Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)

Статтю присвячено аналізу основних принципів формування викладацького складу православних навчальних закладів України в 1991 - 2001 рр. Показано, що проблема забезпечення православних духовних освітніх установ викладачами вирішувалась шляхом підбору здатних до педагогічної роботи священнослужителі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Рощина, Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62462
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.) / Л. Рощина // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 107-110. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62462
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-624622014-05-22T03:01:43Z Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.) Рощина, Л. Історія Статтю присвячено аналізу основних принципів формування викладацького складу православних навчальних закладів України в 1991 - 2001 рр. Показано, що проблема забезпечення православних духовних освітніх установ викладачами вирішувалась шляхом підбору здатних до педагогічної роботи священнослужителів та залученням викладачів світських ВНЗ. Подано характеристику процесів перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів духовних навчальних закладів України. The article is devoted the analysis of basic principles of forming of teaching staff of orthodox educational establishments of Ukraine in 1991 - 2001rr. It is well-proven that the problem of providing of pravoslavnikh of spiritual educational establishments was settled teachers by the selection of apt at pedagogical work svyaschennosluzhiteliv and bringing in of teachers society of institute of higher. Description the processes of retraining and in-plant training teachers of spiritual educational establishments of Ukraine is given 2012 Article Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.) / Л. Рощина // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 107-110. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62462 261.7:37.013.73 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія Історія
spellingShingle	Історія Історія Рощина, Л. Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.) Схід
description	Статтю присвячено аналізу основних принципів формування викладацького складу православних навчальних закладів України в 1991 - 2001 рр. Показано, що проблема забезпечення православних духовних освітніх установ викладачами вирішувалась шляхом підбору здатних до педагогічної роботи священнослужителів та залученням викладачів світських ВНЗ. Подано характеристику процесів перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів духовних навчальних закладів України.
format	Article
author	Рощина, Л.
author_facet	Рощина, Л.
author_sort	Рощина, Л.
title	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)
title_short	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)
title_full	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)
title_fullStr	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)
title_full_unstemmed	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)
title_sort	принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ україни (1991-2001 рр.)
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62462
citation_txt	Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.) / Л. Рощина // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 107-110. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT roŝinal principiformuvannâvikladacʹkogoskladupravoslavnihduhovnihosvítníhustanovukraíni19912001rr
first_indexed	2025-07-05T13:20:20Z
last_indexed	2025-07-05T13:20:20Z
_version_	1836813250054848512
fulltext	№ 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 107 кого села / О. М. Малярчук. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. - 228 с. 22. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 2967, 110 арк. 23. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 3073, 181 арк. 24. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 3609, 148 арк. 25. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 4241, 157 арк. 26. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. р 2, оп. 13, спр. 2994, 146 арк. 27. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 2967, 110 арк. 28. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 3508, 170 арк. 29. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 5002, 227 арк. 30. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 3723, 123 арк. 31. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 3800, 48 арк. 32. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 4020, 159 арк. 33. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 4907, 126 арк. 34. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 4985, 200 арк. 35. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 5078, 76 арк. 36. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 25, спр. 1234, 69 арк. 37. ДАІФО, ф. п 1, оп. 1, спр. 5365, 57 арк. 38. ДАІФО,ф. п 1, оп. 1, спр. 5550, 148 арк. 39. ДАІФО, ф. р 295, оп. 5, спр. 6048, 359 арк. О. Malyarchuk AGRICULTURAL SECTOR OF PRYKARPATTYA ECONOMIC (1965 - 1991 YEARS): ACHIEVEMENTS AND MISCALCULATIONS In this article author tries to highlight the evolution of agricultural policy of the Party and Soviet power in a definite period, new approaches in solving urgent problems. To overcome crisis anticipated by organizational and economic and financial methods: increasing capital investment, strengthening the technical base of kolhozes and state farms, the correct placement of communists in the decisive areas of work, increasing purchasing prices for agricultural products, intensification of agriculture, specialization of production, new planning system, introduction of the guaranteed payment to collective farmers, creation of agricultural enterprises. Key words: Ivano-Frankivsk region, agriculture, crop, stockbreeding, melioration, chemicalization, complex mechanization. © О. Малярчук Надійшла до редакції 08.06.2012 УДК 261.7:37.013.73 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ ОСВІТНІХ УСТАНОВ УКРАЇНИ (1991-2001 рр.) ЛАРИСА РОЩИНА, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і права Донецького національного технічного університету Статтю присвячено аналізу основних принципів формування викладацького складу православних навчальних закладів України в 1991 - 2001 рр. Показано, що проблема за- безпечення православних духовних освітніх установ викладачами вирішувалась шляхом підбору здатних до педагогічної роботи священнослужителів та залученням викладачів світських ВНЗ. Подано характеристику процесів перепідготовки та підвищення кваліфі- кації викладачів духовних навчальних закладів України. Ключові слова: православна освіта, духовні навчальні заклади, Україна. Постановка проблеми та стан її вивчення. Важливою складовою будь-якої освіти є наявність ква- ліфікованих педагогічних кадрів. На кінець 80-х рр. ХХ ст. в Україні, у зв'язку зі зростанням мережі пра- вославних навчальних закладів, виникла гостра по- треба в забезпеченні їх кваліфікованими викладача- ми. Система православної освіти, що існувала в 90-ті роки ХХ ст. в Україні, передбачала значне розширення кадрового складу освітян, створення системи підго- товки та перепідготовки педагогічних і науково-пе- дагогічних кадрів, була націлена на підвищення мате- ріального рівня й соціального статусу викладачів. Проблема формування викладацького складу православних навчальних закладів України зали- шається достатньо новою та ще не знайшла необ- хідного відображення в науковій літературі. Проте в деяких дослідженнях релігієзнавчого, теологічного та соціологічного спрямування ми зустрічаємо перші ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 108 ЕКОНОМІКА спроби вивчення проблем, безпосередньо або тісно пов'язаних із темою роботи. Серед них слід виділи- ти праці А. Митлатика, І. Ісіченка, у яких, крім іншо- го, подано аналіз викладацького складу. Проте ці роботи присвячено окремим навчальним закладам українського православ'я [1-2]. Стаття В. Васьков- ського "Духовна освіта в Україні: проблеми і напрям- ки розвитку" хоча й присвячена процесам станов- лення та розвитку системи православної духовної освіти в цілому, проте питання забезпечення право- славних освітніх установ викладацькими кадрами автор торкається дуже поверхово [3]. Метою статті є аналіз принципів формування вик- ладацького складу православних духовних навчаль- них закладів України в перше десятиріччя незалеж- ності України. Виклад основного матеріалу. У 1991-2001 рр. проблему забезпечення православних навчальних закладів педагогічними кадрами вирішували шля- хом підбору священнослужителів. Головними кри- теріями підбору кадрів для православних освітніх установ були: наявність духовної освіти та педаго- гічних здібностей, практика церковного служіння, доцільність вищої світської педагогічної освіти. Так, у 1990/1991 навчальному році до педагогічної діяль- ності у Волинському духовному училищі УПЦ було залучено 11 священнослужителів, із яких 4 мали вищу духовну освіту, 6 - середню (із них 2 - дер- жавну педагогічну освіту). Усі викладачі ВДУ УПЦ мали стаж церковної практики від 5 до 20 років [4]. Іншим засобом забезпечення педагогічними кадра- ми православних закладів духовної освіти було за- лучення до викладацьких корпорацій викладачів світських ВНЗ, як фахівців із релігієзнавства, так і загальних дисциплін. Так, при відкритті в 1992 р. Київської духовної семінарії УАПЦ до педагогічної діяльності поряд із 10 священнослужителями було залучено 3 викладачі державних ВНЗ м. Києва. У Волинській духовній семінарії УПЦ протягом 90-х років ХХ ст. разом із педагогами, що перебували у священному сані, працювали викладачі державних освітніх установ. Вони викладали семінаристам кур- си української мови та літератури, іноземної мови, історії України, державного права тощо [1, с. 74]. Низький професійний рівень викладачів духов- них освітніх установ викликав необхідність їх підго- товки та перепідготовки. Умовно цей процес у сис- темі православної духовної освіти в Україні можна поділити на 2 етапи. Перший слід віднести до 1991-1996 рр. Голов- ним напрямком цього періоду було надання працю- ючим викладачам середньої та вищої богословсь- кої освіти. У червні 1990 р. Архієрейський Собор Ук- раїнської автокефальної православної церкви прий- няв рішення відкрити заочні відділення в майбутніх семінаріях для надання духовної освіти священно- служителям, що залучалися до педагогічної діяль- ності. Священним Синодом Української православ- ної церкви у квітні 1991 р. було постановлено з тією ж метою залучати до заочного навчання викладачів, що не мають вищої богословської освіти [5, с. 5]. Аналогічне рішення прийнято й Українською право- славною церквою Київського патріархату. Початок другого етапу перепідготовки та під- вищення кваліфікації педагогічних кадрів правос- лавних освітніх установ можна умовно віднести до 1997 р. На цьому етапі діяльність Навчальних ко- мітетів при Священних Синодах УПЦ МП та УПЦ КП і Патріархії УАПЦ була спрямована на вдосконален- ня педагогічної майстерності, оволодіння новими ме- тодиками навчання, підвищення загальноосвітньо- го рівня вчителів. Другий етап характеризується двома основними напрямками роботи. Першим напрямком було впровадження семі- нарів із перепідготовки та підвищення кваліфікації православних педагогів. Так, 29 травня 1998 р. Свя- щенним Синодом Української православної церк- ви Київського патріархату було прийняте рішення "Про заходи щодо поліпшення навчального проце- су в духовних семінаріях та духовних академіях УПЦ КП", у якому пропонувалось започаткувати роботу постійно діючого семінару при Київській ду- ховній академії УПЦ КП [6, с. 13]. Київською Мит- рополією Української православної церкви 24-26 бе- резня 1999 р. у Києво-Печерській лаврі було про- ведено церковно-громадську конференцію "Хрис- тиянські цінності в освіті й вихованні". У резолю- цію цієї конференції винесено рішення започатку- вати роботу постійно діючого семінару з перепідго- товки православних педагогів [7, с. 136]. До робо- ти семінару залучались не тільки викладачі духов- них навчальних закладів, а й світських ВНЗ. Другий напрямок був орієнтований на перепідго- товку та підвищення кваліфікації за рахунок отри- мання додаткової освіти за кордоном. Так, із 1997 р. до 2001 р. 3 викладачі Київської духовної академії Української православної церкви підвищували ква- ліфікацію в Ягеллонському університеті (Польща) та Папському Григоріанському університеті (Рим) [8]. 2 викладачі Колегії Патріарха Мстислава УАПЦ про- тягом 1999-2002 рр. навчались у Паризькому бого- словському інституті святого Сергія та Східноцер- ковному інституті м. Регенсбург [9]. Досить невели- ка кількість педагогів, які отримували додаткову освіту за кордоном, пояснюється тим, що навчання було платним і церква не мала змоги надавати таку можливість усім бажаючим. Поряд із перепідготовкою та підвищенням ква- ліфікації викладачів православних навчальних зак- ладів у 90-ті роки ХХ ст. відбувалась їх підготовка, яка була основним способом забезпечення духов- них освітніх установ кваліфікованими педагогічни- ми кадрами. Педагогічні кадри готувалися в Київ- ській духовній академії Української православної церкви, Київській та Львівській академіях Українсь- кої православної церкви Київського патріархату та Колегії Патріарха Мстислава Української автоке- фальної православної церкви [3, с. 27]. У рамках отримання вищої богословської освіти відбувалась підготовка викладачів для духовних академій Української православної церкви Московсь- кого патріархату та Української православної церк- ви Київського патріархату. Ця форма підготовки була близькою до аспірантури (за зразком світських на- вчальних закладів), але протягом періоду, що вив- чається, не була виділена в окремий підрозділ пра- вославної освіти. Студенти духовних академій, що мали хист до наукової роботи та педагогічної діяль- ності у вищих православних освітніх установах, на 4 курсі проходили педагогічну практику та склада- ли кандидатські іспити зі спеціалізації. Право на про- ведення дисертаційного дослідження отримували кращі слухачі академій, обрана тема роботи та нау- ковий керівник затверджувались Ученою Радою вищої духовної освітньої установи. Захистивши піс- ля закінчення навчання кандидатську дисертацію, вони ставали викладачами духовних академій УПЦ МП та УПЦ КП. Ретельна підготовка педагогів для ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 109 вищих духовних освітніх установ була зумовлена зростанням вимог до них. Так, у 2000 р. у зв'язку з реформаційними процесами системи православної освіти в Україні на вакантні викладацькі місця прий- мали на конкурсних засадах, перевага віддавалась особам, що мали вчений ступінь. На кінець періоду, що вивчається, 80 % випуск- ників Київських духовних академій УПЦ МП та УПЦ КП, які захистили кандидатську дисертацію, працю- вали викладачами вищих та середніх православ- них освітніх установ. Українська автокефальна пра- вославна церква до 2001 р. не мала академічного навчального закладу. У 2002 р. було оголошено пер- ший набір в Івано-Франківську вищу богословську академію УАПЦ [10, с. 6]. Завдяки перепідготовці та підвищенню кваліфі- кації рівень освіти викладачів православних освітніх установ протягом періоду, що вивчається, зазнав суттєвих змін. Якщо на початку 1993 р. тільки 40 % викладачів Української православної церкви Мос- ковського патріархату та 30 % Української право- славної церкви Київського патріархату й Української автокефальної православної церкви мали вищу ду- ховну освіту, то на 2001 р. ця цифра становила по різних навчальних закладах від 50 % до 80 %. Особ- ливо яскраво цей процес позначився на академічній та семінарській православній освіті. Так, кардинальні якісні зміни у складі викладацької корпорації відбу- лись у Київській духовній академії та семінарії Ук- раїнської православної церкви. На 2001 р. Київські духовні школи УПЦ були наймасовішими серед освітніх установ своєї конфесії (у них навчалось понад 50 % слухачів освітніх установ Української православної церкви). Значне поліпшення рівня освіти педагогів відбу- лось у єпархіальних училищах Української право- славної церкви Московського патріархату та Україн- ської православної церкви Київського патріархату. Якщо до 1997 р. тільки 20 % викладачів мали вищу духовну освіту, то на 2001 р. у цілому по Україні ця цифра зросла до 40 % в окремих єпархіях обох конфесій. Українська автокефальна православна церква за якістю викладацьких кадрів протягом 90-х років ХХ ст. знаходилася в найгіршому стані серед усіх православних конфесій. Відсутність академічної освіти, складні стосунки між Колегією Патріарха Мстислава та окремими навчальними закладами УАПЦ, не сприяли підвищенню рівня освіти педа- гогів. Тому на 2000 р. лише 25 % (в окремих на- вчальних закладах до 40 %) викладачів мали вищу богословську освіту, в основному за рахунок "ста- рих" кадрів, тобто тих, що отримали вищу освіту ще до розколу [2, с. 8]. Отже, протягом 90-х років ХХ ст. простежувались кількісні та якісні зміни складу викладацьких кор- порацій усіх православних конфесій України. Про- цес зростання чисельності педагогів духовних на- вчальних закладів супроводжувався покращенням рівня освіти викладачів та зниженням їх середньо- го віку. Незважаючи на вищезазначені позитивні фактори, зауважимо, що відсутність спеціальної ос- вітньої установи для підготовки викладачів право- славних духовних навчальних закладів зумовила слабкий педагогічний рівень їх освіти (особливо це позначилось на єпархіальних училищах УПЦ МП та УПЦ КП та семінаріях УАПЦ). Суттєвим фактором, що впливав на процес фор- мування колективів викладачів, був матеріальний стан та соціальний статус педагогів православних навчальних закладів України. Матеріальне забезпе- чення й соціальний статус викладачів духовних освітніх установ залежали від заробітної платні, жит- лових та побутових умов, соціальної захищеності й ставлення церкви до потреб педагогів. Слід зазна- чити, що соціальний статус викладачів православ- них навчальних закладів у 90-ті роки ХХ ст. суттєво відрізнявся від світських. Відокремивши церкву від держави та освіти Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", а пізніше Конститу- цією України, держава визнавала теологічну освіту внутрішньою церковною справою. Педагоги з ви- щою духовною освітою, а також ученим ступенем, згідно із законодавством, не мали права викладати в державних освітніх установах. Для порівняння зазначимо: у країнах Західної Європи (з 1999 р. - Росії) випускники вищих духовних навчальних зак- ладів отримували дипломи державного зразка й мали право працювати в державних середніх ос- вітніх установах; викладачі з ученим ступенем кан- дидата богослов'я - у державних ВНЗ [11, с. 16]. В Україні протягом періоду, що вивчається, дип- ломи православних навчальних закладів не нада- вали права працювати у світських освітніх устано- вах. Окремими державними ВНЗ України з кінця 90-х років ХХ ст. уведено курси дисциплін, на які запрошують педагогів духовних академій, але цей процес не набув масового характеру. Так, викладачі Київської духовної академії Української православ- ної церкви Київського патріархату викладали курси лекцій у Міжнародній кадровій академії, Києво-Мо- гилянській академії, Слов'янському університеті [12, с. 29]. У 2001/2002 навчальному році педагоги Ки- ївської духовної академії Української православної церкви Київського патріархату ієромонах Євстратій (Зоря) та протоієрей О. І. Антонюк викладали мора- льне та догматичне богослов'я в Донецькому дер- жавному інституті штучного інтелекту. Обмеження щодо місця роботи зумовили склад- не матеріальне становище педагогів православних навчальних закладів. Залишаючись повністю на за- безпеченні церкви, переважна більшість із них не отримувала заробітної платні й працювала безкош- товно. Праця в духовних освітніх установах нале- жала до категорії "послуху", а заробітну плату вик- ладачі отримували як парафіяльні священики, ма- ючи свої приходи. Наприклад, протягом 90-х років ХХ ст. безкоштовно працювали педагоги в Харківській духовній семінарії УПЦ, Львівській духовній семі- нарії УАПЦ, Свято-Кирило-Мефодіївській семінарії Руської істинно-православної церкви за кордоном. У Колегії Патріарха Мстислава Української ав- токефальної православної церкви частина виклада- чів (за рішенням Львівських єпархіальних зборів 1996 р.) приїздила із Західної України. Їм компен- сували тільки витрати на проїзд [13, с. 478]. У Львівській духовній академії та семінарії Українсь- кої православної церкви Київського патріархату заробітну плату отримували лише світські викла- дачі та обслуговуючий персонал. Священики, що займались педагогічною діяльністю, поєднували її з практикою на приходах. Так, ректор Львівської духовної академії і семінарії УПЦ КП митрофор- ний протоієрей Ярослав Ощудляк поєднував кер- івництво академією та семінарією з працею на при- ході с. Брюховичі, що під Львовом. Слід зазна- чити, що навантаження таких викладачів не пере- більшувало 10 годин на тиждень, що в цілому ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 110 ЕКОНОМІКА відповідало навантаженню педагогів державних ос- вітніх установ, які працю-вали за сумісництвом. Частина навчальних закладів, що була спромож- на виплачувати заробітну платню педагогам (Одесь- ка духовна семінарія УПЦ, Київські духовні академії та семінарії Української православної церкви Мос- ковського патріархату та Української православної церкви Київського патріархату) орієнтувались у розмірі платні на державні тарифи. Так, заробітна платня викладачів Київської духовної академії і се- мінарії УПЦ МП на 2001 р. складала 200 - 300 гри- вень (залежно від стажу роботи). Світські педагоги, що працювали в духовних навчальних закладах, отримували плату відпровідно до кількості годин у розмірі, що дорівнював їх заробітній платі в держав- них освітніх установах. На період літніх канікул вик- ладачам православних освітніх установ обов'язко- во надавалась відпустка, термін якої дорівав 30 ка- лендарним дням. Педагогам, що не отримували заробітної платні, після закінчення навчального про- цесу й до 1 вересня надавалась безкоштовна відпустка. Таким чином, проблему оплати праці вик- ладачам духовних навчальних закладів у 90-ті роки ХХ ст. слід вважати невирішеною. Це справило не- гативний вплив на матеріальний стан педагогів, адже 60 % із них працювали безкоштовно і єдиним засо- бом існування для них був приход. Висновок Кадровий склад установ православної духовної освіти формувався шляхом залучення священнос- лужителів із духовною або вищою світською осві- тою та поповнення викладацьких корпорацій випус- книками вищих і середніх православних освітніх установ. Недоліком першої половини. 90-х років було те, що головна увага приділялась не педагогічній підготовці кадрів, а необхідності надання духовної освіти тим викладачам, котрі її не мали. З другої половини 90-х років ХХ ст. значно покращились якісні характеристики викладацького складу, що позитив- но вплинуло на рівень підготовки учнів та студентів. Констатуючи наявність багатьох відкритих питань у кадровому складі педагогів, ми в той же час спос- терігаємо домінування позитивних тенденцій, що дає підставу вважати проблему кадрів у системі право- славної освіти на кінець періоду, що вивчається, в основному вирішеною. ЛІТЕРАТУРА: 1. Митлатик А. Волинська семінарія на межі двох століть / А. Митлатик // Православний вісник. - 1996. - № 5. - С. 72- 74. 2. Ісіченко І. Духовна освіта УАПЦ / І. Ісіченко // Успенська вежа. - 2009. - № 4. - С. 7 - 8. 3. Васьковський В. Духовна освіта в Україні: проблеми і напрямки розвитку / В. Васьковський // Людина і світ. - 1998. - № 10. - С. 26 - 29. 4. Список викладацького складу Волинського духовного училища РПЦ станом на 16 жовтня 1990р. - Поточне діловод- ство Волинського духовного училища Української православ- ної церкви. 5. Постанови Священного Синоду Української право- славної церкви від 3.04.1991 р. // Православний вісник. - 1991. - № 4. - С. 5 - 6. 6. Постанова Священного Синоду Української православ- ної церкви Київський патріархат від 29.05.1998 р. // Інформа- ційний бюлетень УПЦ КП. - 1998.- № 6.- С. 13 - 14. 7. Резолюція церковно-громадської конференції "Христи- янські цінності в освіті і вихованні" // Вісник православної педагогіки. - 1999. - № 1. - 136 с. 8. Личные дела преподавателей Киевской духовной ака- демии и семинарии Украинской православной церкви // По- точне діловодство Київської духовної академії і семінарії Ук- раїнської православної церкви. 9. Список викладацького складу Колегії Патріарха Мстис- лава Української автокефальної православної церкви ста- ном на 1 вересня 2003 р. // Поточне діловодство Колегії Пат- ріарха Мстислава УАПЦ. 10. Перший набір до Івано-Франківської Вищої Богословсь- кої академії УАПЦ // Успенська вежа. - 2002. - № 8. - С. 6. 11. Костикова М. Н. Государство, религия и церковь в России и за рубежом / М. Н. Костікова // Информационно- аналитический бюллетень. - 2011. - № 2. - С. 15 - 17. 12. Забуга Н. Доклад на торжественном акте, посвящен- ном празднованию 300-летия Киевской духовной академии / Н. Забуга // Православный вестник. - 2001. - № 3. - С. 21 - 29. 13. Рощина Л. Становлення і розвиток Вищої богословсь- кої освіти УАПЦ (на матеріалах Колегії Патріарха Мстислава) / Л. Рощина // Історія релігій в Україні : праці ХІІІ Міжнародної наукової конференції 20 - 22 травня 2003 р. - Кн. 1. - 2003. - С. 477 - 481. L. Roschina PRINCIPLES OF FORMING OF TEACHING STAFF OF ORTHODOX EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF UKRAINE (1991-2001) The article is devoted the analysis of basic principles of forming of teaching staff of orthodox educational establishments of Ukraine in 1991 - 2001rr. It is well-proven that the problem of providing of pravoslavnikh of spiritual educational establishments was settled teachers by the selection of apt at pedagogical work svyaschennosluzhiteliv and bringing in of teachers society of institute of higher. Description the processes of retraining and in-plant training teachers of spiritual educational establishments of Ukraine is given. Key words: orthodox education, spiritual educational establishments, Ukraine. © Л. Рощина Надійшла до редакції 28.03.2012 ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Принципи формування викладацького складу православних духовних освітніх установ України (1991-2001 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge