Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів

В результате травмы происходит изменение вегетативного статуса как организма в целом, так и глаза в частности, а также нарушение процессов гидродинамики глаза. Дисбаланс между образованием, оттоком и внутриглазным давлением ведет к застойным явлениям, нарушению питания и обмена веществ. Следст...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Вершинін, С.В., Мойсеєнко, Н.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60728
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів / С.В. Вершинін, Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 30-33. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-60728
record_format dspace
spelling irk-123456789-607282014-04-20T03:02:32Z Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів Вершинін, С.В. Мойсеєнко, Н.М. Оригинальные статьи В результате травмы происходит изменение вегетативного статуса как организма в целом, так и глаза в частности, а также нарушение процессов гидродинамики глаза. Дисбаланс между образованием, оттоком и внутриглазным давлением ведет к застойным явлениям, нарушению питания и обмена веществ. Следствием этого является снижение основных зрительных функций. Знание закономерностей развития данных нарушений помогут в прогнозировании развития травматической оптической нейропатии и в выборе метода лечения. As a result of an injury changes the vegetative status as an organism, and in particular the eye, but also a violation of hydrodynamic processes of the eye. The imbalance between the formation, outflow and intraocular fluid pressure leads to stagnation, violation of malnutrition and metabolism. The result is a reducing of basic visual functions. Knowledge of patterns of development of these disorders will help in predicting the development of traumatic optic neuropathy and in the choice of treatment. 2012 Article Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів / С.В. Вершинін, Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 30-33. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60728 617.731+617.732+617.734 +617.754+617.009+617.7-073.178 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Вершинін, С.В.
Мойсеєнко, Н.М.
Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
Таврический медико-биологический вестник
description В результате травмы происходит изменение вегетативного статуса как организма в целом, так и глаза в частности, а также нарушение процессов гидродинамики глаза. Дисбаланс между образованием, оттоком и внутриглазным давлением ведет к застойным явлениям, нарушению питания и обмена веществ. Следствием этого является снижение основных зрительных функций. Знание закономерностей развития данных нарушений помогут в прогнозировании развития травматической оптической нейропатии и в выборе метода лечения.
format Article
author Вершинін, С.В.
Мойсеєнко, Н.М.
author_facet Вершинін, С.В.
Мойсеєнко, Н.М.
author_sort Вершинін, С.В.
title Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
title_short Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
title_full Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
title_fullStr Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
title_full_unstemmed Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
title_sort вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60728
citation_txt Вегетативні розлади при травматичних ураженнях зорових нервів / С.В. Вершинін, Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 30-33. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT veršinínsv vegetativnírozladipritravmatičnihuražennâhzorovihnervív
AT mojseênkonm vegetativnírozladipritravmatičnihuražennâhzorovihnervív
first_indexed 2025-07-05T11:48:24Z
last_indexed 2025-07-05T11:48:24Z
_version_ 1836807467720245248
fulltext 30 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59) Зростання кількості дорожньо-транспортних пригод, виробничого та побутового травматизму, вуличних бійок сприяє збільшенню частоти ЧМТ і важких поєднаних краніо-фаціальних травм з наступ- ним збільшенням імовірності розвитку травматичної оптичної нейропатії (ТОН) у потерпілих, як прави- ло, працездатного віку. В таких умовах зростає не тільки частота ТОН (з 3-5% до 63% випадків), але її випадки залишаються недіагностованими на фоні загальних ознак травми. В найбільш ранній період утруднюється можливість застосування складних діагностичних процедур для оцінки функцій зору в пацієнтів, а широко розповсюджені скринінгові ме- тоди (офтальмоскопія) ще недостатньо інформативні [2]. Застосування КТ, МРТ та УЗД при ТОН дає можливість виявити крововиливи під оболонки нерва або навколо нього, переломи кісток орбіти, надокістні гематоми, геморагії в решітчасті або сфероїдальні пазухи,МРТ також визначає геморагії під оболонки зорового нерва, його набряк [10,11]. На сьогоднішній день, значне поширення травматичних уражень зорових нервів сприяє збільшенню інтересу наукової громадськості до її вивчення. Існує багато теорій щодо патогенезу, УДК: 617.731+617.732+617.734 +617.754+617.009+617.7-073.178 © С.В. Вершинін, Н.М. Мойсеєнко, 2012. ВЕГЕТАТИВНІ РОЗЛАДИ ПРИ ТРАВМАТИЧНИх УРАЖЕННях ЗОРОВИх НЕРВІВ С.В. Вершинін, Н.М. Мойсеєнко ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедра нейрохірургії і офтальмології (зав.каф. - проф. Потапов О.І.), м. Івано-Франківськ. VEGETATIVE DISORDERS IN CASE OF TRAUMATIC INJURy OF OPTICAL NERVOUS S.V.Vershynin, N.M.Moyseenko SUMMARY As a result of an injury changes the vegetative status as an organism, and in particular the eye, but also a violation of hydrodynamic processes of the eye. The imbalance between the formation, outflow and intraocular fluid pressure leads to stagnation, violation of malnutrition and metabolism. The result is a reducing of basic visual functions. Knowledge of patterns of development of these disorders will help in predicting the development of traumatic optic neuropathy and in the choice of treatment. ВЕГЕТАТИВНЫЕ РАССТРОйСТВА ПРИ ТРАВМАТИчЕСКИх ПОРАЖЕНИЯх ЗРИТЕЛЬНЫх НЕРВОВ С.В.Вершинин, Н.Н.Моисеенко РЕЗЮМЕ В результате травмы происходит изменение вегетативного статуса как организма в целом, так и глаза в частности, а также нарушение процессов гидродинамики глаза. Дисбаланс между образованием, оттоком и внутриглазным давлением ведет к застойным явлениям, нарушению питания и обмена веществ. Следствием этого является снижение основных зрительных функций. Знание закономерностей развития данных нарушений помогут в прогнозировании развития травматической оптической нейропатии и в выборе метода лечения. Ключові слова: травматична оптична нейропатія, гідродинаміка, фосфен-діагностика. тому єдиної класифікації подібних травм немає, що створює труднощі у виборі тактики лікування [6]. Хоча найбільш визнаною вважається гемато- ліквородинамічна теорія, проте роль вегетативної системи при цьому остаточно не з’ясована. Також, найбільш поширеним є застосування судиннопо- ширюючих засобів для лікування зорових пору- шень, проте не відомо як їх дія узгоджується при домінуванні парасимпатичної системи з ефектами вазодилятації і застійними явищами у венозній системі, наприклад при забої головного мозку легко- го ступеня [2]. Мета - вивчити роль вегетативної дисфункції у формуванні клінічних проявів травматичних уражень зорового нерва. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Було проведено скринінгове обстеження 29 хворих (58 ока), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в відділенні нейрохірургії Івано- Франківської ОКЛ з приводу ізольованої легкої черепно-мозкової травми і 15 (30 очей) практично здорових людей, які склали контрольну групу. Обстеження хворих проводили наприкінці другого тижня з моменту травми. Для діагностики викори- 31 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И стовували візометрію, офтальмоскопію, периметрію, хромопериметрію, Humphrey-периметрію, орієнтовну оцінку контрастної чутливості. Проводили МРТ орбіт для виключення компресійних уражень зо- рових нервів кістковими уламками (таких хворих не було). За даними функціональних методів обстеження у 11 хворих відмічалося зниження гостроти зору, на основі чого їх було виділено в групу ТОН, решта обсте- жених об’єднано в группу ЧМТ (18 чоловік). Розподіл за віком, статтю і видом рефракції в контрольній і досліждуваних группах був однаковий. Вегетативну дисфункцію вивчали шляхом за- стосування спрощеної анкети, запропонованої Вейном А.М. Отриману суму балів для кожного відділу вегетативної нервової системи переводили у відсотки, визначаючи таким чином домінуючу ланку. Окремо визначали переважання в органі зору. Також визначали об’єм акомодації, стан зіничних реакцій за допомогою пупілометрії, гідродинаміку ока за допомогою еластотонометрії і тонографію по Нестерову. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ За результатами дослідження встановлено, що у 11 (37,93%) пацієнтів травма спричинила прогресив- не зниження гостроти зору до 0,73±0,28 на стороні ураження і у 1 (3,45%) - на протилежному боці від місця ураження до 0,7. В цій групі офтальмоскопічно у половини травмованих виявлено розмитість меж диску зорового нерва і його блідість, а у третини ви- повнення екскавації зорового нерва і перипапілярний набряк на стороні ураження (рис. 1). На протилеж- ному боці розмитість меж диску зорового нерва визначалася також у половини обстежених, блідість у третини (рис. 2). Вказане може свідчити про початок формування атрофічних процесів більш виражених на стороні ураження і застійних явищ в тканині зо- рових нервів на обох сторонах. В результаті проведенного дослідження за допо- могою анкет Вейна А.М. встановлено, що в більшості пацієнтів обох груп домінуючою була парасимпатич- на система, так як середня сума отриманих балів у 70,5% пацієнтів становила 44,45 із 77,2 максимально можливих балів, на користь парасимпатики. А. Б. Рис. 1 Офтальмоскопічні розлади при чМТ і ТОН на строні ураження (А) і на протилежній стороні (Б) Примітки: * – р<0,05 у порівняні з контрольною групою 32 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59) Визначено також розбіжності впливу відділів загальної і очної вегетативної системи серед симпатотоніків. У таких пацієнтів відмічалось зни- ження чутливості за даними Humphrey-периметрії і фосфен- діагностики в порівнянні із середніми величинами цієї групи. Вивчення гідродинаміки ока показало у всіх пацієнтів вкорочення до 7,51±2,21 мм еластокривої на стороні ураження. У хворих із ТОН виявлено зниження істинного очного тиску (Р0) до 10,07±0,85 мм.рт.ст. на стороні ураження і до 10,4±1,2 мм.рт.ст. на протилежній стороні. У травмованих же із ЧМТ виявлене зниження коефіцієнт легкості відтоку (С) до 0,27±0,01 мм3/хв/мм.рт.ст. на стороні протилежній від місця ураження, порівнянні із кон- трольною групою р<0,05. Відмічалось більш різке зниження хвилинного об’єму рідини (F) у хворих з ТОН, ніж із ЧМТ (p<0,05) (табл.1). Незрозумілим виявився той факт, що показники P0 i F на неураженій стороні були гірші, ніж на стороні дії травмуючої сили [1]. Таблиця 1 Гідродинамічні показники при чМТ і ТОН Групи обстежених Показники На стороні ураження На протилежній стороні P, мм.рт.ст С, мм3/хв/ мм.рт.ст F, мм3/хв P, мм.рт.ст С, мм3/хв/ мм.рт.ст F, мм3/хв Контрольна (n=15) 16±1,41 0,4±0,12 3,35±0,74 16±1,41 0,4±0,12 3,35±0,77 ЧМТ (n=18) 11,88±1,03* 0,3±0,1 0,15±0,4* 12,27±1,2 0,27±0,01* 0,3±0,4* ТОН (n=11) 10,7±0,85* 0,51±0,29 0,19±0,26* 10,4±1* 0,34±0,12 0,12±0,25*ˇ Примітка:* – р<0,05 у порівняні із контрольною групою,ˇ - р<0,05 у порівняні із ЧМТ Показники гідродинаміки спричиняли вплив на зорові функціональні порушення. Встановлено, що на іпсілатеральній стороні зміни середнього порогу чутливості до мерехтіння з подвійним значенням частоти (MD) за даними Humphrey-периметрії відбувається у зворотній залежності від величини хвилинного об’єму рідини (F) (r=-0,94), а отже чутливість гангліонарних клітин знижується при нормальному об’ємі рідини. Між коефіцієнтом легкості відтоку і часом зіничної реакції (ЧЗЦ) також знайдено зворотній зв’язок (r=-0,63). Таким чином, зниженого відтоку внутрішньоочної рідини впливає на первинні дегенеративні процеси у гангліонарних клітинах у перипапілярній зоні і нервових волокон на стороні ураження. Також встановлено, що вторинну зміну чутливості гангліонарних клітинах (MD) на контрлатеральній стороні викликають розлади гідродинаміки. Коефіцієнт кореляції із коефіцієнтом легкості відтоку становив -0,57. Зниження істинного очного тиску (P0) і хвилинного об’єму рідини мали також вторинний вплив на зменшення амплітуди (АЗЦ) (r=0,62) і сповільнення швидкості зіничної реакції (ШЗЦ) (r=0,58). Тісний прямий кореляційний зв’язок встановлено між підвищенням порогу електричної чутливості (ПЕЧ) та коефіцієнтом легкості відтоку (r=0,95) та зворотній кореляційний зв’язок між підвищенням порогу електричної чутливості та по- казниками істинного ВОТ (r=-0,95) та хвилинним об’ємом внутрішньоочної рідини (r=-0,90). Таким чином вивчення впливу вегетативних порушень на розвиток травматичних уражень зорового нерва показало, що посилення впливу парасимпатичної нервової системи викликає зміни з боку гідродинаміки. Транзиторна гіпотонія і застійні явища, викликані сповільненням відтоку внутрішньоочної рідини, можливо мають значення і на гідродинамічні порушення, змінюючи тік рідин і метаболічні процеси в тканині зорових нервів. Знайдені порушення, як показало дослідження, мо- жуть розглядатися як причинний фактор ушкоджень зорового нерва не тільки на стороні локалізації пер- винного ушкодження, а і на протилежній і сприяти розвитку вторинних уражень. ВИСНОВКИ Отже, дослідження впливу вегетативної дисфункції має особливе значення при вивченні патогенезу і клінічних проявів травматичної оптичної нейропатії. Показники гідродинаміки ока та пупілометричні параметри можуть служити для корекції тактики лікування у відновному періоді. Врахування закономірностей розвитку вищеописа- них порушень сприятиме прискоренню реабілітації хворих. 33 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И ЛИТЕРАТУРА 1. Завгородня Н. Г. Вплив патології екстра- та інтракраніальних відділів судин дуги аорти на механізми розвитку та клінічний перебіг різних форм первинної глаукоми (клініко – ангіологічні дослідження) : дис. док. мед. наук : 14.01.17 / Наталія Григорівна Завгородня – Одеса, 2003.– 357 с. 2. Мойсеєнко Н.М. Оптимізація діагностики пошкоджень елементів зорового шляху при струсі і забої головного мозку: дис. канд.мед.наук: 14.01.18/ - Одеса, 2010р. 3. Andrew G. Lee. Clinical Pathways in Neuro- Ophthalmology An Evidence-Based Approach, Second Edition / [Andrew G. Lee, Paul W. Brazis]. – New-York- Stuttgart: Thieme, 2003. – 486 p. 4. Ayyaz Hussain Awan Traumatic Optic Neuropathy / [Ayyaz Hussain Awan] // Pak. J. Ophthalmol. – 2007. - Vol. 23. - №. 2. – Р. 100-102. 5. Carta A. Visual prognosis after indirect traumatic optic neuropathy / [Carta A., Ferrigno L., Salvo M., Bianchi-Marzoli S., Boschi A., Carta F.] // J Neurol Neurosurg Psychiatry. – 2003. - № 74. – Р. 246–248. 6. Cook M.W. Traumatic optic neuropathy. A meta-analysis. / [Cook M.W., Levin L.A., Joseph M.P., Pinczower E.F.] // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. – 1996. - № 122. – Р. 389-392. 7. Elisevich K. V. Visual abnormalities with multiple trauma / [Elisevich K. V., Ford R. M., Anderson D. P., et s.t.] // Surg. Neurol. – 1994. – № 22 (6). – Р. 565-575. 8. Kenneth D. Steinsapir. Traumatic Optic Neuropathies / [Kenneth D. Steinsapir, Robert A. Goldberg] // Walsh & Hoyt’s Clinical Neuro-Ophthalmology, 6th Edition [Miller, Neil R., Newman, Nancy J.]. - Volume I, Section I: The Visual Sensory System. - Lippincott Williams & Wilkins, 2005. – P. 432-446. 9. Ming-Tse Kuo. Serial Follow-Up in Traumatic Optic Neuropathy Using Scanning Laser Polarimetry and Visual Field Testing / [Ming-Tse Kuo, Ing-Chou Lai, Mei-Ching Teng] // Chang. Gung. Med. J. – 2005. - Vol. 28. - № 8. – Р. 581-586. 10. Nau H.E, Gerhard L. Optic nerve trauma: Clinical, electrophysiological and histological remarks. / [Nau H.E, Gerhard L., Foerster M.] // Acta. Neurochir. – Wien, 1987. – 22p. 11. Sarkies N. Traumatic optic neuropathy // Eye. – 2004. – Vol.18 – P. 1122-1125.