Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
У статті на основі аналізу джерел та літератури розглядається діяльність земських органів самоврядування в розвитку медицини Маріупольського повіту (1864-1917 рр.). Підкреслюється, що основним джерелом фінансування медичних закладів були пожертвування земських зібрань і допомога суспільства. Відмі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62463 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Сараєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 111-115. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62463 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-624632014-05-22T03:01:44Z Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) Сараєва, О. Історія У статті на основі аналізу джерел та літератури розглядається діяльність земських органів самоврядування в розвитку медицини Маріупольського повіту (1864-1917 рр.). Підкреслюється, що основним джерелом фінансування медичних закладів були пожертвування земських зібрань і допомога суспільства. Відмічається, що земства відіграли вирішальну роль у становленні системи охорони здоров'я Маріупольського повіту. Саме їм належить першість в розробці проектів земсько-медичного устрою. On the base of analysis of sources and literature, the author describes the activity of Zemstvo government in the development of medical Mariupol district (1864-1917). It is emphasized that the donations of Zemstvo assemblies and help society were the main sources of medical founding. It is noted that Zemstvo's played a crucial role in the development of system health protection in Mariupol district. The priority in development of the projects of zemstvomedical organization belongs precisely to them. 2012 Article Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Сараєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 111-115. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62463 94 (477. 61/62) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Сараєва, О. Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) Схід |
| description |
У статті на основі аналізу джерел та літератури розглядається діяльність земських
органів самоврядування в розвитку медицини Маріупольського повіту (1864-1917 рр.).
Підкреслюється, що основним джерелом фінансування медичних закладів були пожертвування земських зібрань і допомога суспільства. Відмічається, що земства відіграли вирішальну роль у становленні системи охорони здоров'я Маріупольського повіту. Саме їм
належить першість в розробці проектів земсько-медичного устрою. |
| format |
Article |
| author |
Сараєва, О. |
| author_facet |
Сараєва, О. |
| author_sort |
Сараєва, О. |
| title |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_short |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_full |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_sort |
взаємодія маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець хіх - початок хх ст.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62463 |
| citation_txt |
Взаємодія Маріупольського повітового земства із суспільством у процесі реалізації медичних заходів (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Сараєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 111-115. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT saraêvao vzaêmodíâmaríupolʹsʹkogopovítovogozemstvaízsuspílʹstvomuprocesírealízacíímedičnihzahodívkínecʹhíhpočatokhhst |
| first_indexed |
2025-07-05T13:20:22Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:20:22Z |
| _version_ |
1836813252866080768 |
| fulltext |
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 111
УДК 94 (477. 61/62)
ВЗАЄМОДІЯ МАРІУПОЛЬСЬКОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМСТВА
ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ
МЕДИЧНИХ ЗАХОДІВ (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ ст.)
ОЛЬГА САРАЄВА,
асистент кафедри українознавства
Приазовського державного технічного університету
У статті на основі аналізу джерел та літератури розглядається діяльність земських
органів самоврядування в розвитку медицини Маріупольського повіту (1864-1917 рр.).
Підкреслюється, що основним джерелом фінансування медичних закладів були пожерт-
вування земських зібрань і допомога суспільства. Відмічається, що земства відіграли ви-
рішальну роль у становленні системи охорони здоров'я Маріупольського повіту. Саме їм
належить першість в розробці проектів земсько-медичного устрою.
Ключові слова: земство, земська управа, повіт, лікарська дільниця, фельдшеризм.
Постановка проблеми. Універсальною тенден-
цією владно-політичних відносин у сучасному де-
мократичному світі є децентралізація державного уп-
равління, розширення прав і компетенції місцевих
територіальних громад, створення реальних можли-
востей для самоврядних органів самостійно вирі-
шувати питання місцевого значення. Перед Украї-
ною, яка задекларувала свою орієнтацію на демок-
ратичні стандарти, постає серйозне завдання рефор-
мування сфери адміністративного управління, на-
дання місцевому самоврядуванню більшого юри-
дичного й економічного простору для реалізації за-
питів громад. У цьому зв'язку корисним є вивчення
досвіду місцевого самоврядування, звернення до
історичних прикладів децентралізації управління та
створення ефективної системи взаємодії влади й
суспільства. Саме такий досвід уособлює феномен
земств. Адже земські органи самоврядування вия-
вилися здатними до вирішення важливих питань у
соціально-економічній, медичній, культурно-освітній
та інших галузях.
Важливо також, що дослідження медичної діяль-
ності земств надзвичайно актуальне в наш час, коли
суспільство знову стурбоване подібними питання-
ми: лікарі належать до категорії малозабезпечених,
що спричиняє постійне коливання у кадровому
складі; належні умови для існування та праці на селі
відсутні, унаслідок чого молодь там не затримуєть-
ся, поспішаючи повернутись до міста. На нашу дум-
ку, земства спромоглися у свій час вирішити деякі
з цих питань, тому їх напрацювання заслуговують
на увагу й сьогодні.
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми.
Історіографія проблеми умовно поділяється на три
великі періоди: перший об'єднує публікації дорево-
люційної доби, після заснування земських органів
самоврядування (1864-1918 рр.), другий - праці радян-
ських дослідників (1920-1980-ті рр.), третій - напра-
цювання науковців на сучасному етапі (1990-ті рр.-
сьогодення).
Цінний описовий і статистичний матеріал з орга-
нізації доземської і земської медицини надає праця
В. Ріхтера "История медицины в России" [1]. У ро-
боті висвітлюються окремі медичні проблеми, що
поставали перед земствами: організація медичної
допомоги на селі, боротьба зі знахарством та забо-
бонами, розвиток професійної медичної освіти тощо.
Огляд медичної діяльності Маріупольського по-
вітового земства представлено в краєзнавчому на-
рисі земського лікаря С. Казанського [2].
За радянської доби екскурс в історію медицини
доземського й земського періодів в українських гу-
берніях здійснив І. Хорош. Окрему увагу дисертант
звернув на досягнення земств Катеринославщини,
які, на його думку, займали передову позицію се-
ред решти українських земств щодо основних пи-
тань їх діяльності [3].
На сучасному етапі проблему взаємодії земств
України із суспільством намагалась з'ясувати О. Об-
метко. У процесі аналізу дослідниця вказувала, що
вся земська діяльність була спрямована на по-
ліпшення соціального стану населення: "Криза еко-
номічного становища, яка найбільше відчувалася
на рівні губерній і повітів, поставила перед земства-
ми значну кількість гострих питань. І лише завдяки
земствам суспільство мобілізувало свої зусилля для
відродження й розвитку медичного обслуговування
й народної освіти" [4].
Медичну діяльність Маріупольського повітового
земства розглядали О. Задніпровський, М. Писарен-
ко і Л. Лихачова. У їхніх публікаціях подається ха-
рактеристика земських медичних закладів, вивчаєть-
ся питання про підвищення рівня кваліфікації лікарів,
аналізується робота земств із надання безкоштов-
ної медичної допомоги, порівнюється медицина
"приказного" (доземського) і земського періодів [5].
Таким чином, дослідники історії земств зупиня-
лись здебільшого на описі практичної діяльності
земських установ (кількості відкритих лікарень, ап-
тек, фельдшерських пунктів тощо), але в науковій
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
112 ЕКОНОМІКА
літературі бракує роботи, що висвітлювала б питан-
ня комунікації земських установ із різними прошар-
ками суспільства в межах окремого регіону, зокре-
ма Маріупольського повіту. Між тим, цей регіон за-
слуговує на увагу дослідників, тому що має певну
специфіку порівняно з іншими регіонами України. Це
якісні зміни в економіці, розвиток важкої індустрії,
поліетнічне соціокультурне поле тощо.
Мета дослідження - з'ясувати характер та на-
прями медичної діяльності Маріупольського повіто-
вого земства. Досягнення поставленої мети перед-
бачає вирішення таких завдань:
- висвітлити діяльність Маріупольського повіто-
вого земства у сфері охорони здоров'я та реакцію
суспільного загалу на земські медичні ініціативи;
- простежити зв'язок між розвитком медичної
справи та ставленням до неї населення;
- висвітлити напрями взаємодії земства із сус-
пільством.
Виклад основного матеріалу. Джерельна база
проблематики представлена матеріалами фонду
1152 "Комитет общественного здоровья" Російсь-
кого державного історичного архіву. Тут зберігають-
ся кошториси витрат повітових земств Донбасу на
медико-санітарні заходи, будівництво лікарень та
аптек, утримання медичного персоналу тощо. У
фонді 110 Державного архіву Донецької області
(далі ДАДО) (спр. 65, 15) зберігається багато доку-
ментів, які розкривають діяльність Маріупольсько-
го земства в розвитку медичної справи. Це - лис-
тування земської управи з керівництвом лікарень
про матеріальну допомогу, купівлю медикаментів і
медичного інвентарю, циркуляри катеринославсь-
кого губернатора про відкриття курсів підвищення
кваліфікації лікарів тощо.
Інформацію про функціонування земських ліка-
рень Маріупольського повіту можна знайти в мет-
ричних книгах фонду 211 ("Синагога г. Мариуполя")
ДАДО. Тут, у справах 5 і 6, зберігаються відомості
про хворих, які померли у земських лікарнях від
невиліковних хвороб. Ці дані дозволяють проаналі-
зувати особливості лікування й профілактики інфек-
ційних захворювань у повіті [6].
Дуже важливим і цінним джерелом інформації є
опубліковані "Отчёты Мариупольской уездной зем-
ской управы земскому собранию" та "Протоколы
Мариупольского уездного земского собрания оче-
редных и чрезвычайных сессий", які зберігаються
в ДАДО. Вони дозволяють простежити вплив
земств на розвиток медицини в повіті, зокрема на
залучення до медичних заходів представників нац-
меншин [7].
Таким чином, джерельна база з історії земських
установ Маріупольського повіту багата на різні за
видовою приналежністю та змістом джерела, які
дозволяють глибоко дослідити проблему.
Напередодні реформ 1860-1870-х рр. Російська
імперія знаходилась у стані глибокої соціальної кри-
зи, адже умови життя переважної більшості насе-
лення, задоволення його соціально-побутових потреб
перебували на катастрофічно низькому рівні. Щодо
організації медичної допомоги населенню (особли-
во сільському), то тут справи були зовсім незадо-
вільними. При цьому формально організацією охо-
рони здоров'я мали займатися різні відомства. Так,
за лікування державних та удільних селян відпові-
дало відомство державного майна й уділів, кріпос-
них селян - утримувані поміщиками лікарі та фельд-
шери тощо [8].
Центральний елемент доволі примітивної медич-
ної інфраструктури становили прикази громадсько-
го піклування, які повинні були дбати про здоров'я
пересічних громадян. При них діяли лікарні, але
основний контингент хворих там становили "казенні
люди" - солдати, арештанти, а також, як не дивно,
повії та безпритульні. Більшість лікарень розміщу-
валася у старих, непристосованих приміщеннях.
Лікування було платним, а медикаментів та їжі ката-
строфічно не вистачало [9].
Тож, ураховуючи жалюгідні умови, в яких пере-
бувала дореформена медицина, несприятливе став-
лення широкого загалу до лікарської справи було
закономірним. Слабка база подекуди перетворюва-
ла лікаря фактично на знахаря, у якого, окрім трав і
зілля, під рукою нічого не було. Але ж у кожному
селі був "свій" визнаний знахар, перевірений прак-
тикою поколінь. Тож для чого, згідно із селянською
логікою, було звертатися до якогось незнайомця, та
ще й чекати на його приїзд до села?
Свідчення місцевого населення підтверджують
факт відсутності кваліфікованої медичної допомоги
в доземський період. Так, мешканка с. Старий Крим
Маріупольського повіту Аполлінарія Федорівна На-
уча (1926 р. н.) розповідала, що її батьки - Федір
Дмитрович (1878 - 1958 рр.) і Єфимія Хрисантівна
(1883 - 1958 рр.) Таначі - фактично не зверталися до
офіційної медицини навіть у перші роки діяльності
земств. Лікувалися переважно народними засоба-
ми. Були, наприклад, випадки, коли важкі опіки гої-
ли лише травами, а від головного болю допомагали
цілющі відвари. Пологи приймали повитухи, у зв'яз-
ку із чим спостерігалася висока смертність немов-
лят. Частими були й аборти, виконані в "польових"
умовах: "Ударив палицею по животу, жінка й позбу-
лася дитини" [10].
Своєрідним опонентом земської медицини був
фельдшеризм - надання фельдшерами самостійної
медичної допомоги за відсутності лікаря. Так, до
1912 р. у Маріупольському повіті кількість фельд-
шерських дільниць більш ніж удвічі перевищува-
ла лікарські [11].
Заради справедливості слід зазначити, що сум-
лінний і компетентний фельдшер був популярною
особою на селі. Він викликав симпатії тим, чого не-
рідко не вистачало лікареві - своєю чуйністю, про-
стотою, близькістю до народу, розумінням його інте-
ресів і психології. Історія фельдшерської справи
увічнила багатьох подвижників, що віддано служи-
ли народній медицині. Так, майже все життя при-
святив фельдшерській справі Дмитро Христофоро-
вич Таушан. 1 червня 1906 р. він вступив на службу
як земсько-громадський фельдшер у с. Старий Крим
Маріупольського повіту. Від сільської громади от-
римував платню 250 руб., квартирних - 60 руб., на
опалення та освітлення - 100 руб. У народі його на-
зивали просто - "професором". У 1913 р. Старо-
кримський фельдшерський пункт на чолі з Д. Тау-
шаном обслуговував 2033 жителя [12].
Але поступово сільське населення все ж почало
усвідомлювати вади фельдшерського лікування.
Адже фельдшери, маючи лише елементарну осві-
ту, лікувати самостійно не могли й часто через свою
некомпетентність підривали довіру населення до
медичної справи. Нерідкісним ставало таке явище,
коли за десятки верст амбулаторні хворі йшли саме
до лікаря в повіт, не звертаючись до фельдшера.
Так, мешканці с. Старий Крим Маріупольського по-
віту долали 16 верст до лікарської дільниці, розта-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 113
шованої у с. Мангуш, аби тільки звернутися по до-
помогу саме до лікаря [13].
Отже, різниця в кількості хворих, прийнятих земсь-
кими лікарями й фельдшерами, із роками збільшу-
валася на користь перших. Це свідчить про те, що
"мужицькі лікарі", як часто називали фельдшерів,
утрачали свою популярність Так, у 1889 р. на 2-й
лікарській дільниці Маріупольського повіту кількість
пацієнтів, що звернулися по допомогу саме в лі-
карську амбулаторію, зросла на 1015 осіб порівня-
но з минулим роком. Водночас довірити своє ліку-
вання фельдшерові вирішили на 124 особи менше,
ніж у 1888 р. [14]
Утім, ще до кінця 1880-х рр. у Маріупольсько-
му повіті роз'їзна або мішана система залишалася
переважаючою. Відмовитися взагалі від фельдше-
ризму було нереально, треба було звести функції
фельдшера до помічника лікаря, що надавав са-
мостійні медичні послуги лише в нетяжких випад-
ках та стежив за станом здоров'я мешканців ма-
леньких сіл. Про те, що проблема роз'їзної системи
була актуальною ще на початку ХХ ст., свідчив ви-
ступ гласного Д. Хараджаєва на сесії Маріупольсь-
ких повітових земських зборів 26 вересня 1904 р.
Він зокрема зазначав, що "через нерівномірність в
організації лікарської допомоги слід увести стаціо-
нарне лікування" [15].
На прихильність до знахарства також впливали
вік - більш схильними до такої допомоги частіше
були люди зрілі та вже доволі літні (натомість моло-
де покоління швидше визнавало лікарів і фельд-
шерів). Цікаве зауваження щодо пріоритетів насе-
лення у справі свого здоров'я подав лікар 4-ї дільниці
Маріупольського повіту, який указував, що греки
набагато частіше, ніж росіяни, зверталися до ліка-
ря, пояснюючи цей факт більшою обізнаністю грець-
кого населення, розумінням ефективності медици-
ни. До речі, етнічно грецьке село Мангуш виперед-
жало за кількістю звернень до лікаря навіть повіто-
ве місто Маріуполь [16].
Поліпшення медичного обслуговування, а від-
так, і завоювання довіри населення прямо залежа-
ло від фінансових можливостей земств. Треба від-
значити, що на розвиток медичної справи вони
щодалі виділяли значні суми, які, до того ж, щоріч-
но збільшувалися, займаючи одне з ключових
місць у земських кошторисах. Так, Маріупольське
земство виділило на розвиток медицини у 1870 р.
4760 руб., у 1874 р. - 17 300 руб., у 1905 р. - 92 172 руб.,
а в 1912 р. - 209 656 руб. [17].
Важливо, що населення почало надавати знач-
ну підтримку розвитку медичної справи. Адже, де-
далі частіше самі сільські громади ставали ініціато-
рами створення лікарського чи фельдшерського
пункту в селі. Так, Олександрівський сільський сход
Сретенської волості 7-ої земельної дільниці Маріу-
польського повіту постановив просити земську уп-
раву відкрити фельдшерський пункт у с. Анадоль
Малоянісольської волості й зобов'язувався платити
зарплатню фельдшерові - 300 руб. на рік [18]. У
1895 р. сільський сход с. Старий Крим постановив
відкрити земсько-громадський фельдшерський пункт
на селі. При цьому Старокримська сільська грома-
да брала на себе зобов'язання виплачувати платню
медичному працівникові зі своїх коштів (проте суму
визначало земство), забезпечити ділянку "особли-
вою приймальнею для амбулаторних хворих", а
спеціаліста-медика - помешканням, виділивши на
опалення та освітлення 100 руб. та плюс утримання
від земства - 140 руб. [19]. Таким чином, ми бачи-
мо, що, піклуючись про здоров'я власних жителів,
старокримська громада брала на себе більшу час-
тину фінансових зобов'язань з утримання медично-
го персоналу. Але й земство, зі свого боку, здійсню-
вало доплати.
Про певний рівень усвідомлення сільським на-
селенням необхідності розвитку медичної справи
говорить факт клопотання сільських громад про при-
значення стипендій учням фельдшерських шкіл,
вихідцям із відповідного села. Так, селянин із Тем-
рюків Маріупольського повіту Дмитро Жулаєв звер-
тався з проханням призначити стипендію його доньці
Марині, учениці останнього класу Катеринославсь-
кої земської фельдшерської школи, через скрутне
сімейне становище. Управа призначила їй однора-
зову допомогу в розмірі 75 руб. Степан Корсун із
селян Сретенської волості Маріупольського повіту,
що вступив на медичний факультет Новоросійсько-
го університету, клопотався про призначення сти-
пендії в розмірі 300 руб. на рік [20].
Траплялося, що самі сільські громади ставали
на захист медичних працівників. Так , у Маріу-
польському повіті було звільнено акушерку У. Ко-
пачову, що недопрацювала лише 10 місяців до
отримання пенсії за 20 років роботи, а фельдшера
було переведено в інше село, на що управа не
дала згоди, адже надійшов лист від групи меш-
канців і заява місцевих сільських зборів. Акушерку
було поновлено на посаді до одержання перед-
баченої пенсії [21].
Проте картина взаємодії земства й сільської гро-
мади в медичній справі не була ідеальною. Нерідко
на заваді поширенню ареалу дільничної медицини
ставала елементарна фінансова неспроможність сіл.
Відомі випадки й повної відмови від утримання
лікарських чи фельдшерських дільниць. Так, Ново-
Каракубський сільський сход ухвалив: "Утримання
у селі земсько-громадської дільниці було непосиль-
ною розкішшю. Тому громада клопоталася про пе-
ретворення земсько-громадської дільниці на земсь-
ку лікарню з перенесенням витрат на рахунок Ма-
ріупольського повітового земства" [22].
Важливим аспектом земської медичної діяльності
була розбудова лікарень. Особливо нагальною вия-
вилася необхідність лікарні в повітовому Маріуполі,
адже на території повіту взагалі не було жодного
стаціонару. Розбудова земської лікарні тут є яскра-
вим прикладом ініціативності самоврядних інституцій,
їх взаємодії із широким загалом. Ще в 1867 р. Ма-
ріупольська земська управа видала наказ про бу-
дівництво лікарні, але потрібної для цього суми (за
затвердженим планом - 30 тис. руб.) не вистачало,
тож медичний заклад містився в орендованих бу-
динках. Земство задіяло різні джерела залучення
коштів. Одним із них були пожертви мешканців міста.
Хоча їх виявилося недостатньо, усе ж не можна не
відзначити широку агітаційну та організаційну діяль-
ність земства в цьому напрямку. З'ясувалося, що
міщани були готові допомогти створенню лікарні, але
через інертність та невизначеність із кандидатурою
збирача коштів ця справа гальмувалася. Отже, ми
бачимо, що земство стало активним комунікатором
із суспільством, організовувало широкий загал на
здійснення соціально значущих проектів.
Згодом до справи облаштування в Маріуполі
лікарні долучилася міська дума. Так, у кошторисі
на 1874 р. передбачалося виділити з міської каси
1000 руб. на допомогу в започаткуванні в місті лі-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
114 ЕКОНОМІКА
карні повітовим земством. У 1867 р. земська упра-
ва за 11 000 руб. придбала в мешканця повіту Дя-
ченка-Блага будинок для лікарні - новий, двоповер-
ховий, по шість кімнат на кожному поверсі, непо-
далік від міського саду [23].
До розвитку медичної справи в Маріуполі зусил-
ля доклав купець 1-ї гільдії О. Хараджаєв, що пере-
казав громадському управлінню на будівництво
міської лікарні 30 000 руб. Завдяки цій сумі вдалося
завершити будівництво й міська лікарня в 1897 р.
переїхала до нового приміщення [24].
Як бачимо, наявність коштів у міському бюджеті,
добра воля заможних меценатів, піклування про ме-
дичну справу не тільки з боку земства, а й міської
думи сприяли тому, що наприкінці ХІХ ст. в Маріу-
полі медична інфраструктура розширювалася до-
сить інтенсивно. На 1900 р. тут було вже чотири
лікарні: на 50 місць у Маріуполі, на 20 місць у с. Пав-
лівка, на 16 місць у с. Ігнатівка й на 20 місць у с. Ми-
хайлівка [25].
Земства опікувалися не тільки організацією ме-
дичної справи й будівництвом лікарень, але і їх ут-
риманням. При цьому вони ретельно контролювали
якість перебування та харчування хворих. Так, здійс-
нюючи інспекцію Маріупольської земської лікарні,
гласні Д. Канкрін та В. Коростовцев виявили, що
м'ясо, яким годували пацієнтів, "темне й ненавари-
сте". Головний лікар І. Стадіон захищав купця-підряд-
ника, на що гласні зауважили, що договір на поста-
чання продовольства з ним треба розірвати, і вза-
галі, завідування господарством - це справа членів
управи, а не головного лікаря [26].
Окремим напрямком земської медичної діяль-
ності виступали протиепідемічні заходи. Так, у бо-
ротьбі з такою загрозливою недугою, як дифтерія,
земські лікарі були озброєні протидифтерійною си-
роваткою, щеплення якою давали помітні результа-
ти. Так, у 1886 р. смертність від дифтерії в Маріу-
польському повіті склала 14,2 % із тих, що були
прищеплені, та 45-75 % тих, що не пройшли щеп-
лення. При цьому летальні випадки траплялися лише
з тими, хто запізнився зі щепленням [27].
"Краща рекомендація цьому методу лікування, -
писав повітовій земський лікар, - довіра, яку насе-
лення вже відчуває до нього. Бувало, приведуть
хворого зовсім не з дифтеритом, а зі свинкою, на-
приклад, і, коли бачать, що не мають наміру при-
щеплювати, розчаровано запитують: "А хіба штри-
кати не будете?" [28].
Ті інфекційні хвороби, що не набували масштабів
епідемій, також завдавали чимало лиха селянсько-
му населенню. Зокрема, постійним "супутником"
життя людей були сифіліс та інші венеричні захво-
рювання. У Маріупольському повіті головним кон-
тингентом сифілітиків були греки. Земські лікарі по-
яснювали це відносно пізніми шлюбами в них (чо-
ловіки одружувалися у 23 роки), тимчасовим про-
живанням грецьких селян у містах, незнанням спо-
собів профілактики та симптомів захворювання [29].
Висновки
Таким чином, Маріупольське повітове земство в
кінці XIX на початку ХХ ст., виконуючи завдання ме-
дичного обслуговування населення, спромогло-
ся практично з нуля створити дієву систему охоро-
ни здоров'я для широких народних мас. Заслугою
земської медицини стало виникнення лікарської
дільниці на селі, що наблизило медичну допомогу
до селянського загалу. Стосунки земських установ
і суспільства зазнали суттєвих змін. На еволюцію
суспільного сприйняття вплинули досягнення земств
у медичній галузі. Це й розбудова мережі стаціо-
нарних лікарень, й організація протиепідемічних за-
ходів, які відіграли важливу роль у боротьбі з хво-
робами й пошестями.
ЛІТЕРАТУРА
1. Рихтер В. История медицины в России : в 3-х тт. /
В. Рихтер. - М. : Изд-во хим. завода "Гедеон Рихтер", 1820. -
Т. 3. - 533 с.
2. Казанский С. Ф. Туберкулез легких в Мариупольском
уезде / С. Ф. Казанский. - Екатеринослав : Тип. губернского
земства, 1913. - 13 с.
3. Хорош И. Д. Основные этапы и перспективы развития
сельского здравоохранения в Украинской ССР : дисс. …
д. мед. наук : спец. 14.02.03 "Социальная медицина" /
И. Д. Хорош. - К., 1965. - 387 с.
4. Обметко О. М. Соціально-економічна діяльність земств
в Україні (середина 60-х - 90-х років ХІХ ст.) : дис. … канд. іст.
наук : спец. 07.00.01 "Історія України" / О. М. Обметко. - К.,
2002. - 182 с.
5. Заднепровский А. И. Новые документы о развитии
здравоохранения в Мариуполе (80-90-е годы ХІХ в.) /
А. И. Заднепровский // Нові сторінки історії Донбасу / [за ред.
З. Г. Лихолобової] : Кн. 7. - Донецьк, 1999. - С. 239-242; Писа-
ренко Н. Н. Развитие земского здравоохранения Донбасса в
конце ХІХ - начале ХХ вв. / Н. Н. Писаренко // Нові сторінки
історії Донбасу / [за ред. З. Г. Лихолобової] : Кн. 7. - Донецьк,
1999. - С. 61-64; Лихачева Л. Б. Земское здравоохранение и
народное образование в селах Мариупольского уезда (конец
ХІХ - начало ХХ вв.) / Л. Б. Лихачева // Новые страницы в
истории Донбасса : статьи. - Донецк, 1994. - Кн. 3. - С. 24-41.
6. Державний архів Донецької області (далі - ДАДО). -
Ф. 211. - Оп. 1. - Спр. 5,6.
7. Наприклад: Годовой отчет земского врача 1-го участ-
ка Мариупольского уезда за 1890 г. // Отчет Мариупольской
уездной земской управы за 1890 г. - Мариуполь : Типо-Лито-
графия А. А. Франтова, 1891. - С. 323-326; Отчет о деятель-
ности ремесленного кузнечно-слесарного отделения при Ма-
риинской народной школе в г. Мариуполе, за время с 1 янва-
ря 1889 г. по 1 января 1890 г. // Отчет Мариупольской уездной
земской управы за 1899 г. - Мариуполь : Тип. Бр. Э . и
А. Гольдрин, 1890. - С. 361-365.
8. Лохматова А. І. Катеринославське земство / А. І. Лох-
матова. - Запоріжжя : РА Тандем-У, 1999. - С. 82.
9. Герасименко М. В. Досягнення земств Півдня України в
організації медичної допомоги населенню на початковому
етапі діяльності (60-70-ті роки ХІХ ст.) / М. В. Герасименко //
Південний архів. Історичні науки. - Херсон : Вид-во ХДПУ,
2008. - Вип. 28/29. - С. 40.
10. Інтерв'ю з мешканкою с. Старий Крим Маріупольсько-
го повіту Аполлінарією Федорівною Науча. Записано авто-
ром 14.05.2011. // Старокримський краєзнавчий музей.
11. Лохматова А. І. Указ. праця. - С. 89.
12. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1907 год. - Мариуполь : Типо-Литография А. А. Франтова,
1908. - С. 250.
13. Татаринов С. Й. Нариси історії самоврядування в
Бахмуті і повіті у ХV ІІІ-ХХ століттях / С. Й . Татаринов,
Н. О. Тутова. - Артемівськ : Вид-во Центру пам'яткознав-
ства НАН України, 2008. - С. 164.
14. Отчет Мариупольского уездного земского собрания
за 1889. - Мариуполь : Типо-Литография А. А. Франтова, 1890.
- С. 171.
15. Журналы заседаний Мариупольского уездного зем-
ского собрания XXXVI очередной сессии 26 сентября 1904.
- Екатеринослав : Тип. губернского правления , 1904. -
С. 167-168.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 115
16. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1889 год. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 160.
17. Писаренко Н. Н. Указ. праця. - С. 62.
18. ДАДО. - Ф. 10. - Оп. 1. - Спр. 59. - Арк. 8.
19. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1902 год. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1903. - С. 213.
20. ДАДО. - Ф. 110. - Оп. 1. - Спр. 124. - Арк. 45.
21. Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865
- 1914 рр.) : дис. … канд. іст. наук : спец. 07.00.01 "Історія
України" / Н. М. Рубан. - Донецьк, 2004. - С. 54.
22. ДАДО. - Ф. 110. - Оп. 1. - Спр. 100. - Арк. 4-11.
23. Доклад уездной Управы об обеспечении земской
больницы // Протоколы Мариупольского земского собрания
очередной и чрезвычайной сессии 1869 г. и чрезвычайной
сессии 1890 г. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1891. -
С. 130-135.
24. ДАДО. - Ф. 113. - Оп. 1. - Спр. 120. - Арк. 29.
25. Журнал Екатеринославской губернской земской уп-
равы за 1867 год. - Екатеринослав : Тип. губернского правле-
ния, 1868. - С. 54.
26. Отчет Екатеринославской губернской земской упра-
вы за 1896 г. - Ч. ІІ. - Екатеринослав : Тип. губернского правле-
ния, 1897. - С. 33.
27. Там само. - С. 45.
28. Отчет Мариупольской уездной земской управы, оче-
редной сессии земского собрания 1889 г. // Отчет за 1889 г.
земского врача 2 участка Мариупольского уезда. - Мариу-
поль : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 175.
29. Отчет Мариупольской уездной земской управы, оче-
редной сессии Земского собрания 1889 г. // Отчет за 1889 г.
земского врача 2 участка Мариупольского уезда. - Мариу-
поль : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 172.
O. Sarajeva
COOPERATION OF DISTRICT ZEMSTVO OF MARIUPOL AND SOCIETY
FOR REALIZATION OF MEDICAL MEASURES
(END OF XIX - THE BEGINNING OF THE TWENTIETH CENTURY)
On the base of analysis of sources and literature, the author describes the activity of Zemstvo government in the
development of medical Mariupol district (1864-1917). It is emphasized that the donations of Zemstvo assemblies and
help society were the main sources of medical founding. It is noted that Zemstvo's played a crucial role in the
development of system health protection in Mariupol district. The priority in development of the projects of zemstvo-
medical organization belongs precisely to them.
Key words: Zemstvo, district, medical area, fel'dsherizm.
© О. Сараєва
Надійшла до редакції 14.05.2012
УДК 94 (477.6):572.028
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ДОНЕЦЬКОГО ІНЖЕНЕРА
(1965-1980-ті рр.)
МАРИНА СЕРГЄЄВА,
аспірант кафедри історії слов'ян
Донецького національного університету
У дослідженні розглядаються деякі питання світогляду донецьких інженерів, що пра-
цювали у важкій промисловості протягом 1965-1980-х рр. У статті названі особливі риси
характеру інженерів із Донбасу, що сформувались у них за часів СРСР. Авторка нама-
гається показати вплив інженерно-технічних працівників (ІТП) на ментальність мешканців
регіону.
Ключові слова: світогляд, інженерно-технічні працівники (ІТП), важка промисловість, історія
Донбасу, історія повсякденності.
Постановка проблеми і стан її вивчення. На
початку ХХІ століття розпочинаються й активізують-
ся дослідження нових напрямів історичної науки, на-
приклад, історії повсякденності, гендерної історії,
усної історії, мікроісторії тощо. Вони дозволяють по-
новому подивитися на добре вивчені факти й події.
Увага до історичної антропології в Україні останні
декілька років посилилася, і вітчизняними вченими
в цьому напрямі вже створена значна кількість ґрун-
товних робіт. Серед науковців, що займалися вив-
ченням цих проблем, можна виділити М. В. Попови-
ча [19], В. В. Кононенка [11], З. Г. Лихолобову [16],
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|