Військова справа українських козаків очима польського історика
Рецензія на: Maciej Franz “Wojskowosc Kozaczyzny Zaporoskiej w ХVІ-ХVІI wieku. Geneza i character. - Torun, 2002. - 255s.”
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Назва видання: | Україна в Центрально-Східній Європі |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61745 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Військова справа українських козаків очима польського історика / Б. Черкас // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 509-513. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-61745 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-617452014-05-12T03:01:35Z Військова справа українських козаків очима польського історика Черкас, Б. Рецензії та бібліографічні огляди Рецензія на: Maciej Franz “Wojskowosc Kozaczyzny Zaporoskiej w ХVІ-ХVІI wieku. Geneza i character. - Torun, 2002. - 255s.” 2004 Article Військова справа українських козаків очима польського історика / Б. Черкас // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 509-513. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0035 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61745 uk Україна в Центрально-Східній Європі Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та бібліографічні огляди Рецензії та бібліографічні огляди |
| spellingShingle |
Рецензії та бібліографічні огляди Рецензії та бібліографічні огляди Черкас, Б. Військова справа українських козаків очима польського історика Україна в Центрально-Східній Європі |
| description |
Рецензія на: Maciej Franz “Wojskowosc Kozaczyzny Zaporoskiej w ХVІ-ХVІI wieku. Geneza i character. - Torun, 2002. - 255s.” |
| format |
Article |
| author |
Черкас, Б. |
| author_facet |
Черкас, Б. |
| author_sort |
Черкас, Б. |
| title |
Військова справа українських козаків очима польського історика |
| title_short |
Військова справа українських козаків очима польського історика |
| title_full |
Військова справа українських козаків очима польського історика |
| title_fullStr |
Військова справа українських козаків очима польського історика |
| title_full_unstemmed |
Військова справа українських козаків очима польського історика |
| title_sort |
військова справа українських козаків очима польського історика |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Рецензії та бібліографічні огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61745 |
| citation_txt |
Військова справа українських козаків очима польського історика / Б. Черкас // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 509-513. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Україна в Центрально-Східній Європі |
| work_keys_str_mv |
AT čerkasb víjsʹkovaspravaukraínsʹkihkozakívočimapolʹsʹkogoístorika |
| first_indexed |
2025-07-05T12:43:14Z |
| last_indexed |
2025-07-05T12:43:14Z |
| _version_ |
1836810916526555136 |
| fulltext |
509Україна в Центрально-Східній Європі, № 4, 2004
З початку 90-х рр. XX ст. національна історична наука
переживає бурхливий розвиток. Однією з найбільш суттє-
вих складових цього явища є вивчення козаччини. В цій
ситуації природним є інтерес вітчизняних вчених до розробок даної
проблеми за кордоном, особливо в країнах, до складу яких входили
українські землі з кінця XV ст.1
У 2002 р. в Польщі було опубліковано працю Мацея Франза
"Wojskowość Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI - XVII wieku. Geneza i
character". Як тема, задекларована у назві, так і схвальна рецензія
відомого у Польщі та за її межами вченого - доктора наук, професора
Кшиштофа Піткевича, подана в кінці книги, спонукають взяти роботу
і негайно її прочитати. І треба віддати належне автору - праця дійсно
цікава. Монографія містить 255 сторінок і складається зі вступу,
чотирьох розділів, закінчення і бібліографії (використані джерела і
література). Цікавими є пояснення автора щодо обраної теми: оскільки
козаччина постала у війні, то і дослідження історії війська допоможе
зрозуміти козаччину як таку (С. 7). Специфікою праці Мацея Франза
є те, що він досліджує історію козацького війська в контексті європей-
ської і азійської систем. Взагалі, перший розділ присвячений не
козацтву, а огляду мілітарної сили сусідніх країн: Речі Посполитої,
Великого князівства Литовського, Османської імперії, Кримського
ханату, Молдавії, Румунії, Угорщини (Семигороддя) і загальному
огляду історії війська в Європі у XVI-XVII ст. Таким чином, робота
може стати в пригоді дослідникам з військової історії даного історич-
ного періоду. Зрозуміло, що найкраще враження від праці можна
отримати, тільки ознайомившись з нею особисто, але все ж ми беремо
на себе сміливість дати оцінку окремим частинам дослідження.
Борис Черкас
ВІЙСЬКОВА СПРАВА УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ
ОЧИМА ПОЛЬСЬКОГО ІСТОРИКА
(Рецензія на: Maciej Franz "Wojskowość Kozaczyzny
Zaporoskiej w XVI - XVII wieku. Geneza i character". -
Toruń, 2002. - 255 s.)
510
РЕЦЕНЗІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ ОГЛЯДИ
Перше, що впадає в око, це великий обсяг польської історіографії.
Плюс цього в тому, що читач має змогу побачити ступінь дослідження
козаччини в польській науці. В той же час джерельний матеріал пред-
ставлений, на жаль, обмежено - тільки вже опубліковане. Архівних
матеріалів немає, що, як для великого часового проміжку дослідження,
так і специфіки тематики, не може бути задовільним. Та й опубліковані
джерела використані не в повній мірі. Наприклад, відсутні такі важливі
для історії українського козацтва збірки документів, як Acta Tomiciana,
Archiwum Jana Zamojskiego, збірки документів Литовської Метрики.
Але найбільш, як на наш погляд, слабким місцем роботи є недостатня
обізнаність автора, з огляду на використані праці в української історіо-
графії, адже мова йде саме про українські землі й українське козацтво.
Тим більше, що в українському козакознавстві є чимало статей і
монографій,2 які стали б автору у пригоді. А так він часто змушений
вихоплювати з досить великих часових проміжків окремі факти і
будувати на цьому власні гіпотези. Наприклад, на сторінці 88 в
посиланні 21 польський дослідник цитує з хроніки М.Бєльського
інформацію за 1568 р. про литовських козаків на чолі з Бірулею і
припускає, що мова йде про татарських козаків. В той же час, С. Леп'явко
у своїй монографії спеціально дослідив походження Бірулі і його вояків
і впевнено довів, що основу загону склали саме українські козаки, а
вже в ході боїв їх ряди поповнювалися з числа місцевого, переважно
білоруського, населення3. Або в абзацах, присвячених Січам, шановний
Мацей Франз пише, що Базавлуцька Січ існувала з 1594 р. по 1709 р.
Але ж, згідно українських досліджень, вона перестала існувати у 1638 р.4
З 1639 по 1652 рр. існувала Микитинська Січ5. А вже з 1652 по 1709 р.
центром запорожців була Чортомлицька Січ6. На жаль, такі неточності
не рідкість в роботі. Те ж стосується джерел. На початку (с. 7) автор
звертає увагу на велику кількість легенд про козацтво і в той же час
ігнорує джерела - літописи і документи, які вийшли з козацького
середовища7. Внаслідок цього дослідження є дещо однобічним, тим
більше, що польські джерела інформації, на яких базується праця, часто
з'являлися в часи конфронтації між урядом Речі Посполитої і козаками,
а, отже, носять упереджений характер. Особливо це стосується мораль-
них якостей козаків, які виступають такими собі дикунами, грабіж-
511
РЕЦЕНЗІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ ОГЛЯДИ
никами і хронічними алкоголіками: "…козаки нереєстрові, кторі жили
з грабежу і морських походів…", "…козаки під час морських виправ
зберігали цілкову тверезість від алкогольних напоїв, що було рідким
винятком в їх житті" (виділено нами. - Б.Ч.). При описі козацьких
виправ на морі автор яскраво описує, як козаки грабували, що, до речі,
було типовим явищем в тогочасному світі, і в той же час не звертає
уваги на значення, яке мали ці походи для тогочасної політики: розгром
турецьких ескадр, знищення трапезундського арсеналу у 1616 р.,
спалення османських міст-фортець, звільнення невільників, руйнування
морських комунікацій турків (наприклад, під час Хотинської війни
1621 р. козаки в червні розгромили османську ескадру в 150 кораблів,
а наприкінці серпня запорозькі чайки з'явилися біля Стамбула)8 і
перешкоджання торгівлі Порти з Персією, Кавказом і Месопотамією
(через Трапезунд і вздовж південного узбережжя Чорного моря),
Молдавією, Кримським ханатом тощо. Чимало неточностей зустрі-
чається при описі конкретних подій. Наприклад, в розділі, присвяченому
козацьким реєстрам, автор стверджує (с. 102), що першою спробою
його складання був 1540 р. Але ж ще у 1524 р. Криштоф Кмітич і Семен
Полозович за королівським наказом у Києві навербували козаків.
Наприкінці того ж року під впливом козацьких успіхів в боротьбі проти
кримців Сигізмунд I запропонував литовським урядовцям, щоправда,
безрезультатно, ідею козацької реформи9. Що ж стосується саме реєстру,
то перша достеменна згадка щодо його існування відноситься до 1560
року,10 а не 1569, як пише польський дослідник (с. 103). Або в описі
Львівської облоги 1648 р. автор стверджує, що козаки зазнали невдач
(с. 219), бо місцеві укріплення виявилися для них занадто потужними
(с. 123), при цьому чомусь ігноруючи факт успішного штурму
українськими вояками верхнього замку і небажання Б. Хмельницького
захопити і розорити столицю Галичини11.
Треба віддати належне Мацею Франзу в намаганні якнайкри-
тичніше і максимально повно дослідити саме військову історію. Тому
читачі можуть бути впевнені - в книзі вони знайдуть чимало цікавої
інформації. Хоча більшість гіпотез, тверджень і висновків автора,
як на нашу думку, є дискусійними. Так, польський дослідник, загалом
схвалюючи козацькі способи ведення походів, битв і війн і вказуючи
512
РЕЦЕНЗІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ ОГЛЯДИ
на їх оригінальність, наголошує, що всі козацькі досягнення у
військовій справі відбулися завдяки запозиченням, в першу чергу,
від польських вояків (с. 168-170). Не заперечуючи цього факту, все
ж хотілося б зауважити, що основу козацького військового мистецтва
становили місцеві, українські традиції. Натомість складається вражен-
ня, що козацтво, регіон розселення якого становили переважно Київ-
щина і Східне Поділля, добре знало, як діяв під Обертином у 1531 р.
Ян Тарновський, і в той же час залишалося необізнаним з військовою
системою, розвинутою на теренах, де воно виникло і розвивалось.
Системою, носіями, а часто і творцями, якої були такі полководці,
як Остафій Дашкович, Андрій Немирович, Філон Кміта, князі
Острозькі, Вишневецькі, Глинські, Ружинські та чимало інших
представників української шляхти. Твердження автора, що козацька
піхота спочатку виникла під впливом польського воєнного мистецтва,
а з часів Стефана Баторія реорганізована на зразок угорської, не під-
кріплено ніякими посиланнями на конкретне джерело, що, на жаль,
часто зустрічається в тексті. Автор забуває, що до 1569 р. т.з. "козацькі
терени" перебували у складі Великого князівства Литовського,
військова організація якого все ж відрізнялася від польської. Реформа
ж Баторія - це всього на всього чергова спроба підпорядкування україн-
ського козацтва центральному уряду без будь-яких серйозних змін
його внутрішньої воєнної системи.12
Підсумовуючи сказане, треба зазначити, що рецензована робота
є помітною подією у висвітленні військової історії українського ко-
зацтва. Недивлячись на висловлені критичні зауваження, моногра-
фія Мацея Франза буде цікавою не тільки для науковців, які зай-
маються дослідженням козаччини, а й для широкого кола читачів.
____________________________
1 На сьогоднішній момент в українській історіографії домінує думка, що нижньою
межею козацької доби є остання декада XV ст.
2 Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. - Чернігів, 1996; Його ж Українське
козацтво в міжнародних відносинах (1561-1591). - Чернігів, 1999; Степанков В.С.,
Сідак В.С. З історії української розвідки та контррозвідки (нариси). - К., 1994;
Степанков В.С., Смолій В.А. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний
портрет. - К., 1995; Мицик Ю.А., Плохій С.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали.
Історичні розповіді про запорізьке козацтво. - Дніпропетровськ,1990 р.;
Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні
українського народу середини XVII століття. - Дніпропетровськ, 1996. - Т. 1; Тис-
513
РЕЦЕНЗІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ ОГЛЯДИ
Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. - Львів, 1994; Козацькі Січі (нариси з історії
українського козацтва XVI-XIX ст. - К. - Запоріжжя, 1998; Полководці Війська
Запорозького. - К., 1998; Алекберли М.А. Хотинская война 1621. - Черновцы,
1957; Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани запорозької Січі. - К.,
1993;Костомаров М. Історичні монографії. - Т. II-III. Богдан Хмельницький. -
Тернопіль, 1888; Крип'якевич І. Богдан Хмельницький. - К., 1954., та інші.
3 Леп'явко С. Українське козацтво в міжнародних відносинах…- В даному разі
йдеться про Семена Бірулю (С. 21-25, 27, 29, 91, 164; про Гаврила Бірулю див.
с. 91, 94, 95).
4 Щербак В. Базавлуцька Січ (1593-1638рр.) // Козацькі Січі… - С.45 - 64.
5 Чухліб Т. Микитинська Січ (1639-1652рр.) // Козацькі Січі… - С. 65 - 85.
6 Мицик Ю., Станіславський В., Щербак В. Чортомлицька Січ // Козацькі Січі… - С.
86-108.
7 Літопис Самовидця - К., 1971; Величко С. Літопис. - К., 1991. - Т. 1-2; Грабянка Г.
Летопись Григория Грабянки. - К., 1854; Документи Богдана Хмельницького. -
К., 1961; Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657рр. - К., 1998.
8 Алекберли М.А. Указ. Соч. - С. 74.
9 Документы Московского Архива Министерства Юстиции. - Т. 1. - М., 1897. - С.
523.
10 Леп'явко С. Українське козацтво…. - С. 25.
11 Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький - К., 1995. - С. 166-169 (Хоча,
при ознайомлені з тими подіями складається враження, що справжніми
переможцями були князь Ярема Вишневецький і Остророг, які зібрали на оборону
Львова 900 тис. злотих, а потім, кинувши місто на призволяще, від'їхали з грошима
до Польші (С. 166).
12 Леп'явко С. Ураїнське козацтво…. - С. 82 - 90.
|