Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України)
Порушуючи проблеми взаємозв'язку туризму з краєзнавством автор робить висновок про їх великий внесок у розбудову культури, збереження пам'яток історії.
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6155 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 186-188. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6155 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-61552010-02-19T12:01:23Z Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) Маньковська, Р.В. Краєзнавче життя в Україні Порушуючи проблеми взаємозв'язку туризму з краєзнавством автор робить висновок про їх великий внесок у розбудову культури, збереження пам'яток історії. Broaching the subject of tourism and regional geography interaction, the author makes a conclusion of their large contribution in culture and preserving historical monuments. 2006 Article Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 186-188. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6155 379.85 (477) uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавче життя в Україні Краєзнавче життя в Україні |
| spellingShingle |
Краєзнавче життя в Україні Краєзнавче життя в Україні Маньковська, Р.В. Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| description |
Порушуючи проблеми взаємозв'язку туризму з краєзнавством автор робить висновок про їх великий внесок у розбудову культури, збереження пам'яток історії. |
| format |
Article |
| author |
Маньковська, Р.В. |
| author_facet |
Маньковська, Р.В. |
| author_sort |
Маньковська, Р.В. |
| title |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| title_short |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| title_full |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| title_fullStr |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| title_full_unstemmed |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) |
| title_sort |
туризм як складова сучасної культури україни (на прикладі археологічних пам'яток півдня україни) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Краєзнавче життя в Україні |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6155 |
| citation_txt |
Туризм як складова сучасної культури України (на прикладі археологічних пам'яток півдня України) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 186-188. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT manʹkovsʹkarv turizmâkskladovasučasnoíkulʹturiukraíninaprikladíarheologíčnihpamâtokpívdnâukraíni |
| first_indexed |
2025-07-02T09:08:25Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:08:25Z |
| _version_ |
1836525610453696512 |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 379.85 (477)
Манъковсъка P.B. (м. Київ)
ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ
КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ АРХЕОЛОГІЧНИХ
ПАМ'ЯТОК ПІВДНЯ УКРАЇНИ)
Порушуючи проблеми взаємозв'язку туризму з краєзнавством автор робить висновок про їх
великий внесок у розбудову культури, збереження пам'яток історії.
Ключові слова: культура, галузева структура, джерело інформації, археологічні тури, музеї,
експедиції.
Розвиток туризму є одним із пріоритетних
завдань державної політики, спрямованої на еко-
номічне зростання та духовне удосконалення сус-
пільства. Його необхідно розглядати не лише як
соціальний інститут, що включає в себе широ-
кий інформаційний простір, але як культурне
явище, складову культурного розвитку України,
яка володіє неоціненним історико-культурним
ресурсом. Іншими словами, туризм є способом
взаємодії людини, культури і природи: людина
пізнає оточуючий світ, знайомиться з культур-
ною спадщиною, долучається до національних
традицій, звичаїв і формується як інтелектуальна
і національно свідома особистість. Значення
туризму в цьому процесі надзвичайно велике.
Останнім часом пожвавився інтерес нау-
ковців, освітян, громадськості до місця туризму
в культурних процесах сучасності. їх науковий
здобуток був яскраво представлений на книжковій
виставці "Туризм на порозі XXI ст.: освіта, куль-
тура, екологія", яка відбулася в 2000 р. в Цент-
ральній науковій бібліотеці ім.В.І.Вернадського1.
Дослідники обговорюють механізм взаємодії ту-
ризму і культури, ефективне використання куль-
турних пам'яток через специфічні методи і засо-
би туристичної діяльності2, приділяється увага
проблемі підготовки висококваліфікованих
кадрів, обізнаних з культурологічною темати-
кою,3 розробляються нові підходи по створенню
сучасних туристичних маршрутів, в тому числі
на півдні України4. Зазначені питання стали те-
мою для дискусій на наукових симпозіумах і кон-
ференціях, що пройшли в Києві, Харкові, Одесі
та в інших містах5. В даній публікації туризм
розглядається як складова культури. Через аналіз
його функцій, специфіку галузевої структури
простежується тісний взаємозв'язок між турис-
тичною діяльністю і культурними процесами.
Ефективний вплив туризму на культурний роз-
виток показано на прикладі археологічного ту-
ризму. Географічні межі дослідження окреслені
півднем України як особливого рекреаційного
регіону, де поєдналися природні та історико-куль-
турні туристичні ресурси.
Фахівці розглядають туризм як поліфункціо-
нальний організм. Серед його функцій важливи-
ми є розвиваюча, соціальна, соціально-статусна,
економічна та ін. Соціальна функція характери-
зується безпосередньою соціалізацією особистості
в соціумі через оволодіння його культурними
набутками, соціально-статусна - засобами турис-
тичної діяльності визначає соціальний статус
людини. Що стосується економічної функції, то
туризм як комплексне явище, має великий еко-
номічний потенціал. Відомо, що багато країн у
світі, завдячуючи успішному туристському ме-
неджменту, зберігають високі показники еконо-
мічного розвитку.
Зупинимось на розвиваючій функції, яка
включає культурно-пізнавальний аспект. Метою
будь-якої подорожі є можливість отримати нову
інформацію, поєднати з природою, доторкнутись
до історичної минувшини, пізнати культуру, тра-
диції свого народу. Основним джерелом інфор-
мації є історико-культурна спадщина держави,
яка включає матеріальні і духовні цінності, що
збереглися протягом багатьох віків і яскраво
свідчать про її минуле. З проникненням людини
в культуру виникає прагнення пізнати природу,
віднайти гармонію свого існування. Саме це реа-
лізує туризм, сприяючи культурному розвитку
людини, підвищенню її інтелектуального рівня,
розширення власного кругозору.
Культура впливає не лише на мету, завдан-
ня, функції туристичної діяльності, вона актив-
но формує галузеву структуру туризму. Якщо
проаналізувати його відомі галузі: оздоровчий,
спортивний, релігійний, зелений, краєзнавчий
сільський, молодіжний, діловий, міжнародний,
археологічний та ін., то в кожній із них присутній
культурно-пізнавальний аспект. Де б людина не
знаходилась: на природі, діловому та науковому
форумі, відвідуючи історичні, релігійні, куль-
турні, археологічні пам'ятки, вона в формі екс-
курсії, участі культурно-масових заходах, місце-
вих обрядових дійствах, буди прилучатися до
культури, тим самим вирішуючи важливе зав-
дання туризму - інкультурації особистості.
Формування інформаційного суспільства,
розвиток комунікаційних технологій позначились
на розвитку туристичної галузі. Зокрема, помітно
виділилась роль вузько-галузевого, тематичного
туризму, який характеризується підвищеним
інтересом до окремої проблеми.
В Україні, де знаходиться унікальний архе-
ологічний ресурс, актуальності набуває археоло-
гічний туризм. Він передбачає відвідування гру-
пами, або в індивідуальному порядку археологі-
чних пам'яток з пізнавальною метою. Під час
таких поїздок туристи не лише можуть прослу-
хати лекцію професійного археолога, але і
познайомитися з предметами сивої давнини.
В Європі археологічний туризм поширений в
Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Англії,
Ірландії, Швеції, Чехії, Шотландії, Австрії, Італії
та ін. Слід зазначити, що туристичні фірми цих
держав, пропонуючи археологічні тури, постійно
вміщують в Інтернет інформацію з описом марш-
рутів та ілюстраціями пам'яток. Цікавим відга-
луженням археологічного туризму став підвод-
ний туризм, який дає можливість подорожувати
крізь віки, цивілізації і культури. В 2001 р. для
туристів-аквалангістів неподалік острова Фарос
відкрився затоплений палац Клеопатри в Єгипті.
Відвідувачам під час подорожі пропонуються
театралізовані сцени із життя древніх єгиптян,
вироби ремісників, фелахів, різників по каменю.
Позитивним є досвід адміністрації Парахора в м.
Меріда, яка створила в готелі спеціальний му-
зейний зал, де виставлені археологічні пам'ятки
з місцевих розкопів, деякі з них раніше належа-
ли Національному музею римського мистецтва6.
Така популяризація археологічного набутку з
історії міста, безперечно, сприяє залученню ту-
ристів до археологічних маршрутів. На півдні
України знаходиться значна кількість археологіч-
них пам'яток, відкритих для археологічного ту-
ризму, городища, стародавні стоянки, кургани,
печерні міста, монастирі, військово-охоронні спо-
руди тощо. Особливо приваблює античний період
Північного Причорномор'я з залишками міст-по-
лісів: Євпаторія (Керкінітіда), Керч (Пантікапей),
Білгород-Дністровський (Тіра), Березань, Ольвія,
Херсонес та ін. В Криму користуються широкою
популярністю - Бахчисарайський район: ан-
самбль ханського палацу (XVI-XVIII ст.), мавзо-
лей кримських ханів, Успенський печерний мо-
настир (VIII-XIX ст.); рештки міста-фортеці (XI-
XIII ст.) в Ескі-Кермені; Царський і Мелек-Чес-
менський кургани (IV ст. до н.е.) та склеп Де-
метри зі стінописом (І ст. н.е.) в Керчі; рештки
столиці князівства Феодоро (VI-XV ст.) в Ман-
гупі; городище в Неаполі-Скіфському - столиця
Малої Скіфії (III ст. до н.е. - IV ст. н.е.); укріп-
лення Лімер-Ісар (VIII - І ст. до н.е.) в Сімеїзі;
печерне місто в Тепе-Кермені; городище антич-
ного міста Калос-Лімен в Чорноморському та ін.
Окремо хотілось би виділити археологічні
збірки музеїв, які виступають центрами дослід-
ження, збереження і популяризації давньої історії
краю. Результати багаторічної подвижницької
праці музейних співробітників лягли в основу
археологічної карти регіону. Унікальні архео-
логічні колекції представлені в Одесі, Ольвії,
Херсонесі, Бахчисараї, Керчі та інших містах.
Яскраве розмаїття археологічних культур,
епох на півдні України дає можливість, відвідав-
ши одне місце, прослідкувати багатовікову істо-
рію краю. Пам'ятками археологи національного
значення є залишки фортеці Алустон зі стіна-
ми та баштами Чатал-Куле, Орта-Куле, Аша-
га-Куле (VI-XV cm.) (охор. № 280/0 та № 281/
2), до того ж територія середньовічного посаду
("Посад фортеці Алустон IX-XV ст.") - є
пам'яткою археології місцевого значення (охор.
№ 504/р). За археологічними даними освоєння
територіїАлуштинської долини відноситься до
пізнього палеоліту (100-30 тис. р. до н.е. розко-
пи біля с. Розове і с. Ізобільне), зустрічаються
знахідки мезонеоліту (XII-TV тис. до н.е., на
березі р. Улу-Узень) та матеріали епохи ранньої
бронзи. З племенами таврів пов'язані п'ять мо-
гильників (VI-V ст. до н.е.), за часів грецької
колонізації тут проживали загадкові племена,
які називають "тавроскіфами". В III cm. н.е.
Крим піддався нашестю германських племен.
Готські племена перебували тут до поч. V ст. В
VI ст. в період правління візантійського імпера-
тора Юстиніана І була закладена фортеця Алу-
стон. В її історії були часи руйнації і відроджен-
ня, тут пройшли печеніги, монголо-татари,
турецькі завойовники.
7
Нині на території фор-
теці розміщено мусульманську мечеть Юк'ари
Джамі (поч. XIX ст., пам'ятка місцевого зна-
чення), житлові будинки з господарськими спо-
рудами, також побудований готельно-рекреацш-
ний комплекс "Алустон". Не зрозуміло, чим було
виправдано розташування такого об'єкта на
території пам'ятки національного значення?
Досі триває археологічне дослідження Пер-
сидського подвір'я Ханського палацу в Бахчиса-
раї. Співробітники Бахчисарайського державно-
го історико-культурного заповідника планують
реконструювати і відтворити прилеглу територію
палацу з усіма елементами садово-паркової архі-
тектури XVI - XVIII ст. Археологічній експедиції
в 2000 р. вдалось відкрити архітектурний комп-
лекс північно-західної сторони Персидського под-
вір'я, обігрівальну систему, приміщення бані -
хамам, залишки фонтану, кахлі (побутові, буді-
вельні) - зразки кримськотатарського орнамен-
тального мистецтва та ін.8
Приваблює Північне Причорномор'я і російсь-
ких археологів. В 2001 р. Боспорська експедиція
державного музею мистецтв ім. О.С.Пушкіна дос-
лідила на території акрополя Пантікапея (Керч)
культурні шари VI - V ст. до н.е. Знайдені фраг-
менти водопровороту, піч типу тандира, плитові
могили салтово-маяцької культури (IX - X ст.),
золотий статер Олександра Македонського - пер-
ша знахідка такої монети в Пантікапеї тощо8.
Багата історія південного краю України
сформувала специфічне етнічне середовище. Тут
проживають вірмени, білоруси, болгари, греки,
євреї, караїми, кримські татари, кримчаки, німці,
росіяни, українці, чехи, естонці та ін. Всі вони
мають свою історію проникнення та поширен-
ня в південних областях, відображену і збереже-
ну в археологічних пам'ятках. Великий інтерес
викликав би серед місцевого населення і туристів
краю Археологічно-етнографічний фестиваль,
який можна було провести в рамках Міжнарод-
Краєзнавство 1-4, 2006
ного туристичного симпозіуму. Туристичний
маршрут по археологічним пам'яткам супровод-
жувати театралізовано-мистецькими заходами,
демонстрацією народних традиції, обрядів, з по-
казом етнічного одягу, прикрас, предметів побу-
ту тощо, залучивши етнографічні музеї, зокре-
ма, Кримський, Товариства національних мен-
шин, фольклорні колективи та ін.). Таке поєднан-
ня давніх археологічних пам'яток з культурою
місцевих народів сприятиме їх популяризації,
пожвавленню туристичного руху в регіоні.
Значний археологічний історико-культурний
ресурс півдня України, підкріплений природнок-
ліматичними умовами, перетворює цей регіон у
перспективну туристичну зону. Проте, на дано-
му етапі ми спостерігаємо, що українська турис-
тична індустрія суттєво відстає від західноєвро-
пейської та американської. Таке становище пов'я-
зано із змінами, що сталися на початку 1990-х pp.
у суспільному житті і призвели до соціальних та
економічних потрясінь. Поява великої кількості
приватних туристичних фірм створила певну без-
системність у галузі. Державі необхідно було до-
сить часу, щоб збалансувати їх дії, виробити влас-
ну концепцію розвитку туризму, спрямувати ту-
Примітки:
1. Туризм на порозі XXI ст.: освіта, культура,
екологія. Каталог виставки. - К., 2000. - 12 с
2. Культура на зламі тисячоліть (філософія,
туризм, освіта). 36. наук, праць. - К., 1996. -
103 с; Краеведение и туризм (сост. Д.Смир
нов). - М-, 2001. ~ 140 с; Устименко Л.М.
Реалізація культурно-просвітницького
потенціалу туризму в організації дозвілля
молоді. // Автореферат на здоб. наук. ступ,
к.пед.н. - К., 2001. - 20 с. та ін.
3. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні.
Навч. пос. - К., 2002. - 195 с; Туристичні
об'єкти України. Навч. пос. - Харків, 2002. -
175 с; Вацеба В.Я. Туристичне країнознавст
во. Конспект лекцій. - Чернівці, 2003. -
32 с; Загальне краєзнавство і туризм. Навч.
програма. (Укл. О.В.Тимець). - К., 2000. -
21 с; Обозний В.В. Туристсько-краєзнавча
практика у педагогічному вузі. Навч. пос. -
К., 2004. - 226 с. та ін.
4. Методичні рекомендації щодо створення
туристсько-екскурсійних маршрутів "Чумаць
кими шляхами". (Упор. С.В.Грибанова). - К.,
1998. - 19 с; Основні тематичні напрями
національної системи туристсько-екскурсійних
маршрутів "Намисто Славутича". (Г.Г.Нау-
менко, С.В.Грибанова, О.П.Дорошко та ін.). -
К., 1999. -100 с; Попов О.Д. Розвиток туризму
та екскурсійної справи в Криму (1923-1941) //
Автореферат на здоб. наук. ступ, к.і.н. - Харків,
2004. - 17 с; Украина туристическая. Путе
водитель. - К., 2004. - 64 с; Монтадон К. Путе-
ристичну політику на отримання економічного
ефекту без втрати культурно-пізнавального аспек-
ту туристичної діяльності.
Конкретні кроки зроблені для подолання
дисбалансу між в'їзним та виїзним туризмом. За
розпорядженням Президента України В.А.Ющен-
ка з травня по вересень 2005 року в Україні буде
діятеї правова норма про відміну в'їзних віз для
іноземців, з метою створення сприятливих умов
для збільшення туристів з інших країн.
Активне залучення туристів до культуро-
логічних процесів відбувається під час проведен-
ня широкомасштабних культурних заходів. Так
Міжнародний конкурс "Євробачення-2005", що
пройшов у травні 2005 р. в Києві, не лише пока-
зав світу Україну співучу і квітучу, але і проде-
монстрував високий рівень розвитку туристич-
ної індустрії в країні.
Приділення уваги культурологічній стороні ту-
ризму позитивно відобразиться на розвитку його
структурних елементів, у тому числі археологічного.
Туризм як багатогранне явище, збігаючись
своїми метою, завданнями, функціями з культу-
рою, є складовою і суттєвим чинником поступаль-
ного розвитку культури.
водитель путешественника по Крыму. - Сим-
ферополь. - 1997. - 132 с; Ена В.Г. и др. Юж-
ный берег Крыма. Путеводитель. -
Симферополь, 1996. - 303 с. та ін.
5. Образовательные проекты ЮНЕСКО в области
культуры, спорта и туризма. Сб. докладов
Международной научной конференции в
г.Красноярске. 14-19 апреля 2001 г. Между
народная кафедра ЮНЕСКО по культурному
туризму в целях мира и развития. - М.,
2001. - 297 с; Туризм на порозі XXI ст.:
освіта, культура, екологія. Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції
(19-20 жовтня 1999 p.). - К., 1999. - 268 с;
Черноморская Каравелла 2004. Сб. материа
лов Международного симпозиума. - Одесса,
2004. - 362 с. та ін.
6. Культура и культурология. - М.-Екатерин
бург, 2003. - С. 106.
7. Івлєва В. Алушта. Кримське натхнення з при
смаком гірського полину // Відлуння віків. -
2004. - № 1. - С 41-42.; Крым. Маршруты
выходного дня. Путеводитель (Сост. А.С.Щег
лов). - Симферополь, - 1980. - С. 78-84.
8. Ибрагимова А. Археологические исследова
ния дворца крымских ханов в Бахчисарае //
Відлуння віків. - 2004. - № 1. - С. 56-61;
Катернога М.Т. Архітектурна пам'ятка ту
риста. - К., 1965. - С. 137-140.
9. Археологические открытия 2001 года. - М.,
2002. - 552 с.
Summary:
Broaching the subject of tourism and regional geography interaction, the author makes a conclusion
of their large contribution in culture and preserving historical monuments.
Key words: culture, field structure, source of information, archaeological tours, museums, expeditions.
|