Мельникову Володимиру Степановичу — 70
4 серпня цього року виповнилось 70 років Володимиру Степановичу Мельникову — провідному науковому співробітнику Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України....
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2008
|
| Назва видання: | Мінералогічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61173 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мельникову Володимиру Степановичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 94-96. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-61173 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-611732014-04-27T03:01:47Z Мельникову Володимиру Степановичу — 70 Хроніка 4 серпня цього року виповнилось 70 років Володимиру Степановичу Мельникову — провідному науковому співробітнику Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. 2008 Article Мельникову Володимиру Степановичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 94-96. — укр. 0204-3548 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61173 uk Мінералогічний журнал Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Мельникову Володимиру Степановичу — 70 Мінералогічний журнал |
| description |
4 серпня цього року виповнилось 70 років
Володимиру Степановичу Мельникову — провідному науковому співробітнику
Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. |
| format |
Article |
| title |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 |
| title_short |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 |
| title_full |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 |
| title_fullStr |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 |
| title_full_unstemmed |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 |
| title_sort |
мельникову володимиру степановичу — 70 |
| publisher |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61173 |
| citation_txt |
Мельникову Володимиру Степановичу — 70 // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 94-96. — укр. |
| series |
Мінералогічний журнал |
| first_indexed |
2025-07-05T12:11:53Z |
| last_indexed |
2025-07-05T12:11:53Z |
| _version_ |
1836808944068067328 |
| fulltext |
ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). — 2008. — 30, No 394
4 серпня цього року виповнилось 70 років
Володимиру Степановичу Мельникову —
провідному науковому співробітнику
Інституту геохімії, мінералогії та рудоутво-
рення ім. М. П. Семененка НАН України.
Володимир Мельников належить до
тих учених, про масштаб яких судять не за
науковими ступенями і званнями. Широка
наукова громадськість знає Володимира
Степановича за його блискучими роботами,
цінує його авторитет спеціаліста в області
рентгеноструктурного аналізу, структурної
й загальної мінералогії та фізики твердого
тіла, автора майже 400 наукових праць.
Фанатичне захоплення наукою діста-
лося йому в спадок від батьків-викладачів,
що читали курс біології у вишах Львова.
Народився він у містечку Сітківці, що на
Вінниччині, але початок його свідомого
життя пов’язаний зі Львовом, з його давньою
культурою. Тут він закінчив середню школу,
вступив до Львівського державного (нині —
національного) університету ім. Івана
Франка, зробив перші кроки як глава сім’ї,
тут розпочав свою наукову кар’єру. На
відміну від батьків, він вибрав професію
геолога, що найбільше відповідала його
допитливій, прискіпливій й водночас
романтичній натурі.
Тому не дивно, що після успішного
завершення навчання на геологічному
факультеті в 1961 р. він з дипломом геолога-
геохіміка поїхав працювати у м. Норильськ,
де відразу захопився і мінералогією Но-
рильського мідно-нікелевого родовища, і
технологією переробки руд. Так склалися
обставини, що продовжувати мінералогічні
дослідження Володимиру Мельнико-
ву довелось уже у Львові, у проблемній
лабораторії геохімії університету, де він
пройшов ази рентгенофазового аналізу. "Об
изменении состава пирротинов в интрузии
Норильск-1" — так називалася одна із пер-
ших наукових робіт нашого ювіляра.
Після міжнародної наради з мінералогії
глин, що відбулась у Львові 1957 р., ува-
гу наукової громадськості привернули
шаруваті силікати, для вивчення яких було
залучено рентгенівські методи. В. Мель-
ников з головою занурюється у вивчення
шаруватих і змішаношаруватих силікатів —
від їхньої мінералогії до кристалохімії. Зо-
крема, увагу вченого привертають кукеїт,
тарасовіт, ректорит, номенклатура яких по-
требувала уточнення. Уже кваліфікованим
спеціалістом, з готовим науковим багажем
він вступає до аспірантури при Інституті
геохімії та фізики мінералів АН УРСР
(нині Інститут геохімії, мінералогії та ру-
МЕЛЬНИКОВУ ВОЛОДИМИРУ СТЕПАНОВИЧУ — 70
ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. — 2008. — 30, № 3 95
доутворення (ІГМР) ім. М. П. Семененка
НАН України) у відділ кристалохімії і
мінералогії. Його науковим керівником
був О. С. Поваренних — всесвітньовідомий
кристалохімік, у майбутньому академік АН
УРСР. За роботу "Некоторые вопросы кри-
сталлохимии и минералогии смешанослои-
стых силикатов" В. С. Мельников у 1974 р.
отримав науковий ступінь кандидата
геолого-мінералогічних наук.
Подальше життя Володимира Степа-
новича пов’язане з Києвом, з нинішнім
ІГМР ім. М. П. Семененка НАН України,
з відділом регіональної та генетичної
мінералогії. Попри те, що він обіймав різні
посади — від молодшого до провідного нау-
кового співробітника, він був і залишається
завідувачем лабораторії рентгенострук-
турного аналізу при відділі, хоча така по-
сада існувала недовго. Цю лабораторію
В. С. Мельников створив за активного
сприяння академіка Є. К. Лазаренка, що
був завідувачем відділу і допоміг придбати
сучасне на той час обладнання — дифрак-
тометр ДРОН-2, рентгенівський гострофо-
кусний апарат АРОС, рентгенівський при-
лад для структурного аналізу типу УРС-60,
які наш ювіляр налаштував власноруч. Слід
віддати належне Володимиру Степановичу,
що у найважчі роки економічного занепаду
науки, в умовах нестачі електроенергії, во-
ди і запчастин, лабораторія не припиняла
роботи. Вчений брався за різні роботи, по
крихтах збирав фінанси, щоб утримати
лабораторію "на плаву" і допомогти вижити
співробітникам. Крім того, він читав курс
лекцій з кристалохімії студентам і виховав
не одного кваліфікованого фахівця.
Коло наукових інтересів ювіляра широ-
ке — від вторинних сульфатів і мінеральних
новоутворень з териконів до мінеральних
парагенезисів верхньої мантії, від пегматитів
і гідротермальних жил до розшарованих
інтрузій, від мінерального складу глин до фа-
зового складу полікристалічних природних
алмазів, від викопних скелетів до надтвер-
дих плівок — скрізь залишив частку своєї
праці наш ювіляр. Однак серед цих проблем
є декілька, яким він приділив найбільше
уваги: шаруваті і змішаношаруваті силікати,
з яких він розпочав свою наукову кар’єру і
час від часу повертається до проблеми їх
номенклатури; мінералогія і кристалохімія
польових шпатів, зокрема лужних по-
льових шпатів (ЛПШ); кристалохімія
високотемпературної надпровідної
кераміки, якій присвячена майже поло-
вина наукових праць ювіляра. Разом зі
співробітниками Інституту надтвердих
матеріалів ім. В. М. Бакуля та Інституту
металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН
України він вивчає залежність критичних
параметрів усіх відомих надпровідникових
сполук перовськітоподібної структури
від таких кристалохімічних характери-
стик, як симетрія, катіонні заміщення
та киснева нестехіометрія. Його дос-
лідження надпровідникових плівок по-
казали, що така відома характеристи-
ка кристалів, як мозаїчність, суттєво
впливає на функціональні характеристи-
ки епітаксіальних плівок. Майже одно-
часно з американськими дослідниками
ними була відкрита і досліджена сполука
Pb2Sr2Y1–xCaxCu3O8–δ. Слід відзначити,
що дослідження В. С. Мельниковим (зі
співавторами) кисневої нестехіометрії фази
YBa2Cu8O8–δ мало важливе теоретичне і
практичне значення.
Проте найулюбленішим об’єктом
дослідження все ж таки залишилися
польові шпати. Ступінь впорядкованості
ЛПШ, геометричні характеристики макро-
і криптодвійникових структур, орієнтація
пертитів і ступінь їх когерентності — ті "білі"
плями в мінералогії ЛПШ, які ювіляру
вдалося перекрити. Його дослідження
двійникової структури ЛПШ увійшли до
публікацій "Evolution of twin structure of
alkali feldspars. 1. Feldspars, enriched with
potassium" (2001), "Evolution of twin struc-
ture of alkali feldspars. 2. Feldspars, enriched
with sodium" (2003), "Трансформация
твид-структуры ортоклаза в решетчатый
микроклин" (2005). Поза сумнівом, він —
найавторитетніший фахівець в Україні
з питань мінералогії ЛПШ, та й у світі
таких небагато знайдеться. Власноруч
розроблений рентгенівський експрес-метод
визначення структурних характеристик
ХРОНІКА
ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). — 2008. — 30, No 396
мінералів, зокрема ступеня впорядкованості
ЛПШ, В. С. Мельников активно впроваджує
в практику геологічних робіт як елемент
мінералогічного картування і пошуковий
критерій.
Структурні особливості ЛПШ з
розшарованих сієнітових інтрузій "вивели"
його на причини розшарованості і зв’язок
з нею рудоносності, що завершилося
створенням генетичної моделі Азовського
родовища. Глибокі знання структури
шаруватих силікатів дозволили Володимиру
Мельникову легко розв’язати проблеми
цементної промисловості, а всебічне
вивчення природних алмазів — сприяти
розробці технології для вирощування
епітаксійних алмазних плівок для потреб
важкої промисловості.
Що буде завтра? Знаємо точно, що
цим інтереси і досягнення Володимира
Степановича не обмежаться.
Сердечно в ітаючи Володимира
Степановича з ювілеєм, наукова гро-
мадськість, колеги Інституту, редколегія
і редакція "Мінералогічного журналу"
бажають йому міцного здоров’я на довгі
роки, щоби продовжувати успішно "гризти"
граніт науки і попри дорослий вік надалі
зберегти юнацьку захопленість усім
загадковим і незвіданим.
ХРОНІКА
|