Відтворювальна структура територіальних економічних систем України

У статті проаналізовано тенденції відтворення територіальних економічних систем України. Здійснено групування регіонів за рівнем їх розвитку і структурою економіки. Обґрунтовано обумовленість структури економіки субнаціональних територіальних систем особливостями використання наявних територіальних...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Павленко, В., Тичковська, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:	Схід
Теми:	Економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62448
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України / В. Павленко, Л. Тичковська // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 45-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62448
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-624482014-05-22T03:01:34Z Відтворювальна структура територіальних економічних систем України Павленко, В. Тичковська, Л. Економіка У статті проаналізовано тенденції відтворення територіальних економічних систем України. Здійснено групування регіонів за рівнем їх розвитку і структурою економіки. Обґрунтовано обумовленість структури економіки субнаціональних територіальних систем особливостями використання наявних територіальних ресурсів. Tendencies of territorial economic systems of Ukraine reproduction are analyzed. Clusterization of regions within the developments level and structure of economy is made. Dependence of territorial economic systems structure on peculiarities of territorial resources exploitation is grounded. 2012 Article Відтворювальна структура територіальних економічних систем України / В. Павленко, Л. Тичковська // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 45-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62448 330.313 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка Економіка
spellingShingle	Економіка Економіка Павленко, В. Тичковська, Л. Відтворювальна структура територіальних економічних систем України Схід
description	У статті проаналізовано тенденції відтворення територіальних економічних систем України. Здійснено групування регіонів за рівнем їх розвитку і структурою економіки. Обґрунтовано обумовленість структури економіки субнаціональних територіальних систем особливостями використання наявних територіальних ресурсів.
format	Article
author	Павленко, В. Тичковська, Л.
author_facet	Павленко, В. Тичковська, Л.
author_sort	Павленко, В.
title	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України
title_short	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України
title_full	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України
title_fullStr	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України
title_full_unstemmed	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України
title_sort	відтворювальна структура територіальних економічних систем україни
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62448
citation_txt	Відтворювальна структура територіальних економічних систем України / В. Павленко, Л. Тичковська // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 45-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT pavlenkov vídtvorûvalʹnastrukturateritoríalʹnihekonomíčnihsistemukraíni AT tičkovsʹkal vídtvorûvalʹnastrukturateritoríalʹnihekonomíčnihsistemukraíni
first_indexed	2025-07-05T13:19:40Z
last_indexed	2025-07-05T13:19:40Z
_version_	1836813208724176896
fulltext	№ 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 45 УДК 330.313 ВІДТВОРЮВАЛЬНА СТРУКТУРА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ПАВЛЕНКО, кандидат економічних наук, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, керівник апарату Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ ЛЕСЯ ТИЧКОВСЬКА, аспірант Інституту економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України, м. Київ У статті проаналізовано тенденції відтворення територіальних економічних систем Ук- раїни. Здійснено групування регіонів за рівнем їх розвитку і структурою економіки. Обґрун- товано обумовленість структури економіки субнаціональних територіальних систем особ- ливостями використання наявних територіальних ресурсів. Ключові слова: відтворення, територіальні економічні системи, сектори економіки. Постановка проблеми. Економічний простір Ук- раїни історично сформувався неоднорідним, що спричинило суттєвий вплив на подальший розвиток державного устрою, секторальну структуру та ефек- тивність економіки, а також стратегію інституційних перетворень. Загалом поляризований розвиток ха- рактерний для сучасного етапу еволюції економіч- ного простору й актуалізується через формування так званих опорних регіонів (точок, полюсів, локо- мотивів зростання), у яких концентруються фінан- сові, адміністративно-управлінські, людські та інші ресурси, із подальшим поширенням інноваційної активності в інших регіонах. При цьому успішність і сталість функціонування територіальних економічних систем залежить від ефективності використання власних ресурсів розвитку, а система управління економікою повинна спрямовуватися на створення умов для використання наявних можливостей. Відпо- відно, відтворювальна структура економіки різних територіальних систем залежить від використання того виду капіталу, який дозволяє найбільш дієвим способом створювати додану вартість. Це зумов- лює необхідність виявлення таких територіальних ресурсів, котрі через ефективне управління могли б перетворитися на територіальний капітал. Аналіз останніх досліджень, у яких започат- ковано вирішення проблеми. В Україні законо- мірності функціонування економічного та соціогума- нітарного простору держави на різних територіаль- них рівнях розкрито в працях І. К. Бистрякова [1, 2], Б. М. Данилишина [3], М. І. Долішнього, В. В. Пили- піва [4], І. З. Сторонянської, Л. Г. Чернюк, С. Л. Шульц та ін. Теоретичні та практичні аспекти сучасних про- цесів відтворення та саморозвитку територіальних еко- номічних систем активно досліджуються в працях та- ких українських та російських науковців, як А. А. Гри- ценко, А. Г. Мазур, М. І. Маниліч, А. С. Маршалова, А. С. Новоселов, Е. А. Орєхова, А. В. Плякін та ін. Проте напрями використання наявного ресурсного потенціалу для відтворення територіальних економі- чних систем України розкриті недостатньо. Мета статті полягає у виявленні особливостей впливу різного виду капіталу на відтворювальну структуру територіальних економічних систем Ук- раїни. Виклад основного матеріалу. При розгляді відтворювальної структури територіальних еконо- мічних систем в Україні важливо здійснити кількісну та якісну оцінки їх секторів і дослідити динаміку міжсекторального розвитку, тому проаналізуємо сек- тори економіки регіонів та їх співвідношення за виз- наченими класифікаціями. Сучасні доступні статистичні дані щодо валової доданої вартості (ВДВ) за видами економічної діяль- ності дають змогу кількісно охарактеризувати сек- тори економіки регіонів України за видом продукції, що в них виробляється. Нами пропонується групу- вання секторів економіки за видом капіталу, який найбільше задіяний у створенні доданої вартості, - природним, виробничим, людським. Відповідно, у структурі економіки виділяються два трансформа- ційних сектори, що забезпечують створення дода- ної вартості через трансформацію фізичних харак- теристик природних та виробничих ресурсів, а та- кож трансакційний сектор, який значною мірою ба- зується на людському капіталі та включає галузі, орієнтовані переважно на управлінські й перероз- подільчі процеси. З урахуванням певних обмежень до визначених секторів можна віднести такі види економічної діяльності: трансформаційний сектор 1 (ТфС 1) - сільське господарство, мисливство, лісове й рибне господарство, переробна, добувна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу й води; трансформаційний сектор 2 (ТфС 2) - будів- ництво, торгівля, ремонт автомобілів, побутових ви- робів і предметів особистого вжитку, готельний та ресторанний бізнес, транспорт і зв'язок; трансакційний сектор (ТаС) - фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управ- ління, освіта та охорона здоров'я. У 2004-2009 рр. в Україні спостерігались певні тенденції в динаміці структури економіки за наведе- ними вище секторами. Ключовою особливістю ста- ло поступове зменшення ваги трансакційного сек- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 46 ЕКОНОМІКА тора та збільшення частки трансформаційних сек- торів. Так, частка трансакційного сектора в струк- турі ВДВ 2004 року становила 27,1 %, а у 2010 році знизилася до 22,5 %, що пов'язано з уповільнен- ням перерозподільчих процесів у фінансовій сфері з початком світової кризи. За цей же період част- ка трансформаційного сектора 2 зросла з 37,1 до 40,8 %, а сектора 1 - з 35,8 до 36,7 %. Для поглибленого аналізу показників сектораль- ного розвитку територіальних економічних систем України нами використано метод структурних зру- шень, суть якого полягає в оцінці зміни регіональ- них показників щодо національних, тобто різниці між справжнім регіональним та потенційним зростанням, яке ймовірне в регіоні за ідентичної національної структури виробництва. Аналіз структурних зрушень ВДВ у регіонах України виявив значну неодно- рідність секторальної структури економіки, а також суттєві розбіжності темпів розвитку окремих секторів. При цьому дисперсія темпів розвитку окремих галу- зей має дещо більший вплив на загальну неодно- рідність економічного простору України. У свою чер- гу, розвиток тих чи інших секторів певною мірою залежить від обсягів природного, виробничого та людського капіталу, а також грошових потоків, за- лучених у їх фінансування. На сьогодні розвиток національної економіки Ук- раїни суттєво залежить від експлуатації природного капіталу. Цей відомий факт не виключає можливості сталого економічного розвитку, при якому б збері- гався природний потенціал для майбутніх поколінь. Ідеться про можливість забезпечення сталого роз- витку територіальних систем різного рівня за раху- нок адекватного управління наявними власними ресурсами та їх залучення у відтворювальні проце- си територій. Для цього важливим є визначення ролі різного виду капіталу (природного, виробничого та людського) у процесах створення доданої вартості. Після майже десятиріччя падіння реального ВВП, зумовленого трансформаційною кризою, у 2000 р. в Україні вперше за часів незалежності зареєстрова- не його зростання, яке насамперед пов'язане зі стрімким збільшенням експорту. Цьому сприяла кон'юнктура на світових ринках сталі та продукції хімічної промисловості, котрі були й залишаються базовими товарами українського експорту. Активі- зація експорту, а через декілька років і покращення доступу до зовнішнього фінансування стимулюва- ли внутрішнє споживання та інвестиції, що створи- ло об'єктивні передумови для економічного зростан- ня. Однак відновлення економічної активності в Ук- раїні пов'язане не лише із зовнішніми чинниками, але й із важливими змінами, які відбулися в дер- жаві. Зокрема, економічне піднесення стало мож- ливим унаслідок макроекономічної стабілізації, а також низки економічних реформ, зокрема підвищен- ня бюджетної дисципліни, реформ у сфері енергети- ки, регуляторної реформи та інших. Протягом 2000-2010 рр. середньорічні темпи при- росту реального ВВП становили 6,9 %. Проте на тлі економічного піднесення та пом'якшення соціальних проблем відбулось стримування структурних та інституційних реформ, необхідних для стабільного довгострокового розвитку економіки. У результаті, коли в другій половині 2008 р. змінилась зовнішня кон'юнктура, реакція економіки на негативний зовнішній шок була різкою. За результатами 2009 р. реальний ВВП України скоротився на 15,1 %. За досліджуваний період ВВП у порівняльних цінах зріс на 3,74 %, а кількість економічно активно- го населення збільшилась на 1,5 %. На основі по- рівняння темпів підвищення ВВП зі змінами вартості основних засобів та чисельності зайнятих в економіці можна припустити, що їхній зв'язок був незначним. Після періоду різкого падіння ВВП економіка Ук- раїни почала демонструвати тенденції до віднов- лення у 2010 р. Визначальними сферами економ- ічної діяльності в Україні стали: промисловість - 23 % усієї доданої вартості, діяльність транспорту та зв'язку - 17, сільське господарство - 14, операції з нерухомим майном - 12, торгівля - 12, ремонт ав- томобілів, побутових виробів та предметів особис- того вжитку - 12 %. Така структура зумовлена, з одного боку, особливостями спеціалізації українсь- кої економіки в радянський період, а з іншого - спе- цифікою сировинної бази і структури людських ре- сурсів. Розвиток домінуючих сфер економічної діяльності впливає на динаміку інших і насампе- ред тих, що надають послуги. Внесок інших галу- зей у формування ВВП не перевищує 10 % [5]. Динаміка сільськогосподарського виробництва в період розгортання депресивних проявів в економіці свідчить, що цей вид економічної діяльності не на- був нових якісних стимулів для зростання. Його пер- спективи в умовах відсутності значущих кроків щодо модернізації, структурного реформування та вирі- шення фінансових потреб виробників залежить май- же винятково від природно-кліматичних чинників, що, у свою чергу, створює високі ризики для сільськогосподарських виробників. Здійснені розрахунки підтверджують незначне збільшення часток у ВДВ сільського господарства (з 13 % до 14 %) і транспорту та зв'язку (відповідно з 13 % до 17 %). Структура ВДВ української економіки, яка скла- лась у 2009 році, має сировинний характер. Галузі, які прямо чи частково пов'язані з природокористу- ванням, є найбільш вагомими у створенні доданої вартості. За даними офіційної статистики, цього року на частку основних галузей природокористування припало понад 27 % усієї доданої вартості економі- ки. Закономірним є той факт, що основою зростан- ня більшості макроекономічних показників є інтен- сивна експлуатація природних ресурсів у процесі промислового виробництва. Так, у промисловості створено 40,6 % валового випуску країни і 25,3 % доданої вартості всієї економіки. Загалом промис- лове виробництво характеризується певними труд- нощами, про що свідчить низький рівень інновацій- ної активності та неефективне використання ресурсів праці та капіталу в економіці. Оцінюючи роль при- родних ресурсів як виробничого фактора, можемо зробити висновки про те, що власне експлуатація недооціненого природного капіталу - це рушійна сила економічного зростання промисловості. Оцінка внеску того чи іншого виду капіталу у формування ВВП, отримана на загальноукраїнсько- му рівні, а висновки про характер і стійкість еконо- мічного розвитку держави мають досить умовний характер. Для досягнення більш коректних резуль- татів слід розподілити регіони за групами зі схожи- ми рівнями розвитку й досліджувати вплив вироб- ничих факторів та природного капіталу насамперед на рівень сталого розвитку регіонів усередині груп. Для цього здійснено об'єднання територіальних суб'єктів економічної системи в групи за допомогою кластерного аналізу, а критеріями кластеризації було визначено шість показників: валовий регіональний PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 47 продукт (ВРП) на душу населення; ВРП на одного зайнятого в економіці; ВДВ ТфС1 на одного праців- ника; ВДВ ТфС2 на одного працівника; ВДВ ТаС на одного працівника; обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу; валова продукція сільсько- го господарства на одну особу; основні засоби. Вибрані показники дають змогу створити од- норідні кластери регіонів за рівнем розвитку і струк- турою економіки. У процесі кластеризації при вико- ристанні абсолютних значень вихідних даних могли виникнути перекручення, пов'язані з їх неспіввимір- ністю. Тому при побудові кластерів дані приведені до однієї основи: використовувалося не власне зна- чення регіонального показника, а його співвідношен- ня із середньоукраїнським рівнем. У результаті ана- лізу отримана ієрархічна деревоподібна структура, яка була поділена на п'ять кластерів, однорідних за визначеними критеріями (табл. 1). Таблиця 1. - Рівні розвитку економіки регіонів у кластерах* Домінуючий сектор, частка у ВДВ, % Рівень Кластери Кількість регіонів у кластері ВРП на душу населення, грн ВРП групи, млн грн Частка кластера у ВРП України, % ТфС1 ТфС2 ТаС І Низький рівень розвитку 14 12234,9 230539,0 25,2 34,6 29,5 36,0 ІІ Рівень розвитку нижчий від середнього 3 15012,9 55103,0 6,0 42,5 27,2 29,7 ІІІ Середній рівень розвитку 2 20817,5 107570,0 11,8 24,9 34,9 40,2 IV Високий рівень розвитку 6 22615,8 344144,0 37,7 47,7 24,9 27,4 V Дуже високий рівень розвитку 2 55770,4 175989,0 19,27 7,0 39,2 53,8 Загалом по Україні 27 19832,0 913345,0 100,0 33,1 30,3 36,6 *Примітка: розраховано за даними Держкомстату. Отримані кластери є досить однорідними за ос- новними характеристиками розвитку: коефіцієнт ва- ріації показників усередині кластера не перевищує 30 %. Усі кластери мають умовні назви, у яких рівень розвитку визначений на основі отриманих значень для чотирьох перших критеріїв. Для дослідження використовуються показники 27 суб'єктів України. Кластер І Низький рівень розвитку формують 14 регіонів, які створюють 25,24 % ВРП України. Умовно його можна розділити на дві підгрупи: перша включає Вінницьку, Чернігівську, Рівненську, Кіровоградсь- ку, Херсонську, Хмельницьку, Житомирську, Закар- патську, Чернівецьку, Тернопільську, Волинську, Івано-Франківську області (18,3 % ВРП України), а друга - АРК та Львівську область (відповідно 6,9 %). Економічні показники територіальних сис- тем кластера є найнижчими, зокрема середній по кластеру ВРП на душу населення дорівнює 12234,9 грн, що на 7597,1 грн менше, ніж у серед- ньому в країні - 19832,0 грн. Загалом домінуючого сектора економіки у цьому секторі немає, а ВДВ відносно рівномірно розподілена між трансакційним сектором, у якому левова частка доданої вартості створюється людським капіталом - 36,0 %, транс- формаційним сектором 1, котрий базується на екс- плуатації природного капіталу - 36,4 %, трансфор- маційним сектором 2, де додана вартість створюєть- ся за рахунок використання виробничого капіталу - 29,5 %. Цікавою особливістю секторальної структу- ри економіки регіонів кластера І є те, що для біль- шості регіонів підгрупи 1 із нижчими показниками економічного розвитку домінуючим сектором став ресурсоорієнтований трансформаційний сектор 1 (Чернігівська область - 41,3 %, Кіровоградська - 41,2, Вінницька область - 41,1 %), тоді як підгрупи 2, з відносно вищими показниками ВРП на душу насе- лення, домінуючим став саме трансакційний сектор (АРК - 42,7 %, Львівська область - 40,1 %). Серед галузей економіки найбільша частка до- даної вартості припадає на торгівлю, транспорт і переробну промисловість. Низька частка фінансо- вої діяльності в регіонах кластера не дає змоги ви- вести на вищий рівень капіталізації наявні природні та виробничі ресурси. Так, частка створеної ВДВ у цих регіонах у середньому не перевищує 5,0 % (за винятком Львівської та Івано-Франківської областей - 7,3 % та 6,2 % відповідно). На території кластера сконцентровано вісім банків - юридичних осіб. Кластер II Рівень розвитку нижчий від середнього утворю- ють Миколаївська, Сумська та Черкаська області, показники економічного розвитку яких є дещо вищи- ми порівняно з кластером І, але нижчими, ніж серед- ньоукраїнські. Середній ВРП на душу населення ста- новив 15012,9 грн, що на 4819,1 грн менше, ніж в Україні. Загалом у кластері формується 6,03 % ВРП держави. Об'єднуючою ознакою зазначених регіонів є явне домінування в структурі ВДВ ресурсоорієнтованого трансформаційного сектора - 42,5 %. Економічна система регіонів в основному формується на основі переробної промисловості та сільського господар- ства - 32,7 % ВДВ кластера, а в Сумській області значна його частка створюється ще й у добувній промисловості - 9,4 %. По суті, цей кластер являє собою слаборозвинені економічні системи, орієнто- вані на використання природних ресурсів. Незва- жаючи на те, що на території кластера зареєстрова- но п'ять банків, фінансова діяльність у його регіо- нах займає таку ж низьку частку у створенні дода- ної вартості, як і в кластері І, що не сприяє перетво- ренню ресурсу домінуючих галузей економіки на дієвий актив. Кластер IІІ До середнього рівня розвитку включені два ре- гіони - Одеська та Харківська області, показники еко- номічного розвитку яких близькі до середніх в Ук- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 48 ЕКОНОМІКА раїні. Зокрема, ВРП на душу населення перевищує середньоукраїнський рівень лише на 985,5 грн. Ча- стка кластера у ВРП України становить 11,78 %. Прикордонний статус регіонів та наявність сприят- ливих природних умов зумовили розвиток таких га- лузей, як транспорт, торгівля, сільське господарство і переробна промисловість. Проте домінуючим у зазначених економічних системах став саме трансакційний сектор, у якому створюється 40,2 % ВДВ. Частка доданої вартості, створеної через операції з нерухомим майном, орен- ду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, є однією з найвищих в Україні - 12,1 % та 11,4 % в Одеській та Харківській областях відповідно. Через фінансову діяльність у Харківській області було створено найбільший (після м.Київ) обсяг ВДВ - 16,2 % у ВДВ області та 13,4 % ВДВ галузі в Ук- раїні. Це зумовлено концентрацією в кластері 18 банків - юридичних осіб - по дев'ять у кожній об- ласті. Кластер ІV Високий рівень розвитку включає 6 регіонів, які умовно можна розділити на дві підгрупи: перша - Запорізька, Полтавська, Київська й Луганська об- ласті; друга підгрупа - Дніпропетровська та Донець- ка області. Рівень економічного розвитку територі- альних систем кластера характеризується високи- ми показниками: ВРП на душу населення - 22615,8 грн, частка ВРП кластера у ВРП України - 37,8 %. Особливістю цього кластера є ресурсоорієнтова- ний тип економіки його територіальних систем. Так, на частку трансформаційного сектора 1 припадає 47,7 % ВДВ. У всіх регіонах, за винятком Київської області, добувна та переробна промисловість були визначальними в галузевій структурі економіки. Фінансова діяльність кластера мала незначний вплив на створення доданої вартості: Запорізька область - 9,2 %, Дніпропетровська - 8,2, Донецька - 6,6, Луганська - 4,5, Полтавська - 4,3, Київська - 2,4 %. Кластер V Дуже високий рівень розвитку об'єднав два міста, які завдяки своєму столичному статусу лідирують за макроекономічними показниками розвитку - Київ та Севастополь. Рівень показників економічного розвитку кластера майже втричі вищий за середній в Україні: ВРП на душу населення - 55770,4 грн, частка ВРП кластера у ВРП України - 19,3 %. Трансакційний характер економіки зазначених міст визначається часткою відповідного сектора у ВДВ - 53,8 %. Так, тільки у м. Київ створено 44,0 % всієї доданої вартості операцій з нерухомим май- ном, оренди, інжинірингу та надання послуг підпри- ємцям України, а також 31,9 % доданої вартості від фінансової діяльності України. Загалом Київ є загаль- нонаціональним фінансовим центром, а на його те- риторії сконцентровано 110 банків - юридичних осіб. Висновки та перспективи подальших досліджень Структура національної економіки залежить від особливостей використання національного багатства. Аналіз секторів економіки, умовно об'єднаних за видом найбільш широко задіяного капіталу у ство- рення доданої вартості, виявив відносний їхній па- ритет у ВДВ України: ТфС 1 - 33,1 %, ТфС 2 - 30,3, ТаС - 36,6 %. Проте структура економіки субнаціо- нальних територіальних систем має свою специфі- ку, обумовлену особливістю використання наявних територіальних ресурсів. На основі кластерного ана- лізу регіони України об'єднано в п'ять груп за рівнем економічного розвитку та структурою їхньої еконо- міки. Порівняння результатів такого аналізу та гру- пування регіонів України за часткою у ВДВ України виявило певну подібність структури економіки те- риторіальних систем у рамках окремих груп. Так, регіони, економіка яких базується на екстенсивно- му використанні мінерально-сировинних ресурсів, загалом мають кращі показники економічного роз- витку. Причина такого феномена, на нашу думку, полягає у відносно вищому рівні капіталізації за- діяного капіталу. У той час, як так звані сировинні регіони створюють додану вартість із наявних те- риторіальних ресурсів, потенціал територіальних активів більшості регіонів не використаний. Тому системною проблемою, яка потребує вирішення в контексті сталого розвитку держави, є капіталіза- ція територіальних активів та управління ними че- рез адекватні сучасному економічному простору механізми. ЛІТЕРАТУРА: 1. Бистряков І. К. Міжрегіональна інтеграція - кроки до забезпечення стабільного розвитку України / І. К. Бистряков, В. В. Пилипів // Економіка України. - 2008. - № 6. 2. Быстряков И. К. Психологический аспект формирова- ния национальной системы управления хозяйственным раз- витием / И. К. Быстряков // Стратегія розвитку України : економіка, соціологія, право. - 2007. - № 1-2. 3. Данилишин Б. М. Феноменологічні альтернативи еко- номічного зростання України : [у 2 тт.] / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. - К. : ЗАТ "Нічлава", 2008. - Т. 1. - 336 с. 4. Пилипів В. В Управління відтворенням територіальних економічних систем у фінансовому просторі / В. В Пилипів. - К. : РВПС України НАН України. - 400 с. 5. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.org/uk. V. Pavlenko, L. Tychkovs'ka REPRODUCTION STRUCTURE OF TERRITORIAL ECONOMIC SYSTEMS OF UKRAINE Tendencies of territorial economic systems of Ukraine reproduction are analyzed. Clusterization of regions within the developments level and structure of economy is made. Dependence of territorial economic systems structure on peculiarities of territorial resources exploitation is grounded. Key words: reproduction, territorial economic systems, sectors of economy. © В. Павленко, Л. Тичковська Надійшла до редакції 30.03.2012 PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://ukrstat.org/uk http://www.pdffactory.com

Відтворювальна структура територіальних економічних систем України

Репозитарії

Схожі ресурси