Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області

Висвітлено результати визначення забруднення ґрунтів територій вуглевидобувних підприємств Луганської області. Виявлено ореоли техногенного забруднення геологічного середовища. Встановлено, що основні ореоли забруднення знаходяться на проммайданчиках вуглевидобувних підприємств. Визначено основні ел...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Удалов, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Назва видання:	Геологія і геохімія горючих копалин
Теми:	Екологія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60479
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області / І. Удалов // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 103-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60479
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-604792014-04-16T03:02:00Z Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області Удалов, І. Екологія Висвітлено результати визначення забруднення ґрунтів територій вуглевидобувних підприємств Луганської області. Виявлено ореоли техногенного забруднення геологічного середовища. Встановлено, що основні ореоли забруднення знаходяться на проммайданчиках вуглевидобувних підприємств. Визначено основні елементи-забруднювачі ґрунтів району досліджень. Наведено порівняння із природним фоном інтенсивності техногенних аномалій. Characterized are changes in the geological environment due to the influence of metallurgical, chemical and coal-mining industry in the Luhansk region. The analysis of the work was performed during the period from 1961 to 2007. The influence of man-made coal-mining complex in the geological environment was studied. The results of the determination of anthropogenic soil pollution areas of industrial and mining enterprises of Luhansk region were cited. The background content of elements in soils was determined for 34 elements. Haloes were identified as industrial pollution of the geological environment. The basic elements of soil contaminants of the study area were substantiated. The total indices of contamination for soil waste coal-producing region of the complex were calculated. Comparison with the natural background of intensity of technogenic anomalies was made. It is established that the maximum contamination is confined to sites bottom of mining and industrial processing plants, refineries, located in the region. Recommendations were given for implementation of the forecast changes in soil and environmental conditions in the region, due to the “wet” coal mines in the conservation area. 2010 Article Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області / І. Удалов // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 103-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60479 550.75:622.83/87 uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Екологія Екологія
spellingShingle	Екологія Екологія Удалов, І. Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області Геологія і геохімія горючих копалин
description	Висвітлено результати визначення забруднення ґрунтів територій вуглевидобувних підприємств Луганської області. Виявлено ореоли техногенного забруднення геологічного середовища. Встановлено, що основні ореоли забруднення знаходяться на проммайданчиках вуглевидобувних підприємств. Визначено основні елементи-забруднювачі ґрунтів району досліджень. Наведено порівняння із природним фоном інтенсивності техногенних аномалій.
format	Article
author	Удалов, І.
author_facet	Удалов, І.
author_sort	Удалов, І.
title	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області
title_short	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області
title_full	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області
title_fullStr	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області
title_full_unstemmed	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області
title_sort	оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів луганської області
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Екологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60479
citation_txt	Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області / І. Удалов // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 103-109. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Геологія і геохімія горючих копалин
work_keys_str_mv	AT udaloví ocínkavplivuvuglevidobuvnihpídpriêmstvnastangruntívlugansʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-05T11:33:39Z
last_indexed	2025-07-05T11:33:39Z
_version_	1836806539011162112
fulltext	102 © Ігор Удалов, 2012 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159) УДК 550.75:622.83/87 Ігор УДАЛОВ Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, e-mail: hydrogeology_kharkiv@ukr.net ОЦІНКА ВПЛИВУ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СТАН ҐРУНТІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Висвітлено результати визначення забруднення ґрунтів територій вуглевидо- бувних підприємств Луганської області. Виявлено ореоли техногенного забруднен- ня геологічного середовища. Встановлено, що основні ореоли забруднення знахо- дяться на проммайданчиках вуглевидобувних підприємств. Визначено основні еле- менти-забруднювачі ґрунтів району досліджень. Наведено порівняння із природним фоном інтенсивності техногенних аномалій. Ключові слова: техногенний вплив, забруднення ґрунтів, геохімічна характерис- тика, сумарний показник забруднення. Актуальність дослідження. Техногенні зміни геологічного середовища за більш ніж двохсотрічну історію розвитку вуглевидобувної, металургійної та хімічної промисловостей на Донбасі мають досить широке поширення, значно перевищуючи гірничі відводи підприємств. Сьогодні на території Лу- ганської області знаходиться понад 250 териконів площею 35 тис. га. Загаль- ний об’єм породи в них – більш ніж 170 млн м3. Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості від 6 берез- ня 1995 р., на Донбасі передбачалося закриття 92 вугільних шахт, із них 28 – на Луганщині. Згідно із завданням державного підприємства “Укрвуглере- структуризація”, упродовж 2002–2006 рр. в Українському науково-дослідно- му інституті екологічних проблем (УкрНДІЕП) виконувалися роботи щодо комплексного проекту інженерного захисту Стаханівського регіону у зв’язку із закриттям групи шахт “Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) закриття групи шахт Стаханівського вуглепромислового району” та паспор- тизації місць видалення відходів вугільних шахт Луганської області (Оцен- ка…, 1999). Було виконано паспортизацію 85 породних відвалів, розташова- них на території закритих вугільних шахт Стаханівського вуглепромислово- го району та в цілому Луганської області. Для цього необхідно було провести геохімічне випробування порід проммайданчиків шахт, породних відвалів, шламонагромаджувачів тощо. Далі наведено результати цих робіт та схему території досліджень (рисунок). Техногенний вплив вуглепромислового комплексу на геологічне середо- вище вивчають з 1961 р., коли на території області Східне державне регіо- нальне геологічне підприємство (СхідДРГП) розпочало систематичні робо- ти з дослідження режиму підземних і шахтних вод. 103 Оглядова схема району робіт 1987 р. М. М. Гаджега систематизував матеріали з геохімії і склав схема- тичну ландшафтно-геохімічну карту Луганської області, яка, на жаль, не нес- ла інформації про техногенні ландшафти. Доброю основою для вивчення техногенного впливу вуглепромислово- го комплексу на геологічне середовище є матеріал з комплексної оцінки змі- ни геолого-екологічних умов у межах вуглепромислових районів Луганської області. За його результатами виявлено та оконтурено деякі геохімічні ано- малії, визначено параметри фонового розподілу елементів. Техногенні гео- хімічні аномалії мають попередній узагальнювальний характер. Недоліками цієї роботи вважають відсутність належної оцінки екологічної небезпеки та можливості використання техногенних утворень. Із 1986 по 2000 р. підприємство “СхідДРГП” провело низку геологороз- відувальних робіт з вивчення відходів вуглезбагачення для визначення мож- ливості їхньої утилізації в Луганській області (Сивоконь, 1989), а також ви- користання як будівельних матеріалів. Такі роботи виконували на проммай- данчиках збагачувальних фабрик, і мікроелементний склад відходів вугле- збагачення вивчався недостатньо. 104 Мета досліджень – визначити конкретні джерела забруднення та дета- лізувати виявлені попередніми роботами техногенні аномалії. Для цього по- трібно було виконати такі завдання: вивчити геологічну будову, гірничо-геологічні і гідрогеологічні умови – території підприємства (шахти) та характер виробництва; вивчити характер складування сировини і відходів виробництва; – випробувати потенційно небезпечні об’єкти промпідприємств: пром- – майданчики, відвали, відходи виробництва, терикони, відстійники шахтних вод, шламонагромаджувачі, промислові звалища та ін.; провести детальні роботи із простеження й оконтурення виявлених – аномалій. Відомо, що на багатьох об’єктах під час геохімічного випробування на- рівні з природними рудогенними геохімічними аномаліями виявляють ано- малії антропогенного походження. Доведено, що найбільш значними є техно- генні геохімічні аномалії, зумовлені будівництвом й експлуатацією промис- лових підприємств вугільної промисловості. Процеси розподілу хімічних елементів у навколишньому середовищі схожі з добре вивченими процеса- ми утворення вторинних ореолів розсіювання рудних родовищ, але відрізня- ються від них співвідношенням ролі каналів транспортування і просторовим положенням джерел хімічних елементів (Современное…, 2008). Вибір методик геолого-геохімічних досліджень визначався конкретни- ми геолого-техногенними умовами об’єкта, рівнем його вивченості і завдан- нями досліджень. Для оцінки внутрішньої будови геохімічної аномалії сітку відбору ви- бирали з урахуванням ландшафтно-геохімічних умов, характеру техноген- ного навантаження і ступеня міграції хімічних елементів. Проби відбирали за методом конверта з ділянок квадратної форми. Дов- жина сторони квадрата – 5 м. Аналізували змішаний зразок ґрунту, скла- дений із п’яти проб, відібраних з верхнього шару ґрунту. Глибина відбору – 5–20 см (Еколого-геохімічна…, 1998). Для всіх проб проведено напівкількіс- ний спектральний аналіз на 40 елементів. Частину проб з аномально великим вмістом елементів-забруднювачів оцінено ще й кількісними методами (атом- но-абсорбційний, спектрофотометричний) (Вивчення…, 2003). Встановлено, що однією з головних характеристик геохімічної техноген- ної аномалії є її інтенсивність, яка визначається ступенем нагромадження хі- мічного елемента порівняно з природним фоном. Геохімічний фон визначався із показних вибірок на ділянках, значно від- далених від осередків забруднення і з мінімальним антропогенним впливом. Їх вибирали в Попаснянському районі Луганської області переважно на ці- линних землях. Вибірка складена із 38 літохімічних проб. Результати наве- дено в таблиці. Для виявлення загальної картини аномальності використовували сумар- ний показник забруднення, який розраховували для кожної проби. Розрахун- ки та камеральну обробку даних виконували тими самими способами, що й описане вище вивчення геохімічної характеристики ґрунтів. Техногенні аномалії найчастіше характеризуються комплексом елемен- тів-забруднювачів, тому для оцінки ступеня забруднення ґрунтів кількома 105 Х ім іч ни й ел ем ен т В мі ст хі мі чн их е ле ме нт ів H g P Sb Pb C u Ti A s V M n G a W N i C r C o B i B a B e К ла рк у ґр ун ті , г /т, за А . П . В ин ог ра до ви м (1 96 1) 0, 01 80 0 2 10 20 46 00 5 10 0 85 0 30 – 40 20 0 10 – 50 0 6 ГД К у ґр ун ті (в ал ов ий в мі ст ), мг /к г 2, 1 –* 4, 5 30 10 0 – 2 15 0 15 00 – – 10 0 10 0 – – – – ГД К у ґр ун ті (р ух ом і ф ор ми ), мг /к г – – – – 3 – – – – – – 4 6 5 – – – Ф он . П оп ас ня нс ьк ий ра йо н, м г/ кг 0, 09 65 0 2 12 29 30 00 5 92 58 0 10 3 47 11 6 10 2 26 6 2 Х ім іч ни й ел ем ен т В мі ст хі мі чн их е ле ме нт ів N b M o Sn Li Y Y b C d Zr A g La Zn Sc Sr B G e F Tl К ла рк у ґр ун ті , г /т, за А . П . В ин ог ра до ви м (1 96 1) 20 2 10 30 30 3 0, 5 30 0 0, 1 40 50 10 30 0 10 2 20 0 – ГД К у ґр ун ті (в ал ов ий в мі ст ), мг /к г – – – – – – 4 – – – – – – – – 50 0 – ГД К у ґр ун ті (р ух ом і ф ор ми ), мг /к г – – – – – – – – – – 23 – – – – 2 – Ф он . П оп ас ня нс ьк ий ра йо н, м г/ кг 20 1, 7 4 32 13 1 0, 6 14 6 0, 03 10 70 10 30 0 43 1, 3 49 0 1 Ф он ов ий в м іс т хі м іч ни х ел ем ен ті в у ґр ун та х П оп ас ня нс ьк ог о ра йо ну Л уг ан сь ко ї о бл ас ті П ро до вж ен ня т аб ли ці *Н ем ає д ан их . 106 елементами застосовували сумарний показник забруднення (СПЗ), який ви- значає ефект впливу групи елементів. Показником рівня аномальності кон- центрації елементів є коефіцієнт концентрації (Ксі), який розраховується як відношення концентрації елемента в пробі (С) до його середньої фонової кон- центрації (Сф): . ф C i Для кожного елемента в пробі визначали коефіцієнт концентрації. Сумар- ний показник забруднення розраховували за формулою Ю. Ю. Саєта, згідно з методичними рекомендаціями (Еколого-геохімічна…, 1998), за формулою: ,1К 1 ncZc i n i де n – кількість аномальних елементів; Ксі – коефіцієнт перевищення над фо- ном (коефіцієнт концентрації). Наведена формула дозволяє отримувати інтегральні показники у ви- гляді суми перевищення фонових значень елементів, які вивчаються. Для розрахунку враховували хімічні елементи І–ІІІ класів небезпеки, згідно з ГОСТ 17.4.1.02-83. Для проб, у яких не визначали всі компоненти, значення їхньої концентрації для розрахунку СПЗ приймали за суміжними пробами або використовували фонові значення. Це стосується, насамперед, Арсену, Меркурію і Кадмію. Оцінку забруднення ґрунтів проводили, відповідно до “Методических указаний по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими ве- ществами”, за шкалою одержаних СПЗ: <16 – допустима; 16–23 – допустимо небезпечна; 32–128 – небезпечна; >128 – надзвичайно небезпечна. За результатами досліджень встановлено, що СПЗ коливається від 4 до 605. Мінімальне значення СПЗ шкідливими елементами ґрунтів проммай- данчика шахти встановлено на діючій шахті “Привільнянська” ВАТ “Лиси- чанськвугілля”. Воно дорівнює 4–15 і знаходиться в допустимих межах. Інтенсивне забруднення шкідливими елементами ґрунтів виявлено на захід від відвалу закритої шахти “Чорноморка”, а також біля котельні. Воно скон- центроване у відвалі гірських порід та на насипах шлаку. Ступінь забруднен- ня тут досягає небезпечної та надзвичайно небезпечної категорій (60–605). У цілому на проммайданчику шахти “Чорноморка” ґрунти мають допустимо небезпечне забруднення, значення СПЗ коливаються від 16 до 18. Встанов- лено, що серед інших досліджених об’єктів забруднення ґрунтів проммай- данчиків за сумарним показником потрапляло в градацію від допустимо не- безпечних до небезпечних (14–34). За даними випробування, із вмістом більшим, ніж фонове значення, у ґрунтах проммайданчиків досліджених об’єктів виявлено (максимальні кон- центрації, мг/кг): Меркурій – 1,1; Арсен – 35; Плюмбум – 180; Барій – 3000; Молібден – 30; Кадмій – 10; Літій – 300; а також рідкі і розсіяні елементи: Германій, Ітербій, Скандій, Ітрій. На основі аналізу встановлено, що найбільш забрудненими є донні від- клади відстійників шахтних вод і збагачувальних фабрик досліджених об’єктів. Їхній максимальний СПЗ становить 65, що є надзвичайно небезпечно, але в більшості досліджених об’єктів СПЗ коливається в межах від 17 до 35. Се- ред об’єктів випробування найбільший вміст (мг/кг) хімічних елементів ма- 107 ють донні відклади: так, вміст Барію в них досягає 10 000; Меркурію – 1,8; Арсену – 20; Мангану – 1500; Нікелю – 100; Плюмбуму – 100; Хрому – 200; Cтронцію – 2000; також трапляються Скандій – 700; Титан – 6000; Бор – 100; Станум – 30. Досліджені відвали гірських порід містять шкідливі елементи в допус- тимо небезпечних та небезпечних концентраціях, їхній СПЗ коливається в межах від 17 до 47. У цих відвалах виявлено підвищений вміст (мг/кг) Барію – 1600; Меркурію – 8,3; Арсену – 250; Плюмбуму – 100; Купруму – 300; Мо- лібдену – 5 та ін. Встановлено, що стічні шахтні води є допустимо небезпечними, їхній СПЗ знаходиться в межах від 14 до 21. У стічних водах зафіксовані: Титан – 0,6 мг/дм3; Літій – 0,18 мг/дм3; Барій – 0,2 мг/кг; Манган – 2,1 мг/дм3; реш- та елементів мають фонові концентрації. Мінералізація – від 2,8 до 7,4 г/дм3; жорсткість загальна – від 24,0 до 56,5 ммоль/дм3. Відомо, що зольність донецького вугілля коливається в значних межах – від 3,88 до 21,14 %, при цьому до його складу входять оксиди фосфору (0,2 %), арсену (0,001 %) і понад 60 мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Hg, Sb та ін.) (Сиво- конь, 1989). Досліджено, що асоціація елементів, характерна для викидів в атмосфе- ру кожної шахти, повністю відображається в ґрунтовому покриві, а також зберігаються структура комплексної аномалії і межі аномалій окремих еле- ментів. Відзначено, що конфігурація техногенних аномалій складна, зумов- лена нерівномірним розташуванням джерел забруднення і складністю струк- тури повітряних потоків в умовах міської забудови і промислових об’єктів (Удалов, 2009). Для всіх важких металів характерна природна варіабельність їхнього вмісту в ґрунтах регіону. За фонового рівня вона змінюється від 15 до 20 % (коефіцієнт варіації), а в техногенних ландшафтах – від 30 до 80 %, зроста- ючи із рівнем забруднення ґрунтів. Максимальні забруднення ґрунтів виявлені на проммайданчиках лікві- дованих шахт. Головним джерелом забруднення тут є відходи вуглевидобу- вання, розташовані у відстійниках шахтних вод і породних відвалах. Вста- новлено, що основними елементами-забруднювачами ґрунтів у районі до- сліджень є: Барій, Арсен, Плюмбум, Меркурій, Манган, Хром, Стронцій, Молібден та ін. Сумарний показник забруднення коливається від допустимо небезпечної до небезпечної категорії. У зв’язку із різною буферністю, ґрунти по-різному поглинають хімічні елементи. За даними досліджень, у чорноземах регіону основна кількість важ- ких металів фіксується у верхньому (0–30 см) шарі і відносно невелика їхня частина від валового вмісту становить рухому, доступну для рослин форму, яка не перевищує її середній вміст у незабруднених ґрунтах. Вміст рухомої форми елемента у звичайному чорноземі слабко корелює з їхнім валовим вмістом (Вивчення…, 2003). Атмосферні викиди, що містять важкі метали, осідають не лише на ґрунти, але й на листяну поверхню та інші органи рос- лин. Із літературних джерел відомо, що за швидкістю проникнення в рос- лину метали розподіляються в такий спадаючий ряд: Cd>Pb>Zn>Cu>Mn>Fe, а по мобільності – Fe>Cu>Mn>Cd >Zn>Pb. 108 Висновки. На основі проведених науково-дослідних робіт з вивчення стану забруднення ґрунтів на території Луганської області виявлено, що ін- тенсивно забрудненими токсичними елементами є ґрунти проммайданчиків шахт та донні відклади відстійників шахтних вод і збагачувальних фабрик. Встановлено, що для викидів шахт характерна наявність високих концентра- цій Барію, Стронцію, Меркурію; заводів (на території досліджень їх сімнад- цять) – Плюмбуму, Цинку, Мангану, Кадмію; збагачувальних фабрик – Ба- рію, Меркурію, Плюмбуму, Арсену. Сумарний показник забруднення ґрунтів на проммайданчиках шахт досліджуваної території знаходиться в інтервалі від 14 до 60, що відповідає небезпечній категорії. Виявлено десять великих (10–40 км2) площинних техногенних ореолів забруднення ґрунтів. Головни- ми елементами-забруднювачами ґрунтів є: Арсен, Плюмбум, Меркурій, Мо- лібден, Барій, Манган. Для прогнозу змін ґрунтово-екологічної обстановки необхідно враху- вати: 1) хімічний склад забруднюючих техногенних речовин; 2) ступінь буферності і можливі напрямки реакцій, що проходять у ґрун- тах, на цей конкретний тип хімічного впливу. Суттєво ускладнює це завдан- ня “мокра” консервація вугільних шахт та підтоплення поверхні, що її су- проводжує. Вивчення техногенного впливу вуглепромислового комплексу на геологічне се- редовище : звіт Східного державного регіонального геологічного підприємства “СхідДРГП” про геологічне вивчення надр / Г. Задара та ін. – № 8-69/12. – Луганськ, 2003. – 100 с. Виноградов А. П. О происхождении вещества земной коры. – М. : Геохимия, 1961. – № 1. – С. 3–29. Еколого-геохімічна оцінка забруднення ґрунтів, донних відкладів, ґрунтових вод : методичні рекомендації. – К. : ДГП “Геоінформ”, 1998. – 33 с. Оценка воздействия на окружающую среду (ОВОС) Стахановского региона в связи с закрытием восьми угольных шахт : комплексный проект инженерной за- щиты Стахановского региона в связи с закрытием группы шахт / УкрНИИЭП. – № 0199U001238. – Харьков, 1999. – 519 с. Сивоконь А. А. Изучение качества отходов углеобогащения с целью определе- ния возможности их использования для производства строительных материалов. – Луганск, 1989. – 68 с. Современное состояние проблемы образования и накопления промышленных отходов в Украине / А. М. Касимов, А. А. Романовский, А. В. Носова, А. М. Кова- ленко // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки : зб. наук. пр. / УкрНДІЕП. – Х. : Райдер, 2008. – С. 23–35. Удалов И. В. Динамика изменения техногенного прессинга на почвенный пок- ров на примере Стахановского региона Луганской области // Геологія – географія – екологія : зб. наук. пр. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. – № 882. – С. 212–216. Стаття надійшла 14.02.12 109 Ihor UDALOV ESTIMATION OF INFLUENCE OF COAL MINES ON THE STATE OF SOILS OF LUHANSK REGION Characterized are changes in the geological environment due to the influence of me- tallurgical, chemical and coal-mining industry in the Luhansk region. The analysis of the work was performed during the period from 1961 to 2007. The influence of man-made coal-mining complex in the geological environment was studied. The results of the deter- mination of anthropogenic soil pollution areas of industrial and mining enterprises of Lu- hansk region were cited. The background content of elements in soils was determined for 34 elements. Haloes were identified as industrial pollution of the geological environment. The basic elements of soil contaminants of the study area were substantiated. The total indices of contamination for soil waste coal-producing region of the complex were cal- culated. Comparison with the natural background of intensity of technogenic anomalies was made. It is established that the maximum contamination is confined to sites bottom of mining and industrial processing plants, refineries, located in the region. Recommenda- tions were given for implementation of the forecast changes in soil and environmental conditions in the region, due to the “wet” coal mines in the conservation area.

Оцінка впливу вуглевидобувних підприємств на стан ґрунтів Луганської області

Репозитарії

Схожі ресурси