Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст

Стаття присвячена висвітленню концептуальних положень та вирішенню низки евристичних проблем сучасних теорій референції. Висунуто тезу: денотація є лише одним з аспектів референції. Референція, у широкому значенні, включає в себе семантичні, емоційні, сакральні значення. На основі підходу Е. Гуссе...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Волошин, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:	Схід
Теми:	Філософія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62374
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст / В. Волошин // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 147-151. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62374
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-623742014-05-21T03:01:42Z Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст Волошин, В. Філософія Стаття присвячена висвітленню концептуальних положень та вирішенню низки евристичних проблем сучасних теорій референції. Висунуто тезу: денотація є лише одним з аспектів референції. Референція, у широкому значенні, включає в себе семантичні, емоційні, сакральні значення. На основі підходу Е. Гуссерля та градації понять за ознакою прозорості референції пропонується варіант понятійно-категоріального апарату релігієзнавства. The article is devoted to the conceptual points and solutions' clarification of a number of heuristic problems of modern theories of references. A thesis is suggested that denotation is just one of the aspects of theory of references. Reference in its broad meaning includes semantic, emotional, sacral meanings. On the basis of E. Husserl's approach and the gradation of notions according to the principle of a referent's transparency a version of notional-categorial apparatus of religious study is suggested. 2012 Article Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст / В. Волошин // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 147-151. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62374 21:14 + 161.11 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Волошин, В. Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст Схід
description	Стаття присвячена висвітленню концептуальних положень та вирішенню низки евристичних проблем сучасних теорій референції. Висунуто тезу: денотація є лише одним з аспектів референції. Референція, у широкому значенні, включає в себе семантичні, емоційні, сакральні значення. На основі підходу Е. Гуссерля та градації понять за ознакою прозорості референції пропонується варіант понятійно-категоріального апарату релігієзнавства.
format	Article
author	Волошин, В.
author_facet	Волошин, В.
author_sort	Волошин, В.
title	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
title_short	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
title_full	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
title_fullStr	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
title_full_unstemmed	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
title_sort	поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62374
citation_txt	Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст / В. Волошин // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 147-151. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT vološinv ponâttâtaíhreferentirelígíêznavčijkontekst
first_indexed	2025-07-05T13:16:19Z
last_indexed	2025-07-05T13:16:19Z
_version_	1836812997147754496
fulltext	№ 2 (116) березень-квітень 2012 р. ЕКОНОМІКА 147 O. Semyanyk LONHYN TSEHELSKYY AND ITS STATE ACTIVITIES DURING 1918 - 1919 The article attempts to analyze aspects of state-of one of the leading figures of Galicia Lonhyna Tsehelskoho. Consider its activities in two state secretariats: Interior and exterior. Lonhyn Tsehelskyy was a key figure in the period of the state. He is author and co-authorship of a number of important state documents. His activities nation-he proved his loyalty to the country and Ukrainian people. Key words: Lonhyn Tsehelskyy, state activities, State Secretary of the Interior, State Secretary for Foreign Affairs, the Ukrainian National Council. © О. Сем'яник Надійшла до редакції 30.01.2012 ФІЛОСОФІЯ УДК21:14 + 161.11 ПОНЯТТЯ ТА ЇХ РЕФЕРЕНТИ: РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ КОНТЕКСТ ВОЛОДИМИР ВОЛОШИН, кандидат філософських наук, докторант Донецького національного університету Стаття присвячена висвітленню концептуальних положень та вирішенню низки еврис- тичних проблем сучасних теорій референції. Висунуто тезу: денотація є лише одним з аспектів референції. Референція, у широкому значенні, включає в себе семантичні, емоційні, сакральні значення. На основі підходу Е. Гуссерля та градації понять за озна- кою прозорості референції пропонується варіант понятійно-категоріального апарату ре- лігієзнавства. Ключові слова: поняття, референт, денотат, дійсний світ, можливий світ. Постановка проблеми та стан її вивчення. Будь-який універсум міркувань базується на системі понять і категорій, які репрезентують різні світи, ви- конуючи роль їх семантичних маркерів. Поняття фіксують цілісність істотних наявних ознак як окре- мих предметів (властивостей, відносин), так і відпо- відних класів. Наявність поняття, цього колективного інтелектуального інструменту, гарантує стабільність індивідуального мислення й можливість розуміння. Закономірно, що наука починається з констатації й уточнення понятійно-категоріального апарату. Теорію поняття і пов'язаний з нею комплекс пи- тань у новітній філософії розробляли Г. Фреге, Е. Гус- серль, Б. Рассел, Р. Карнап, К. Льюїс, М. Бунге, У. Куайн, А. Пап, Д. Девідсон, Р. Козеллек, П. Стро- сон, Є. Войшвилло, Д. Горський, М. Кондаков, Р. Павіленіс, М. Попович, В. Кузнецов, Г. Гриненко. Роботи цих та інших філософів, істориків, лінгвістів були спрямовані на уточнення природи, ґенези, структури, функцій понять та імен, визначення зна- чення й смислу. Проблема референції пов'язана з онтологічним навантаженням понять та категорій, ідентифікацією об'єктів, питаннями існування й то- тожності, апріорного та апостеріорного, дійсного, можливого та неможливого тощо. У XX столітті утво- рилося декілька теорій референції: фрегівська три- членна (знак, смисл, референт (денотат)), рассе- лівська двочленна, що йде в руслі кореспондентсь- кої концепції істини (знак, референт), аналітична се- мантика (знак, референт (включає денотати та уні- версуми міркувань), метафізична реальність плюс прагматика), феноменологічна семантика (ноезис, ноематичний світ, референт плюс метафізичний світ) та деякі інші. Наукова картина світу знаходиться в залежності від понятійного апарату. Пошук референтів релігій- них і релігієзнавчих понять призводить до проблеми об'єктивності знань. Неопозитивістська програма вимагає, щоб мова науки "чіплялася" тільки за дійсність. В аналітичній версії референція прив'яза- на до інтенціональності та прагматики комунікацій. У феноменологічній парадигмі проблема референції є метафізичною проблемою; ноематичні об'єкти є легітимними референтами. Отже, мета статті: спи- раючись на теорії референції та пропозиції Е. Гус- серля, розробити версію побудови релігієзнавчого понятійно-категоріального апарату. Виклад основного матеріалу. "Академічне ре- лігієзнавство, як і будь-яка інша галузь наукового знання, має свій набір понять і категорій - форм дум- ки, що характеризуються відображенням сутнісно- го в релігії та вільнодумстві та є засобами їх пізнан- ня через усвідомлення характерних відносин і вла- стивостей" [1, с. 36], - зазначає Б. Лобовик. Релігіє- знавство, погодимося з Є. Ариніним, є своєрідною редукцією "емпіричної релігії" до теоретичної моделі, у результаті якої відбувається понятійна фіксація багатовимірної і рухливої реальності в стійких ка- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (116) березень-квітень 2012 р. 148 ЕКОНОМІКА тегоріях загального та універсального. "У зв'язку із цим виникає проблема адекватності категоріально- го апарату релігієзнавства" [2, с. 28]. Зауважимо, що епістемологічні очікування ма- ють бути стриманими. В. Кузнецов попереджає: "По- ширена думка, що будь-яка система наукового знан- ня може бути репрезентована як система понять. Але такий її опис є неповним і не дозволяє відтво- рити всіх властивостей систем сучасного наукового знання. По-перше, треба взяти до уваги, що існує багато типів понять. По-друге, поняття, які входять до складу наукової системи, як правило, пов'язані з різними структурами" [3, с. 12-13]. Тобто функції будь-якого логічного атома є обмеженими. І це швид- ше перевага. Якщо межі поняття чітко окреслено, знання про означуваний об'єкт ризикують опинити- ся в стані стагнації. Згадаємо афоризм Л. Вітгенш- тейна: "Якщо поняття пояснює все, значить, воно не пояснює нічого". Багато богословських та релігі- єзнавчих термінів не є очевидними в логіко-лінг- вістичному плані, їм, як компактним часткам валід- ного значення, можна протиставити нескінченну "ре- інкарнацію" смислів. Пропонуємо відмовитись від так званих "по- рожніх понять". В. Петрушенко виходить із "посту- лату неможливості "порожнього мислення", тобто мислення з нульовим змістом" [4, с. 13]. Як зазна- чає М. Попович, "порожні поняття" мають смисл, бо об'єкти, на які вони вказують, є розпізнаваними, а "припущення про існування неможливих об'єктів заслуговують на пильну увагу, оскільки за логічни- ми парадоксами криються серйозні труднощі мис- лення" [5, с. 7]. К. Льюїс підкреслює, що поняття й категорії, нерідко "порожні" або "напівпорожні", свідо- мо екстраполюються у світ, бо в іншому разі світ дійсний (не говорячи вже про уявний) просто не на- був би адекватних для його пізнання форм. "Інколи говорять, що нереальне не може бути назване. Од- нак не слід так обмежувати сферу вживання дієсло- ва називати - адже про все, про що можна поду- мати, можна й сказати. Твердження, що те, що не існує в дійсності, не може бути назване, видається занадто поверховим" [6, с. 212]. Р. Карнап критикує К. Льюїса, але зазначає: "Я не вважаю, що концеп- ціям можливих і неможливих об'єктів можна дорік- нути в порушенні логіки або в тому, що вони необ- хідно призводять до суперечностей. Проте зали- шається питання, чи є ці концепції настільки корис- ними, щоб компенсувати їх недолік - необхідність вживання незвичайної і складнішої мовної структу- ри" [7, с. 119]. Це питання частково знімається, якщо слідувати теорії мовних каркасів самого Р. Карна- па: існування окремих об'єктів системи в певному каркасі (внутрішній аспект) і реальність системи об'- єктів загалом (зовнішній аспект) - різні проблеми. Проблема референції - відповідь на питання: що означають сформульовані нами знаки поза нами і чи можуть вони поза нами щось означати? Рефе- ренція є одним із способів "зачепити" висловлюван- ня за світ" (Н. Арутюнова). Мова "чіпляється" не тільки за дійсність, свідомість, змушує її фіксувати те, що є тільки допустимим, можливим, бажаним. Референт поняття - це те, що продукує певні епі- стемічні стани (знання, віра, сумнів, інтерес тощо) у певному контексті. Концепції референції відрізняють- ся: 1) інтерпретацією; 2) трактуванням механізмів встановлення зв'язку між поняттям (ім'ям) і означу- ваним об'єктом; 3) ступенем прагматики; 4) розумін- ням ролі понять у структуруванні суджень. Окресли- мо три основні референційні парадигми: екстерна- лістсько-веритистську (Г. Фреге, Р. Карнап, Б. Рас- сел), прагматично-комунікаційну (післявоєнні філо- софи-аналітики), інтерналістсько-нейтрально-семан- тичну (К. Льюїс, Вен, Кюнг, Г. Гриненко та ін.). Виходимо з того, що зміст понять "денотат" і "референт" відрізняється. Друге включає в себе перше. Г. Гриненко пропонує розглядати відношен- ня денотації до її предметного значення як одну із чотирьох сторін. Поряд із денотацією мають місце: відношення "вираження" (між знаком і смислом, - смислове значення), відношення "передачі" (між знаком й експресивним значенням, - експресивне прикладне значення, обмежене в часі), відношен- ня "причетності" (магічне значення) [8, с. 76-77]. Коли йдеться про релігійні об'єкти, ми пропонуємо використовувати поняття "сакральне значення". Усі чотири значення є актуальними для окремої люди- ни (групи) далеко не завжди. Можна припустити, що унікальні релігійні поняття (що мають своїм де- нотативним значенням священні топоніми, події, часові відрізки, власні імена тощо) "включають" усі чотири значення. Загальнозначущий об'єктивний референт (як де- нотат), звичайно, мають тисячі понять. Проте не тільки в повсякденних міркуваннях, а й у наукових теоріях неможливо елімінувати поняття з нульовою денотацією в реальності (понять із нульовою рефе- ренцією, ми приходимо до висновку, бути не може). Релігієзнавчі конструкти (поняття, ширше - вислов- лювання, міркування, теорії) мають своїм референ- том (часто ймовірнісним, передбачуваним, гіпоте- тичним, навіть неможливим) не тільки сингулярні об'єкти, класи (гомогенні й негомогенні), їх власти- вості й відношення. Дійовими особами релігієзнав- чих теорій є віруючі й дослідники релігії з їх епісте- мічними станами. Вивчаючи буддистську космоло- гію, містику Мейстера Екхарта, анімістичну теорію або динаміку релігійних процесів на пострадянсь- кому просторі, ми апелюємо до різних, часом різно- рівневих класів референтів. Традиційні класифікації понять за обсягом і зміс- том читач знайде в будь-якому підручнику з логіки. Специфіка науки про релігію дозволяє виокремити стандартизовані й унікальні поняття. Риси останніх: 1) обсяг прагне до нуля; 2) "пульсуюча референ- ція"; 3) здатність функціонувати в різних темпораль- них і просторових координатах; 4) відсутність одно- значного інтенсіоналу та проблематичність конвенції, спрямованої на його встановлення; 5) неможливість узагальнення (обмеження); 6) специфічна сигніфіка- ція; 7) принципово незавершеною постає операція визначення. Приклади: "Логос", "Боголюдина", "нірвана", "Шамбала" тощо. "Нумінозне" Р. Отто, "трансдефінітне" С. Франка або "Дух-Мета" К. Уїл- бера - спроби штучного іменування сфери невимов- ного, недосяжного, сакрального, абсолютного. Ба- гато релігієзнавчих понять постають у ролі унікаль- них концептів-ейдосів, вони мають декілька значень одночасно. На наш погляд, одна з причин досить парадоксального союзу релігійних концепцій і кван- тової фізики в XX столітті - наявність у цих двох епі- стемічних системах подібних понять. Поняття-думки постають як короткі знакові копії не тільки безперечних речей, явищ, процесів та їхніх очевидних властивостей і відносин. За їх допомо- гою фіксуються епістемічні, ширше - ментальні ста- ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (116) березень-квітень 2012 р. ЕКОНОМІКА 149 ни, які далеко не завжди піддаються раціонально- му контролю. Людина переформатовує й добудо- вує світ, шукає йому альтернативи (й нерідко знахо- дить). Ці складні пошуки та трансформації, що су- проводжуються не тільки абстракціями ототожнен- ня, а й ізолюючими абстракціями, мають своїм ре- зультатом поняття, які здатні існувати автономно, не- залежно від того, чи є в них "оригінал" у дійсності. Абстракції високого порядку далеко не завжди мож- на звести до абстракцій першого рівня. І тоді об'- єкти, із яких конструюється світ, залежать уже від конвенційно встановленої програми осягнення та реінтерпретації світу та його альтернативних сце- наріїв. Релігія постає як одна з таких програм. Вона призводить до відомого "подвоєння" (чи більше?) світу. Беручи до уваги розмаїття релігій, можна вес- ти мову не про два, а про безліч можливих світів. Пропонуємо говорити про "поняття з нульовою денотацією в певному світі" (універсумі міркувань). Надалі будемо використовувати такі позначення: W 1 - поняття з безумовним та очевидним денота- том, W ? 1 - поняття з денотатом, що є, але конвен- ційно не є очевидним та безумовним, W ? 0 - понят- тя з проблемним, неочевидним денотатом, W0 - по- няття з нульовою денотацією в реальному світі. Поняття, що фіксують об'єкти можливих світів без сакральної референції, а також поняття логічно та фактично суперечливі, позначимо W-1, хоча семан- тичні відмінності між поняттями "Воланд", "Людина- павук", "столиця Марсу" і "стверджувальне частко- возаперечне судження", звичайно, мають місце. У природних науках переважають поняття W 1 із деяким "вкрапленням" W ? 1. Соціально-гуманітарні дисципліни вже припускають W ? 0, надзвичайно рідко W 0. Релігієзнавство - унікальна й дуже склад- на наука, вона оперує всіма видами понять рівною мірою. Такої кількості понять і термінів W 0 немає в жодній дисципліні. Тому й понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства відрізняється надзвичайною складністю та проблемністю. Ми поділяємо ідею про неминучість і корисність помилок у науці (фалібілізм). Чим більше транссвітових і міждисциплінарних зв'язків, тим складніше виключити помилки. У Р. Отто, наприклад, категорія "священне" має безліч інтенс- іональних відтінків і напівтонів. Референт залежно від контексту балансує лінією W ? 1 - W ? 0 - W 0 - від раціональної доцільності новозавітного "свято- го" до "зовсім іншого", яке можна розглядати як найбільш віддалену точку світу W 0. Референція має істотну інтенціональну й комуні- кативну залежність. Суттєву роль відіграють "пре- зумпція обізнаності" (пресупозиція про референт), каузальна історія понять і часові параметри, аксіо- логічні "облямівки" й "додаткові" смисли, контексти й цілі мовця. Семантична конвенційна референція та референція мовця не завжди збігаються. У ре- зультаті референт як денотат може тільки матися на увазі або взагалі "опинитися за дужками". Ми прий- маємо розширену теорію референції. Вона є части- ною загальної теорії значення. Остання включає в себе не тільки визначення об'єкта (денотата). Зна- чення не вичерпується інтенсіонально-екстенсіональ- ним комплексом. Таким чином, має місце референт у широкому значенні й у вузькому (денотат). Поняття набувають референта, коли вони використовуються. Універсу- ми смислів та універсуми об'єктів можуть не збіга- тися. Загальне значення, навіть таке, що розумієть- ся як об'єктивна прозора тотальність, не може не відчувати впливу уявного, бажаного, інтуїтивного, таємничого. Саме цей неелімінований вплив забез- печує наявність W 0 і W ? 0. Міркування про зна- чення є настільки складними, що навіть у роботах строгих філософів-систематиків та аналітиків дале- ко не завжди зрозуміло, яке значення має на увазі автор - загальне або значення-денотат (позначува- не). Не завжди виконуються й вимоги принципу екс- тенсіональної композиції, який вимагає: денотат складного імені залежить від денотатів імен, що входять до його складу. Якщо денотат заміщуєть- ся "стрілами смислу" й "тим, що мають на увазі", цей принцип поступається місцем когерентності. Хоча предметні значення та інтенсіонали бага- тьох релігійних понять не в змозі відповідати ви- могам точності й однозначності, наука має підста- ви прагнути до референтно-семантичної уніфікації. Через те, що референція передує інтерпретації, доцільно розрізняти мовні каркаси, а також інтерп- ретації внутрішні (у межах теорії, у нашому випад- ку, системи релігійних знань) і зовнішні (пояснен- ня самих теорій; цим займається релігієзнавство). Якщо релігійні міркування наповнені W 0 і W? 0, то з наукою, яка їх вивчає, ситуація є дещо іншою. Релігієзнавство вивчає не стільки об'єкти W 0 і W ? 0 як такі, скільки міркування про них, міркування реальні. Логічні атоми, що їх складають, претен- дують на статус W ? 1. Теорію референції можна модифікувати шляхом допущення в неї можливих об'єктів. Але поняття, що означають такі об'єкти, повинні мати загальне значення (ідеал - однознач- не, принаймні, однозначне смислове) у програмі відповідного універсуму міркувань. Детальніше зупинимося на підході Е. Гуссерля. Він поділяє всі наукові поняття на три класи. Пер- ший клас - це логіко-формальні поняття, у яких ми виявляємо атрибуції всіх наук, у тому числі й релі- гієзнавства ("об'єкт", "властивість", "функція", "факт" тощо). Іншими словами, перед нами клас загально- наукових понять, за їх допомогою поняття нижчих рядів можуть бути визначені. Другий - регіональні поняття, що виражають той чи інший буттєвий зріз і його логічні деривати. Об'єкти того чи іншого регіо- ну можуть мати/не мати тільки регіональні власти- вості й відношення. Регіональні поняття виконують роль семантичних маркерів, які обмежують простір універсуму міркувань та "обслуговують" конкретні поняття того чи іншого регіону. Другий клас перед- бачає відношення підпорядкування, перетину й співпідпорядкування, адже буттєві регіони контак- тують один з одним. Третій клас - конкретні специ- фікації регіональних понять, які "точно забезпечу- ють всі матеріально визначені речення їх співвіднос- ністю з матеріально визначеними речами відповід- но до їх матеріального змісту" [9, с. 369]. Буде до- речно поширити таку типологію й на понятійно-кате- горіальний апарат, який забезпечує можливі світи (їх конструювання та прояв у свідомості). Пропонуємо такий варіант класифікації понятій- но-категоріального апарату релігієзнавства. Як підставу нашої системи частково взято підхід Е. Гус- серля і вже розглянута вище градація понять за оз- накою прозорості референції. Власні назви як при- клади не розглядаються через достатню очевидність їх розташування. Регіони й субрегіони є доступни- ми для специфіцікації. Так, наприклад, можна виок- ремити поняття філософії, соціології, психології релігії ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (116) березень-квітень 2012 р. 150 ЕКОНОМІКА тощо. Зрозуміло, буде мати місце нерівномірний розподіл за класами. Феноменологія релігії матиме менше W 1, ніж історія релігії. У субрегіоні "нові релігійні рухи" переважатимуть W ? 0, W 0, W - 1, у психології релігії - W ? 1 тощо. Загальні категорії і терміни (стандартизовані): W ? 1. Приклади: "істина", "система", "смисл" тощо. W 1. Приклади: "свідомість", "суспільство", "лю- дина". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "Абсо- лют", "дух", "вічність". Загальні категорії і терміни (спеціалізовані): W ? 1. Приклади: "функція релігії", "релігійний досвід", "містицизм". W 1. Приклади: "віруючий", "релігієзнавство", "релігійний інститут". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "надпри- родне", "священне", "безсмертя". Регіональні терміни й поняття (дисциплінарні): W ? 1. Приклади: "пантеїзм", "анімізм", "релігій- на втіха". W 1. Приклади: "деномінація", "релігійне свято", "Вселенський собор". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "Логос", "нумінозне", "архетип". Регіональні терміни й поняття (конфесійні): W ? 1. Приклади: "ахімса", "іктисаб", "бхакті". W 1. Приклади: "єретик", "хадж", "лама". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "Страш- ний суд", "мокша", "духкха". Субрегіональні поняття (дисциплінарні): W ? 1. Приклади: "кордоцентрична релігійність", "етноконфесійність, "принцип "або-або". W 1. Приклади: "тендай", "еволюційна теорія", "історія релігієзнавства в Україні". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "транс- персональний досвід", "країна марень", "каузальна над свідомість". Субрегіональні поняття (конфесійні): W ? 1. Приклади: "соборність", "галут", "макам". W 1. Приклади: "аятолла", "беатифікація", "тен- но". W ? 0, W 0 (у т. ч. унікальні). Приклади: "береги- ня", "мана", "ітіуана". Зрозуміло, схематичності уникнути не вдалося. Категорії, терміни, поняття не ізольовані, мають за- гальні ознаки, неоднозначну структуру й поліфоніч- не семантичне звучання. Навіть у форматі реалізму традиційні й стабільні поняття, що репрезентують світ об'єктивної дійсності, є схильними до різних тракту- вань. Важко виявити стійкі класи для понять, рефе- рентами яких є ментальні стани, ідеї віруючих і тих, хто ці ідеї вивчає. "Церква" для соціолога й "Церк- ва" для православного монаха - поняття аж ніяк не інтенсіонально ізоморфні, як інші "прикордонні по- няття" ("порятунок", "спокута", "гріх", "диво", "фен- шуй" тощо). Багатозначними є більшість неологізмів. Щоб уникнути громіздкості, ми не демаркували по- няття "як такі" ("самі про себе"), а також "про умови існування" (процесуальні й такі, що виражають відношення). Мовні об'єкти з неочевидною референцією (W ? 1) є понятійною підставою пізнавальної діяльності, тому вони передують W 1. Точність референції (як денотації) дуже часто забезпечується за допомогою понять з неочевидною референцією ("об 'єкт", "якість", "значення", "зміст", "сутність", "смисл" тощо). Унікальні поняття в основному зосереджені у сфері можливого. Причому поняття W ? 0, W 0 починають втрачати свої унікальні характеристики вже на регіональному рівні. Між дисциплінарними та конфесійними регіонами немає жорстких меж. Наприклад, "Логос", "аріанство", "екуменізм" і бага- то інших з однаковим успіхом функціонують як на території релігійного, так і релігієзнавчого знання. Неоднозначну роль відіграють поняття, які ми віднесли до W - 1 ("світова воля", "аура", "полтер- гейст", "третє око" тощо). Питання про їх релігійний та релігієзнавчий статус залишається відкритим. Деякі поняття можуть розглядатися як метафори (на- приклад, "смерть Бога", "країна мрій" та ін.). Конфесійні регіональні та субрегіональні поняття (після відповідної апробації в науковому середовищі) трансформуються в релігієзнавчі терміни. Деякі суб- регіональні конфесійні поняття знайомі вузькому колу фахівців (наш приклад: "ітіуана" - міфічне "се- реднє місце", центр світу в релігії індіанців зуні) і, на наш погляд, не являють значного інтересу для теоретичного релігієзнавства. З цієї причини ми не виокремлювали праксеологічні специфікації та імплікації регіональних і субрегіональних понять. Висновки У теорію референції доцільно допустити можли- ве й навіть неможливе. Проте для конструювання понятійно-категоріального апарату релігієзнавства бажано спиратися на класичний підхід до референ- та-денотата. У такому контексті ми й пропонуємо поділ понять і категорій на п'ять типів: W 1, W ? l, W ? 0, W0, W-1. Критерієм такого поділу є оче- видність (неочевидність) денотата у світі. Інтуїтивізм і конвенціоналізм такого критерію робить наш поділ нестрогим і відкритим для фальсифікації. Похідни- ми віри, як правило, є поняття W 0, W ? 0, знання - W 1 і W ? 1. Але віра не виключає W 1 і W ? 1, а знання допускають W 0, W ? 0 і навіть W - 1. Це їх об'єднує і свідчить про діалектичну взаємодію та додатковість. Якщо мають місце ймовірнісні суд- ження, то чому б не допустити в логіку ймовірнісні поняття? ЛІТЕРАТУРА: 1. Лобовик Б. Понятійно-категоріальний апарат релігієз- навства / Б. Лобовик // Академічне релігієзнавство / [за наук. ред. А. Колодного]. - К. : Світ знань, 2000. - С. 36-42. 2. Аринин Е. И. Философия религии. Принципы сущност- ного анализа : [монография] / Е. И. Аринин. - Архангельск : Изд-во Поморского государственного университета им. М. В. Ломоносова, 1998. - 297 с. 3. Кузнецов В. Про стан та перспективи розвитку мето- дологічних досліджень науки / В. Кузнецов // Філософська думка. - 2005. - № 6. - С. 3-31. 4. Петрушенко В. Епістемологічний аргумент в онтологіч- ному доведенні / В. Петрушенко // Філософська думка. - 2002. - № 2. - С. 3-20. 5. Попович М. Що таке філософія? / М. Попович // Філо- софська думка. - 2006. - № 1. - С. 3-24. 6. Льюис К. И. Виды значения / К. И. Льюис ; [пер. с англ. B. З. Демьянкова] // Семиотика / [сост., вступ. ст. и общ. ред. Ю. С. Степанова]. - М. : Радуга, 1983. - С. 211-224. 7. Карнап Р. Значение и необходимость / Р. Карнап ; [пер. Н. В. Воробьева ; общ. ред. Д. А. Бочвара]. - М. : Изд-во иностранной литературы, 1959. - 382 с. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (116) березень-квітень 2012 р. ЕКОНОМІКА 151 V. Voloshyn NOTIONS AND THEIR REFERENTS: CONTEXT OF RELIGIOUS STUDY The article is devoted to the conceptual points and solutions' clarification of a number of heuristic problems of modern theories of references. A thesis is suggested that denotation is just one of the aspects of theory of references. Reference in its broad meaning includes semantic, emotional, sacral meanings. On the basis of E. Husserl's approach and the gradation of notions according to the principle of a referent's transparency a version of notional-categorial apparatus of religious study is suggested. Key words: notion, referent, denotation, real world, possible world. © В. Волошин Надійшла до редакції 21.02.2012 8. Гриненко Г. В. Сакральные тексты и сакральная ком- муникация. Логико-семиотический анализ вербальной ма- гии [Електронний ресурс] / Г. В. Гриненко. - М. : Изд. дом НОВЫЙ ВЕК, 2000. - 436 с. - Режим доступу : http://vshk2. narod.ru/disser.html. 9. Гуссерль Э. Метод прояснения / Э. Гуссерль // Со- временная философия науки: знание, рациональность, цен- ности в трудах мыслителей Запада. - [2-е изд., перераб. и доп .]. - М. : Издательская Корпорация "Логос", 1996. - C. 365-375. ФІЛОСОФІЯ УДК 167.7: 17.025 ЕКОЛОГІЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ В ІНТЕР'ЄРІ ПОСТМОДЕРНУ АНДРІЙ МАТВІЙЧУК, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри теорії, історії держави і права та філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне У статті обґрунтовується філософсько-методична доцільність нової наукової дисципліни - екологічної деонтології. Автор використовує як методологічну лінзу ідеї та принципи пост- модерністської філософії. Ключові слова: постмодернізм, екологічна деонтологія, глобальні проблеми, трансформація свідомості. Постановка проблеми. Двадцятирічна практи- ка здійснення завдань Порядку денного на ХХІ сто- ліття (Agenda 21), що був ухвалений на Міжнародній конференції з навколишнього середовища та роз- витку в Ріо-де-Жанейро (Саміт Землі, 1992), пока- зує, що ключове значення у виробленні та здійсненні стратегії сталого розвитку мають цінності та принци- пи, які визначають світоглядні та ідеологічні рамки розбудови суспільства та держави, задають напря- ми індивідуального розвитку людини. Утім, на прак- тиці формування нового (зокрема, екологічного) світогляду сучасної людини попри кілька десятиліть інтенсивного обговорення вони й досі залишаються актуальними завданнями. На наше переконання, реальне вирішення еко- логічних проблем актуалізує залучення деонтоло- гічного підходу до гармонізації відносин "Людина - Природа", адже деонтологія не лише чітко визна- чає систему вимог до поведінки людини в певній сфері життєдіяльності, але й виявляє специфіку їх реалізації. Між тим, глибоке осмислення наукових перспектив запропонованої нами екологічної деон- тології неможливе без її аналізу крізь призму основ- них сучасних філософських трендів та концепцій. Такий аналіз, очевидно, є важливим засобом розу- міння філософсько-методологічних передумов залу- чення деонтологічного підходу до вирішення еко- логічних проблем, формування ґрунтовного розу- міння авторського бачення сутності екодеонтології, а також дослідження евристичного потенціалу та на- укових перспектив цієї запропонованої автором дис- ципліни. Зрештою, без зіставлення досліджуваного явища та історичного контексту, без з'ясування зв'язків успадкування або відторгнення ми не змо- жемо виробити адекватне ставлення до цікавого нам явища. Отож, метою нашої статті є обґрунтування філо- софсько-методичної доцільності нової наукової дис- ципліни - екологічної деонтології. При цьому як ме- тодологічну лінзу використано ідеї та принципи по- стмодерністської філософії. Теоретичною основою нашого дослідження стали праці ряду філософів, які в різні часи та в різних контекстах осмислювали феномен постмодер- ністської філософії або взагалі безпосередньо бра- ли участь у його творенні. Серед зарубіжних авторів, праці яких становлять основу нашої роботи, варто згадати таких філософів, як: К.-О. Апель, Ж. Бод- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Поняття та їх референти: релігієзнавчий контекст

Репозитарії

Схожі ресурси