Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції

У статті охарактеризовані фактори взаємодії націй, які відображають сутність цивілізаційного розвитку. Відображені погляди на економічну інтеграцію крізь призму минулого з екстраполяцією на сучасність. Визначені аргументи на захист регіональної економічної інтеграції....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Костенко, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Економіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62446
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції / Н. Костенко // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 36-41. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62446
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-624462014-05-22T03:01:33Z Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції Костенко, Н. Економіка У статті охарактеризовані фактори взаємодії націй, які відображають сутність цивілізаційного розвитку. Відображені погляди на економічну інтеграцію крізь призму минулого з екстраполяцією на сучасність. Визначені аргументи на захист регіональної економічної інтеграції. The article clarifies nation's interaction factors that represent the core of civilization development. Author considered views to economic integration through the prism of the past with extrapolation to the present. Arguments for regional economic integration were phrased as well 2012 Article Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції / Н. Костенко // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 36-41. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62446 339.5 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка Економіка
spellingShingle	Економіка Економіка Костенко, Н. Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції Схід
description	У статті охарактеризовані фактори взаємодії націй, які відображають сутність цивілізаційного розвитку. Відображені погляди на економічну інтеграцію крізь призму минулого з екстраполяцією на сучасність. Визначені аргументи на захист регіональної економічної інтеграції.
format	Article
author	Костенко, Н.
author_facet	Костенко, Н.
author_sort	Костенко, Н.
title	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
title_short	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
title_full	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
title_fullStr	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
title_full_unstemmed	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
title_sort	цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62446
citation_txt	Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції / Н. Костенко // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 36-41. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT kostenkon civílízacíjníaspektiprocesívekonomíčnoííntegracíí
first_indexed	2025-07-05T13:19:35Z
last_indexed	2025-07-05T13:19:35Z
_version_	1836813202851102720
fulltext	№ 3 (117) травень-червень 2012 р. 36 ЕКОНОМІКА © Н. Колінко Надійшла до редакції 25.04.2012 УДК 339.5 ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НАТАЛІЯ КОСТЕНКО, кандидат економічних наук, доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецького національного технічного університету У статті охарактеризовані фактори взаємодії націй, які відображають сутність цивілі- заційного розвитку. Відображені погляди на економічну інтеграцію крізь призму минулого з екстраполяцією на сучасність. Визначені аргументи на захист регіональної економічної інтеграції. Ключові слова: автаркія, інтеграція, цивілізація, чинники, соціально-економічний розвиток. Постановка проблеми дослідження. Поглиб- лення інтернаціоналізації світового господарства відбувається шляхом глобалізації та міжнародної економічної інтеграції. Цілі та завдання міжнародної економічної інтеграції визначаються геоекономічни- ми пріоритетами підвищення конкурентоспромож- ності країн за рахунок поєднання спільних націо- нальних інтересів щодо характеру використання ресурсного потенціалу регіонів. Наголос сучасного дискурсу полягає в пошуку напрямів та характеру взаємодії націй. Кожній нації притаманні певні озна- ки, які виражають її самоідентифікацію: від культур- но-історичних до політичних складових, однак еко- номічні ознаки виступають головними важелями еволюції людства. Отже, визначальними характери- стиками розвитку людства завжди залишаються цивілізаційні аспекти, спрямовані на подолання важ- ливих проблем, що постають перед окремими на- ціями. Але тільки спільні зусилля надають шанс людському універсуму щодо прагнення постійного пошуку кращої моделі соціально-економічного роз- витку. Тому вивчення минулих надбань із поєднан- ням сучасних досліджень дасть змогу зрозуміти нам: чи ми на правильному шляху? Аналіз останніх досліджень. Цивілізаційні ас- пекти еволюції людства бентежили думки багатьох дослідників у різні часи: істориків Л. Мечникова та Б. Шапталова [1], геополітиків А. Мехена та О. Ду- гіна [3], економістів В. Сомнера [7] та А. Філіпенка [4], Г. Колодка та Т. Ісаченка [9, 10]. Кожний із дос- лідників виділяє фактори, які сприяють економічній інтеграції. 3. Александрова В. П. Тенденції розвитку науково-техніч- них пріоритетів у промисловості України / В. П. Александро- ва // Проблеми науки. - 2003. - № 2. - С. 1318. 4. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком / С. М. Ілляшенко. - Суми : ВТД "Університетська книга" ; К. : Вид. дім "Княгиня Ольга", 2005. - 324 с. 5. Йохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяль- ності / М. А. Йохна, В. В. Стадник. - К. : Вид. центр "Академія", 2005. - 400 с. 6. Козик В. В. Можливості та проблеми формування інно- ваційних структур / В. В. Козик // Регіональна економіка. - 2005. - № 1. - С. 195-202. 7. Інвестиційна та інноваційна діяльність : [монографія] / О. Є. Кузьмін, С. В. Князь, Н. В. Тувакова, А. Я. Кузнєцова. - Львів : ЛБІ НБУ, 2003. - 233 с. 8. Федулова Л. І. Інноваційна економіка / Л. І. Федулова. - К. : Либідь, 2006. - 480 с. 9. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління інно- ваціями на підприємстві / Н. Чухрай, Р. Патора. - К. : КОНДОР, 2006. - 398 с. N. Kolinko ANALYSIS OF EFFICIENCY OF GUIDANCE BY INNOVATIVE ACTIVITY ON BASIS OF АВС-XYZ-ANALYSIS The article is devoted the analysis of guidance of innovative activity of industrial enterprises on the basis of the use of method of АВС-XYZ-analysis. The algorithm of analysis of leading innovative activity is offered. As a result of combination of АВС-analysis and XYZ-analysis in a computer-integrated matrix nine groups which allowed us to formulate conclusions in relation to guidance innovative activity of industrial enterprises are got an analysis. The conducted research enabled us to define the most effective leaders of innovative activity. Key words: guidance, effective leader, innovative activity, АВС-XYZ-analysis. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 37 Мета дослідження - визначення цивілізаційних аспектів процесів регіональної інтеграції, які сприя- ють еволюції людського універсуму. Виклад основного матеріалу. Характер виник- нення, розвитку, процвітання та занепаду держав завжди є предметом історичних трактатів. Цивілі- заційні аспекти відображали характер домінуван- ня тих або інших країн на планеті. Певні фази ха- рактеризуються розширенням впливу на інші дер- жави шляхом географічної або економічної екс- пансії. Аналізу історичних фактів та чинників еко- номічної експансії присвячує свої роботи російсь- кий учений Б. Шапталов. Досліджуючи роботу істо- рика Л. Мечникова "Цивилизация и великие исто- рические реки" (яка була написана в 1889 році), Б. Шапталов звертає увагу на типологічні особли- вості створення ранніх держав. У вказаній науковій праці він виділяє "річкові" держави, населення яких почало будувати свою цивілізацію за рахунок бу- дови іригаційних систем. Так виникли держави на- вколо Нілу, Євфрату, Інду та Хуанхе. Потім з'явили- ся "морські" держави, які розташовувалися на бе- регах Середземномор'я: Греція, Фінікія, Рим, Кар- фаген. Майбутнє Л. Мечников пов'язував з "океа- нічними" державами, які є більш масштабними за розмахом діяльності та впливу [1, с. 182]. Ранні держави формувалися завдяки наявності спільної інфраструктури: річкові та морські порти, іригаційні системи, торговельні шляхи. Інфраструктурні об'єкти завжди виступали й виступають зараз зв'язуючою ланкою у формуванні державності завдяки щільно- му налагодженню торговельної співпраці. У середньовіччі (ХІІІ-ХV ст.) особливий інтерес являють союзи міст, які розташовані на територіях різних держав, що мали за мету охорону своєї торгівлі - ганзи (з німецької - союз). Відомі Лондонсь- ка ганза, яка поєднала 17 міст Франції та Англії (уперше згадується в 1240 р.); Кельнська ганза, що була утворена німецькими містами (відомості про неї з'являються з 1157 р.). Остання в другій половині ХІІІ ст. втратила своє значення, а міста, що її утворювали, приєдналися до більш потужно- го союзу - Тевтонської, або Великої німецької ган- зи із центром у Любеку (1267 р.). Початком Великої німецької ганзи став договір про співпрацю між гільдіями Любека та Гамбурга. Одним з основних принципів співпраці стала безмитна торгівля. Дже- релом надходжень до міської казни були податки із членів місцевої Ганзи, що дозволяло відмовити- ся від митних зборів [2, с. 8-9]. Отже, питання ут- ворення спільного торговельного простору, на яко- му підприємці користуються пільговими умовами, і до сьогодні залишається першочерговим прин- ципом інтеграції. В основі взаємодії сучасних націй, як і колись, виступають життєво необхідні водні та земельні ре- сурси. Давньоєгипетська цивілізація існує понад шість тисячоліть, але й досі використовується лише 5 % земельних ресурсів, які сконцентровані в до- лині Нілу. Ці першочергові ресурси задають харак- тер господарчих та інших відносин населення, але зараз вони не є визначальними, оскільки їх від- сутність стимулює націю до пошуку науково-техно- логічних рішень щодо наведених обмежень. Досліджуючи ґенезу геополітики, О. Дугін виз- начає, що для Альфреда Мехена головним інстру- ментом політики була торгівля. Взірцем морської потуги для А. Мехена був Карфаген, а потім Англія, еволюція яких стала можливою завдяки розвитку "морської торгівлі". Саме торгівля була, на думку А. Мехена, первинною ланкою розвитку людської цивілізації, а військовий флот мав виступати гаран- том забезпечення цієї торгівлі. А. Мехен уважав, що аналізувати позицію й гео- політичний статус держави слід на підставі 6 кри- теріїв: 1) географічне положення держави, її відкритість морям, можливість морських комунікацій з іншими країнами. Протяжність сухопутних кордонів, здат- ність контролювати стратегічно важливі регіони. Здатність загрожувати своїм флотом території су- противника; 2) "фізична конфігурація" держави, тобто конфі- гурація морського узбережжя і кількість портів, на ньому розташованих. Від цього залежить процвітання торгівлі й стратегічна захищеність; 3) протяжність території. Вона дорівнює протяж- ності берегової лінії; 4) статистична кількість населення - важлива для оцінки здатності держави будувати кораблі та їх об- слуговувати; 5) національний характер. Здатність народу до заняття торгівлею, оскільки морська потуга ґрун- тується на мирній і широкій торгівлі; 6) політичний характер правління. Від цього за- лежить переорієнтація кращих природних і людсь- ких ресурсів на творення потужної морської сили [3]. І до сьогодні ці критерії залишаються першочер- говими в стратегічному розвитку держав, розширю- ючи їхні можливості в геоекономічному просторі. Згідно зі щорічними публікаціями Світового еконо- мічного форуму Doing Bussines, The Global Enaibling Trade Index, одним із критеріїв торгівлі є вартість та час доставки контейнера. Але нове століття додає й нові критерії, які виникають із переходом багатьох країн у фазу інформаційного суспільства, перево- дячи розвиток цивілізацій у нову якісну фазу й виз- начаючи, наприклад, Індекс мережевої готовності. Локальні цивілізації виражають культурно-істо- ричні, етнічні, релігійні, економіко-географічні особ- ливості окремої країни, групи країн, етносів, які по- в'язані загальною долею. Основними ознаками ло- кальних цивілізацій є: 1) певна єдність культурної спадщини; 2) межі таких цивілізацій, які не збігалися з кор- донами географічних районів, а визначалися за на- явністю умов, що дозволяли населенню на певній території підтримувати більш інтенсивні, ніж в інших прикордонних районах, зв'язки; 3) спільність релігій або домінування однієї з кон- фесій окремої релігії; 4) відносна компактність територій, яка створює можливість постійних економічних та духовних кон- тактів [4]. Процес інтеграції тісно пов'язаний як з економіч- ними, так і з культурними чинниками. Нарис шляхів розвитку людства в майбутньому тисячолітті, зроб- лений Е. Ласло, акцентує, що "інтегральна культу- ра наводить мости, згладжує відмінності, установ- лює зв'язки між народами, гармонізує зусилля та відкриває високі загальні цілі" [5]. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 38 ЕКОНОМІКА Позитивна роль регіональної інтеграції прояв- ляється в прагненні країн до налагодження сто- сунків, пошуку спільних загальноісторичних подій, обміну досвідом та знаннями, культурною спадщи- ною. І в цьому ракурсі регіональна інтеграція вис- тупає формою впливу на державні інституції зав- дяки висуванню наднаціональних цілей, ідей та норм безпеки. Регіональна інтеграція дозволить розширити межі економічного контролю крізь дер- жавні кордони до геоекономічного рівня, вибудо- вуючи нові орієнтири соціально-економічного роз- витку людства та покрокового переходу до глобаль- ного суспільства. Узагальнюючи наукові надбання, А. С. Філіпен- ко обґрунтовує, що основу сучасного цивілізацій- ного знання складають п'ять основних відносно са- мостійних парадигм, сукупність яких надає мож- ливість скласти більш цілісне уявлення про генезу, структуру та динаміку сучасних цивілізаційних про- цесів: загальноісторична; філософсько-антрополо- гічна; соціокультурна; економічна; технологічна [4, с. 47]. Звернемо увагу саме на економічні процеси. Співвідношення економічних факторів у певні пері- оди призводить до циклічного розвитку цивілізацій як складних систем, то ведучи їх до занепаду, то відроджуючи в новій якості. Визначаючи специфічність циклічних ритмів істо- ричного процесу, А. С. Гальчинський виокремлює таку послідовність: - цикл гібридизації, що притаманний перехідним системам, високий потенціал саморозвитку яких визначається гетерогенністю їхньої структурної по- будови; - цикл гомогенізації системи, її "самоочищення" від різновалентних утворень: подолавши межу са- моствердження, система починає розвиватися в напрямі структурної однорідності й на цій основі набуває ознак мутантності. Відповідно обмежуєть- ся потенціал її саморозвитку - система перестає втілювати в собі ознаки динамічності, стає консер- вативною; - цикл кризового розвитку системи, її структурно- го оновлення за рахунок формування нових гібрид- них утворень, взаємодія яких відновлює потенціал самозбагачення [6, с. 102]. Наводячи історичні факти минулих століть, В. Сом- нер підкреслює, що тільки за посередництва торгівлі цивілізація й розповсюджувалася по земній кулі. Більш цивілізовані народи, які знаходилися в торго- вельних відносинах із менш цивілізованими, пере- дали їм свою азбуку, поняття про рахунок, вагу та міри, знайомство з астрономією, із різними знаряд- дями й зброєю, із чеканкою монет, з обробкою ме- талів, шкіри та вовни й з усіма іншими плодами знань та винахідливості, які складають основу нашого до- бробуту [7, с. 36]. Сучасний період характеризується, з одного боку, перманентним протіканням кризових явищ в еко- номіці, а з іншого - збільшенням інтересу країн до налагодження торговельних стосунків у регіональній площині, що значно змінює структуру та сутність існування людського універсуму. На цьому тлі праг- нення до взаємодії країн лише посилюється бажан- ням об'єднувати спільні ресурси цивілізацій. На нашу думку, світова система проходить саме третій цикл кризового розвитку, оскільки після краху комуністичної системи у світі збільшилася кількість нотифікацій регіональних інтеграційних угруповань, що відображені в табл. 1. Таблиця 1. - Нотифікації регіональних торговельних угод у межах СОТ/ГАТТ* Розвинуті країни Розвинуті країни – країни, які розвиваються Країни, які розвиваються Загалом Товари Послуги Товари Послуги Товари Послуги 1958-1964 2 1 1 4 1965-1969 0 1970-1974 5 1 1 2 9 1975-1979 2 1 3 1980-1984 2 1 1 1 5 1985-1989 1 2 1 2 6 1990-1994 7 1 3 1 7 19 1995-1999 20 1 7 1 7 4 40 2000-2003 3 1 20 7 19 6 56 2004-2007 7 4 20 15 19 9 74 2008-2010 13 8 6 4 31 Загалом 47 12 68 32 65 23 247 *Джерело: Miroslav N. Jovanovic International Handbook on the Economiсs of Integration: General Issues and Regional Groups Edward Elgar Publishing, 2011. - Р. 8. Дані табл. 1 відбивають характерні періоди зро- стання нотифікацій регіональних торговельних угод, де зламним моментом стали 1990-ті роки, а пік припадає на 2004-2007 рр. Безсумнівно, пози- тивною тенденцією стало збільшення укладання угод між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. У таких угодах країни, що розви- ваються, отримують важливі стимули розвитку. На основі даних СОТ простежимо еволюцію нотифі- кацій регіональних торговельних угод із часів ство- рення системи ГАТТ у порівнянні з приростом на- селення світу (рис. 1). У наведеному випадку (рис.1) чітко простежуєть- ся циклічність процесу, що є ознакою складної сис- теми, яка крокує за певними принципами та закона- ми. При уповільненні темпів приросту населення збільшується прагнення націй до об'єднання. За прогнозами UNCTAD, пік падіння приросту кількості населення припаде на 2012 рік, далі тенденція відоб- ражатиме повільне збільшення темпів приросту. Найменшого значення приріст населення досягне у 2050 р. у порівнянні з 2045 й складе 2,19 %. В "Основах торговельної політики та правил СОТ" економічна інтеграція визначається як притаманний PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 39 4 0 9 3 5 6 19 40 56 74 31 11,6 11,08 11,05 11,94 10,92 8,16 7,09 5,1 4,86 3,5 2,26 0 10 20 30 40 50 60 70 80 1958- 1964 1965- 1969 1970- 1974 1975- 1979 1980- 1984 1985- 1989 1990- 1994 1995- 1999 2000- 2003 2004- 2007 2008- 2010 0 2 4 6 8 10 12 14 кількість нотифікацій угод в системі ГАТТ/СОТ приріст населення світу,% сучасному суспільству об'єктивний процес поступо- вого зрощування господарських механізмів двох або декількох держав, які знаходяться, як правило, в одному регіоні приблизно на одному рівні еконо- мічного розвитку, мають спільні соціально-економічні та політичні системи й пріоритети та проводять по- літику інтеграції. Інтеграція виникає за таких умов: високий рівень монополістичного капіталізму та його інтернаціоналізація, близькість економічних інтересів країн-учасниць, відсутність між ними великих по- літичних суперечностей, суб'єктивна готовність по- літичних еліт до втрати певної частини національно- го суверенітету в інтересах вирішення довгостроко- вих економічних і політичних завдань інтеграції та їх готовність сформувати ці завдання [8, с. 335]. В умовах глобалізації держава не в змозі дотри- муватись принципів автаркії, оскільки сучасні про- блеми все рідше мають суто локальний характер, а створення глобального суспільства наштовхується на проблеми самоідентифікації та національної са- модостатності з боку населення країн. Модель по- будови "Глобального суспільства ІІ" викликає пев- ний скепсис, оскільки, окрім кордонів, необхідно враховувати ментальність націй, культурні та релігійні традиції тощо. Інтеграційна ідеологія пронизує всі часи існуван- ня людського універсуму. Регіональна інтеграція - це шлях до поступового подолання територіальних кордонів, коли країнам та народам потрібні десятки або сотні років, щоб пристосувати своє життя до нових умов. Наприкінці XIX століття В. Сомнер, розвінчуючи міфи про користь протекціонізму, приділяє увагу й локальним інтеграційним процесам: "На мою дум- ку, місцеві угруповання матимуть більше значення й приноситимуть більшу користь, якщо являтимуть собою добре організовані підрозділи людських рас за умови, що вони утворені вільно, а їхні взаємні стосунки розвиваються природним чином [7, с. 86]". Масштаби та тенденції інтеграції відображають характер глобалізації. Але, як підкреслює відомий польський учений та державний діяч Г. Колодко, як не слід плутати, а тим більше ототожнювати інтегра- цію з глобалізацією, також слід пам'ятати, що про- гресуюча економічна інтеграція як констатуюча риса глобалізації - це дещо більше, ніж поєднання ринків з наступним їх відкриттям, усунення політичних та економічних бар'єрів, уведення конвертованості ва- лют, зниження витрат транспорту і зв'язку. Бо тут ідеться також про створення інтегрованих наднаціо- нальних структур. Далі він узагальнює характер інтеграції, відзна- чаючи її головні позитивні наслідки: де вище інтег- рація, там вище й добробут. Повна інтеграція - це не тільки великий ринок і відповідні вигоди, масштаб виробництва, але й більш низькі витрати на угоди, більш високий ступінь передбачення та стабільність відносин у сфері виробництва та торгівлі [9, с. 139]. За допомогою різних регіональних інтеграційних механізмів, які працюють по всьому світу, країни намагаються знайти нові спільні рішення існуючих проблем, а також поліпшити колективне прийняття рішень, щоб розв'язати проблеми, які не можуть бути вирішені самостійно відповідними національними урядами. З історичних прикладів доцільно розглянути ста- новлення Сполучених Штатів Америки, які сформу- валися з десяти, а потім із п'ятдесяти територій різно- го характеру - частково колишніх британських та французьких колоній, мексиканських земель та зе- мель, відвойованих в іспанських колонізаторів, ро- сійських володінь (штат Аляска), полінезійського королівства Гавайї 1 та французьких територій Ново- го Орлеану2. Об'єднання в єдине ціле різних тери- Приріст населення розраховано автором за даними: http://unctadstat.unctad.org/TableViewer/ tableView.aspx?ReportId=97 Рис. 1. Еволюція нотифікацій регіональних торговельних угод у системі ГАТТ/СОТ у порівнянні з приростом населення світу. 1 Колодко Г. В. Мир в движении / Г. В. Колодко ; [пер. с пол. Ю. Чайникова]. - М. : Магистр, 2009. - С. 140. 2 Сомнер В. Заблуждения протекционизма / В. Сомнер ; [сост. А. Куряев]. - Челябинск : Социум, 2002. - С. 86. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://unctadstat.unctad.org/TableViewer/ http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 40 ЕКОНОМІКА торій, у великі конгломерати держав чи імперій до- помогло людству в розвитку цивілізації, незважаю- чи на загарбницький характер захоплення земель. Формування системи взаємопов'язаних процесів регіональної інтеграції у світовій економіці, виявлення ступеня їх впливу на багатосторонню торговельну систему під егідою ГАТТ/СОТ, формат співпраці тор- говельних блоків, пошук оптимальних моделей їх взаємодії потребує критичного осмислення концепцій та, відповідно, проведення оцінки й прогнозування розвитку цих процесів у майбутньому. Орієнтація країн на створення спільних інтегра- ційних блоків передбачає підвищення ефективності щодо реалізації економічної політики. В умовах фор- мування "відкритого регіоналізму" відбувся перегляд аргументів щодо захисту регіональних інтеграційних угруповань. По-перше, регіональні угоди формують основу для створення сприятливих умов торгівлі; регулю- вання процесів щодо лібералізації в межах угоди має дієвіший характер, ніж у мультилатеральній системі. Так, на просторі ЄС у вільному обігу знаходять- ся товари понад 12 тис. позицій, аналогічні вільні ринки утворили НАФТА та АСЕАН. По-друге, у межах інтеграційних об'єднань лібе- ралізація і, головним чином, уніфікація та зняття не- тарифних обмежень здійснюються швидше, ніж у рамках багатосторонньої торговельної системи. По-третє, заходи з лібералізації, які "відпрацьо- вані та перевірені" на регіональному рівні, перено- сяться в практику роботи СОТ. По-четверте, ініціативи з регіональної інтеграції є добрим стимулом для подальшої активної роботи чиновників та політиків на міжнародному рівні. По-п'яте, регіональні механізми дозволяють під- тягнути рівень економічного розвитку більш слаб- ких ланок регіону за рахунок більш сильних в еко- номічному відношенні партнерів. По-шосте, інтеграційні об'єднання сприяють ви- рішенню складних політичних конфліктів, які не змог- ли бути вирішені до цього. Наприклад, відбулося згладжування протиріч між Францією та Великою Британією після створення ЄЕС; пом'якшення відно- син між Бразилією та Аргентиною в процесі об'єднан- ня в межах МЕРКОСУР; зняття воєнно-політичної напруги у відносинах Японії та Китаю в процесі взає- модії в рамках АТЕС [10, с. 57-58]. Завдяки укладенню регіональних угод форсуєть- ся процес економічної інтеграції країнами, близьки- ми за географічним критерієм, але не завжди одна- ковими за рівнем розвитку. У разі сильних відмінно- стей в економічному розвитку регіональне угрупо- вання виробляє критерії конвергенції, які сприяють зближенню країн за певними макроекономічними параметрами. Конвергенція надає можливість краї- нам поступово пристосуватися до нових умов, адап- тувати економіку до більш високих макроекономіч- них показників, одночасно забезпечуючи нові стан- дарти якості життя населення. Інтеграція допомагає країнам яскравіше визна- чати власну самоідентифікацію серед інших країн інтеграційного угруповання, окреслювати власні цінності та вписувати їх у загальну систему ціннос- тей, утворюючи синергетичний ефект у формуванні та розвитку об'єднання. У цьому ракурсі в ЄС на толерантній основі підходять до формування со- ціальної політики. Головний сенс регіональної інтеграції полягає в консолідації потенціалів країн у різних сферах зад- ля перетворення їх у реальний капітал завдяки адап- тації до нових умов формування єдиного соціально- економічного та політичного простору. Дотримання певних правил допомагає країнам знайти напрями та шляхи ефективної інтеграції. Економічна інтегра- ція як форма міжнародних економічних відносин доцільна в разі її ефективності, яка проявляється у взаємодії національних економік у межах поділу праці між країнами інтеграційного угруповання та створення однакових умов для руху товарів та по- слуг, капіталів та робочої сили. Висновки та перспективи подальших досліджень Визначаючи характер інтеграційних процесів, необхідно узагальнити їх наслідки для економіки країн, які укладають регіональні торговельні угоди, а саме: сучасні регіональні торговельні угоди зде- більшого формуються за функціональними ознака- ми співпраці; поступово змінюється рівновага від центру до периферії інтеграційного блоку; у торго- вельних блоках відбуваються зміни ефектів від згор- тання до розширення торгівлі; підвищення еконо- мічної ефективності виробництва в межах міжнарод- ного розподілу праці; відбувається лібералізація не тільки товарного обміну, але й вільне пересування праці, капіталу та інших факторів виробництва. Процеси економічної інтеграції сприяють цивілі- заційному розвитку завдяки обміну досвідом, по- єднанню ресурсів, спільному розвитку інфраструк- тури, передаванню технологій, веденню торговель- ного обміну тощо й у перспективі потребують більш ґрунтовних досліджень. ЛІТЕРАТУРА: 1. Шапталов Б. Н. Теория и практика экспансионизма: Опыт сильных держав / Б. Н. Шапталов. - М. : Книжный дом "ЛИБРОКОМ", 2009. - С. 182. 2. Таможенный союз стран Евразийского экономичес- кого сообщества. Комментарий и документы / [С. И. Исто- мин, С. П. Булавин, Я. И. Моравек и др.] ; [под общ. ред. Ю. Ф. Азарова]. - М. : ЗАО "Издательство "Экономика", 2003. - С. 8-9. 3. Дугин А. Основы геополитики / А. Дугин. - М. : АРКТО- ГЕЯ-центр, 2000. - 928 с. 4. Филипенко А. С. Экономическое развитие: цивилиза- ционный подход / А. С. Филипенко. - М. : ЗАО "Изд-во "Эконо- мика", 2002. - С. 47. 5. Ласло Э. Пути, ведущие в грядущее тысячелетие. Про- блемы и перспективы / Э. Ласло // Вопросы истории есте- ствознания и техники. - 1998. - № 1. - С. 149. 6. Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка онов- лення : [курс лекцій] / А. С. Гальчинський. - К. : АДЕФ-Україна, 2010. - С. 102. 7. Сомнер В. Заблуждения протекционизма / В. Сомнер ; [сост. А. Куряев]. - Челябинск : Социум, 2002. - С. 36. 8. Основы торговой политики и правила ВТО. - М. : Меж- дунар. отношения, 2005. - С. 335. 9. Колодко Гжегош В. Мир в движении / Г. В. Колодко ; [пер. с пол. Ю. Чайникова]. - М. : Магистр, 2009. - С. 139. 10. Исаченко Т. М. Торговая политика Европейского Со- юза / Т. М. Исаченко. - М. : Изд. дом Гос. ун-та - Высшей школы экономики, 2010. - С. 57-58. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 41 N. Kostenko CIVILIZATION ASPECTS OF ECONOMIC INTEGRATION PROCESSES The article clarifies nation's interaction factors that represent the core of civilization development. Author considered views to economic integration through the prism of the past with extrapolation to the present. Arguments for regional economic integration were phrased as well. Key words: autarky, integration, civilization, factors, socio-economic development. © Н. Костенко Надійшла до редакції 06.04.2012 УДК 332.142.6+339.138 ПОТЕНЦІАЛ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛАКОФАРБОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В АСПЕКТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЇХ ВИРОБНИЦТВА ОЛЕНА ОВЄЧКІНА, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, м. Сєверодонецьк ОЛЬГА МАСЛОШ, кандидат хімічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, м. Сєверодонецьк У статті розглянуто теоретико-практичні питання екологізації суспільного виробництва та охарактеризовано особливості формування конкурентоспроможного потенціалу підприємств лакофарбової промисловості в аспекті екологічної орієнтації виробництва. Виявлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на прискорення процесу екологізації господарської діяльності галузевих підприємств та їх функціонування як еколого-економічних систем. Ключові слова: лакофарбова промисловість, екологізація, екологічний субпотенціал, потен- ціал конкурентоспроможності, природовідтворювальна модель господарювання, еколого-еконо- мічна система. Постановка проблеми. Вітчизняне виробницт- во будь-яких галузей промисловості з метою підви- щення своєї конкурентоспроможності, передусім на національному ринку, потребує радикального техні- ко-технологічного оновлення, яке можливе в процесі переходу на дійсно інноваційний шлях розвитку та створення умов інтенсивного впровадження інно- вацій. У комплексі цих умов найвагомішою, на наш погляд, виступає екологічна орієнтація промислових підприємств, тобто виробництво продукції, що відпо- відає екологічним вимогам суспільства та конкрет- них споживачів. Задоволення цих вимог базується на екологічних інноваціях, упровадження яких без- посередньо пов'язане з екологізацією виробництва - найважливішого компонента розвитку суспільства. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Екологізація виробництва поряд з інформатизацією та поширенням комунікаційних зв'язків належить до сукупності світових тенденцій, що утворюють головні інноваційні контури ХХІ століття та лідирують за гли- биною впливу на всю людську діяльність [1, с. 28]. Розгорнута трактовка екологізації виробництва пов'я- зана передусім із розв'язанням цілого блоку теоре- тичних і практичних питань організації й управління господарською діяльністю різнорівневих економіч- них суб'єктів. До теоретичних питань екологізації виробництва з позицій макрорівня організації націо- нальних економічних систем, дослідники [2-4] відно- сять: а) розробку підходів до класифікації видів еко- номічної діяльності, товарів і послуг, належних до PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Цивілізаційні аспекти процесів економічної інтеграції

Institution

Ähnliche Einträge