Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття
У статті розглядаються заходи щодо вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини як фактор формування єдиного національного простору в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Автори розглядають умови та обставини, у яких відбувалось створення "культу пам'яті&q...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62456 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття / Д. Білий, В. Футулуйчук // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 82-84. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62456 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-624562014-05-22T03:01:30Z Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття Білий, Д. Футулуйчук, В. Історія У статті розглядаються заходи щодо вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини як фактор формування єдиного національного простору в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Автори розглядають умови та обставини, у яких відбувалось створення "культу пам'яті" як на Кубані, так і в Галичині в цей період. In the article measures are examined on celebration in honour of memory of Т. Shevchenko by Ukrainians of Kuban and Galychina as a factor of forming of single national space in the second half of ХІХ - beginning of ХХ of centuries. Authors examine terms and circumstances in that there was creation of "cult of memory" as on Kuban so in Galychina in this period. 2012 Article Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття / Д. Білий, В. Футулуйчук // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 82-84. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62456 94(477.46)"19":470.62+477.8 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Білий, Д. Футулуйчук, В. Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття Схід |
| description |
У статті розглядаються заходи щодо вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини як фактор формування єдиного національного простору в другій половині
ХІХ - на початку ХХ століття. Автори розглядають умови та обставини, у яких відбувалось створення "культу пам'яті" як на Кубані, так і в Галичині в цей період. |
| format |
Article |
| author |
Білий, Д. Футулуйчук, В. |
| author_facet |
Білий, Д. Футулуйчук, В. |
| author_sort |
Білий, Д. |
| title |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття |
| title_short |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття |
| title_full |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття |
| title_fullStr |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття |
| title_sort |
ушанування пам'яті т. г. шевченка українцями кубані та галичини в другій половині хіх - на початку хх століття |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62456 |
| citation_txt |
Ушанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Кубані та Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття / Д. Білий, В. Футулуйчук // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 82-84. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT bílijd ušanuvannâpamâtítgševčenkaukraíncâmikubanítagaličinivdrugíjpoloviníhíhnapočatkuhhstolíttâ AT futulujčukv ušanuvannâpamâtítgševčenkaukraíncâmikubanítagaličinivdrugíjpoloviníhíhnapočatkuhhstolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-05T13:20:04Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:20:04Z |
| _version_ |
1836813233777803264 |
| fulltext |
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
82 ЕКОНОМІКА
УДК 94(477.46)"19":470.62+477.8
УШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
УКРАЇНЦЯМИ КУБАНІ ТА ГАЛИЧИНИ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
ДМИТРО БІЛИЙ,
доктор історичних наук, доцент, професор кафедри українознавства
Донецького юридичного інституту
ВАСИЛЬ ФУТУЛУЙЧУК,
кандидат історичних наук, доцент, доцент Інституту управління природними ресурсами
Університету економіки та права "КРОК", м. Коломия
У статті розглядаються заходи щодо вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка українцями Ку-
бані та Галичини як фактор формування єдиного національного простору в другій половині
ХІХ - на початку ХХ століття. Автори розглядають умови та обставини, у яких відбувалось
створення "культу пам'яті" як на Кубані, так і в Галичині в цей період.
Ключові слова: Кубань, Галичина, український національний простір, історична пам'ять.
Постановка проблеми та аналіз основних
підходів і досліджень, присвячених вирішен-
ню проблеми. У другій половині ХІХ століття в Цент-
рально-Східній Європі відбуваються інтенсивні про-
цеси формування модерних націй. Найбільш док-
ладно внутрішню сутність цих процесів висвітлили
у своїх працях М. Хальбвакс та Я. Ассман. У своїй
узагальнюючій праці "Культурна пам'ять: письмо,
пам'ять про минуле й політична ідентичність у висо-
ких культурах давнини" Я. Ассман стверджує, що
національна ідентичність може утворюватись за
допомогою створення єдиної системи спільної куль-
турної та історичної пам'яті, яку забезпечує наявність
певних ритуалів, святкових церемоній, символів та
норм поведінки, які визнають та вважають обов'яз-
ковими всі члени спільноти [1]. Одним із найбільш
важливих і необхідних факторів у цьому процесі було
створення комеморативних практик - заходів щодо
вшанування дат, пов'язаних із конкретними подіями
національної історії, відзначення роковин видатних
національних культурних та історичних діячів - пол-
ководців, письменників, учених. Для українців та-
кою культовою постаттю став Тарас Шевченко, а його
"Кобзар" - своєрідною національною Біблією ук-
раїнців. У ХІХ ст. із дивовижною швидкістю постать
Тараса Шевченка стала ключовою у створенні єди-
ного національного ментального простору, який об'-
єднував усі регіони, хоча й розділені політично, але
в яких українці складали переважну більшість.
Метою нашої статті є висвітлення створення та
функціонування подібних коммеморативних практик,
присвячених Т. Г. Шевченкові, які сформувались у
другій половині ХІХ - на початку ХХ століття серед
українців Кубані та Галичини.
Виклад основного матеріалу. У 70-80 роках ХІХ
століття комеморативні заходи, присвячені життю,
діяльності та творчості Т. Шевченка стали найваж-
ливішим фактором становлення української націо-
нальної ідентичності та створення загальноукраїн-
ського національного простору. У формуванні "шев-
ченківського дискурсу" в Чорноморії в середині
ХІХ ст. визначну роль відіграв Я. Кухаренко, який і
привіз один із перших примірників "Кобзаря" в Чор-
номорію з Петербурга в 40-х рр. ХІХ ст. Уже на по-
чатку 60-х рр. ХІХ ст. багато чорноморських стар-
шин були добре обізнані з поезіями Т. Шевченка.
Популяризацією творчості митця серед українців
Кубані через розповсюдження "Кобзаря" активно
займалися діячі українського руху в 60 - 80-х рр.
ХІХ ст. У березні 1862 р., дізнавшись про смерть
Т. Шевченка, члени чорноморських козацьких родин
поставили в Катеринодарі виставу "Наталка Полтав-
ка", а зібрані кошти відправили до Петербурга на
увічнення пам'яті поета [2]. У 1882 р. у Катерино-
дарі при одній із перших приватних газет "Кубані"
була надрукована пам'ятна книжка "Поминки Тара-
са Григорьевича Шевченка 25 февраля 1882 года в
Екатеринодаре", підписана криптонімом [А. Т.]. Ав-
тором її був кубанський громадський діяч Олексій
Андрієвський (1845 - 1902). На перших сторінках
газети неодноразово уміщувалася реклама цієї
книжки. Зібрані за продаж цієї брошури кошти були
передані в Канів на збереження та впорядкування
могили поета та відкриття школи його імені [3].
Одним із важливих заходів, який сприяв активі-
зації українського національного руху, стають "Шев-
ченківські роковини" - урочисті зібрання, присвячені
пам'яті Т. Шевченка. До початку 90-х рр. ХІХ ст. на
Кубані "Шевченківські роковини" святкувалися тає-
мно у вузькому колі. Для широкого загалу вони ста-
ли проводитися з 1894 р. за ініціативою Якима Бігдая
(1855 - 1909) - кубанського композитора та етногра-
фа-аматора, автора вокальних циклів "До Кобзаря",
"Листи з Кубані", музики до "Чорноморського поби-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 83
ту", який збирав фольклорні матеріали і випускав
збірки надрукованих забороненою тоді "кулішівкою"
українських народних пісень [4]. Щоб легалізувати
роковини, Я. Бігдай отримав дозвіл наказного ота-
мана Якова Малама (1841- 1912) [5].
У 1896 р. роковини вже святкувалися прилюдно
в залі жіночої гімназії. З кожним роком географія
проведення "Шевченківських роковин" поширюва-
лася. Вони проводилися по різних містах та стани-
цях Кубанської області. На "Шевченківських роко-
винах" зачитувались реферати, декламувались вірші
Кобзаря, виконувались музичні номери. Зберігся
докладний опис у листі українського кубанського
діяча А. Скопця до В. Гнилосирова про перші "Шев-
ченківські роковини" в Катеринодарі та враження,
яке вони справили на місцеву українську людність:
"Ваші дорогі безцінні слова, долетівши на далеку
від Дніпра Кубань, дали тутечки гарний і рясний
урожай. Часті споминки про Вас, а уже купно і про
того, земля благословенної Вкраїни котрого приязно
хранить кості, привели кубанців на мисль в день
Тараса пом'януть і почтить того, хто вічно сохраняєть-
ся в пам'яті йому рідних. Судили, рядили, но як по-
чать таке небувале на Кубані діло - ніхто не знав.
Думали зразу зробить це по-сімейному, но як і де -
знову трудно рішать. Наконець уже 23 числа один
із людей, мировий суддя Бігдай, поїхав до наказно-
го і об'явив йому про желания публіки. Милость його
к делу відізвалась благосклонно, і 25-го числа в
вечер в войськовім клубі був назначен вечер років-
щин батька Вкраїни, Тараса. Публіки зібралось чи-
мало, мабуть, душ з 200, но було б і більше, да не
густо хто про це й знав, бо случилось це скоро і
нежданно. Всієї тієї радості, котра сіяла на людсь-
ких і на моїм лиці, я Вам, сивий голубе, не зможу
передать, но скажу тілько, що було тут якось тепло
і гарно: і плакали й радувались. Споминали старо-
давнє, а чули це все зараз і зараз же його пережи-
вали. Обстановка вечера на перший раз була хоть
не зовсім пишна, но тепла. Зал клубу був до поло-
вини зайнят людьми й жінками, перед котрими по-
середині з поникшою головою, опущеними усами,
з почтенною лисою головою і зігнувшеюся спиною
возвишався сам виновник з своїми тяжкими дума-
ми. Він чутно й внятно прислухався до всякого сло-
ва, до всякого звуку - здаля казалось, що як наш
піп співав "гей, гетьмани", що сам Тарас трохи вже
випрямився і готов би топнуть, а слова: "От-так, діти"
чуть-чуть що не виливались з його німих уст. Са-
мий вечір почався так: Бігдай сказав спершу, чого
й зачим оце ми сюди зібрались, а потім Серьожа
(Васильович) прочитав гарненькі виборки із того, що
звісно про жизнь і діла Тараса, перемішуя з словом
самого батька. В кінці заключив, що ще й досі ніхто
не найшовся вволити його послідню волю, окрім
одної, щоб поховать на Вкраїні, спом'янув і про те,
що кості цього чоловіка тепер всячески оберігають-
ся заботливою рукою нашого доброго Василя Сте-
пановича; було висказано общее желаніє тут же на
Кубані видать скілько книжечок із творів покійного і
розпространить проміж кубанських людей, но на це
посліднє ще нічого не зроблено. Багацько уже зро-
били тим, що пом'янули того, кого забуть гріх. Даль-
ше пішли співи, читання, то знов співи порізнь і
вмісті. Между прочими, вийшов читать осаул Ка-
кунько, жалко тілько, що вчора поїхав на нове місце
за Кавказ. Як тілько ще він узяв книжку і пройшов
мимо Тараса, то так і казалось, що той обніме його і
кріпко поцілує, так, бач, рук у бідного не було! А як
сів за стіл да розкрив "Неофіти", то всі оніміли: дуже
вчувався в рідні слова й Тарас. Кончилось слово, і
мертва тишина обернулась в страшний гул від ру-
коплескань. Після цього ще Какунько прочитав
"Чернець", а опісля уже читав і розказував те, що
знав і що в нього є написано. Вечір закінчився
общею вечерею, піснями і розговорами... 5 берез-
ня 1895 р., Катеринодар" [6].
Окрім традиційних літературно-музичних вечорів
та вистав, відбувалися й поминальні панахиди у
Військовому кафедральному соборі, у яких брали
участь і високопосадові чини Кубанського козаць-
кого війська [7]. Під час відзначення сорокаріччя з
дня смерті поета в лютому 1901 р. у Катеринодарі
організовано та проведено цілий ряд заходів, се-
ред яких - виставка портретів та бюсту Кобзаря, на-
даних для експозиції Олександром Кухаренком. З
нагоди цих урочистих заходів С. Ерастов у квітні
1901 р. подав до міської думи колективну заяву, яку
підписали, серед інших, декілька козацьких гене-
ралів, про присвоєння одній із катеринодарських
шкіл та бульвару (вулиці) імені Т. Шевченка. Заява
була ухвалена на засіданні міської думи й було прий-
няте рішення "про увічнення пам'яті малоросійсько-
го поета Т. Шевченка присвоєнням його імені буль-
вару по вулиці Ростовській та одному з нових
міських училищ" [8]. Це ім'я надали "двокласному
імені Т. Шевченка жіночому училищу" [9].
У 1914 р. напередодні сторічного ювілею з дня
народження Т. Шевченка до міської думи Новоро-
сійська надійшла петиція від "групи новоросійських
домовласників та інших міських жителів", у якій,
зокрема, говорилося: "Духовному центру Чорно-
морського краю ніяк не можна не приєднатися до
загальної течії як тому, що великі письменники -
світочі прогресу - належать всьому світові [...], так і
тому, що околиці Новоросійська, а також найближчі
до нього станиці та поселення, заселені переважно
українським народом, драма життя якого і минуле
кріпацьке ярмо викликали найсильніші звуки на скор-
ботній кобзі Великого Кобзаря, який ніжно любив
нещасних і нездольних і палко закликав до спра-
ведливості" [10]. На засіданні думи було ухвалене
рішення відкрити на кошти міської управи громад-
ську бібліотеку ім. Т. Шевченка, перейменувати одну
з вулиць Новоросійська (вул. Мисхакську) на вул.
ім. Т. Шевченка, надати 18-му початковому місько-
му училищу ім'я Т. Г. Шевченка, встановити бюст
Кобзаря в майбутній бібліотеці Т. Г. Шевченка [11].
Адміністрація Кубанської області планувала також
заснувати стипендію ім. Т. Г. Шевченка для найкра-
щих учнів та гімназистів. Першим стипендіатом мав
стати учень Катеринодарської школи живопису та
малювання козак В. Ковалевський [12].
Подібні процеси були характерними й для Гали-
чини, де масове утворення культурно-просвітниць-
ких організацій (зокрема Товариства "Просвіта") за-
безпечувало розповсюдження комеморативних
практик, присвячених Т. Шевченку. Досить показо-
вим у цьому відношенні є спогади про діяльність
"Просвіти" в селі Княждвір: "Вона не допускала в
село москвофільства, на місце. . . легенди про біло-
го східного царя поклала єдине правдиве Шевчен-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
84 ЕКОНОМІКА
кове слово, від якого затурканий, неписьменний
народ прозрів, пізнав, "чий він син і за що закутий".
Відкривши очі, народ ішов до читальні, слухав і
читав книжки, часописи, різні газети, брав активну
участь у громадському й культурному житті села"
[13].
Якщо до початку 80-х рр. ХІХ ст. українська еліта
Кубані орієнтувалася головним чином на Харків та
Київ, то згодом відбулося "відкриття" Галичини. Ку-
банський поет Василь Мова (Лиманський) (1842 -
1891) мав можливість публікувати свої твори лише
в галицьких газетах та часописах. Науковий вісник
НТШ уже у своїх перших томах друкував розвідки з
етнографії української спільноти Кубані [14]. Багато
матеріалів, присвячених історії та сучасному життю
української спільноти Кубані, знаходимо у львівсько-
му часописі "Зоря" [15]. Це вірші та переклади Ва-
силя Мови (Лиманського), публікації, присвячені його
творчості, публікації листів Я. Г. Кухаренка, відгук
на статтю Л. Мельникова про відносини Я. Кухарен-
ка з Т. Шевченком, яка була надрукована в "Кубансь-
ких обласних відомостях".
Поширювалися зв'язки кубанських учених із
НТШ. Наприклад, видатний кубанський фольклорист
та науковець М. О. Дикарєв заповів Науковому то-
вариству імені Шевченка у Львові свій науковий
архів. Після смерті вченого його рукописи (близько
10 рукописних томів) та більшість паперів - особис-
тий щоденник, бібліотека, матеріали до словника,
упорядковані редактором "Кубанських обласних
відомостей" Лукою Мельниковим, відправлено до
Львова. Розбирати архів М. Дикарєва за доручен-
ням Товариства взявся Іван Франко, наслідком чого
стало видання через три роки окремим шостим то-
мом у серії збірників філологічної секції НТШ з пе-
редмовою і за науковою редакцією І. Франка "По-
смертних писань Митрофана Дикарєва з поля фоль-
клору і мітології" [16].
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. зміцнюються
зв'язки з українськими галицькими видавництвами,
місцевими осередками української культури, гро-
мадсько-політичними діячами. Коли 1911 р. у Пере-
мишлі відкрилася українська гімназія, один із про-
відних діячів українського національного руху на
Кубані Кузьма Безкровний відправив своїх дітей туди
на навчання [17]. Загальне ставлення до Західної
України серед українських діячів Північно-Західно-
го Кавказу висловив уже на еміграції в 1926 р. Лука
Бич, назвавши Галичину обітованою землею, "де є
школи українські і навіть українські кафедри при
університеті, де можна скликати віча й говорити до
свого народу на своїй мові, де в парламенті висту-
пають українські посли" [18].
У висновках ми можемо зазначити, що коме-
моративні практики, присвячені життю, діяльності та
творчості Т. Шевченка стали надзвичайно важливим
фактором формування української модерної нації та
змогли створити єдиний український національний
простір від Кубані до Галичини. Отже, на початку
ХХ ст. остаточно завершилась інтеграція українсь-
кого руху Кубані до загальноукраїнського громадсь-
кого, культурного та етнополітичного простору.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ассман Я. "Культурная память: письмо, память о про-
шлом и политическая идентичность в высоких культурах
древности / Я. Ассман. - М. : Языки славянской культуры,
2004. - С. 154.
2. Федина Т. Первые попытки увековечивания памяти Т.
Г. Шевченко на Кубани (дореволюционный период) / Т. Феди-
на // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка.
- Донецьк, 2006. - Т. 12. - С. 246.
3. Ерастов С. Спогади... - С. ХVІ - ХVІІ.
4. Там само. - С. ХІІ.
5. Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. - К. :
Наук. думка, 1966. - С. 165-166.
6. Федина Т. Указана праця. - С. 247.
7. ДАКК. - Ф. Р-1547. - Оп. 1. - Спр. 47. - Арк. 140.
8. Ерастов С. Спогади... - С. ХІІІ.
9. Федина Т. Указана праця. - С. 248.
10. Там само.
11. Там само.
12. Там само. - С. 249-250.
13. Футулуйчук М. Княждвір / М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-
Марусяк. - Макіївка : Графіті, 1998. - С. 54.
14. Крамаренко М. (Дикарів М.). Різдвяні святки в ст.
Павлівській ...; Дикарів М. Чорноморськи народні казки і анек-
доти ...
15. Див.: "Зоря" 1880 - 1897 : систематичний покажчик
змісту журналу / уклав О. Д. Кізлик. - Львів, 1988.
16. Франко І. Посмертні писання Митрофана Дикарєва з
поля фольклору і мітольогії / І. Франко. - Львів, 1903. - VII. - С.
258.
17. Іванис В. Стежками життя (спогади)... - С. 118.
18. Центральний державний архів вищих органів влади
та управління України (ЦДАВО). - Ф. 3979с. - Оп. 1. - Спр. 46.
- Арк. 6.
D. Bilyi, V. Futulujchuk
CELEBRATION IN HONOUR OF MEMORY OF Т. SHEVCHENKO BY UKRAINIANS
OF KUBAN AND GALYCHINA IN THE SECOND HALF OF ХІХ - BEGINNING
OF ХХ OF CENTURIES
In the article measures are examined on celebration in honour of memory of Т. Shevchenko by Ukrainians of Kuban
and Galychina as a factor of forming of single national space in the second half of ХІХ - beginning of ХХ of centuries.
Authors examine terms and circumstances in that there was creation of "cult of memory" as on Kuban so in Galychina
in this period.
Key words: Kuban, Galychina, national space, historical memory.
© Д. Білий, В. Футулуйчук
Надійшла до редакції 14.05.2012
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|