнього девону (Вишняков и др., 1966; Геология..., 1980; Атлас..., 1998). Роботи з зонального прогнозу нафтогазоносності девонських утворень виконані повторно після 25-річного періоду вивчення регіону (Зональный…, 1987). За цей час у межах перспективних земель комплексу були проведені численні пошукові сейсмічні дослідження, пробурено 16 пошукових, 2 пара- метричні, 39 структурних та 16 експлуатаційних свердловин (Локачі), знач- ною мірою змінилися погляди на будову і нафтогазоносність раніше розбу- рених площ і родовищ, виявлені нові розривні порушення в розрізах девону, опошуковані Забір’ївська, Дібровська, Нововолинська, Підберезівська, Схід- новолодимирівська, Цебрівська структури (усі з від’ємними результатами). Це вимагало перегляду матеріалів попереднього зонального прогнозу з мо- дернізацією його геологічної основи для більш ефективного проведення по- дальших пошукових робіт. 19 Фактичний матеріал і методика досліджень. Вихідною інформацією для роботи стали матеріали буріння нових свердловин поряд із старими, ре- зультати сейсмічних досліджень, узагальнювальних літофаціальних робіт, ла- бораторних визначень фізичних параметрів порід, оцінки їхніх колекторсь- ких й екранувальних властивостей за матеріалами геофізичних досліджень свердловин (ГДС), а також аналіз термобаричних умов залягання комплексу, його гідрогеологічні, геохімічні характеристики. Автори намагалися не дуб- лювати матеріали попереднього прогнозу, що залишилися без серйозних змін, а зробили акцент на модернізованих результативних схемах кореляції роз- різів середнього девону, відкоригованих картах сумарних товщин пісковиків перспективних горизонтів, границях поширення останніх, нових структур- них побудовах тощо. Результати зонального прогнозу нафтогазоносності. Автори сучасно- го зонального прогнозу склали 10 карт різних параметрів девонського комп- лексу Волино-Подільської нафтогазоносної області (НГО). Карти відобра- жають товщини і літофації нижнього та середнього девону; структуру підош- ви доломітово-ангідритового горизонту ланівської (великомостівської) світи середнього девону та його товщину; структуру поверхні франського ярусу верхнього девону; товщини пісковиків як окремих продуктивних горизон- тів середньодевонського комплексу, так і сумарну товщину піщаних колек- торів середнього девону; найважливіші критерії перспектив його нафтогазо- носності та головні напрями пошукових робіт. Основний для всіх карт масш- таб – 1 : 500 000, для структурних – 1 : 200 000. З метою виділення та простеження по площі піщаних горизонтів, що можуть акумулювати вуглеводні (ВВ), глинистих покришок над ними (по- тенційних екранів), оцінки можливостей існування пасток для ВВ заново проведено кореляцію розрізів верхньої частини нижнього, середнього та ни- зів верхнього девону, розкритих свердловинами в межах Волино-Подільсь- кої НГО і суміжних територій. Основою цієї кореляції стали матеріали ГДС: стандартний електричний каротаж, бокове каротажне зондування (БКЗ), радіоактивний каротаж, кавернометрія. Кореляційний каркас складали най- більш витримані (реперні) елементи розрізу, представлені, зазвичай, глинис- тими та карбонатними породами. Із урахуванням інформації про літологію, петрофізику, випробування свердловин у розрізах виділено пласти піскови- ків й алевролітів, що можуть бути потенційними колекторами нафти і газу, а також глинисті пачки з екранувальними властивостями. Серія із 12 кореляційних схем охоплює розрізи 172 свердловин, які роз- крили повністю або значну частину девонського комплексу Волино-Поділь- ської НГО та суміжних районів. Це дало змогу авторам детальніше розчле- нувати розріз, виконати кореляцію продуктивних горизонтів, оцінити ємніс- ні можливості комплексу в межах перспективних земель. Продуктивний розріз середнього девону–нижнього франу має циклічну будову і складається із регресивних циклів: на сході Львівського палеозой- ського прогину (ЛПП) – трикомпонентних (карбонат–глина–пісковик), на за- ході – двокомпонентних (карбонат–аргіліт). Особливістю Локацького родо- вища є те, що майже кожен цикл містить у пісковиках і карбонатах пласто- ві поклади газу. Зважаючи на це, ми провели кореляцію семи продуктивних 20 горизонтів із такою умовною номенклатурою: ВСД-1 – низи верхнього та верхи середнього девону; СД-2÷СД-6 – середній девон; НСД-7 – нижньоло- пушанська світа з регіональним екраном (ангідрит-доломіти ланівської (ве- ликомостівської) світи). Вивчення характеристик горизонтів СД-4, СД-5 та СД-6 дало можли- вість побудувати карти поширення товщин пісковиків та карту сумарних тов- щин пісковиків продуктивних горизонтів середнього девону. Колекторами у відкладах середнього девону є пісковики, вапняки і доломіти. Піщані скла- дові колекторів за комплексом ГДС мають тонковерствувату будову через неоднорідну структуру (середній розмір зерен від 0,1 до 0,25 мм). Товщина шарів змінюється від 0,2 до 1 м, інколи до 2 м; переважають тонкозернисті глинисті різновиди порід. Колектори нерівномірно розподілені в розрізі і за площею, їхня товщина коливається від 0 до 10 м – у лопушанській (підлип- ській) світі, від 0 до 15 м – у пелчинській, від 0 до 15 м – у струтинській (зо- лотолипській), від 0 до 5 м – у батятицькій. Максимальні сумарні ефективні товщини пісковиків середнього девону (до 30 м) очікуються в районі на пів- ніч від Локацького розлому та простежуються на південний захід до Вели- комостівського родовища. У районі Підбереззя та на південь від Локацького розлому до нього приєднується другий максимум товщин (до 20 м). Ще один максимум (до 20 м) намічається між Дубнівським та Ямпільським розрив- ними порушеннями південно-західного напрямку до перетину з Радехів- Рогатинським розломом. Пористість піщаних різновидів колекторів характеризується ступенем їх- ньої глинистості та розміром зерен. Тонкозернисті різновиди (зазвичай більш глинисті) ущільнені, їхня пористість менша ніж 6 %. Загалом пористість те- ригенних колекторів змінюється в межах 6–13,5 %, а у свердловинах, що роз- крили відклади на невеликих глибинах (1-Берестечко, 1-Воютин), зафіксова- ні значення до 19–24 %. Товщина карбонатних колекторів невелика (1–4 м). Трапляються вони тільки в пелчинській і струтинській світах, де їхня по- ристість коливається в межах 5–11 %, але переважають різновиди з порис- тістю 6–7 %. Характер розподілу пісковиків у відкладах середнього девону (циклів СД-4–СД-6) дає змогу визначити джерела теригенного матеріалу. Це, мож- ливо, були річки, що впадали в лагуну з північного сходу і утворювали під- водні рукави-канали, якими транспортувався піщано-алевритовий матеріал. Про це свідчить, зокрема, сумарна товщина пісковиків, поступове заміщен- ня пісковиків алевролітами на північний захід від Локацької площі й оба- біч каналів. Річки, що впадали в лагуну, імовірно, утворювали дельти, проте існування останніх можна припускати далі на північний схід. За переважан- ням тонкозернистої фракції в пісковиках, їхніми структурними і текстурни- ми особливостями вивчені породи, можливо, утворювалися в дистальній час- тині авандельти. Розчленованість розрізу девону на карбонатно-глинисто-піщані цикли, кількість яких іноді досягає семи, витриманість піщаних горизонтів і покри- шок над ними, їхня гідродинамічна відокремленість на більшій частині НГО, наявність різних піднять – усе це дозволяє пов’язувати перспективи нафто- газоносності, насамперед, із пастками антиклінального типу. 21 Підняттями седиментаційного типу можна вважати рифові споруди, що прогнозуються в нижній частині борщівського горизонту тиверської се- рії нижнього девону в крайових ділянках східного борту ЛПП (район Тихо- тина та ін.). Літолого-стратиграфічні і літологічні пастки передбачаються в крайо- вих частинах східного борту ЛПП. На думку В. Д. Скордулі (Зональный…, 1987), вони можуть утворювати “клиноформи” піщано-алевритових тіл ти- верської серії, що зверху екрануються ангідритизованим доломітом серед- ньолопушанської підсвіти середнього девону та підстелені глинисто-доло- міто-ангідритовими лагунними утвореннями нижньої частини борщівського горизонту тієї самої серії. Отже, за розглянутими вище критеріями нафтогазоносності відкладів девонського комплексу територія ЛПП ділиться на найбільш перспективні, середніх перспектив, перспективні, малоперспективні і безперспективні зем- лі (рисунок). Найбільш перспективні землі (першочергові для пошуків) охоплюють територію на південь від Володимир-Волинського розлому. Зі сходу вона оконтурюється границею змін гідрохімічних зон утрудненого та вільного во- дообміну, а з півдня та південного заходу – умовною границею області по- ширення колекторів задовільної якості (І та ІІ категорій). Сумарна товщина пісковиків середнього девону коливається від 20 до 35 м і більше, а макси- мальні значення приурочені до смуги північно-східного простягання між Витонізьким та Локацьким розломами. У межах найбільш перспективних земель розташоване Локацьке родовище газу, виявлена перспективна Семи- ренська та перебуває в консервації Лудинська структури. Серед прогнозних структур можна виділити Володимир-Волинську, Тумінську, Бужковицьку, Войницьку, Вічинську та Князівську. Землі середніх перспектив (друга черга) знаходяться на південний захід від території найбільш перспективних, у межах поширення колекторів низь- кої та середньої якості (ІІ, ІІІ категорій). Із півночі та північного сходу вони відокремлені державним кордоном з Польщею, а з південного сходу – умов- ною границею зменшення сумарних товщин пісковиків середнього девону до 10–20 м. Сумарні товщини пісковиків середнього девону становлять від 15 до 30 м, максимальні значення припадають на смугу завширшки 20 км північно-східного простягання, яка є продовженням максимуму з найбільш перспективних земель. Тут розташоване Великомостівське газове родовище, виявлені перспективні структури – Цебрівська та Корчівська. Серед прог- нозних структур виділяються Красносільська, Ратська та Борівська. Перспективні землі (третя черга) розміщені на південь від найбільш перспективних, у смузі Радехів-Рогатинського розлому. Зі сходу вони окон- турюються зоною утрудненого водообміну, із заходу – областю поширення колекторів низької та середньої якості (ІІ, ІІІ категорій). Сумарні товщини пісковиків середнього девону досягають 20 м. У цьому районі виявлені перс- пективні структури – Андріївська та Монастирецька, у ранзі прогнозної – Лонська. Малоперспективні землі розташовані на південний захід від перспек- тивних та середньоперспективних. Із заходу вони оконтурюються зоною 22 23 Карта найважливіших критеріїв перспектив нафтогазоносності девонського комплек- су Волино-Подільської нафтогазоносної області (склали І. Б. Вишняков, І. О. Гоник, Г. А. Гаврилко, 2011 р.). Границі поширення відкладів: 1 – середнього девону, 2 – верхнього девону; 3 – ізогіпси пі- дошви доломітово-ангідритового горизонту ланівської (великомостівської) світи середнього девону, км; 4 – сумарні ізопахіти пісковиків продуктивних горизонтів середнього девону, м; розривні порушення: 5 – насуви регіональні, 6 – підкидо-насуви, 7 – розломи; границі гідро- хімічних зон водообміну: 8 – утрудненого, 9 – дуже утрудненого; 10 – умовні границі полів якості колекторів (знаки в колах: плюс – задовільні, плюс-мінус – низькі та середні, мінус – погані або відсутні); зони можливого розвитку: 11 – літолого-стратиграфічних пасток у від- кладах нижнього та середнього девону, 12 – органогенних споруд борщівського горизонту нижнього девону та літологічних піщаних пасток середнього девону; рейтинг ділянок у наф- тогазоносній області за перспективністю та черговістю для пошуків: 13 – найбільш перспек- тивні, першочергові, 14 – середніх перспектив, другої черги, 15 – перспективні, третьої черги, 16 – малоперспективні, 17 – з невизначеними перспективами та безперспективні; структури: 18 – прогнозні, 19 – виявлені, 20 – перебувають у пошуковому бурінні (консервації), 21 – ви- ведені з буріння з від’ємним результатом, 22 – газові родовища. Структури: 1 – Городинська, 2 – Вічинська, 3 – Східносемиренська, 4 – Семиренська, 5 – Войницька, 6 – Губинська, 7 – Східноволодимирівська, 8 – Бужковицька, 9 – Тумінська, 10 – Володимир-Волинська, 11 – Лу- динська, 12 – Нововолинська, 13 – Літовезька, 14 – Павлівська, 15 – Підберезівська, 16 – Кня- зівська, 17 – Сокальська, 18 – Красносільська, 19 – Цебрівська, 20 – Жужелянська, 21 – Кор- чівська, 22 – Ратська, 23 – Борівська, 24 – Махнувська, 25 – Забір’ївська, 26 – Дібровська, 27 – Хлівчанська, 28 – Помлинська, 29 – Крехівська, 30 – Нестеровська, 31 – Дернівська, 32 – Мацошинська, 33 – Куликівська, 34 – Дорошівська, 35 – Зашківська, 36 – Дублянська, 37 – Збойська, 38 – Брюховицька, 39 – Монастирецька, 40 – Андріївська, 41 – Лонська, 42 – Товщівська, 43 – Водниківська, 44 – Звенигородська, 45 – Перемишлянська, 46 – Іквинська. утрудненого водообміну. Особливістю території є колектори низької якості або їхня відсутність (ІІІ, ІV категорій). Сумарні товщини пісковиків серед- нього девону не перевищують 10–15 м. У цьому районі в ранзі прогнозних – Звенигородська та Дернівська структури. Землі безперспективні та з невизначеними перспективами належать до крайових ділянок прогину, де в девонському комплексі відсутні умови для нафтогазонагромадження та збереження скупчень ВВ. Теперішні знання геологічної будови та нафтогазоносності девонського комплексу ЛПП дозволяють прогнозувати тут відкриття, в основному, дріб- них родовищ ВВ. За умови підтвердження промислової нафтогазоносності літологічних та літолого-стратиграфічних пасток розміри очікуваних скуп- чень ВВ можуть зрости до середніх. Напрями нафтогазопошукових робіт. Враховуючи оцінку прогнозних ресурсів ВВ на 01.01.2004 р., невеликі глибини їхнього залягання, геолого- геофізичну вивченість та особливості геологічної будови ЛПП, продовження геолого-пошукових робіт у відкладах девонського газоносного комплексу є доцільним. Його можна розглядати як самостійний пошуковий об’єкт, але частіше як один з об’єктів під час комплексного вивчення нафтогазоноснос- ті палеозойських відкладів Волино-Подільської НГО. Головними напрямами цих досліджень є вивчення глибинної будови, виявлення і підготовка антиклі- нальних та неантиклінальних (літологічних, літолого-стратиграфічних і ін.) об’єктів до пошукового буріння. Із регіональних геофізичних робіт автори вважають актуальним відпра- цювати субмеридіональний сейсмічний профіль (КМЗХ + МСГТ) уздовж 24 смуги прогнозного розвитку силурійських рифів (через Чернівці, Бучач, Бро- ди, Локачі) з метою вивчення умов залягання порід осадового чохла й одно- часного вирішення низки завдань як у девоні, так і силурі та кембрії. Рекогносцирувальні сейсмічні роботи найближчим часом слід сконцен- трувати: а) у смузі Радехів-Рогатинського розлому для підтвердження та вивчен- ня виявлених Монастирецької, Андріївської та прогнозної Лонської струк- тур; б) на Куличківській ділянці для вивчення Куличківської, Корчівської, Рат- ської та Борівської структур; в) у вузлі перетину Волинського горсту з Локацьким валом, де прогнозу- ється Князівська тектонічно обмежена структура; г) на площах Тихотин та Міньковичі для вивчення структур середнього та, можливо, нижнього девону з метою виявлення та підготовки антиклі- нальних об’єктів, а також для виявлення та простеження за кореляційними ознаками пасток літологічного, літолого-стратиграфічного, седиментаційно- го (рифогенні споруди) типів. Детальні сейсмічні дослідження з метою підготовки перспективних об’єк- тів до пошукового буріння слід продовжити на структурах, що будуть вияв- лятися рекогносцирувальними роботами, у міру підтвердження прогнозних об’єктів на згаданих вище ділянках. Достатня вивченість регіону бурінням і сейсморозвідкою та сучасна оцін- ка перспектив нафтогазоносності девонського комплексу не вимагають роз- ширення сітки параметричних свердловин за межами гідрохімічної зони утрудненого водообміну. Відкриття газового покладу на площі Цицежин (Karnkowski, 1993) у карбонатах франського ярусу (верхній девон) безпосередньо під глинисти- ми вапняками фамену Люблінського палеозойського прогину (Польща), спо- рідненого з ЛПП, відроджує надію про перспективність цього комплексу і в межах останнього. Для вивчення перспектив нафтогазоносності, гідрогеоло- гічних умов залягання відкладів верхнього девону, колекторських власти- востей карбонатів та якості фаменського екрану рекомендується пробури- ти і випробувати декілька відносно неглибоких оціночно-параметричних свердловин. Зокрема, у межах Бузького газоносного району (ГР) на вияв- лених структурах: Корчівській – проектна глибина 2200 м; Угнівській – 2200 м; Жужелянській – 2000 м. Корчівська параметрична свердловина од- ночасно вирішить і проблему промислової газоносності кам’яновугільного комплексу (Структура…, 2006). У Волинському нафтогазоносному районі (НГР), у смузі між Володи- мир-Волинським і Витонізьким розломами, існують літологічні умови для утворення пасток як у карбонатах франського, так і в середній частині фа- менського ярусів. Тут рекомендується пробурити оціночно-параметричні свердловини на Лудинській складці (проектна глибина – 1500 м) та прогноз- ній Володимир-Волинській (проектна глибина – 1100 м) структурі з метою оцінки ступеня закритості надр на рівні залягання верхньодевонських від- кладів. Глибини свердловин доцільно проектувати з розкриттям золочівської світи на всю її товщину. Відклади нижнього фамену, франу, а на Корчівській 25 структурі і карбону слід проходити з максимальним відбором керна і випро- буванням у процесі буріння. Окрім того, проблему газоносності девонського комплексу Волино-По- дільської НГО слід вирішувати: – продовженням пошукового буріння на Лудинській площі в прискле- пінній частині складки, яка залишилася, на нашу думку, неопошукованою; – додатковими сейсмічними роботами на Цебрівській структурі, яку ми, а також інші дослідники вважаємо недостатньо вивченою; – сейсмічними робітами на Корчівській складці для підготовки її до по- шукового буріння; – комплексними геолого-геофізичними, а також геохімічними дослі- дженнями на Андріївській та Монастирецькій структурах одночасно з кемб- рійським комплексом з метою переведення їх до підготовлених об’єктів. Надалі для постановки пошукових сейсмічних робіт рекомендуємо струк- тури, що прогнозуються в межах Волинського НГР: Князівська, Войницька, Володимир-Волинська, Бужковицька, Східносемиренська і Вічинська; Бузь- кого ГР: Боянецька, Дзвенигородська, Красносільська, Угнівська. Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / Гол. ред. М. М. Іванюта. – Львів : Центр Європи, 1998. – Т. 4 : Західний нафтогазоносний район. – 329 с. Вишняков И. Б., Котык В. А., Левин Г. И. Строение Куличковской структуры в свете новых данных // Нефтяная и газовая промышленность. – 1966. – № 4. – С. 8–11. Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты / Г. Н. Доленко, Б. П. Ризун, Ю. Н. Сеньковский и др. – Киев : Наук. думка, 1980. – 106 с. Зональный прогноз нефтегазоносности девонских отложений Львовского па- леозойского прогиба : отчет по теме 1378 : в 2 т. / В. Д. Скордули, А. В. Хижня- ков и др. ; ЛО УкрГГРИ. – № госреестрации 01.85.0 033822. – Львов : ЛО УкрГГРИ, 1987. – Т. 1. – 89 с. ; Т. 2. – 19 граф. прил. Структура кам’яновугільних відкладів внутрішньої зони Львівського палеозой- ського прогину в контексті проблеми газоносності девонського комплексу / І. Б. Виш- няков, Г. А. Гаврилко, І. О. Гоник, О. В. Гоник // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 1. – С. 12–22. Karnkowski P. Zloźa gazu ziemnego i ropy naftowej w Polsce. – Kraków, 1993. – T. 1 : Niź Polski. – 214 s. Стаття надійшла 02.05.11 Ihor Honyk, Halyna Havrylko, Olena Honyk THE PErSPECTIvES oF HyDroCarBon EXPloraTIon In DEvonIan DEPoSITS oF volyn-PoDIllya By ZonED ProGnoSIS rESUlTS Zoned prognosis of the Devonian oil- and gas-bearing deposits of Volyn-Podillya oil- and gas-bearing region is accomplished repeatedly after 25 years of the period of studying the region. New facts of drilling and geophysical studies have allowed to dis- member the section of this complex in detail. The 10 maps of various valuation para- meters were constructed and modernized that reflected the thickness and lithofacies of the Upper and Middle Devonian; moreover, were constructed the structure of the bottom 26 and the thickness of dolomite-anhydrite horizon of Lanivska (Velykomostivska) suite of the Middle Devonian, the structure of the surface of the Frasnian stage of the Upper Dev- onian; the thickness of each individual productive horizons of sandstones or the total thick- ness of sandstones for all the Middle Devonian complex. The most important criteria of prospects of oil- and gas-bearing of Devonian and the major ways for further exploration work were determined. The present zoned prognosis includes 12 correlative schemes of the sections of the 172 boreholes of VPR and adjacent regions, that discovered Devonian complex entirely or considerable part of it. The dismembered section of Devonian on carbonate-clay-sand cycles, satisfactory consistency of sand horizons and overlays above them, their hydrodynamic separation in most part of Volyn-Podillya oil- and gas-bearing region, the presence of various kinds of lifts have allowed us to connect the prospects of oil- and gas-bearing potential of this re- gion with the traps of anticlinal type. Within the Lviv Paleozoic depression the most prospects, medium prospects, pros- pects, small prospects and with no prospects areas were distinguished. The most pros- pects areas (preferential for the research) covered the territory in the southerly direction of the Volodymyr-Volynskiy fault. From the east the territory is outlined by the spreading of hydrochemical zones with difficult water exchange, and from the south and southwest – the conditional boundary of the region with spreading collectors of satisfactory quality. The total thickness of sandstones of the Middle Devonian varies from 20 to 35 m or more. It is recommended to carry out further searching-prospecting, estimated-parameter drilling and regional, reconnaissance and detailed seismic investigations in the most pro- mising areas for researches of local lifts and detection of gas deposits within Devonian complex.

Перспективи пошуків вуглеводнів у девонських відкладах Волино-Поділля за результатами зонального прогнозу

Institution

Similar Items