Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України
Пропонована стаття, доповнює відомості про причини появи на Україні колоній національних меншин, формування етнокультури, функціонування болгарської меншості в умовах іномовного оточення....
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6122 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України / В.І. Гамза // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 152-154. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6122 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-61222010-02-19T12:01:06Z Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України Гамза, В.І. З краєзнавчої пошти Пропонована стаття, доповнює відомості про причини появи на Україні колоній національних меншин, формування етнокультури, функціонування болгарської меншості в умовах іномовного оточення. The suggested article adds to the information on the reason of appearance in Ukraine of colonies of national minorities, the molding of the ethnoculture functioning of the Bulgarian minority under the conditions of foreign environment. 2005 Article Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України / В.І. Гамза // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 152-154. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6122 94 (477.73) "17-18": 314.9 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З краєзнавчої пошти З краєзнавчої пошти |
| spellingShingle |
З краєзнавчої пошти З краєзнавчої пошти Гамза, В.І. Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| description |
Пропонована стаття, доповнює відомості про причини появи на Україні колоній національних меншин, формування етнокультури, функціонування болгарської меншості в умовах іномовного оточення. |
| format |
Article |
| author |
Гамза, В.І. |
| author_facet |
Гамза, В.І. |
| author_sort |
Гамза, В.І. |
| title |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| title_short |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| title_full |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| title_fullStr |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| title_full_unstemmed |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України |
| title_sort |
формування та розвиток болгарської колонії тернівка на півдні україни |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
З краєзнавчої пошти |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6122 |
| citation_txt |
Формування та розвиток болгарської колонії Тернівка на півдні України / В.І. Гамза // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 152-154. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gamzaví formuvannâtarozvitokbolgarsʹkoíkolonííternívkanapívdníukraíni |
| first_indexed |
2025-07-02T09:07:03Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:07:03Z |
| _version_ |
1836525524231389184 |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2005
УДК 94 (477.73) "17-18": 314.9
Гамза В.І. (м. Миколаїв)
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК БОЛГАРСЬКОЇ
КОЛОНІЇ ТЕРНІВКА НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
Пропонована стаття, доповнює відомості про причини появи на Україні колоній національних мен-
шин, формування етнокультури, функціонування болгарської меншості в умовах іномовного оточення..
Ключові слова: російсько-турецька війна, колонія, етнічний склад, нестача землі, національна
політика.
Тернівка (зараз мікрорайон міста Миколаєва)
є одним з найбільш ранніх великих болгарських
поселень на території України. Його створення
пов'язане із процесами іноземної колонізації
півдня Росії, чому сприяла успішна російсько -
турецька війна 1787 - 1791 років. Історія цього
населеного пункту, в якому у 90 - тих роках XVIII
століття проживали турки, а з 1802 року - болга-
ри, тісно переплітається із історією міста Мико-
лаєва - центра суднобудування на Чорному морі.
Комплексних досліджень з історії Тернівсь-
кої колонії немає. Водночас, окремі її аспекти
відображені в працях А. Скальковського "Бол-
гарские колонии в Бессарабии и Новороссийском
крае»1, А. Клауса «Наши колонии»2, Н.Держа-
вина «Болгарские колонии в России (Тавричес-
кая, Херсонская и Бессарабская губернии)»3.
Деякі питання культури та побуту тернівських
болгар досліджував етнограф-краєзнавець С. І.
Цвєтко. В 2004 році колектив авторів: Е.С. Са-
марітакі, А.А. Пригарін, В.Н. Станко видав
збірник документів і матеріалів з історії Тернів-
ки в період 1792 - 1822 років.
В працях болгарських дослідників Г.Аяно-
ва, В. Грачева, С. Райчевски, Р. Радкової, а та-
кож в матеріалах збірника "Странджанська екс-
педиція" зроблені спроби локалізувати на тери-
торії Туреччини місця виходу переселенців та
прослідкувати шляхи їхніх міграцій до Росії.
Колонія виникла неподалік міста Миколає-
ва на березі річки Мокра Тернівка, що впадає до
Інгулу. Перші відомості про доцільність викори-
стання цієї території у військово - економічних
цілях відносяться до 1789 року. Головнокоман-
дуючий російською армією князь Г. О. Потьомкін
розглядав можливість побудувати тут док, за
умови, якщо дозволить "глубина в Тарновке".4
Як топонім Тернівка згадується в архівних доку-
ментах з 1791 року. В одному із рапортів голов-
ного архітектора канцелярії будівництва міста,
капітана Вікентія Ванрезанта про фінансування
будівництва торговельних лавок, казарм, кам'я-
них колодязів та іншого, йшлося про те, що «в
слободі Тернівка для поселян було споруджено
три житлових "связі" (подвійні будинки для ше-
сти родин)5. Оскільки поселення опинилось відда-
леним від Миколаївської верфі, подальша його
розбудова тимчасово призупинилась. Але нена-
довго. Тернівка знову привернула увагу правлін-
ня чорноморського адміралтейства при створені
планів залучення турків для освоєння земель
навколо Миколаєва. За клопотанням віце - адм-
ірала М. С. Мордвінова в квітні 1792 року були
отримані "височайшие резолюции на проситель-
ные пункты турок в Николаеве поселится жела-
ющих"6. В Тернівській слободі розмістились тур-
ки із корпусу Саліх - Аги (згодом прийняв хрис-
тиянство із іменем Димітрій Нані), колишнього
командуючого османськими військами в Валахії,
а також із числа полонених під Очаковом в 1788
році. Вони прийняли російське підданство і для
нових мешканців побудували 60 домів, громадсь-
кий хлібний магазин (склад), млин і мечеть.7
Незважаючи на підтримку з боку адміралтейства,
колонія не перетворилась, як планувалось, в му-
сульманський торгово - землеробський центр. На
прохання турків імператор указом від 24 грудня
1799 року дозволив їм переселитися до Криму, в
місто Карасу - Базар (сучасне місто Білогорськ)8.
Рисі. Печатка Тернівського
сільського приказу
До 1802 року Тернівка пустувала, після чого
її населяють вихідці із Адріанопільського вілай-
єту (адміністративна одиниця в Османській
імперії), який охоплював Східну Фракію, насе-
лену переважно болгарами і греками. Безпосе-
реднім поштовхом до міграцій стало розповсюд-
ження в Туреччині так званого кирджалійського
(розбійницького) руху, від якого страждали, на-
самперед, християни. Рятуючись від нападів
біженці прибували до Одеси на російських судах
із причорноморських портів - Созополя, Ме-
семврії, Константинополя, а також сухопутним
шляхом через Добруджу, Валахію і Дубосарсь-
кий карантин. В Тернівці опинились жителі із
різних населених пунктів: Адріанополя, Созопо-
ля, Ахєло, Голям Дервент, Малко Тирново, Мир-
зево, Візиці, Ургари та ін. В 1802 році в слободі
з'явились перші переселенці - 16 сімей (85 осіб).
Наступного року колонія поповнилась ще 74 ро-
динами (312 осіб)9. В 1807 році населення Терні-
вки стабілізувалось, в поіменному списку
сільського приказу значились 566 осіб10.
В 1803 році колоністи переобладнали мечеть в
церкву, яку на їх прохання освятили на честь Усігін-
ня Пресвятої Богородиці. Першим священиком
З краєзнавчої пошти
Рис. 2. Фасад церкви Успіння Пресвятої
Богородиці (1832 рік)
В етнічному складі поселенців переважали
болгари. В колонії також опинились декілька
сімейств греків та елінізованих болгар. Поселен-
ня разом із сусідньою болгарською- колонією
Інгулкою входило до Тернівського округу і адмі-
ністративно підпорядковувалось Новоросійській
опікунській конторі у справах іноземних посе-
ленців. Родини отримали земельні наділи дещо
менше від нормативних - 53 десятин, кормові
гроші, а також пільгові державні позики. Незва-
жаючи на нестачу орної землі та пасовищ, посе-
ленці у відносно короткий час створили прибут-
кові господарства. Вже в 1806 році вони продали
пшениці на загальну суму 3070 крб.12 В резуль-
таті наполегливих клопотань земельний клин
колонії було збільшено. В 1839 році громада зас-
іяла понад 7 тисяч десятин пшеницею, ячменем,
просом, горохом, картоплею та іншими культу-
рами.13 Болгари започаткували овочівництво, яке
згодом набуло товарного характеру. Вони засто-
совували водопідйомні механізми, які встанов-
лювали у криницях та на мілководдях річок Інгул
і Мокра Тернівка. Розвитку овочівництва в ко-
лонії сприяв ринок в місті Миколаєві. Вигонне
скотарство не набуло поширення. Часті падіжі
овець (в 1821 році та ін.), недостатність пасовищ,
а також необхідність збільшення кількості тяг-
лової худоби, змусили колоністів скоротити по-
голів'я овець. Отримані прибутки дозволяли гро-
маді покращувати благоустрій колонії, створю-
вати страхові фонди. Поселенці щорічно по закі-
нченню жнив здавали певну частку жита та яч-
меню на зберігання до слідуючого сільськогоспо-
дарського сезону. В 1839 році вони виділили ок-
реме громадське поле, врожай з якого зберігався
до наступного року.14
Незважаючи на природні труднощі колоністам
вдалося налагодити садівництво та виноградарство.
В 1841 році в колонії нараховувалось фруктових
дерев - 4854, тутових - 3162, лісних - 112415
Для забезпечення потреб населення у рема-
ненті, виготовленні борошна, а також з метою от-
римання додаткового прибутку, підприємливі по-
селенці будували кузні і вітряки на власних ділян-
ках землі. В 1806 році поселянин Димітрій Степа-
нов одним із перших заключив контракт на побу-
дову вітряного дерев'яного млина із власного ма-
теріалу.16. Були млини і в громадській власності.
Поселенці традиційно розвивали домашню
індустрію: самі виготовляли знаряддя праці, одяг,
побутові речі. Якщо в 1806 році 114 сімейств мали
52 ткацьких станки,17 то в 1841 році на 173 жит-
лових будинки припадало 173 ткацьких станки18.
Водночас соціально-економічний розвиток
Тернівської колонії супроводжувався певними
протиріччями та кризовими явищами. Із
збільшенням її населення, відокремленням нових
сімей від батьківських, поступово зменшувались
розміри родинних земельних наділів. В 1816 році
колоністи, навіть, звернулися до опікунської кон-
тори із проханням дозволити їм переселитися
власним коштом на "казенную землю под име-
нем Визирской, (зараз с Візірка Комінтернівсь-
кого району Одеської області) неподалеку от Оча-
кова состоящую", причому посилались як на не-
стачу земельних наділів, так і незручне їх розта-
шування, в тому числі і пасовищ. и
Значних збитків поселенцям завдавали
стихійні лиха: посухи, повені, ливні. В липні 1875
року ливневим дощем на полях Тернівки було
знищено 283 десятини пшениці і 114 десятин
ячменю, крім того вода змила городи і затопила
колодязі20. Скотарство нерідко страждало внасл-
ідок хвороб тварин, спричинених неякісними
кормами та водою.21
Ці та інші фактори викликали зворотню
міграцію поселенців до Туреччини. В 1834 році в
колишні місця проживання повернулися не мен-
ше 53 жителів Тернівки.22 В селі Ургари (Болга-
ри), що розташоване в Південно - Східній Фракії,
вони, навіть, дістали назву "русійковці".23
Внаслідок реформи 1871 року Тернівка втра-
тила колоністський статус і стала центром одно-
іменної волості в складі Херсонського повіту Хер-
сонської губернії. В правовому відношенні колон-
істи прирівнювались до сільського населення Росії
із збереженням певних пільг. В 1896 році в
Тернівській волості проживало 3176 осіб, дворів
нараховувалось - 478. До соціально - економічної
структури входили три рибних заводи, 7 лавок,
поштова та залізнична станції, пароплавна при-
стань, фельдшерський пункт, корчма, дві одно-
класних міністерських та церковно - парафіяль-
на школи. Волость охоплювала поселення "Хлібні
і Соляні Магазини". В Соляних нараховувалось
17 дворів, в яких проживали 94 мешканця.24
Наприкінці XIX століття жителі Тернівки в
черговий раз зіткнулись із проблемою нестачі землі.
Багатьом із них довелось шукати нові види занять,
а також роботу на миколаївських заводах і фабри-
ках. Деякі тернівчани розглядали можливість по-
вернення до Болгарії. В 1898 році, здійснивши по-
передню розвідку, в Добруджу виїхала велика ро-
дина Стефана Пєткова (всього 12 осіб) і ще декіль-
ка сімейств. Поблизу селища Дропла в Добричсь-
кому районі вони заснували поселення і назвали
Тернівкою в пам'ять перебування в Росії25
Незважаючи на відносно ізольоване станови-
ще, колоністи брали активну участь у суспільно-
приходу став Іоан Юр'єв (Єргієв), який служив в
одноіменному храмі в м. Адріанополі (Туреччина).
В 1832 році за проектом архітектора Князева церк-
ву було реконструйовано11 (див. рис.2).
Краєзнавство 1-4, 2005
ї
І
політичних подіях. Так, вони пожертвували
340 крб. 60 копійок на користь народного опол-
чення під час Вітчизняної війни 1812 - 1813 pp.26
Тернівчани надали значну допомогу російсь-.
ким військам, котрі знаходились в поселенні під
час Кримської війни. Хоча законодавчо колоністи
були звільнені від військового постою, вони вия-
вили бажання "доставить сколь возможно более
удобств войскам..."27 Наглядач колонії Георгій
Чернявський 4 серпня 1855 року в рапорті ми-
колаївському і севастопольському військовому
губернаторові адміралу Верху зазначав: "з почат-
ком військових дій в Криму і направленням туди
військ через місто Миколаїв колоністи болгарсь-
кої колонії Тернівки, розташованої поблизу цього
міста, в кількості 182 сімей до цього часу надають
важливі послуги для проходжуючих військ... З
травня 1854 року по 1 серпня 1855 року на про-
тязі 15 місяців в колонії щоденно було розкварти-
ровано нижніх чинів від 117 до 1095 чоловік, за-
галом - 275073, а також виставлено 2672 вози для
перевезення вантажів і хворих. Особливою старан-
ністю відзначилися староста Георгій Дмитрієв та
листоводій Степан Іванов"28. В знак подяки імпе-
ратор оголосив тернівській громаді монарше його
величності благовоління, а листово дія Степана
Іванова нагородили срібною медаллю.
Етнічна культура і мова тернівських болгар
довгий час відзначались своєю самодостатністю.
Переселенці принесли з собою пісенний і словес-
ний фольклор, так званий "странджанський".
Характерна багатожанровість пісень поселенців:
вони виконувались під час польових робіт, седя-
Примітки
1. Скальковский А. Болгарские колонии в
Бессарабии и Новороссийском крае. -
Одесса. - 1848. - 387 С.
2. Клаус А. Наши колонии. - СПБ., 1869, -
456 С.
3. Державин Н. Болгарские колонии Новорос
сийского края. - Симферополь, 1908. - 128 С.
4. Именовать - город Николаев. - Николаев. -
1989. - С. 35
5. Державний архів Миколаївської області
(ДАМО). - Ф. 243. - Оп. 1. - Спр. 57. - Арк. 8
6. Терновка. Документы и материалы по исто
рии (1792 - 1822.) - Одесса, - 2004. - 34-35
7. Там же, - С. 55
8. Там же, - 2004. - С. 66
9. Державний архів Одеської області (ДАОО). -
Ф.6. - Оп.1. - Спр.46. - Арк. 40 (звор) - 41
10. ДАОО. - Ф.6. - Оп. 1. - Спр. 302. - Арк. 19.
11. ДАОО. - Ф.6. - Оп. 1. - Спр. 2705.
12. ДАМО. - Ф. 44. - Оп. І.-Спр. 12. - Арк.50.
13. ДАОО. - Ф. 6. - Оп. 1. - Спр. 5140. - Арк. 2-3.
14. ДАОО. - Ф. - 6. - Оп. - 1. - Спр. 514. - Арк. ЗО
15. Клаус А. Наши колонии. - СПБ., 1869,
додаток 7.
нок (посиденьок), свят, обрядів, трапез, хороводів.
Головні теми: сімейні стосунки, турецька неволя,
війни, релігійні та демонологічні мотиви. Зберіга-
ючи болгарський стиль, місцеві музиканти запо-
зичували елементи музичної культури українців
та росіян. Відомий вчений М. С. Державін знай-
омлячись із побутом тернівських болгар на почат-
ку XX століття засвідчив, що в Тернівці "поряд із
кавалом грають і на гармоніках".
В XX столітті Тернівка пережила революції,
громадянську і Велику Вітчизняну війни. На
протязі десятиріч місцеві болгари були позбав-
лені можливості вивчати рідну мову і культуру,
відправляти релігійні обряди, свою роль відігра-
ли і природні асиміляційні фактори. Але попри
всі складнощі в своїй двохсотрічній історії посе-
лення і дотепер зберігає певні болгарські етнічні
риси. Внаслідок сучасної державної національ-
ної політики тут створені і діють обласне і місце-
ве товариства національної культури, музей, до-
рослі і дитячі фольклорні колективи, в освітній
школі №16 факультативно вивчається рідна мова.
В останні роки тернівські болгари пожвавили
зв'язки з історичною батьківщиною. В 1997 році
Миколаїв і болгарське місто Малко Тирново -
адміністративний центр регіону, звідки вийшла
частина переселенців побраталися, відбувається
обмін делегаціями, десятки молодих тернівчан
навчаються в вузах республіки Болгарії. Болгарсь-
ке населення багатонаціональної Тернівки праг-
не глибше усвідомити власне минуле, роль і зна-
чення різноманітних зв'язків з українцями, росія-
нами та іншими народами.
16. ДАМО - Ф.44. - Оп. 1. - Спр. 12. - Арк. 31.
17. ДАОО. - Ф.6. - Оп. 1. - Спр. 98. - Арк. 176-
177
18. Клаус А. Наши колонии. - СПБ., 1869, - С. 75
19. Терновка. Документы и материалы по исто
рии (1792 - 1822.) - Одесса, 2004. - С. 130
20. ДАМО. - Ф. - 2878. - Оп. 1. - Спр. 4391. -
Арк. 42.
21. ДОО. - Ф.252. - Оп.2. - Спр. 360.
22. ДАОО. - Ф. 6. - Оп. 1.-Спр. 3111.-Арк. 227
23. Комплексна научна странджанска експеди-
ция през 1955 година. Доклади и мате-
риали. - София, - 1957. - 29
24. Список населенних мест Херсонской губер
нии. - Херсон. - 1896. - С. 469
25. Станини Дешева. Там, някъде....\\ Роден
Край. - 2001. - 21 юли
26. ДАОО. - Ф. 6. - Оп.1. - Спр. 691. - Арк. 4
27. ДАМО. - Ф. 2878. -Оп. 1. - Спр. 4391. -
Арк. 18
28. ДАМО. - Ф. 230. - Оп. 1. - Спр. 1983. -
Арк. 6-7
Summary:
The suggested article adds to the information on the reason of appearance in Ukraine of colonies of
national minorities, the molding of the ethnoculture functioning of the Bulgarian minority under the
conditions of foreign environment.
Key words: Russian-Turkish war, colony, ethnic composition, lack of land, national policy.
154
|