Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки
У статті розглянуто процес формування колективів студентів педагогічних ВНЗ УСРР у 1920-ті роки, установлено підходи, принципи та критерії заповнення педагогічних інститутів та технікумів студентською молоддю, вивчено державну політику щодо доступу до педагогічної освіти різних соціальних верств н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62454 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки / Н. Аксакова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 74-77. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62454 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-624542014-05-22T03:01:36Z Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки Аксакова, Н. Історія У статті розглянуто процес формування колективів студентів педагогічних ВНЗ УСРР у 1920-ті роки, установлено підходи, принципи та критерії заповнення педагогічних інститутів та технікумів студентською молоддю, вивчено державну політику щодо доступу до педагогічної освіти різних соціальних верств населення, проаналізовано соціальний склад студентства педагогічних ВНЗ. The paper considers the formation of groups of students of pedagogical universities USSR in 1920 - the years established approaches, principles and criteria required educational institutions and technical student youth, studied public policy regarding access to teacher education of various social strata, analyzed the social composition students teaching universities. 2012 Article Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки / Н. Аксакова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 74-77. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62454 37(477) 192 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Аксакова, Н. Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки Схід |
| description |
У статті розглянуто процес формування колективів студентів педагогічних ВНЗ УСРР у
1920-ті роки, установлено підходи, принципи та критерії заповнення педагогічних інститутів
та технікумів студентською молоддю, вивчено державну політику щодо доступу до педагогічної освіти різних соціальних верств населення, проаналізовано соціальний склад студентства педагогічних ВНЗ. |
| format |
Article |
| author |
Аксакова, Н. |
| author_facet |
Аксакова, Н. |
| author_sort |
Аксакова, Н. |
| title |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки |
| title_short |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки |
| title_full |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки |
| title_fullStr |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки |
| title_full_unstemmed |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки |
| title_sort |
формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів усрр у 1920-ті роки |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62454 |
| citation_txt |
Формування колективів студентів педагогічних вищих навчальних закладів УСРР у 1920-ті роки / Н. Аксакова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 74-77. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT aksakovan formuvannâkolektivívstudentívpedagogíčnihviŝihnavčalʹnihzakladívusrru1920tíroki |
| first_indexed |
2025-07-05T13:19:58Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:19:58Z |
| _version_ |
1836813226814210048 |
| fulltext |
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
74 ЕКОНОМІКА
УДК 37(477) 192
ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВІВ СТУДЕНТІВ
ПЕДАГОГІЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УСРР
У 1920-ті РОКИ
НАТАЛЯ АКСАКОВА,
аспірант Донецького національного технічного університету
У статті розглянуто процес формування колективів студентів педагогічних ВНЗ УСРР у
1920-ті роки, установлено підходи, принципи та критерії заповнення педагогічних інститутів
та технікумів студентською молоддю, вивчено державну політику щодо доступу до педаго-
гічної освіти різних соціальних верств населення, проаналізовано соціальний склад сту-
дентства педагогічних ВНЗ.
Ключові слова: педагогічна освіта, студентська молодь, система "вільного доступу", систе-
ма "відряджень", система "куріального представництва".
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Процес формування колективів студентів педаго-
гічних ВНЗ УСРР у 1920-ті роки здійснювався на
основі нової концепції та моделі освіти, яка була
розроблена новим керівництвом Наркомосу УСРР
на початку1920 року. Ця концепція й модель освіти
спирались на так званий "матеріальний" напрямок
розвитку освіти та ідеї прагматизму. Українська ра-
дянська концепція розвитку педагогічної освіти
була протилежною концептуальному напрямку роз-
витку освіти в Росії, яка базувалась на так звано-
му "формальному" підході, тому вивчення проце-
су формування колективів студентів педагогічних
ВНЗ УСРР у 1920-ті роки є актуальною й малодос-
лідженою проблемою.
Питання формування колективів студентів педа-
гогічних ВНЗ окремо не вивчалось. Проте самі підхо-
ди до проблеми комплектування студентських ко-
лективів, принципи та критерії заповнення інститутів
та технікумів студентською молоддю в УСРР у 1920-
ті роки стали предметом вивчення в роботах В. Ли-
пинського та Х. Кравчук [1]. Джерельна база дос-
лідження складається з матеріалів Наркомосу УСРР,
документів ЦК КП(б)У, періодичних видань, багато-
тиражних газет педагогічних ВНЗ, статистичних збір-
ників, що дають інформацію про кількісні та якісні
показники складу студентства.
Метою цієї статті є вивчення процесу комплек-
тування студентських колективів педагогічних ВНЗ
УСРР упродовж 1920-х років, причин, що впливали
на зміну підходів, принципів та критеріїв щодо прийо-
му студентів до педагогічних ВНЗ.
Виклад основного матеріалу. Акумулюючи на-
строї народних мас щодо отримання вищої освiти
невдовзi після Жовтневої революції, влада продек-
ларувала вільний доступ до вищої педагогічної
освiти всіх бажаючих. Цi декларативнi заяви діяли
до 1921 р., коли у вищих навчальних закладах па-
нувала так звана політика "вiдчинених дверей", а
комплектування колективів студентів здiйснювалося
на загальних засадах за допомогою вступних іспитів;
нiяких соціально-класових обмежень щодо отриман-
ня педагогічної освiти не iснувало. Демократичнi
концептуальнi принципи безкоштовностi та вільного
доступу до вищої освiти всіх бажаючих були прого-
лошені в березні 1919 року в Програмі РКП(б) [2,
арк. 45-53], проте вони мали й зворотній бік. Комп-
лектування колективів студентів педагогічних ВНЗ
на пiдставi цих норм призводило до того, що
педагогiчнi інститути та трирiчнi педагогiчнi курси на
початку 1920-х років були чисельно переповненi сту-
дентами, для яких катастрофічно не вистачало нi
навчальних приміщень, нi гуртожитків, нi бюджет-
ного фінансування.
Так, на 28 вересня 1920 року до Одеського інсти-
туту народної освіти (далі - IНО) на українське
вiддiлення було зараховано: на перший семестр 70
студентів, третій семестр шкільного факультету 56
студентiв i до дошкільного факультету 25 студентів
(разом 151 особу). На російське вiддiлення: перший
семестр 152 студенти, третій семестр шкільного
факультету 28 студентів i дошкільного факультету
66 студентів (246 осiб). На єврейське вiддiлення:
перший семестр 45 студентiв i третiй семестр 5
студентiв (50 осiб). Ще 50 студентів було зарахова-
но на українське вiддiлення в селi Iсаєво. Восени
1920 р. загальна кiлькiсть студентів ОIНО станови-
ла 497 осiб. На початку другого семестру (лютий
1921 року) до ОIНО було зараховано ще 223 сту-
денти, що значно перевищувало можливостi на-
вчально-матерiальної та соціально-побутової бази
ВНЗ [3, с. 157].
Пiсля запровадження нової економічної політи-
ки, у березні 1921 р., саме цi матеріально-фiнансовi
фактори, з одного боку, а також соціально-класовi,
iдеологiчнi пiдходи, з іншого боку, призвели до ра-
дикальної змiни принципiв та пiдходiв щодо комп-
лектування колективів студентів педагогічних ВНЗ.
Уже у квiтнi 1921 р. Головпрофос розробив нове
положення, що регулювало прийом та комплекту-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 75
вання студентського загалу. У його основу була по-
кладена так звана "політика пролетаризації" вищої
школи, яка запроваджувала новi принципи та кри-
терії комплектування студентських колективів. Вiд-
тепер принцип "вільного доступу" до вищої освiти
було замінено так званою системою "вiдряджень"
[4, арк. 27,45]. За системою "вiдряджень" право
вступу до вищих педагогічних навчальних закладів
могли отримати лише особи, якi були вiдрядженi на
навчання партійними, профспілковими, комсомоль-
ськими, радянськими та армійськими органами. На
кожен навчальний рік Головпрофос складав розна-
рядку, яка визначала й закрiплювала певнi квоти у
вiдсотках для кожного вищезазначеного органу. Так,
на 1921-1922 навчальний рік 60 % місць у педаго-
гічних ВНЗ були наданi профспілкам, 15 % - військо-
вим округам, 10 % - партiйним осередкам, 5 % -
комсомольським осередкам та ще 10 % - комітетам
незаможних селян [5, арк. 76].
З 31 грудня 1920 р. до 4 квiтня 1921 р. проходи-
ли чисельнi партiйнi наради, на яких приймались
вiдповiднi резолюції щодо реформування принципiв
прийому до ВНЗ. Зокрема, в однiй із них ішлось:
"Необхiдно вищу школу політично завоювати. По-
перше, забезпечити революцiйний напрям її роботи.
По-друге, політично виховати всіх студентів, що про-
ходять через школу. По-третє, використати вищу
школу для підготовки якомога більшої кількості сту-
дентів, що вийшли з пролетарiату, й особливо пар-
тiйних" [6, с. 63-65]. А 13 липня 1921 р. вийшов цир-
куляр ЦК КП(б)У про проведення широкої компанiї
щодо залучення комуністів до ВНЗ, особливо зi скла-
ду колишніх військових. Через 5 днiв після виходу
цього циркуляру політичне управлiння Першої кінної
армії вiдрядило до Катеринославського iнституту
народної освiти Вороновського Едуарда Iвановича,
члена партії з 1920 р., а до Київського IНО політич-
ним вiддiлом третьої Кавказької стрілецької дивізії
було вiдряджено Камарзiна Iвана Петровича, члена
партії з 1919 року [7, с. 34]
У затвердженому Головпрофосом планi набору
до інститутів на 1921-1922 навчальний рік було за-
плановано прийняти за рознарядкою Головпрофосу
12715 студентiв, 26 % місць із цієї рознарядки мали
посiсти студенти педагогічних інститутів [8, арк. 111].
Проте фактично виконання плану набору було знач-
но перевищено. Так, разом надлишок вiдряджених
до ВНЗ склав 5 тис. осiб. Тому замість запланова-
них 12715 осiб до ВНЗ було зараховано 17700
студентiв, у тому числi до педагогічних інститутів
2976 першокурсникiв [9, арк. 76].
Слiд також зазначити, що певна частина вiдряд-
жених на навчання абітурієнтів із рiзних причин не
з'явилась до ВНЗ. Крiм того, рівень загальної підго-
товки в переважної бiльшостi вiдряджених на на-
вчання абітурієнтів був украй низьким. Тому самi
педагогiчнi навчальнi заклади на свiй розсуд уста-
новлювали перевiрочнi колоквіуми, де здiйснювали
вiдбiр студентiв. На тi мiсця, де вiдрядженi на на-
вчання абітурієнти не з'явились або показали дуже
низький рівень підготовки, залучали добре підготов-
лених осiб за особистою заявою. Такi дії педагогічних
ВНЗ йшли врозріз з отриманими з Головпрофосу
iнструкцiями, проте, у пiдсумку, вони були схваленi
вищим керівництвом Наркомосу, i більш нiж 39 %
першокурсників у наборi студентів 1921-1922 на-
вчального року склали саме особи, що вступали до
ВНЗ за власними заявами [9, арк. 77].
Система "вiдряджень", запроваджена у ВНЗ
УСРР у 1921 р., мала багато недоліків i викликала
масове обурення в суспiльствi. Цi настрої зокрема
констатував нарком освiти Г. Ф. Гринько. Виступаю-
чи з доповiддю у квiтнi 1922 р. на третій губернськiй
нарадi працівників освiти Донбасу в Бахмутi, він,
зокрема, констатував: "У минулому роцi була засто-
сована рознарядка при вступi до вищих навчаль-
них закладів. Були невдоволенi вигуки, нас звину-
ватили у вандалiзмi, загрожували загибеллю вищої
освiти…" [10, с. 52]. У той же час система "вiд-
ряджень" була тимчасовим i значною мiрою виму-
шеним кроком на шляху відкриття доступу до вищої
освiти робiтничо-селянської молодi.
Беручи до уваги поспiшнiсть i непродуманість
крокiв Головпрофосу щодо застосування системи
"вiдряджень", слiд зазначити, що ця система, хоча
й змінила соціальний склад студентства педагогіч-
них ВНЗ у бік зростання так званого "пролетарсько-
го елементу", проте не досягла поставленої мети.
Упродовж 1920-х років у соціальному складi студент-
ства педагогічних інститутів i технiкумiв упевнено
домінували представники трудової інтелігенції та
службовців, що було цілком закономірно.
Процес так званої "пролетаризацiї" ВНЗ реально
вiдбувався лише в iнститутах i технiкумах індустрі-
ально-технiчної освiти. Якщо в 1923-1924 навчаль-
ному роцi до ВНЗ УСРР було зараховано 46,4 %
робітників, то до педагогічних інститутів i технiкумiв
- лише 5,7 % [11, арк. 20]. Тому партiйнi комітети
щорiчно намагались збільшити вiдсоток прийому до
ВНЗ так званого "пролетарського елементу". Так, у
лютому 1926 р. бюро Київського окружного комiтету
КП(б)У розглянуло питання "Про соціальний склад
студентства київських ВНЗ" й визнало його неза-
довiльним, указавши на необхідність посилення
"пролетаризації", особливо в iнститутах i технiкумах
медичного й педагогічного профілю [12, арк. 1]. Проте
в листопадi цього ж року в матерiалах, підготовле-
них на засiдання бюро Київського окружкому КП(б)У,
указувалося, що в 1926 р. завдання щодо набору
робітників не виконано, їх чисельність у ВНЗ Києва
становить 18 %, а найменшою вона є в педаго-
гiчному iнститутi - тільки 3,5 % [13, арк. 2].
У подальшому скомпрометовану систему "вiд-
ряджень", яка лише частково виконала покладенi
на неї завдання, було скасовано. Ще в 1924-1925
навчальному роцi агiтацiйно-пропагандистським
вiддiлом ЦК(б)У була створена комісія, яка запро-
понувала вдосконалити систему комплектування
колективів студентів i повернутися до складаня кон-
курсних іспитів, розроблених на основi навчальних
програм загальноосвiтнiх закладів [14, арк. 118].
У червнi 1927 р. Наркомос замiнив систему "вiд-
ряджень" системою "куріального представництва",
яка давала змогу офіційно приймати до ВНЗ не
тільки робiтничо-селянську молодь, але й осiб з
інших соціальних верств населення, якi мали ви-
сокий рівень загальноосвiтньої підготовки. Розроб-
лена в 1927-1928 навчальному роцi Наркомосом
інструкція, яку надiслали до педагогічних ВНЗ,
забов'язала приймальнi комісії залучати до пе-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
76 ЕКОНОМІКА
дагогічної освiти "як робiтничi кадри, так i акаде-
мічно підготовлених до навчання у вищiй школi
осiб" [15, арк. 4].
Нова система комплектування студентських ко-
лективів передбачала встановлення при зарахуваннi
до ВНЗ конкурсних іспитів із курiальним принципом.
Усi абітурієнти складали загальнi iспити, а зараху-
вання до інститутів i технiкумiв здiйснювалася за
"куріальним принципом". Iнструкцiя Наркомосу на
1927-1928 навчальний рік установлювала п'ять курій
шкільної молодi: робітники, селяни, трудова інтелі-
генція, службовцi та ремісники. У примiтках до
інструкції були зробленi пояснення, якi фактично
штучно збiльшували склад курії "робітники", куди
почали вiдносити вихованцiв дитячих будинків,
демобiлiзованих червоноармiйцiв, інвалідів грома-
дянської війни та їхніх дітей.
Крiм того, норми куріального представництва в
педагогiчнiй галузі освіти стосовно селян та особ-
ливо робітників були значно завищеними від ре-
альних потреб суспільства того часу. Запланованi
на 1927-1928 навчальний рік 15 % робітників як у
педагогічних інститутах, так i в педагогічних технiку-
мах були майже втричi завищеними, що й підтвер-
див набір студентів. До того ж детальний аналіз
соціального складу зарахованих до педагогічних
ВНЗ студентів свідчить, що під виглядом робітників
до інститутів зараховували кухарів, перукарiв, ван-
тажників, конторських працівників. У той же час
робітники з виробництва в педагогічних ВНЗ скла-
дали лише 3 %.
Саме тому в 1928-1929 навчальному роцi, після
аналiзу соціального складу студентства в наборi
1927-1928 навчального року, ЦК КП(б)У було роз-
роблено нову інструкцію, яка чітко розтлумачила,
кого треба вiдносити до категорії "робітники". До
робітничої курії вiдносили лише осiб із виробництва,
якi мали стаж роботи на пiдприємствi не менше 3
років. До курії "селяни" почали вiдносити лише членів
сільськогосподарських комун на пiдставi наданої
рекомендацiї з боку комiтету незаможних селян.
Представникiв трудової інтелігенції об'єднали в одній
курії зi службовцями, де надали право першочер-
говостi дітям учителів, викладачів, сільської інтелі-
генції та працівникам сільської кооперації. Жорсткi
вимоги були й до курії "ремісники", куди могли по-
трапити лище особи, охопленi бригадною або колек-
тивною формою працi. Тобто замість п'яти курій у
1928-1929 навчальному роцi їх чисельність зменшу-
валась до чотирьох. Порушувати встановлені нор-
ми куріального представництва приймальним комі-
сіям суворо заборонялось [15, арк. 44].
Iнструкцiя "Всiм приймальним комісіям ВНЗ
УСРР на 1928-1929 навчальний рік" зберегла вста-
новленi попередньою інструкцією пільги для вказа-
них вище соціальних прошарків суспільства. Проте
ця інструкція вперше офіційно оголосила конкурснi
змагання всерединi самих курій. У разi отримання
першої двійки конкурснi iспити для абітурієнта при-
пинялися. Понад встановлену норму приймати сту-
дентiв заборонялось. Але нова інструкція, яка зро-
била великий крок убік демократизації принципiв та
критерiїв щодо комплектування колективів студентів,
залишала певнi шпарини в разi отримання неза-
довiльних оцiнок при iспитах для кандидатів у чле-
ни КП(б)У, для робітників та сільської бiдноти. Цi осо-
би в разi отримання двійок із профiльних для певно-
го ВНЗ дисциплін, мали право їх перескласти. А та-
ким категоріям населення, як діти куркулів, служ-
бовців релiгiйних культів, та особам, позбавленим
виборчих прав, вступ до педагогiчних ВНЗ був
узагалi заборонений [16, арк. 45-47].
У 1928-1929 навчальному роцi в листi до прий-
мальних комiсiй педагогічних ВНЗ заступник нарко-
ма освiти Приходько та голова Головпрофосу Ряп-
по дозволили "приймати умовно осiб, що не пройш-
ли вступнi iспити в куріях "робітники"та "селяни", а
вже потім їх "підтягувати" до вiдповiдного рівня" [16,
арк. 55-57].
У другiй половинi 1920-х рокiв почала заявляти
про себе й така прогресивна тенденція, як профе-
сійно-психологiчна придатність особи до педагогіч-
ної працi. Запозиченi на початку 1920-х років Нарко-
мосом УСРР європейськi концептуальнi ідеї розвит-
ку педагогічної освiти та так звана "американська"
модель її побудови потягнули за собою й такi по-
зитивнi пiдходи до комплектування студентських
колективів у педагогічних iнститутах i технiкумах, як
установлення психологічних іспитів та психологіч-
ного тестування.
Уже в 1924 роцi освiтянськi переодичнi видання
почали активно обговорювати це питання. Так, у сiчнi
цього року "Студент революції" запропонував пе-
рейти до системи прийому у ВНЗ лише на пiдставi
"психологiчного тестування", яке встановлює сту-
пінь придатностi абітурієнтів до цього виду дiяль-
ностi. Така система комплектування студентських
колективів успiшно здійснювалась у США на по-
чатку 1920-х років [17, с. 46]. Улiтку цього ж року
"Студент революції" повідомляв про першi успiхи
застосування психологічних випробувань у педаго-
гічних ВНЗ Києва, Харкова та Одеси [18, с. 17].
Психологічні випробування при вступi до педа-
гогічних ВНЗ проводилися неофіційно. Їх застосо-
вували як експеримент. I в подальшому, із почат-
ком процесу "уніфікації" системи освiти в УСРР, цi
експерименти були поступово згорнутi.
Загалом перехiд до системи "курiального пред-
ставництва" та застосування в деяких педагогічних
iнститутах психологічних випробувань при вступi до
ВНЗ були прогресивним кроком на шляху демокра-
тизації принципiв та критеріїв комплектування колек-
тивів студентів. По-перше, система "куріального
представництва" офіційно дозволила приймати до
ВНЗ не тільки осiб, що мали "пролетарське поход-
ження", а й селян, інтелігенцію, службовців, реміс-
ників. По-друге, уперше офіційно було запровадже-
но конкурснi iспити й систему змагань серед абі-
турієнтів у межах кожної окремої курії. По-третє,
норми куріального представництва рiзних соціаль-
них верств суспiльства в педагогічних ВНЗ були
цілком виваженими й наближались до реальних со-
ціальних потреб. Але, на жаль, у подальшому ре-
ального розвитку демократизації принципiв та кри-
теріїв комплектування колективів студентів не відбу-
лось. Найбiльш демократичний принцип "рiвних стар-
тових можливостей" при вступi до педагогічних ВНЗ
не було застосовано, оскiльки в кiнцi перiоду, що
вивчається, відбулось нове загострення політичної
ситуації в суспiльствi й класово-полiтичнi принципи
та критерії при формуваннi студентських колективів
знов стали домiнуючими.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 77
Висновки
Отже, колективи та організації студентів у 1920-ті
роки формувались і діяли в умовах трансформації
суспільства й утворення тоталітарної системи, що,
у свою чергу, впливало на процес формування ко-
лективів студентів педагогічних інститутів і техні-
кумів. Започаткований ще в роки громадянської
війни демократичний принцип "вільного доступу" до
педагогічної освіти з переходом до мирного будів-
ництва не витримав економічного навантаження на
бюджет УСРР і не збігався з політичним курсом
Комуністичної партії. Саме тому вже в 1921-1922
навчальному році принцип "вільного доступу" до
педагогічної освіти було замінено так званою систе-
мою "відряджень", яка була спрямована на запов-
нення вищої педагогічної освіти представниками
робітників та селян. Розпочатий процес "пролетари-
зації" педагогічної освіти не мав під собою необхід-
ного соціального прошарку, оскільки робітнича мо-
лодь традиційно надавала перевагу в навчанні інду-
стріально-технічній та соціально-економічній галузі
освіти. Крім того, рівень загальноосвітньої підготов-
ки відряджених на навчання робітників та селян був
украй низьким, тому самі педагогічні ВНЗ через
перевірочні колоквіуми не допусками до педагогіч-
ної освіти не підготовлений до навчання "пролетар-
ський елемент".
Система "відряджень" викликала гучний резо-
нанс у суспільстві й не досягла поставленої мети.
Проте ця дискримінаційна система по відношенню
до осіб, що мали непролетарське походження була
пом'якшена діями самих педагогічних ВНЗ, які на
власний розсуд залучали до інститутів і технікумів
здібну та талановиту молодь з інших соціальних
верств населення, що, у свою чергу, забезпечува-
ло відповідну якість навчання. Саме тому в другій
половині 1920-х рр. невдалу систему "відряджень"
було замінено системою "куріального представниц-
тва", яка була суттєвим кроком уперед на шляху
демократизації процесу комплектування колективів
студентів. Система "куріального представництва"
вперше забезпечила офіційний доступ до вищої пе-
дагогічної освіти представником майже всіх соціаль-
них верств населення. Але й ця система мала суттєві
дискримінаційні установки та суттєві преференції та
переваги саме для пролетарської частини молоді.
Отже, соцiальна трансформацiя суспільства, що
відбувалась на початку 1920-х років, знайшла своє
віддзеркалення й у педагогiчнiй освiтi. Особi май-
бутнього педагога, вихователя й наставника дітей
та молодi надавалось особливе значення. Саме тому
формування складу студентства педагогічних ВНЗ
знаходилося під пильним контролем з боку Нарко-
мосу. Упродовж 1920-х років у педагогічних iнс-
титутах i технiкумах відбувався пошук нових форм,
методiв та засобiв регулювання соціального складу
студентства й комплектування колективів студентів.
Головною метою полiтики Комунiстичної партії в
перiод, який вивчається, було відкриття вільного
доступу до педагогічної освiти широких верств тру-
дящих, а саме - робітників i селян.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Липинський В. В. Становлення та розвиток нової сис-
теми освіти в УСРР у 1920-ті роки / В. В. Липинський. - До-
нецьк, 2000. - 247 с.; Кравчук Х. А. Організації студентів в
УСРР у 1920-ті роки : автореф. дис. на здобуття наук. ступе-
ня канд. іст. наук / Х. А. Кравчук. - Харків, 2011. - 19 с.
2. Центральний державний архів громадських об'єднань
України (далі - ЦДАГО України), ф. 1, оп. 20, спр. 1956.
3. Левченко В. В. Історія Одеського інституту народної
освіти (1920 - 1930 рр.) / В. В. Левченко. - Одеса, 2010. -
427 с.
4. Как мы готовили новых специалистов ? // Студент
Жовтня (Одеса). - 1929. - 15 січня.
5. Центральний державний архів вищих органів влади
та управління України (далі - ЦДАВО України), ф. 166, оп. 2,
спр. 273.
6. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2253.
7. Вища школа Української ССР за 50 років (1917-
1967 рр.) : історичний нарис : у 2 ч. - К., 1967. - Ч. 1. (1917
- 1945). - 357 с.
8. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 20, спр. 710.
9. Там само. - Спр. 1467.
10. Гринько Г. Ф. Доповідь на III губернській нараді праців-
ників освіти Донбасу / Г. Ф. Гринько // Просвещение Донбас-
са. - 1922. - № 1-2. - С. 51-55.
11. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1448.
12. Київський облдержархів, ф.р. - 10408, оп. 1, спр. 29.
13. Там само. - Спр. 76.
14. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2703.
15. Донецький облдержархів, ф. р. - 1512, оп. 1, спр. 3.
16. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2704.
17. Янжул И. НОТ и вузы / И. Янжул // Студент революції.
- 1924. - № 1-2. - С. 46-47.
18. Красов П. Про професійний підбір і вибір ВНЗ / П. Кра-
сов // Студент революції. - 1924. - № 7. - С. 16-17.
N. Aksakovа
FORMING GROUPS OF STUDENTS OF PEDAGOGICAL UNIVERSITIES USSR IN 1920-S
The paper considers the formation of groups of students of pedagogical universities USSR in 1920 - the years
established approaches, principles and criteria required educational institutions and technical student youth, studied
public policy regarding access to teacher education of various social strata, analyzed the social composition students
teaching universities.
Key words: teacher education students, a system of "free access" system "travel" system "kurialnoho representation."
© Н. Аксакова
Надійшла до редакції 02.04.2012
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|