Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині
Стаття присвячена категорії громадян, яка двічі зазнала репресій у повоєнний час за одне й те саме діяння, яке в той час кваліфікувалося як злочин. На основі вивчення статистичних матеріалів картотеки реабілітованих осіб при Донецькій обласній держадміністрації, а також документів Галузевого держав...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62379 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині / О. Лугова // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 127-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62379 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-623792014-05-21T03:01:45Z Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині Лугова, О. Історія Стаття присвячена категорії громадян, яка двічі зазнала репресій у повоєнний час за одне й те саме діяння, яке в той час кваліфікувалося як злочин. На основі вивчення статистичних матеріалів картотеки реабілітованих осіб при Донецькій обласній держадміністрації, а також документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України автор робить висновок про масштаби репресій стосовно цієї групи населення. Аналізуються також юридичні основи репресивних дій держави, робиться висновок про причини появи в діяльності органів держбезпеки СРСР практики повторного засудження за "контрреволюційні злочини". The article is devoted the category of citizens, which twice tested repressions in post-war time for a the same crime. On the basis of study of statistical materials of card index of the rehabilitated persons at Donetsk state administration, and also documents of a particular branch record office of security of Ukraine Service an author draws conclusion about the scales of repressions in relation to this group of population. Legal bases of repressive actions of the state are analysed in the article, and also drawn conclusion about reasons of appearance in activity of organs state securities of the USSR of practice of the second conviction are for counter-revolutionary crimes. 2012 Article Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині / О. Лугова // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 127-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62379 94:323.281(477.6)"1948/1954" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Лугова, О. Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині Схід |
| description |
Стаття присвячена категорії громадян, яка двічі зазнала репресій у повоєнний час за
одне й те саме діяння, яке в той час кваліфікувалося як злочин. На основі вивчення статистичних матеріалів картотеки реабілітованих осіб при Донецькій обласній держадміністрації, а також документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України автор
робить висновок про масштаби репресій стосовно цієї групи населення. Аналізуються також юридичні основи репресивних дій держави, робиться висновок про причини появи в
діяльності органів держбезпеки СРСР практики повторного засудження за "контрреволюційні злочини". |
| format |
Article |
| author |
Лугова, О. |
| author_facet |
Лугова, О. |
| author_sort |
Лугова, О. |
| title |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині |
| title_short |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині |
| title_full |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині |
| title_fullStr |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині |
| title_full_unstemmed |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині |
| title_sort |
практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки срср на донеччині |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62379 |
| citation_txt |
Практика повторного засудження за "контрреволюційні злочини" в діяльності органів держбезпеки СРСР на Донеччині / О. Лугова // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 127-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT lugovao praktikapovtornogozasudžennâzakontrrevolûcíjnízločinivdíâlʹnostíorganívderžbezpekisrsrnadoneččiní |
| first_indexed |
2025-07-05T13:16:32Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:16:32Z |
| _version_ |
1836813010895634432 |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 127ІСТОРІЯ
УДК 94:323.281(477.6)"1948/1954"
ПРАКТИКА ПОВТОРНОГО ЗАСУДЖЕННЯ
ЗА "КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ" В ДІЯЛЬНОСТІ
ОРГАНІВ ДЕРЖБЕЗПЕКИ СРСР НА ДОНЕЧЧИНІ
ОЛЕНА ЛУГОВА,
аспірант кафедри "Історія України" Донецького національного університету
Стаття присвячена категорії громадян, яка двічі зазнала репресій у повоєнний час за
одне й те саме діяння, яке в той час кваліфікувалося як злочин. На основі вивчення стати-
стичних матеріалів картотеки реабілітованих осіб при Донецькій обласній держадмініст-
рації, а також документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України автор
робить висновок про масштаби репресій стосовно цієї групи населення. Аналізуються та-
кож юридичні основи репресивних дій держави, робиться висновок про причини появи в
діяльності органів держбезпеки СРСР практики повторного засудження за "контррево-
люційні злочини".
Ключові слова: репресії, "контрреволюційний злочин", органи держбезпеки.
Постановка проблеми та стан її вивчення. У
повоєнний час у радянській державі існувала прак-
тика повторного засудження за діяння, які підпада-
ли під категорію "контрреволюційні злочини". У
жодній судовій системі світу, окрім радянської, не
було й немає такого прецеденту. У радянській дер-
жаві категорія громадян, яких органи держбезпеки
наприкінці 1940-х - на початку 1950-х рр. засудили
повторно за один і той самий вчинок, була досить
чисельною, у тому числі й на Донеччині.
На репресивні дії органів держбезпеки, що були
спрямовані проти такої категорії громадян, звертає
увагу у своїх наукових дослідженнях В. М. Нікольсь-
кий [1]. Також питання порушення законності в діяль-
ності органів МДБ-МВС у другій половині 40-х - у
першій половині 50-х років висвітлює Ю. З. Дани-
люк [2]. Проте практика повторного засудження в
діяльності органів держбезпеки за "контрреволюційні
злочини" не стала об'єктом комплексного досліджен-
ня, особливо на регіональному рівні, що й зумови-
ло вибір теми статті.
Джерельною базою нашого дослідження є доку-
менти архіву тимчасового зберігання документів
УСБУ в Донецькій області, безпосередньо архівно-
слідчі справи осіб, що постраждали від такої політи-
ки радянської влади в повоєнний час, а також доку-
менти Галузевого державного архіву СБУ, що міс-
тять цифрові звіти обласних управлінь органів держ-
безпеки в центральний апапарат МДБ про хід вико-
нання директиви, яка стала підставою для повтор-
ного арешту вже покараних осіб. Статистичний ас-
пект статті розглядається за допомогою картотеки
реабілітованих осіб при Донецькій держадміністрації.
Хронологічні рамки дослідження обмежують-
ся періодом 1948 - 1954 рр., коли діяла директива
№ 66/241 cc, яка стала юридичною підставою для
арешту громадян, що вже відбули покарання. Дію
цієї директиви ми розглядаємо на території Ста-
лінської, нині Донецької області.
Метою статті є висвітлення масштабів практики
повторного засудження за "контрреволюційні злочи-
ни" в діяльності органів держбезпеки СРСР на До-
неччині в повоєнні роки.
Виклад основного матеріалу. З 1948 до 1954
року репресивна діяльність органів держбезпеки
була направлена на троцькістів і членів давно раз-
громлених партій меншовиків, есерів та інших, які
вже відбули терміни покарання за ці злочини і зна-
ходились на волі. З 1948 р. така категорія громадян
повторно піддавалась арештам органами держбез-
пеки. Як юридичне підґрунтя органи держбезпеки
використовували наказ Президії Верховної Ради
СРСР від 21 лютого 1948 р., для виконання якого
26 жовтня 1948 р. МДБ СРСР разом із Прокурату-
рою СРСР видали директиву № 66/241 сс, згідно з
якою всі засуджені за "контрреволюційні злочини" і
вже звільнені, підлягали засланню на поселення у
віддалені райони країни під нагляд місцевих органів
МДБ СРСР [3].
Під "контрреволюційними злочинами" розумілись
діяння, передбачені "Особливою частиною" КК
УРСР, затвердженого в 1927 році. Перший розділ -
"Контрреволюційні злочини" - мав, фактично, одну
статтю - 54. Ця стаття деталізувала зміст "контрре-
волюційних злочинів", зокрема: за зраду Батьківщи-
ни, втечу за кордон, недонесення про політичні зло-
чини, збройне повстання, шпигунство, ворожу діяль-
ність проти СРСР, розголошення державних та-
ємниць, антирадянську агітацію та пропаганду тощо.
Окрім того, у другому розділі Особливої частини
(ст. 55) ішлося про злочини проти порядку управлін-
ня. Розділ четвертий визначав ознаки злочинів з по-
рушення правил відокремлення церкви від держа-
ви. Органи держбезпеки керувались також цілим
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
128 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
Таблиця 1. - Хронологія діяльності органів держбезпеки з повторного засудження
№ Рік Кількість засуджених (осіб) %
1 1948 2 4
2 1949 30 58
3 1950 11 22
4 1951 8 16
5 Загалом 51 100
Таким чином, пік репресій щодо осіб, які вже
відбули покарання за "контрреволюційні злочини",
припадає на 1949 рік. Практика повторного засуд-
ження в діяльності органів держбезпеки проводи-
лась на Донеччині в період з 1948 до 1951 року. До
1948 року і після 1951 року засуджених за такими
мотивами не було. Отже, ця операція була сплано-
вана, і місцеві органи МДБ керувались саме ди-
рективою № 66/241 сс, що надходила до них із
МДБ СРСР. Узагалі за період з 1948 до 1951 року в
Донецькій області органами держбезпеки було
арештовано близько 652 осіб, яких далі держава
реабілітувала [6]. Тобто частка людей, яких пока-
рали двічі за одне й те саме діяння, складала 8 %
від загальної кількості репресованих на Донеччині.
Чотирьох із них було знову відправлено на 10 років
виправно-трудових таборів, інших висилали до
віддалених районів СРСР (Красноярський край,
Кустанайськ, Карагандинськ, Новосибірськ, Джам-
бульська область) [7]. Термін заслання у вироках
не вказувався.
Загальноукраїнська статистика виглядає таким
чином: усього на території Української РСР органи
держбезпеки виявили 6521 особу, що підпадала під
дію директиви № 66/241 сс, із них було арештовано
1905 осіб [8]. Згідно з цифровою довідкою про хід
виконання органами МДБ СРСР директиви № 66/
241 сс від 26.10.1948 року за станом на 1 червня
1953 року органами держбезпеки в Сталінській об-
ласті було арештовано 242 особи, що складає при-
близно 12 % від усіх арештованих на підставі ди-
рективи [9]. Це є доволі великий показник порівня-
но з іншими областями. Так, наприклад, у сусідній
Ворошиловградській області було заарештовано 97
осіб [10], у Дніпропетровській 119 осіб [11]. Загалом
саме в Сталінській області була найбільша кількість
осіб, що зазнали покарання повторно на підставі
вищезгаданої директиви [12]. Ці дані не збігаються
з даними картотеки реабілітованих осіб, тому що не
всі особи, засуджені органами держбезпеки, реабі-
літуються як незаконно засуджені.
Ось декілька прикладів по справах людей, яких
відносили до категорії осіб, що мали бути репресо-
вані повторно.
Мешканця м. Тореза Донецької області Ареп'єва
Григорія Яковича заарештовано управлінням МДБ
Сталінської області 3 листопада 1950 року. У поста-
нові на арешт зазначалося, що, "будучи студентом
фінансово-економічного технікуму м. Орла, він був
учасником троцькістсько-зінов'євської групи, розпов-
сюджував провокаційні чутки про господарство Ук-
раїни, знищив портрет вождя партії" [13]. Висновок
про це органи держбезпеки зробили тому, що сту-
дент зберігав у себе в гуртожитку книгу Л. Д. Троць-
кого "Уроки Октября". За це в 1935 р. Григорій Яко-
вич був засуджений на 8 років виправно-трудових
таборів. Термін покарання закінчився в 1943 році.
На час арешту Г. Ареп'єв працював на шахті м. То-
рез. Перед арештом він "ніяких антирадянських дій
не проводив, працював чесно" [14]. Незважаючи на
це, 13 січня 1951 року Особлива нарада при МДБ
СРСР постановила вислати Г. Ареп'єва на поселен-
ня до Красноярського краю, тому що він підпадав
під дію директиви № 66/241сс МДБ СРСР та Проку-
ратури СРСР. Термін заслання не вказувався.
15 травня 1951 року управління МДБ СРСР у
Сталінській області арештувало Іванцова Григорія
Петровича, слюсаря оперного театру м. Сталіно.
Григорія Петровича вислали в Карагандинську об-
ласть Казахської СРСР під нагляд органів МДБ "за
приналежність до антирадянської троцькістсько-ди-
версійної організації" [15]. За цей злочин Г. Іванцов
уже був засуджений у 1937 році на 10 років виправ-
но-трудових таборів. Наведемо фрагмент із прото-
колу допиту Г. Іванцова: "За що саме я був арешто-
ваний органами НКВС в 1937 році, я не знаю, але,
на мою думку, мене звинувачували в тому, що я
нібито займався підривом виробництва"[16]. Ра-
дянська влада репресувала громадянина як "учас-
ника троцькістської організації" і двічі піддала пока-
ранню. Через 6 років після винесення Григорію Пет-
ровичу повторного вироку Військовий Трибунал Киї-
вського військового округу визнав, що в діях Г. Іван-
цова відсутній склад злочину й справу необхідно
припинити.
Аналізуючи причини такої політики органів дер-
жбезпеки, знаходимо відповідь у суспільній ситу-
ації, що склалася в країні в повоєнні часи: форму-
вались цілий ряд надій та очікувань після перемож-
ного завершення війни. Ці очікування створювали
особливий психологічний настрій післявоєнних
років, що вилився в характер відносин між людь-
ми і державою. Держава боялась людей, які могли
скласти опозицію її політиці, під таку категорію підпа-
дали й уже покарані "вороги народу", що напевно
не співчували сталінському режимові. Адже надія
на його лібералізацію в повоєнний час була не
більше, ніж ілюзією [17], про що й свідчить прак-
тика повторного засудження за "контрреволюційні
злочини" в діяльності органів державної безпеки
СРСР на Донеччині.
Так, тільки 1 вересня 1953 року, коли вийшла
постанова Президії Верховної Ради СРСР "Про
ліквідацію Особливої ради при МВС СРСР", уже
після смерті Сталіна, було визнано, що "грубі пору-
шення соціалістичної законності органами МДБ були
рядом наказів, постанов, директив державних ор-
ганів влади, які деталізували зміст статей Криміналь-
ного кодексу [4].
На Донеччині практика повторного засудження
за "контрреволюційні злочини" набула таких масш-
табів [5].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 129ІСТОРІЯ
допущені у зв'язку з директивою МДБ СРСР і Про-
куратури СРСР від 26 жовтня 1948 р. № 66/241 сс…
З метою виявлення випадків необґрунтованого за-
судження громадян і наступної їх реабілітації вва-
жаємо за необхідне переглянути всі архівно-слідчі
справи, що розглядалися Особливою радою ..." [18].
Згідно із цим наказом створювалась спеціальна ко-
місія, яка направляла свої висновки щодо необґрун-
тованості обвинувачення по цій групі громадян до
Верховного Суду для скасування покарання.
Висновки
Зазначимо, що на Донеччині повторно за "контр-
революційні злочини" управління МДБ СРСР ареш-
товувало громадян, яких потім було реабілітовано
державою. Така практика в діяльності органів держ-
безпеки в Сталінській області мала місце в період з
1948 до 1951 року, що свідчить про спланованість
цієї операції. Таких людей за вироками Особливої
ради при МДБ СРСР засилали на невизначений
термін у віддалені райони радянської держави.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Нікольський В. М. Репресивна діяльність органів дер-
жавної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950- ті рр.) :
історико-статистичне дослідження / В. М. Нікольський. - До-
нецьк, 2003 - 624 с.; Нікольський В. М. Політичні репресії 1946-
1980 рр. в Донбасі / В. М. Нікольський // Вісник Донецького
університету. - 1999. - № 1. - С. 76-82. - (Серія Б. Гуманітарні
науки).
2. Данилюк Ю. З. Порушення законності в діяльності орга-
нів МДБ-МВС в II пол. 1940-х - I пол. 1950-х рр. / Ю. З. Данилюк
// Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних
досліджень НАН України. - К., 1999. - Вип. 9. - С. 176-180. -
(Серія: політологія і етнологія).
3. Сборник законодательных и нормативных актов о ре
прессиях и реабилитации жертв политических репрессий. -
Курск, 1999. - Ч. II. - С. 263-264.
4. Кримінальний кодекс Української РСР 1927 року. Особ-
лива частина // Реабілітація репресованих. Законодавство
та судова практика. Офіційне видання / [за ред. В. Малярен-
ко]. - К. : Юринком, 1997. - С. 20-33.
5. Поточний архів редакційної колегії науково-докумен-
тальної серії книг "Реабілітовані історією" в Донецькій області.
6. Там само.
7. Там само.
8. Галузевий державний архів СБУ. - Ф. 42. - Спр. 90. -
Арк. 11.
9. Там само. - Арк. 20.
10. Там само. - Арк. 27.
11. Там само.
12. Там само.
13. Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в
Донецькій області. - Архівно-слідча справа 29853-пф. -
Арк. 23.
14.Там само. - Арк. 27.
15. Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в
Донецькій області. - Архівно-слідча справа 29853-пф. -
Арк. 38.
16. Там само. - Арк. 41.
17. Герасимова М. С. До питання про наявність опозиц-
ійних настроїв у радянському суспільстві в перші після-
воєнні роки (на матеріалах Сталінської області) / М. С. Гера-
симова // Історичні і політологічні дослідження. - 2002. - № 1
(9). - С. 144.
18. Реабилитация: как это было. Документы Президиума
ЦК КПСС и другие материалы : в 3-х тт. / [сост. Артазов А. Н.,
Сигачев Ю. В., Хлопов В. Г., Шевчук И. Н.]. - М. : МФД, 2000. -
Т. 1. Март 1953 - февраль 1956. - С. 73-74.
O. Luhova
PRACTICE OF THE SECOND CONVICTION FOR COUNTER-REVOLUTIONARY
CRIMES IN ACTIVITY OF ORGANS OF STATE SECURITY OF THE USSR
ON THE DONETSK AREA
The article is devoted the category of citizens, which twice tested repressions in post-war time for a the same
crime. On the basis of study of statistical materials of card index of the rehabilitated persons at Donetsk state
administration, and also documents of a particular branch record office of security of Ukraine Service an author draws
conclusion about the scales of repressions in relation to this group of population. Legal bases of repressive actions
of the state are analysed in the article, and also drawn conclusion about reasons of appearance in activity of organs
state securities of the USSR of practice of the second conviction are for counter-revolutionary crimes.
Key words: repressions, counter-revolutionary crime, organs of state security.
© О. Лугова
Надійшла до редакції 16.02.2012
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|