Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр.
У статті проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність відомого галицького громадського діяча Івана Наумовича, який на початку 1880-х рр. намагався активно співпрацювати з російськими просвітницькими колами в справі видання популярної літератури, а з переїздом у 1886 р. до Києва розгорнув актив...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62326 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. / В. Герун // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 90-95. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62326 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-623262014-05-20T03:01:37Z Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. Герун, В. Історія У статті проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність відомого галицького громадського діяча Івана Наумовича, який на початку 1880-х рр. намагався активно співпрацювати з російськими просвітницькими колами в справі видання популярної літератури, а з переїздом у 1886 р. до Києва розгорнув активну просвітницьку роботу також у Російській імперії. Cultural and educational activities of the famous Galician public figure Ivan Naumovych are analysed. In the early 1880s he tried to cooperate with Russian educational circles in the publication of popular literature. In 1886 he moved to Kyiv and conducted active enlightenmental work in the Russian Empire. 2012 Article Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. / В. Герун // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 90-95. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62326 94 (477) "1880" І.Наумович (092) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Герун, В. Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. Схід |
| description |
У статті проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність відомого галицького громадського діяча Івана Наумовича, який на початку 1880-х рр. намагався активно співпрацювати з російськими просвітницькими колами в справі видання популярної літератури, а
з переїздом у 1886 р. до Києва розгорнув активну просвітницьку роботу також у Російській
імперії. |
| format |
Article |
| author |
Герун, В. |
| author_facet |
Герун, В. |
| author_sort |
Герун, В. |
| title |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. |
| title_short |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. |
| title_full |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. |
| title_fullStr |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. |
| title_full_unstemmed |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. |
| title_sort |
культурно-просвітницька діяльність івана наумовича у 1880-ті рр. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62326 |
| citation_txt |
Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1880-ті рр. / В. Герун // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 90-95. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT gerunv kulʹturnoprosvítnicʹkadíâlʹnístʹívananaumovičau1880tírr |
| first_indexed |
2025-07-05T13:14:15Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:14:15Z |
| _version_ |
1836812867906568192 |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
90 ЕКОНОМІКА
20. Протоколи засідань Ради ФСДП (30.08.94 - 18.06.
97 рр.). Відомості про чисельність слухачів ФДП у 1995/96 н.
р. // Архів ДонНУ. - Протокол № 2 від 26.12.95 р.
21. Там само.
22. Наказ Державного комітету СРСР по народній освіті
№ 38 від 11 січня 1991 року (накази з основної діяльності) /
Архів ДДУ. - Т. 1-2. - № 417-733.
23. Там само.
24. Доля : журналіст : нариси. - Дніпропетровськ : УкОІ-
МА-прес, 1999. - 360 с.
25. Накази з основної діяльності канцелярія // Архів ДДУ.
- Т. 1-2. - № 322-431.
26. Кривошея Г. П. Кафедра журналістики / Г. П. Криво-
шея.- Львів : Друкарня ЛВВУ, 1992. - 40 с.
27. Горевалов С. І. Кафедра журналістики (історія кафед-
ри) / С. І. Горевалов.- Львів : Друкарня ВІ при НУ "ЛП", 2002. -
50 с.
28. Науково-методична комісія з журналістики Міністер-
ства освіти та науки України [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : httр : jorn.univ.kiev.ua / NMK.
ІСТОРІЯ
V. Hajdamaka
JOURNALISTIC EDUCATION IN UKRAINE IN THE 90 YEARS OF
THE TWENTIETH CENTURY
Historical background research on new university departments (faculties and departments) of Ukraine, which
along with the known centers of journalistic - the Kiev University. Shevchenko and Lviv University. Ivan Franko in 90
years of the twentieth century. staff began to prepare journalists for print media in Ukraine. The author has systematically
documented the emergence of seven such units, but special attention is given to those who most fully reflected the
process of preparation of journalistic staff of Ukraine in the 90's last century. Separately, the activity of the Department
of Journalism at Lviv Military Institute. Sagaidachnogo at the National University "Lviv Polytechnic" in appointed historical
boundaries.
Key words: journalistic education, the military institution, curricula, programs, faculty, department.
© В. Гайдамака
Надійшла до редакції 17.01.2012
УДК 94 (477) "1880" І.Наумович (092)
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ІВАНА НАУМОВИЧА У 1880-ті рр.
ВАСИЛЬ ГЕРУН,
асистент кафедри давньої історії України та архівознавства
Львівського національного університету імені Івана Франка
У статті проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність відомого галицького гро-
мадського діяча Івана Наумовича, який на початку 1880-х рр. намагався активно співпра-
цювати з російськими просвітницькими колами в справі видання популярної літератури, а
з переїздом у 1886 р. до Києва розгорнув активну просвітницьку роботу також у Російській
імперії.
Ключові слова: Галичина, русофіли, просвітницька діяльність, популярні видання, релігійна
реформа.
Постановка проблеми. Діяльність відомого га-
лицького громадсько-політичного діяча Івана Наумо-
вича (1826-1891 рр.) часто висвітлюється в літера-
турі в контексті поширення російського панславіз-
му. І. Наумович, однак, попри свої русофільські сим-
патії, довгий час залишався галицьким патріотом,
лояльним до австрійської правлячої династії. А зма-
гання до єдності з "руським світом" означало в його
випадку культурні та літературні взаємини. Лише з
переїздом у "підросійську" Україну він частіше дек-
ларує радикальні русофільські погляди. Головна ува-
га була все ж зосереджена ним на потребі прове-
дення просвітницької роботи та поширення знань у
суспільстві. Важливо охарактеризувати саме куль-
турно-просвітницькі ініціативи І. Наумовича, з якими
він виступив у 1880-х рр. У Російській імперії, про-
довжуючи працювати для Галичини, він був розча-
рований тими суспільними та культурними умова-
ми, у яких опинився і які намагався змінити шляхом
просвітницької роботи на користь своєї омріяної бать-
ківщини - "Святої Русі".
Джерельна база та стан дослідження про-
блеми. До характеристики просвітницької діяльнос-
ті І. Наумовича в Російській імперії звертався в пра-
ці, присвяченій лідеру галицьких русофілів, О. Мон-
чаловський [1]. Важливо, що період 1880-х рр. у
біографії І. Наумовича він описує на основі своєї з
ним кореспонденції, яка не збереглася. З-поміж
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 91ІСТОРІЯ
інших праць, присвячених аналізу діяльності І. На-
умовича, окремі аспекти досліджуваної в статті про-
блеми порушені в працях В. Осадчого [2] та І. Со-
ловйова [3]. Факти, наведені в нашій статті, дослід-
жені на основі аналізу матеріалів галицької преси,
зокрема, "Слова" та "Нового пролому", які детально
висвітлювали діяльність І. Наумовича після виходу
того з львівської в'язниці в 1884 р. Проаналізовано
також публікації І. Наумовича за 1880-ті роки. Хоча
він і проживав у Києві, однак продовжував писати
статті до популярного галицького видання "Наука".
Вони є важливим джерелом до характеристики його
культурно-просвітницької діяльності. У дослідженні
використані також матеріали приватного листуван-
ня І. Наумовича з галицькими громадсько-політич-
ними діячами. Велику частину з-поміж листування
становить кореспонденція з Я. Головацьким, яка не
була досі залучена дослідниками до аналізу діяль-
ності та біографії І. Наумовича.
Мета - висвітлити зміст культурно-просвітниць-
кої діяльності відомого галицького громадсько-по-
літичного діяча І. Наумовича в 1880-х рр., проана-
лізувати основні просвітницькі ініціативи, із якими
він виступив у Російській імперії.
Виклад основного матеріалу. Культурна єд-
ність Галичини з іншою Руссю, за яку так активно
виступали галицькі русофіли, мала проявлятися в
першу чергу в літературних зв'язках між інтеліген-
цією. У 1882 р. на судовому процесі І. Наумович
обурювався, що австрійська влада в імперії та
польська в Галичині перешкоджала культурній ко-
мунікації галичан із таким самим народом, як і вони,
у Російській імперії [4]. На "процесі Ольги Грабар"1
також виявилося, що І. Наумович звертався по до-
помогу до урядовця в російському Міністерстві внут-
рішніх справ Михайла Добрянського, щоб той по-
сприяв у справі обміну літературою [5]. У першу
чергу І. Наумовича цікавила можливість поширення
своєї популярної літератури в "підросійській" Україні.
Тому з початком 1880-х рр. він став звертати увагу
на просвітницьку роботу, яка там проводилася.
Ще з 1870-х рр. І. Наумович активно намагався
налагодити літературні взаємини з просвітницькими
колами Російської імперії. Цій меті слугували його
зв'язки з Яковом Головацьким, який у 1867 році пе-
реїхав з Галичини до Вільна, ставши головою Архе-
ографічної комісії, та Михайлом Раєвським, прото-
ієреєм при церкві російського посольства у Відні. З
Я. Головацьким, якого знав ще з початку 1850-х рр.,
постійно вів активну переписку. З М. Раєвським,
очевидно, познайомився у Відні, ставши депута-
том австрійського парламенту в 1873 р. Часто саме
М. Раєвський допомагав І. Наумовичу відправляти
галицьку популярну народну літературу до Я. Голо-
вацького, як це було, наприклад, у травні 1877 р.,
коли поширення українських книг було заборонене
в Російській імперії. Тоді спроба відправити книги
до Я. Головацького завершилася невдачею, І. На-
умович змушений був чекати більше півроку на
М. Раєвського, який був у Петербурзі, щоб за його
сприянням уже з Відня переслати літературу до
Вільна. І. Наумович відправляв до Я. Головацького
"Науку" та "Русскую Раду" та інші видання "сь на-
правленіемъ русскимъ не руськимъ" [6]. Будучи
послом у Відні, І. Наумович познайомився з багать-
ма відомими діячами слов'янських національних
рухів. Як видно з приватного листування, він був
частим гостем у М. Раєвського [7]. У нього збира-
лися слов'янські діячі, які перебували в австрійській
столиці, та вели розмови про народні та всеслов'-
янські справи [8]. І. Наумович згадує про багату
добре впорядковану бібліотеку М. Раєвського, у якій
знаходив потрібні українські книги, зокрема "Історію
Малоросії" М. Маркевича [9]. Відносини І. Наумови-
ча з Я. Головацьким та М. Раєвським виходили і
поза межі просвітницької роботи та літературної
співпраці. Так, Я. Головацький допоміг І. Наумовичу
влаштувати його сина Володимира на навчання в
Миколаївський ліцей у Москві [10]. І, як відомо, саме
через Раєвського Слов'янське благодійне товариство
із часу його заснування передавало грошову допо-
могу окремим особам, у яких хотіло отримати під-
тримку в поширенні панславістських настроїв [11].
У 1880-х рр. товариство збирало допомогу також і
для І. Наумовича [12]. Активні взаємини І. Наумови-
ча з Я. Головацьким та М. Раєвським не могли не
викликати в суспільних колах нове розуміння зав-
дань просвітницького проекту І. Наумовича, який
нібито був спрямований суто на політичні цілі. Адже
Я. Головацький свого часу еволюціонував до ро-
сійського націоналізму, а М. Раєвський був одним
із найбільш виразних російських панславістів. Тому
робота, яку здійснював І. Наумович в Галичині час-
то помилково трактувалася як така, яка була відоб-
раженням цих двох суспільно-політичних тенденцій.
Так, для редакції польської "Газети Народової" не
було сумніву, що І. Наумович має замінити М. Ра-
євського після його смерті в 1884 р. [13]. І. Наумо-
вич також активно листувався з професором Анто-
ном Будиловичем, священиком Лукою Цибиком та
Софією Левицькою, які мешкали у Варшаві й були
прихильні слов'янофільській ідеї. Останній І. Наумо-
вич пересилав галицьку пресу, зокрема, свої попу-
лярні часописи.
У кінці 1884 р. І. Наумович уперше отримав мож-
ливість побачити країну, із якою пов'язував ідеали
своїх патріотичних змагань - здійснив поїздку по
великих містах Російської імперії, побувавши у Вар-
шаві, Києві, Москві, Петербурзі, Вільно та Холмі.
Російські слов'янофіли та вищі урядові кола бачили
тоді в ньому справжній ідеал "русского" народного
патріота та просвітника [14]. Метою цієї подорожі сам
І. Наумович називав літературну "взаємність" із "рус-
ским" світом. Загалом він намагався постати перед
російською публікою та діяти як справжній "просві-
титель Русі". Наприклад, під час обіду, який був ор-
ганізований членами Слов'янського благодійного
товариства в Петербурзі у зв'язку з його приїздом,
І. Наумович закликав присутніх "привести народъ
къ національному самосознанію, исторгнуть его изъ
вѣ коваго приниженія, просвѣ тить его на началахъ
религіозно-нравственныхъ, научить его всему по-
лезному въ области его матеріального быта и граж-
данского самосознанія…" [15]. У Росії він збирав
матеріали для галицьких популярних видань, ознайо-
мився з тим, що пишуть для простого народу, а та-
кож прагнув перейняти досвід праці урядових
комісій, суспільних установ, духовної та світської
інтелігенції у справі просвіти для пізнішого викорис-
тання цього досвіду в галицьких культурних умовах
1 Процес Ольги Грабар - судова справа, ініційована владою
Австро-Угорської імперії щодо карпаторуських громадсь-
ких діячів у 1882 р. Свою назву отримав по імені однієї з
головних обвинувачених. Це був перший із серії судових
процесів, спрямованих проти руського руху в Австро-Угор-
щині (прим. ред.).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
92 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
[16]. Під час поїздки І. Наумович познайомився з
членом Вченого комітету Міністерства народної про-
світи Іваном Хрущовим та декількома місцевими
просвітниками - авторами популярних релігійних
праць: о. Сильвестром з Києва, о. Миколаєм Ми-
хайловським із Петербурга [17]. Питання видання
популярної літератури І. Наумович обговорював та-
кож у Москві у Свято-Троїцькій Сергієвій лаврі з о.
Никоном (Миколаєм Рождественським), який теж
був відомим просвітником та видавав релігійно-про-
світницьке видання для народу "Троїцькі листки"
[18]. Подорожуючи по Російській імперії, І. Наумо-
вич цікавився місцевою історією, наукою та куль-
турою й у своїх листах, які публікували галицькі
газети, з великим захопленням розповідав про на-
укові заклади, православні монастирі та бібліотеки.
Цим він хотів показати культурне багатство, яким
володів "русскій" світ. Особливо зацікавили його
бібліотечні збірки Київської духовної академії та
архівні матеріали, що впорядковувала Археогра-
фічна комісія у Вільно під керівництвом Я. Головаць-
кого [19]. І. Наумович обдумував можливості поши-
рення своїх видань у Російській імперії. Він домігся
того, що попечитель Варшавського навчального ок-
ругу А. Апухтін передплатив "Науку" для багатьох
сільських шкіл свого округу [20]. У Росії І. Наумо-
вич отримав підтримку з боку культурно-просвітниць-
ких кіл, які особливо позитивно оцінювали його по-
пулярні видання для селян [21]. Однак знайомство
І. Наумовича з Росією посприяло тому, що його
статті, які призначалися для просвітницької роботи
в Галичині, отримали виразніше русофільське спря-
мування. Окремі статті російських авторів починає
публікувати "Наука". У цьому популярному виданні
з'являється значно більше матеріалу про Росію, й
описується вона в захоплених тонах. Так само біль-
ше уваги І. Наумович у своїх статтях став приділяти
і православній церкві. Часто, зокрема, наводив при-
клад Холмщини, де введення православ'я змогло
докорінно змінити на краще загальний культурний
стан цього краю [22].
Із переїздом на початку 1886 р. у підросійську
Україну на постійне проживання І. Наумович продов-
жує займатися просвітницькою діяльністю. Спочат-
ку тут він здобув підтримку серед урядових кіл та
вищого духовенства. Так, обер-прокурор Священ-
ного Синоду Костянтин Побідоносцев у листах до
російського імператора Олександра ІІІ, представля-
ючи І. Наумовича, дуже схвально відгукувався про
нього та писав як про "вождя" "русской" народності
в Галичині [23]. І. Наумовичу було призначено пен-
сію російського уряду. Він був уведений у сан про-
тоієрея, а імператор нагородив його нагрудним зо-
лотим хрестом [24].
Якщо в 1860-х рр. російська влада намагалася
використати І. Наумовича в церковно-обрядових
справах у Холмщині, то тепер сподівалася на його
допомогу в протистоянні протестантському руху:
митрополит Платон призначив його згідно з плана-
ми Священного Синоду єпархіальним місіонером
для боротьби зі штундизмом, який тоді активно по-
ширювався в Україні. І. Наумович мав вивчити пи-
тання походження протестантизму й запропонувати
Священному Синоду способи обмеження його по-
ширення в Російській імперії. Однак І. Наумович мав
план, як і в Галичині, проведення широкої програми
просвітницької роботи, а відповідно до неї і цілий
план реформування православного духовенства. Як
пише один із біографів І. Наумовича, держава че-
рез це йому не довіряла та боялася, і коли у Свя-
щенному Синоді дізналися про його плани, то були
ними дуже стурбовані [25].
І. Наумович спочатку мав проповіді серед навер-
нених до православ'я греко-католицьких священиків
із Холмщини [26]. А згодом активно зайнявся спра-
вою боротьби зі штундизмом, однак не мав успіху в
цій роботі. Одна з галицьких газет, яка писала про
місії І. Наумовича, пояснювала, що він не міг пере-
конати протестантів, бо "говорив звичайно добре, але
зовсім невідповідно до характеру місцевого люду"
[27], а його промови лише підбурювали місцевих
православних проти штундистів [28]. Сам І. Наумо-
вич появу штундистів пояснював занедбаною про-
світницькою роботою та втратою священиками ав-
торитету серед народу. Православне духовенство,
стверджував він, досі не показало словом і ділом
всієї переваги християнського віровчення в тому
вияві, яким є східний обряд [29]. Тому він став ак-
тивно заохочувати до просвітництва місцеве духо-
венство. У статтях "Науки" він писав, що в Російській
імперії є потреба в поширенні тверезості, розвитку
церковно-приходських шкіл, зміцненні позицій пра-
вославної церкви в суспільстві, переході до раціо-
нальних методів ведення сільського господарства,
а також у поширенні популярних книжечок із прак-
тичними порадами та релігійної літератури. Він був
задоволений, що ідеї просвітницької роботи підтри-
мувала російська влада: "Россія теперъ лихорадочно
берется къ просвѣ щенію народныхъ массъ. Школы
якъ грибы послѣ дождя выростаютъ изъ земли. Въ
народѣ пробуждается жажда знанія, правительство
не щадитъ средствъ; простонародная литература
сильно роспространяется; трезвость стается голов-
ною задачею нынѣ шняго времени" [30]. Він був го-
товий долучитися до цієї роботи для добра місцево-
го православного народу. І одразу взявся до про-
світницької праці "у народі", отримавши парафію у
с. Борщагівка, де був священиком з кінця 1889 р.
до жовтня 1890 р. Тут, крім звичайної душпастирсь-
кої роботи, зайнявся пасічництвом, садівництвом,
поширював нові сільськогосподарські культури та
навчав науки своїх парафіян. У Борщагівці, писав
І. Наумович, "народъ религіозный, молодежъ лю-
бознательная, много грамотныхъ. Только въ отно-
шеніи хозяйства все еще первобытное. Ни одного
щепленого дерева […]. О травосяніи никому и не
снилось" [31]. Через це він вирішив заснувати тут
сільськогосподарську школу і навіть зміг отримати
на це кошти від генерал-губернатора. І. Наумович
також вивчав стан розвитку пасічництва в Україні і
став поширювати нові методи в цій галузі, які він
раніше практикував у Галичині. Так, у м. Ізмаїл, де
він був під час своєї подорожі по Україні, І. Наумо-
вич допомагав облаштовувати пасіку секретарю
міської думи Василю Кощузі і переконав його в тому,
щоб міська дума виділяла щорічно 200 рублів для
вчителя-пасічника, який мав би постаратися про на-
уку пасічництва, а також про поширення цього за-
няття в місті. Цій справі мав також допомагати пас-
ічник із Галичини, якого І. Наумович обіцяв спе-
ціально направити до Ізмаїла [32]. І. Наумовича та-
кож просили створити пасіку в новозаснованому в
1889 р. великою княжною Олександрою Петрівною
Романовою Покровському жіночому монастирі в
Києві [33].
Як і в Галичині, І. Наумович зайнявся тут напи-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 93ІСТОРІЯ
санням популярної літератури для народу. Його
статті з "Науки" передруковував щомісячний жур-
нал "Церковно-приходская школа". У Росії було пе-
редруковано багато оповідань та повістей І. Наумо-
вича: "Онуфрій Чарôвникъ", "Псалтирникъ", "Четы-
ре путеводителя доброй жизни" та ін. Священний
Синод був зацікавлений у виданні праць І. Наумо-
вича. Однак при цьому давав свої рекомендації
щодо їх тексту, про що згадує І. Наумович у при-
ватному листуванні [34]. Деякі книги І. Наумовича
розповсюджувалися разом із "Церковними Відо-
мостями", які були офіційним друкованим органом
Священного Синоду. Серед них - "Календарь" на
1891 р. та "Книга для чтенія о сельскомъ хозяйствѣ ".
І. Наумович написав два народні календарі, де, крім
статей на морально-релігійну тему, були також пуб-
лікації з практичними порадами ведення сільського
господарства, городництва, садівництва та пасіч-
ництва. Декілька праць було спеціально присвяче-
но пасічництву, серед яких найбільш відома книга
"Посланіе къ русскимъ пчеловодамъ". За змістом
та характером викладу матеріалу вони не відрізня-
ються від його "галицьких" видань [35].
Проживаючи в Києві, І. Наумович продовжував
опікуватися "Наукою", яка видавалася у Відні. Хоча
видання з 1887 р. перейшло у власність Даниїла
Козарищука і з цього часу видавалося лише ним,
статті І. Наумовича й надалі тут друкувалися. Так, у
листі до Я. Головацького І. Наумович писав, що
майже весь час витрачає на написання статей до
"Науки" та інших газет. Одночасно вів також актив-
ну переписку з галичанами, які часто зверталися до
нього з різними проханнями [36]. Зміст "Науки" був
дещо змінений у зв'язку з тим, що її читацька ав-
диторія була також і в Російській імперії. Очевид-
но, І. Наумович задумував видавати "Науку" в Києві,
про що згадав в одному приватному листі [37]. У
Відні редактори "Науки" не могли надсилати її по-
штою окремим передплатникам, а лише партією до
Петербургу. Тому І. Наумович і думав про можливість
видавати її в Росії, щоб мати змогу розширити чи-
тацьку авдиторію [38]. У цьому йому частково допо-
магала місцева влада. Так, попечитель Віленського
навчального округу Миколай Сергієвський доручив
директорам Гродненської губернії виписувати "На-
уку". Він також опікувався перекладом литовською
мовою праці І. Наумовича "Четири добродітели" [39].
До таких ініціатив І. Наумовича православне ду-
ховенство, однак, ставилося часто негативно. Так,
один православний священик у листі до друкова-
ного органу Слов'янського благодійного товариства
писав: "Наука", издаваемая во Львовѣ , должна быть
мимо воли немного австрофильской; неужели намъ
это распространять в народѣ ? "Наука" только мо-
жетъ не говорить противъ православія, но за право-
славіе нѣ тъ. Неужели это можетъ утвердить нашъ
народъ въ православыи? […] не могутъ [автори]
писать безъ полонизмовъ и германизмовъ, то за-
чѣ мъ же такой языкъ распространять у насъ?" [40].
І. Наумович у листах до знайомих галичан сам пи-
сав про вороже ставлення до його просвітницької
діяльності. Так, у листі до Я. Головацького І. Наумо-
вич згадував про докір, який йому зробив один
інспектор гімназії в Україні. Той у присутності І. На-
умовича, називав холмських греко-католицьких свя-
щеників апостолами та героями, адже вони не зра-
дили своєї віри за гроші, як деякі галичани, маючи
саме його на увазі [41]. Іншого разу один учитель
сказав І. Наумовичу: "Ви за чімъ сюда пришли?
Влізли въ чужой народъ". Пізніше він же пояснив
І. Наумовичу, що такої думки про нього тут були всі
[42]. Знайомий І. Наумовича згадував, що таке став-
лення викликало в нього розчарування: "Вообще
говоря, подь вліяніемь событій изь недавняго про-
шлаго и подь впечатлѣ ніемь переживаемаго време-
ни отець Іоаннь сдѣ лался пессимистомь и на все
смотрѣ ль сь точки зрѣ нія человѣ ка, разочарованна-
го жизнью, что меня крайне удивило" [43].
Попри всі обставини, у Російській імперії І. На-
умович продовжував працювати для найважливішої
справи свого життя - русько-народної справи Гали-
чини [44]. В одному з приватних листів він писав:
"Мы здѣ съ излишние. Здѣ съ пропадаетъ нашъ
трудъ въ великомъ множествѣ славныхъ тружени-
ковъ, а почва наша тамъ, гдѣ нужно новой жизни,
новыхъ великихъ идей церковной и національной"
[45]. У Росії І. Наумович намагався знайти фінансо-
ву допомогу для відновлення видання "Слова", про
що писали галицькі газети [46]. Також нібито мав
план за підтримки російської влади відкрити в Софії
конвікт, куди б, крім болгар, вступали також русини
і як "апостоли православ'я" потім працювали б у Га-
личині [47]. У 1889 р., коли була загроза голоду че-
рез неврожай у Галичині, І. Наумович допомагав
фінансово галицьким селянам. У приватній корес-
понденції писав, що є надія отримати мільйон руб-
лів і що все в цій справі вже було організовано
[48]. О. Мончаловський згадував, що І. Наумович
заручився в цій справі допомогою знайомих укра-
їнських землевласників [49].
У 1889 р. І. Наумович зацікавився дискусією в
петербурзькому журналі "Русскій Вістник", яка ве-
лася щодо можливості переселення галицьких
лемків, які емігрували в Америку, на вільні землі
Російської імперії [50]. Про це стала писати "Наука":
розповідала про можливі переваги колонізації Сибі-
ру, Кавказу та Приамурської області Російської
імперії. І. Наумович спочатку утримувався від відвер-
тої агітації щодо переселення туди галичан. Відо-
мості про колонізацію нових земель були спрямо-
вані в першу чергу до тих галичан, які уже пересе-
лилися до Америки або планували туди переселя-
тися. І. Наумович, хоч йому і подобався варіант пе-
реселення галичан, які втратили землю у себе на
батьківщині, дуже обережно писав про можливі га-
лицькі колонії на Кавказі [51]. Але після того, як роз-
питав у своїх знайомих, які володіли там землею,
про умови життя та ведення господарства, домо-
вився з російською владою про виділення 500 де-
сятин землі в окрузі Сухум-Кале для перших галиць-
ких переселенців [52]. І. Наумович переконував, що
галичани зможуть не лише добре розвивати госпо-
дарство краю, але й здійснюватимуть "цивилизацій-
ное призваніе Россіи", навіть краще за великоросів
чи малоросів [53]. Перша колонія була заснована
за 30 км від Туапсе. І. Наумович особисто відпра-
вився у подорож, щоб пересвідчитись, чи хороші
там умови для життя. Перші колоністи з Галичини
назвали свою колонію "Наумовичі". Коли у липні
1891 р. колонію відвідав І. Наумович, то в ній поки
було лише дві сім'ї з Галичини [54].
4 (16) серпня 1891 р. І. Наумович помер під час
цієї подорожі в Новоросійську за загадкових обста-
вин. Лікар, який застав І. Наумовича уже без пам'-
яті, вважав, що з ним стався апоплектичний інсульт,
натомість його син, теж лікар, згодом повідомив, що
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
94 ЕКОНОМІКА
мало місце отруєння [55]. Похований І. Наумович
був спочатку в Новоросійську, а у вересні 1891 р.
перепохований на Аскольдовій могилі в Києві. На
могилу галичани привезли вінки, один серед яких
був терновий [56]. Галицькі газети, повідомляючи про
смерть І. Наумовича, написали, що "Русь лишилась
своего просвѣ тителя" [57].
Висновки
Отже, Іван Наумович із початком 1880-х років
намагається активно налагодити літературні відно-
сини з просвітницькими колами Російської імперії та
цікавиться просвітницькими заходами, які там про-
водилися. З переїздом до Києва на постійне прожи-
вання він розгорнув у "підросійській" Україні актив-
ну громадську роботу. Як і в Галичині, тут він зай-
мався справою поширення популярної літератури
для народу і навіть мав намір сприяти релігійній
реформі. Однак його просвітницькі ініціативи не зна-
ходили підтримки місцевих суспільних кіл, а мето-
ди роботи з народом, які І. Наумович розробив у
Галичині, як правило, не були відповідними новим
суспільно-політичним умовам.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Мончаловскій О. Житье и дѣ ятельность Ивана Наумо-
вича / О. Мончаловскій. - Львовъ : Изданіе политичного Об-
щества "Русская Рада" во Львовѣ , 1899. - С. 88-93.
2. Osadczy W. Świę ta Ruś . Rozwój i oddzia ł ywanie idei
prawos ł awia w Galicji / W. Osadczy. - Lublin : Wydawnictwo
Uniwersytetu Marii Curie-Sk ł odowskiej, 2007. - S. 176-185.
3. Соловьевъ І. О. Протоіерей Іоаннъ Григорьевичъ На-
умовичъ. Очеркъ духовно-просвѣ тительной дѣ ятельности
о. Наумовича / І. О. Соловьевъ. - Москва : Университетская
типографія, 1893. - 45 с.
4. Стенографическій отчетъ изъ судовой росправы по
дѣ лу Ольги Грабарь и товаришей, обжалованныхъ о преступ-
леніе головной зрады изъ § 58 бук. карн. зак. - Львовъ : Изъ
типографіи Ставропигійскаго Института, 1882. - С. 170.
5. Там само. - С. 261.
6. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літе-
ратури ім. Т. Г. Шевченка. - Ф. 104 (Яків Головацький). -
Спр. 736. - Арк. 1.
7. Там само. - Арк. 1-2.
8. Устияновичь К. М. Ф. Раєвскій и россійскій панславизмъ.
Споминки зъ пережитого и передуманого / К. Устияновичь. -
Львів : Накладомъ К. Беднарского, 1884. - С. 5-6.
9. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літера-
тури ім. Т. Г. Шевченка. - Ф. 104. - Спр. 736. - Арк. 2 зв.
10. Там само. - Арк. 1 зв.; Стенографическій отчетъ изъ
судовой росправы по дѣ лу Ольги Грабарь и товаришей, об-
жалованныхъ о преступленіе головной зрады изъ § 58 бук.
карн. зак. - Львовъ : Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-
ститута, 1882. - С. 28.
11. В. Р-вь. Раєвский М. Ф. // Энциклопедическій словарь
Брокгауз Ф. и Ефронь И. Т. ХХVІ. - С.-Петербургь : Типографія
Акц. общ. "Издат. дѣ ло", 1899. - С. 104.
12. Помощъ бѣ дствующимъ Галичанамъ // Извѣ стія Санкт-т-
Петербургскаго Славянскаго Благотворительнаго общества.
- 1883. - № 3. - С. 29-30.
13. Кореспонденція Gazet-ы Narodow-ой // Слово. - 1885.
- Ч. 76. - 16 (28) июля. - С. 1-2.
14. Два изгнанника… // Русь. - 1884. - Ч. 18. - 25 сентября.
- С. 12.
15. Обѣ дъ, данный членами Славянскаго Благотворитель-
наго Общества въ честъ галицкихъ гостей о. И. Г. Наумови-
ча и В. М. Площанскаго // Извѣ стія Санкт-Петербургскаго
Славянскаго Благотворительнаго общества. - 1883. - № 10.
- С. 24.
16. Наумовичъ И. Изъ Петербурга. Путевыи записки /
И. Наумовичъ // Слово. - 1884. - Ч. 109. - 6 (18) октября. - С. 3;
Наумовичъ И. Изъ Петербурга. Путевыи записки и впечат-
лѣ нія видѣ нного / И. Наумовичъ // Слово. - 1884. - Ч. 116. - 23
октября (4 ноября). - С. 2.
17. Письма о. Ивана Наумовича // Новый проломъ. - 1884.
- Ч. 183. - 24 октября (5 ноября). - С. 2.
18. О. Наумовичъ и г-нъ Площанскій въ Сергіевской Лаврѣ
// Слово. - 1884. - Ч. 112. - 13 (25) октября. - С. 1-2.
19. Письма о. Ивана Наумовича // Новый проломъ. - 1884.
- Ч. 183. - 24 октября (5 ноября). - С. 2.
20. Письмо о. Наумовича, Грубешовъ 14 (26) ноября // Но-
вый проломъ. - 1884. - Ч. 191. - 21 ноября (3 декабря). - С. 1.
21. Письма о. Ивана Наумовича // Новый проломъ. - 1884.
- Ч. 183. - 24 октября (5 ноября). - С. 2.
22. Холмская Русь. Письмо о. Ивана Наумовича, Грубе-
шовъ 28 января // Новый проломъ. - 1884. - Ч. 197. - 12 (24)
декабря. - С. 2.
23. Победоносцев К. Письма к Александру ІІІ // http://rus-
sky.com/history/library/pobed1.htm [20.07.2011].
24. Мончаловскій О. Житье и дѣ ятельность Ивана На-
умовича / О. Мончаловскій. - Львовъ : Изданіе политичного
Общества "Русская Рада" во Львовѣ , 1899. - С. 88-89.
25. Полянскій Г. Мое слово о бл. п. Иванѣ Гр. Наумовичѣ
/ Г. Полянскій // Временникъ Ставропигійскаго Института. -
Львовъ : Изъ типографіи Ставропигійскаго Института, 1926.
- С. 157.
26. Naumowicz… // Kurjer Lwowski. - 1887. - № 129. -
10 maja. - S. 1.
27. Misja Naumowicha // Kurjer Lwowski. - 1887. - № 235. -
25 sierpnia. - S. 1.
28. Naumowicz jako misjonarz poś ród sztundystów // Kurjer
Lwowski. - 1887. - № 206. - 27 lipca. - S.1.
29. Наумовичъ И. Братское слово православному хрис-
тіанину о святости церковнаго обряда / И. Наумовичъ. - СПб,
1891. - C. 21.
30. Н[аумовичъ] И. Кіевъ, 19 сентября / И. Наумовичъ //
Наука. - 1888. - Ч. 9. - С. 541.
31. Н[аумовичъ] И. Изъ Кіева / И. Наумовичъ // Науа. -
1890. - Ч. 1. - С. 38.
32. Н[аумовичъ] И. Измаилъ, 29 мая 1891 / И. Наумо-
вичъ // Наука. - 1891. - Ч. 4-6. - С. 249-250.
33. [Наумовичъ И.] Письма. Кіевъ, 13 мая / И. Наумо-
вичъ // Наука. 1889. - Ч. 5. - С. 291.
34. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літе-
ратури ім. Т. Г. Шевченка. - Ф. 3 (Іван Франко). - Спр. 1620. -
Арк. 7.
35. Соловьевъ І. О. Протоіерей Іоаннъ Григорьевичъ На-
умовичъ. Очеркъ духовно-просвѣ тительной дѣ ятельности
о. Наумовича / І. О. Соловьевъ. - Москва : Университетская
типографія, 1893. - С. 13.
36. Центральний державний історичний архів України у
м. Львові. - Ф. 362 (Кирило Студинський). - Спр. 158. - Арк. 103.
37. Там само. - Арк. 105.
38. Там само. - Арк. 109.
39. Там само. - Арк. 107.
40. Миллеръ О. Западники и славянофилы въ ихъ отно-
шеныяхъ къ малорусской народности / О. Миллеръ // Из-
вѣ стія С.-Петербургскаго Славянскаго Благотворительнаго
Общества. - 1884. - № 4. - С. 3.
41. Центральний державний історичний архів України у
м. Львові. - Ф. 362 (Кирило Студинський). - Спр. 158. - Арк. 108 зв.
42. Там само.
43. И. И. С. Воспоминаніе объ И. Г. Наумовичѣ // Наука. -
1926. - С. 45.
44. Osadczy W. Świę ta Ruś . Rozwój i oddzia ł ywanie idei
prawos ł awia w Galicji / W. Osadczy. - Lublin : Wydawnictwo
Uniwersytetu Marii Curie-Sk ł odowskiej, 2007. - S. 179.
45. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літе-
ратури ім. Т. Г. Шевченка. - Ф. 3. - Спр. 1605. - С. 61.
46. Z Ukrainy // Kurjer Lwowski. - 1887. - № 252. -
11 wrześ nia. - S. 1-2.
47. Ibid.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 95
48. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літе-
ратури ім. Т. Г. Шевченка. - Ф. 3. - Спр. 1620. - Арк. 5.
49. Мончаловскій О. Житье и дѣ ятельность Ивана На-
умовича / О. Мончаловскій. - Львовъ : Изданіе политичного
Общества "Русская Рада" во Львовѣ , 1899. - С. 91.
50. [Наумовичъ И.] Письма. Кіевъ, 13 мая / И. Наумо-
вичъ // Наука. 1889. - Ч. 5. - С. 288.
51. [Наумовичъ И.] Колонія Галичанъ на Кавказѣ / И. На-
умовичъ // Наука. - 1891. - Ч. 4-6. - С. 235-237.
52. Н[аумовичъ] И. Измаилъ, 29 мая 1891 / И. Наумо-
вичъ // Наука. - 1891. - Ч. 4-6. - С. 247-250.
53. Послѣ дніи письма о. Наумовича // Наука. - 1891. - Ч. 7-
10. - С. 381.
54. Н[аумовичъ] И. Туапсе (Вельяминово) 26 іюня 1891 /
И. Наумовичъ // Наука. - 1891. - С. 283-284.
55. Мончаловскій О. Житье и дѣ ятельность Ивана На-
умовича / О. Мончаловскій. - Львовъ : Изданіе политичного
Общества "Русская Рада" во Львовѣ , 1899. - С. 94;
56. Там само. - С. 98.
57. Иванъ Наумовичъ (некролог) // Галицкая Русь. - 1891.
- Ч. 101. - 8 (20) августа. - С. 1.
ІСТОРІЯ
V. Herun
CULTURAL AND ENLIGHTENMENTAL ACTIVITIES OF I. NAUMOVYCH (1880-IES)
Cultural and educational activities of the famous Galician public figure Ivan Naumovych are analysed. In the early
1880s he tried to cooperate with Russian educational circles in the publication of popular literature. In 1886 he moved
to Kyiv and conducted active enlightenmental work in the Russian Empire.
Key words: Galicia, Russophiles, enlightenmental work, popular literature, religious reform.
© В. Герун
Надійшла до редакції 08.02.2012
УДК 94 (477)
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ
МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З ПІДГОТОВКИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВОПОРЯДКУ ПІД ЧАС
ПРОВЕДЕННЯ ЧЕМПІОНАТУ З ФУТБОЛУ ЄВРО-2012
ЄВГЕН ЗОЗУЛЯ,
кандидат історичних наук, доцент, учений секретар
Донецького юридичного інституту МВС України
У статті здійснений аналіз основних напрямів міжнародного співробітництва органів
внутрішніх справ України з правоохоронними органами зарубіжних країн щодо норматив-
но-правового й організаційного забезпечення безпеки та громадського порядку під час
проведення чемпіонату з футболу ЄВРО-2012.
Ключові слова: міжнародне співробітництво, правоохоронні органи, громадська безпека, пра-
вопорядок, чемпіонат з футболу ЄВРО-2012.
Постановка проблеми. ЄВРО-2012 є одним із
найбільш значущих у сенсі міжнародного іміджу та
соціально-економічного розвитку держави проектів,
здійснення якого передбачене найближчим часом в
Україні. Одним із найбільш складних завдань у рам-
ках підготовки України до ЄВРО-2012 слід уважати
забезпечення громадського порядку під час прове-
дення чемпіонату.
У зв'язку із цим проведення фінальної частини
чемпіонату Європи з футболу потребує від українсь-
кої міліції розв'язання складних завдань щодо за-
безпечення громадської безпеки й правопорядку з
урахуванням вимог УЄФА та досвіду чемпіонатів із
футболу, що відбулися в 2004, 2006 і 2008 роках.
Відтак, усю роботу правоохоронного відомства з
питань підготовки до Євро-2012 побудовано на виз-
начальному принципі УЄФА - гарантувати безпеку
учасникам і гостям турніру.
Останні дослідження і публікації. Питання
міжнародного співробітництва правоохоронних
органів України з підготовки забезпечення безпеки
та правопорядку під час проведення масових за-
ходів спортивного характеру різною мірою висвіт-
лені в працях таких науковців як А. В. Губанов [1-2],
М. В. Корнієнко [3], М. В. Лошицький [4], В. М. Ци-
калевич [5].
В опублікованих роботах із зазначеної пробле-
матики здебільшого здійснений аналіз окремих ас-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|