Цінне джерело вивчення сучасних говірок

Рецензія на книгу: Говірки Південної Київщини.Збірник діалектних текстів / Упорядники: Г.І. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина; відпов. ред. Г.І. Мартинова. – Черкаси, 2008 р. – 369 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Поістогова, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут української мови НАН України 2009
Schlagworte:	Рецензії та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6075
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Цінне джерело вивчення сучасних говірок / М. Поістогова // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 129-132. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-6075
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-60752010-02-17T12:00:38Z Цінне джерело вивчення сучасних говірок Поістогова, М. Рецензії та огляди Рецензія на книгу: Говірки Південної Київщини.Збірник діалектних текстів / Упорядники: Г.І. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина; відпов. ред. Г.І. Мартинова. – Черкаси, 2008 р. – 369 с. 2009 Article Цінне джерело вивчення сучасних говірок / М. Поістогова // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 129-132. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6075 811.161.2’28 + 811.161.2’0 uk Iнститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та огляди Рецензії та огляди
spellingShingle	Рецензії та огляди Рецензії та огляди Поістогова, М. Цінне джерело вивчення сучасних говірок
description	Рецензія на книгу: Говірки Південної Київщини.Збірник діалектних текстів / Упорядники: Г.І. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина; відпов. ред. Г.І. Мартинова. – Черкаси, 2008 р. – 369 с.
format	Article
author	Поістогова, М.
author_facet	Поістогова, М.
author_sort	Поістогова, М.
title	Цінне джерело вивчення сучасних говірок
title_short	Цінне джерело вивчення сучасних говірок
title_full	Цінне джерело вивчення сучасних говірок
title_fullStr	Цінне джерело вивчення сучасних говірок
title_full_unstemmed	Цінне джерело вивчення сучасних говірок
title_sort	цінне джерело вивчення сучасних говірок
publisher	Iнститут української мови НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Рецензії та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6075
citation_txt	Цінне джерело вивчення сучасних говірок / М. Поістогова // Українська мова. — 2009. — № 4. — С. 129-132. — укр.
work_keys_str_mv	AT poístogovam cínnedžerelovivčennâsučasnihgovírok
first_indexed	2025-07-02T09:05:04Z
last_indexed	2025-07-02T09:05:04Z
_version_	1836525399650074624
fulltext	ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4 129 УДК 811.161.2’28 + 811.161.2’0 ЦIННЕ ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ ГОВIРОК Говiрки Пiвденної Київщини. Збiрник дiалектних текстiв / Упорядники: Г.I. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина; вiдпов. ред. Г.I. Мартинова. – Черкаси, 2008 р. – 369 с. © М.В. ПОIСТОГОВА, 2009 Системне вивчення українських говорів передбачає постійне роз- ширення емпіричної бази, зокрема діалектних текстів. В україн- ській діалектології відчутно зросла увага до діалектної текстографії, створення фонофондів і текстофондів мовлення діалектоносіїв. Зна- чні за обсягами діалектні тексти відтворюють функціонування говір- ки як системи значно повніше, ніж дібрані за питальником елементи говірок. Великі тексти виявляють репертуар одиниць і системні відно- шення між ними, варіювання, трансформації, які не завжди вдається виявити, працюючи у польових умовах з питальником; текст репрезен- тує риси регулярні і нерегулярні, рідкісні, раритетні, що уможливлює глибше дослідження говірок. Тому текст закономірно оцінюють як простір для максимального виявлення діалектних явищ. У відділі діалектології Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР за ініціативи Ф.Т. Жилка було підготовлено збірник „Гово- ри української мови. Тексти” (К., 1977), у якому наведено зразки діа- лектного мовлення з усієї етномовної території, включно з говірками з-поза України. І хоча працю було високо оцінено, проте далі запала тривала пауза у підготовці й публікуванні зібрань діалектних текстів. Лише через два десятиліття після виходу згаданого збірника було від- новлено і зміцнено традицію підготовки і публікування зібрань тек- стів діалектного мовлення. Поштовхом до активного систематичного збирання зразків діа- лектного мовлення послужив очолюваний П.Ю. Гриценком проект щодо формування регіонального чорнобильського мовного інформа- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4130 Поiстогова М.В. ційного фонду, що засигналізував збірник „Говірки Чорнобильської зони. Тексти” (К., 1996). Відтоді українська діалектна текстографія набуває інтенсивного розвитку. Публікації свідчать про масштабну роботу діалектологів. Останнім часом введено у науковий обіг значну за обсягом інформацію про українські говірки. Опубліковано чимало нових діалектних матеріалів як з окремих говірок, так і більших ареа- лів. Сьогодні ми маємо багато добрих прикладів упорядкування регіо- нальних фонотек та текстотек. Новою вагомою сторінкою у розвитку української діалектної тек- стографії стала праця Г.І. Мартинової, З.М. Денисенко, Т.В. Щербини „Говірки Південної Київщини. Збірник діалектних текстів” (Черкаси, 2008. — 370 с.). Рецензована книга є своєчасною як з погляду фіксації значних за обсягом текстів діалектного мовлення, так і з погляду регіону до- слідження. Об’єктом спостережень обрано говірки сучасної південної Київщини, які знаходяться у зоні діалектної суміжності. Структури цих говірок поєднують риси північного і південного наріч, що зумов- лено історією формування цієї території у XVI–XVII ст. Зауважимо, що відсутність докладних описів окремих говірок на різних структур- них рівнях стали причиною тверджень про мішаний характер серед- ньонаддніпрянських говірок, зумовили різну їх кваліфікацію щодо ді- алектного типу. Прагнення авторів рецензованої книги до повноти представлення діалектного матеріалу, створення цілісної картини про структуру до- сліджуваних говірок стали поштовхом до здійснення масових фоноза- писів діалектного мовлення; ще до опублікування текстів зафіксовану інформацію було синтезовано у вигляді монографії1. Підкреслимо, що Г.І. Мартинова раніше вдалася до лінгвогеографічного дослідження середньонаддніпрянських говірок 2 , що дало змогу з’ясувати ареальну ситуацію в регіоні. У рецензованій праці представлено транскрибовані тексти, зібра- ні упорядниками упродовж 2000–2001 рр. у 55 населених пунктах пів- денної Київщини. Зазначимо, що з цієї території у збірнику „Говори української мови” (К., 1977) подано матеріали лише з 5 говірок. Тек- сти книги „Говірки південної Київщини” (Черкаси, 2008) репрезенту- ють риси говірок на всіх структурних рівнях, що забезпечує створен- ня мовного портрету кожної говірки. Тут відбито як відомі в науці явища, так і менш відомі (пор.: різноманітна реалізація голосних фо- нем в ненаголошеній позиції — зеим\|л’а, зеир\|но, пеиреи\|мога, \|адреис, в сие\|л’і, воси\|ни, \|с’емдис’ат, вни\|се, \|тиждин’, \|дериво, очи\|рет, го\|л·одн’іх, мал’іх, сир’іх; ступінь збереження опозиції дзвінкість ~ глухість приго- 1 Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика. — Черка- си, 2003. — 368 с. 2 Мартинова Г.І. Лінгвістична географія правобережної Черкащини. — Черкаси, 2000. — 366 с. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4 131 Цiнне джерело вивчення сучасних говiрок (рецензiя) лосних — ш’іздеи\|с’ат, нижчо\|та; зміни [хв] > [ф] — хва\|мил’ійа, х\|вермеир, хв·іт’і\|л’і, тилих\|вон, х\|вел’шеир; наявність альвеолярного [л·] — гл·и\|д’іл·и, \|весил·о; вторинна м’якість приголосних перед наступним м’яким — с’л’і\|пец’; поширення протетичного [г] — го\|л’ійа, го\|б’ід; втрата ініціаль- них вокалів — ’б \|мазаний, ’дбу \|вал·и, ’дна, ’д:и\|хат’, ’д \|кисл·о, ’дру \|бала, ни ’дпус \|кайут’; усічення — тре, поба\|л·ака, по\|л·егша, чи\|та, нал·а\|ма, \|п·ісл’а о\|бід, п\|ридане мол·о\|ді да\|вали; втрата компонента слова — \|т’іки; метатеза — гойір\|к’ів; зміна наголосу — в мак·іт\|рах, свит\|ри, кох\|ти; наявність стягненої і нестягненої флексій займенників — ц’і\|йі, т’і\|йейі; творення вищого ступеня порівняння прикметників — вкусно\|вен:ий; словотвірні — би\|телниц’а, с\|н’івниц’а; семантичні — \|риночка ‘з \|вуш- ком, \|жарит’ \|сало’; відзначено чимало нових лексем і значень, які не були раніше зафіксовані — \|вихал·ка ‘гойдалка із мотузків’, ви\|хал·ас’ ‘гойдалась’, со\|ломйаники ‘посудина для зерна’, зо\|л’ійник ‘ви\|л·икий гор\|шок, шо в·ід\|ро в\|лазило’, йан\|гола ‘велика миска’, на бос’а\|ком ‘босо- ніж’, стоко\|н’алас’а ‘ходила від хати до хати’; відзначено варіювання реалізації фонем у мовленні того самого інформатора — х\|вермеир — х\|вермир, т\|ридц’ат — т\|рид’ц’ат’) та ін. риси. Всі тексти паспортизовано, про кожне село вміщено докладну до- відку, історичні відомості. Записи текстів зроблено від корінних діалектоносіїв старшого віку (старші інформатори 1899, 1905, 1906, 1908, 1909, 1910 років на- родження), які є типовими носіями говірок; подано відомості про вік, освіту інформантів, що є важливими соціолінгвістичними свідчення- ми. У книзі вміщено транскрипцію; карту південної Київщини та кар- ту мережі обстежених говірок; номерний список обстежених населе- них пунктів; завершує видання покажчик провідних тем оповідей. Для передачі діалектного мовлення використано повну, традицій- ну в українському мовознавстві систему транскрипційних знаків, яку широко застосовано в „Атласі української мови” та в інших зібраннях діалектних текстів. Уміщені в книзі тексти тематично різнопланові: село, земля, господарювання, будинок, домашнє господарство, різні види госпо- дарської діяльності, ремесла (ткацтво, плетіння), людина і її жит- тя, традиційна духовна культура, освіта, що створює цілісну картину сприйняття світу діалектоносіями. Новаторським у праці є те, що в ній забезпечено не лише графіч- ну, а й звукову передачу текстів: до транскрибованих текстів додано диск із фонозаписами, що має відчутні переваги над лише графічним представленням, є доцільним і перспективним для дослідження тек- стів. Таке поєднання двох типів презентації текстів — графічного і зву- кового — для середньонаддніпрянських говірок реалізовано вперше. Інформативно збагачує роботу і те, що тексти подано за мікро- ареалами, виділеними в межах досліджуваного регіону: з північних середньонаддніпрянських говірок (крайні північні ізоглоси), з цен- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 4132 Поiстогова М.В. тральних північних середньонаддніпрянських говірок (центральне й південне пасма ізоглос), із західних середньонаддніпрянських гові- рок. Таке представлення матеріалу виказує ареалогічну спрямованість праці (ексцерповані з текстів свідчення різних структурних рівнів можуть бути співвіднесені з мережею обстежених говірок — уявною лінгвістичною картою), дає важливу інформацію про членування цих говорів, можливість виділити їх риси. Рецензована праця є помітним внеском в українську діалектоло- гію, оскільки розширює її текстографічну базу, активізує дослідників до підготовки таких збірників з різних регіонів українськомовного континууму. Марина Поістогова (м. Київ) Maryna Poistogova (Kyiv) AN IMPORTANT SOURCE OF THE MODERN DIALECT INVESTIGATION Book review on Говірки Південної Київщини. Збірник діалектних текстів / Упорядники: Г.І. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина; відпов. ред. Г.І. Мартинова. — Черкаси, 2008 р. — 369 с ÃÓ‚Ì‡ ÏÓÁ‡øÍ‡ ЗАРАЗ У КИЄВІ БЛИЗЬКО НУЛЯ… Українське радіо повідомляє, що зараз у Києві близько нуля градусів, іншого разу – близько нуля градуса або близько нуля. Мимоволі задумуєшся, а як правильно визначити цю температуру? Відомо, що числівник нуль (цифрове позначення – 0) означає відсутність ве- личини. Виражаючи кількісне значення, він поєднується з іменниками вимірю- вальної семантики у формі родового відмінка множини, так само як числівники від п’яти до двадцяти і тридцять, пор.: п’ять копійок і нуль копійок, десять граду- сів і нуль градусів. Подібно до цих числівників він виражає і приблизне кількіс- не значення, зокрема й приблизне значення температури, за допомогою при- йменника-частки близько, пор.: близько десяти градусів і близько нуля градусів. Тому вживання близько нуля градуса неправильне. Двоє інших визначень тем- ператури – близько нуля градусів та близько нуля – граматично правильні, але в першому числівник нуль, що означає відсутність величини, поєднаний з іменником градус у формі множини, що дехто сприймає як значеннєву несу- місність із нулем. Щоб уникнути цього непорозуміння, рекомендуємо визначати температуру, близьку до нульової, за допомогою другої числівникової форми – близько нуля: Зараз у Києві близько нуля; Уранці в Києві було близько нуля; Увечері в Києві буде близько нуля. Якщо ж числівник нуль замінити цифрою 0, то після неї потрібно ставити знак температурної шкали (у нашій країні, як і в багатьох країнах Європи та Азії, – це шкала за Цельсієм – °С) і писати так: За- раз у Києві близько 0°С; Уранці в Києві було близько 0°С; Увечері в Києві буде близько 0°С. Отже, згадану температуру правильно визначити так: Зараз у Києві близько нуля (близько 0°С ) або Зараз у Києві близько нуля градусів. Катерина Городенська

Цінне джерело вивчення сучасних говірок

Institution

Ähnliche Einträge