Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва

Проведено исследование влияния расстройств гидродинамики глаза на клиническое течение травматических поражений зрительного нерва. Установлено, что двухсторонняя офтальмогипотония, уменьшение оттока жидкости на стороне поражения и усиления на противоположной от поражения стороне у больных с соч...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Мойсеєнко, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Schriftenreihe:	Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60754
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва / Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 103-107. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60754
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-607542014-04-20T03:03:28Z Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва Мойсеєнко, Н.М. Оригинальные статьи Проведено исследование влияния расстройств гидродинамики глаза на клиническое течение травматических поражений зрительного нерва. Установлено, что двухсторонняя офтальмогипотония, уменьшение оттока жидкости на стороне поражения и усиления на противоположной от поражения стороне у больных с сочетанной кранио-фациальной травмой может быть фактором риска развития устойчивых зрительных функциональных расстройств. Двустороннее снижение коэффициента легкости оттока внутриглазной жидкости является неблагоприятным для формирования вторичных поражений, так как проявляются худшими показателями функций зрения на стороне противоположной от места травмы. Так, учет особенностей гидродинамики глаза при диагностике травматических повреждений зрительного нерва позволит детально изучить их патогенетические механизмы и уточнить показания и сроки применения лечебных процедур. Eyes hydrodynamic disorders’ role in clinical course of traumatic lesions of the optic nerve was conducted. Bilateral ophthalmic hypotension, affected side fluid outflow’s reducing and opposite side’s increased in patients with combined cranial-facial trauma may be a risk factor for persistent visual function disorders. Bilateral reduction coefficient ease the outflow of intraocular fluid is unfavorable for the formation of secondary lesions, as shown by the worst performance of the functions on the side opposite the place of injury. So taking into account the peculiarities of hydrodynamics of the eye in the diagnosis of traumatic lesions of the optic nerve will learn more about their pathogenic mechanisms and to clarify the indications and timing of application treatments. 2012 Article Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва / Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 103-107. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60754 617.731+617.732+617.734 +617.754+617.009+617.7-073.178 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Мойсеєнко, Н.М. Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва Таврический медико-биологический вестник
description	Проведено исследование влияния расстройств гидродинамики глаза на клиническое течение травматических поражений зрительного нерва. Установлено, что двухсторонняя офтальмогипотония, уменьшение оттока жидкости на стороне поражения и усиления на противоположной от поражения стороне у больных с сочетанной кранио-фациальной травмой может быть фактором риска развития устойчивых зрительных функциональных расстройств. Двустороннее снижение коэффициента легкости оттока внутриглазной жидкости является неблагоприятным для формирования вторичных поражений, так как проявляются худшими показателями функций зрения на стороне противоположной от места травмы. Так, учет особенностей гидродинамики глаза при диагностике травматических повреждений зрительного нерва позволит детально изучить их патогенетические механизмы и уточнить показания и сроки применения лечебных процедур.
format	Article
author	Мойсеєнко, Н.М.
author_facet	Мойсеєнко, Н.М.
author_sort	Мойсеєнко, Н.М.
title	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
title_short	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
title_full	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
title_fullStr	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
title_full_unstemmed	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
title_sort	патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60754
citation_txt	Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва / Н.М. Мойсеєнко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 103-107. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT mojseênkonm patogenetičnarolʹgídrodinamíkiočejpritravmatičnihuražennâhzorovogonerva
first_indexed	2025-07-05T11:49:52Z
last_indexed	2025-07-05T11:49:52Z
_version_	1836807558360203264
fulltext	103 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Найбільш частою причиною травматичних ушкод- жень зорового нерва вважається черепно-мозкова травма. Симтомокомплекс проявів об’єднують під терміном травматична оптична нейропатія. Laura K. Windsor., 2003, зазначила, що ТОН зустрічається у 0,5-3% черепно-мозкової травми, що часто приводить до посттравматичної сліпоти [7]. Жабоєдов Г.Д. також вважає, що в 1% вона може бути причиною розвитку після травматичної атрофії зорового нерва [2]. Незважаючи на значне поширення ТОН, по- гляди науковців щодо її патогенезу, доцільності та способу лікування неоднозначні. Єдиної точки зору щодо патогенезу травматичної невропатії не існує. Лікворо-гемодинамічна теорія [5, 6], хоча має найбільше послідовників, проте пошкоджуючий вплив цих процесів на зоровий нерв остаточно не з’ясований. Значення гідродинаміки ока та взаємодії між очним і черепним тисками, кругообігу рідин УДК: 617.731+617.732+617.734 +617.754+617.009+617.7-073.178 © Н.М.Мойсеєнко, 2012 ПАТОГЕНЕТИЧНА РОЛЬ ГІДРОДИНАМІКИ ОЧЕЙ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ ЗОРОВОГО НЕРВА Н.М. Мойсеєнко ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», курс офтальмології (зав. курсом доц., к. мед. н., Вершиніна М.Д.),м.Івано-Франківськ. PATHOGENESIS ROLE EYES HYDRODYNAMIC FOR VISUALLY NERVE TRAUMATIC LESIONS Moyseyenko N.M. SUMMАRY Eyes hydrodynamic disorders’ role in clinical course of traumatic lesions of the optic nerve was conducted. Bilateral ophthalmic hypotension, affected side fluid outflow’s reducing and opposite side’s increased in patients with combined cranial-facial trauma may be a risk factor for persistent visual function disorders. Bilateral reduction coefficient ease the outflow of intraocular fluid is unfavorable for the formation of secondary lesions, as shown by the worst performance of the functions on the side opposite the place of injury. So taking into account the peculiarities of hydrodynamics of the eye in the diagnosis of traumatic lesions of the optic nerve will learn more about their pathogenic mechanisms and to clarify the indications and timing of application treatments. ПАТОГЕНЕТИЧЕСКАЯ РОЛЬ ГИДРОДИНАМИКА ГЛАЗ ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЯ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА Мойсеенко Н.Н. РЕЗЮМЕ Проведено исследование влияния расстройств гидродинамики глаза на клиническое течение травматических поражений зрительного нерва. Установлено, что двухсторонняя офтальмогипотония, уменьшение оттока жидкости на стороне поражения и усиления на противоположной от поражения стороне у больных с сочетанной кранио-фациальной травмой может быть фактором риска развития устойчивых зрительных функциональных расстройств. Двустороннее снижение коэффициента легкости оттока внутриглазной жидкости является неблагоприятным для формирования вторичных поражений, так как проявляются худшими показателями функций зрения на стороне противоположной от места травмы. Так, учет особенностей гидродинамики глаза при диагностике травматических повреждений зрительного нерва позволит детально изучить их патогенетические механизмы и уточнить показания и сроки применения лечебных процедур. Ключеві слова: травматичні ураження зорового нерва, поєднана краніо-фаціальна травма, офтальмогіпотонія, зменшення відтоку рідини. між очима на стороні ураження і на протилежній, механізмів компенсації і регенерації нервової ткани- ни на розвиток травматичних уражень зорового нерва потребують більш ретельного вивчення. Мета - вивчити патогенетичну роль розладів гідродинаміки при травматичних ураженнях зоро- вого нерва. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Було проведено скринінгове обстеження 21 хворого, серед яких було 11 пацієнтів із ізольованою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) та по 5 хворих із поєднанням ЧМТ із переломами кісток лицьового черепа та із переломами кісток орбіти без зміщення. Огляд 10 хворих проводили протягом першого тиж- ня з моменту травми, 6 – протягом другого, 1 – до 1 місяця і 2 – через 1 рік. Також оглянуто 12 практично здорових людей, які склали контрольну групу. 104 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59) Для діагно стики ТОН використовува - ли візометрію, офтальмоскопію, пупілометрію та периметрію, хромопериметрію, Humphrey- периметрію, орієнтовочну оцінку контрастної чутливості. Для вивчення гідродинаміки ока вико- ристовували тонографію за А.П. Нестеровим. РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ В результаті проведеного дослідження встанов- лено, що гідродинаміка ока була різноманітною і мала вплив на розвиток функціональних розладів при ТОН. Так у більшості пацієнтів (17 хворих (80,95%) виявлено двобічне зниження величини істинного внутрішньоочного тиску (P0<15 мм.рт.ст). У 4 хворих (19,05%) на стороні ураження (IL) також спостерігалось зниження тиску, а на протилежній (KL) – показник був нормальним (IL P0<15 мм.рт. ст, KL P0≥15 мм.рт.ст). Встановлено, що при різній локалізації первинного ушкодження величина істинного внутрішньоочного тиску також була різною. Так, при ізольованій ЧМТ і при переломах орбіти спостерігалась двобічна гіпотонія, в той час як при переломах кісток лицевого черепа зустрічались обидва варіанти. Таким чином, відповідно до величи- ни істинного очного тиску, сформувалося дві групи обстежуваних. Впродовж перших двох тижнів зустрічались обидві форми ураження із значним переважанням частки хворих із двобічною гіпотонією. Частка другої групи поступово зменшувалась і після другого тижня не спостерігалась. Середня величина істинного тиску спостереження прогресивно знижувалась на стороні ураження від 11,56±2,19 мм. рт. ст. на першому тижні до 9,31±1,14 мм. рт. ст через рік після травми. На стороні протилежній від травми спочатку, до 1 місяця, відмічалось поступове зниження величини тиску від 13,23±2,85 до 10,10±1,83, а надалі показник дещо підвищувався до 11,71±0,85 мм. рт. ст. (у порівнянні із контрольною групою р<0,05). За величиною коефіцієнта відтоку внутрішньоочної рідини (С) виявлено 4 групи травмованих: - із двобічним зниженням відтоку (Двобічне С<0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.), яка спостерігалась у 5 хво- рих (23,81%); - із двобічним посиленням (Двобічне С≥0,3 мм3/ хв/мм.рт.ст.) – у 4 (19,05%); - із посиленням відтоку на стороні ураження і послабленням на протилежній стороні (IL С≥0,3 мм3/ хв/мм.рт.ст., KL C<0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.) – у 5 хворих (23,81%); - із послабленням відтоку на стороні ураження і посиленням на протилежній стороні (IL С<0,3 мм3/ хв/мм.рт.ст., KL C>0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.) – у 7 трав- мованих (33,33%). У пацієнтів із різною локалізацією первинного ураження (рис. 1) стан відтоку внутрішньоочної рідини був різним. Так у пацієнтів з ізольованою черепно-мозковою травмою зустрічались усі варіанти приблизно із рівною частотою, при травмуванні лицьового черепа переважали двобічне зниження відтоку (Двобічне С<0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.) і посла- блення відтоку на стороні ураження з посиленням відтоку на протилежній стороні (IL С<0,3 мм3/хв/ мм.рт.ст., KL C>0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.), а при переломах орбіти – двобічне посиленням (Двобічне С≥0,3 мм3/ хв/мм.рт.ст.). Рис. 1. Вплив локалізації первинного ушкодження на стан гідродинаміки. До 2 тижнів з моменту травми майже з рівною частотою зустрічались усі варіанти коефіцієнта легкості відтоку з незначною перевагою частки пацієнтів із посиленням відтоку на стороні ура- ження і послабленням на протилежній стороні (IL С≥0,3 мм3/хв/мм.рт.ст., KL C<0,3 мм3/хв/мм.рт.ст.). До 1 місяця спостерігалось двобічне посилення відтоку рідини, а до року з рівною частотою визна- чались варіанти з різною величиною показника на стороні ураження і протилежній. Хвилинний об’єм внутрішньоочної рідини був двобічно зниженим у всіх обстежених. При цьому його середня величина прогресивно знижувалась на стороні ураження від 0,30±0,64 мм3/хв першого 105 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И тижня до -0,25±0,21 мм3/хв через рік після трав- ми (у порівнянні із контрольною групою р<0,05). На протилежній стороні від місця травми також відмічалось поступове зменшення хвилинного об’єму внутрішньоочної рідини від 1,15±1,47 мм3/хв першого тижня до 0,05±0,03 мм3/хв. через 1 місяць. Надалі об’єм дещо підвищувався і через 1 рік стано- вив 0,63±0,74 мм3/хв. (у порівнянні із контрольною групою р<0,05). У пацієнтів із двобічною офтальмогіпотонією виявлено зниження гостроти зору до 0,91±0,20 на стороні ураження, а при різних значеннях P0 до 0,97±0,05. Відсоток пацієнтів із зниженою гостро- тою зору також був різний, становив 35,29% (6 хворих, n=17) і 25,00% (1 хворий, n=4) відповідно. За величиною С найнижча гострота зору 0,73±0,36 на стороні ураження при двобічному зниженні показника. Частка пацієнтів із зниженою гостротою зору також була найвищою у цій групі і становила 75,00% (3 травмованих, n=4). Вплив офтальмогіпотонії викликаної травмою на стан поля зору продемонстровано на рис. 2 А. А Б Рис. 2. Розподіл суми меж поля зору (А) в залежності від величини офтальмотонусу, (Б) Примітки: * – р<0,05 у порівняні з контрольною групою; ^ – ефект інверсії кольорової частини поля зору. При двобічно зниженому Р0 спостерігалось зменшення суми меж поля зору визначеної за 4-ма меридіанами для всіх кольорів з обох сторін від місця ураження. При цьому сума меж поля зору для білого кольору на стороні ураження була дещо меншою, ніж на протилежній і становила 201,15±40,93º та 222,69±17,63º відповідно. У групі із різним значенням Р0 периметричні показники також були зниженими в порівнянні із контроль- ною групою (р<0,05) на стороні ураження. У цій групі спостерігалась інверсія кольорової частини поля зору, так як сума меж поля зору визначеної за 4-ма меридіанами для червоного кольору була на 60,00±16,09º на стороні ураження і на 52,50±19,10º на протилежній стороні більшою, ніж синій колір (р<0,05). Коефіцієнт легкості відтоку по-своєму також впливав на суму меж поля зору (рис. 2 Б). Найнижча сума визначалась у пацієнтів із послабленням відтоку на стороні ураження та посиленням на протилежній стороні, у яких відмічалось двобічне звуження меж поля зору на 105,89±36,37º іпсілатерально і на 106 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59) Таблиця 1 Зміни пупілометричних показників під впливом гідродинаміки Групи хворих IL KL ЧВЗЦ АЗЦ ШЗЦ ЧВЗЦ АЗЦ ШЗЦ Контрольна 0,93±0,16 3,29±0,91 3,65±1,26 1,00±0,12 3,29±0,91 3,34±1,00 OU P0<15 1,71±0,91 1,62±0,96 0,96±0,78* 1,52±0,70* 1,62±0,86 1,02±0,71* IL P0<15, KL P0≥15 1,70±0,30 2,75±0,95 1,66±0,72 1,65±0,40 2,75±0,95 1,83±1,00 OU С<0,3 1,49±1,01 1,40±1,14* 0,89±0,90* 1,21±0,81* 1,70±1,10 1,29±1,12* OU С≥0,3 2,28±0,39* 1,88±1,03 0,87±0,52* 2,03±0,22* 1,75±0,50* 0,88±0,29* IL С≥0,3, KL C<0,3 1,52±0,27 2,21±0,84 1,56±0,81 1,55±0,24* 1,61±0,89* 1,04±0,57* IL С<0,3, KL C≥0,3 1,79±0,26 2,14±0,90 1,27±0,7 1,58±0,34* 2,29±0,95* 1,51±0,82* Примітка:* – р<0,05 у порівняні із контрольною групою. рідини є несприятливих для формування вторин- них уражень, так як проявляються найгіршими по- казниками функцій зору на стороні протилежній від місця травми. ВИСНОВКИ Отже врахування особливостей гідродинаміки ока при діагностиці травматичних ушкоджень зорового нерва дозволить детальніше вивчити їх патогенетичні механізми і уточнити покази і строки застосування лікувальних процедур. 78,04±7,31º контралатерально місцю первинного ура- ження в порівнянні із контрольною групою (р<0,05). У цієї групи також визначалось звуження меж поля зору на червоний і зелений кольори більш виражене на стороні ураження. В групі із двобічним посилен- ням відтоку визначалась розширення поля зору на червоний колір в порівнянні із синім на 60,00±13,39º на стороні ураження, чого не спостерігалось з-поміж інших груп. Вивчаючи стан контрастної чутливості у трав- мованих, відмічено, що у хворих із двобічною гіпотонією патологічні зміни були більш виражені на стороні протилежній від локалізації первинного ушкодження і проявлялися зниженням чутливості до всіх діапазонів просторових частот. При цьо- му на стороні ураження відбувалось погіршення чутливості тільки до крайніх низьких і високих ча- стот в порівнянні із контрольною групою (р<0,05). В групі із однобічною гіпотонією відмічалось підвищення чутливості в порівнянні із контрольною групою в діапазонах високих і середніх частот на стороні протилежній від місця ураження. Знайдене може виникати в наслідок порушення перциптивної гальмуючої дії кори головного мозку на центральні відділи сітківки в наслідок травматичного ушкод- ження зорового нерва [1]. Серед груп виділених за величиною С, на стороні ураження найнижчі показники контрастної чутливості до всіх діапазонів просторових частот відмічались у хворих із іпсілатеральним зниженням відтоку на стороні ураження та контралатеральним посиленням. На стороні протилежній від локалізації первинного ураження контрастна чутливість була найнижчою у пацієнтів із двобічним зниженням відтоку. Пупілометричні показники також мали свої особливості. У пацієнтів із двобічним зниженням офтальмотоносу спостерігалось двобічне сповільнення швидкості та подовження часу викликаного зіничного циклу на стороні протилежній від ураження. При двобічному зменшенні коефіцієнту легкості відтоку також відмічалось двобічне сповільнення швидкості, а амплітуда зіничного циклу зменшувалась тільки на стороні ураження. При двобічному посиленні відтоку патологічно зміненими були всі пупілометричні показники крім АЗЦ на стороні ураження [4, 5]. У пацієнтів із IL С≥0,3, KL C<0,3 та IL С<0,3, KL C≥0,3 більш виражені порушення фіксувалися на стороні протилежній від місця ураження (табл. 1). Таким чином проведене до сл ідження дало можливість з’ясувати вплив розладів гідродинаміки ока на клінічний перебіг травма- тичних уражень зорових нервів. Встановлено, що двобічна гіпотонія, зменшення відтоку рідини на стороні ураження та посилення на протилежній від ураження стороні у хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою може розглядатися як фактор ризику щодо розвитку стійких зорових функціональних розладів. Двобічне зниження коефіцієнта легкості відтоку внутрішньоочної 107 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И ЛІТЕРАТУРА 1. Богословский А.И. Клиническая электро- физиология зрительной системы текст. / А.И. Богос- ловский // Офтальмологическая электродиагностика. Науч. труды Московского НИИ глазных болезней им. Гельмгольца. М., 1980. - Вып. 24.- С. 5-29. 2. Жабоедов Г. Д. Поражение зрительного нерва / Г. Д. Жабоедов, Р. Л. Скрипник. – К. : Здоров’я, 2006. – 472 с. 3. Мойсеєнко Н. М. Пупілломоторні розлади при легкій черепно-мозковій травмі / Н. М. Мойсеєнко // Офтальмол. журн. – № 4. – 2006. – С. 26-29. 4. Мойсеєнко Н. М. Пупілометричні прояви легкої черепно-мозкової травми / Н. М. Мойсеєнко, М. Д. Вершиніна // Офтальмол. журн. – 2006. – № 3 (ІІ). – С. 32-33. 5. Berdahl John P. Rand. Intracranial pressure and glaucoma. / [Berdahl John P., Allingham R.] // Current Opinion in Ophthalmology. – 2010. – Vol. 21. – Iss. 2. – P. 106-111. 6. Jost B. Jonas Role of cerebrospinal fluid pressure in the pathogenesis of glaucoma. / [Jost B. Jonas] // Acta Ophthalmologica. – 2011. – Vol. 89. - Iss. 6. – P. 505-514. 7. Laura K. Windsor. Hemianopsia: Loss of Half of the Visual Field After Stroke or Traumatic Brain Injury / Laura K. Windsor, Richard L. Windsor. // Vision Enhancement Journal. – 2003. – № 3. – Р. 32-33.

Патогенетична роль гідродинаміки очей при травматичних ураженнях зорового нерва

Institution

Ähnliche Einträge