Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати
На підставі маловідомих джерел наукової й масової періодики в статті висвітлюється хід наукової експедиції, організованої московськими вченими — членами Товариства з вивчення Криму. Робиться аналіз основних напрямків роботи загонів експедиції та дається історіографічна оцінка результатів роботи експ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6208 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати / О. Севастьянов // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 96-100. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-6208 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-62082010-02-22T12:01:11Z Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати Севастьянов, О. Кримознавство в системі української історичної науки На підставі маловідомих джерел наукової й масової періодики в статті висвітлюється хід наукової експедиції, організованої московськими вченими — членами Товариства з вивчення Криму. Робиться аналіз основних напрямків роботи загонів експедиції та дається історіографічна оцінка результатів роботи експедиції, відбита в оригінальних дослідженнях її учасників (Б. Ф . Добринін, Б. О. Куфтін, О. В. Шифферс, Н. Т. Юрін), опублікованих на сторінках наукового журналу “Крим”. On the basis of little-known sources of the scientific and mass periodical press in article the course of the scientific expedition organized by the Moscow scientists — members of the Society on studying of Crimea is shined. The analysis of the basic directions of work of groups of expedition is carried out and the historiographic estimation of results of work of the expedition, reflected in original researches of its participants (B. F. Dobrynin, B. A. Kuftin, Е. V. Shiffers, N. T. Yurin), published on pages of scientific magazine “Crimea”. 2008 Article Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати / О. Севастьянов // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 96-100. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6208 930.9 (Р 477.22): 371. 97 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки |
| spellingShingle |
Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки Севастьянов, О. Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| description |
На підставі маловідомих джерел наукової й масової періодики в статті висвітлюється хід наукової експедиції, організованої московськими вченими — членами Товариства з вивчення Криму. Робиться аналіз основних напрямків роботи загонів експедиції та дається історіографічна оцінка результатів роботи експедиції, відбита в оригінальних дослідженнях її учасників (Б. Ф . Добринін, Б. О. Куфтін, О. В. Шифферс, Н. Т. Юрін), опублікованих на сторінках наукового журналу “Крим”. |
| format |
Article |
| author |
Севастьянов, О. |
| author_facet |
Севастьянов, О. |
| author_sort |
Севастьянов, О. |
| title |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| title_short |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| title_full |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| title_fullStr |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| title_full_unstemmed |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| title_sort |
керченська комплексна експедиція московської філії товариства з вивчення криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6208 |
| citation_txt |
Керченська комплексна експедиція Московської філії Товариства з вивчення Криму (1928–1929 рр.): мета, заходи, результати / О. Севастьянов // Краєзнавство. — 2008. — № 1-4. — С. 96-100. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sevastʹânovo kerčensʹkakompleksnaekspedicíâmoskovsʹkoífílíítovaristvazvivčennâkrimu19281929rrmetazahodirezulʹtati |
| first_indexed |
2025-07-02T09:10:35Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:10:35Z |
| _version_ |
1836525746556764160 |
| fulltext |
��
Краєзнавство, 1–4, 2008
удк 930.9 (р 477.22): 371. 97
Олександр Севастьянов (м. Сімферополь)
керченська компЛексна експедиція московської
фіЛії товариства З вивчення криму (1�2�–1�2� рр.):
мета, Заходи, реЗуЛьтати
На підставі маловідомих джерел наукової й масової періодики в статті висвітлюється хід
наукової експедиції, організованої московськими вченими — членами Товариства з вивчення
Криму. Робиться аналіз основних напрямків роботи загонів експедиції та дається історіогра-
фічна оцінка результатів роботи експедиції, відбита в оригінальних дослідженнях її учасни-
ків (Б. ф. Добринін, Б. О. Куфтін, О. В. Шифферс, Н. Т. Юрін), опублікованих на сторінках нау-
кового журналу “Крим”.
Ключові слова: кримознавство, Товариство з вивчення Криму, журнал “Крым”, Б. ф. Доб-
ринін, Б. О. Куфтін, Є. В. Шифферс, М. Т. Юрін.
серед найбільш цікавих, але недостатньо
висвітлених тем наукового вивчення криму у
перші десятиріччя діяльності радянської вла-
ди (20–30-ті рр. хх ст.) є сюжети пов’язані с
діяльністю наукових установ та товариств,
об’єднавших в своїх лавах представників нау-
кової еліти та широкі кола ентузіастів та ама-
торів краєзнавчих студій. серед співтовариств
кримознавців названого періоду можна виді-
лити масштабну та новаторську працю таких
організацій як таврійське товариство історії,
археології та етнографії, кримське товариство
дослідників та аматорів природи, українське
товариство вивчення криму та кавказу.
Не менш значущою в контексті поширень
знань про крим була й експедиційна робота,
організацією якої займалися провідні держав-
ні установи радянської влади — головнаука
та головмузей Наркомосвіти ррФср, цент-
ральні державні реставраційні майстерні, де-
ржавна академія історії матеріальної культу-
ри. склад учасників експедицій (академіки
і. е. грабар, с. Ф. платонов, професори о. с.
башкіров, і. М. бороздін, ю. в. готьє, к. е.
гриневич, б. М. засипкін, М. д. протасов та
багато інших) доводить важливість та пріори-
тетність завдань, що формулювалися при їх
проведені. результати цих студій створили
фундамент для подальшого вивчення минуло-
го та сучасності півострова1.
однією із найбільш змістовних сторінок іс-
торії вивчення криму в контексті організації
академічних кримознавчих студій та гурту-
вання широких кіл регіональної наукової
спільноти навколо популяризації знань про
крим є діяльність російського товариства з
вивчення криму (ртвк, 1922–1932 рр.). ця
громадська організація була утворена за
ініціативою групи московських науковців 13
жовтня 1922 р. на установчих зборах в столи-
ці радянської держави. спочатку товариство
мало суто столичний характер і об’єднувало у
своїх лавах здебільшого московських вчених
(хоча і декларувало бажання розповсюдити
діяльність на територію всієї ррФср). проте
протягом 1923–1925 рр. завдяки активній ор-
ганізаційній діяльності правління ртвк філії
організації з’явилися у 12 містах кримської
асрр та у ленінграді. статут товариства (при-
йнятий 9 травня 1923 р.) передбачав макси-
мальне широке коло дослідницьких та попу-
ляризаторських завдань організації. в 1925 р.,
за підсумками широкого обговорення серед
членів ртвк, консультацій керівництва това-
риства с місцевими осередками та погоджу-
вальних нарад було ухвалено рішення про пе-
регляд статуту організації. змінилася й ії
назва — при набутті нового статуту було змі-
нено територіальне поширення меж діяль-
ності ртвк, тепер воно діяло на теренах всьо-
го срср — у зв’язку з чим у назві зникло сло-
во російське, а установа отримала назву
товариство з вивчення криму (твк). також
значно розширювалися права та компетенція
регіональних філій товариства, правління ор-
ганізації відтепер розташовувалося в сімфе-
рополі. остаточно рішення щодо реформуван-
ня структури товариства було прийнято після
проведення I з’їзду твк 16–18 квітня 1927 р.
в сімферополі2.
в діяльності ртвк/твк можна виділити
декілька окремих напрямків дослідницької
��
роботи — вони співпадали з профілем утворе-
них на установчому зібранні секцій товарист-
ва: природничо-географічна, історико-архео-
логічна та етнографічна, медична, екскурси-
онна, видавничо-редакційна. Форми їхньої
роботи можна віднести як до дослідницьких
(збір матеріалів, аналіз, створення наукових
праць та публікацій), так і до популяриза-
торських (проведення публічних лекцій, ве-
чорів, екскурсій тощо). в 1928 р. в лавах Мос-
ковської філії твк виникла ідея проведення
комплексної експедиції щодо вивчення кер-
ченського півострова, яка мала об’єднати од-
ночасно дослідження з географії, етнографії
та економіки. Фінансування заходу було здій-
снено за рахунок коштів головнауки.
головними джерелами щодо вивчення цьо-
го заходу членів ртвк/твк є матеріали
офіційного наукового журналу товариства —
“крым”, а також матеріали кримських газет
та особистого архівного фонду професора б. о.
куфтина у Музеї антропології та етнографії
ім. петра великого (Мае) в санкт-петербур-
зі. згідно з ними початок робіт можна віднес-
ти до кінця травня, а закінчення експедиції —
до початку вересня 1928 р. у складі експеди-
ції було відокремлено три загони:
етнографічний (під проводом професора дру-
гого Мду, завідуючого відділом північної та
східної азії центрального музею народоз-
навства у Москві, члена правління ртвк/
твк, етнолога та археолога б. о. куфтіна, та у
складі молодих науковців М. орлова, к. Ф.
соколової, стешенко, М. М. чебоксарова);
географічний (під керівництвом професора
другого Мду, заступника голови твк б. Ф.
добриніна, та у складі старшого асистента го-
ловного ботанічного саду у ленінграді та асис-
тента лду є. в. шифферс, аспіранта геогра-
фічного науково-дослідницького інституту
першого Мду б. с. шустова та студентів
М. в. вікторова та в. п. зенковича) та статис-
тико-економічний (головою був призначений
член правління твк М. т. юрін, склад його
загону з наявних джерел виявити не вдалося).
згідно з результатами експедиції б. Ф. доб-
риніним, б. о. куфтіним, є. в. шифферс,
б. с. шустовим та М. т. юріним готувалися
ґрунтовні дослідницькі праці за профілем ро-
боти кожного загону3.
першим закінчив роботу (яка проводилася
в третій декаді травня — перших числах чер-
вня 1928 р.) та оприлюднив певні проміжні
підсумки етнографічний загін. його керівник
б. о. куфтін4 10 червня 1928 р. дав коротке
інтерв’ю газеті “красная керчь”5, примірник
тексту якого зберігся в особовому фонді вчено-
го та не був введений до цього часу в науковий
обіг6. у ньому вчений інформував громадсь-
кість про виконані дослідження, зокрема вис-
ловився з приводу мети роботи свого загону:
“завданням нашого загону було — зібрати ма-
теріал по відживаючому старому побуту насе-
лення керченського півострова, головним чи-
ном — татар”. ця позиція щодо необхідності
фіксування форм т. зв. “старого побуту” на-
родів криму та необхідність пріоритету вив-
чення кримських татар в цьому контексті пов-
ністю погоджувалася з концепцією “московсь-
кої школи” радянської етнографії 20–30-х рр.
хх ст., ідеологом та провідником якої був за-
відуючий історико-етнологічним відділом На-
укової асоціації сходознавства при вцвк
ррФср, професор, член правління ртвк/
твк і. М. бороздін7. б. о. куфтін відмічав, що
для збирання оригінальних пам’яток та-
тарського фольклору та музичної творчості
його загін здійснив польову експедицію, в яку
входило відвідання наступних населених пун-
ктів: Маяк-салинь, ташли-яр, кара-сидже-
ут, Марфовка, каяли-сарт, джау-тебе, аджи-
Менди, харджи-біє, карангат, опук, баш-
аул та кочегень. в цих поселеннях завдяки
бесідам з представниками старшого покоління
були записані наступні твори: поема “едиге та
хан-тохтамиш”, билини “чора-батир”, “ер-
талгир батир”, “еруамет”, “джанібек хан”,
“кокланди-батир” та романтична повість
“козу-курпенч”. також були зібрані 86 ме-
лодій татар та болгар керченського півостро-
ва, вперше, за словами б. о. куфтіна були за-
писані речитативні мелодії стародавніх та-
тарських билин, які були збережені при
запису з голосу та перевірені разом з виконав-
цем для збереження автентичності тексту та
мелодики.
як висновок б. о. куфтін формулював дві
тези щодо татарського населення керченсько-
го півострова: по-перше, він відмітив, що їх-
ній побут характеризується як побут “бідного
землеробського населення, проте далеко ушед-
шого уперед в сенсі типів земельного хазяйс-
тва від гірського татарського населення”. ра-
зом є тим, вчений також підкреслив, що саме
татари керченського регіону є єдиними збері-
гачами стародавнього епосу, який не зазнав
пізніших впливів та нашарувань та зберігся
завдяки старшому поколінню8. також
��
Краєзнавство, 1–4, 2008
б. о. куфтін оцінював матеріали зібрані у ході
експедиції як вельми цінні для вивчення не
тільки кримськотатарської етнографії, але ї
для етнологічних студій з культури всіх “ту-
рецьких народів” та виказував сподівання, що
польові матеріали (як літературні, так і му-
зичні) після обробітки будуть видані в якості
збірника праць керченської експедиції твк.
однак, цим сподіванням не вдалося реалі-
зуватися. з 1929 р. почався складний етап у
розвитку краєзнавчого руху в срср — він за-
чепив і діяльність твк, яка почала згортати-
ся, зокрема був перерваний випуск журналу
“крым”, а в 1930 р. професор б. о. куфтін за-
знав репресій. саме тому матеріали роботи ет-
нографічного загону експедиції твк не були
проаналізовані та оброблені і залишилися
лише в якості польових зошитів, блокнотів та
записів, зроблених під час роботи безпосеред-
ньо на кримськотатарській мові латинським
та арабським алфавітами. також серед цих до-
кументів є нариси оригінальних наукових
робіт, авторство яких належить б. о. куфтіну
та учасникам його польового загону. корпус
цих документів зберігся в особовому архівно-
му фонді вченого в Мае та чекає свого про-
фесійного дослідника-етнографа9.
Найбільш системно була організована ро-
бота географічного загону експедиції. як за-
значає у короткій доповіді професор б. Ф.
добринін, ним були розроблені 9 окремих
маршрутів по населеним пунктам керченсь-
кого півострова, якими користувався загін під
час роботи. окремо є. в. шифферс особисто
вивчала флору регіону по 8 маршрутам, б. с.
шустов зосередився на вивчені південно-за-
хідної частини півострова, а також зробив
поїздку для вивчення керченського морсько-
го порту. також загоном було зроблено більш
200 фотографій, зібрані геологічна та гербар-
на колекції, а також укладена карта флори
керченського півострова10.
оригінальні роботи за результатами експе-
диції були надруковані б. Ф. добриніним та
є. в. шифферс у “крым” в 1929 р. Нарис б. Ф.
добриніна “геоморфологія та ландшафти кер-
ченського півострова”11 носить класичний
академічний характер, незважаючи навіть на
спеціальне зауваження автора, що стаття —
тільки проміжний етап при створені вичерп-
ного географічного та геологічного досліджен-
ня відвіданого регіону. ця робота базується на
урахуванні досвіду попередників (серед яких
називаються к. а. прокопов, а. д. архан-
гельський та М. і. андрусов), багато ілюстро-
вана, супроводжується таблицями. зміст на-
рису — докорінний вузько професійний аналіз
заявленої в його назві теми — можна вважати
одним з значущих досліджень по геології кри-
му взагалі. теж саме можна сказати і про на-
рис є. в. шифферс “рослинність керченсько-
го півострова”,12 який вона виконала під
керівництвом професора геоботаніки лду, го-
лови ленінградського відділення твк, профе-
сора Миколи івановича кузнєцова (він став
автором передмови до публікації). це також
вузько професійна робота, яка містить серйоз-
ний аналіз досліджуємої теми, а також міс-
тить вичерпні таблиці флори регіону.
також проміжними назвав результати
своєї роботи під час експедиції і керівник ста-
тистико-економічного загону М. т. юрін. в
опублікованому “проміжному звіті керченсь-
кої комплексної експедиції” за його авто-
рством був наданий аналіз стану економічного
розвитку керченського району13. М. т. юрін
зазначав, що своє дослідження сільського гос-
подарства регіону вів по трьох напрямках: за
матеріалами центральних органів влади
кримської асрр, за даними районних за-
кладів сільського господарства та пов’язаних
з ними та шляхом опитування населення. від-
значав вчений допомогу практично усіх уста-
нов радянської влади автономії — Наркомзе-
му, Наркомфіну, кримплана, центрального
статистичного управління, районної влади.
серед попередніх висновків своєї роботи
М. т. юрін відмічав, що звичайний на той час
економічний поділ кримського півострова на
степну, передгірну та південнобережну части-
ни не враховує особливостей керченського
району, де ландшафт складає більш складну
картину. також М. т. юрін визначив регіон
як посушливий, не забезпечений природними
джерелами питної води, що призводило до ви-
користання ґрунтових вод, артезіанських
свердловин та залишків атмосферних опадів.
як особливість району також підкреслюва-
лась повна відсутність лісового покрову, хоча
зазначалось, що штучне розведення лісу дава-
ло свої позитивні результати, тому така прак-
тика може бути корисною у подальшому роз-
витку. від нестатку водних ресурсів М. т.
юрін робив висновок про малонаселеність
керченського району та приводив загальні
данні про 219 населених пунктів, з яких тіль-
ки 19 мали більш 100 господарств, а 30 — від
51 до 100 господарств). економічно автор
��
поділяв регіон на підрайони: північно-захід-
ний, південно-західний, східний та примісь-
кий14.
умови економічного розвитку зв’язувалися
М. т. юріним з близькістю до портів керчі та
Феодосії та наявністю корисних копалин
(руди, соль, нафта, сіра). аналіз населення за
типом проживання (місто, село) привів М. т.
юріна до висновку про специфіку усього
кримського населення щодо рівномірного по-
селення в містах і селах. також М. т. юрін
наголосив на перевазі російських та українсь-
ких господарств перед кримськотатарськими
(5.388 проти 2.274) та зазначив, що в середнь-
ому на 100 га землі в районі проживає лише
30 осіб. також зазначалося і те, що до початку
першої світової війни 61 % населення не мав
землі для оброблювання, на 1928 р. на одну
душу сільського населення приходилось 5, 6
га, а на двір — 28 га землі15.
основним заняттям жителів району М. т.
юрін назвав сільське господарство, в якому
було зайнято більш 90 % населення, інші зай-
малися промислами, загалом — рибальством.
головним напрямком господарницької діяль-
ності в районі М. т. юрін назвав вирощування
озимої пшениці, однак зауважив, що кер-
ченський район не можна вважати виробни-
ком цього продукту через низьку врожайність
культури та посушливість клімату. цьому та-
кож сприяла повільна механізація сільського
господарства та відсутність агрономічної
культури серед сільського населення. окремо
М. т. юрін зупинився на необхідності залу-
чення селян до кооперації та заохочення їх до
колгоспів шляхом агітаційної кампанії. зва-
жаючи на проміжність свого нарису М. т.
юрін утримався від будь-яких висновків щодо
зібраного ним матеріалу16.
загалом матеріали комплексної керченсь-
кої експедиції Московської філії товариства з
вивчення криму представляють неабиякий
інтерес для самих широких кіл дослідників
криму. Нажаль політико-ідеологічний прес
початку 30-х рр. хх ст., хвиля репресій проти
представників радянського краєзнавчого руху
не дозволив розвинути ці дослідження. однак
повернення із забуття оригінальних напрацю-
вань представників наукової еліти кримоз-
навства 20–30-х рр. хх ст. доводить їхню ак-
туальність і у сьогоднішньому періоді розвит-
ку регіональних студій у криму.
1 про стан розвитку кримського краєзнавс-
тва в 20-ті — на початку 30-х рр. хх ст.
див. докладно: Непомнящий а. а. арсе-
ний Маркевич: страницы истории крымс-
кого краеведения. — симферополь: биз-
нес-информ, 2005 (биобиблиография кры-
моведения; вып. 3). — 432 с.; його ж:
подвижники крымоведения. — симферо-
поль: сгт, 2006 (биобиблиография кры-
моведения; вып. 7). — 324; його ж: “еще
держится у нас старая культурность…”:
Новые материалы по истории крымоведе-
ния в переписке местных историков с ака-
демиком и. ю. крачковским // истори-
ческое наследие крыма. — 2007. —
№ 19. — с. 181–202; його ж: “поки
оберігаємо та рятуємо, де можна, але це
дуже важко…”: Невідомі матеріали з іс-
торії пам’яткоохоронної роботи в криму за
матеріалами листування а. і. Маркевича
та с. Ф. платонова // праці центру
пам’яткознавства. — 2008. — вип. 13. —
с. 201–227.
2 про роль ртвк/твк в кримському
краєзнавчому русі див.: севастьянов а. в.
“... работа российского общества по изуче-
нию крыма является в интересах крыма
крайне желательной…”: документы архи-
вов свидетельствуют // историческое на-
следие крыма. — 2006.– № 12/13. — с.
128–152; його ж: статути російського то-
вариства з вивчення криму — джерела з
історії інституалізації краєзнавчого руху в
кримський асрр в 20-ті роки хх ст. //
питання історії науки та техніки. —
2008.– № 2. — с. 12–17; Непомнящий
а. а. Новые материалы по крымоведению:
по переписке а. и. Маркевича и академи-
ка с. Ф. платонова // сучасні проблеми
дослідження, реставрації та збереження
культурної спадщини: збірник наукових
праць з мистецтвознавства, архітектуроз-
навства, і культурології. — київ, 2007. —
вип. 4. — с. 98–144.
3 добрынин б. Ф. керченская комплексная
экспедиция Моопик 1928 г. // крым. —
1928. — № 2 (8), вып. II. — с. 103–104.
4 докладно про діяльність б. о. куфтіна
див.: с. с. алымов, а. М. решетов борис
алексеевич куфтин: изломы жизненного
джерела та література
100
Краєзнавство, 1–4, 2008
пути // репрессированные этнографы /
сост. д. д. тумаркин. — М.: восточная
литература, 2003. — вып. 2. — с. 227–
268.
5 изучают культуру и экономику крыма //
красная керчь. — 1928. — 10 июня. —
№ 132.
6 Мае. — Ф. 12. — оп. 1. — спр. 16. — арк.
1.
7 основні тези концепції і. М. бороздіна
щодо засад етнологічного вивчення криму
див.: бороздин и. Н. Некоторые очеред-
ные задачи изучения татарской культуры
в крыму // крым. — 1927. — № 2 (4). — с.
108–112.
8 изучают культуру и экономику крыма //
красная керчь. — 1928. — 10 июня. —
№ 132.
9 Мае. — Ф. 12. — оп. 1. — спр. 11–23.
10 добрынин б. Ф. керченская комплексная
экспедиция Моопик 1928 г. // крым. —
1928. — № 2 (8), вып. II. — с. 104–105.
11 добрынин б. Ф. геоморфология и ланд-
шафты керченского полуострова //
крым. — 1929. — № 1 (9). — с. 98–119.
12 шифферс е. в. растительность керченско-
го полуострова // крым. — 1929. — № 1
(9). — с. 120–155.
13 юрин Н. т. предварительный отчет кер-
ченской комплексной экспедиции //
крым. — 1928. — № 2 (8), вып. II. — с.
10–33.
14 там само.– с. 14–16.
15 там само.– с. 17–22.
16 там само.– с. 28–33.
Aleksander Sevastjanov
Kerchensky complex expedition of the Moscow branch of the Society on studying
of Crimea (1928–1929): the purposes, actions, results
On the basis of little-known sources of the scientific and mass periodical press in article the course
of the scientific expedition organized by the Moscow scientists — members of the Society on studying
of Crimea is shined. The analysis of the basic directions of work of groups of expedition is carried out
and the historiographic estimation of results of work of the expedition, reflected in original researches
of its participants (B. F. Dobrynin, B. A. Kuftin, Е. V. Shiffers, N. T. Yurin), published on pages of
scientific magazine “Crimea”.
Key words: Crimean studies, the Society on studying Crimea, journal “Crimea”, B. F. Dobrynin,
B. A. Kuftin, Е. V. Shiffers, N. T. Yurin.
|