Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України
Розглянуто науково-промислові аспекти освоєння геотермальних енергоресурсів України. Проаналізовано геологічні, технічні, технологічні, соціальні та економічні питання, що дають змогу надати загальну промислову оцінку розвитку геотермальної енергетики. Сформульовано науково-технічні задачі ефек...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Геодинаміка |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60669 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України / Ю.П. Стародуб, В.М. Карпенко, В.М. Стасенко, М.С. Нікорюк, О.В. Карпенко, В.Л. Рибчак // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 95–105. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60669 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-606692014-04-19T03:01:32Z Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України Стародуб, Ю.П. Карпенко, В.М. Стасенко, В.М. Нікорюк, С.М. Карпенко, О.В. Рибчак, В.Л. Геофізика Розглянуто науково-промислові аспекти освоєння геотермальних енергоресурсів України. Проаналізовано геологічні, технічні, технологічні, соціальні та економічні питання, що дають змогу надати загальну промислову оцінку розвитку геотермальної енергетики. Сформульовано науково-технічні задачі ефективного використання геотермальних енергоустановок (ГТЕУ) типу “труба в трубі”, що дозволять використовувати ці ГТЕУ у всіх геотермальних активних зонах України з повною екологічною безпекою. Оцінку видобувних геотермальних енергоресурсів виконано з урахуванням існуючих технічних можливостей. Рассмотрены научно-промышленные аспекты освоения геотермальных ресурсов Украины. Проанализированы геологические, технические, технологические, социальные и экономические вопросы, которые позволяют дать общую промышленную оценку развитию геотермальной энергетики. Сформулированы научно-технические задачи эффективного использования геотермальных энергоустановок (ГТЭУ) типа “труба в трубе”, что позволяет использовать эти ГТЭУ во всех геотермальных активных зонах Украины с полной экологической безопасностью. Оценка добываемых энергетических ресурсов выполнена с учётом технических возможностей. The article deals with scientific and industrial aspects of the development of geothermal resources in Ukraine. Geological, technical, technological, social and economic aspects were analyzed that can provide a general assessment of the commercial development of geothermal energy. Formulated scientific and technical tasks of efficiently use geothermal power plants (HTEU) type “tube in tube” that will use data HTEU all active geothermal areas of Ukraine with full environmental safety. Evaluation of extractive energy resources performed, taking into account existing technical capabilities. 2012 Article Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України / Ю.П. Стародуб, В.М. Карпенко, В.М. Стасенко, М.С. Нікорюк, О.В. Карпенко, В.Л. Рибчак // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 95–105. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1992-142X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60669 536.242 uk Геодинаміка Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геофізика Геофізика |
| spellingShingle |
Геофізика Геофізика Стародуб, Ю.П. Карпенко, В.М. Стасенко, В.М. Нікорюк, С.М. Карпенко, О.В. Рибчак, В.Л. Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України Геодинаміка |
| description |
Розглянуто науково-промислові аспекти освоєння геотермальних енергоресурсів України.
Проаналізовано геологічні, технічні, технологічні, соціальні та економічні питання, що дають змогу
надати загальну промислову оцінку розвитку геотермальної енергетики. Сформульовано науково-технічні задачі ефективного використання геотермальних енергоустановок (ГТЕУ) типу “труба в трубі”,
що дозволять використовувати ці ГТЕУ у всіх геотермальних активних зонах України з повною
екологічною безпекою. Оцінку видобувних геотермальних енергоресурсів виконано з урахуванням
існуючих технічних можливостей. |
| format |
Article |
| author |
Стародуб, Ю.П. Карпенко, В.М. Стасенко, В.М. Нікорюк, С.М. Карпенко, О.В. Рибчак, В.Л. |
| author_facet |
Стародуб, Ю.П. Карпенко, В.М. Стасенко, В.М. Нікорюк, С.М. Карпенко, О.В. Рибчак, В.Л. |
| author_sort |
Стародуб, Ю.П. |
| title |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України |
| title_short |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України |
| title_full |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України |
| title_fullStr |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України |
| title_full_unstemmed |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України |
| title_sort |
аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів україни |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Геофізика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60669 |
| citation_txt |
Аспекти оцінки та освоєння геотермальних ресурсів України / Ю.П. Стародуб, В.М. Карпенко, В.М. Стасенко, М.С. Нікорюк, О.В. Карпенко, В.Л. Рибчак // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 95–105. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Геодинаміка |
| work_keys_str_mv |
AT starodubûp aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni AT karpenkovm aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni AT stasenkovm aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni AT níkorûksm aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni AT karpenkoov aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni AT ribčakvl aspektiocínkitaosvoênnâgeotermalʹnihresursívukraíni |
| first_indexed |
2025-07-05T11:45:31Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:45:31Z |
| _version_ |
1836807285419016192 |
| fulltext |
Геофізика
© Ю.П. Стародуб, В.М. Карпенко, В.М. Стасенко, М.С. Нікорюк,
О.В. Карпенко, В.Л. Рибчак, 2012
5
УДК 536.242 Ю.П. Стародуб1, В.М. Карпенко2, В.М. Стасенко3,
М.С. Нікорюк4, О.В. Карпенко5, В.Л. Рибчак2
АСПЕКТИ ОЦІНКИ ТА ОСВОЄННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Розглянуто науково-промислові аспекти освоєння геотермальних енергоресурсів України.
Проаналізовано геологічні, технічні, технологічні, соціальні та економічні питання, що дають змогу
надати загальну промислову оцінку розвитку геотермальної енергетики. Сформульовано науково-
технічні задачі ефективного використання геотермальних енергоустановок (ГТЕУ) типу “труба в трубі”,
що дозволять використовувати ці ГТЕУ у всіх геотермальних активних зонах України з повною
екологічною безпекою. Оцінку видобувних геотермальних енергоресурсів виконано з урахуванням
існуючих технічних можливостей.
Ключові слова: геотермальні ресурси; науково-промислові аспекти; геофізика; техніка;
технологія; ефективність; видобування.
Вступ
Геотермальна енергетика надає невичерпне,
екологічно чисте і найдешевше серед відомих від-
новлюваних джерело теплової енергії для сус-
пільства. Освоєнням геотермальних ресурсів зай-
маються більш ніж 70 країн світу.
Проблема. В Україні напрям освоєння гео-
термальної енергії не розвивається, але економіч-
них, геологічних і соціальних підстав для осво-
єння геотермальних ресурсів більше, ніж у ба-
гатьох країнах світу, про що свідчить аналіз робіт
([Національний…, 2007; Галузева…, 2009;
Рекомендації…, 2009; Енергетична…] та ін.).
Основними підставами є:
1 – рівень розвитку важкого машинобудування
в Україні, який надає можливість виготовляти не-
обхідні технічні засоби та матеріали для буріння
глибоких геотермальних свердловин;
2 – наявність геотермальних активних зон на
густонаселених територіях (схід і захід країни,
Крим);
3 – максимальний термін окупності геотер-
мальних енергетичних установок (ГТЕУ) не пере-
вищує п’яти років;
4 – у житлово-комунальному господарстві
споживається 70 млн. тонн всіх видів умовного
палива (у.п.), тобто близько 30 % загального
споживання палива в Україні [Енергозбережен-
ня…, 2006];
5 – безризикове буріння 1 геотермальної свер-
дловини за теплом еквівалентне успішній газовій
свердловині з дебітом 27,4 тис. м3/добу;
6 – фізична зношеність ТЕЦ і теплових мереж
на 70 % вимагає немалих капіталовкладень на
оновлення морально застарілих газових котелень
[Шевцов та ін., 2010];
7 – пряма щорічна економія природного газу
власного видобутку на рівні 8,5–10 млрд. м3 дасть
змогу удвічі збільшити випуск товарів на його
основі [[Енергозбереження…, 2006];
8 – енергоємність національного продукту в
Україні сьогодні становить 0,63 кг у.п./дол., а, зо-
крема, в Німеччині – 0,26 кг у.п./дол. [Key…, 2001];
9 – викиди в атмосферу від згорання 70 млн.
тонн у.п. досягають 45 г/МДж CO2, тоді як
витрати 394,7 г умовного палива на вироблен-
ня 1 кВт-год електроенергії [Енергозбережен-
ня…, 2006];
10 – споживання населенням 37,7 млрд. кВт-
год (25,6 %), комунально-побутовим господарс-
твом – 24,5 млрд. кВт-год (16,6 %) та сільським
господарством – 3,4 млрд. кВт-год (2,3 %) від за-
гальної кількості виробленої електроенергії [Енер-
гозбереження…, 2006] можна перевести на гео-
термальне джерело енергії, навіть для ККД тепло-
електричних елементів до 7÷9 %, оскільки надій-
ність, стабільність, автономність, довговічність цих
елементів безперечні, а витрат на відновлення
палива для геотермальної енергії не потрібно.
Питання забезпечення населення тепловою і
електричною енергією за рахунок використання
геотермальних ресурсів в Україні розглянуто у
статті.
Геолого-промислові аспекти
освоєння геотермальних ресурсів в Україні
Теплова енергія Землі, зазначено в [Національ-
ний…, 2007], є геоенергетичним ресурсом. Гео-
енергетичні ресурси України на проектних глиби-
нах характеризуються теплофізичними параметра-
ми Землі, а саме температурами і густинами те-
плового потоку (ГТП), що наведені на картах
(рис. 1 і 2).
За даними про ГТП побудовано карту густини
геоенергетичних ресурсів у тоннах умовного
палива на один квадратний метр, які може
видобути водяна геоциркуляційна система з
температурою носія не нижче ніж 60 °С та його
поверненням у надра з Т~20°С. Загальні
геоенергетичні ресурси України (визначені на цей
час), приблизно в 20 разів перевищують усі запаси
горючих копалин на її території. На деяких
площах вони досягають 10 т у.п./кв.м, що пе-
ревищує запаси енергії, які можна видобути з
великого родовища нафти чи газу. Геоенергетичні
ресурси, придатні для практичного використання
шляхом одержання пари (електричної енергії) без
додаткового нагрівання, розвідані у Закарпатті та
на окремих територіях у Криму.
95
Геодинаміка 2(13)/2012
96
З аналізу карти (рис. 1) видно, що найперс-
пективнішими для розвитку геотермальної енер-
гетики в Україні є східний регіон, Крим і західний
регіон. Крім активніших геотермальних зон для
розміщення ГТЕУ в цих регіонах, останні мають
ще дві головні позитивні для розвитку геотер-
мальної енергетики особливості, а саме розвине-
ність промисловості та найбільшу частину чи-
сельності населення України, що підтверджують
карти, наведені на рис. 3 і 4.
Рис. 1. Карта розподілу температур гірських порід на глибині 3000 м на території України
[Національний…, 2007]
Рис. 2. Карта розподілу густини теплового потоку на території України
[Національний…, 2007]
Геофізика
97
Рис. 3. Карта розподілу густоти населення на території України [Національний…, 2007]
Рис. 4. Карта розподілу промисловості на території України [Національний…, 2007]
З наведеної інформації можна зробити такі
висновки.
1. На сході України найперспективнішими ре-
гіонами щодо розвитку на їх території геотер-
мальної енергетики є: Луганська, Харківська, До-
нецька, східна частина Дніпропетровської області
(близько 12 млн. ос.) з глибинами свердловин для
ГТЕУ до 3000 м; західна частина Дніпропетров-
Геодинаміка 2(13)/2012
98
ської, Полтавська, Чернігівська та Сумська
(близько 5,37 млн. ос.) області з глибинами
свердловин для ГТЕУ до 3500 м.
2. На заході країни перспективні щодо роз-
витку геотермальної енергетики регіони: Львівсь-
ка, Івано-Франківська, Чернівецька та Закар-
патська області (близько 6,2 млн. ос.) з глибинами
свердловин для ГТЕУ до 3000 м.
3. На півдні України перспективні для роз-
витку геотермальної енергетики області –
Одеська, Миколаївська, Херсонська і весь Крим-
ський півострів (приблизно 7,5 млн. ос.), де сверд-
ловини для ГТЕУ матимуть глибини до 3000 м.
4. Споживачами теплової енергії від найеко-
номічніших ГТЕУ в наведених областях будуть
31 млн. ос.. Для іншого населення чисельністю
17 млн. ос. вартість ГТЕУ буде більшою, оскільки
свердловини будуть мати більшу глибину (до
3500 м) і за однакових затрат на матеріали шляхом
зменшення продуктивної теплової потужності
кількість свердловин просто зростатиме, а термін
окупності ГТЕУ в малоактивних геотермальних
зонах збільшуватиметься.
Геолого-промислова задача – виконати гео-
лого-промислову оцінку геотермальних ресурсів
України:
1) виконати оцінку видобувних запасів тепло-
вої енергії екологічно ізольованими (закритими)
технологіями;
2) виконати оцінку видобувних запасів тепло-
вої енергії екологічно ізольованими (відкритими)
технологіями, зокрема на обводнених родовищах
нафти і газу.
Фізико-технологічний аспект
освоєння геотермальних ресурсів
Фізичні можливості генерації теплової енергії
геологічним середовищем (ГС) у межах території
України оцінюють з використанням інформації
про розподіл теплофізичних параметрів ГС, що
наведені на рис. 1 та 2, термокаротажних даних та
даних досліджень температурних режимів у про-
бурених свердловинах.
Так, в [Національний…, 2007] зазначено таке:
Густина теплового потоку – це кількість тепла,
що виноситься з надр на поверхню за одиницю
часу на одиницю площі. Вона вимірюється у
мВт/м2 і визначається як результат множення гео-
термічного градієнта у певному інтервалі глибин
на теплопровідність порід цього інтервалу. На
території України густина теплового потоку змі-
нюється від 25–30 до 100–110 мВт/м2. Темпера-
тури на глибині 1 км змінюються від 20 до 70 °С, а
на глибині 3 км – від 40 до 135 °С. Розподіл тепло-
вих потоків тісно пов’язаний з особливостями
геологічного розвитку регіонів та їх тектонікою.
Глибинний тепловий потік (ГТП) визначається як
спостережений тепловий потік, відкоригований з
урахуванням численних близьких до поверхні
впливів: палеоклімату, руху підземних вод із вер-
тикальною складовою, геологічних структур, що
зумовлюють негоризонтальне залягання повер-
хонь розділу порід із різною теплопровідністю,
молодих насувів, накопичення молодих осадових
відкладів тощо. Карта ГТП показує розподіл його
фонових (35–50 мВт/м2) і аномальних
(60–130 мВт/м2) величин на території України.
Однак виконані дослідження регіональних мо-
жливостей геотермальних зон з підвищеними
температурними градієнтами генерувати теплову
енергію, основані на даних досвіду буріння сверд-
ловин на нафту і газ з глибиною понад 3000 м,
показують, що теплові потоки є більшими, і
питаннями освоєння геотермальних ресурсів на
Україні слід займатися активніше, ніж це роблять
установи сьогодні.
Так, з досвіду буріння свердловин у регіонах з
підвищеною геотермальною активністю (на сході
та заході країни) відомо, що глинистий буровий
розчин (б/р) на водній основі густиною
1500p кг/м3 в процесі циркуляції обсягом
0,02w м3/с під час промивання свердловини
виходить нагрітим з свердловини до температури,
яка коливається в межах 30 60вихТ 0С, а на вибої
3500L м б/р, рухаючись у бурильних трубах,
нагрівається до температури 100вибТ 0С при
вхідній температурі 18вхТ 0С. Цей факт дає
змогу оцінити середню густину теплового потоку
від стінок бурильної колони (БК) до б/р масою
30m кг, що рухається в БК від устя до вибою, за
такою формулою
4
p
p p p
бт бт
U d V
n c T
t S L
, (1)
де p pU mc T – зміна внутрішньої енергії б/р
від устя до вибою, Дж; 0бтS dVt – площа
внутрішніх стінок БК, що нагріває б/р, м2; 0 1t –
одиниця часу, с; /бтt L V – час руху б/р у БК від
устя до вибою, с; бтV w s – швидкість руху б/р у
БК, м/с;
2
4бт
d
s
– площа перетину БК, м2;
2190pc – питома теплоємність б/р, Дж/кг0С;
виб вхT Т Т – температура нагрівання б/р, 0С;
0pm w t – маса б/р, що рухається від устя до
вибою, кг; 0,12d – внутрішній діаметр БК, м.
За формулою (1) густина теплового потоку
дорівнює
1
0.12 1,77
2190 1500 100 18 4,1
4 3500рn кВт/м2,
а за визначенням [Національний…, 2007] густина
теплового потоку на вибої
Геофізика
99
1
100 18
2,5 0,059
3500
виб вх
p
T T
n
L
Вт/м2,
де 2,5 – теплопровідність ГС, Вт/м/0С.
Внутрішня енергія на виході з БК на вибої
дорівнює
62190 30 100 18 5,4 10рU Дж.
А оскільки ця енергія видається б/р з БК
щосекунди, то загальна потужність теплового
потоку від ГС до всього б/р, що міститься у
просторі БК у кількості 40 м3 (масою 60 000 кг),
становить 5,4 МВт.
Ставляться дві науково-технічні задачі:
перша – пояснити реальну середню густину те-
плового потоку 4,1 кВт/м2;
друга – підняти на поверхню теплову енергію в
кількості більш ніж 5,4 МДж, оскільки на сьо-
годні на усті вільна теплова потужність б/р з
температурою 47 0С тільки на рівні
р p вих вхN c m Т Т , Дж (2)
2190 30 47 18 1,9рN МДж.
Аналіз залишеної у свердловині геотермальної
енергії кількістю близько 4 МВт, що зосереджу-
ється в замкненому процесі теплообміну між тим
б/р, що опускається, і тим б/р, який піднімається
вгору попри стінки бурильної колони під час
промивання свердловини, дозволив розробити
модель ГТЕУ і технологію спорудження геотер-
мальних свердловин, за якою можна отримувати
на земній поверхні енергоносій із заданою
температурою.
На рис. 5 наведено теоретичні та експеримен-
тальні характеристики розподілу температур у б/р
під час його циркуляції у свердловині № 189
Карадаг [Кулиев и др., 1968] з глибиною вибою
L=3765 м. Термометрія зареєструвала встановлену
температуру б/р: на вибої 85pmТ 0С після спуску
колони, а після промивання свердловини темпе-
ратура на вибої встановилася =70 pmТ 0С, на усті
=18 p бтТ
0С у бурильних трубах і 33 p отТ 0С в
обсадних трубах після промивання.
Рис. 5. Характеристики розподілу
температур у просторі бурильних трубах (БТ)
і обсадних трубах (ОТ) під час прямої
циркуляції б/р у кількості 0,02 м3/с
Враховуючи параметри глинистого б/р: густи-
ну 1500p кг/м3; питому теплоємність 2190pc
Дж/кг0С; коливання продуктивності бурових насо-
сів 0,02 0,04 w м3/с (розглянуто мінімальну про-
дуктивність); встановлену температуру його на
вибої =70 pТ
0С і температуру на усті в БК
18 p бтТ 0С під час промивання свердловини;
геотермальний температурний градієнт ГС
χ1 =0,0221 0С/м, можна оцінити на стінках БК фак-
тичну густину геотермального теплового потоку,
що нагріває б/р у БТ на
1 – 70 18 52p p бтТ Т Т 0С,
який щосекунди на вибої передає у міжтрубний
простір теплову енергію у кількості
1 0 2190 1500 0,02 52 1 3,4p p pQ c w T t МДж,
або 3,4 МВт. Тоді за формулою (1)
2
70 180.12
2190 1500 1,77 2,4
4 3765рn
кВт/м2.
Для температурного градієнта χ2=0,033 0С/м,
характерного для активних геотермальних зон
України, тепловий потік від ГС до цього б/р
становить
2 2p p p p бтN c w L Т ,
2 2110 1500 0,02 0,033 3765 18 1 6,725pN МВт.
Для температурного градієнта 0,033 0С/м за-
гальний тепловий потік від ГС до енергоносія –
води густиною B 1000 кг/м3 на проектній гли-
бині L=3500 м становить
2B В B p бтN c w L Т ,
4190 1000 0,02 0,033 3500 18 8,17BN МВт.
Збільшення діаметра обсадних труб від 299 мм
до 377 мм збільшить площу теплообміну в свер-
дловині в 1,26 разу, тобто середня потужність
ГТЕУ на глибинах 3500 м становить
1,26GT BN N ,
8,17 1,26 10,3GTN МВт.
Враховуючи тепловий еквівалент від спалю-
вання 1 м3 газу (32 500 кДж/м3), ГТЕУ дорівнює
газовій свердловині продуктивністю 27,4 тис.м3 за
добу (для порівняння: середній дебіт газової свер-
дловини в Україні близько 20 тис.м3/добу).
Техніко-технологічний аспект освоєння
геотермальних ресурсів
Спорудження ГТЕУ починається із землевід-
ведення і підготовки ділянки для встановлення на
ній бурової установки з необхідним комплектом
обладнання в межах площі 1 га. Оскільки геотер-
мальні свердловини на потужність, більшу за 5
МВт, вимагають збільшення діаметрів труб для
заданої глибини L=3000–3500 м, то раціонально
використати наявний буровий інструмент для
буріння свердловин за конструкцією: (напрям-
лення – кондуктор – обсадна колона – експлуата-
ційна колона)
Геодинаміка 2(13)/2012
100
590 540
. : 25 . :1000
508 478
445
: 3500 150 : 3500
377
Hапр L Kонд L
OK L ЕK L
Досвід буріння у різних частинах світу гли-
боких і надглибоких свердловин з аналогічними
конструкціями висвітлено у роботі [Булатов и др.,
1979], зокрема, і в Україні, де свердловини бурили
буровими установками (б/у) типів Уралмаш 3Д,
Уралмаш 4Е вантажопідйомністю 225 тонн.
Для спорудження геотермальних свердловин
на потужність близько 10 МВт в роботі [Карпенко
и др., 2007] автори запропонували комплектацію
силових агрегатів бурових установок 6-го класу,
наведену на рис. 6.
Оскільки загальні та щорічні обсяги буріння
геотермальних свердловин дорівнюватимуть і
навіть перевищуватимуть фонд експлуатаційних
газових свердловин, то використання б/у 6-го
класу, парк яких в Україні налічує 120 од., і
якими буряться свердловини на нафту і газ,
зросте мінімум удвічі. До того ж основними
характеристиками наявного парку б/у 6-го класу
є: зношеність б/у на 80 %; моделі б/у морально
застарілі, всі вони іноземного виробництва, а
поступово замінюючи їх, можна успішно вико-
ристовувати запропоновані силові агрегати
КБО-250/300 для буріння свердловин на нафту і
газ завглибшки до 5000 м.
Рис. 6. Комплект силового бурового обладнання для спорудження геотермальних свердловин
(б/у типу КБО-250/300 – комплект бурового обладнання номінальною вантажопідйомністю
250 тонн і максимальною 300 тонн)
Геофізика
101
Особливостями конструкції моделі КБО-250/
300 є те, що більшість силових агрегатів виготов-
ляють в Україні, а лебідка типу ЛБ-650Е
забезпечує абсолютну надійність роботи з обсад-
ними і бурильними колонами завдяки викорис-
танню у її складі АРПД-6 – автоматичного
регулятора подачі долота з глобоїдним черв’ячним
самогальмівним редуктором. В імпортних і
вітчизняних (м. Стрий, з-д “Діскавері – бурове
обладнання”) сучасних моделях б/у в складі АРПД
використовують циліндричні редуктори і механізм
подачі працює за системою Г-Д з динамічним
гальмуванням, що не відповідає абсолютній
надійності.
Функціональними особливостями моделі КБО-
250/300 є автоматизоване управління і оптимізація
процесу буріння, що забезпечує необхідну верти-
кальність стовбура свердловини, збільшену в
1,5–1,8 разу стійкість доліт (PDC) на вибої за
рахунок АРПД-6, мінімальну вартість 1 м буріння
[Дудля та ін., 2005].
Економічними особливостями моделі КБО-
250/300 є те, що складові частини лебідки ЛБ-
650Е разом з силовим і допоміжним приводами
серійно виробляються в Україні, що забезпечує
швидке виготовлення конструкції за мінімальні
кошти. Тільки бурові насоси є покупними виро-
бами на міжнародному ринку бурового обладнан-
ня. Вартість моделі КБО-250/300 у 3–4 рази менша
за вартість аналогів на ринку б/у такого класу.
Основні складові вартості ГТЕУ наведено у табл. 1.
Використання теплової енергії від ГТЕУ для
генерації електричної енергії має теж реальну со-
ціально-економічну перспективу, незважаючи на
малий ККД теплоелектричних елементів (3÷5 %
для температур до 120 0С і 6÷8 % для температур
до 250 0С), оскільки в теплий сезон геотермальна
енергія може переходити на максимальну гене-
рацію електричної енергії.
У табл. 2, як приклад, наведено теплоелек-
тричні модулі (ТЕМ) виробництва всесвітньо відо-
мої фірми KRYOTHERM, які можна використо-
вувати в ГТЕУ для перетворення теплової енергії
на електричну.
Таблиця 1
Вартість складових частин ГТЕУ
№
з/п
Складова витрат Одиниця
вимірюв.
Кількість Вартість,
тис. грн.
Загальна вартість,
тис. грн.
1 Обсадні труби тонна 350 50 17500
2 Експлуатаційні труби тонна 80 50 4000
3 Час СПО год. 3000 3,5 10500
4 Метр буріння метр 3500 7,5 26250
5 Матеріали ум. од. 500 10 5000
6 Термоелементи дес. шт. 258 752 1552
7 Загалом 64800
Таблиця 2
Технічні дані та вартість теплоелектричних модулів Пельтьє (станом на 17.02.2006 р.)
Ціна (USD)
Q max,
Вт
U max,
В
I max,
А
ΔT
max, 0С
Модуль за 1–9
шт.
за 30–24 шт.
36 16,1 3,6 71 SNOWBALL-71 13,0 11,1
65 16,7 6,3 74 FROST-74 17,9 15,5
80 16,1 8,0 71 HAIL-71 24,9 21,0
120 24,6 7,9 69 DRIFT-1,15 28,5 24,5
223 15,5 23,4 68 TB-127-2,2-0,95 62,5 53,0
310 24,6 20,6 69 TB-199-2,0-0,9 75,2 69,5
Компанія Komatsu [Хиромаса и др., 2009] ви-
готовляє ТЕМ з ККД більше ніж 8 % для
температур гарячої сторони 270 0С (див. рис. 7).
Робота фірми “СмС тензотерм Рус” зосередже-
на на створенні первинних напівпровідникових пе-
ретворювачів на основі сульфіду самарію (СмС),
що підвищує ККД ТЕМ у 2–3 рази. Вже нині цей
показник наближається до 40–50 % [Каминский и
др., 2006; Messerle et al., 2003]. На рис. 8 наведено
порівняльні характеристики ККД найкращого
ТЕМ, основаного на ефекті Зеєбека, ТЕМ Bi-Te і
на основі властивостей сульфіду самарію.
Рис. 7. Термоелектричний модуль Bi-Te
компанії Komatsu: а – зовнішній вигляд;
б – характеристики вихідної потужності, ККД
залежно від температури гарячої сторони
Геодинаміка 2(13)/2012
102
Рис. 8. Характеристики ККД залежно від
температури гарячої сторони для сучасних
промислових ТЕМ (нижня характеристика) і
ТЕМ на основі СмС
Наведені вище матеріали дають змогу
поставити такі наукові й техніко-технологічні
задачі:
перша – розроблення технології буріння гео-
термальних свердловин збільшених діаметрів;
друга – розроблення технічних засобів переда-
вання на поверхню і прямого перетворення
теплової енергії на електричну;
третя – розроблення технологій ефективного
використання геотермальної енергії на земній
поверхні – збільшення ККД ТЕМ.
Прикладом одного з можливих сьогодні роз-
в’язків третьої задачі може бути спільне викорис-
тання ГТЕУ з міні-піролізними плазмопаровими
установками [Плазменная…, 2012; Messerle et al.,
2003], питомі електричні витрати яких
~3 кВт-год/кг і перетворюють (при температурі
1000÷2000 0С) 90 % вугілля з теплотворністю до
28 МДж/кг (Україна видобуває 82 млн. тонн ву-
гілля на рік [Messerle et al., 2003]) на синтез-газ
(синтетичний метан) теплотворністю до 16 МДж/м3,
виділяють 50 % теплової променевої енергії зі
зменшеним викидом шкідливих речовин у дов-
кілля. Плазмотрон нагріває поверхні до темпера-
тур понад 1000 0С, що реально підвищує ККД
генерації електроенергії ТЕМ до 25÷30 %.
Оскільки будівництво нових житлових ком-
плексів з автономним теплом, будинків, басейнів,
теплиць передбачає буріння куща геотермальних
свердловин, то після створення перших двох
ГТЕУ потужністю до 10 МВт з сумарною елек-
тричною енергією 1 МВт (для сучасних ТЕМ з
ККД 5 %), наступні свердловини буритимуться з
використанням електроенергії від ГТЕУ.
Економічний аспект
освоєння геотермальних ресурсів
Однією з основних проблем української еко-
номіки є висока енергоємність ВВП, що, за даними
Міжнародного енергетичного агентства, становить
0,546 кг нафтового еквіваленту на 1 дол. США. Цей
показник в 2,6 разу перевищує рівень енер-
гоємності ВВП розвинених країн світу (0,21 кг на
1 дол. США) [Галузева…, 2009; Key…, 2001].
Наявна енергетична стратегія в Україні –
пошук, розвідка, видобування, постачання для
спалювання газу, вугілля, мазуту та інших при-
родних ресурсів у теплокомунальному господар-
стві – не змінюється з заміною вказаного палива
на біо- і рослинне паливо, що: по-перше, забруд-
нює довкілля; по-друге, вироблення енергетичної
сировини для енергоспоживання не зменшує
енергоємність ВВП; і по-третє, таке використання
енергоресурсів залишається небезпечним для
здоров’я людини.
Економічна ефективність геотермальної енер-
гетики для України у цій статті переважно оці-
нюється порівнянням відношень кількості генеро-
ваної теплової енергії до витрат на генерацію цієї
енергії за рахунок споживання газу (у.п. взагалі) у
теплокомунальному господарстві. Це пояснюється
тим, що ця сфера соціально-орієнтованої економіки
найважливіша для захисту здоров’я населення та
економіки держави через залежність від імпорту
енергетичної сировини та фінансового капіталу на
реформування фізично зношених і морально за-
старілих основних засобів генерації і передавання
тепла для житлових і адміністративних будинків, і
потребує загальної реконструкції і реформування.
Економічний стан та його зміна у сфері тепло-
вої енергетики в Україні визначається такими
основними показниками.
Джерела теплової енергії
1. Геологічні умови, з великими геотермаль-
ними ресурсами у густонаселених областях краї-
ни, характеризуються градієнтами температур
0,03÷0,05 0С/м і теплопровідністю гірського маси-
ву (вапняк тонкозернистий є основним літотипом
гірської породи на сході країни у межах глибин
від 3000 до 3500 м).
Відсутні витрати на пальне.
2. Паливо, зокрема природний газ в обсязі
8,5÷10 млрд. м3 [Key…, 2001; Шевцов та ін., 2010],
видобувається і спалюється у 82 % котелень, що
наведені у табл. 3 і генерують теплову енергію, з
якої 2,1 млрд. м3 [Шевцов та ін., 2010] втрачається
під час її транспортування до споживача, загальна
ситуація з використання палива для генерації
теплової енергії в Україні. Собівартість теплової
енергії [Шевцов та ін., 2010] – 35×109 грн., а
витрати населення на неї дорівнюють
686×10×106=6,86×109 грн.
Встановлена потужність котелень – в межах
3÷12 МВт [Рекомендації…, 2009] .
Вартість природного газу в Україні становить
100÷400 дол. США за 1000 м3, або 800÷3200 грн.
за 1000 м3 (курс: 8 грн за 1 дол. США) [Про
затвердження…, 2010а, 2010б].
Техніка генерації і перетворення теплової
енергії
3. Наявність вітчизняного важкого машино-
будування, що виготовляє всі необхідні технічні
засоби для споруджування глибоких геотермаль-
них свердловин для ГТЕУ з потужністю теплової
енергії 5÷14 МВт/св.
Bi-Te
СмС
ТЕМ Зеєбека
Геофізика
103
4. Наявність вітчизняного електронного ма-
шинобудування, здатного виготовляти ТЕМ для
ГТЕУ на потужність 0,45÷0,9 МВт/св з ККД
7÷9 %, у перспективі з ККД 40÷50 %.
5. Наявна теплогенераторна технологія,
основана на використанні котелень, наведених у
табл. 3, має: технологічний ККД на рівні 40÷50 %,
який складається з ККД генерації теплової енергії
у газових котельнях 65÷72 % і ККД її постачання
до споживача 65÷82 % (втрати 18–35 %) [Шевцов
та ін., 2010; Рекомендації…, 2009].
Таблиця 3
Генератори теплової енергії в Україні
[Рекомендації…, 2009]
№
з/п
Кількість
котелень Загальна Міста Села
1 Загальна 26 938 17 219 9 719
2 На газі 16 103 11 603 4 500
3 На твердому
паливі 9 979 5 106 4 837
4 На рідкому
паливі 708 429 279
5 Кількість
котлів 65 161 46 543 18 618
6 Кількість
котлів, старших
за 20 років
15 641 12 308 3 333
7 Сумарна
потужність
Гкал/год
145 920 127 291 18 629
Ринок споживання теплової енергії.
Цей ринок оцінюється так [Енергетична…]:
6. Будинки житлового фонду (діючий і про-
ектний), побудованого у 60–70-ті роки, оцінено у
72 млн. м2 [Шевцов та ін., 2010] або 216 млн. м3.
7. Будинки адміністративного фонду оціне-
но у 57,3 млн. м2 [Шевцов та ін., 2010], або
172 млн. м3.
З урахуванням [Теплотехника, 1976, с. 358],
для створення температури +25 0С (при -20 0С
зовнішнього повітря) у квартирі загальним
об’ємом W=300 м3 необхідні витрати теплової
енергії за 1 с для різниці температури
ΔТ=25+20=45 0С у кількості
300(25 20)
0, 49 6, 6
1GT
W T
N q
t
кВт,
тобто за сезон (3600·24·180=15,55·106 с) для нор-
мального теплового режиму в будинку на 1 м3
потрібно
3 66, 6 10 15, 55 10 / 300 102, 6Q ГДж/м3.
Оплата 172+216=388 млн. м3 за відповідними ці-
нами 211,9 грн/1 ГДж [Постанова…, 2011] та
50 грн/ГДж становитиме
(172·211,9+216·50)·106 =(36,45+10,8)·109=
=47,25×109 грн.
8. Сільське господарство. Тваринництво і рос-
линництво
У структурі енергоспоживання тваринницьких
ферм [Корчемний, 2001] частка прямих енерго-
витрат на створення та підтримання оптимального
мікроклімату в приміщеннях становить 40–90 %.
Так, загальна енергоємність утримання цілий рік
корови на фермі традиційного типу становить
30 578,9 МДж/рік, а на комплексно-механізованій
– 30 492,2 МДж/рік, що еквівалентно близько
1000 м3/гол./рік [Корчемний, 2001]. На виро-
щування молодняка великої рогатої худоби до
загального енергоспоживання додаються ще 70 %.
Загальна кількість голів великої рогатої худоби
сягає 6,95 млн. голів, свині – 6,46 млн. голів
[Энергосберегающее…, 2004]. Енергоспоживання
для виробництва свинини і яловичини від-
різняється мало. Загальне споживання газу
оцінюється рівнем
1000·(6,95+6,46)·106 =13,41 млрд.м3/рік,
а з урахуванням молодняка 22,8 млрд. м3/рік.
У структурі птахівництва нараховано близько
230 млн. голів (за даними Інституту птахівництва
НААН у 2011 р.). На одну голову витрачається 50
МДж/рік теплової енергії і 5–8 МДж електричної
[Энергосберегающее…, 2004; Микроклимат…,
1986]. Загальне споживання газу сягає
230·106·50·106 /(32,5·106)=353,8 млн. м3/рік.
У собівартості овочевих культур, вирощуваних
у зимових теплицях, витрати на обігрів і елек-
троенергію сягають 60–70 %. Загальна площа те-
плиць в Україні – 5–6 тис. гектарів [Ткач, 2009].
Залежно від конструкції теплиць річні витрати
газу коливаються на рівні 50–80 м3/м2. Витрати
газу 80·6·107=4,8 млрд м3/рік.
НКРЕ постановою від 30.04.2010 р. № 517
затвердила граничний рівень ціни на природний
газ на рівні 1992,80 грн. за 1000 м3, а постановою
від 30.11.2010 р. № 1590 на рівні 2187,20 грн. за
1000 м3. Ціну визначено без урахування ПДВ.
Вартість необхідної теплової енергії для
тваринництва і рослинництва становить
2187,20·(13,41+0,7·13,41+4,8+0,3538)·106=
=61,13·109 грн./рік.,
а кількість спалюваного газу дорівнює
29,95 млрд.м3.
Економіка генерації теплової енергії ГТЕУ
9. Підсумовуючи наведені вище розрахунки,
можна надати загальну економічну оцінку ринку
споживання теплової енергії для заміни її геотер-
мальною енергетикою в Україні, у грошовому ек-
віваленті на рівні
(35 +61,13)·109≈100 млрд. грн.,
газовому еквіваленті
(10 +29,95)·109≈40 млрд.м3,
енергетичному еквіваленті
40·109 ·32500·103≈1,3·1018 Дж.
Витрати на теплову енергію становлять
близько 8 % ВВП України.
(За результатами 2011 р. КМУ визначив ВВП
України на рівні 1,25 трлн. грн.)
10. Оцінку вартості спорудження свердлови-
ни для ГТЕУ виконано за аналогією з газовою
свердловиною глибиною до 3500 м з урахуванням
технічних особливостей для перетворення геотер-
Геодинаміка 2(13)/2012
104
мальної енергії на інші види енергії. Вартість
(вибрана максимальна) ГТЕУ потужністю близько
5÷14 МВт становить 6÷8 млн. дол. США. За рік ця
ГТЕУ надасть теплової енергії на рівні
[5÷10]·106 ·3600·24·365 ≈ [1,57÷3,15]·1014 Дж,
тобто кількість геотермальних свердловин на рівні
4200÷8400 шт., або у грошовому еквіваленті
(8 грн./1дол. США):
для глибин 3500 м:
[4200÷8400]·8·8·106 ≈ 270÷540 млрд. грн.
для глибин 3000 м (рис.1):
[4200÷8400]·6·8·106 ≈ 200÷400 млрд. грн.
Максимальні вартості відносяться до свердло-
вин з геологічними умовами: сухі гірські породи з
мінімальним геотермальним температурним граді-
єнтом 0,03 0С/м.
11. Термін спорудження геотермальної свер-
дловини (за аналогією з газовою) прогнозується на
рівні 6–8 місяців.
12. Виконані дослідження [Плазменная…,
2012; Messerle et al., 2003; Экономическая…, 2009;
Стогній та ін., 2011] стосовно використання у
складі ГТЕУ піролізних плазмоводних установок,
показали, що цілком можливо:
– використовувати ТЕМ з ККД 20 %;
– отримувати синтез-газ за ціною вугілля;
– одержувати теплову енергію для обігріву,
освітлення і газифікації будинків.
Виконано першу економічну оцінку з осво-
єння геотермальних ресурсів, що дає змогу поста-
вити такі науково-промислові задачі:
перша – виконати техніко-економічні дослід-
ження стосовно промислової оцінки освоєння гео-
термальних ресурсів;
друга – виконати нормативно-фінансову під-
тримку з освоєння геотермальних ресурсів.
Висновки
1. Геотермальна енергетика України здатна
забезпечити всіх мешканців, що проживають на її
території, а також тваринництво і рослинництво
тепловою та електричною енергією у повному об-
сязі з одноразовими витратами на створення ГТЕУ
в обсязі 200÷400 млрд. грн. проти нинішніх
щорічних витрат на неї в обсязі 100 млрд. грн.
Причому кожна наступна для ТЕМ з ККД
близько 4 % геотермальна свердловина після
витрат на створення перших трьох ГТЕУ стає
окупною за один рік. Звільнений від спалювання
газ спрямовується на випуск термоізолювальних
матеріалів для заміни теплових мереж тощо.
2. Геотермальна енергетика змінює держав-
ну стратегічну парадигму – економія енергетич-
них ресурсів, що спалюються, яка стримує роз-
виток суспільства, на протилежну – збільшення
споживання теплової та електричної енергії,
що надає суспільству світло, тепло, чисту воду і
повітря, а після досягнення окупності – малоза-
тратне її споживання (тільки невеликі експлуа-
таційні витрати), і спрямована безпосередньо на
розвиток суспільства.
Література
Булатов А.И., Измайлов Л.Б., Лебедев О.А. Про-
ектирование конструкций скважин. – М.:
Недра, 1979. – 280 с.
Каминский В.В., Голубков А.В., Казанин М.М.,
Павлов И.В., Соловьёв С.М., Шаренкова Н.В.
Термоэлектрический генератор (варианты) и
способ изготовления термоэлектрического ге-
нератора. – Заявка на изобретение №
2005120519/28 от 22.06.2005, положительное
решение от 16.06.2006.
Галузева програма енергоефективності та енерго-
збереження на період до 2017 р. Наказ Мініс-
терства промислової політики України № 152
від 25.02.2009 р.
Дудля М.А., Карпенко В.М., Гриняк О.А. Цзян
Гошен. Автоматизація процесу буріння. – Дні-
пропетровськ: Національний гірничий універ-
ситет. – 2005. – 207 с.
Енергетична стратегія України до 2030 року –
http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/
list?currDir=50358
Енергозбереження у житловому фонді: проблеми,
практика, перспективи: Довідник / “НДІпро-
ектреконструкція”, Deutsche Energie-Agentur
GmbH (DENA), Instituts Wohnen und Umwelt
GmbH (IWU), 2006. – 144 с.
Зінь Е.А. Регіональна економіка. Підручник. – К.:
Професіонал , 2007. – 528 с.
Карпенко В.Н., Эсауленко В.А., Никорюк Н.С.
Концепция построения главного привода подъ-
емного агрегата буровой установки 6 класса с
лебедкой ЛБ-650Е // Збірник наук. праць
ДонДТУ. Серія електротехніка і енергетика. –
Донецьк: ДонДТУ, – 2007. – Вип. 7/128. –
С. 279–284.
Кепко О.І. Енергозберігаючі режими роботи зам-
кнутої системи опалення та вентиляції теп-
лиць: дис... канд. техн. наук: Уманський держ.
аграрний ун-т. – К., 2005. – 193 с.
Корчемний М. та інш. Енергозбереження в агро-
промисловому комплексі. – Тернопіль: 2001. –
657 с.
Кулиев С.М., Есьман Б.И., Габузов Г.Г. Темпера-
турный режим бурящихся скважин. – Недра.
1968. – 186 с.
Микроклимат животноводческих и птицеводчес-
ких зданий: Расчет и проектирование /
Ю.М. Прыгунов, В.А. Новак, Г.П. Серый. – К.:
Будівельник, 1986. – 80 с.
Національний Атлас України. – К.: ДНВП “Кар-
тографія”, 2007. – 440 c.
Плазменная газификация угля – http://www.
teplosoyuz.com/ru/technology/Sintesgas/plasma %
203.html
Постанова № 104 від 30.09.2011, Національна ко-
місія регулювання ринку комунальних послуг
України.
Про затвердження граничного рівня ціни на при-
родний газ для промислових споживачів та
ших суб’єктів господарювання (затверджено
Геофізика
105
постановою НКРЕ України № 517 від
30.04.2010) // Інформаційний бюлетень НКРЕ
№ 5. – 2010.
Про затвердження граничного рівня ціни на природ-
ний газ для промислових споживачів та інших
суб’єктів господарювання (затверджено постано-
вою НКРЕ України № 1590 від 30.11.2010) //
Інформаційний бюлетень НКРЕ №12 . – 2010.
Рекомендації Міністерства промислової політики
України місцевим органам виконавчої влади
щодо їх участі в реалізації інвестиційних про-
ектів з використанням альтернативних видів
палива. 04.03.2009 р. – К. – 44 с.
Стогній О.В., Макаров В.М., Каплін М.І. Потен-
ціал видобутку вугілля в Україні // Проблеми
загальної енергетики. – 2011. – Вип. 2 (25). –
С. 11–16.
Міністерство енергетики та вугільної промисло-
вості України – http://mpe.kmu.gov.ua
Теплотехника / Швец И.Т., Толубинский В.И.,
Алабовский А.Н., Кираковский Н.Ф., Недужий
И.А., Пивоваров Л.А. – изд. 3-е, доп. и пере-
раб. – К.: Вища школа. – 1976. – 520 с.
Ткач А. Огляд ринку скляних теплиць України.
Нова ера в захисті рослин // Сингента, № 20
листопад-грудень, 2009. – С. 10–12.
Хиромаса Т. Кайбе, Икуто Аояма, Сейджироу
Сано. Компания Комацу и её деятельность //
Термоэлектричество –2009. – № 1. – С. 61–70.
Шевцов А.І., Бараннік В.О., Земляний М.Г. та ін.
Стан та перспективи реформування системи
теплозабезпечення в Україні. Аналітична допо-
відь. – Регіональний філіал Національного ін-
ституту стратегічних досліджень, м.
Дніпропетровськ. – 2010. – 66 с.
Экономическая эффективность плазмохимической
переработки угля – http://tbc-inv.ru/tech/2009-
09-25-09-56-56
Энергосберегающее оборудование для обеспечения
микроклимата в животноводческих помещениях:
науч. аналит. обзор. / Мишуров Н.П., Кузьмина
Т.Н. – М.: Росинформагротех, 2004. – 93 с.
Key World Energy Statistics. International Energy
Agency. – 2001 Edition.
Messerle V.E., Ustimenko A.B., Karpenko E.I.. Plas-
ma-energy Technologies for Improvement and
Economy Indexes of Pulverized Coal Incineration
and gasification.– The Proceedings of the 28-th
International Technical Conference on Coal Uti-
lization and Fuel systems. // Clearwater, Florida,
USA. – Published by U.S. Department of Energy
& Coal Technology Association of USA. –
2003. – P. 255–266.
АСПЕКТЫ ОЦЕНКИ И ОСВОЕНИЯ ГЕОТЕРМАЛЬНЫХ РЕСУРСОВ УКРАИНЫ
Ю.П. Стародуб, В.Н. Карпенко, В.Н. Стасенко, Н.С. Никорюк, А.В. Карпенко, В.Л. Рибчак
Рассмотрены научно-промышленные аспекты освоения геотермальных ресурсов Украины.
Проанализированы геологические, технические, технологические, социальные и экономические
вопросы, которые позволяют дать общую промышленную оценку развитию геотермальной энергетики.
Сформулированы научно-технические задачи эффективного использования геотермальных энерго-
установок (ГТЭУ) типа “труба в трубе”, что позволяет использовать эти ГТЭУ во всех геотермальных
активных зонах Украины с полной экологической безопасностью. Оценка добываемых энергетических
ресурсов выполнена с учётом технических возможностей.
Ключевые слова: научно-промышленные аспекты; геотермальные ресурсы; геофизика; техника;
технология; эффективность; добыча.
ASPECTS OF ASSESSMENT AND DEVELOPING OF GEOTHERMAL RESOURCES IN UKRAINE
Yu.P.Starodub, V.M. Karpenko, V.M. Stasenko, M.S. Nikoriuk, A.V. Karpenko, V.L. Rybchak
The article deals with scientific and industrial aspects of the development of geothermal resources in
Ukraine. Geological, technical, technological, social and economic aspects were analyzed that can provide a
general assessment of the commercial development of geothermal energy. Formulated scientific and technical
tasks of efficiently use geothermal power plants (HTEU) type “tube in tube” that will use data HTEU all active
geothermal areas of Ukraine with full environmental safety. Evaluation of extractive energy resources
performed, taking into account existing technical capabilities.
Key words: scientific and industrial aspects; geothermal resources; geophysics; engineering; technology;
performance; production/
1Державний університет безпеки життєдіяльності, м.Львів
2ДП “Науканафтогаз” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ
3НАК Нафтогаз України”, м. Київ
4Донецький державний технічний університет, м. Донецьк
5Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Київ
Надійшла 20.06.2012
|