Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Мінералогічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61172 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 91-93. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-61172 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-611722014-04-27T03:01:44Z Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 Хроніка 2008 Article Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 91-93. — укр. 0204-3548 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61172 uk Мінералогічний журнал Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 Мінералогічний журнал |
| format |
Article |
| title |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 |
| title_short |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 |
| title_full |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 |
| title_fullStr |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 |
| title_full_unstemmed |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 |
| title_sort |
возняку дмитру костянтиновичу — 70 |
| publisher |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61172 |
| citation_txt |
Возняку Дмитру Костянтиновичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 91-93. — укр. |
| series |
Мінералогічний журнал |
| first_indexed |
2025-07-05T12:11:51Z |
| last_indexed |
2025-07-05T12:11:51Z |
| _version_ |
1836808941826211840 |
| fulltext |
ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. — 2008. — 30, № 3 91
Він народився конструктором. Напевне
мріяв конструювати літальні апарати, бо
півстоліття збирає книги про літаки і хотів
навчатися на механічному факультеті. Без-
помилково на звук визначає марку літака,
коли той заховався за хмарами. Натомість
йому довелось конструювати камери і
прилади, що допомагають проникати у
таємниці глибин Землі, аж до верхньої
мантії.
Майстерність була властива всім
українцям, що проживали на Лемківщині,
де 22 листопада 1938 р. народився наш
ювіляр. У 1945 р. ці землі після операції
"Вісла" в ід ійшли до Жешівського
воєводства Польщі, а велику родину
Возняків забрали від їхніх облаштованих
домівок і волею "батька народів" розки-
дали по Україні. Дмитрові батьки з трьо-
ма дітьми після двох років поневірянь
осіли у передмісті Львова. З цим містом
пов’язані найкращі спогади шкільних і
університетських років ювіляра. Тут він
розпочав свою наукову кар’єру, тут знай-
шов своє друге захоплення — флюїдні
включення у мінералах, які відтіснили
літаки на другий план.
Обставини так склалися, що замість
механіко-математичного Дмитро потра-
пив у групу геохіміків геологічного фа-
культету Львівського держуніверситету
ім. Івана Франка, який закінчив у 1960 р.
За оцінкою академіка В. С. Соболєва, одно-
го з вчителів Дмитра Возняка, ця група
була найсильніша за час його викладацької
роботи в Львівському університеті. Досить
сказати, що серед геохіміків-випускників є
шість докторів і значно більше кандидатів
наук, так що позмагатися під час навчання
було з ким. Деякі проблеми зі здоров’ям
не дозволили молодому випускнику
поїхати за призначенням у Казахстан. Він
залишився працювати на геологічному
факультеті, в якому був досить сильний
науково-дослідний сектор. Волинська
експедиція Львівського наукового това-
риства, в якій Д. Возняк розпочав свою
трудову кар’єру, на все життя прив’язала
його до камерних пегматитів, на Волині він
знайшов свою другу половинку.
Йому пощастило — доля звела мо-
лодого допитливого випускника з кон-
структивним мисленням і вмілими ру-
ками з таким самим за характером, але
вже досвідченим вченим. Володимир
Антонович Калюжний на той час вже був
всесвітньо відомим дослідником вклю-
чень, автором монографії "Методи вивчен-
ня багатофазових включень у мінералах",
що виділявся новаторським підходом,
впровадженням нових методів і пошуком
методик для вивчення включень. Такий
учень, як Дмитро Возняк, був для нього
справжньою знахідкою. Дуже скоро його
ВОЗНЯКУ ДМИТРУ КОСТЯНТИНОВИЧУ — 70
ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). — 2008. — 30, No 392
прізвище постійно зустрічається поруч
з прізвищем В. Калюжного в наукових
статтях, що відразу ставали класичними.
До того часу, як учень зібрався вступити до
аспірантури, він уже був не менш відомим,
ніж його вчитель.
Аспірантура під керівництвом академіка
Є. К. Лазаренка фактично була справою
формальною. Вже через рік (в 1971 р.), до-
строково, Д. Возняк захищає кандидатську
дисертацію на тему: "Физико-химическая
характеристика минералообразующих рас-
творов периода формирования занорыша
пегматитов Волыни (по включениям в
минералах)". Його залишають працювати
у недавно створеному відділі регіональної і
генетичної мінералогії, який у 1972 р. знай-
шов свою остаточну прописку в Інституті
геохімії і фізики мінералів АН УРСР
(нині Інститут геохімії, мінералогії та ру-
доутворення (ІГМР) ім. М. П. Семененка
НАН України). Створений за ініціативи
академіка Є. К. Лазаренка і під його
керівництвом відділ мав бути осередком
новітніх методів дослідження мінералів.
На Д. Возняка було покладене створення
лабораторії мінералофлюїдології (або
термобарогеохімії) для дослідження
флюїдних включень у мінералах, з чим він
успішно справився. Навряд чи знайдеться
ще одна така людина, якій було б під силу
те, що він тоді зробив. Він був одночас-
но і дослідником, і вчителем (кадри ще
були зовсім "зелені"), а найголовніше —
винахідником, конструктором, випробу-
вачем власної апаратури.
У ті часи апаратуру для дослідження
включень не можна було купити і за кордо-
ном, бо молода наука стрімко випереджала
приладобудування. Та за короткий строк
завдяки старанням енергійного керiвника
(формально — молодшого наукового
співробітника) лабораторія була уком-
плектована високоточними нагрівальними
камерами у діапазоні 20–600 і 20–
1600 °С та охолоджувальними камерами,
де у якості кріоагента використовува-
ли зріджений азот (діапазон від 150 до
–196 °С) і гелій (до –250 °С і нижче).
Лише першу з них було названо камерою
конструкції В. А. Калюжного, всі інші —
власні дітища Д. Возняка. Всі конструкції
робилися методом проб і помилок, тому
так би мовити серійній моделі передува-
ло безліч моделей експериментальних.
Вони досі зберігаються у лабораторії і
цілком заслуговують на те, щоби ста-
ти експонатами у майбутньому музеї
мінералофлюїдології.
А скільки праці було вкладено у
газовохроматографічний аналіз! Серійні
моделі газових хроматографів, навіть
прилаштовані для дослідження флюїдів із
включень, не відповідали потребам науки.
Із блоків, списаних і підібраних буквально
на смітниках, Дмитро Костянтинович влас-
ними силами виготовив ряд приставок, що
давали змогу з однієї наважки на одному
сорбенті визначати всі найважливіші газові
компоненти флюїдних включень і таким
чином оперувати не лише відносними, але
й абсолютними значеннями вмісту летких
компонентiв.
Дмитро Возняк не лише конструк-
тор, перш за все він дослідник. Йо-
го наукові здобутки широко відомі,
про них можна дізнатися з понад двох
сотень наукових праць і з монографії
"Мікровключення та реконструкція умов
ендогенного мінералоутворення", що не-
давно випус тило видавництво "Наукова
думка" (див. наступний випуск МЖ), але
ніде не сказано, яким чином досягнуто цих
результатів. Адже саме завдяки апаратурі
власної конструкції вивчення включень
було підкріплене "мірою і числом". Як
наслідок — ціла низка реконструкцій
умов мінералоутворення: від золоторуд-
ного процесу до кімберлітоутворення. Ці
наукові досягнення лягли в основу його
докторської дисертації "Флюїдні включен-
ня у мінералах як індикатор ендогенного
мінералоутворення", яку Д. К. Возняк бли-
скуче захистив у 2003 р.
ХРОНІКА
ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. — 2008. — 30, № 3 93
Дмитро Костянтинович людина не
амбіційна і в адміністратори ніколи
не прагнув. Доля розпорядилася так,
що йому прийшлось очолити відділ
регіональної та генетичної мінералогії,
до створення лабораторної бази якого
він доклав стільки зусиль. З його боку це
був подвиг. Він взяв на себе цей тягар в
ім’я науки, перед пам’яттю академіка Є.
К. Лазаренка, прагнучи зберегти створе-
ний ним відділ, і несе його з честю. Так
тримати!
ХРОНІКА
|