Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст.
Автор статті торкається проблем шкільногожраєзнавства в Україні в 20-х-З0-х pp. XX ст. Досліджуючи становлення краєзнавчої справи у школах України особливо на Поділлі, акцентує увагу на участі у цій роботі шкільних педагогів, науковців вищих навчальних закладів. Наголошує на практичних результатах к...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6178 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6178 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-61782010-02-19T12:01:49Z Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. Савчук, В.О. Літопис українського краєзнавства Автор статті торкається проблем шкільногожраєзнавства в Україні в 20-х-З0-х pp. XX ст. Досліджуючи становлення краєзнавчої справи у школах України особливо на Поділлі, акцентує увагу на участі у цій роботі шкільних педагогів, науковців вищих навчальних закладів. Наголошує на практичних результатах краєзнавчих досліджень. The author covers the problem of school regional geography in Ukraine of the 20th. - 30th. XX century. The investigator envisages the formation of the regional ethnography at Ukrainian schools, especially in Podillia. He pays attention to the participation of teachers and scientists of higher educational institutions in this work. The author emphasises the practical results of ethnographical explorations. 2006 Article та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6178 908(477) "19":371 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства |
| spellingShingle |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства Савчук, В.О. Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| description |
Автор статті торкається проблем шкільногожраєзнавства в Україні в 20-х-З0-х pp. XX ст. Досліджуючи становлення краєзнавчої справи у школах України особливо на Поділлі, акцентує увагу на участі у цій роботі шкільних педагогів, науковців вищих навчальних закладів. Наголошує на практичних результатах краєзнавчих досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Савчук, В.О. |
| author_facet |
Савчук, В.О. |
| author_sort |
Савчук, В.О. |
| title |
Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| title_short |
Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| title_full |
Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| title_fullStr |
Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. |
| title_sort |
проблеми та розвиток шкільного краєзнавства в україні у 20-х-30-х pp. xx ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Літопис українського краєзнавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6178 |
| citation_txt |
та розвиток шкільного краєзнавства в Україні у 20-х-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT savčukvo problemitarozvitokškílʹnogokraêznavstvavukraíníu20h30hppxxst |
| first_indexed |
2025-07-02T09:09:24Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:09:24Z |
| _version_ |
1836525672255717376 |
| fulltext |
УДК 908(477) "19":371
Савчук В.О. (м. Кам'янець-Подільеький)
ПРОБЛЕМИ ТА РОЗВИТОК ШКІЛЬНОГО КРАЄЗНАВСТВА В
УКРАЇНІ У 20-Х-ЗО-Х PP. XX СТ.
Автор статті торкається проблем шкільногожраєзнавства в Україні в 20-х-ЗО-х pp. XX ст.
Досліджуючи становлення краєзнавчої справи у школах України особливо на Поділлі, акцентує
увагу на участі у цій роботі шкільних педагогів, науковців вищих навчальних закладів. Наголошує
на практичних результатах краєзнавчих досліджень.
Ключові слова: регіональний рівень, шкільне краєзнавче об'єднання, збереження пам'яток історії
та культури, пріоритети, репресії.
Розвиток незалежної української держави на
рубежі III тисячоліття потребує максимального
використання всіх наявних чинників, що консо-
лідують суспільство, об'єднують його навколо
загальнонаціональних пріоритетів. Таким пріо-
ритетом є розвиток історико-краєзнавчого руху у
всіх його розгалуженнях. Зокрема, такого як
шкільне краєзнавство. Зазначимо, що шкільне
краєзнавство має свою давню традицію і глибокі
корені. Воно особливого розквіту здобуло у XX
сторіччі розвинувшись з окремих маленьких
структур у загальнодержавний рух.
Розвитку шкільного краєзнавства на сучас-
ному етапі надається виключної уваги. Воно вис-
тупає важливим компонентом національної док-
трини у розвитку освіти прийнятої II- м Всеук-
раїнським з'їздом працівників освіти 7-9 жовтня
2001 року. В ній, зокрема, зазначається „що освіта
має активно сприяти формуванню нової цілісної
системи суспільства - відкритої, варіативної,
духовно та культурно наповненої, толерантної,
здатної забезпечити становлення громадянина та
патріота".1 Безсумнівну у реалізації цього клю-
чового завдання системи виховання значна роль
належить краєзнавству.
Ця думка переслідується і у програмі роз-
витку краєзнавчої сфери прийнятої Кабінетом
Міністрів України 2 червня 2002 року, яка пе-
редбачає комплекс різноманітних заходів по ак-
тивізації історико-краєзнавчого руху на загаль-
нодержавному та регіональному рівнях.2 Серед
них належне місце посідає узагальнення набуто-
го досвіду функціонування шкільного краєзнав-
ства, особливо у 20-30-х pp. XX ст.
Підкреслимо, що стан шкільного краєзнавства
у цей період був у полі зору як тогочасних дослід-
ників так і практиків. У 20-х роках вийшли такі
оригінальні праці як „Вопросы краеведения в
школе", яка побачила світ у 1926 році у Ленінг-
радському видавництві Брокгауз - Єфрон, „Крає-
знавство в трудовій школі" (автори Волобуїв, Мо-
стовий 1926 p.), „Краєзнавство у школі"(автор
Л.Миловидов 1929 р.) та ін. Як бачимо, узагаль-
нення місця шкільного краєзнавства у системі
духовних цінностей українського народу велося
досить активно та різнопланово. Не дивлячись на
певну заангажованість ці праці і до сьогодні ма-
ють значну історичну та педагогічну цінність.
У цих та інших працях багато сюжетів відно-
сяться до шкільного краєзнавства Поділля, яке
за своїм змістом, спрямованістю, методами та фор-
мами роботи мало свої регіональні відмінності.
Вони полягали в тому, що шкільне краєзнавство
на Поділлі мало місцеве підгрунття. Його фунда-
торами були такі видатні постаті подільського
краєзнавства, як А.І.Димінський, який співпра-
цював з такими етнографами як П.П.Чубинсь-
ким, М.П.Драгомановим, Подільським єпархіаль-
ним історико-статистичним комітетом. Його до-
робок складав 2500 пісень, 2000 казок, 2000 при-
казок і загадок, тощо.3 Не менш вагомою була
постать К.В.Широцького, мистецтвознавця, етно-
графа, професора Кам'янець-Подільського універ-
ситету. Він був учасником 7-ми подільських екс-
педицій (1909-1914 pp.). З яких передав до му-
зею етнографії в Петербурзі більше 1000 матеріа-
лів.4 Свій слід у подільському краєзнавстві зали-
шив І.О.Шипович священик, археолог, етнограф.
Вплив на розвиток шкільного краєзнавства
на Поділлі на початку 20-х років мав досвід про-
ведення Всеросійських конференцій з краєзнав-
ства. Скажімо, у 1924 році під час проведення
чергової конференції у Москві працювала вистав-
ка шкільного краєзнавства, результати якої жваво
обговорювалися як у періодичній пресі так і се-
ред численних відвідувачів.
Останнє шкільне подільське краєзнавство на
початку 20-х років формувалося у період гостро-
го громадянського протиборства. На теренах цього
краю точилися жорстокі бої під час яких нищи-
лися цінні пам'ятки історії та культури, історичні
документи, бібліотеки тощо. І на захист їх підно-
сила голос вчительська, батьківська громад-
ськість, школярі з різних районів Поділля. Це
засвідчує тогочасна періодична преса у які пода-
валися звіти про діяльність Комітету охорони
пам'яток.
В першій половині 20-х років шкільне краєз-
навство на Поділлі відпрацьовувало організаційні
структури, формувало мету та завдання, які вип-
ливали із потреб тогочасної школи. Однак, резуль-
тативність роботи шкільних краєзнавчих об'єднань
стримувалася широкою дискусією, яка розгорну-
лася серед тогочасних організаторів краєзнавчого
руху про зміст краєзнавства в цілому, про його пріо-
ритети та завдання. Ці дискусії надто торкалися
Краєзнавство 1-4, 2006
проблем школи, де краєзнавство розглядалося з
однієї сторони як метода, з іншої як дисципліна.
Ці теоретичні пошуки негативно впливали на про-
цеси консолідації шкільного краєзнавства.
Про це засвідчує унікальна праця відомого
подільського краєзнавця Валентина Дмитровича
Отомановського „Краєзнавство на Поділлі", опуб-
лікована у 1926 році. У ній, серед іншого
наводяться численні факти ініціатив як учителів
так і учнів у створенні краєзнавчих гуртків, му-
зеїв, проведення екскурсій та інших форм краєз-
навчих пошуків. Цінність постаті В.Д. Отома-
новського в шкільному краєзнавстві Поділля по-
лягає ще й в тому, що створений ним Кабінет
виучування Поділля до своєї роботи активно за-
лучив краєзнавців шкіл, завдяки їх внеску була
створена низка праць з природи, геології, еконо-
міки, культури, археології Поділля, які досі не
мають подібного в українській історіографі з точ-
ки зору комплексного дослідження цього унікаль-
ного регіону.
У 20-х роках виникла плеяда вчителів крає-
знавців які своїм невтомним пошуком організо-
вували шкільну молодь, громадськість міст і сіл
на пошук та збереження пам'яток історії та куль-
тури, дослідження природи і економіки краю. Це
зокрема, О.О.Кривицький краєзнавець, член Ради
Всеукраїнського етнографічного товариства. Вчи-
телюючи в початковій школі села Озаринці він
на початку 20-х років заснував перший краєз-
навчий музей на Поділлі при школі, започатку-
вав діяльність учнівських природничих, фольк-
лорно-етнографічних гуртків. Діяльність цих
краєзнавчих формувань була спрямована на вив-
чення історії, археології, геології, флори, фауни,
фольклору та етнографії Могилівщини.5
Не менш активну роботу проводив директор
школи села Вила-Ярузька Могилів-Подільського
району М.С.Котенко-Шевченко. З його ініціативи
та за участю краєзнавців школи села було облад-
нано при школі археологічний та геологічний
музеї. Він став ініціатором археологічних розко-
пок скіфського городища, збору народних пісень,
казок, прислів'їв, приказок. Активно працював
на терені шкільного краєзнавства І.Ч.Зборовський,
який вже у 1918 році організовує краєзнавчий
музей в Бершаді, а 1927 році в Тульчині. Тут же
цим невтомним дослідником краю було реставро-
вано будинок в якому проживав декабрист П.І.
Пестель. Нажаль, І.Ч.Зборовський зазнав політич-
них репресій і загинув на засланні.
Чимало в організації шкільного краєзнав-
ства зробив Кам'янець-Подільський інститут на-
родної освіти, який з другої половини 20-х років
очолив відомий учений -краєзнавець В.О.Гери-
нович. Цей заклад ініціював створення Кам'я-
нець-Подільського наукового товариства серед
членів якого були вчителі місцевих шкіл. При
цьому ШО діяла низка гуртків краєзнавчого спря-
мування, а сам В.О.Геринович очолив регіональ-
ний Комітет краєзнавства, який опирався у своїй
діяльності на шкільні осередки регіону.
За ініціативою Комітету краєзнавства в Кам'я-
нець-Подільському окрузі була створена низка
метрологічних станцій, проведені археологічні роз-
копки, екскурсії по Подільських Товтрах, на ос-
нові яких опубліковано в республіканській та
місцевій пресі оригінальні краєзнавчі праці. Така
активність Кам'янець-Подільських краєзнавців
була високо оцінена журналом „Краєзнавство" і
визнана за взірець як з точки зору організації,
так і з точки зору ефективності діяльності.
Початок 30-х років негативно позначився на
розвитку шкільного історико-краєзнавчого руху
на Поділлі. В умовах формування тоталітарної
системи владні структури зосереджують зусилля
на тому, щоб підмінити пріоритети історико-крає-
знавчого руху. Дослідження історії, культури,
збереження пам'яток підміняється „виробничим
ухилом". Зусилля краєзнавців фокусується на
дослідженні чисто господарсько - економічних
проблем, що не могло не позначитись на ефек-
тивності діяльності шкільних краєзнавців, бага-
то з яких зазнають звинувачень у „патріархаль-
щині", „петлюрівщині" тощо. Ці звинувачення
набирають реальних окреслень і в середині 30-х
років такі подільські краєзнавці як В.О.Герино-
вич, І.Ч.Зборовський, В. Д.Отомановський та сотні
інших зазнають політичних репресій, а шкільний
краєзнавчий рух починає занепадати.
Таким чином, у розвитку подільського
шкільного краєзнавства 20- 30-х років ми може-
мо виділити три періоди: 1920 - 1928 pp. - період
ренесансу; 1928-1934 pp. - період реформацій,
зміна пріоритетів; 1934-1938 pp. - згортання та
розгром внаслідок репресій. Все ж, попри таку
строкатість шкільне краєзнавство у цей період
виступило могутнім засобом виховання патріотиз-
му у молоді, сповідування таких цінностей як
повага до історії, бережливе ставлення до пам'я-
ток, рідної пісні та слова.
Примітки
1. Другий Всеукраїнський з'їзд працівників
освіти 7-9 жовтня 2001 року. - К. - 2001. -
С.141.
2. Програма розвитку краєзнавства на період 4.
2010 року/УКраєзнавство. - 2003. -N° 1-4. -
С.13-16.
3. Рябий М.В. Андрій Іванович Димінський//
Народна творчість та етнографія. - 1965. -
№ 2. - С.76-77; Димінська С. Подвижницьке
життя//Україна. - 1981. - №2; Баженов Л.В.
Поділля в працях дослідників і краєзнавців. -
Кам'янець-Подільський. - 1993. -С.194-195.
Вінюкова В.М. Етнограф з Поділля
К.В.Широцький//Проблеми етнографії,
фольклору і соціальної географії Поділля:
Науковий зб. - Кам'янець-Подільський. -
1992. - С.12-13; Баженов Л.В. Поділля в
працях дослідників і краєзнавців. -
Кам'янець-Подільський. - 1993. - С.400;
Гальчак С.Д. К.В.Широцький//Тези допові-
дей і повідомлень 18-ої Вінницької обласної
історико-краєзнавчої конференції. - Він-
ниця. - 1998. - С.57-58; Завальнюк О.М.
К.В.Широцький і університетське будівницт-
во в Україні (1917-1919 рр.)//Поділля в кон-
тексті української історії. - Вінниця. -
2001. - С.161; Рибак І.В., Іваневич Л.А.
Матеріали Кам'янець-Подільського міського
державного архіву про К.Широцького//
Освіта, наука і культура на Поділлі: 36. наук,
праць. - Кам'янець-Подільський: ОІЮМ. -
2003. - Т.З. - С.277-285.
5. Рябий М.В. О.О.Кривицький//Народна твор-
чість та етнографія. - 1966. - №2. - С.85-86;
Філонов Л.В. О.О.Кривицький - учитель-на-
родознавець//Тези доповіді 8-ої Вінницької о
обласної історико-краєзнавчої конференції. -
Вінниця. - 1989. - С.73; Баженов Л.В. Поділля
в працях дослідників і краєзнавців. -
Кам'янець-Подільський. - 1993. - С.250.
Summary:
The author covers the problem of school regional geography in Ukraine of the 20th. - 30th. XX
century. The investigator envisages the formation of the regional ethnography at Ukrainian schools,
especially in Podillia. He pays attention to the participation of teachers and scientists of higher educational
institutions in this work. The author emphasises the practical results of ethnographical explorations.
Key words: regional level, school ethnographical union, historical and cultural monuments elaboration,
priorities, repressions.
|