Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст.
У статті аналізується історико-краєзнавча діяльність музеїв, архівів та бібліотек регіону, які стали важливими осередками розвитку історичного краєзнавства Одещини у другій половині ХХ ст....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6201 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. / Н. Щербина // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 36-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6201 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-62012010-02-22T12:01:05Z Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. Щербина, Н. Літопис українського краєзнавства У статті аналізується історико-краєзнавча діяльність музеїв, архівів та бібліотек регіону, які стали важливими осередками розвитку історичного краєзнавства Одещини у другій половині ХХ ст. The article analyzes the problem of the regional museums, archives and the libraries activity, which became the important bases of the local lore development in Odessa region in the second half of the XXth century. 2008 Article Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. / Н. Щербина // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 36-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6201 94 (477.74): 908” 1944/1991” (043.3) uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства |
| spellingShingle |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства Щербина, Н. Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| description |
У статті аналізується історико-краєзнавча діяльність музеїв, архівів та бібліотек регіону, які стали важливими осередками розвитку історичного краєзнавства Одещини у другій половині ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Щербина, Н. |
| author_facet |
Щербина, Н. |
| author_sort |
Щербина, Н. |
| title |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| title_short |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| title_full |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| title_fullStr |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. |
| title_sort |
роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на одещині у другій половині хх ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Літопис українського краєзнавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6201 |
| citation_txt |
Роль державних культурно-освітніх закладів і архівних установ у розвитку історичного краєзнавства на Одещині у другій половині ХХ ст. / Н. Щербина // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 36-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinan rolʹderžavnihkulʹturnoosvítníhzakladívíarhívnihustanovurozvitkuístoričnogokraêznavstvanaodeŝiníudrugíjpoloviníhhst |
| first_indexed |
2025-07-02T09:10:17Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:10:17Z |
| _version_ |
1836525727585927168 |
| fulltext |
3�
Краєзнавство, 1–4, 2008
удк 94 (477.74): 908” 1944/1991” (043.3)
Надія Щербина (м. Одеса)
роЛь державних куЛьтурно-освітніх ЗакЛадів
і архівних установ у роЗвитку історичного
краєЗнавства на одеЩині у другій поЛовині хх ст.
У статті аналізується історико-краєзнавча діяльність музеїв, архівів та бібліотек регіо-
ну, які стали важливими осередками розвитку історичного краєзнавства Одещини у другій
половині ХХ ст.
Ключові слова: історичне краєзнавство, музей, архів, бібліотека, охорона пам’яток.
важливими осередками науково-дослідної
та організаційно-масової роботи щодо розвит-
ку історичного краєзнавства є музеї, бібліоте-
ки й архіви. Музеї, зберігаючи і експонуючи
пам’ятки матеріальної та духовної культури,
реліквії, володіють великою силою емоціо-
нального впливу, виконують важливі функ-
ції, сприяють вивченню історії краю з давніх
часів до сьогодення. бібліотечні фонди збері-
гають неоціненні скарби попередніх поколінь,
численні документальні матеріали, наукову
літературу з історії рідного краю. у досліджу-
ваний період як наукові так і масові бібліоте-
ки одещини систематично випускали тема-
тичні списки краєзнавчої літератури, органі-
зовували постійно діючі виставки з історії
краю, зустрічі з учасниками історичних подій,
видатними діячами тощо. архіви, накопичу-
ючи цінні документи й матеріали, друкували
велику кількість збірників документів, аното-
ваних путівників, довідників, які мали непе-
ресічне значення не тільки для істориків-нау-
ковців, але й для всіх, хто займався вивчен-
ням історії краю.
у своїй практичній діяльності архівні уста-
нови, музеї, бібліотеки одещини тісно взає-
модіяли не тільки між собою, а й із держав-
ними науковими установами, вищими нав-
чальними закладами, творчими спілками,
громадськими організаціями, а також підтри-
мували творчі зв’язки з краєзнавцями-амато-
рами. саме тому ці заклади можна не без під-
став вважати своєрідними осередками
краєзнавства, які докладали чимало зусиль у
другій половині 40-х — на початку 90-х рр.
для розвитку регіонально-історичних дослід-
жень.
відновлення краєзнавчого руху на оде-
щині, як і в цілому в україні, спостерігається
в повоєнні роки і характеризується відновлен-
ням краєзнавчих осередків, одними з яких
виступали музеї. архівні документи свідчать,
що у досліджуваний період саме музеї були
місцем об’єднання краєзнавчих сил.
підґрунтям історико-краєзнавчої роботи
того часу, методичним центром стала розгалу-
жена мережа державних історичних та істо-
рико-краєзнавчих музеїв, а також музеїв та
музейних кімнат, що діяли на громадських
засадах, у навчальних закладах, на підпри-
ємствах, організаціях та установах. вже в сер-
пні 1944 р., невдовзі після звільнення одеси
був покладений початок створенню докумен-
тального музею оборони міста. спочатку це
була виставка “героїчна оборона одеси”, на
основі якої було створено республіканський
музей “оборони одеси”1. Науково-дослідна та
краєзнавча робота музею була спрямована на
збирання та наукову обробку матеріалів,
розробку тематико-експозиційного плану.
значну роботу проводили наукові співробіт-
ники музею щодо вивчення історії міста, пе-
ріоду другої світової війни. при музеї була
створена науково-методична рада, до складу
якої входили вчені-історики міста с. ковба-
сюк, Н. розенталь, к. добролюбський, с. бо-
ровой та ін. рада займалася розглядом експо-
зиційних планів, затвердженням планів за-
ходів наукової та масової роботи музею
“оборони одеси”, а також надавала науково-
методичну допомогу іншим музеям області2.
у перше повоєнне десятиріччя в одеській
області працювало 6 музеїв різного профілю,
які були розташовані в самому місті. у 1946 р.
було створено одеський обласний природо-
краєзнавчий музей, який у 1950 р. змінив
профіль на суто краєзнавчий музей, але екс-
понати представлені в ньому в значної мірі
були природознавчого, а не краєзнавчого ха-
рактеру3.
3�
за наказом Міністерства культури україни
від 30 травня 1955 р. одеський державний
музей “оборони одеси” було об’єднано з одесь-
ким обласним краєзнавчим музеєм та створе-
но на їх базі одеський державний історико-
краєзнавчий музей республіканського підпо-
рядкування4. у 1960-х — на початку 80-х рр.
були створені: одеський меморіальний музей
о. пушкіна (який згодом було передано до
одеського літературного музею), “Меморіал
411-й берегової батареї”, “бойовий шлях 18-й
армії”, який було зреформовано у “Музей вій-
ськових реліквій”.
у музеях одещини постійно проводилися
різноманітні форми краєзнавчої роботи з
відвідувачами музею — оглядові та тематичні
екскурсії, уроки історії учнів середніх шкіл та
технікумів, тематичних лекцій, зустрічі мо-
лоді з учасниками громадянської війни, з ге-
роями оборони та визволення одеси в роки
вітчизняної війни 1941 — 1945 рр. співробіт-
ники історико-краєзнавчого музею проводили
систематично культурно-просвітницьку робо-
ту і поза стінами музею. в місті постійно пра-
цювали два лекторії музею, функціонували на
підприємствах та установах пересувні вистав-
ки, більшість яких була саме краєзнавчої те-
матики. всього за 1964 р. на одещині науко-
вими співробітниками музею було прочитано
348 лекцій з краєзнавчої тематики, кількість
яких щорічно зростала5.
значні історико-краєзнавчі дослідження у
1950-х — 1960-х рр. проводив одеський архе-
ологічний музей, який було створено у 1825 р.
однією з функцій музею у досліджуваний пе-
ріод стала допомога місцевим краєзнавцям у
створені музейних кімнат та археологічних
гуртків. стало традицією у 1960-х — 1970-х
рр. систематичне проведення співробітниками
музею семінарів, засідань краєзнавчого акти-
ву в районах області. поряд із наданням мето-
дичної допомоги краєзнавцям, музей виділяв
з обмінного фонду певну кількість місцевого
матеріалу для створення музейних кімнат.
так, з цією метою, протягом 1960 р. із обмін-
ного фонду було використано 1680 експонатів.
вже у 1961 р. в області функціонувало 11 му-
зейних кімнат, які були створені за допомо-
гою наукових співробітників одеського ар-
хеологічного музею. при музеї був створений
гурток юних археологів, в якому учні зай-
малися вивченням давньої історії краю та до-
лучалися до роботи над оригіналами
пам’яток6.
поліпшення діяльності музеїв, пропаганди
пам’яток матеріальної і духовної культури
сприяла постанова цк кпрс, цк кп україни
“про поліпшення ролі музеїв у комуністично-
му вихованні трудящих” від 12 травня 1964 р.
Музеї одещини провели значну роботу щодо
підвищення ефективності краєзнавчої діяль-
ності, крім того були розроблені перспективні
плани, в яких визначені заходи щодо поліп-
шення експозицій народних музеїв, наукового
комплектування фондів, зміцнення зв’язків з
громадськістю, збору цінних історичних
реліквій, матеріалів з історії фабрик, заводів,
колгоспів, організація виставок і народних
музеїв в районах області.
у 1960-ті — 1970-ті рр. в одеській області
кількість державних музеїв зменшилася, про-
те відкривалися нові, змінювався профіль ін-
ших. створення народних музеїв в цей період
активізувало краєзнавчу роботу на одещині.
в цей час тисячі краєзнавців-аматорів, вчи-
телів, студентів, колгоспників, сотні тисяч
школярів займалися вивченням рідного краю.
слід зазначити, що краєзнавство у середніх
школах стало найбільш масовою формою
краєзнавчої роботи. в області були організо-
вані десятки шкільних музеїв. почався актив-
ний пошук реліквій, предметів праці та побу-
ту, стародавніх книг, документів, картин.
внаслідок проведеної роботи було виявлено
багато археологічних пам’яток — давні посе-
лення, кургани, які розкривали історію роз-
витку господарства, культуру мешканців, що
перебували на цій території в різні періоди її
історії. деякі результати цієї роботи мали ве-
лике наукове значення. так, завдяки
краєзнавчої роботи вчені відкрили в с. ясино-
ве іі (любашівського району) стоянку епохи
кам’яного віку, а в м. болграді — поселення
культури гумельниці7.
з кожним роком кількість народних музеїв
у області збільшувалася. так, якщо на 1964 р.
на одещині загальна кількість нараховувала
20 народних музеїв, в яких працювало близь-
ко 200 чоловік громадського активу, то на
1967 р. кількість їх вже становила 40 народ-
них музеїв і музейних кімнат. при середніх
школах одеської області діяло 24 шкільних
музеїв, 48 залів, 278 кімнат, 429 кутків, екс-
позиції яких в основному носили історико-
краєзнавчий характер8.
однак, протягом 60-х років у сфері культу-
ри в цілому, і музейництві зокрема, спостері-
гаються негативні тенденції. реальні скоро-
3�
Краєзнавство, 1–4, 2008
чення асигнувань на розвиток культури,
нігілістичне ставлення до неї виходило безпо-
середньо від перших посадових осіб країни,
керівників партії та радянської держави. в
срср починається кампанія по скороченню
мережі державних музеїв. в ході її тільки в
україні було звільнено близько 400 музейних
працівників, 10 державних музеїв було пере-
ведено на громадські засади. так, якщо на кі-
нець 60-х років музейна мережа в україни на-
раховувала 132 історичних, краєзнавчих, лі-
тературно — меморіальних, художніх та
інших музейних закладів, то після проведеної
перебудови в республіці налічувалося 89 де-
ржавних музеїв з філіалами9.
у 1970 р. відбувся ювілейний огляд музеїв,
були підведені підсумки і визначені перемож-
ці. значна робота громадськості у 1980-х рр.
сприяла розширенню та розвитку народних
музеїв. проведення таких заходів сприяло ак-
тивізації діяльності музеїв області, набуття
кращого досвіду та зростанню кількості гро-
мадських музеїв. так, на 1982 р. у одеській
області нараховувалося 234 громадських му-
зеїв, з них 90 в школах, 27 на підприємствах,
22 у вузах, технікумах, училищах, 95 устано-
вах. звання “народний музей” з загальної
кількості мали тільки 9 музеїв.10
Музейні заклади області проводили значну
роботу щодо формування музейних фондів,
причому у другій половині 1980-х рр. фондова
робота державних музеїв набуває певної спе-
цифіки — відбувається переосмислення мину-
лого, з’являються інші погляди на історію ук-
раїни і це обумовило нові напрямки у вияв-
ленні та опрацюванні музейних фондів. так,
прагнучи якнайповніше висвітлити злочини
тоталітарної системи, працівники краєзнав-
чих музеїв розпочали збір документів та спо-
гадів громадян, які були жертвами політич-
них репресій. критичні підходи у доборі екс-
понатів обумовили в зазначений період обсяг
їх надходжень до музею. останнє позитивно
вплинуло на стан музейної роботи в республіці
і в області зокрема. На 1991 р. кількісні по-
казники музейної мережі в одеської обласні
вищі серед областей півдня україни і стано-
вили 11 державних, 367 громадських, 13 з
яких мали звання “народний музей”.
отже, у другій половині хх ст. історико-
краєзнавчі музеї та музеї на громадських за-
садах були важливою базою для проведення
історико-краєзнавчих досліджень, оскільки в
їх фондах було зосереджено значний матеріал
саме краєзнавчого характеру. Наукові спів-
робітники музеїв одещини брали активну
участь у написанні та редагуванні статей до
тому “історія міст і сіл урср. одеська об-
ласть”. однак відсутність єдиної усталеної
системи збирання, класифікації та паспорти-
зації експонатів, документів, спогадів дещо
ускладнювало їх використання. тематико-ек-
спозиційні плани музеїв на громадських заса-
дах не мали інколи належний науковий рівень
і не відповідали належним вимогам щодо їх
створення. зміст експозицій носив, як прави-
ло, заідеологізований та заполітизований ха-
рактер, що було пов’язано із суспільним ла-
дом та офіційними вимогами того часу. але в
той же час, музеї та музейні кімнати, які дія-
ли у другій половині 40-х — на початку 90-х
рр., займалися комплексним вивченням іс-
торії краю, вихованням молодого покоління,
а також сприяли поновленню масового і нау-
кового історичного краєзнавства як на оде-
щині, так і в цілому в україні.
другим осередком краєзнавчого руху на
одещині у другій половині хх ст. можна пев-
но вважати бібліотеки. бібліотечне краєзнавс-
тво на одещині, як і в країні, було започатко-
ване ще у хіх ст. від минулих часів у сфері
бібліотечного краєзнавства залишилася не-
відрадна спадщина. Фальсифікацій, перекру-
чень і замовчувань у не надто численних істо-
рико-бібліотечних дослідженнях 1950-х —
1980-х рр. хх ст. було більш ніж достатньо і
це трагедія тогочасних дослідників, які не
мали можливості подолати штучні ідеологічні
перепони. теоретичні і методичні основи
краєзнавчих фондів у бібліотеках набули пев-
ного оформлення в зазначений період у
зв’язку з розробкою і затвердженням у 1959 р.
“положення про краєзнавчу роботу обласних
крайових, республіканських бібліотек”.11 у
1978 р. було затверджено і “положення про
краєзнавчу роботу бібліотек системи Мініс-
терства культури урср”12. вагому методичну
допомогу у сфері бібліотечного краєзнавства
надавала державна наукова історична бібліо-
тека україни, яка видавала методичні реко-
мендації для обласних бібліотек.
під час другої світової війни і фашистської
окупації міста одеси фонди бібліотек дуже
постраждали: частково знищені, були погра-
бовані, вивезені. тільки в одеській обласній
науковій бібліотеці ім. в. леніна було знище-
но понад 5 тисяч книг, вивезена і спалена цін-
на частина колекції “Hebraica” — книги на
3�
давньоєврейській мові, караїмська література
та багато інших видань13.
після закінчення війни почався етап від-
родження бібліотечного краєзнавства. бібліо-
теки області, як і всієї республіки, почали від-
новлювати роботу, зіткнувшись з багатьма
проблемами: у деяких бібліотеках ще не були
відновлені книжкові фонди, виникали труд-
нощі з приміщеннями, був потрібен час для
створення довідково-бібліографічного апара-
ту. у перше повоєнне десятиріччя основну
роль у розвитку краєзнавчої бібліографії на
україні відігравали наукові і академічні біб-
ліотеки. однією з першою до краєзнавчої біб-
ліографічної роботи звернулася одеська де-
ржавна наукова бібліотека ім. М. горького,
яка була заснована ще у 1829 р. як одеська
міська публічна бібліотека і мала давні
краєзнавчі традиції.
у повоєнні роки одеській державній нау-
ковій бібліотеці ім. М. горького вдалося за ко-
роткий термін часу зібрати і відновити свої
книжкові фонди, а також упорядкувати ката-
логи. вона намагалася налагодити складання
і видання бібліографічних посібників. пере-
лом у видавничій діяльності одеської науко-
вої бібліотеки ім. М. горького відбувся у
1948 р., коли вийшов у світ її покажчик “оде-
са у великій вітчизняній війні 1941–
1945 р.” — одне з перших краєзнавчих біб-
ліографічних посібників, випущених в ук-
раїні у повоєнний час.14 укладачі, адресуючи
покажчик історикам, які займалися вивчен-
ням війни, широко й з достатньою повнотою
відобразили різноманітні одеські видання —
книги, журнальні й газетні статті й замітки.
однак, вони не змогли домогтися такого ж
охоплення видань, що виходили за межами
одеси, тому що останні були слабко представ-
лені у бібліотеці. Наукова громадськість у ці-
лому схвально поставилася до першого після-
воєнного досвіду одеських бібліографів, хоча
й визначила окремі істотні недоліки — помил-
ки й неточності у бібліографічному описі.
працівники одеської наукової бібліотеки
ім. М. горького плідно працювали над допов-
ненням спеціалізованої картотеки “одесика”,
яка була створена ще на початку 20-х рр. хх
ст. — це зведений каталог краєзнавчої літера-
тури, який включав монографії, статті, публі-
кації в періодичній пресі, рецензії та інші ма-
теріали, які висвітлювали різні аспекти історії
одещини. у різні періоди свого існування кар-
тотека мала неоднаковий характер поповнен-
ня. спочатку в картотеці приділялось більше
уваги діяльності численних доброчинних това-
риств та закладів, які виникали в одесі, а та-
кож діяльності меценатів, пізніше в картотеці
переважали матеріали, присвячені діяльності
етнічних груп у розвитку культури нашого
краю, а у повоєнні роки основний матеріал но-
сив ідеологічне спрямування, наприклад ши-
роко висвітлювалась діяльність одеської пар-
тійної організації, звичайно поряд з цим зби-
рався і матеріал з історії та культури одещини.
з часом “одесика” мала найбільш повний і
найбільш доступний довідковий апарат про
наш край. На кінець 80-х рр. каталог нарахо-
вував понад 150 тисяч карток.15
з другої половини хх ст. в україні помітно
збільшується число бібліотек, що активно
займалися краєзнавчою бібліографією. плід-
но діяли в одеській області наукові й універ-
ситетські бібліотеки, робота яких засвідчує,
що краєзнавство стало однією з найважливі-
ших напрямків їх діяльності. розпочалася
краєзнавча робота у відомчих бібліотеках,
розширювалася мережа масових бібліотек об-
ласті, яка сприяла розвитку різноманітних
форм краєзнавчої діяльності16.
велику увагу регіональним краєзнавчим
дослідженням приділяла Наукова бібліотека
одеського державного університету ім. і. Меч-
никова, яка була створена у 1817 р. як бібліо-
тека одеського (рішельєвського) ліцею —
першого на півдні російської імперії вищого
навчального закладу. значне місце у діяль-
ності наукової бібліотеки університету у
другій половині хх ст. займала науково-біб-
ліографічна і краєзнавча робота, спрямована
на розкриття потенціалу книжкових фондів,
складання науково-інформаційної бібліогра-
фії для сприяння роботи дослідників, біб-
ліографічних списків, покажчиків та карто-
тек. працівниками бібліотеки була створена
розгалужена система каталогів, які відобра-
жали і розкривали фонди в усій їх повноті.
Науково-бібліографічна і краєзнавча робота
бібліотеки була направлена на більш повне за-
доволення зростаючих потреб читачів. для
цього застосовувалися різноманітні методи та
форми роботи: виставки, видання бібліогра-
фічних покажчиків, бібліографічні огляди,
індивідуальні інформації з історії краю, су-
часного його розвитку.
у 1950–1980-ті рр. хх ст. в україні станов-
ленню бібліотечного краєзнавства значною
мірою сприяла робота обласних бібліотек як
�0
Краєзнавство, 1–4, 2008
методичних центрів культурно-масової робо-
ти. в одеській області таким центром стала
обласна наукова бібліотека ім. в. леніна (нині
одеська обласна універсальна наукова бібліо-
тека ім. М. грушевського), яка була заснована
у 1875 р. як громадська бібліотека при одесь-
кому товаристві взаємної допомоги прикаж-
чиків-євреїв. обласні бібліотеки україни че-
рез величезний збиток, завданий у роки дру-
гої світової війни їхнім книжковим фондам,
довго не в змозі були налагодити роботу щодо
складання й видання краєзнавчих бібліогра-
фічних посібників. проте, протягом першого
післявоєнного десятиліття зусилля бібліотеки
у сфері краєзнавчої бібліографії були спрямо-
вані в основному на підготовку краєзнавчих
картотек і каталогів17.
з 1946 р. у одеській обласній науковій біб-
ліотеці ім. в. леніна ведеться краєзнавча кар-
тотека “одеса і одеська область”, яка вже на
1965 р. містила понад 16000 найменувань і
охоплювала різноманітні питання політично-
го, економічного та культурного життя міста і
області. основними джерелами її поповнення
були книги місцевих видань та місцева періо-
дика. історико-краєзнавча діяльність бібліо-
теки була спрямована на видання цілого ряду
бібліографічних видань з історії одеси і облас-
ті, що значно сприяло розвитку історичного
краєзнавства у регіоні.
велику роботу щодо розвитку історичного
краєзнавства проводила одеська державна на-
укова бібліотека ім. в. леніна, яка почала з
1957 р. видавати біобібліографічні серії “вчені
одеси”, які виходили щорічно.18 успішно
розробляла про життя та діяльність бібліогра-
фію видатних діячів країни за матеріалами
місцевої преси у Науковій бібліотеці одесько-
го державного університету ім. і. Мечнико-
ва19. починаючи з 1959 р., одеська державна
обласна наукова бібліотека ім. в. леніна пе-
ріодично видавала рекомендаційний бібліог-
рафічний покажчик “література про одеську
область”, який включав книги, брошури, стат-
ті із збірників, журналів і газет, присвячені
історичному минулому та сучасному розвитку
одеської області. з урахуванням характеру
тогочасного політичного режиму покажчик
відображав літературу про комуністичне
будівництво в області, про її передових людей,
але поряд з цим і про природні ресурси, іс-
торію та культурний розвиток краю.
координаційним, методичним центром з
питань краєзнавства для бібліотек області
виступала одеська державна обласна наукова
бібліотека ім. в. леніна. систематична, раціо-
нально спланована методична робота включа-
ла: проведення обласних семінарів з краєзнав-
чої роботи, надання бібліотекам області мето-
дичних матеріалів, рекомендацій з питань
краєзнавства та інше. внаслідок цього у біб-
ліотеках області проводилась значна робота
над поповненням краєзнавчого фонду, ство-
ренням краєзнавчих картотек, а також при
бібліотеках організовувались краєзнавчі ку-
точки, музеї20.
управління культури одеської обласної
ради створило у 1966 р. секцію координації
довідково-бібліографічного та інформаційного
обслуговування населення при міжвідомчій
бібліотечній раді, яка з 1982 р. працювала при
одеській державній науковій бібліотеці ім. М.
горького і сприяла активізації краєзнавчої
роботи в області.
активізації краєзнавчої роботи сприяло
проведення в україні у 80-ті рр. централізації
бібліотечної системи, у результаті якої зміни-
лися завдання методичних центрів, бібліоте-
кам на місцях надавалося більше самостій-
ності у роботі. тому в цей час відбулися зміни
не тільки у обсязі і формі методичної і
краєзнавчої роботи, а й в кількісному складі
бібліотек як по всій країні, так і в одеській об-
ласті зокрема.
підвищенню рівня краєзнавчої роботи
сприяла також творча співпраця колективів
бібліотек з науковими організаціями і устано-
вами області, які займалися краєзнавчою
діяльністю. особливо плідною була взаємодія
бібліотек та середніх шкіл у створенні та
діяльності численних краєзнавчих музеїв та
краєзнавчих кімнат на громадських засадах,
краєзнавчих гуртків при середніх школах, а
деякі музеї навіть були організовані на базі
бібліотек. в результаті такого співробітництва
набагато розширювалися можливості крає-
знавчої роботи бібліотек, підвищувалася її
ефективність, поглиблювався зміст.
одеська державна наукова бібліотека ім.
М. горького підтримувала тісні зв’язки з нау-
ковою історико-краєзнавчою секцією “одеси-
ка” при одеському будинку вчених, для членів
цієї секції співробітники бібліотеки підбирали
літературу з краєзнавчих проблем, надавали
консультації, виступали на засіданнях секції
з повідомленнями про окремі краєзнавчі ви-
дання, оглядами краєзнавчого фонду бібліоте-
ки і довідкового краєзнавчого апарату21.
�1
у діяльності бібліотек області у 1970-ті —
1980-ті рр. простежуються деякі недоліки.
книжкові фонди далеко не в повній мірі задо-
вольняли вимоги, які ставили перед бібліоте-
ками в галузі краєзнавства. особливо обмеже-
ними були фонди районних і сільських бібліо-
тек, зокрема краєзнавчої тематики.
бібліографічні посібники не відбивали повніс-
тю і не розкривали всіх сторін історичного
розвитку і багатогранного життя краю. як
правило, вони носили тематичний характер і
багато питань не знаходили свого висвітлен-
ня. при складанні картотек бібліотечні пра-
цівники не завжди вміли відібрати потрібний
матеріал, який мав цінність для наукових до-
сліджень.
аналіз історико-краєзнавчої діяльності
бібліотек одещини у другій половині 40-х —
початку 90-х рр. хх ст. свідчить про те, що
незважаючи на великі труднощі (залишковий
принцип фінансування культури, і слабку ма-
теріально-технічну базу бібліотек) вони стали
справжніми центрами краєзнавчої роботи у
регіоні. бібліотеки нагромадили за цей період
значну бібліографічну базу з питань краєзнавс-
тва, набули великого досвіду в роботі з істори-
ко-краєзнавчих досліджень. практично у
кожній бібліотеці було зібрано краєзнавчий
фонд, створено каталоги й картотеки, що
включали численні матеріали з різноманіт-
ною краєзнавчою тематикою. саме тому біб-
ліотеки, що виконували соціальні функції
осередків просвітництва та культури, стали
центрами краєзнавства. втім, краєзнавча
діяльність бібліотек області потребує подаль-
шого поглибленого вивчення, адже на той час
вони, виступаючи регіональними інформацій-
ними центрами, займалися пошуком, збере-
женням і наданням у суспільне користування
краєзнавчої літератури. На розвитку бібліо-
течного краєзнавства в регіоні негативно поз-
начилися ті загальні тенденції суспільного
життя, що випливали з самого характеру іс-
нуючого тоді тоталітарного режиму. автор
має на увазі надмірну заполітизованість,
жорстку ідеологізацію всієї гуманітарно-куль-
турної, духовної сфери суспільного буття.
органічне поєднання архівістики й крає-
знавства досить важливе й актуальне, оскіль-
ки слугує меті відновлення історичної пам’яті,
формуванню національної самосвідомості,
приверненню уваги світової громадськості до
проблем історії і сьогодення україни, витоків
і розвитку її національного відродження. у
вивченні історії краю важлива роль належить
документам державних архівів. документи
органів влади і управління, установ народного
господарства і підприємств, громадських ор-
ганізацій та інші, які знаходяться у сховищах
державних архівів, є найбільш цінними і до-
стовірними джерелами для вивчення історії
краю. у науково-довідкових бібліотеках ар-
хівів зберігаються краєзнавча література і
комплекти місцевих газет як за дореволюцій-
ний, так і за радянський періоди, які станов-
лять великий інтерес для досліджень.
у період другої світової війни німецько-
фашистські загарбники завдали великої шко-
ди архівам одещини. цінні документальні
матеріали розкрадались та знищувались. по-
над 100 тисяч одиниць зберігання було виве-
зено окупантами до берліна, бухареста, ясс.
внаслідок цього у державних архівах одесь-
кої області загинуло близько 1 млн. одиниць
зберігання22. після визволення одеси від ні-
мецько-румунських окупантів основні зусил-
ля архівістів спрямовувалися на повернення
вивезених у роки війни архівних документів.
у повоєнні роки архівна система була безпосе-
редньо підпорядкована силовим органам і
значною мірою потерпала від адміністратив-
ної сваволі.
20 червня 1944 р. почав працювати архів-
ний відділ Нквс одеської області. він присту-
пив до відновлення мережі районних та місь-
ких державних архівів, а також відомчих ар-
хівів установ, організацій та підприємств. На
1 січня 1946 р. в області відновили свою робо-
ту 25 районних і 3 міських державних архі-
ви23. слід зазначити, що основні напрями і
спеціальні форми та методи історико-
краєзнавчої роботи місцевих архівів склались
вже в середині 50-х рр. важливе значення у
роботі архівів повоєнної доби мало вдоскона-
лення науково-довідкового апарату. в умовах
лібералізації суспільного життя в країні в кін-
ці 50-х — на початку 60-х рр. почалося част-
кове розсекречення документів, розширення
науково-дослідної та науково-інформаційної
роботи, спрощення доступу дослідників до ар-
хівних документів. проте, вже з середини 60-
х рр. почалося знову згортання лібералізацій-
ного процесу, повторне засекречення доку-
ментів, встановлення жорсткої цензури,
посилення контролю за діяльністю архівів з
боку партійно-державного апарату.
одним із напрямків наукової роботи було
вивчення історії одеської та ізмаїльської об-
�2
Краєзнавство, 1–4, 2008
ластей (яка у 1954 р. була приєднана до одесь-
кої області), що не тільки позитивно вплинуло
на діяльність самих архівів, але й розширило
тематику наукової роботи. у зв’язку з цим на
семінарах архівістів області, які проходили
протягом 1945 — 1950 рр., постійно надава-
лися рекомендації щодо посилення вивчення
історії регіону24. з метою виявлення нових до-
кументів співробітниками архівів було пере-
глянуто архівні фонди і складено картотеки з
різноманітної тематики, які розкривали еко-
номічний, соціально-політичний і культурний
розвиток одещини.
зростаючий інтерес науковців до архівних
документів краєзнавчого характеру поставив
архів перед необхідністю систематичного ви-
явлення документальних матеріалів з історії
краю. так, з 1960 р. архівістами філіалу де-
ржавного архіву одеської області в м. ізмаїлі
проводилося виявлення матеріалів до 150-річ-
чя заснування міста ізмаїла. за 1960–1962 рр.
всього було створено 1729 карток, що склали
наочно-тематичну картотеку “ізмаїлу — 150
років”.
велике значення для поліпшення роботи
архівів мала постанова уряду від 18 квітня
1956 р. “про заходи щодо впорядкування ре-
жиму зберігання і кращого використання ар-
хівних матеріалів міністерств і відомств
урср”. колективи архівів одещини провели
значну роботу щодо розсекречення докумен-
тальних матеріалів. архівістами філіалу в м.
ізмаїлі було проглянуто 686 фондів 81804 оди-
ниць зберігання документальних матеріалів,
із них передано на зберігання 343 фондів
69897 одиниць зберігання. значно розшири-
лося використання документальних ма-
теріалів у наукових цілях.
Наприкінці 50-х — 70-ті рр. використання
документів краєзнавчого характеру проводи-
лося в архівах у декількох напрямках, одним
з яких було надання допомоги народним і
краєзнавчим музеям. у 1957 р. спільно з із-
маїльським історичним музеєм о. суворова
була організована виставка документів, при-
свячена подіям жовтневої революції25.
працівники архівного відділу і державно-
го архіву одеської області за 1947 — 1962 рр.
підготували й видали тритомний збірник
“одеса у великій вітчизняній війні”, збірни-
ки “борці за жовтень”, “в полум’ї грома-
дянської війни”, “борьба трудящихся приду-
найского края за свое освобождение и воссо-
единение с усср” (1918 — 1940) та інші.
результатом плідної праці архівістів стало ви-
дання у 1966 р. путівника з архіву, який знач-
но полегшував роботу дослідникам, дозволив
краще орієнтуватися у документах, повніше
вивчати усі сторони історичного розвитку пів-
дня україни26.
у 1970-х — 80-х рр. значно активізувалася
методична робота архівів області, проводили-
ся методичні засідання, де розглядалися пи-
тання про вдосконалення якості створених
описів, тематичну розробку і архівотехнічну
обробку документів, а також пропаганда їх се-
ред населення, особливо документів з історії
краю27.
багато архівних джерел було використано
для написання монографій, наукових статей,
публікацій з історії краю. так, наукові праців-
ники філіалу державного архіву одеської
області у м. ізмаїлі видали збірки документів
“боротьба трудящих українських придунайсь-
ких земель за соціалістичне і національне
визволення 1918–1940 рр.” (1967), “радян-
ський придунайський край — 1940–1945 рр.”
(1968), “радянському дунайському пароплав-
ству — 25 років”; монографії і. анцупова “дер-
жавне село бессарабії в хіх ст.”, п. смішка
“боротьба трудящих українських придунай-
ських земель за возз’єднання з урср” (1969)
та інші. архівні матеріали також викорис-
товувалися для написання дисертацій, диплом-
них робіт, статей. важливими заходами
пропаганди історичних джерел, які викорис-
товували колективи архівів області були —
організація виставок документів, екскурсій,
публікацій у місцевій пресі статей, радіо-
передач, лекцій.
1970-ті — 80-ті рр. у розвитку архівної
справи в україні в цілому, і на одещині зокре-
ма, позначені домінуванням авторитаризму,
повного контролю над галуззю з боку партійно-
бюрократичного апарату щодо практичної ді-
яльності, тематики документальних публі-
кацій і наукових досліджень. деякі прояви
демократизації в діяльності архівів розпоча-
лися лише наприкінці 80-х рр. і були зумовлені
кризою партійно-державної системи, яка
зрештою привела до розпаду срср та істотних
змін в організації архівної справи україни.
одним із важливих напрямків роботи ар-
хівів області щодо вивчення історії краю було
створення тематичного каталогу документів.
слід зазначити, що тематика, по якій
проводилося виявлення документів у архівах,
в основному була краєзнавчою, бо на облік
�3
бралися документи, які відносилися до історії
краю. створений каталог надавав можливість
скоротити час на розшуки необхідних доку-
ментів, а також з’ясувати наскільки повно
були наявні в архіві документи, що відбивали
історію краю. отже наявність такого каталогу
сприяло глибшому вивченню історії краю і
написанню історико-краєзнавчих праць.
отже, у другій половині 1940-х — початку
1990-х рр. основним із напрямків науково-дос-
лідної роботи архівів одещини стало вивчення
та пропаганда історичного краєзнавства. уся
діяльність архівістів була насичена краєзнав-
чим змістом — комплектація і упорядкування
фондів, створення науково-довідкового апара-
ту і тематичних каталогів, видання збірок
документів та матеріалів, публікація статей і
оглядів, джерел у фаховій і громадсько-
політичній періодиці, організація виставок,
проведення наукових конференцій тощо.
поряд з цим, у пошуковій, краєзнавчій роботі
архівістів цього періоду простежуються недо-
ліки, особливо в діяльності деяких районних
та міських архівів області. архівному будів-
ництву того часу було притаманне посилення
нагляду за діяльністю архівних установ з боку
партійно-бюрократичного апарату, внаслідок
чого архівна робота підпорядковувалася
ідеологічно-пропагандистському апарату, а це
звичайно уповільнювало роботу, або зовсім
спрямовувало її в інший бік вивчення. водно-
час вивчення досвіду, набутого архівними
установами одещини у цей суперечливий час
підтверджує те, що органічне поєднання
архівістики і краєзнавства сприяло підви-
щенню наукового рівня історико-краєзнавчих
досліджень в регіоні.
таким чином, аналіз діяльності культурно-
освітніх закладів та архівних установ оде-
щини з організації та проведенні історико-
краєзнавчої роботи в регіоні свідчить про те,
що ці заклади стали краєзнавчими осеред-
ками, які діяли у другій половині 40-х — на
початку 90-х рр. хх ст. архівні установи та
культурно-освітні заклади області спільно
співпрацювали між собою щодо вивчення
історії краю. Наукові працівники цих закладів
надавали значну допомогу при створені
шкільних музеїв, при написанні курсових та
дипломних робіт студентам вищих навчальних
закладів, при організації виставок у
бібліотеках. велике значення для розширення
краєзнавчої роботи мали методичні наради,
наукові конференції, зустрічі з місцевими
журналістами, письменниками, викладачами,
які проводили наукові співробітники спільно
з працівниками різних установ та організацій.
Музеї, архіви і бібліотеки систематично
проводили значну роботу, щоб задовольнити
потреби у краєзнавчій інформації у громад-
ськості, надати методичну допомогу. вони
згуртовували у регіоні краєзнавчі активи,
сприяли виникненню народних музеїв, това-
риств, гуртків. Негативними явищами, які
впливали на діяльність цих закладів, слід
вважати неузгодженість науково-дослідної
роботи музеїв, бібліотек і архівів краю;
відсутність краєзнавчого координуючого
центру, а також суттєві скорочення асиг-
нувань на культуру, нігілістичне ставлення до
культурно-історичної спадщини, що звичайно
відбилося на їхній роботі і розвитку істо-
ричного руху як на одещині, так і в цілому в
україні.
джерела та література
1 річний звіт про роботу музею “оборона
одеси” за 1947 р. // державний архів
одеської області (далі — даоо). —
Ф. 7375. — оп. 1. — спр. 7. — арк. 2–3.
2 Наказ Міністерства культури урср за
1952 р. // даоо. — Ф. 7375. — оп. 1. —
спр. 39. — арк. 3.
3 річний звіт про роботу одеського обласно-
го краєзнавчого музею “оборона одеси” за
1953 р. // даоо. — Ф. 7377. — оп. 1. —
спр. 16. — арк. 3–4.
4 Наказ Міністерства культури урср за
1955 р. // даоо. — Ф. 7376. — оп. 1. —
спр. 1. — арк. 1.
5 звіт про роботу одеського державного іс-
торико-краєзнавчого музею за 1964 р. //
даоо. — Ф 6712. — оп. 1. — спр. 142. —
арк. 44.
6 цыбесков в. Научно-просветительная де-
ятельность одесского государственного
археологического музея // краткие сооб-
щения о полевых археологических иссле-
дованиях огу и огаМ за 1960. — одес-
са. — 1961. — с. 125.
7 ангелов г. Народные музеи. — одесса: одес-
ское книжное издательство, 1962. — 17 с.
8 про хід виконання соціалістичних зобо-
в’язань музеями області у зв’язку з підго-
��
Краєзнавство, 1–4, 2008
товкою до 50-річчя радянської влади //
даоо. — Ф. 6712. — оп. 1. — спр. 142. —
арк. 148.
9 крук о. і. розвиток музейної справи в ук-
раїні (кінець 1950 — 1980-і рр.): автореф.
дис,... канд. іст, наук: 07.00.00. — харків,
2000. — с. 12.
10 довідка про роботу правління одеської об-
ласної організації товариства охорони
пам’яток історії та культури за 1982 р. //
даоо. — Ф. 7935. — оп. 1. — спр. 236. —
арк. 39.
11 положение о краеведческой работе област-
ных, краевых, республиканских (асср)
библиотек // руководящие материалы по
библиотечному делу: справ очник. — М.,
1982. — с. 192–196.
12 положення про краєзнавчу роботу бібліо-
тек системи Міністерства культури урср
/ Міністерство культури урср. — к.,
1978. — 9 с.
13 полянко т. деятельность библиотек одес-
ской области в изучении истории региона
и создании краеведческих информацион-
ных ресурсов // Наукова бібліотека в су-
часному суспільстві: історія, проблеми,
перспективи: до 185-річчя НбоНу ім. і.
Мечникова.: зб. ст. / відп. ред. в. сминти-
на. — одеса: астропринт, 2003. — с. 31.
14 одеса у великій вітчизняній війні 1941–
1945 р. покажчик літератури. одеса,
1948. — 89 с.
15 смычок л., забенкина л. историко-крае-
ведческая деятельность одесской госу-
дарственной научной библиотеки им. М.
горького // тезисы первой областной ис-
торико-краеведческой научно-практичес-
кой конференции, посвященной 200-ле-
тию г. одессы. “воспитание историей” 27–
28 июня 1989. — одесса, 1989. — с. 61.
16 щербина Н. історико-краєзнавча діяль-
ність бібліотек одещини (50–80-ті рр. хх
ст.) // Наукові праці: Науково-методич-
ний журнал. т. 48. вип. 35. історичні на-
уки. — Миколаїв: вид-во Мдгу ім. п. Мо-
гили, 2006. — с. 127.
17 скарбниця культури / ред. в. загоруй-
ко — одеса: одНб ім. М. горького. —
1955. — 26 с.
18 конський в., котова л. олександр олек-
сандрович браузер: бібліогр. матеріали. —
одеса, 1957. — 30 с.
19 т. г. шевченко на сторінках одеської пе-
ріодичної преси. — одеса, 1964. — 52 с.
20 каширін г. краєзнавча робота масової біб-
ліотеки. — к., 1960. — 9 с.
21 каширін г. зв’язок бібліотек з науковими
організаціями в проведенні краєзнавчої
роботи // краєзнавча робота бібліотек ук-
раїни. Методичні матеріали з питань
краєзнавчої роботи бібліотек / ред. п. же-
вахов. — к., 1966. — 128 с.
22 звіт одеського обласного архівного управ-
ління за 1944 р. // даоо. — Ф. р-1403. —
оп. 1-а. — спр. 14. — арк. 2.
23 звіт одеського обласного архівного управ-
ління за 1945 р. // даоо. — Ф. р-1403. —
оп. 1-а. — спр. 7. — арк. 5.
24 акт перевірки роботи архівних установ із-
маїльської області за 1952 р. // Філіал
даоо в м. ізмаїлі. — Ф. р-487. — оп. 1. —
спр. 151. — арк. 6.
25 річний звіт Філіалу державного архіву
одеської області в м. ізмаїлі за 1966 р. //
Філіал даоо в м. ізмаїлі. — Ф. р.-487. —
оп. 1. — спр. 476. — арк. 20.
26 Филиал одесского областного государс-
твенного архива в г. измаиле. путеводи-
тель /архивное управление при совете
Министров усср. — к.: Наукова думка,
1966. — 184 с.
27 річний звіт Філіалу державного архіву
одеської області в м. ізмаїлі за 1980 р. //
Філіал даоо в м. ізмаїлі. — Ф. р-487. —
оп. 1. — спр. 997. — арк. 2.
Nadiia Shcherbyna
“Role of the State Culture-Education and Archival Establishment in the Local Lore Development
in Odessa Region in the Second Half of the XXth Century”
The article analyzes the problem of the regional museums, archives and the libraries activity,
which became the important bases of the local lore development in Odessa region in the second half of
the XXth century.
Key words: historical study of local lore, museum, archive, library, protection of monuments.
|