Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології
У статті зроблено спробу дослідити особливості вияву антонімічних відношень в українській податковій термінології, класифікувати антоніми за p/j семантичним критерієм....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6069 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології / О. Чорна // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6069 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-60692010-02-17T12:00:35Z Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології Чорна, О. Дослідження У статті зроблено спробу дослідити особливості вияву антонімічних відношень в українській податковій термінології, класифікувати антоніми за p/j семантичним критерієм. The article examines lexical antonymy as represented in the Ukrainian tax legislation terminology. Semantic classification of antonyms is offered. 2009 Article Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології / О. Чорна // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6069 811.161.2'373.46 uk Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження Дослідження |
| spellingShingle |
Дослідження Дослідження Чорна, О. Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| description |
У статті зроблено спробу дослідити особливості вияву антонімічних відношень в українській податковій термінології, класифікувати антоніми за p/j семантичним критерієм. |
| format |
Article |
| author |
Чорна, О. |
| author_facet |
Чорна, О. |
| author_sort |
Чорна, О. |
| title |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| title_short |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| title_full |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| title_fullStr |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| title_full_unstemmed |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| title_sort |
особливості вияву антонімії в українській податковій термінології |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6069 |
| citation_txt |
Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології / О. Чорна // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čornao osoblivostíviâvuantonímíívukraínsʹkíjpodatkovíjtermínologíí |
| first_indexed |
2025-07-02T09:04:36Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:04:36Z |
| _version_ |
1836525371315453952 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 458
УДК 811.161.2'373.46
Олена Чорна (м. Київ)
ОСОБЛИВОСТI ВИЯВУ АНТОНIМIЇ
В УКРАЇНСЬКIЙ ПОДАТКОВIЙ ТЕРМIНОЛОГIЇ
© О.В. ЧОРНА, 2009
У статті зроблено спробу дослідити особливості вияву антонімічних відношень в
українській податковій термінології, класифікувати антоніми за p/j семантичним
критерієм.
Ключові слова: податкова термінологія, семантичний критерій, контрарні, компле-
ментарні й векторні антоніми.
Синонімія й антонімія як два найважливіші різновиди семан-
тичних відношень існують у мові в тісній єдності: «синоніми
й антоніми певного слова входять разом з ним до однієї лексико-
семантичної групи слів, під якою потрібно розуміти ряд слів, згру-
пованих на основі відповідних понять, що відбивають зв’язок
між явищами дійсності» [25: 530]. У терміносистемах антонімія
виступає як один з регулярних принципів найменування понять з
протилежним змістом: раціональний — ірраціональний.
Б.М. Головін, Р.Ю. Кобрін [4], В.П. Даниленко [6], З.І. Комарова
[8], Л.Л.Кутіна [10], Т.І. Панько та ін. [18] вважають, що термінам при-
таманні ті самі властивості, що й іншим лексичним одиницям, зокре-
ма антонімічні відношення, оскільки «в одиниць спеціальної лексики
замість цілісності слова з його фонетичними, лексико-семантичними,
граматичними характеристиками є план вираження і план змісту»
[22: 40 — 41]. На думку Т.В.Михайлової, «антонімічними в терміно-
логії слід вважати відношення двох значень, виражених різними тер-
мінами, що передають істотні ознаки несумісних протилежних або
суперечливих видових понять стосовно одного родового, тобто ма-
ють спільну семантичну основу, а відмінні семи цих значень зміню-
ють одна одну або одна виключає іншу» [14: 295]. У цьому визначенні
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4 59
Особливостi вияву антонiмiї в українськiй податковiй термiнологiї
зафіксовані семантичні властивості термінів-антонімів, оскільки саме
особливості семантики термінів є визначальними під час встановлен-
ня їхньої антонімічності. Терміни-антоніми визначаємо на основі про-
тиставлення сем.
За визначенням дослідників, антоніми — це слова, що належать
до однієї й тієї самої частини мови і мають протилежне значення
[23: 163]. В основі антонімії лежать істотні особливості дійсності,
які відображають протилежні поняття в логіці й антонімічні значен-
ня в мові. Якщо антонімія в літературній мові вважається дослідни-
ками однією з характерних рис [19: 5—22; 9: 222—302], то погляди
учених на наявність антонімів у терміносистемах викликає неодноз-
начні думки. Л.О. Новиков заперечує існування антонімічних від-
ношень між термінами [17: 58]. На думку В.П. Даниленко, «навпа-
ки, саме тут, у термінології, антонімія стала засобом вираження
необхідних і неминучих явищ науки» [5: 7], оскільки між наукови-
ми явищами постійно виникають відношення протиставлення. Дій-
сно, будь-який об’єкт пізнання характеризується єдністю і бороть-
бою притаманних йому протилежностей, які знаходять своє
вираження у мові у формі лексем-антонімів. Виявлення антоніміч-
них відношень у термінолексиці допомагає систематизувати понят-
тя, точніше визначити їхнє місце у терміносистемі, бо пояснення че-
рез протилежне є ефективним способом доведення істини. На думку
Д.М. Шмельова, «антонімічними можуть визначатися слова, що
протиставляються за найбільш загальною і суттєвою для їх значен-
ня семантичною ознакою, причому перебувають на крайніх точках
відповідної лексико-семантичної парадигми» [28: 131]. Утворюючи
елементарні пари, в межах яких реалізуються відношення проти-
лежності, вони ілюструють одну з найважливіших ознак терміноло-
гії — системність. Вивчення антонімії в термінології є важливим і
актуальним, оскільки специфіка термінологічних одиниць переко-
нує, що явище антонімії притаманне термінології навіть ширше, ніж
загальнолітературній мові. Зокрема, В.П.Даниленко наголошує:
«Явище антонімії, що виявляється в існуванні слів із протилежним
значенням, у мові науки суттєво не відрізняється від відповідного
явища в загальнолітературній мові» [6: 79].
У мовознавстві вироблені основоположні критерії визначення ан-
тонімів, знання яких особливо необхідне в термінологічній практиці:
— антоніми — слова з протилежним значенням — розрізняються
за вираженням протилежності, яка передбачає одночасно тотожність
у якомусь відношенні;
— антоніми вживаються в типових синтаксичних конструкціях у
взаємному протиставленні;
— антоніми мають однакову сферу лексичної сполучуваності [16:
56].
У термінології антонімія допомагає позначити крайні полюси
термінологічного поля, використовуючи логічні можливості терміно-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 460
Чорна О.В.
логічної системи. «Антонімія, активно підтримуючи системність тер-
мінології, не перешкоджає терміну виконувати його функції» [11: 63]:
антоніми уточнюють характер поняття, сприяють вираженню одно-
значності й точності. Кожне з понять, що виникає, містить у собі про-
тилежність, яка ґрунтується на відмінності всередині одного й того
самого явища (якості, властивості, стану). Розуміння таких відмін-
ностей і протиріч дає змогу з’ясувати відтінки значень слів, встанови-
ти зв’язки між терміноелементами та їхнє місце в системі мови.
Податкова терміносистема має широко розгалужені антонімічні
відношення, що утворюють стійкі асоціативні та логічні зв’язки кон-
кретних термінів з іншими термінологічними одиницями. В основу
виокремлення термінів-антонімів податкової сфери покладено ознаку
семантичної поляризації, яка діє в межах спільного семантичного поля
[20: 41]. Терміни-антоніми утворюють мікрополя, у межах яких реалі-
зуються відношення протилежності. Вказуючи на протилежні ознаки,
якості, властивості чи процеси, антоніми аналізованої терміносисте-
ми можуть бути виражені іменниками: платник — збирач (податків),
платоспроможність — неплатоспроможність, прикметниками: пря-
мий — непрямий (податок), податкові — неподаткові (платежі), про-
гресивний — регресивний (податок), оподатковуваний — неоподатко-
вуваний (прибуток), дієсловами: сплачувати — стягувати (податок),
приховувати — декларувати (доходи).
За семантичним критерієм у терміносистемах виділяють конт-
рарні, комплементарні і векторні антоніми. Антонімічні відношення
в досліджуваній терміносистемі виділяємо за визначеною науковцями
(Л.О. Новиков, Н.Д.Андрєєв, О.О. Тараненко) класифікацією:
1) антоніми контрарні, які, крім наявності двох діаметрально
протилежних (за мірою або ступенем вияву) видових понять певного
родового поняття, передбачають існування між ними середнього чле-
на — мезоніма, від якого у протилежних напрямках поширюється гра-
дуальна (ступінчаста) характеристика явища, дії, ознаки [1: 12].
Контрарна протилежність є межею виявлення тієї чи тієї ознаки, а
позначають цю межу самі антоніми. Тому основною диференційною
ознакою аналізованого типу антонімічних відношень термінів при-
йнято вважати градуальність (ступінчастість) значень [26: 45]. Конт-
рарними антонімічними парами назв податкової сфери є, наприклад,
такі: низька ставка податку і висока ставка податку із мезонімом по-
мірна ставка податку; податок прогресивний і податок регресивний із
мезонімом податок пропорційний; повне погашення податкового боргу
і неповне погашення податкового боргу із мезонімом часткове погашен-
ня податкового боргу;
2) антоніми комплементарні, що позначають два взаємодопов-
нювальні видові поняття, які разом становлять певне родове понят-
тя без наявності проміжних ланок [24: 18]. За таких відношень нове,
антонімічне значення виникає внаслідок заперечення значення пев-
ного поняття: оподатковуваний податок — неоподатковуваний пода-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4 61
Особливостi вияву антонiмiї в українськiй податковiй термiнологiї
ток, платежі податкові — платежі неподаткові, шкала податкових
ставок прогресивна — шкала податкових ставок регресивна, шкала
податкових ставок прогресивно-регресивна — шкала податкових ста-
вок регресивно-прогресивна, дефіцит бюджету — профіцит бюдже-
ту, платоспроможність — неплатоспроможність, достовірність по-
даткової інформації — недостовірність податкової інформації, пря-
мий податок — непрямий податок, брутто-проценти — нетто-про-
центи, доходи — видатки;
3) антоніми векторні, що позначають винятково дві протилежно
спрямовані або взаємно зворотні дії, явища, ознаки, відношення [24:
28]: платник податків — збирач податків, податок з продажу — пода-
ток з купівлі, виплати податків — надходження податків, витрати з
податку на прибуток — дохід з податку на прибуток.
За характером співвідношення коренів антонімічних лексем укра-
їнські та зарубіжні мовознавці вирізняють різнокореневі антоніми, які
мають різні протиставлювані основи, та спільнокореневі, у яких про-
тилежність значень двох лексем виникає внаслідок приєднання до
того самого терміна взаємно протилежних за змістом префіксів або
префікса, що надає термінові протилежного значення [6; 7; 21]. На
думку Л.А. Булаховського, антонімічними можуть бути лише різноко-
реневі слова [2: 39]. Аналіз спільнокореневих термінів-антонімів до-
водить, що антонімічні афікси або частини складних слів можуть на-
давати лексемам протилежного змісту, тобто утворювати антонімічні
пари. Виникнення антонімічних відношень між частинами цих пар
можливе за умови, коли префікс не просто заперечує значення слова,
а надає йому нового значення: державна власність — недержавна влас-
ність (приватна, комунальна). У дослідженні виділяємо різнокореневі
та спільнокореневі антоніми, оскільки вони точніше й умотивованіше
називають поняття, вказують на ознаку, за якою відбувається розме-
жування антонімічних термінів.
Лінгвісти, які досліджували кількісне співвідношення різноко-
реневих та спільнокореневих антонімів у загальновживаній мові та у
термінології, зауважують, що різнокореневі антоніми значно перева-
жають у загальновживаній лексиці, але поступаються кількістю спіль-
нокореневим у термінології [19: 2 — 22]. На переважання спільноко-
реневих антонімів в окремих терміносистемах вказують дослідження
Л.Д.Малевич [13], Л.М. Веклинець [3], Т.В.Михайлової [15].
У різнокореневих антонімах досліджуваної терміносистеми про-
тилежність виражена семантичним протиставленням власне мов-
них або запозичених термінів (облік надходження податків — облік
відшкодування податків, податковий прибуток — податковий зби-
ток, повна сплата податку — часткова сплата податку, мінімальна
ставка податку — максимальна ставка податку, податки загально-
державні — податки місцеві, прибутки прозорі — шкала податкових
ставок прибутки приховані, податкові надходження — податкові ви-
плати).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 462
Чорна О.В.
Для української термінології податкової сфери характерним є
словотвірний тип антонімії, виражений додаванням до спільнокоре-
невих термінів префіксів, які вносять відтінок протилежності понять:
перед- і після- (передплата — післяплата), про- і ре- (прогресивний —
регресивний податок, шкала податкових ставок регресивна — шкала
податкових ставок прогресивна, шкала податкових ставок прогресивно-
регресивна).
Одним зі способів вираження протилежного поняття в українській
податковій терміносистемі є приєднання до терміна стверджувальної
семантики заперечувальної частки не, «яка фактично виступає у пре-
фіксальній функції, заперечує або вказує на відсутність ознаки» [27:
140]. Вивчаючи семантику термінів з префіксом не-, що належать до
терміносистеми податкової галузі, погоджуємося з думкою Д.М. Шме-
льова, який уважає приєднання до терміна стверджувальної семантики
заперечної частки не найпродуктивнішим способом передавання про-
тилежного поняття [28: 131]: платоспроможність — неплатоспромож-
ність, прихований — неприхований дохід, податковий — неподатковий
платіж, оподатковувані — неоподатковувані доходи, сплата — неспла-
та податку, прямий — непрямий податок, якісне — неякісне оподатку-
вання, переплата — недоплата податкової ставки. Л.О.Новиков ува-
жає таку антонімію через невизначеність другого члена опозицій
несильною, послабленою, а відношення між її членами не можуть по-
значати істинну антонімію. На його думку, другий член має бути по-
значений більш чітко [17]. Проте цей вид антонімії може повноцінно
функціонувати серед інших, оскільки аналіз таких протиставлень до-
водить: поняття, позначувані комплементарними антонімами, перебу-
вають на крайніх полюсах термінологічного поля, а отже, можуть бути
визнаними антонімами, «слова з часткою не вступають в антонімічні
відношення лише тоді, коли ця частка виступає не простим заперечен-
ням, а творить, як і будь-який інший префікс, нове слово з новою се-
мантикою» [23: 98].
Для досліджуваної термінології менш характерним є вираження
антонімії додаванням до слів префікса без-, який «вказує на відсут-
ність, виключення певних властивостей, ознак» [27: 140], наприклад:
акцентні платежі — безакцентні платежі, готівкові розрахунки — без-
готівкові розрахунки.
У термінології сфери оподаткування наявне переплетіння сино-
німічних та антонімічних зв’язків. Ідентичність гносеологічних пере-
думов для найменування подібних і протилежних понять та розташу-
вання антонімів і синонімів в одній семантичній площині дає підстави
вважати, що природа контрномінантів й омосемантів у цілому тотож-
на. Терміни податкової сфери, які вступають в антонімічні та синоні-
мічні відношення, вже перебувають в аналогічних зв’язках з іншими
термінами. Внаслідок цього формуються тематичні групи термінів,
що належать до двох семантично протилежних тем. Наявність між
ними антонімічних і синонімічних відношень спричиняє виникнення
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4 63
Особливостi вияву антонiмiї в українськiй податковiй термiнологiї
антонімо-синонімічних блоків. В антонімічній парі протилежне зна-
чення може мати кілька термінів-синонімів: «Як у синонімічній гру-
пі значення протиставляються своїми відтінками, так і в антонімічній
парі вони протиставляються предметно-поняттєвими ядрами» [12:
92]. Антонімо-синонімічні зв’язки у досліджуваній термінології вияв-
ляються в таких структурах:
1) парній чотиричленній: сплачувати податки = відшкодовувати
податки — стягувати податки = збирати податки;
2) парній шестичленній: оподатковувані доходи = оподатковувані
прибутки — приховувані доходи = приховувані прибутки — неоподат-
ковувані доходи = неоподатковувані прибутки;
3) непарній: прямий податок — непрямий податок = акцизний
збір, амортизація податкового боргу = погашення податкового боргу =
сплата податкового боргу — несплата податкового боргу.
У терміносистемі податкової галузі антонімічні відношення най-
частіше виникають між термінами таких тематичних груп: 1) назви
виробничих дій та процесів: відшкодовування податків — збирання
податків, сплачування податкових ставок — стягнення податкових
ставок; 2) назви властивостей, якостей предметів та явищ: деклару-
вання доходів — приховування доходів, оподаткування загальнодер-
жавне — оподаткування місцеве; 3) назви величин: переплата по-
даткової ставки — недоплата податкової ставки, висока податкова
ставка — ни зька податкова ставка; 4) назви осіб податкової сфери:
платник податків — збирач податків (податківець).
Отже, антонімічні відношення в українській податковій терміно-
логії є досить поширеним явищем і суттєво не відрізняється від ан-
тонімії у загальновживаній лексиці чи в інших терміносистемах і до-
помагають з’ясовувати й розмежовувати значення термінологічних
та лексичних одиниць; спільнокоренева антонімія є більш продук-
тивною, ніж різнокоренева. Для української термінології податкової
сфери характерні контрарні, комплементарні та векторні антоніми,
контрарні представлені меншою мірою; за словотвірною структу-
рою антоніми представлені переважно одно-, дво-, трикомпонентни-
ми словосполученнями; найпродуктивнішими щодо частиномовного
вираження є іменникові та прикметникові антонімічні назви; наявні
антонімо-синонімічні блоки.
1. Андреев Н:Д. Антонимия и мезонимия // Питання словотвору східнослов’янських
мов: Матеріали міжвуз. наук. конф. — К., 1969. — С. 12 — 14.
2. Булаховский Л.А. Введение в языкознание: Учебн. пособ. для гос. ун-тов и пед. ин-
тов. — 2-е. изд., испр. — М: Учпедгиз, 1954. — 174 с.
3. Веклинецъ Л.М. Структура і походження сучасної української психологічної
термінології: Автореф. дис. ...канд. філолог. наук. / HAH України, Інститут
української мови. — К., 1997. — 24 с.
4. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное по-
собие для филол. спец. вузов. — М.: Высш. школа, 1987. — 104 с.
5. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-тер-
минов // Исследования по русской терминологии. — М: Наука, 1971. — С. 7 — 67.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 464
Чорна О.В.
6. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. — М.:
Наука, 1977. — 246 с.
7. Дячук Т. М. Специфіка антонімії в сучасній соціально-економічній лексиці //
Українська мова: 3 минулого в майбутнє: (До 200-річчя виходу в світ «Енеїди» Івана
Котляревського). — К.: Наук. думка, 1998. — С. 129 — 132.
8. Комарова З.И. О сущности термина // Термин и слово. — Горький, 1979. — С. 3—13.
9. Кубрякова Е.С. Теория номинации и словообразование // Языковая номинация
(виды наименований). — М.: Наука, 1977. — С. 222 — 302.
10. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении научных термино-
логических систем // Лингвистические проблемы научно-технической терминоло-
гии. — М., 1970. — С. 85 — 91.
11. Лаврова H.H. Антонимия лингвистических терминов // Термин и слово. — Горький,
1979. — С. 54—65.
12. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. Семантична
структура слова. — Xарків: Вища школа. Вид-во при ХДУ. — 1977. — 114 с.
13. Малевич Л.Д. Становлення і розвиток української гідромеліоративної термінології:
Автореферат дис. ... канд. філол. наук. — К., 1999. — 21 c.
14. Михайлова T.B. Антонімічні відношення українських науково-технічних термінів
як мовне явище та об’єкт лексикографії ІІ Українська термінологія і сучасність: 3б.
наук., праць. — К., 2003. — Вип. V. — С. 295—299.
15. Михайлова T.B. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології:
Автореф. дис. . . .канд. філол. наук. — Харків, 2002. — 20 с.
16. Миллер E.H. Природа лексической и фразеологической антонимии. — Саратов: Изд-
во Саратовского ун-та, 1990. — 221 с.
17. Новиков Л.А. Антонимия в русском языке: Семантический анализ противоположно-
стей в лексике. — М.: Изд-во МГУ, 1973. — 290 с.
18. Панько T.І., Кочан I.M., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підр. — Львів,
1994. — 216 с.
19. Полюга Л.М. Про антоніми та їх використання // Полюга Л.М. Словник антонімів
української мови / За ред. Л.С.Паламарчука. — 2-е вид., доп. і випр. — К.: Довіра,
2001. — С. 5—22.
20. Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології. — К., 1991. — 149 с.
21. Сташко M.B. Формування та розвиток української бібліотечно-бібліографічної
термінології: Автореф. дис. ...канд. філол. наук. — К. , 1999. — 19 с.
22. Суперанская A.B., Подольская H.B., Васильева H.B. Общая терминология: Вопросы
теории / Отв. ред. Т.Л. Канделаки. — М.: Наука, 1989. — 246 с.
23. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А.П. Грищенко, Л.І. Мацько,
М.Я. Плющ та ін.; За ред. А.П. Грищенка. — К.: Вища школа, 1997. — 493 с.
24. Тараненко О.О. Синоніми // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2002. — С. 27—29.
25. Филин Ф.П. О лексико-семантических группах слов // Езыковедски изследования в
чест на акад. Ст. Младенов. — София, 1957. — С. 524 — 537.
26. Цимбал Н.А. Сучасна українська термінологія органічної хімії. — Умань, 2007. — 123 с.
27. Шевченко М. Антонімія в організації лексико-семантичних відношень терміносистеми
цивільного права // Українська термінологія і сучасність: 3б. наук. пр. — К. : КНЕУ,
2005. — Вип. VI. — С. 137—141.
28. Шмелёв Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. — М.: Наука, 1973. — 279 с.
Olena Chorna (Kyiv)
ON ANTONYMOUS RELATIONSHIPS IN THE UKRAINIAN TAX LEGISLATION
TERMINOLOGY
The article examines lexical antonymy as represented in the Ukrainian tax legislation ter-
minology. Semantic classification of antonyms is offered.
Keywords: tax legislation terminology, semantic criteria, contrary, complementary, and
vector antonyms.
|