Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві

Досліджено науково-педагогічну та суспільно-організаційну діяльність вчених польського походження членів Харківського математичного товариства (ХМТ). З’ясовано факти їх співпраці з ХМТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність А.П. Пшеборського – члена...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Савчук, В.С., Кушлакова, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2008
Назва видання:	Історичний архів. Наукові студії
Теми:	Історія розвитку науки та освіти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62033
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві / В.С. Савчук Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62033
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-620332014-12-25T20:05:46Z Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві Савчук, В.С. Кушлакова, Н.М. Історія розвитку науки та освіти Досліджено науково-педагогічну та суспільно-організаційну діяльність вчених польського походження членів Харківського математичного товариства (ХМТ). З’ясовано факти їх співпраці з ХМТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність А.П. Пшеборського – члена Розпорядчого комітету ХМТ. Исследована научно-педагогическая и общественно-организационная деятельность ученых польского происхождения – членов Харьковского математического общества (ХМО). Установлены факты их сотрудничества с ХМО в конце ХІХ – начале ХХ в. Проанализирована деятельность А.П. Пшеборского – члена Распорядительного комитета ХМО. There was researched scientific-pedagogical, social-organisational activity of originally Polish scientists who were the members of Kharkiv Mathematical Society (KMS). There was determined the facts of their cooperation with KMS at the end of XIX – beginning of XX centuries. A.P. Psheborsky activity – the member of the Administrative Board of the Society, was analysed. 2008 Article Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві / В.С. Савчук Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1609-7742 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62033 94(477.54) + 001(477.54)(09) uk Історичний архів. Наукові студії Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія розвитку науки та освіти Історія розвитку науки та освіти
spellingShingle	Історія розвитку науки та освіти Історія розвитку науки та освіти Савчук, В.С. Кушлакова, Н.М. Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві Історичний архів. Наукові студії
description	Досліджено науково-педагогічну та суспільно-організаційну діяльність вчених польського походження членів Харківського математичного товариства (ХМТ). З’ясовано факти їх співпраці з ХМТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність А.П. Пшеборського – члена Розпорядчого комітету ХМТ.
format	Article
author	Савчук, В.С. Кушлакова, Н.М.
author_facet	Савчук, В.С. Кушлакова, Н.М.
author_sort	Савчук, В.С.
title	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві
title_short	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві
title_full	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві
title_fullStr	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві
title_full_unstemmed	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві
title_sort	вчені польського походження в харківському математичному товаристві
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Історія розвитку науки та освіти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62033
citation_txt	Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві / В.С. Савчук Н.М. Кушлакова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Історичний архів. Наукові студії
work_keys_str_mv	AT savčukvs včenípolʹsʹkogopohodžennâvharkívsʹkomumatematičnomutovariství AT kušlakovanm včenípolʹsʹkogopohodžennâvharkívsʹkomumatematičnomutovariství
first_indexed	2025-07-05T12:54:42Z
last_indexed	2025-07-05T12:54:42Z
_version_	1836811637816819712
fulltext	152 УДК 94(477.54) + 001(477.54) (09) В.С. Савчук, Н.М. Кушлакова ВЧЕНІ ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В ХАРКІВСЬКОМУ МАТЕМАТИЧНОМУ ТОВАРИСТВІ Досліджено науково-педагогічну та суспільно-організаційну діяльність вчених польського походження – членів Харківського математичного товариства (ХМТ). З’ясовано факти їх співпраці з ХМТ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність А.П. Пшеборського – члена Розпорядчого комітету ХМТ. Ключові слова: поляки, Харківське математичне товариство, діяльність. Исследована научно-педагогическая и общественно-организационная деятельность ученых польского происхождения – членов Харьковского математического общества (ХМО). Установлены факты их сотруд- ничества с ХМО в конце ХІХ – начале ХХ в. Проанализирована деятель- ность А.П. Пшеборского – члена Распорядительного комитета ХМО. Ключевые слова: поляки, Харьковское математическое общество, деятельность. There was researched scientific-pedagogical, social-organisational activity of originally Polish scientists who were the members of Kharkiv Mathematical Society (KMS). There was determined the facts of their cooperation with KMS at the end of XIX – beginning of XX centuries. A.P. Psheborsky activity – the member of the Administrative Board of the Society, was analysed. Keywords: the Poles, Kharkiv Mathematical Society, activity. У ХІХ столітті в Україні були відкриті та плідно працювали три університети – Харківський (1805 р.), університет св. Володимира (Київ, 1834 р.), Новоросійський (Одеса, 1865 р.). Створення таких наукових центрів в Харкові, Києві, Одесі, безу- мовно, сприяло активному розвиткові в Україні наукової думки. Нагальна потреба в предметному спілкуванні та обміні думками з приводу значущих наукових досягнень стала причиною створення різноманітних наукових товариств, які мали на меті сприяння розробці та розповсюдженню наукових знань. Одним з таких товариств було Харківське математичне товариство (ХМТ), створене в 1879 р. при Імператорському Харківському університеті за ініціативою професора В.Г. Імшенецького. З ХМТ пов’язані долі багатьох видатних математиків, що працювали як у Хар- ківському, так і в інших університетах Російської імперії та далеко за її межами. Багато з них зробили значний внесок у розвиток вказаного товариства. Серед них були (хоча й небагато) і поляки за походженням. Цезар Карлович Руссьян (1867-1935) – російський математик польського поход- ження, до 1903 р. працював приват-доцентом по кафедрі чистої математики Імпера- торського Новоросійського університету. В Одесі він брав активну участь в діяльності математичного відділення Новоросійського товариства дослідників при- роди. З 1903 по 1906 р. працював у Краківському університеті. Після переходу до Імператорського Харківського університету в річному засіданні ХМТ від 12.11.1906 р. у відповідності до Статуту без обрання вступає до Харківського математичного товариства, де зразу ж розпочинає активну роботу: 31.03.1907 р. робить 153 Випуск 2 повідомлення «Про відхилення при вільному падінні важкого тіла» [4]. А в річному засіданні 14.10.1907 р. проф. Ц.К. Руссьяна обирають до Розпорядчого комітету ХМТ на посаду товариша голови. Товаришем голови ХМТ Ц.К. Руссьян працював і після 1917 р., обіймаючи цю посаду з 1925 р. по 1934 р. Як член Розпорядчого комі- тету, обов’язки якого він виконує досить нетривалий час, готує доповідь про наукову спадщину С.В. Ковалевської, присвячену 25-й річниці з дня смерті видатної вченої. Як дійсний член товариства в засіданнях ХМТ за період 1907-1935 рр. виголосив значну кількість доповідей, більше десятка з яких було опубліковано в «Сообщениях Харьковского математического общества». Серед польських математиків, які мали відношення до ХМТ, зустрічаємо пріз- вище Станіслава Заремби. Станіслав Заремба (1863-1942) – польський математик, якого в засіданні 1.02.1902 р. було одноголосно обрано членом-кореспондентом товариства, бо у відповідності до 5 параграфу Статуту ХМТ «членами-корес- пондентами обираються ... закритою подачею голосів особи, які беруть активну участь в заняттях товариства, але не живуть в м. Харків» [7, с. 9]. Виходячи з протоколів засідань ХМТ та складу членів товариства, які збереглися, можна точно стверджувати, що С. Заремба був членом-кореспондентом Харківського матема- тичного товариства впродовж 1902-1913 рр. Як відомо, в 1924 р. його було обрано членом-кореспондентом Російської академії наук. Спілкуючись з видатними російськими математиками-членами математичного товариства та вивчаючи досвід діяльності ХМТ, С. Заремба виступив одним із засновників Польського матема- тичного товариства. Найбільшу увагу з низки вищеназваних вчених привертає до себе особистість А.П. Пшеборського. Він був членом ХМТ більше 20 років і впродовж майже всього цього часу входив до складу Розпорядчого комітету товариства. Саме його праця «Математическое общество при Харьковском университете» стала першою історіо- графічною працею з означеного питання. Науково-педагогічна діяльність А.П. Пшеборського та його життєвий шлях роз- глядалися у деяких публікація [1], але вона містить ще багато нез’ясованих мо- ментів. Як свідчать архівні дані, доктор фізико-математичних наук, професор Антоній- Боніфацій Павлович Пшеборський народився 14.05.1871 р. в селі Хороше Липо- вецького повіту Київської губернії [2, арк. 3]. З 1889 до 1898 р. А.П. Пшеборський навчався і працював в університеті св. Володимира. Цей період його життя пов’язаний з іменем видатного вченого П.М. Покровського, який зацікавив свого учня дослідженнями з теорії трансцендентних функцій. Під час навчання Пшебор- ський виявив неабиякі математичні здібності і в 1894 р. взяв участь в конкурсі студентських робіт університету. Перша наукова робота майбутнього вченого «Розібрати метод Вейєрштрасса в теорії еліптичних функцій та встановити зв’язок поміж зазначеннями Якобі та Вейєрштрасса» була удостоєна золотої медалі на цьому конкурсі. Після закінчення університету св. Володимира в 1894 р. А.П. Пше- борського було залишено при університеті для підготовки до професорського звання. «За підготовку в 1895 р. твору “Про методи Абеля, Якобі, Ліувілля і Вейєр- штрасса в теорії аналітичних функцій” Пшеборського було нагороджено премією заслуженого професора І.І. Рахманінова. У 1896-1897 рр. він склав усні іспити на ступінь магістра чистої математики та після прочитання двох пробних лекцій отримав звання приват-доцента» з врученням свідоцтва [2, арк. 17]. У процесі наукового дослідження в архівах ДАХО нами знайдено це свідоцтво за № 144 від 19.11.1897 р., видане фізико-математичним факультетом університету св. Во- лодимира: 154 Історичний архів «Магістрант чистої математики, А.-Б.П. Пшеборський, що закінчив універ- ситетські курси в 1894 р., прочитав на зборах фізико-математичного факуль- тету 2 пробні лекції: 16.10.1897 р. на обрану тему: “Основні задачі теорії дифе- ренційних рівнянь» і 24.10.1897 р. «Про кривизну кривих у просторі”. Визнаючи обидва читання задовільними, фізико-математичний факультет на своїх зборах 24.10.1897 р. вирішив: на підставі ст. 109 пункт в) ... видати магістранту Пшеборському свідоцтво на право викладання чистої математики у званні приват-доцента» [2, арк. 5]. Маючи високий рівень підготовки, математичний талант, науковий ступінь і визнання серед колег-математиків, Пшеборський все ж не одержав місця викладача в університеті св. Володимира. Але завдяки клопотанням професора П.М. Пок- ровського, який рекомендував приват-доцента Пшеборського ректору Харківського технологічного інституту (ХТІ) як людину прекрасних дарувань і цілком бажаного кандидата на посаду викладача-репетитора математики, Пшеборського було призначено штатним викладачем в ХТІ наказом № 8997 від 23.11.1898 р. [2, арк. 18]. За результатами аналізу витягів з протоколів засідань, щорічних звітів та витягів із щорічних звітів про роботу ХМТ, нашу увагу привернув протокол засідання від 11.10.1898 р., де А.П. Пшеборського було прийнято до складу ХМТ без обрання. Досить цікавий факт, якщо порівняти останні дві дати – життя на новому місці Антон Павлович Пшеборський розпочав як вчений, вступивши до наукового товариства. Переїхавши із Києва до Харкова, А.П. Пшеборський почав спілкуватись з викла- дачами Харківського Технологічного інституту, який на той час не мав кафедри математики. Математичні дисципліни в інституті викладали В.П. Алексієвський, К.О. Андрєєв, О.М. Ляпунов, В.А. Стеклов, М.А. Тихомандрицький, які працювали в Харківському університеті і були членами ХМТ. До речі, всі, крім В.П. Алек- сієвського, складали Розпорядчий комітет товариства, яке на той час мало все- світню популярність. У його складі ми бачимо крім професорів Харківського універ- ситету та Харківського Технологічного інституту й професорів багатьох російських університетів Ф.О. Бредіхіна, М.В. Бугаєва, Г.Ф. Вороного, В.П. Єрмакова, М.Є. Жу- ковського, А.А. Маркова та ін. Пізніше А.П. Пшеборський у своїй роботі напише: «товариство вибороло своє почесне місце в математичному світі; бути його членами і брати участь в його працях не цураються найвидатніші математики нашого часу; пропозиції щодо обміну виданнями надходили і надходять до товариства і від академій, і від наукових товариств, і від редакцій наукових журналів...» [7, с. 13]. Нами були детально проаналізовані витяги з протоколів засідань і щорічні звіти про діяльність ХМТ за період 1898-1922 рр. Дані цього аналізу вміщені в таблиці 1. Це надало можливість більш точного визначення напрямів і хронології діяльності А.П. Пшеборського у ХМТ і виправити деякі неточності попередніх дослідників. Таблиця 1 Діяльність А.П. Пшеборського в Харківському математичному товаристві в період 1898-1922 рр. Роки Член ХМТ Секретар Товариш голови Власні доповіді Участь у дискусіях, інші доповіді Пропозиції 1898 11.10 4.12. 1899 29.10 1900 8.10* 11.02, 27.10, 15.12 8.10 155 Випуск 2 Зокрема, О.М. Буць у своїй статті вказує, що А.П. Пшеборський «протягом майже двадцяти років беззмінний секретар Харківського математичного това- риства» [1, с. 47]. Як бачимо зі статистичних даних, насправді маємо наступне: вже через рік членства в ХМТ Пшеборського обирають секретарем товариства в засіданні 29.10.1899 р. І потім впродовж восьми років він виконує обов’язки сек- ретаря. Перед виборами в річному засіданні 14.10.1907 р. Пшеборський попросив не балотувати його в секретарі з причини відсутності у нього вільного часу. Товариство пішло назустріч, задовольнило прохання вченого, але підкреслюючи старанність і високу працездатність секретаря товариства вирішили висловити А.П. Пшеборському подяку за виконання обов’язків секретаря впродовж 8 років. Що ж спонукало вченого на цей вчинок? Чим була викликана висока зайнятість Продовження табл. 1 Роки Член ХМТ Секретар Товариш голови Власні доповіді Участь у дискусіях, інші доповіді Пропозиції 1901 23.09* 16.02, 16.11 1902 1.10* 1.10 1903 12.10* 1904 3.10* 4.12 1905 24.11* 1906 12.11* 12.11 1907 14.10 12.01 6.10, 5.11 1908 Річний звіт 17.12 1909 25.10* 21.01, 2.02 1910 Річний звіт 5.02, 27.03 27.03 1911 5.10* 1912 Річний звіт 1913 29.09* 1.02, 1.03, 18.10, 24.10, 22.11 1914 21.09* 19.01, 12.02 1915 16.10* 27.02 17.04, 16.10 1916 15.09* 25.03, 29.04, 14.05, 6.10, 6.11 1917 1921 1922 26.03 26.03 * – річні збори 156 Історичний архів вченого? Можна висувати різні версії. Одною з причин була, мабуть, відставка батька за станом здоров’я. У цей час А.П. Пшеборський одночасно працював і в Харківському університеті, і в Технологічному інституті, а також на Вищих жіночих курсах. Про тяжке мате- ріальне становище свідчать і відомості, які ми знайшли в особистому листуванні А.П. Пшеборського з В.А. Стекловим: «Мені дуже неприємно, що я до цих пір не можу віддати Вам борг, але причина цього – моє розпачливе матеріальне становище…» (лист від 27.08.1906), «...можу вислати поки що лише 85 крб. Реш- ту грошей надішлю при першій же можливості” (відривний купон на грошовий переказ від 14.10.1906), «Тільки що одержав гонорар і поспішаю відправити Вам мій борг (40 крб), який обтяжував мене страшенно» (відривний купон на грошовий переказ від 12.12.1906) [13, арк. 16]. Після А.П. Пшеборського секретарем ХМТ було обрано М.М. Салтикова, що виконував ці обов’язки впродовж двох років, головою ж товариства був В.А. Синцов, який у листі до В.А. Стеклова від 27.10.1908 р. з цього приводу зауважує наступне: «На засіданні мене знову обрали головою...». А далі він, враховуючи те, що посада секретаря товариства вимагає активної і копіткої роботи, ділиться з В.А. Стекловим своїми сумнівами щодо можливостей новообраного секретаря М.М. Салтикова: «…це для мене не особливо добре, бо він досить лінивий, якщо не побачить для себе пошани чи вигоди» [14, арк. 17]. З цієї причини чи з іншої – зараз неможливо напевно сказати, але в річному засіданні 25.10.1909 р. А.П. Пшеборського знову обирають секретарем ХМТ ще на чотири роки. Після чого з 29.09.1913 р. в Розпорядчому комітеті товариства він вико- нує обов’язки товариша голови ХМТ аж до 1916 року. За відсутності протоколів засі- дань Математичного товариства і взагалі будь-яких відомостей про діяльність ХМТ в період з 1917 до 1922 р. важко впевнено говорити про склад товариства взагалі та Розпорядчого комітету зокрема. Маємо лише короткі повідомлення про діяльність ХМТ, вміщені в журналі «Наука на Украине» [15; 16], де знаходимо наступні відомості, що підтверджують лише факт членства А.П. Пшеборського в ХМТ: «Проф. А.П. Пшеборський сказав слово, присвячене пам’яті почесного члена Това- риства проф. Київського університету та Політехнічного інституту В.П. Єр- макова...» [16]. Перебуваючи членом Розпорядчого комітету, впродовж всього аналізованого періоду А.П. Пшеборський багато часу віддає роботі в товаристві: складає прото- коли засідань, готує щорічні звіти про діяльність і фінансові звіти ХМТ, веде облік власних коштів товариства, листується від імені ХМТ з різними науковими устано- вами та товариствами, рецензує надіслані товариству наукові статті, виступає з доповідями про власні наукові дослідження та з доповідями, що надійшли до товариства від членів-кореспондентів та почесних членів товариства, бере активну участь у роботі засідань. З аналізу багаторічних протоколів засідань бачимо, що А.П. Пшеборський брав активну участь в усіх засіданнях товариства: доповідав статті своїх колег; вислов- лював суттєві зауваження при обговоренні статей і доповідей колег; виступав з доповідями про життєдіяльність і наукові праці видатних вчених, з рецензіями на статті, надіслані до ХМТ; доповідав результати своїх власних наукових досліджень тощо. Тематика виступів і доповідей у засіданнях товариства демонструє широту наукових інтересів вченого, серед яких теорія вищих трансцендентних функцій, методи теорії еліптичних функцій, теорія аналітичних функцій, варіаційне числення, диференційна геометрія, теоретична механіка, теорія ймовірностей, методика викладання математики та ін. 157 Випуск 2 Поряд з науковою роботою А.П. Пшеборський багато уваги приділяв і педа- гогічній діяльності, працюючи і у вищих навчальних закладах, і на курсах. Лекції професора носили досить своєрідний нестандартний характер і викликали інтерес у слухачів, бо викладач завжди повідомляв на них результати власних досліджень стосовно тих проблем, які розглядались на заняттях. Він не був байдужим і до питань методики викладання математичних дисциплін, підготовки підручників для середньої школи та вищих навчальних закладів [4]. З метою поліпшення мето- дичних засад викладання математичних дисциплін А.П. Пшеборський сам писав і видавав підручники і навчальні посібники, серед яких посібник з основ арифметики, літографований курс теорії кінцевих різниць, «Введення в аналіз». Ще працюючи в Технологічному інституті, він підготував підручник «Аналітична геометрія». Кошто- рис цього посібника, зроблений автором, складав 1 200 руб, з яких 400 руб за роз- порядженням Попечителя Харківського учбового округу виділено зі спеціальних коштів інституту [2, арк. 78, 80]. У 1904 р. А.П. Пшеборського було відряджено до Геттінгенського університету для вивчення досвіду організації навчання і методики викладання видатних вчених, які докорінно відрізнялась від існуючої системи навчання в університетах Російської імперії. Нові знайомства та творче спілкування мали продовження і після закінчення відрядження. Після повернення в Харків А.П. Пшеборський в засіданні 4.12.1904 р. виступив з пропозицією встановлення зв’язків з математичною читальнею в Гет- тінгені. На зборах було винесено «Сообщения Харьковского математического об- щества» і деякі екземпляри 1-ї серії» [4]. Говорячи про діяльність А.П. Пшеборського в ХМТ, слід згадати і той факт, що на кінець 1906 р. товариство мало всесвітнє визнання і співпрацювало з багатьма науковими установами та товариствами, серед яких було 40 вітчизняних і 35 іно- земних. Завдяки такому обміну, власним виданням і працям, наданим в дар това- риству, ХМТ мало чи не найкращу математичну бібліотеку з педагогічним відділом. До складу товариства входили найвідоміші вітчизняні та зарубіжні вчені. Врахо- вуючи ці фактори, в засіданні 12.11.1906 р. було розглянуто питання про організацію Математичного інституту при ХМТ і створено комісію з розробці загальних положень статуту інституту. До цієї комісії разом з М.М. Салтиковим і Д.М. Синцовим увійшов і А.П. Пшеборський. Але цим мріям у той час не судилося здійснитися. Лише на початку 30-х років ХХ ст. після декількох реорганізацій від Фізико-хіміко-мате- матичного інституту відокремився Інститут математики, що «одержав у своє розпорядження прекрасну наукову бібліотеку..., яка поповнилась не тільки у зв’язку з науковими надходженнями вітчизняної та іноземної літератури, але також і завдяки приєднанню бібліотеки ХМТ...» [7, с. 22]. І на цьому шляху повсяк- часно ми зустрічаємо ім’я А.П. Пшеборського: 1919 р. – ректор Харківського універ- ситету; 1920 р. – ректор Академії теоретичних знань, створеної на базі історико- філологічного та фізико-математичного факультетів Харківського університету; 1921 р. – ректор Інституту народної освіти, що утворився після реорганізації Академії. За харківський період життєдіяльності в «Сообщениях Харьковского математи- ческого общества» були опубліковані наступні роботи А.П. Пшеборського: «До питання про нескінчено-малі деформації поверхонь» (1900), «Деякі застосування теорії лінійчатих конгруенцій» (1900), «Математичне товариство (1879-1904)» (1912), «Про деякі поліноми, найменш віддалені від нуля в заданому проміжку» (1913), «Замітка з варіаційного числення» (1915), «Михайло Миколайович Лагутинський. Некролог» (1915), «Задача про екстремум інтеграла із змінними кінцевими точками» (1924). За Статутом товариства, автори повинні здавати рукописи своїх доповідей в Розпорядчий комітет для вирішення питання стосовно їх видання в «Сообщениях 158 Історичний архів Харьковского математического общества», тобто друкуються лише статті, що допо- відалися у засіданнях ХМТ. Порівнявши перелік доповідей у засіданнях ХМТ зі списком опублікованих робіт, можна помітити деякі «порушення» названого поло- ження Статуту. Що було цьому причиною? Це помилка членів Розпорядчого комі- тету, який відповідав за видавничу діяльність товариства, чи дійсно порушення? Зараз напевно сказати важко. Одне з можливих, на наш погляд, пояснень знаходимо в листі Д.М. Синцова до В.А. Стеклова від 8.05.1910 р., який вказує на те, що готові коректури віднесено було до друкарні, але не всіх членів товариства, зокрема А.П. Пшеборського та М.М. Салтикова, «обох буває не влаштовують засідання на 1-му тижні, а тому [їх] статті ... пішли до друку без допо- віді...» [18, арк. 59-60]. Мабуть саме з цієї причини в протоколах засідань товариства ми не знаходимо доповідей за темою публікацій «Математичне товариство (1879- 1904)» (1912), «Про деякі поліноми, найменш віддалені від нуля в заданому проміжку» (1913), «Михайло Миколайович Лагутинський. Некролог» (1915). Нарис «Математичне товариство (1879-1904)» був написаний А.П. Пшеборським з приводу 25-річного ювілею ХМТ. Виступаючи секретарем товариства, він виконав копітку і велику за обсягом роботу, звівши докупи всі відомості, статистичні дані та протоколи засідань товариства за вказані роки його існування. Це була перша робота з історіографії ХМТ. Пізніше, у засіданні товариства від 17.12.1908 р. було прийняте рішення звернутися до А.П. Пшеборського з проханням доповнити його нарис з історії ХМТ відомостями за останні 5 років. Ця робота не була написана, можливо, з вищеназваних причин. Опубліковані роботи А.П. Пшеборського можна згрупувати за науковими напря- мами та вподобаннями вченого в той чи інший період його життя. Так, результатом досліджень з диференціальної геометрії, де було узагальнено весь доробок вченого, стала його магістерська дисертація, захищена в 1902 році в Московському університеті. У вступі до цієї роботи сам автор дає історичний огляд з теорії ліній- чатих конґруенцій, тобто систем прямих у просторі, рівняння яких залежить від двох параметрів, а також наводить короткий зміст свого дослідження та вказує на переваги методу периморфій, яким він користується. На завершення А.П. Пше- борський пише: «...вважаю за необхідне висловити щиру подяку Харківському математичному товариству, яке дало мені можливість надрукувати цей твір». Досліджуючи проблеми диференціальної геометрії, А.П. Пшеборський розкри- ває фізичний зміст одержаних ним математичних характеристик в роботі «До питан- ня про нескінченно-малі деформації поверхонь», у якій сам наголошує на тому, що «стаття має на меті дати кінематичну інтерпретацію нескінченно-малих деформацій поверхонь і з’ясувати кінематичне значення Weingarten’овської функції» [8, с. 30]. Займаючись проблемами теорії аналітичних функцій, А.П. Пшеборський пише й успішно захищає в 1908 р. докторську дисертацію «Дослідження з теорії аналітичних функцій, задача про продовження ряду Тейлора». А в 1913 р. в «Сообщениях Харьковского математического общества» виходить стаття вченого «О некоторых полиномах, наименее уклоняющихся от нуля в данном промежутке», у якій автор розглядає проблеми, пов’язані з побудовою поліномів найкращого наближення [10]. Питання історії розвитку теорії найкращого наближення функцій поліномами, а також аналіз означеної роботи А.П. Пшеборського зроблено в статті О.М. Буця [1]. Під час відрядження в Геттінгенський університет А.П. Пшеборський ознайом- мився також з проблемами та методикою викладання варіаційного числення. Зай- маючись самостійно означеною тематикою, він лише в 1915 р. публікує в «Сооб- щениях Харьковского математического общества» невеличку «Замітку з варіацій- ного числення» [12], з якої розпочався новий напрям наукових досліджень вченого. Більш ґрунтовно і повно дана тема розкрита в статті «Задача об экстремуме 159 Випуск 2 интеграла с переменными конечными точками», яка була написана у Варшаві та надіслана до ХМТ для публікації в «Сообщениях Харьковского математического общества» [11]. Вказана вище робота перша в низці праць з варіаційного числення, потім вже А.П. Пшеборським були розроблені методи варіаційного числення, які стали широко застосовуватися в теоретичній механіці. Як бачимо, А.П. Пшеборський був всебічно обдарованою людиною, прекрасним вченим, талановитим математиком. Його внесок у розвиток діяльності та розши- рення зв’язків ХМТ важко переоцінити. Завдяки саме його кропіткій праці до наших днів збереглися детальні відомості з історії виникнення та перших років життє- діяльності математичного товариства в Харкові [7]. Членство і робота в ХМТ, спілкування з харківськими математиками надихали А.П. Пшеборського на дослід- ження в різноманітних галузях наукового знання. Підтримка друзів, серед яких протягом багатьох років ми бачимо В.А. Стеклова, давала наснагу і сили витримати всі життєві негаразди. Джерела та література 1. Буць О.М. А.-Б.П. Пшеборський та його вклад в розвиток теорії найкращого наближення // Віхи розвитку математичного природознавства: Зб. наук. праць. – К., 1994. – С. 44-58; Wachuka A. Antoni Przeborski. 1871-1941 // Wiad. Matem. – 1976. – T. 20, nr 1; Brozowski S.M. Przeborski Antoni Bonifacy // Polski slovnik biograficzny. – Wroclaw, 1985 – T. 28/4. – Zest 119. 2. Державний архів Харківської області, ф. Р-1682, оп. 2, од. зб. 265 (80 арк.). 3. Извлечение из отчетов о деятельности Харьковского математического общества // Записки Императорского Харьковского университета за 1880-1917 гг. 4. Извлечение из протоколов заседаний // Сообщения Харьковского математического общества за 1888-1917 годы. 5. История отечественной математики / Под ред. И.З. Штокало. – К.: Наукова думка, 1968. – Т. 2. – 616 с. 6. Отчет о деятельности Харьковского математического общества // Сообщения Харьковского математического общества за 1888-1917 годы. 7. Пшеборский А.П. Математическое общество при Харьковском университете. – Харьков: ХV, 1911. – 26 с. 8. Пшеборский А.П. К вопросу о бесконечно-малых деформациях поверхности // Сообщения Харьковского математического общества. – Сер. 2. – 1902. – Т. VII. – С. 26-37. 9. Пшеборский А.П. Некоторые приложения теории линейчатых конгруэнций // Сообщения Харьковского математического общества. – Сер. 2. – 1902. – Т. VII. – С. 49-228. 10. Пшеборский А.П. Заметка по вариационному исчислению // Сообщения Харьковского математического общества. – Сер. 2. – 1915. – Т. XII. – С. 49-228. 11. Пшеборский А.П. Задача об экстремуме интеграла с переменными конечными точками // Там само. 12. Пшеборский А.П. О некоторых полиномах, наименее уклоняющихся от нуля в данном промежутке // Сообщения Харьковского математического общества. – Сер. 2. – 1913. – Т. XIV. – № 1-2. – С. 65-80. 13. Санкт-Петербурзьке відділення архіву Російської Академії наук, ф. 162, оп. 2, од. зб. 365. 14. Там само, оп. 2, од. зб. 433. 15. Харьковское математическое общество // Наука на Украине. – 1922. – № 1. – С. 85-88. 16. Харьковское математическое общество // Наука на Украине. – 1922. – № 2. – С. 152.

Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві

Репозитарії

Схожі ресурси