Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії
В работе приведены данные обследования 73 пациентов с эндокринной офтальмопатией. Благодаря объективной оценке окулометрических показателей удалось четко установить клиническую форму заболевания. Отечный экзофтальм выявили у 31 пациента. Комплексное исследование зрительных функций дало возможн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60756 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії / А.М. Николюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 113-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-60756 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-607562014-04-20T03:02:22Z Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії Николюк, А.М. Оригинальные статьи В работе приведены данные обследования 73 пациентов с эндокринной офтальмопатией. Благодаря объективной оценке окулометрических показателей удалось четко установить клиническую форму заболевания. Отечный экзофтальм выявили у 31 пациента. Комплексное исследование зрительных функций дало возможность диагностировать компрессивную оптическую нейропатию на ранней стадии у 24% пациентов, что позволило своевременно назначить обоснованное патогенетическое лечение. The results of examination of 73 patients with thyroid ophthalmopathy are given in the research. An objective evaluation of oculometric parameters made possible to clearly determine a clinical form of the disease. Congestive exophthalmos was revealed in 31 patient. Complex examination of visual functions allowed to diagnose a compressive optic neuropathy in early stage in 24% patients, that permitted to prescribe rational pathogenetic treatment. 2012 Article Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії / А.М. Николюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 113-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60756 617.731-008.64:616.441-073 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Николюк, А.М. Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В работе приведены данные обследования 73 пациентов с эндокринной офтальмопатией. Благодаря
объективной оценке окулометрических показателей удалось четко установить клиническую форму
заболевания. Отечный экзофтальм выявили у 31 пациента. Комплексное исследование зрительных функций
дало возможность диагностировать компрессивную оптическую нейропатию на ранней стадии у 24%
пациентов, что позволило своевременно назначить обоснованное патогенетическое лечение. |
| format |
Article |
| author |
Николюк, А.М. |
| author_facet |
Николюк, А.М. |
| author_sort |
Николюк, А.М. |
| title |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| title_short |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| title_full |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| title_fullStr |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| title_full_unstemmed |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| title_sort |
роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60756 |
| citation_txt |
Роль комплексного офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці компресивної оптичної нейропатії при ендокринній офтальмопатії / А.М. Николюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 3 (59). — С. 113-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT nikolûkam rolʹkompleksnogooftalʹmologíčnogoobstežennâvranníjdíagnosticíkompresivnoíoptičnoínejropatíípriendokrinníjoftalʹmopatíí |
| first_indexed |
2025-07-05T11:50:00Z |
| last_indexed |
2025-07-05T11:50:00Z |
| _version_ |
1836807567505883136 |
| fulltext |
113
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
В останні роки тенденція до зростання
поширеності патології щитоподібної залози (ЩЗ)
спостерігається не тільки в Україні, але й в усьому
світі [6]. Зокрема, поширеність дифузного токсичного
зобу (ДТЗ) по Україні зросла в середньому з 83,4
в 2002 році до 113,3 в 2009 році на 100 тисяч
населення [5]. За даними літератури, в 73-93%
випадків на фоні гіперфункції щитоподібної залози
виникає ендокринна офтальмопатія (ЕО) [1, 10]
–органоспецифічний аутоімунний процес, що
пов’язаний безпосередньо з дисфункцією ЩЗ і
проявляється змінами органа зору та м’яких тканин
орбіти [2, 4]. Вони проявляються набряком м’яких
тканин орбіти, порушенням функції екстраокулярних
м’язів, периорбітальним набряком, ретракцією повік;
це викликає різного ступеню екзофтальм, диплопію,
вторинну офтальмогіпертензію, спричиняючи
значний функціональний та косметичний дискомфорт.
Близько 20% пацієнтів очні прояви ЕО турбують
значно більше, ніж симптоми патології ЩЗ [9].
Найбільш грізним ускладненням ЕО вважається
компресивна оптична нейропатія, викликана пору-
шенням кровообігу в судинах орбіти та зорового нерва
УДК 617.731-008.64:616.441-073
© А.М.Николюк, 2012.
РОЛЬ КОМПЛЕКСНОГО ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ КОМПРЕСИВНОЇ ОПТИЧНОЇ
НЕЙРОПАТІЇ ПРИ ЕНДОКРИННІЙ ОФТАЛЬМОПАТІЇ
А.М. Николюк
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедра нейрохірургії та офтальмології
(зав. кафедрою – проф. О.І.Потапов), м. Івано-Франківськ.
ROLE OF COMPLEX OPHTHALMOLOGIC EXAMINATION IN EARLY DIAGNOSTICS OF COMPRESSIVE
OPTIC NEUROPATHY AT THYROID OPHTHALMOPATHY
A.M. Nykoluk
SUMMARY
The results of examination of 73 patients with thyroid ophthalmopathy are given in the research. An objective
evaluation of oculometric parameters made possible to clearly determine a clinical form of the disease. Congestive
exophthalmos was revealed in 31 patient. Complex examination of visual functions allowed to diagnose a compressive
optic neuropathy in early stage in 24% patients, that permitted to prescribe rational pathogenetic treatment.
РОЛЬ КОМПЛЕКСНОГО ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ В РАННЕЙ ДИАГНОСТИКЕ
КОМПРЕССИВНОЙ ОПТИЧЕСКОЙ НЕЙРОПАТИИ ПРИ ЭНДОКРИННОЙ ОФТАЛЬМОПАТИИ
А.Н. Николюк
РЕЗЮМЕ
В работе приведены данные обследования 73 пациентов с эндокринной офтальмопатией. Благодаря
объективной оценке окулометрических показателей удалось четко установить клиническую форму
заболевания. Отечный экзофтальм выявили у 31 пациента. Комплексное исследование зрительных функций
дало возможность диагностировать компрессивную оптическую нейропатию на ранней стадии у 24%
пациентов, что позволило своевременно назначить обоснованное патогенетическое лечение.
Ключові слова: ендокринна офтальмопатія, набряковий екзофтальм, компресивна оптична нейропатія,
комплексне обстеження.
внаслідок здавлення його набряклими м’язами [3, 8].
Оптикопатію за різними даними діагностують при-
близно у 3-30% хворих з ЕО; як правило, її виявляють
пізно, коли з’являються виражені зміни на очному дні
зі зниженням гостроти зору [2, 7]. Приблизно 65%
пацієнтів з ЕО складають люди працездатного віку – 35
– 60 років, тоді як виникнення ускладнень приводить до
стійкої інвалідизації значної частини населення.
В медичній практиці країн СНД використовують
класифікацію ЕО, введену А.Ф.Бровкіною (1983
р.), де розрізняють три клінічні форми ендокринної
офтальмопатії: тіреотоксичний екзофтальм (ТЕ), на-
бряковий екзофтальм (НЕ) та ендокринна міопатія
(ЕМ). Перший, як правило, не загрожує зоровим
функціям, так як зміни глибоких структур при цій
формі не властиві. НЕ , який може виникати як пер-
винно, так і слідом за тіреотоксичним, діагностують
по значному рівню вистояння очних яблук (більше
22-23 мм), появою інфільтрації периорбітальних
тканин, диплопії, хемозу кон’юнктиви. Збільшення
об’єму окорухових м’язів приводить до порушення
рухомості ока, застійних явищ у верхівці орбіти,
компресивної оптикопатії. Крім того, постійний тиск
114
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59)
на оболонки ока з боку екстраокулярних м’язів та
порушення венозного відтоку може призвести до
офтальмогіпертензії або вторинної глаукоми.
Мета – вивчити зміни зорового нерва у пацієнтів
з набряковим екзофтальмом, та роль комплексного
офтальмологічного обстеження в ранній діагностиці
компресивної оптичної нейропатії.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Проведене обстеження 73 пацієнтів з ендокрин-
ною офтальмопатією (основна група). Жінки склали
83,5% (61 пацієнт), чоловіки – 16,5% (12 пацієнтів),
таким чином, жінок було в 5 разів більше за чоловіків.
Вік пацієнтів коливався від 16 до 68 років, середній
вік у жінок склав 40,4 років із піком захворюваності
в 46 років, а в чоловіків середній вік був 44,9 років із
піком захворюваності на 52 році. Попередньо хворі
були обстежені ендокринологами та отримували
відповідне лікування з приводу дисфункції ЩЗ.
Контрольну групу склали 20 здорових
добровольців, порівнювані за віком та статтю з
пацієнтами досліджуваних груп.
Проводилося детальне вивчення офтальмологічного
статусу із застосуванням загальноприйнятих методів –
зовнішнього огляду, візометрії для далі та близу без
корекції та з корекцією, біомікроскопії, прямої та
зворотньої офтальмоскопії, тонометрії за Маклаковим.
З метою встановлення клінічної форми ЕО проводили
визначення окулометрічних показників - ступені екзоф-
тальму, величини ретракції повік, легкості репозиції
ока, об’єму рухів очних яблук.
Вивчення функціональних показникі зору включа-
ло сферопериметрію, визначення порогу електричної
чутливості зорового нерву на апараті Фосфен-2, та
автоматичну комп’ютерну периметрію з визначенням
контрастної чутливості зорового нерва.
У частини пацієнтів для підтвердження ЕО і
виключення пухлинного характеру патології при
значній асиметрії симптомів застосовували ме-
тоди візуалізації структур орбіти – комп’ютерну
томографію та ультразвукове сканування.
Клінічна картина ЕО була виражена на обох
очах у всіх досліджуваних пацієнтів, хоча певна
асиметрія симптомів спостерігалась у 61% пацієнтів.
В обстежуваній групі симптоматика обох очей
відповідала одній клінічній формі. Таким чином,
пацієнти основної групи були поділені на дві підгрупи
- тіреотоксичний екзофтальм (42 пацієнтів - 57,5%),
набряковий екзофтальм (31 пацієнт - 42,5%).
Статистична обробка отриманих даних проводи-
лась на персональному комп’ютері з використанням
програм Microsoft Office Excel 2007 та Statistica 10
з використанням методів варіаційної статистики.
Перевірку рядів на нормальність проводили за до-
помогою критеріїв Колмагорова-Смірнова. При
розподілі, близькому до нормального, дані представ-
ляли в вигляді M±m, де М – середнє арифметичне, а
m – стандартне відхилення. Для порівняння середніх
значень оцінювали t- критерій Ст’юдента та p - його
значимість. Різницю між порівнюваними величинами
вважали достовірною при p≤0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При офтальмологічному обстеженні у пацієнтів з
тіреотоксичним екзофтальмом найчастіше виявлялися
наступні симптоми: ретракцію верхньої повіки – у
40 (95,2%) пацієнтів, симптом Грефе (відставання
верхньої повіки при переводі погляду донизу) – у 37
(88,1%) пацієнтів, тремор закритих повік – у 31 (73,8%)
пацієнта, симптом Мебіуса (слабкість конвергенції)
– у 28 пацієнтів (66,6%). Пацієнти з набряковим ек-
зофтальмом скаржились на відчуття «розпирання»
за оком, сльозотечу, важкість в очах. Найчастішими
симптомами були набряки навколоочної ділянки, по-
рушення рухомості очних яблук та двоїння в крайніх
відведеннях очей. Частина пацієнтів вказували на
появу інтерміттуючого птозу верхньої повіки, який
пізніше перейшов у стійку ретракцію. Крім описа-
них, у пацієнтів з НО виявляли ознаки втягнення
окорухового апарату та набрякових явищ орбіти – по-
рушення репозиції очних яблук, симптом «хреста»
(розширення та звивистість епісклеральних судин в
зоні прикріплення екстраокулярних м’язів), білий, а в
окремих випадках - чевоний хемоз кон’юнктиви.
Результати дослідження окулометричних показників
обстежуваних груп та контролю подані в таблиці 1.
Таблиця 1
Результати вимірювання окулометричних показників у пацієнтів з тіреотоксичним
та набряковим екзофтальмом
Показник ТЕ
n=84
(M ± m)
НЕ
n=62
(M ± m)
Контроль
n=40
(M ± m)
РВП
(мм)
4,79±1,24
p<0,001
6,06±1,87
p<0,001
3,66±0,63
Екзофтальм
(мм)
17,24±2,32
p<0,05
21,89±2,37
p<0,001
16,07±2,26
Сумарний ОРОЯ (°) 212,3±13.3
p<0,05
186,5±21,3
p<0,001
224,2±6.7
Примітки: n- кількість очей; р – різниця з даними контрольної групи; РВП - ретракція верхньої повіки (відстань
від центру рогівки до краю ребра верхньої повіки); ОРОЯ – об’єм рухів очного яблука по чотирьох меридіанах.
115
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Вимірювання екзофтальму показало, що у пацієнтів
з ТЕ цей показник не перевищував 19 мм і склав в се-
редньому по групі 17,24±2,32 мм. Хоча різниця з кон-
трольною групою достовірна (p<0,05), слід пам’ятати
про індивідуальні та спадкові особливості будови
орбіти; так, у декількох добровольців за відсутності
дисфункції щитоподібної залози та офтальмопатії
нами був зафіксований екзофтальм в 21-22 мм. Тому
цей показник повинен оцінюватись у сукупності інших
симптомів ендокринної офтальмопатії та в динаміці.
Найбільший рівень показників екзофтальмометрії
був зафіксований у пацієнтів з набряковим екзофталь-
мом і склав 21,89±2,37 мм (p<0,001) в середньому по
групі: 20-22 мм – на 39 очах, 23-26 мм – на 20 очах,
більше 26 мм – на 3 очах. Різниця у вистоянні очних
яблук у одного пацієнта не перевищувала 3 мм.
Дослідження рухомості очних яблук показало, що
в нормі при відсутності ураження окорухового апарату
максимальне відведення ока по кожному з основних
меридіанів (догори, дозовні, донизу, досередини)
складає 55°-60°. Таким чином, сумарний об’єм рухів
очного яблука (ОРОЯ) складає 220°-240°.
У пацієнтів з ТЕ ОРОЯ знижувався незначно
(до 5°), але рівномірно в усі сторони, що може по-
яснюватись, по-перше, розвитком при цій клінічній
формі набряку периокулярних тканин, що викликає
у пацієнтів відчуття «важкості» в очах. По-друге,
дисфункція симпатико-адреналової системи у
пацієнтів з тіреотоксикозом може викликати пору-
шення тонусу м’язів у пацієнтів з ЕО. Проведення
УЗД сканування орбіти показало, що ретробуль-
барний простір (РБП) був вільний, його довжина
становила в середньому 12,6±1,43 мм, що незначно
(p<0,05) відрізнялось від показників контролю; тов-
щина екстраокулярних м’язів не перевищувала 5 мм
і склала в середньому 4,6±0,6 мм (p>0,05).
У пацієнтів з НЕ сумарний ОРОЯ знижувався до
186,5±21,3°, що пояснюється підтвердженим за допо-
могою КТ та УЗД набряком екстраокулярних м’язів. У
більшості пацієнтів страждали рухи дозовні, догори
та досередини, при чому у 56% пацієнтів цієї групи
обмеження рухів було від 10 до 30 градусів. Скану-
вання орбіти виявило значне збільшення довжини
РБП (16,6±2,5 мм), при чому цей показник відрізнявся
достовірно не тільки від контролю, а й від даних
пацієнтів з тіреотоксичним екзофтальмом (p<0,05).
При дослідженні екстраокулярних м’язів було ви-
явлено потовщення двох-чотирьох прямих м’язів
до 7,0-8,2 мм в 5 (17,8%) спостереженнях, в інших
випадках у пацієнтів також уражались два і більше
м’язів, але їх товщина була від 5,4 до 6,9 мм. Середній
показник товщини ЕОМ в цій групі склав 6,3±1,55 мм,
що достовірно (p<0,01) відрізнялось від даних груп
контролю та тіреотоксичного екзофтальму.
Таким чином, аналіз окулометричних показників
дозволяє зробити висновки про те, що тіреотоксичний
екзофтальм характеризується значним ступенем
ретракції верхньої повіки, незначним ступенем ек-
зофтальму та незначним зменшенням об’єму рухів
очних яблук, що пояснюється порушенням функції
м’язів за відсутності об’єктивного підтвердження їх
органічного ураження.
Набряковий екзофтальм характеризується
значним збільшенням ретракції верхньої повіки та
екзофтальму, порушенням репозиції ока, а також
значним обмеженням рухомості очних яблук. Це
підтверджується об’єктивними даними за рахунок
набряку ретробульбарної жирової клітковини та
потовщення від одного-двох в початковій стадії,
до трьох-чотирьох прямих окорухових м’язів у
вираженій стадії набрякового екзофтальму.
При дослідженні зорових функцій з’ясувалось,
що скарги з приводу «незначного» зниження зору про-
тягом останнього часу пред’являли тільки 2 пацієнтів.
На більшості очей пацієнтів з тіреотоксичним екзоф-
тальмом (84,5%) гострота зору була нормальною, і
тільки у 15,5% зниженою на 0,1-0,2. В середньому в
групі цей показник склав 0,996±0,117, що достовірно
не відрізнялось від результатів візометрії в групі
контролю (1,031±0,137, p>0,05).
На 82,3% очей пацієнтів з набряковим екзофталь-
мом гострота зору була 0,9-1,0, на 14,5% - знижена
до 0,7-0,8, і тільки на 3,2% очей знижена до 0,5-0,6.
Середній показник був 0,934±0,114 (p<0,1).
Результати сферопериметрії (в вигляді сумарного
поля зору по восьми меридіанах), дослідження порогів
електричної чутливості зорового нерва (ПЕЧ) в децибе-
лах (dB) та контрастної чутливості сітківки ( в вигляді
середнього відхилення від вікової норми пацієнта – MD
в децибелах (dB)) представлено в таблиці 2.
Таблиця 2
Результати дослідження поля зору, порогів електричної та контрастної чутливості
зорового нерву у пацієнтів з тіреотоксичним та набряковим екзофтальмом
Показник ТЕ
n=84
(M ± m)
НЕ
n=62
(M ± m)
Контроль
n=40
(M ± m)
Сумарне поле зору
(град.)
545,9±5,91
p>0,05
510, 6±33,48
p<0,001 541,4±5,88
ПЕЧ
(dB)
60,21±52,43
p>0,05
62,8±5,24
p<0,001
59,17±1,34
Контр.чутл.
(MD - dB)
-0,13±1,88
p>0,05
-3,18±3,68
p<0,001
0,39±1,33
Примітки: n- кількість очей; р – різниця з даними контрольної групи.
116
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №3, ч. 3 (59)
З отриманих даних видно, що в групі пацієнтів з
тіреотоксичним екзофтальмом поле зору статистично не
відрізнялось від результатів контрольної групи (p>0,05),
однак в частині досліджень було навіть дещо ширше за
норму з назальної сторони, очевидно, за рахунок незнач-
ного екзофтальму у пацієнтів цієї групи. Офтальмоскопія
виявляла незначне звуження артерій сітківки (1:3) у
частини пацієнтів (36 очей - 42,8%), патологічних змін
диска зорового нерва при цьому не спостерігали.
При набряковому екзофтальмі звуження периферич-
них меж на 5-10° виявили на 19 очах (30,6%), на 15-20°
- на 4 очах (6,4%). В останніх випадках розмір сліпої пля-
ми був збільшений на 3-5°. В підсумку поле зору в групі
було 510, 6±33,48 градусів, що статистично достовірно
(p<0,001) відрізнялось від контролю. Офтальмоскопічне
обстеження пацієнтів цієї групи виявляло: розширення
ретинальних вен на 57 (91,9%) очах, звуження артерій на
всіх очах, відсутність меж зорового нерва з однієї-двох
сторін на 3 очах (4,8%), з трьох-чотирьох сторін – на двох
очах (3,2%), перипапіллярний набряк та складчастість
сітківки на 3 очах (4,8%).
Електрична чутливість зорового нерва була
достовірно знижена на 6 % у пацієнтів з набряковим
екзофтальмом, тоді як контрастна чутливість зни-
жувалась при цій формі ЕО в 6-8 разів. При аналізі
протоколів дослідження контрастної чутливості у
пацієнтів з НЕ виявляли переважне ураження темпо-
ральних парацентральних квадратів з вільною цен-
тральною ділянкою, тобто фактично реєструвалися
відносні парацентральні скотоми, характерні для
ретробульбарного ураження зорового нерва.
Таким чином, дослідження фізіологічних
показників та офтальмоскопічної картини у пацієнтів
з ендокринною офтальмопатією дало підстави виста-
вити діагноз компресивної оптичної нейропатії на 4
очах у випадках, коли клініка оптиконейропатії була
явною (зниження гостроти зору до 0,5-0,7, поши-
рення сліпої плями, розмитість меж та проміненція
зорового нерва, зниження порогів контрастної та
електричної чутливості). Крім того, іще в 11 випад-
ках можна було констатувати початкову компресійну
оптиконейропатію на основі даних контрастної
чутливості (зниження MD менше -5,0 dB) та
офтальмоскопії (стушованість границь по 2-3 сто-
ронах, гіперемія зорового нерва) у пацієнтів, які не
пред’являли скарг з приводу погіршення зору. Таким
чином, використання комплексу офтальмологічного
обстеження з визначенням окулометричних та
фізіологічних показників дало змогу виявити компре-
сивну оптикопатію в 24% випадків набрякового ек-
зофтальму. Важливим є те, що в нашому дослідженні
оптикопатія виявлялась в ранній стадії, на етапі
розширення ретинальних вен і стушованості гра-
ниць зорового нерву. Це дало можливість своєчасно
призначити пацієнтам обґрунтоване патогенетичне
лікування (глюкокортикоіди) з метою подальшого
збереження зорових функцій.
ВИСНОВКИ
1. Офтальмологічне обстеження пацієнтів з
ендокринною офтальмопатією повинно бути на-
правлено на визначення клінічної форми ЕО. З цією
метою крім зовнішнього огляду обов’язкове вико-
ристання дослідження окулометричних показників
– ступені екзофтальму, ретракції повік, об’єму рухів
очних яблук, методів візуалізації глибоких структур
орбіти.
2. У пацієнтів з набряковим екзофтальмом ознаки
компресивної оптичної нейропатії діагностовано на
24% очей, що стало можливим за використання ком-
плексного обстеження фізіологічних показників.
3. Найбільш інформативними дослідженнями у
виявленні оптикопатії були автоматична комп’ютерна
периметрія та офтальмоскопія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бровкина А.Ф. Болезни орбиты: руководство
для врачей. – 2-е изд. – М.: ООО «Медицинское ин-
формационное агентство», 2008. – 256 с.
2. Бровкина А.Ф. Классификация эндокринной
офтальмопатии / А.Ф. Бровкина, А.С. Стоюхина //
Проблемы эндокринологии. — 2006. — N5. — С.
11-14.
3. Бровкина А.Ф. Оптическая нейропатия у
больных отечным экзофтальмом / А.Ф. Бровкина,
Г.А. Гусев, О.Г. Пантелеева // РМЖ, Клиническая
офтальмология. –2000. – Т.1. – №2. – с. 41-42.
4. Бровкина А.Ф. Эндокринная офтальмопатия
– Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2004. —176 с.
5. Кравченко В.І. Динаміка захворюваності на
патологію щитоподібної залози в Україні/ В.І. Крав-
ченко, С.В. Постол // Международный эндокрино-
логический журнал.– 2011.–№3.– С.35.
6. Опрюк Н.І. Інформативність методів
візуалізації в діагностиці, лікуванні та профілактиці
ендокринної офтальмопатії / Н.І. Опрюк, В.Б. До-
готар // Клінічна ендокринологія та ендокринна
хірургія. – 2007. – №1. – C. 3-11.
7. Цечоева А. Б. Комплексный подход к оценке
функционального состояния зрительного анализато-
ра при аутоиммунной офтальмопатии в сочетании с
диффузным токсическим зобом: автореф. дис… канд.
мед. наук: спец. 14.00.05 : 14.00.08 / А. Б. Цечоева; –
Ростов-на-Дону, 2005. – 21 с.
8. Cooper T. Optic Neuropathy, Compressive /
eMedicine Journal. – 2001. – №12. – Р.2-9.
9. Graves’ ophthalmopathy through the eyes of the
patient: A state of the art on health-related quality of life
assessment / C.B.Terwee, F.W.Dekker, M.F. Prummel et
all // Orbit – 2001. –Vol. 20. – No. 4. – Р.281–290.
10. Multi–center study on the characteristic and
treatment strategies of patients with Graves' orbitopathy:
the first European Group on Graves' orbitopathy
experience/ M.F. Prummel, A. Bakker, W.M. Wiersinga
et all // European Journal of Endocrinology .– 2003.–
Vol. 148.– P. 491–495.
|