Невідомими шляхами “Південного-Заходу”
Рецензія на історико-краєзнавчий науковий альманах “Юго-Запад. Одессика — Південний Захід. Одесика”.
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6184 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Невідомими шляхами “Південного-Заходу” / В. Савченко // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 217-218. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-6184 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-61842010-02-22T12:00:54Z Невідомими шляхами “Південного-Заходу” Савченко, В. Огляди Рецензія на історико-краєзнавчий науковий альманах “Юго-Запад. Одессика — Південний Захід. Одесика”. 2008 Article Невідомими шляхами “Південного-Заходу” / В. Савченко // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 217-218. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6184 84.6-50д uk Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Огляди Огляди |
spellingShingle |
Огляди Огляди Савченко, В. Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
description |
Рецензія на історико-краєзнавчий науковий альманах “Юго-Запад. Одессика — Південний Захід. Одесика”. |
format |
Article |
author |
Савченко, В. |
author_facet |
Савченко, В. |
author_sort |
Савченко, В. |
title |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
title_short |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
title_full |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
title_fullStr |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
title_full_unstemmed |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” |
title_sort |
невідомими шляхами “південного-заходу” |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Огляди |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6184 |
citation_txt |
Невідомими шляхами “Південного-Заходу” / В. Савченко // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 217-218. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT savčenkov nevídomimišlâhamipívdennogozahodu |
first_indexed |
2025-07-02T09:09:34Z |
last_indexed |
2025-07-02T09:09:34Z |
_version_ |
1836525682851577856 |
fulltext |
21�
удк 84.6-50д
Віктор Савченко (м. Одеса)
невідомими ШЛяхами “південного-Заходу”
На початку 2006 р., у одесі, побачило світ
перше число історико-краєзнавчого наукового
альманаху “юго-запад. одессика — півден-
ний захід. одесика”. за три роки свого існу-
вання (на цей час видано 6 номерів, в кожному
260 — 300 сторінок) він перетворився на солід-
не наукове видання, в якому висвітлюються
різні моменти історичного минулого одеси та
одеської області. часовий діапазон дослід-
жень одеських вчених охоплює період від най-
давніших епох формування людської спільно-
ти до сьогодення.
альманах об’єднав 11 професорів — до-
кторів історичних наук, 25 кандидатів істо-
ричних наук, 5 аспірантів, краєзнавців, що
професійно займаються дослідженнями одесь-
кого регіону, не тільки з одеси, а й з києва,
харкова, Миколаєва, івано-Франківська, із-
маїла, кишинева, Москви. часопис поступово
стає міжнародним, оскільки в ньому друку-
ються дослідники з інших країн, які вивчають
історію одеси та північно-західного причор-
номор’я. і це не дивно. одещина завжди при-
тягувала до себе творчі натури, викликала
постійний та підвищений інтерес з боку істо-
риків. люди, які народилися тут, зробили
визначний внесок в історію, науку та культу-
ру не лише україни, але й багатьох інших
країн.
серед членів редколегії альманаху відомі
професори, доктора історичних наук о. в.
гонтар, о. б. дьомін, а. о. добролюбский,
с. а. цвілюк. головний редактор віктор ана-
толійович савченко — письменник, кандидат
історичних наук, керівник “асоціації євро-
пейської культури” — громадської організації
що видає альманах. часопис виходить двома
мовами, підтверджуючи поліетнічність та
полікультурність регіону, продовжуючи тра-
диції міжнаціональної толерантності, якими
пишається одещина. На жаль, історія здатна
не лише об’єднувати, але й розділяти народи,
що ми бачимо сьогодні, коли суто історичні за
змістом дискусії перетворюються на дискусії
політичні. На сторінках альманаху читач змо-
же зустріти істориків різних поглядів, яких
об’єднує пошук істини та любов всього, що
пов’язано із одесою. треба зазначити, що всі
представлені у альманасі роботи побачили світ
вперше.
структура альманаху незмінна для видан-
ня: перші два розділи: “степи лукомор’я” та
“одеські старожитності” ознайомлюють чита-
чів з історією краю та міста з давніх часів до
1918 року. в цих розділах постійними автора-
ми професором а. добролюбським та аспіран-
том а. красножоном, розглядаються історія
заселення одеського степу та античних старо-
житностей краю, таємниці будівництва білго-
род-днестровської фортеці та “одеських”
грецьких поселень на приморському бульварі
та живаховій горі. професор, доктор історич-
них наук і. сапожніков та директор палеонто-
логічного заповідника оНу к. пронін висвіт-
люють нові відкриття первісної археології у
самому центрі одеси. Ф. самойлов, т. гонча-
рук, і. дружкова, г. кязимова і л. циганенко
(ізмаїл) досліджують проблеми культурного
та економічного життя одеси хіх — поч. хх
ст.: умови життя населення і історію благодій-
ності, суспільно-політичні відносини, літера-
турне, художнє та наукове життя міста, особ-
ливості містобудування, будівництва порту,
водопроводу, дворянського землеволодіння,
кредитно — банківських афер.
частина авторів, що в розміщують свої до-
слідження у розділі альманаху “співдруж-
ність народів”, висвітлюють особливості етно-
генезу та заселення одещини, розглядаючи
внесок різних націй в розбудову краю. о. бонь
(київ), о. іванюк (київ), а. шабашов, с. гі-
зер, в. солодова, с. аргатюк, т. гончарук, о.
болдарєв, аналізують слов’янську колоніза-
цію південної україни, етнічний склад міст
півдня, динаміку етнічного складу болград-
ського району, історію ногайських поселень
буджака, промислову діяльність німців — ко-
лоністів півдня, процеси заселення українця-
ми, поляками, євреями одещини.
Найпотужнішим розділом альманаху вия-
вився розділ “край у епоху диктатур” (часи з
1918 по 1953 рр.) навколо якого сформувалася
потужна група постійних авторів. професори
ю. котляр (Миколаїв) та с. цвілюк розгляда-
ють долю селянства часів визвольних змагань
і Непу та повстанський рух на півдні украї-
21�
Краєзнавство, 1–4, 2008
ни, розкривають трагедію голодомору на оде-
щині. в. савченко, а. Филипенко, т. вінц-
ковський, ю. антіпов досліджують історію
анархістського і масонського рухів в одесі та
анархістської еміграції, особливості політич-
ного життя одеси часів Непу, визвольні зма-
гання на півдні україни, долю місцевої ін-
телігенції часів Непу. М. Михайлуца (м. оде-
са) та о. тригуб (Миколаїв) аналізують
процеси у церковному житті півдня україни
у 20-х — 40-х рр. хх ст., е. петровський та
о. сирота розкривають радянську дійсність
сталінської епохи та механізм політичних
репресій 30-х рр. хх ст. на одещині. статті о.
Новосьолова (ів.-Франківськ), я. савченка та
в. щетнікова висвітлюють політику фашист-
ської румунії на одещині, події у одесі у часи
другої світової війни. в четвертому числі аль-
манаху був повністю надруковано щоденник
невідомого одесита за 1928 р., що є важливим
джерелом для вивчення історії повсякден-
ності.
в розділі “одеса нашого покоління” можна
знайти цікаві дослідження пов’язані із іс-
торією одеси після 1953 р. в. Файтельберг-
бланка та в. савченка “грудневий (1960 р.)
безлад на Молдаванці”, е. гераскіна “друга
хвиля постмодернізму у одесі”. в розділі “об-
личчя земляків” — прочитати статті про долю
одеситів, що зробили значний внесок у станов-
лення одеси та одещини — статті а. Фили-
пенка, в. Михальченко, і. бриноша, е. пет-
ровського, М. Михайлуци, о. бажана (київ),
о. кучерука (київ), о. капчинського (Моск-
ва), розглядають долі митрополитів г. бону-
леску-бодоні та віссаріона, протоієрея М.
добровольського, шляхетського роду гіжіць-
ких, політемігранта б. Мальчева, генерала М.
капустянського, першого директора одеської
кінофабрики М. о. капчинського.
особливо треба відзначити творчі союзи о.
бажана (київ) та о. лошицького (київ), спіль-
ні наукові розвідки о. бажана і в. золотарьо-
ва (харків), які у своїх публікаціях прагнуть
висвітлити трагічні сторінки більшовицьких
репресій на одещині, оприлюднити біографії
місцевих чекістів — організаторів терору.
варто відзначити кропітку працю дослідників
з історичного факультету оНу ім. і. і. Мечні-
кова о. Музичка та в. левченка, що у числен-
них статях розглядають історію Новоросійсь-
кого — одеського університету та життєвий
шлях його професорів.
прикінцевою рубрикою альманаху є
“книжкова полиця краєзнавця” у якій роз-
глядаються новинки історико-краєзнавчої лі-
тератури котра була видана у одесі у останнє
півріччя.
в творчих планах редколегії альманаху
проведення наукової конференції “Французи
та швейцарці — франкофони на півдні украї-
ни у хуііі — поч. хх ст.”, допомога у підго-
товці двотомного енциклопедичного видання
“одеські історики”.
|