Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст.
У статті розкрито зміст, форми й пізнавально-виховне значення подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті в контексті їх розвитку в Українській РСР та Радянському Союзі в 70-80-х роках ХХ ст. Показано діяльність проф- спілкових та інших громадських організацій та тур...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62329 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. / Р. Котенко // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 106-111. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-623292014-05-20T03:01:36Z Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. Котенко, Р. Історія У статті розкрито зміст, форми й пізнавально-виховне значення подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті в контексті їх розвитку в Українській РСР та Радянському Союзі в 70-80-х роках ХХ ст. Показано діяльність проф- спілкових та інших громадських організацій та туристично-екскурсійних закладів і підприємств Івано-Франківщини з розширення й удосконалення обслуговування туристів на планових маршрутах The paper presents the content, form and cognitive-educational value of trips and excursions planned for tourist routes in the Carpathian region in the context of their development in the Ukrainian SSR and the Soviet Union in the 70 to 80 twentieth century. Displaying activities of trade unions and other civic organizations and tourist establishments and enterprises of Ivano-Frankivsk region to expand and improve services for tourists planning routes. 2012 Article Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. / Р. Котенко // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 106-111. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62329 379.85 (477.86) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Котенко, Р. Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. Схід |
| description |
У статті розкрито зміст, форми й пізнавально-виховне значення подорожей та екскурсій
за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті в контексті їх розвитку в Українській РСР та Радянському Союзі в 70-80-х роках ХХ ст. Показано діяльність проф-
спілкових та інших громадських організацій та туристично-екскурсійних закладів і
підприємств Івано-Франківщини з розширення й удосконалення обслуговування туристів
на планових маршрутах |
| format |
Article |
| author |
Котенко, Р. |
| author_facet |
Котенко, Р. |
| author_sort |
Котенко, Р. |
| title |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. |
| title_short |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. |
| title_full |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. |
| title_fullStr |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. |
| title_sort |
розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на прикарпатті у 60-70-х роках хх ст. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62329 |
| citation_txt |
Розвиток подорожей та екскурсій за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті у 60-70-х роках ХХ ст. / Р. Котенко // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 106-111. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT kotenkor rozvitokpodorožejtaekskursíjzaplanovimiturističnimimaršrutaminaprikarpattíu6070hrokahhhst |
| first_indexed |
2025-07-05T13:14:23Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:14:23Z |
| _version_ |
1836812876627574784 |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
106 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
U. Klymiuk
POLISH QUESTION IN A REPRESENTATIVE OF ORGANIZATIONS (1914-1916)
In this paper the activity of a representative of Polish political organizations that operated in Galicia during First
World War. Examined the political conditions of formation of these organizations, the purpose of their activities,
ideological beliefs, political composition and attitude to the idea of Polish independence.
Key words: The First World War, Galicia, the Polish statehood, political orientation, a representative organization, the National
Democrats, Polish Socialist Party, the Commission skonfederovanyh nezalezhnytskyh parties, Chief National Committee Polskiej
National Committee, the Polish military organization, the Central National Committee.
© У. Клим'юк
Надійшла до редакції 24.02.2012
УДК 379.85 (477.86)
РОЗВИТОК ПОДОРОЖЕЙ ТА ЕКСКУРСІЙ
ЗА ПЛАНОВИМИ ТУРИСТИЧНИМИ МАРШРУТАМИ
НА ПРИКАРПАТТІ У 60-70-х РОКАХ ХХ ст.
РУСЛАН КОТЕНКО,
викладач кафедри туризму і краєзнавства Прикарпатського національного
університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
У статті розкрито зміст, форми й пізнавально-виховне значення подорожей та екскурсій
за плановими туристичними маршрутами на Прикарпатті в контексті їх розвитку в Ук-
раїнській РСР та Радянському Союзі в 70-80-х роках ХХ ст. Показано діяльність проф-
спілкових та інших громадських організацій та туристично-екскурсійних закладів і
підприємств Івано-Франківщини з розширення й удосконалення обслуговування туристів
на планових маршрутах.
Ключові слова: Прикарпаття, радянська доба, екскурсії, туристичні маршрути.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Дослідники фактично одностайні в думці, що саме
на 1970-80-ті роки припала "золота доба" історії на-
ціонального туризму, коли, незважаючи на пануван-
ня авторитарного режиму та наростання застійних
явищ, відбувся справжній бум у його розвитку.
Ця тема ще не була предметом спеціального
вивчення, позаяк проблематика туристично-екскур-
сійного розвитку переважно досліджувалася віднос-
но всього СРСР чи його окремих республік. Саме в
такому ракурсі вона висвітлюється в науковій і ди-
дактичній літературі радянськими та сучасними віт-
чизняними й зарубіжними дослідниками (А. Абу-
ков, В. Бабарицька, В. Бугрій, С. Грибанова, Т. Дьо-
рова, Р. Дьякова, Б. Ємельянов, В. Зінченко, А. Ко-
роткова, О. Костюкова, О. Малиновська, Л. Ворон-
кова, В. Касаткін, В. Квартальнов, С. Попович, В. Се-
нин, Т. Сокол, В. Федорченко та ін.).
Мета статті полягає в з'ясуванні змісту, форм і
пізнавально-виховного значення подорожей та екс-
курсій за плановими туристичними маршрутами на
Прикарпатті в контексті їхнього розвитку в Українській
РСР та Радянському Союзі загалом у 70-80-х роках
ХХ ст. Така постановка проблеми зумовлює наукову
новизну розвідки, оскільки в літературі вона зазви-
чай розглядається не на "макрорівні" (відносно ок-
ремих областей), а на "макрорівні" - стосовно СРСР
і його республік.
Виклад основного матеріалу. Плановий туризм
передбачав організацію та проведення подорожей
за спеціально розробленими туристичними марш-
рутами, кожен з яких мав свою картку, мапу, обліко-
вий номер та інші елементи, що гарантували безпе-
ку та задовольняли інтереси й комфортний відпо-
чинок рекреантів. У 1970-1980-х роках у СРСР сфор-
мувалася доволі складна структура (класифікація)
планових туристичних маршрутів, які поділялися за
державним статусом (всесоюзні, місцеві), способом
пересування, тривалістю, будовою траси, сезоном,
внутрішнім змістом та іншими критеріями. В основі
механізму функціонування планового туризму лежа-
ла система розподілу путівок, які реалізовувалися
туристично-екскурсійними організаціями й підприє-
мствами спільно з профспілковими та іншими гро-
мадськими організаціями.
Статус "всесоюзних" мали туристичні маршру-
ти, що "становили інтерес для населення всієї краї-
ни" [24, с. 3]. Їхні списки майже щороку складалися
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 107ІСТОРІЯ
й публікувалися ЦРТЕ. З 1978 до 1986 року кількість
таких маршрутів зросла з 302 до 828, а в 1990 р.
172 із них проходили Україною [2, с. 191; 23, с. 101-
127; 24, с. 3]. Питома вага Прикарпаття в структурі
всесоюзних туристичних маршрутів залишалася
стабільно високою, а їхній асортимент розширював-
ся. Так, наприкінці 1970-х років рекреантам зі всьо-
го СРСР пропонували путівки за сімома маршрута-
ми для літнього й переважного зимового (лижний
туризм) відпочинку на турбазах Яремчі, Шешорів,
Яблуниці, Косова, Івано-Франківська. Їхня тривалість
становила 10-20 днів, а вартість коливалася від 44
до 99 крб [24, с. 84-85]. Окрім того, Івано-Франківськ
входив до одного автобусного туристичного марш-
руту, що розпочинався у Львові [24, с. 88]. У сере-
дині 1980-х років через Прикарпаття, згідно з наши-
ми підрахунками, проходило близько 20 всесоюз-
них маршрутів, причому більшість із них пролягала
винятково територією області [2; 24]. Зокрема, із п'яти
автобусних маршрутів найпопулярнішими були
"Прикарпатський", куди поряд зі Львовом, Чернів-
цями, Дрогобичем входили Івано-Франківськ і Косів,
та "Прикарпатське кільце", що передбачав прожи-
вання на турбазах Яремчі, Косова, Верховини, Івано-
Франківська (функціонував з травня до жовтня, три-
валість 20 днів, вартість путівки 123 крб). Останній
пропонував змістовну екскурсійну програму, до якої,
окрім знайомства з названими містами, входили
походи місцями, пов'язаними з іменем О. Довбуша,
на гори Маковиця і Явірник, відвідини музеїв (крає-
знавчих і народної творчості), екскурсії до Маняви
та на промислові підприємства, оглядові прогулян-
ки довколишніми місцями.
Великим попитом користувалися всесоюзні пішо-
хідні маршрути "По Гуцульщині", "Верховинський",
"Прикарпатський", що передбачали проживання на
одній із турбаз Івано-Франківської області. До їхніх
програм входили одно-, дво-, триденні походи та
автобусні екскурсії з відвідинами пам'яток природи
і культури краю. Прихильників гірськолижного спорту
приваблювали зимові маршрути "По Гуцульщині"
(Яремча), "Яблуницький перевал" (турбаза "Гірська),
"Прикарпатська Верховина" та "Карпатські зорі" на
однойменній базі в Косові. Для них улаштовували-
ся одно-, семиденні лижні походи із ночівлями в
туристичних притулках. Вони передбачали різний
рівень сервісу та розмаїті й цікаві екскурсійні про-
грами [2, с. 62-71].
Окрім того, міста й турбази Івано-Франківщини
приймали й обслуговували рекреантів, котрі подо-
рожували маршрутами "По Буковині та Гуцульщині",
"Зимові Карпати", "Снігові Карпати" та іншими, що
функціонували між містами Чернівці, Хуст, Ужгород,
Львів [2, с. 52-55].
З іншого боку, туристично-екскурсійні заклади
області сприяли розвитку виїзного планового туриз-
му. Лише в 1980 р. Івано-Франківська ОРТЕ виси-
лала краян на сім всесоюзних маршрутів (у їх за-
гальному списку фігурували під окремими номера-
ми), зокрема в Кахетію, Латвію, Грузію, Вірменію та
в Приельбрусся. Вони розраховувалися на 15-20
днів, переважно припадали на осінні місяці, а
вартість путівок коливалася від 90 до 130 крб [19,
арк. 1-2], тобто була меншою за середню зарплату
й доступною для більшості громадян.
На відміну від всесоюзних, путівки на республі-
канські маршрути переважно припадали на період
від травня до вересня, їхня середня тривалість та-
кож становила 18-20 днів, а вартість - від 35 до 116
крб. У 1980 р. екскурсійні заклади Івано-Франків-
ської області організовували подорожі за 18 респуб-
ліканськими маршрутами: "Дунай - Чорне море -
Дніпро", "По Буковині та Поділлю", "До Чорного моря",
"Від Полтави до "Золотого пляжу", "Від Південного
Бугу до Чорного моря", "До Бердянської затоки", "По
містах України", "Чорне море - Поділля - Буковина"
та ін. Рекреанти також направлялися на відпочинок у
турбази "Канів", "Очаків", "Світязь", "Одеса", "Пуща-
Водиця, "Стир" та ін. [18, арк. 2-4].
Упродовж досліджуваного періоду зростала
кількість місцевих маршрутів Прикарпаттям. На-
прикінці 1980-х років їх кількість досягла 44, що ста-
новило 8,5 % у загальному списку 523 маршрутів
Української республіканської РТЕ [підрахов.: 23].
Вони були зорієнтовані переважно на зимовий та
літній відпочинок, а про їхню популярність свідчить
гранична кількість путівок, які пропонували послу-
ги, пов'язані з катанням на лижах (маршрути "По
Гуцульщині" (1040 путівок), "Карпатські зорі" (1030),
"Прикарпатська Верховина"(950) та дво-, три-, шес-
тиденними пішими походами ("По Гуцульщині"
(1100), "Прикарпатський пішохідний" (1060), "Прикар-
патське кільце" (840) та ін.). Ці маршрути передба-
чали як постійне, так і почергове (по три-п'ять днів)
перебування на турбазах "Гуцульщина", "Верхови-
на", "Карпатські зорі", "Гірська", "Сріблясті водоспа-
ди". Меншою популярністю, зважаючи на фіксова-
ну кількість путівок від 960 до 140 штук, користу-
вався зимовий і літній відпочинок на одній з турбаз.
Їхня вартість коливалися в межах 80-120 крб на одну
особу. А найнижчим був попит на путівки в міжсе-
зоння (від 96 до 450), тож і їхня вартість була мен-
шою на 25-30 %.
Туристично-екскурсійні заклади й підприємства
Івано-Франківщини проводили роботу з розширен-
ня й удосконалення обслуговування туристів на пла-
нових маршрутах. Зокрема, діяльність бюро з ту-
ризму та екскурсій (БТЕ) Івано-Франківської облас-
ної ради з туризму та екскурсій (ОРТЕ) будувала-
ся на основі угод з екскурсійного обслуговування
із підприємствами й навчальними закладами об-
ласті. Лише в 1985 р. Калуське та Яремчанське
бюро уклали відповідно 41 та 27 угод на обслугову-
вання 128 та 233 груп, що становило 6 та 17 %
зафіксованих у планах виробничих зобов'язань [21,
арк. 4]. Не маючи власних засобів розміщення, БТЕ
спершу виступали "посередниками" в направленні
рекреантів на турбази області. Становище дещо
змінилося з 1974 р., коли облрада профспілок доз-
волила їм орендувати приміщення для обслугову-
вання туристів. Відтак із наступного року Івано-
Франківське і Калуське БПЕ щорічно орендували
до 1100, а Яремчанське - до 1400-1600 місць у готе-
лях, піонерських таборах (окрім літніх місяців), пан-
сіонатах та приватному секторі [6, арк.1; 11, арк.19,
31-32; 15, арк. 6].
Найбільші здобутки в цьому напрямі мало Ярем-
чанське БТЕ, яке, окрім оренди на договірній ос-
нові, ще й винаймало спальні місця на відомчих
базах, зокрема "Едельвейс" Надвірнянського нафто-
переробного заводу, "Водоспад" Моршинського ку-
рортного управління, "Прикарпаття" райсільгосптех-
ніки, "Карпати" Мінгазбуду, "Беркут" облспоживспі-
ки та ін. Однак при цьому заселені через бюро рекре-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
108 ЕКОНОМІКА
анти часто були обмежені в одержанні послуг, по-
рівняно з особами, які відпочивали за профспілко-
вими путівками своїх відомств. Інша трудність була
пов'язана з розпорошеністю орендної бази великою
територією. Це ускладнювало щорічне обслугову-
вання на ній близько 1,5-1,7 тис. осіб, які впродовж
6-10-денного відпочинку займалися зимовими ви-
дами спорту, відвідували музеї, брали участь у
міських та заміських екскурсіях тощо [3, арк. 5; 14,
арк. 4; 22, арк. 5-8].
Поступово змінювалася географія в'їзних турпо-
токів на Прикарпатті: якщо на початку 1970-х років
близько 40-45 % рекреантів представляли різні об-
ласті Української РСР, до 15-20 % прибували з Росії
та інших союзних республік і 30-35 % становили кра-
яни, то на середину 1980-х ця пропорція змінилися
на користь останніх і коливалися в межах відповід-
но 35-40, 10-15 та 45-50 відсотків. У 1971-1972 рр.
Івано-Франківське і Яремчанське БТЕ приймали ту-
ристів із Миколаївської, Одеської, Ворошиловг-
радської, Київської, Дніпропетровської, Донецької,
Запорізької, Хмельницької, Рівненської областей, а
на початку 1980-х років вони обслуговували рекре-
антів практично з усієї України та з багатьох інших
республік. Така діяльність здійснювалася на основі
укладених із суміжними бюро з туризму та екскурсій
угод, які визначали графіки заїздів, програми пере-
бування, розцінки послуг тощо. Спершу БТЕ орієн-
тувалися на розміщення рекреантів на турбазах "Гу-
цульщина" і "Прикарпаття", а з кінця 1970-х років
переключилися головно на співпрацю з приватним
сектором [3; 14; 22].
Зібрані в таблиці 1 дані про роботу туристично-
екскурсійних організацій області (обслуговування на
маршрутах й екскурсіях, відправка і приймання груп,
обсяг прибутків тощо) засвідчують, що найкращим
серед них було Яремчанське БТЕ. У 1976 р., коли
його нагородили перехідним Червоним Прапором
Української республіканської РТЕ, воно мало одні з
найвищих в УРСР показники: обслуговано екскур-
сіями - 572 тис. осіб; подорожами й маршрутами
вихідного дня - 242 тис. людино-днів, обсяг нада-
них послуг становив 1 млн 275 тис. крб, чистий при-
буток - 105 тис. [14, арк. 4, 11].
Таблиця 1. - Види та показники фінансово-господарської діяльності бюро подорожей та
екскурсій Івано-Франківської області в 1975 р.*
Івано-Франківське БТЕ Яремчанське Калуське Косівське
Обсяг обслуговування
(людино-днів), у т. числі: 115,7 228,7 8,5 219
на залізничних маршрутах 16
відправка груп 21,8
на автобусних маршрутах 7,2
на маршрутах вихідного дня 20,4 600
приймання груп 50,4 212,2
обслуговування екскурсіями 118,2 480,6 26,8 41,3
Прибутки (тис. крб) 964 1277,7 77 106,4
*Уз.: 10, арк.87.
Досить стабільно працювало Івано-Франківське
БТЕ, яке істотно поступалося Яремчанському в
організації маршрутів вихідного дня (у 25 разів) та в
прийманні груп й обслуговуванні екскурсіями (у 3-4
рази). Натомість воно найактивніше в області обслу-
говувало на залізничних й автобусних маршрутах,
мало найвищі показники щодо відправки тургруп за
межі області (табл. 2), а також багато працювало зі
шкільною молоддю [14, арк. 6]. Калуське БТЕ пере-
бувало в напівкризовому стані, хоча діяло в про-
мисловому центрі, де були значні людські ресурси
[22, арк. 13]. Наймолодше Косівське бюро зосере-
дилося на обслуговуванні місцевих турбаз, тому з-
поміж інших напрямів діяльності самостійно займа-
лося лише організацією екскурсій.
У першій половині 1980-х років показники діяль-
ності міських БТЕ зросли на 10-15 %. Удосконалю-
валися форми й методи роботи з обслуговування
туристів, на транспортні маршрути групи відправля-
лися лише за наявності затвердженої ОРТЕ угоди,
що містила програму екскурсій, калькуляцію витрат,
умови прийому. Їхніх учасників забезпечували квит-
ками в обидва кінці [15, арк. 14]. Однак слабким
місцем залишалася відправка прикарпатців за межі
області: у 1976 р. реалізували 5443 путівок, із них
1170 - на всесоюзні маршрути [15, арк. 14]. І надалі
виїзний туризм розвивався доволі повільно.
На Прикарпатті послідовно реалізовувалася ком-
партійна політика з підвищення ідейно-політичної
спрямованості туристично-екскурсійної роботи. Ця
проблема фігурувала як визначальна в діяльності
Івано-Франківської ОРТЕ. Утім, аналіз пов'язаних
із нею численних інформацій і звітів показує, що
це питання виглядало чи не найбільш заформалі-
зованим. Воно багаторазово розглядалося на зас-
іданнях президії ОРТЕ та партійних і профспілко-
вих зборах туристично-екскурсійних закладів і під-
приємств, однак не було чіткого розуміння його
змісту й суті, тому до заходів "з посилення ідейно-
політичного характеру туристично-екскурсійної ро-
боти" нерідко зараховувалися мало не всі зусилля
з її вдосконалення. Із цією метою в 1976 р. розши-
рили тематику екскурсій у системі ОРТЕ до 50 та
посилили в них акценти на показ соціально-еконо-
мічних і культурних перетворень у краї за роки ра-
дянської влади. Із середини 1970-х років БТЕ акти-
візували роботу зі слухачами системи політосвіти,
для яких розробляли "методичні рекомендації" за
матеріалами чергових партійних з'їздів і пленумів,
улаштовували екскурсії "Від з'їзду до з'їзду" тощо
[11, арк. 17-18; 15, арк. 3].
Проводилася реальна копітка робота з організа-
ційно-методичного забезпечення всесоюзних, рес-
публіканських та місцевих маршрутів. Про це свід-
чать численні методичні матеріали та розробки, що
зберігаються у фондах ДАІФО [7-9; 12; 13; 16; 17].
Попри пізнавальну значущість вони також несли
велике ідеологічне навантаження, демонструючи
переваги й досягнення соціалістичного суспільства.
Аналіз показав, що, хоча маршрути пролягали різни-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 109
ми теренами та мали окрему тематику, зміст екс-
курсій будувався за типовим шаблоном: після по-
відомлення про географічні та кліматичні особли-
вості регіону чи населеного пункту давалася істо-
рична довідка про його розвиток за часів Київської
Русі та панування Речі Посполитої й Австро-Угорсь-
кої монархії. У такому контексті повсякчас наголо-
шувалося на їхній ролі в соціальних та національ-
них рухах проти панівних режимів (Хмельниччина,
селянські й козацькі повстання тощо). Відтак акцен-
ти зміщувалися на протиставлення "гноблення ук-
раїнського населення панською Польщею" разючим
позитивним зрушенням, що відбулися після вста-
новлення радянської влади на Прикарпатті.
Таким чином, екскурсійна робота ґрунтувалася
на панівних у радянській історіографії ідеологемах
і підходах до висвітлення історії західноукраїнсь-
ких земель та ставала ефективним засобом фор-
мування масової історичної свідомості, адже події
й факти не лише переповідалися (і перекручували-
ся), а й підтверджувалися показом певних об'єктів.
За схожим сценарієм проводили автобусні екскурсії
"Івано-Франківськ - Львів", "Яремча - Івано-Фран-
ківськ", "По Закарпаттю" й за іншими маршрутами,
тексти яких готувалися за наданими екскурсово-
дам методичними матеріалами з інформацією про
окремі населенні пункти, підприємства, пам'ятки
історії та культури [5].
Поряд із цим ставилися високі вимоги до самих
екскурсоводів. Окрім того, що вони, як уже відзна-
чалося, готувалися й підвищували кваліфікацію на
спеціальних курсах і семінарах, у їх розпорядженні
були численні підготовлені на високому фаховому
рівні інструктивно-методичні розробки. Згідно з пла-
нами оновлювалася тематика екскурсій. Наприклад,
у 1976 р. екскурсійні організації розробили 10 нових
маршрутів військово-патріотичного (3), мистецтво-
знавчого (2), етнографічного (2) та природничого (3)
спрямування [15, арк. 3]. У схожому режимі працю-
вали і в інші роки.
Більш комплексно слід підходити до вивчення
екскурсійно-туристичної діяльності підприємств тур-
індустрії - туристичних баз і таборів відпочинку, по-
заяк на її рівні тією чи іншою мірою позначалися всі
аспекти їх функціонування. За досліджуваного пер-
іоду помітно змінилися тривалість і характер відпо-
чинку та склад рекреантів на турбазах Івано-Фран-
ківщини. Зокрема, 1965-1970 рр. тут відпочиваль-
ники перебували здебільшого за дводенними путів-
ками; кількість туристів за цей час зросла втричі -
до 32,3 тис. осіб, із них лише 10 % становили меш-
канці області [4, арк. 1]. А в наступному десятилітті
термін перебування на турбазах за путівками збіль-
шився з 5-7 до 10-12 днів; зросла кількість туристів,
що відпочивала за путівками профспілок, та пито-
ма вагома рекреантів із Прикарпаття. Лише за 1970-
1975 рр. обсяги обслуговування на турбазах області
зросли зі 190 до 760 тис. людино-днів, а екскурсійне
обслуговування - зі 111,7 до 653,4 тис. осіб, тобто в
6,5 раза. Як наслідок, обсяги послуг за вказаний пе-
ріод зросли вчетверо - із 1204 тис. до 4915 тис. крб
[6, арк. 1-2; 11, арк. 19-20].
Зібрані в таблиці 2 дані відображають показники
планів фінансово-господарської діяльності чотирь-
ох найбільших турбаз Івано-Франківщини в 1975 р.,
які, згідно зі звітами, перевиконувалися на 10-15 %.
Таблиця 2. - Планові показники фінансово-господарської діяльності турбаз
Івано-Франківщини в 1975 р.*
“Гуцульщина“ “Срібні водоспади“ “Прикарпаття“ “Карпатські зорі“
Обсяг обслуговування
(людино-днів) 233,2 81,5 60,6 229,5
Обсяг послуг (тис. крб) 1353,4 480,8 557,3 1127,5
Прибутки (тис. крб) 300 83,6 80,4 106,4
*Уз: 10, арк. 87
У той же час туристично-екскурсійні підприєм-
ства стали помітніше впливати на регулювання ту-
ристичних потоків. Із цією метою вони почали коор-
динувати та узгоджувати рух туристичних потягів й
автобусів; забезпечувати замовлення й доставку
квитків; за умовами угод визначали відправку й
прийом туристів на транспортних маршрутах тощо.
Турбази Івано-Франківщини посилювали контакти
між собою та з підприємствами інших областей щодо
умов прийому, розміщення, харчування, екскурсій-
ного обслуговування рекреантів, їхнього перерозпо-
ділу тощо.
Керівні партійні, державні та профспілкові орга-
ни звертали увагу на необхідність урахування со-
ціальних і культурних особливостей окремих кате-
горій рекреантів в організації туристсько-екскурсій-
ної діяльності. На практиці ця вимога часто ігнору-
валася, оскільки робітники, селяни, інтелігенція
(службовці) зазвичай фігурували під одним безли-
ким поняттям "трудящі". Виняток становили хіба що
молодь, про яку йтиметься далі, та сільські трудів-
ники. На "посилення" роботи з ними спрямували
низку спеціальних ухвал, зокрема Міжвідомчої ради
при Укрпрофспілці від 20 червня 1984 р. [20, арк. 1],
та інші документи, що реалізовували оголошений
XXVI з'їздом КПРС курс на створення соціально од-
норідного суспільства та ліквідацію існуючої різниці
між містом і селом [див.: 1, с. 74-91].
Івано-Франківська ОРТЕ вжила заходів із розвит-
ку діяльності в цьому напрямі. Лише в 1984 р. було
укладено 115 угод про співпрацю, згідно з якими
туристично-екскурсійні заклади стали пропонувати
спеціальні пакети послуг сільськогосподарським
підприємствам в організації подорожей. Для них
розробили спеціальні тематичні екскурсії, як-от: "Ми
славимо руки - руки трудові", "Секрети ситцю", "Зем-
лею І. Франка", "Продовольча програма - справа
честі кожного", "Івано-Франківськ театральний" та ін.
Поряд із цим, улаштовували відвідини кращих
підприємств області, зокрема Калуського ПО
"Хлорвініл", Коломийського ПО "Сільмаш", Долинсь-
кої бавовно-прядильної фабрики, Боднарівського
льонокомбінату, колгоспів ім. Я. Галана, "Прапор
комунізму" та ін. Для поліпшення екскурсійного об-
слуговування сільського населення при профкомах
98 господарств області створили "ініціативні групи"
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
110 ЕКОНОМІКА
з організації туристсько-екскурсійного обслугову-
вання, підготували 268 організаторів екскурсійної
справи на селі, відкрили 132 "куточки екскурсово-
да" в колгоспах і радгоспах. Згідно зі звітами, близь-
ко 11,3 тис. сільських мешканців надано екскурсійні
послуги, зокрема за 119 транспортними маршрута-
ми обслужили 9,7 тис. осіб. Найкраще цю роботу
проводили в Косівському, Коломийському, Снятин-
ському, Богородчанському, Калуському районах,
а в Рогатинськму, Рожнятівському, Городенківсь-
кому, Долинському вона була менш успішною [20,
арк. 2-3, 5-10].
Характеризуючи це явище, з одного боку, слід
визнати, що то був насправді унікальний в історії
екскурсійної справи України бум з обслуговування
селянства. З іншого боку, попри незначний пізна-
вально-просвітницький ефект ця робота була нас-
крізь заідеологізованою та підпорядковувалася ви-
рішенню суто ідейно-політичних завдань.
Другим пріоритетним напрямом реалізації со-
ціальної політики партії став розвиток сімейного ту-
ризму, що вважався "новою прогресивною формою"
відпочинку трудящих та мав розв'язати комплекс
оздоровчих і виховних завдань. У зв'язку із цим
ЦРТЕ вимагала від свої підрозділів змінити думку,
буцімто на турбазах повинні відпочивати "справжні"
туристи та їх "не слід перетворювати на дитячі сад-
ки й піонерські табори" [1, с. 86-89].
Курс на розширення можливостей сімейного від-
починку комплексно й послідовно реалізовувався
на Прикарпатті із середини 1970-х років, коли ста-
ли запроваджувати спеціальні путівки та створю-
вати відповідні умови. Уже 1976 р. на турбазах "Гу-
цульщина", "Срібні водоспади", "Карпатські зорі"
відпочивало 380 батьків із 311 дітьми, для яких ок-
ремо провели, відповідно, 1515 та 1160 "людино-
екскурсій". Тоді ж почали розробляти методику ком-
плектування таких груп залежно від кількості й віку
дітей, що відпочивали з батьками, їх соціального
походження, пізнавальних запитів тощо. До робо-
ти з дітьми залучали кращих фахівців із числа
спортінструкторів, екскурсоводів і комсомольського
активу, які навчали плавання, основ туризму, про-
водили заняття на спеціально обладнаних майдан-
чиках тощо. Удосконалення практики улаштуван-
ня спільних екскурсій та походів проявлялося в
сходженнях на найбільші гірські вершини - Говер-
лу, Маковицю, Рокиту; у розробці природо- й куль-
турознавчих маршрутів та музейних екскурсій ("Жит-
тя Карпатського лісу", "Флора і фауна Карпат",
"Місцями літературної діяльності І. Франка") тощо.
Проводили спеціальні тематичні екскурсії "Косів -
серце радянської Гуцульщини", "По Прикарпаттю",
"Оновлена моя Гуцульщина", "Яремча - перлина
Карпат" тривалістю від однієї до 12 годин та ін. Такі
послуги обумовлювалися й включалися до вартості
путівок [15, арк. 1-5, 12-14].
Здобутки в розвитку туристично-екскурсійної
справи на Прикарпатті знаходили визнання серед
владних органів та туристичної громадськості Украї-
ни й усього Союзу. Про це свідчить відзначення в
1973 і 1974 рр. Івано-Франківської ОРТЕ та Ярем-
чанської турбази "Гуцульщина" перехідними Черво-
ними Прапорами Української республіканської РТЕ
та Українського республіканського комітету праців-
ників культури, а Івано-Франківське та Яремчансь-
ке БТЕ були нагороджені вимпелами [6, арк. 2; 11,
арк. 32-33].
Висновки
Таким чином, на Прикарпатті у досліджуваний
період (60-70-ті роки ХХ ст.) розвинулися всі типи
планових туристичних маршрутів, з року в рік зрос-
тала кількість рекреантів, що відпочивали за путів-
ками. Стабільно високою залишалася питома вага
регіону в структурі всесоюзних маршрутів, а щодо
місцевих, то тут на область припадало до 9 % мар-
шрутів Української республіканської РТЕ, які також
зосереджувалися головно в гірських і передгірсь-
ких районах. Розширювалася географія в'їзних ту-
ристичних потоків; серед рекреантів, які відпочива-
ли на Прикарпатті, збільшувалася частка краян, які
також направлялися на відпочинок до інших облас-
тей УРСР та союзних республік.
Туристичні організації в особі БТЕ нарощували
обсяги туристично-екскурсійного обслуговування,
хоча не всі з них змогли реалізувати свій потенціал.
Це ж стосується й підприємств туріндустрії, які роз-
ширювали комплекс послуг та починали безпосе-
редньо впливати на характер турпотоків. Удоскона-
лення організаційно-методичного забезпечення все-
союзних і місцевих маршрутів супроводжувалося
посиленням заідеологізованості змісту екскурсій, які
стали ефективною формою навчання в системі по-
літосвіти. Неоднозначні наслідки мав і курс на по-
силення туристично-екскурсійного обслуговування
різних верств населення: відносно сільських жителів
він став одним із важелів посилення їх ідейно-по-
літичного виховання, а стосовно батьків з дітьми
сприяв поліпшенню умов їх оздоровлення та задо-
волення пізнавально-виховних потреб.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Абуков А. Х. Туризм на новом этапе: Социальные ас-
пекты развития туризма в СССР / А. Х. Абуков. - М. : Профиз-
дат, 1983. - 295 с.
2. Всесоюзные туристические маршруты на 1987 год.
Центральное рекламно-информационное бюро "Турист". -
Москва, 1986. - 192 с.
3. Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО).
Ф. Р-2162. - Оп. 1. - Спр. 37.
4. Там само. - Спр. 48.
5. Там само. - Спр. 59.
6. Там само. - Спр. 89.
7. Там само. - Спр. 91.
8. Там само. - Спр. 92.
9. Там само. - Спр. 93.
10. Там само. - Оп. 1. - Спр. 102.
11. Там само. - Спр. 103.
12. Там само. - Спр. 107.
13. Там само. - Спр. 108.
14. Там само. - Спр. 116. 15. Там само. - Спр. 120.
16. Там само. - Спр. 123.
17. Там само. - Спр. 154.
18. Там само. - Спр. 229.
19. Там само. - Спр. 239.
20. Там само. - Спр. 305.
21. Там само. - Спр. 319.
22. Там само. - Спр. 331.
23. Список туристических маршрутов Украинского рес-
публиканского совета по туризму и экскурсиям на 1990 год.
- К., 1990. - 161 с.
24. Туристические маршруты. - М. : Профиздат, 1978. -
144 с.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 111
R. Kotenko
DEVELOPMENT OF TRAVEL AND TOURS PLANNED TOURIST ROUTES TO
PRYKARPATTYA IN 60-70S OF THE TWENTIETH CENTURY
The paper presents the content, form and cognitive-educational value of trips and excursions planned for tourist
routes in the Carpathian region in the context of their development in the Ukrainian SSR and the Soviet Union in the 70
to 80 twentieth century. Displaying activities of trade unions and other civic organizations and tourist establishments
and enterprises of Ivano-Frankivsk region to expand and improve services for tourists planning routes.
Key words: Carpathians, the Soviet era, tours, travel routes.
ІСТОРІЯ
© Р. Котенко
Надійшла до редакції 25.01.2012
УДК 94(4)"1957/2004"
СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
КОНЦЕПЦІЇ ГРОМАДЯНСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
(1957-2004 рр.)
ІРИНА ЛАЗНЄВА,
кандидат історичних наук, асистент кафедри міжнародних економічних відносин
Запорізького національного технічного університету
У статті проаналізовано виникнення концепції європейського громадянства та еволюція
громадянських прав у Європейському Союзі. Представлено оцінку проблем реалізації кон-
цепції громадянства ЄС у сучасному контексті європейської інтеграції.
Ключові слова: громадянство Європейського Союзу, громадянські права, європейська інте-
грація, адаптація.
Постановка проблеми. З правової та політич-
ної точки зору громадянство характеризує визначені
законодавством взаємовідносини між індивідом та
державою з відповідними правами та обов'язками.
Боротьба за свободи, права та привілеї, що випли-
вали зі статусу громадянина, багато в чому вплину-
ла на історичний розвиток європейських держав.
Розвиток процесу європейської інтеграції призвів до
появи ідеї загальноєвропейського громадянства, але
питання, як різноманітні концепції громадянства у
країнах-членах ЄС можуть бути перенесені на над-
національний рівень Європейського Союзу, досі за-
лишається дискусійним. З одного боку, процес інте-
грації, що триває, вимагає розвитку політичних та
громадянських прав на загальноєвропейському рівні.
З іншого боку, громадянство тісно пов'язане з істо-
рією окремих держав європейського регіону, адже
належність до певної держави історично була най-
важливішим елементом поняття громадянства. Досі
економічна інтеграція та розвиток єдиного ринку в
Європі просувалися швидшими темпами, ніж по-
літична інтеграція. Питання, чи зможе Європейсь-
кий Союз реалізувати повною мірою ідею європейсь-
кого громадянства, досі залишається відкритим.
Аналіз попередніх досліджень і публікацій.
Питання громадянства вже декілька десятиліть зна-
ходяться в центрі уваги дослідників різних галузей
науки. Нові концепції громадянства були запропо-
новані в ряді наукових праць як спосіб вирішення
комплексу питань, що є результатом сучасних
форм плюралізму. Серед нових концепцій слід заз-
начити "транснаціональне громадянство" Баубека,
"мультикультурне громадянство" Кимліки, "дифе-
ренційоване громадянство" Янга, "неореспублі-
канське громадянство" Ван Гунстерена, "культур-
не громадянство" Тернера, а також "пост-національ-
не членство" Сойсал. Усі ці концепції демонструють
спроби більш широкого погляду на поняття гро-
мадянства. Дослідженню унікальної природи та пер-
спектив розвитку громадянства Європейського Со-
юзу приділяли значну увагу зарубіжні та вітчизняні
вчені, у тому числі А. Вірнер, Е. Міїхан, С. О'Лері,
Д. Кінгстон, У. Макас, Р. Баубек, Н. Райх, М. Вінк,
П. А. Калініченко, С. Ю. Кашкін, А. Я. Капустін,
С. В. Черниченко, Т. Л. Сироїд, Л. Д. Тимченко,
М. О. Баймуратов та ін.
Метою статті є аналіз становлення концепції гро-
мадянства Європейського Союзу та дослідження
проблем її реалізації, що постають на сучасному
етапі європейської інтеграції.
Виклад основного матеріалу. Хоча причини
запровадження перших післявоєнних Європейських
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|