Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)

У статті розглядаються питання ґенези та еволюції благодійності в Таврійській губернії. В ході дослідження виявлені особливості процесу розвитку та основні напрямки діяльності філантропічних організацій регіону у другій половині ХІХ — початку ХХ сторіччя....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Савочка, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2008
Теми:	Кримознавство в системі української історичної науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6206
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.) / А. Савочка // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-6206
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-62062010-02-22T12:01:09Z Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.) Савочка, А. Кримознавство в системі української історичної науки У статті розглядаються питання ґенези та еволюції благодійності в Таврійській губернії. В ході дослідження виявлені особливості процесу розвитку та основні напрямки діяльності філантропічних організацій регіону у другій половині ХІХ — початку ХХ сторіччя. In the article some problem questions of genesis and evolution of charity in Taurida province are examine. During investigation features of process of development and main directions of activity by philanthropic foundations have been discovered since second half of 19th and up to the beginning of 20th century. 2008 Article Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.) / А. Савочка // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6206 930.9 (Р 477.22): 371. 97 uk Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки
spellingShingle	Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки Савочка, А. Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
description	У статті розглядаються питання ґенези та еволюції благодійності в Таврійській губернії. В ході дослідження виявлені особливості процесу розвитку та основні напрямки діяльності філантропічних організацій регіону у другій половині ХІХ — початку ХХ сторіччя.
format	Article
author	Савочка, А.
author_facet	Савочка, А.
author_sort	Савочка, А.
title	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
title_short	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
title_full	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
title_fullStr	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
title_full_unstemmed	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)
title_sort	становлення та розвиток благодійних товариств загального типу таврійської губернії (сер. хіх — поч. хх ст.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Кримознавство в системі української історичної науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6206
citation_txt	Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.) / А. Савочка // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT savočkaa stanovlennâtarozvitokblagodíjnihtovaristvzagalʹnogotiputavríjsʹkoígubernííserhíhpočhhst
first_indexed	2025-07-02T09:10:30Z
last_indexed	2025-07-02T09:10:30Z
_version_	1836525740968902656
fulltext	�� Краєзнавство, 1–4, 2008 удк 930.9 (р 477.22): 371. 97 Антон Савочка (м. Сімферополь) становЛення та роЗвиток бЛагодійних товариств ЗагаЛьного типу таврійської губернії (сер. хіх — поч. хх ст.) У статті розглядаються питання ґенези та еволюції благодійності в Таврійській губернії. В ході дослідження виявлені особливості процесу розвитку та основні напрямки діяльності філантропічних організацій регіону у другій половині ХІХ — початку ХХ сторіччя. Ключові слова: Таврійська губернія, благодійництво, Сімферопольське благодійне товарис- тва, Кримська війна. серед значних соціокультурних явищ ми- нулого, філантропія російської імперії займає особливе місце. Незважаючи на значну кіль- кість перешкод, що траплялись на шляху бла- годійників та меценатів минулого, їм вдалось створити мережу благодійних організацій та установ, які охоплювали всю країну. зокрема, саме завдяки діяльності цих об’єднань була сформована система громадського піклування на теренах тогочасної україни в середині хіх — на початку хх сторіччя. Незважаючи на те, що історію благодій- ництва почали вивчати ще за часів перебудо- ви,1 вітчизняні дослідники звернули увагу на цю важливу тему вже після здобуття украї- ною незалежності. одна з головних причин цього явище був цілий комплекс ідеологічних табу, які стосувалися громадського життя. благодійність визначалась як “лицемерная помощь господствующего класса эксплуата- торского общества несостоятельным слоям на- селения”2. за часів срср громадське піклу- вання, боротьба з жебрацтвом та безробіттям були суто державною прерогативою. будь які спроби громадської чи церковної філантропіч- ної діяльності сприймались вороже, оскільки офіційна радянська доктрина проголошувала: “благотворительность, представляет собой яв- ление, свойственное лишь классовому обще- ству. социальному строю ссср чуждо поня- тие благотворительности”3. лише після зміни політичної кон’юнктури поняття благодійність стали розуміти як доб- ровільну соціальну діяльність, пов’язану з безплатною передачею матеріальних ціннос- тей, у тому числі й створених працею в процесі самої благодійності діяльності, та спрямовану на досягнення більшого соціального добробу- ту4. сучасні українські дослідники звернулись до вивчення історії вітчизняної філантропії лише в 1994 році. М. дмитрієнко та о. ясь у статті “благодійність, як атрибут громадсько- го суспільства” висвітлили історичний аспект цього питання, а також виявили головні роси, притаманні сучасній благодійності5. після ви- ходу цієї праці, а також прийняття верховною радою комплексу документів,6 що стосувались благодійної діяльності україни, тема набула справжньої актуальності. з 2001 року українські дослідники активно вивчають історію вітчизняної благодійності. На цей момент вчені досліджують регіональ- ні, культурні а також релігійні аспекти визна- ченої проблеми. серед найбільш змістовних досліджень необхідно виокремити дисертації гузенка ю. і. “становлення і діяльність бла- годійних об’єднань на півдні україни в другій половині хіх — на початку хх ст.: На ма- теріалах херсонської губернії”,7 колосової Н. а. “благодійницька діяльність в культурі україни (кін. хх — поч. ххі ст.) в контексті вітчизняних і європейських традицій”,8 а та- кож гнота с. і. “доброчинна діяльність греко- католицької церкви у 1921–1939 рр. (за ма- теріалами галицької митрополії)”9. в ук- раїнських періодичних виданнях з’явились публікації, що подають цілісну картину ста- новлення та розвитку громадської благодій- ності на теренах україни. в першу чергу необ- хідно виокремити ґрунтовну публікацію київського дослідника доніка о. М. “благо- дійність в україні (хіх — початок хх ст.)”, в якій докладно змальовується історіографія питання, процес становлення та розвитку бла- годійності в нашій державі з часів київської русі до хх сторіччя10. в останній час побачи- ли світ декілька монографій присвячених іс- торії вітчизняної благодійності, зокрема це �� “велика війна: українство і благодійність (1914–1917 рр.)” київських дослідників за- гребельної Н. і, коляди і. а.,11 “становление государственного попечительства и обще- ственной благотворительности в одессе в кон- це XVIII — 60-e гг. хіх ст.” одеських вчених і. с. гребцової та с. с. гребцова12. Не дивлячись на зростання інтересу до іс- торії вітчизняної філантропії, кримські до- слідники оминають цю актуальну тему ува- гою. Наукові дослідження присвячені цій теми з’явились лише в 2007 році. оскільки на сьогоднішній день існує лише невелика кіль- кість робіт присвячених благодійним устано- вам дорадянського сімферополя,13 а також публікації, в яких зображено процес станов- лення та розвитку філантропічної діяльності сімферопольської міської громади14. будь які змістовні монографічні дослідження, що б ви- світлювали ґенезу та еволюцію благодійності в таврійській губернії, відсутні. Можливо, кримські дослідники ще не усвідомили, що об’єктивна реконструкція та аналітичний аналіз цього питання дозволить значно глиб- ше вивчити соціальні, економічні, політичні процеси, що відбувались на півдні україни в хіх–хх сторіччях. використовуючи досвід минулих поколінь набутий у галузі благодій- ності, виникає можливість знаходження оп- тимальних шляхів вирішення цілого комп- лексу суспільних проблем ар крим. після закінчення кримської війни перед знекровленою та приниженою російською ім- перією повстала нагальна необхідність форму- вання системи соціального захисту засновано- го на громадських засад. переможена держава була не в змозі надати гідну матеріальну та моральну допомогу ветеранам, інвалідам, зне- доленим та сиротам, значна доля яких знахо- дились на теренах таврійської губернії. така ситуація була обумовлена політикою уряду Миколи і, за часів якого діяльність громадсь- ких благодійних об’єднань була заборонена у зв’язку з революційними подіями у західній європі15. з початком реформ олександра іі фор- мується законодавча база, що дозволила сфор- мувати мережу благодійних організацій на те- ренах всієї російської імперії. з 1866 по 1899 рік виникло 95 % усіх філантропічних об’єднань, що існували в країні на початку хх сторіччя16. Найбільш гостро питання розвитку приват- ної благодійності повстало в таврійській гу- бернії, яка зазнала значних руйнацій та люд- ських втрат через бойові дії 1854–1855 років. більшість державних коштів була спрямована на відбудову господарства регіону. в таких умовах тягар з боротьби проти жебрацтва та безпритульності взяла на себе громадськість тавриди. існуючі в той час благодійні устано- ви, що знаходились лише в губернському цен- трі, (будинок мандрівника о. с. таранова-бє- лозьорова та дитячий притулок гр. а. М. ад- лєрберг) були не в змозі упоротись з величезною кількістю поранених, знедолених та осиротілих, що опинились в євпаторії, сім- ферополі, севастополі. перед міськими грома- дами повстало завдання створити благодійні організації, які б надавали б допомогу усім нужденним, незважаючи на конфесійну чи національну приналежність. благодійні товариства, що були утворені на теренах таврійської губернії, підпорядковува- лись міністерству внутрішніх справ російсько імперії. за формам діяльності вони поділя- лись на: товариства загального типу, організа- ції, що надавали допомогу за конфесійною та релігійною ознакою, об’єднання допомоги уч- ням та студентам, товариства взаємодопомо- ги, а також утворення, що опікувались благо- дійними установами. внутрішня структура філантропічних товариств складалася з голо- вного правління, яке займалось організацій- ними та грошовими питаннями, а також за- гальних зборів, на яких затверджувався кош- торис, приймались нові члени, вирішувались питання, що до фінансування благодійних за- ходів чи установ17. головні завдання, що повстали перед за- сновниками благодійних товариств загально- го типу: 1) забезпечення нужденних одежею, взут- тям, їжею та притулком; 2) сприяння у пошуках праці для бідних трудящих; 3) освіта та піклування над сиротами, а та- кож дітями, що мали бідних батьків; 4) розміщення людей похилого віку в лі- карнях та богодільнях; 5) улаштування притулків, шкіл, будин- ків для людей похилого віку; 6) боротьба з жебрацтвом та його профілак- тика; 7) надання допомоги особам, що потребу- ють матеріальної підтримки. перше благодійне товариство таврійської губернії було утворено у 1858 році. їм стало �0 Краєзнавство, 1–4, 2008 севастопольське жіноче благодійне товарис- тво, яке організували найбільш активні меш- канки розореного війною міста. Маючи неве- ликий початковий капітал (близько 800 крб.) вони сконцентрували свою увагу на допомозі бідним жінкам, що мали дітей, а також скалі- ченим ветеранам війни18. На жаль, докладно вивчити діяльність цієї філантропічної ор- ганізації надзвичайно важко, оскільки воно лишило по собі лише декілька коротких фі- нансових звітів у періодичних виданнях оде- си. одним з найстаріших філантропічних об’єднань таврійської губернії було ялтинсь- ке благодійне товариство, засноване 16 червня 1869 року. На той час у ялті проживало лише 2 тисячі мешканців, проте швидкі темпи зрос- тання та розширення міста обумовили необ- хідність створити притулок для дітей робітни- ків, що прибували у місто у великій кіль- кості19. 5 червня 1871 року притулок для сиріт та дітей чорноробів був відкритий. трохи зго- дом товариству вдалось збудувати нову будів- лю для вихованців цієї благодійні установи, а також відкрити нічліжний притулок на по- жертву, що зробила графиня воронцова (6000 крб.). у 1891 році товариство було прийнято під заступництво великої княгині ксенії олек- сандрівни. після цього справи товариства стрімко пішли вгору. у 1893 році об’єднання відкриває другий притулок, куди приймали дітей чорноробів на час їх роботи у місті20. Міське населення ялти швидко зростало, як наслідок виникла потреба створення поло- гового будинку, оскільки ані земство, ані місь- ка управа не мали такої установи. у 1897 вона була відкрита завдяки зусиллям ялтинського товариства. за статистичними даними 1908 року до послуг цього пологового будинку звер- тались 27 % усіх народжуючи жінок міста. На початок хх сторіччя ялтинське благо- дійне товариство було одним з найвпливові- ших філантропічних об’єднань губернії. його витрати сягали 100000 крб. на рік — на його кошти утримувалось 6 благодійних установ, дешева їдальня, а також здійснювались ши- рокі благодійні заходи та акції спрямовані на боротьбу з бідністю, жебрацтвом та епідемія- ми, що траплялись у місті21. створена у ялті філантропічна організація практично самотужки виконувала функції со- ціального захисту мешканців та гостей міста. за масштабами діяльності воно належало до найбільш успішних товариств не тільки гу- берній, але й усієї російської губернії, оскіль- ки користувалось підтримкою членів імпера- торської родини, заможних дворян та підпри- ємців. перше в сімферополі благодійне товарис- тво було сформовано на основі олександро- Невського братства. ця організація, що по- чатково займалась боротьбою з сектантством, виникла у 1868 році. 22 січня 1869 році при братстві було утворено жіночій комітет, що займався боротьбою з жебрацтвом. за рік він трансформувався у сімферопольське благо- дійне товариство, статут якого було затверд- жено 2 грудня 1870 року. головою організації була обрана єлизавета павлівна рейтерн22. у різні часи до складу об’єднання належали ві- домі громадські діячі таврійської губернії: епіскоп таврійський гермоген, Ф. Ф. лашков, о. х. стевен, г. М. христофоров. в перші роки існування сімферопольсько- го благодійного товариства його загальний ка- пітал сягав лише 3000 крб. допомогу знедоле- ним надавали у формі невеликих грошових виплатах або харчових пайків23. з часом, удосконалюючи та розвиваючи механізми до- помоги нужденним, невелике філантропічне об’єднання перетворилось на провідну благо- дійну організацію таврійської губернії. вже на початку 80-х років хіх ст. члени сімферопольського благодійного товариства створюють дешеву їдальню та жіночу неділь- ну школу. у цьому навчальному закладі вір- менські, єврейські та караїмські жінки вивча- ли граматику, російську мову, арифметику24. у 1883 році в товаристві виникла ідея ство- рення нічліжки для безпритульних робітни- ків сімферополя. завдяки допомозі земської управи, будинок нічного притулку для чорно- робів був відкритий 14 листопада 1885 року. за два роки товариство збудувало додатковий корпус до будівлі, збільшивши кількість міс- ць у ньому до 10025. цей притулок був єдиною міською установою, де безпритульні могли знайти місце для нічлігу та їжу. однією з найважливіших громадських ініціатив товариства була організація народ- них читань. цей проект був ініційований міністерством народної просвіти, як “дешевий та загальнодоступний засіб народної освіти”. в губернському центрі ця ідея знайшла під- тримку вчителів, що переслідували просві- тянські цілі. сімферопольське благодійне то- вариство, отримавши дозвіл на проведення народних читань 8 лютого 1884 року, взяло на �1 себе організацію та фінансування цього захо- ду. Народні читання були відкриті 11 березня 1884 року єпископом таврійським та сімфе- ропольським гермогеном в будинку, де роз- міщувалась жіноча гімназія26. в подальшому вони стали постійним заходом, що проводився до 1905 року. у 1891 році російську імперію охопив го- лод. завдяки невтомній праці членів благодій- ного товариства, вдалося зібрати більш ніж 378 пудів хліба, який було спрямовано до там- бовської губернії27. На 90-ті роки хіх сторіччя припав пік ак- тивності організації. з 1891 року розпочалось навчання у чоловічій недільній школі, було придбано земельну ділянку для побудови при- тулку для людей похилого віку. остаточне будівництво цієї благодійної установи, що вміщувала 40 осіб, було завершено у 1896 році28. товариство продовжувало збільшувати кількість закладів, що утримувались за його рахунок. 1 листопада 1898 року була відкрита друга недільна школа для чоловіків. однак ця установа проіснувала досить короткий час, ос- кільки економічна криза 1900–1903 років, а також події першої руської революції негатив- но позначились на фінансовому становищі сімферопольського благодійного товариства. в наслідок цього воно було змушено повністю припинити фінансування народних читань та низькі благодійних установ.29 тим не менш, удосконалення системи громадського піклу- вання, що створювалась членами організації, продовжувалось. у 1901 році сімферопольсь- ке благодійне товариство розпочинає будів- ництво дитячого притулку “ясла”, в який приймали сиріт та дітей незаможних батьків. однак подальша діяльність організації була спрямована лише на підтримку вже створених філантропічних установ, оскільки становище об’єднання значно погіршилось після трагіч- них подій 1905 року. в один рік з сімферопольським благодій- ним товариством утворилась аналогічна ор- ганізація у м. севастополь. завдяки зусиллям міської громади та членів імператорської ро- дини було утворено основний капітал товарис- тва, який сягав 2500 крб.30 На початку діяль- ності організація надавало житло безпритуль- ним, а також матеріальну допомогу нужденним. у 1883 році на кошти об’єднання було збудовано сирітський притулок для дів- чат, в якому їх навчали шиттю, граматиці, арифметиці31. На жаль, севастопольське това- риство бракувало коштів на розвиток своє діяльності. за таких умов притулок був чи не єдиним об’єктом уваги збоку організації. керченське жіноче благодійне товариство також належить до найперших благодійних установ таврійської губернії, оскільки було сформовано у 1872 році. в перші роки свого існування воно збудувало дитячий притулок. однак фінансові справи об’єдання йшли не до- сить вдало, постійно зростали борги товарист- ва. вже у 1879 році, організація була змушена відмовитись від утримування притулку за бра- ком коштів32. після цієї трагічної для членів товариства події, його діяльність майже при- пинилась, оскільки більшість жінок вийшли з його лав. Найстаріше благодійне товариство у м. Фе- одосія з’явилось 24 грудня 1873 року. діяль- ність Феодосійського благодійного товариства була досить таки скромна. На її кошти утри- мувались лише олександро-Маріїнська бого- дільня, а також олександрівське училище33. головним джерелом фінансових надходжень була картинна галерея і. к. айвазовського. згідно його заповіту уся галерея переходила у власність міста, а кошти з продажу квитків мали передаватись до каси Феодосійського благодійного товариства34. проте розгорнути масштабну філантропічну діяльність йому так і не вдалось, оскільки інших значних джерел фінансової підтримки в об’єдання не було. з початком першої світової війни галерея була зачинена, а організація опинившись без ос- новної статті прибутку, майже повністю при- пинила свою діяльність. одним з не багатьох філантропічних об’єднанням загального типу таврійської гу- бернії, що було створено за межами півостро- ва, було Мелітопольське благодійне товарис- тво. утворене у 1891 році, воно нараховувало більш ніж 90 членів вже на початку хх сторіччя, а його кошторис сягав 45000 крб. основним напрямком діяльності організації було утримання нічліжного притулку, відкри- того у 1894 році, а також матеріальна допомо- га усім нужденним міста.35 у 1903 році було утворено євпаторійське благодійне товариство. На той час у м. євпа- торія була створена велика кількість філант- ропічних об’єднань, що надавали допомогу бідним та безпритульним за конфесійною та національною ознакою36. проте організації, що б надавала допомогу не зважаючи на �2 Краєзнавство, 1–4, 2008 релігійну, класову чи етнічну приналежність не існувало протягом багатьох років. Не має сумнівів, що євпаторійське благодійне това- риство відігравало важливу роль у системи громадського піклування міста, простежити діяльність цієї організації майже не можливо, оскільки єдиним друкованим джерелом з його історії, що зберігся до наших часів, є статут об’єднання. одними з останніх в таврійський губернії філантропічних об’єднань загального типу стали балаклавське благодійне товариство, створене у 1911 році,37 а також сімферополь- ське товариство допомоги бідним одежею, що було сформовано за рік38. однак визначити масштаби та напрямки їх діяльності майже не можливо, оскільки щорічні звіти цих органі- зацій не збереглися. соціально-економічні негаразди, що охо- пили російську імперію після закінчення ре- волюції 1905 року, обумовили значні фінан- сові втрати в усіх благодійних установах тав- рійської губернії. благодійні товариства таврійської губернії втратили можливість по- дальшого розвитку системи громадського піклування, з концентрувавши свою увагу на вже існуючих установах. події першої світо- вої війни та подальша соціальна катастрофа призвели до ліквідацію громадської благодій- ності, як соціокультурного явища на теренах колишньої російської імперії. після 1918 року міські благодійні товариства переходили під контроль комісаріатів піклування. біль- шовики, прийшовши до влади, сформували комісаріат соціального забезпечення, який надавав допомогу непрацездатним громадя- нам, ліквідувавши усю систему громадської благодійності. благодійні товариства загального типу тав- рійської губернії являли собою найменшу за кількістю групу філантропічних організацій досліджує мого регіону. проте за масштабами діяльності ці об’єднання посідали перше міс- це. Низька благодійних установ, що була ут- ворена ними, формувала повноцінно функціо- нуючу систему громадського піклування, а заходи, що здійснювались цими товариства- ми, вдало перешкоджали зростанню бідності та жебрацтва на теренах таврійської губернії. діяльність сімферопольського та ялтинсько- го благодійних товариств є найбільш вдалим прикладом формування системи соціального захисту громадян майже без залучення де- ржавної допомоги. Необхідно зауважити, що недостатня кіль- кість друкованих та архівних джерел, значна частина яких була втрачена під час грома- дянської війни та німецьких окупацій 1918 та 1941–1944 років, обумовлює надзвичайну складність об’єктивної реконструкції процесу становлення та розвитку благодійності в тав- рійський губернії. проте залучення досвіду вітчизняних та закордонних вчених, а також нових архівних документів дозволить нам вивчити ґенезу та еволюцію філантропії тав- риди на достатньо високому рівні. 1 Боханов А. Н. коллекционеры и меценаты в россии / аН ссср — М.: Наука, 1989. — 187 с. 2 благотворительность // большая советс- кая Энциклопедия (далі бсЭ): в 51-м т. — М., 1951. — т. 5. — с. 278. 3 благотворительность // бсЭ. — М., 1927. — т. 6. — с. 466–471. 4 Соколов А. Р. российская благотворитель- ность в XVIII–XIX веках (к вопросу о перио- дизации и понятийном аппарате) // отечес- твенная история. — 2003. — № 6. — C. 153. 5 Дмитрієнко М., Ясь О. благодійність як атрибут громадянського суспільства: іс- торія і сучасність // розбудова держави. — 1994. — № 6. — с. 36–44. 6 закон україни про благодійництво та бла- годійні організації // орієнтир. інформ. дод. до урядового кур’єру. — 1997. — 16 вересня. 7 Гузенко Ю. І. становлення і діяльність благодійних об’єднань на півдні україни в другій половині хіх — на початку хх ст.: На матеріалах херсонської губернії: дис. … канд. іст. наук / 07.00.01 — історія ук- раїни; НаН україни; інститут історії ук- раїни. — к., 2004. — 241 с. 8 Колосова Н. А. благодійницька діяльність в культурі україни (кін. хх — поч. ххі ст.) в контексті вітчизняних і європейсь- ких традицій: автореф. дис. … канд. істор. наук / 07.00.01 — історія україни; київсь- кий нац. ун-т культури і мистецтв. — к., 2006. — 20 с. 9 Гнот С. І. доброчинна діяльність греко- католицької церкви у 1921–1939 рр. (за джерела та література �3 матеріалами галицької митрополії): авто- реф. дис. … канд. істор. наук / 07.00.01 — історія україни; львівський нац. ун-т ім. і. Франка. — львів, 2003. — 19 с. 10 Загребельна Н. І, Коляда І. А. велика вій- на: українство і благодійність (1914– 1917 рр.) / ін-тут історії україни; Нац. пед. ун-т ім. М. п. драгоманова. — к., 2006. — 194 с. 11 Загребельна Н. І, Коляда І. А. велика вій- на: українство і благодійність (1914– 1917 рр.) / ін-тут історії україни; Нац. пед. ун-т ім. М. п. драгоманова. — к., 2006. — 194 с. 12 Гребцова И. С., Гребцов В. В. становление государственного попечительства и обще- ственной благотворительности в одессе в конце хVIII — 60-е гг. хіх ст. — одеса: астропринт, 2006. — 320 с. 13 Бобкова О. М. организация и деятельность сиротского дома тайного советника а. я. Фабра // культура народов причерномо- рья. — 2007. — № 85. — с. 100–105. 14 Савочка А. Н. благотворительные заведе- ния досоветского симферополя (хіх — на- чало хх века) // историческое наследие крыма. — 2007. — № 18. — с. 144–156; його ж. симферопольское благотворитель- ное общество в системе органов обществен- ного призрения досоветского симферопо- ля // культура народов причерномо- рья. — 2007. — № 120. — с. 46–52. 15 Линденмейер А. добровольные благотвори- тельные общества в эпоху великих реформ // великие реформы в россии (1856–1874): сборник / под ред. л. г. захаровой, б. Эк- лофа, дж. бушнелла. — М.: изд-во Моск. ун-та, 1990. — с. 286. 16 сборник сведений о благотворительности в россии. — спб., 1899. — с. 8. 17 устав благотворительного общества города симферополя. — симферополь, 1892. — с. 3. 18 отчет о действиях комитета севастополь- ского женского благотворительного обще- ства за 1859 год // одесский вестник. — 2 февр. — с. 1. 19 состоящее под августейшим ея импера- торского величества великой княгини ксении александровны покровительством ялтинское благотворительное общество (1869–1909). — ялта, 1909. — с. 3. 20 там само. — с. 4. 21 там само. — с. 6–12. 22 Завадовский А. Г. Несколько слов о симфе- ропольском благотворительном обществе // таврида. — 1881. — 21 мая. — с. 1. 23 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1871–1872 год // таври- ческий губернский вестник (далі тгв). — 1873. — 12 мая. — с. 3. 24 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1884 год. — симферо- поль, 1885. — с. 17–18. 25 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1887 год. — симферо- поль, 1888. — с. 4–5. 26 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1884 год. — симферо- поль, 1885. — с. 40. 27 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1891 год. — симферо- поль, 1892. — с. 6. 28 отчет симферопольского благотворитель- ного общества за 1896 год. — симферо- поль, 1897. — с. 1. 29 державний архів автономної республіки крим. — Ф. 212. — оп. 1. — спр. 59. — арк. 59. 30 отчет севастопольского благотворитель- ного общества за 1871–1872 год (второй год существования общества) // тгв. — 1873. — 15 мая. — с. 3. 31 отчет правления севастопольского благо- творительного общества за 1908–1909 гг. — севастополь, 1910. — с. 3–4. 32 отчет керченского женского благотвори- тельного общества за 1878–1879 гг. // по- лицейский листок керч-еникальского гра- доначальства. — 1979. — 4 ноября. — с. 2. 33 отчет Феодосийского благотворительного общества за 1908 год. — Феодосия, 1910. — с. 3. 34 отчет Феодосийского благотворительного общества за 1916 год. — Феодосия, 1916. — с. 7. 35 отчет Мелитопольского благотворительно- го общества за 1907 год. — Мелитополь, 1908. — с. 1–3. 36 устав евпаторийского благотворительного общества ведомства императорского чело- веколюбивого общества. — евпатория, 1913. — 8 с. 37 устав балаклавского благотворительного общества. — севастополь, 1912. — 20 с. 38 справочная книга по г. симферополю за 1913 год / симферопольское городское уп- равление. — симферополь, 1913. — с. 4. �� Краєзнавство, 1–4, 2008 Anton Savochka “Formation and development of charitable organizations of general types in the Taurida province (second half of 19th — beginning of 20th century) “ In the article some problem questions of genesis and evolution of charity in Taurida province are examine. During investigation features of process of development and main directions of activity by philanthropic foundations have been discovered since second half of 19th and up to the beginning of 20th century. Key words: Taurida province, charity, Simferopol charitable organization, Crimean war.

Становлення та розвиток благодійних товариств загального типу Таврійської губернії (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.)

Репозитарії

Схожі ресурси