Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.)
У дослідженні розглядаються деякі питання світогляду донецьких інженерів, що працювали у важкій промисловості протягом 1965-1980-х рр. У статті названі особливі риси характеру інженерів із Донбасу, що сформувались у них за часів СРСР. Авторка намагається показати вплив інженерно-технічних працівник...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62464 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) / М. Сергєєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 115-119. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-624642014-05-22T03:01:50Z Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) Сергєєва, М. Історія У дослідженні розглядаються деякі питання світогляду донецьких інженерів, що працювали у важкій промисловості протягом 1965-1980-х рр. У статті названі особливі риси характеру інженерів із Донбасу, що сформувались у них за часів СРСР. Авторка намагається показати вплив інженерно-технічних працівників (ІТП) на ментальність мешканців регіону. The study considers some questions of word outlook Donetsk engineers who worked in heavy industry during 1965-1980's. In the article mentioned the special traits of engineers from the Donbas, which formed in them during the Soviet Union. The author tries to show the impact of engineering and technical workers (ITR) at the mentality of the inhabitants of the region. 2012 Article Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) / М. Сергєєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 115-119. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62464 94 (477.6):572.028 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Сергєєва, М. Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) Схід |
| description |
У дослідженні розглядаються деякі питання світогляду донецьких інженерів, що працювали у важкій промисловості протягом 1965-1980-х рр. У статті названі особливі риси
характеру інженерів із Донбасу, що сформувались у них за часів СРСР. Авторка намагається показати вплив інженерно-технічних працівників (ІТП) на ментальність мешканців
регіону. |
| format |
Article |
| author |
Сергєєва, М. |
| author_facet |
Сергєєва, М. |
| author_sort |
Сергєєва, М. |
| title |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| title_short |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| title_full |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| title_fullStr |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| title_full_unstemmed |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| title_sort |
історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62464 |
| citation_txt |
Історичний портрет донецького інженера (1965-1980-ті рр.) / М. Сергєєва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 115-119. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT sergêêvam ístoričnijportretdonecʹkogoínženera19651980tírr |
| first_indexed |
2025-07-05T13:20:25Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:20:25Z |
| _version_ |
1836813255512686592 |
| fulltext |
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 115
16. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1889 год. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 160.
17. Писаренко Н. Н. Указ. праця. - С. 62.
18. ДАДО. - Ф. 10. - Оп. 1. - Спр. 59. - Арк. 8.
19. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1902 год. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1903. - С. 213.
20. ДАДО. - Ф. 110. - Оп. 1. - Спр. 124. - Арк. 45.
21. Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865
- 1914 рр.) : дис. … канд. іст. наук : спец. 07.00.01 "Історія
України" / Н. М. Рубан. - Донецьк, 2004. - С. 54.
22. ДАДО. - Ф. 110. - Оп. 1. - Спр. 100. - Арк. 4-11.
23. Доклад уездной Управы об обеспечении земской
больницы // Протоколы Мариупольского земского собрания
очередной и чрезвычайной сессии 1869 г. и чрезвычайной
сессии 1890 г. - Мариуполь : Тип. А. А. Франтова, 1891. -
С. 130-135.
24. ДАДО. - Ф. 113. - Оп. 1. - Спр. 120. - Арк. 29.
25. Журнал Екатеринославской губернской земской уп-
равы за 1867 год. - Екатеринослав : Тип. губернского правле-
ния, 1868. - С. 54.
26. Отчет Екатеринославской губернской земской упра-
вы за 1896 г. - Ч. ІІ. - Екатеринослав : Тип. губернского правле-
ния, 1897. - С. 33.
27. Там само. - С. 45.
28. Отчет Мариупольской уездной земской управы, оче-
редной сессии земского собрания 1889 г. // Отчет за 1889 г.
земского врача 2 участка Мариупольского уезда. - Мариу-
поль : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 175.
29. Отчет Мариупольской уездной земской управы, оче-
редной сессии Земского собрания 1889 г. // Отчет за 1889 г.
земского врача 2 участка Мариупольского уезда. - Мариу-
поль : Тип. А. А. Франтова, 1890. - С. 172.
O. Sarajeva
COOPERATION OF DISTRICT ZEMSTVO OF MARIUPOL AND SOCIETY
FOR REALIZATION OF MEDICAL MEASURES
(END OF XIX - THE BEGINNING OF THE TWENTIETH CENTURY)
On the base of analysis of sources and literature, the author describes the activity of Zemstvo government in the
development of medical Mariupol district (1864-1917). It is emphasized that the donations of Zemstvo assemblies and
help society were the main sources of medical founding. It is noted that Zemstvo's played a crucial role in the
development of system health protection in Mariupol district. The priority in development of the projects of zemstvo-
medical organization belongs precisely to them.
Key words: Zemstvo, district, medical area, fel'dsherizm.
© О. Сараєва
Надійшла до редакції 14.05.2012
УДК 94 (477.6):572.028
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ДОНЕЦЬКОГО ІНЖЕНЕРА
(1965-1980-ті рр.)
МАРИНА СЕРГЄЄВА,
аспірант кафедри історії слов'ян
Донецького національного університету
У дослідженні розглядаються деякі питання світогляду донецьких інженерів, що пра-
цювали у важкій промисловості протягом 1965-1980-х рр. У статті названі особливі риси
характеру інженерів із Донбасу, що сформувались у них за часів СРСР. Авторка нама-
гається показати вплив інженерно-технічних працівників (ІТП) на ментальність мешканців
регіону.
Ключові слова: світогляд, інженерно-технічні працівники (ІТП), важка промисловість, історія
Донбасу, історія повсякденності.
Постановка проблеми і стан її вивчення. На
початку ХХІ століття розпочинаються й активізують-
ся дослідження нових напрямів історичної науки, на-
приклад, історії повсякденності, гендерної історії,
усної історії, мікроісторії тощо. Вони дозволяють по-
новому подивитися на добре вивчені факти й події.
Увага до історичної антропології в Україні останні
декілька років посилилася, і вітчизняними вченими
в цьому напрямі вже створена значна кількість ґрун-
товних робіт. Серед науковців, що займалися вив-
ченням цих проблем, можна виділити М. В. Попови-
ча [19], В. В. Кононенка [11], З. Г. Лихолобову [16],
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
116 ЕКОНОМІКА
В. М. Даниленка [1], О. В. Стяжкіну [23]. Ці дослід-
ники проаналізували побут, дозвілля та світобачен-
ня певного соціально-історичного типу населення.
Наприклад, З. Г. Лихолобова присвятила досліджен-
ня міському населенню кінця 1920-х - 1930-х рр. [16],
В. М. Даниленко розглянув історію українського се-
лянства в повоєнний період [1], О. В. Стяжкіна -
місце жінки в суспільстві, родині, її внесок у "будів-
ництво" культурного простору повсякденності [23].
Проблема світобачення населення Донецького
регіону привертає увагу широкого кола різних фа-
хівців. Як уважає більшість дослідників, менталь-
ність - це сукупність символів й образів, які відоб-
ражають уявлення певного соціуму про навколиш-
ній світ і його місце в цьому світі. Це, у свою чер-
гу, зумовлює мотиви поведінки та вчинків людей
[10, c. 27]. Феномен свідомості більшості мешкан-
ців міст Донбасу, який утворився в кінці ХІХ - на
початку ХХ ст. і полягає у відчутті тимчасовості пе-
ребування пов'язаного з існуванням промислового
виробництва, продовжує існувати, незважаючи на
урбаністичні процеси в регіоні, на великий промис-
ловий потенціал, значний відсоток людей із вищою
освітою, переважання міського способу життя.
Так, у 1965-1970-ті рр. кількість населення з ви-
щою освітою на 10000 осіб у Донецькій області
зросла з 430 до 540, у Луганській - з 414 до 518
[21, c. 317]. У 1980 р. за кількістю спеціалістів в
УРСР Донецька область знаходилась на 1 місці
(606,6 тис.) [20, c. 189]. В інших областях УРСР цей
показник був нижчим, ніж у Донбасі. Так, у 1980 р.
чисельність спеціалістів, зайнятих у народному гос-
подарстві республіки, становила 5,4 млн осіб. Тобто
на Донецьку область припадало близько 11 % усіх
спеціалістів в УРСР. Протягом 1965-1980-х рр.
збільшилась і кількість інженерно-технічної інтелі-
генції Донбасу в 1,5 раза, із 126,4 тис. осіб у 1965 р.
до 183,7 тис. осіб у 1989 р. [17, c. 241].
Ці дані свідчать про високу освіченість населен-
ня Донбасу. Утім, ментальність, світогляд і навіть
манера розмови населення регіону часто виступає
темою для жартів. Пояснити соціальні й культурні
процеси, які відбуваються серед сучасних пере-
січних донеччан, допоможе вивчення такої категорії
промислових працівників, як інженери. Майже в
кожній родині були інженерно-технічні працівники або
висококваліфіковані робітники, що за своїми функ-
ціями наближалися до ІТП. Вивчення дозвілля, по-
буту й світогляду інженерних працівників Донбасу
допоможе краще зрозуміти, чим живе переважна
більшість населення краю.
Мета статті - відтворення історичного портрету
пересічного радянського інженера з Донецька (1965-
1980-ті рр.), визначення його світоглядних позицій
та загальних рис характеру, що були притаманні цій
соціальній групі.
Виклад основного матеріалу. Поняття "інже-
нерно-технічна інтелігенція", яке історично й політо-
логічно оформилось у 1930-ті рр., набуло пошире-
ного використання у СРСР у 1950-х - 1980-х рр.,
тобто абревіатура "ІТП" (інженерно-технічні праців-
ники) стала звичною для технічних і діловодних до-
кументів [12, c. 24, 34]. Можна зауважити й те, що
інженерів і техніків стали поєднувати в одну групу,
прирівнюючи вищу й середню спеціальну освіту. Та-
ким чином, керівництво СРСР намагалось знизити
професійний статус інженера, зрівняти його діяль-
ність із роботою техніка, який виконує більш прості
завдання, без застосування творчого підходу.
Спробуємо виокремити виробничу інтелігенцію
Донбасу з інших видів працівників розумової праці.
Існує чимало підходів до класифікації інтелігенції, у
тому числі й інженерно-технічних працівників. Най-
більш поширеним є варіант поділу за рівнем освіти.
За цим підходом виокремлюють наукових співро-
бітників зі ступенями та званням, спеціалістів із ви-
щою й середньою спеціальною освітою і практиків,
які займаються розумовою працею, виконують уп-
равлінські функції, але не мають необхідної освіти
[20, c. 192].
Безумовним є те, що серед інженерів Донба-
су переважали представники другої групи. На
кінець 1980-х рр. кількість спеціалістів із вищою й
середньою спеціальною освітою була майже одна-
ковою. Натомість кількість практиків протягом 1965-
1980-х рр. стрімко скорочувалась. А представники
першої групи навіть у науково-дослідних інститутах
становили незначний відсоток від загальної кількості
співробітників. Так, у 1980 р. у Донецькому науко-
во-дослідному вугільному інституті - найбільшому
профільному науковому закладі регіону - з 2088
співробітників лише 187 працівників захистили док-
торські, кандидатські дисертації або лише навчали-
ся в аспірантурі [3, арк. 1].
Це свідчить про низький рівень зацікавленості
серед технічної інтелігенції Донбасу науковими роз-
робками, її більш практичну спрямованість. Додат-
кове навчання вимагало сил і часу, утім, уже серед-
ньої спеціальної освіти було достатньо для роботи
навіть на вищих керівних посадах.
На 1 січня 1971 р. серед 2227 керівних праців-
ників шахт Донбасу (директори, головні інженери та
їх заступники, головні механіки) вищу освіту мали
1893 працівники, а 334 управлінці були із середньою
спеціальною або взагалі не мали професійної освіти
[4, арк. 9]. У 1971 р. серед 278 працівників, що зай-
мали посади ІТП Харцизького трубного заводу, вищу
освіту мали 88 осіб, середню спеціальну - 140 осіб,
без освіти працювало 50 осіб. Але на цьому ж
підприємстві 51 особа, що мала вищу або спеціаль-
ну технічну освіту, працювала на робочих місцях [2,
арк. 38, 44].
Такий стан справ на підприємствах зумовлював
уявлення про не обов'язковість потрібність освіти,
розгляд навчання як марнування часу. Це знайшло
відображення в поглядах населення Донбасу. Ос-
віченість розглядається лише як запорука для от-
римання необхідної посади, якщо немає необхід-
них зв'язків, а не як необхідність для самореалізації
особистості.
За іншою класифікацією радянську інтелігенцію
прийнято розподіляти на 3 субкультури з різною етич-
ною орієнтацією: етико-нігілістична (до неї належа-
ла партійна номенклатура), етико-просвітницька, яка
відстоювала альтруїстичні традиції, та етико-політич-
на, що була в опозиції до тоталітарного режиму [22].
Донецьких інженерів неможливо повністю віднести
до жодної із цих груп.
До етико-нігілістичної групи входили представни-
ки партійної номенклатури. Серед інженерно-техніч-
них працівників Донбасу був високий рівень пар-
тійності. Вступ до КП(б)У ставав запорукою вдалої
кар'єри для більшості інженерів, тому від самого
початку роботи на підприємствах просувалися на
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 117
керівні посади ІТП з партійним білетом. Знання та
фахові якості були другорядними. Це теж створю-
вало уявлення про знецінення професійного знання
й навичок, породжувало підлабузництво, висуван-
ство "потрібних людей".
Так, у номенклатурі Міністерства вугільної про-
мисловості УРСР (МВП УРСР) у 1985 р. налічува-
лось 1561 посада, обов'язковою перепусткою до
яких ставала партійна приналежність, правильна
біографія й підтримка вищого керівництва галузі [6,
арк. 13]. На інженерно-технічних працівників також
наклала відбиток участь у пропагандистській роботі.
Майже третина всіх ІТП Донбасу, навіть не будучи в
партії, брали участь у підготовці лекцій, доповідей,
які повинні були виховувати ідеологічно надійних
робітників [5, арк. 42]. Слід також додати, що багато
представників виробничої інтелігенції стрімко роби-
ли кар'єру в партійному й державному апараті. Се-
ред найбільш відомих колишніх інженерно-техніч-
них працівників Донбасу, що займалися державною
діяльністю, були О. Ф. Засядько, В. І. Дегтярьов,
М. П. Нирцев та ін. Як керівники вони сформували-
ся саме в Донбасі, де важкі, понаднормові умови
праці, високі планки при виконанні завдань загарто-
вували характер інженерів, формували їхні управ-
лінські навички.
Другою групою була етико-просвітницька інтелі-
генція, куди традиційно відносили вчителів, викла-
дачів, науковців, митців різних жанрів. Вони займа-
лися передачею населенню ідей, поглядів, навіть
якщо самі притримувалися повністю протилежної
думки. Лише одиниці відкрито виступали проти існу-
ючої системи. На це наклала великий відбиток різни-
ця в підготовці спеціалістів технічного й гуманітар-
ного профілю. У кожній із цих верств були сформо-
вані своя система поглядів, життєва філософія і
моральні норми, що особливо помітно розвивалися
в наступні роки [13, с. 106]. Виробнича інтелігенція
Донбасу, на відміну від них, була більш приземле-
на, позбавлена уявлення про своє особливе призна-
чення щодо покращення цього світу.
Із початком шахтарських страйків у кінці 1980-х рр.
працівники вугільних підприємств стали проявляти
громадську активність. Серед шахтарів переважа-
ли економічні вимоги, які поступово перетворилися
на політичні. Інженерно-технічні працівники часто
виступали керівниками страйкових комітетів, були
ланками, що з'єднували шахтарів і представників
влади. Настрої в середовищі робітників вугільної
промисловості були притаманні й інженерно-технічній
інтелігенції Донбасу, яка не відокремлювала себе
від інших категорій працівників [7]. Із цим погоджуєть-
ся дослідниця А. В. Клімова, стверджуючи, що будь-
яка інтелігенція є неоднорідною і за своїми інтере-
сами може приєднуватися до різних соціальних
верств [9, с. 34].
А. Чумарєв, оператор цеху слябінг "1150" Жда-
нівського металургійного комбінату імені Ілліча, що
працював у 1980-ті рр., так характеризує відносини
між робітниками й інженерно-технічними працівника-
ми: "Узагалі відносини між робітником і керівником,
особливо середньої ланки, - справа повсякденна, і
від керівника багато залежить, як складуться вони!
Взаємовплив - важливий фактор цих відносин" [25].
До представників етико-політичної групи можна
частково віднести й інженерно-технічну інтелігенцію
Донбасу. Деякі історики наводили думку про те, що
"справжньою" інтелігенцією була дореволюційна, а
теперішня вже "не та" [18, с. 155]. Визначення ети-
ко-політичної групи повністю відповідає розумінню
наукового поняття "інтелігенція". Представники цієї
групи протягом 1965-1980-х рр. були в опозиції до
влади та тоталітарного режиму. Деякі з інженерно-
технічних працівників Донбасу також не погоджува-
лись із політикою держави й чинили їй опір.
Так, Олексія Нікітіна, колишнього комуніста й
гірничого інженера, вигнали з партії в 1970-х рр. і
відправили до психіатричної лікарні за критику не-
адекватних заходів безпеки на шахтах Донбасу.
Секретар міському партії А. А. Кубишкін відповідав
О. Нікітіну: "Тож ти захищаєш людей!? Ти освічений
хлопець і читав, мабуть, у книжках з історії, що ті,
хто намагався вести маси, втрачали голови!". Далі
керівник порівнював інженера з козацькими пов-
станськими ватажками Степаном Разіним та Оме-
ляном Пугачовим, яких стратили російські царі. У
1980 р. О. Нікітіна заарештували й відправили до
психіатричної лікарні, а чотири роки потому, його
випустили помирати [14, с. 468].
У 1970-х рр. Донбас дав багатьох членів Вільної
асоціації профспілок захисту радянських трудівників.
Її керівник В. Клебанов, інженер-гірник із Донбасу, з
кінця 1960-х рр. боровся за покращення життя пра-
цівників і за свою діяльність потрапив до психіат-
ричної лікарні. Невідомо, який інтерес виявляла
більшість інженерно-технічних працівників Донбасу
до таких організаційних заходів, але партія й служ-
ба безпеки придушували кожну спробу створення
таких груп.
Щоправда, із цією думкою погоджуються не всі
дослідники. Деякі з них наголошували, навпаки, на
байдужості інженерної інтелігенції до суспільних
проблем, її пристосуванстві й заграванні з владою.
Як згадував один колишній шахтар, ніхто тоді не
цікавився політикою, бо ті, хто цікавились, швидко
опинялися за гратами. Так, інженерна інтелігенція
не виступала проти влади, а лише вимагала "нор-
мальних", "справедливих" умов праці та життя, не
політизуючи своїх вимог [Там само, с. 470].
Таким чином, інженерно-технічна інтелігенція
була розділена за своїми вподобаннями до влади.
Більша частина приймала керівну роль партії, слух-
няно слідувала її вказівкам, хоча досить часто в
приватних розмовах виражала своє незадоволен-
ня; менша, якщо була невдоволена і не приймала
партійного диктату, - дуже рідко висловлювала своє
обурення.
В. І. Дегтярьова, першого секретаря Донецького
обкому з 1963 до 1976 рр., що сформувався як кер-
івник на вугільних підприємствах регіону, та його
діяльність населення Донецька характеризувало так:
"Хоч би що йому заманулося, він робив і збудував
європейське місто. Люди здригалися, коли про ньо-
го згадували. Проте він був видатним керівником"
[Там само, с. 469]. Ці слова передають справжнє
ставлення людей до влади. Засуджуючи деякі вчин-
ки керівників, населення Донбасу ніколи відкрито не
вказувало на недоліки, увесь осуд і критику нама-
галися завуалювати, боячись негативних наслідків
для себе.
Так, у часи радянського режиму в УРСР утво-
рився тип "прихованого існування". Для кращих
представників радянської творчої інтелігенції захис-
ною реакцією слугувала так звана "внутрішня" емі-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
118 ЕКОНОМІКА
грація, що супроводжувалась "виходом" інтелігенції
у двірники, кочегари, "безробітні", але продовжен-
ням своєї творчої справи [10, с. 30]. А для інженер-
но-технічної інтелігенції цей вихід виявився в пори-
нанні в інші, зовсім не потрібні види діяльності.
Замість того, щоб мати конкретну мету в житті, зай-
матися вдосконаленням власних фахових якостей,
сподіваючись на кар'єрне зростання й гідне життя,
інженерно-технічна інтелігенція займалася "пошуком
себе": займалася художньою та громадською діяль-
ністю, пиячила, з острахом обговорювала та крити-
кувала владу.
Поступово, уже за часів незалежної України, "при-
ховане існування" трансформувалося в тип денаці-
оналізованого конформіста, людини, байдужої до
всього та всіх, яка прагне усунутися від участі в
громадському житті, колективній творчості, уникну-
ти будь-якої відповідальності.
Однією з ознак радянського працівника і, зокре-
ма, інженерно-технічної інтелігенції Донбасу була
звичка робити все, "аби вважалось зробленим" [15,
с. 209]. Якісні характеристики роботи були друго-
рядними, головне вчасно зробити справу, аби не
викликати гнів керівництва.
При проведенні опитування серед інженерно-тех-
нічних працівників Донбасу, які працювали на ви-
робництві чи в НДУ в 1965-1980-ті рр., ми ставили
таке питання: "Як ви оцінюєте виконання своїх обов'-
язків?". Для відповіді були запропоновані 4 варіан-
ти - відмінно, у повному обсязі, працював із задово-
ленням; добре; задовільно; погано. Анкетування
проводилось анонімно. Утім, майже 69,6 % із 250
опитаних інженерів і техніків відповіли, що викону-
вали свої виробничі обов'язки відмінно, у повному
обсязі. 28 % ІТП - оцінили свою роботу на "добре",
2,4 % охарактеризували свою діяльність як задо-
вільну. Жоден з респондентів не оцінив себе як по-
ганого працівника.
Але архівні джерела наводять багато випадків
несумлінного, поганого виконання своїх обов'язків.
Частими були випадки пияцтва серед інженерно-тех-
нічних працівників. Так, на Авдіївському коксохіміч-
ному заводі протягом 1975 року із 521 інженерно-
технічного працівника, 162 отримали дисциплінарні
догани за пияцтво в робочий час. На підприємстві
для боротьби з цим явищем почала виходити бага-
тотиражна газета "Пияцтву бій" [2, арк. 8, 12]. Отже,
це свідчить про підміну понять: "працювати" става-
ло синонімом "виконувати свої обов'язки на відмін-
но", без оцінки результатів праці, як головного кри-
терію власного професіоналізму.
Цікавими є і результати опитування, у якому інже-
нери визначали риси характеру, потрібні для їхньої
успішної праці. Інженерно-технічні працівники по-
винні були назвати 3 риси людини, найбільш не-
обхідні технічній інтелігенції при її щоденній праці.
Усього було названо близько 40 різних характерис-
тик особистості. Серед них найбільш поширеними
відповідями були: стриманість, вимогливість до
себе, уважність, чесність, самостійність, наполег-
ливість, комунікабельність, дисциплінованість, упев-
неність у собі тощо. Але безумовними лідерами
відповідей стали такі якості як відповідальність (май-
же кожний третій респондент її виокремив), праце-
любство й знання інженерної справи. Ці якості по-
вною мірою підтверджують ставлення інженерів до
власної діяльності в 1965-1980-ті рр.
Спеціальність інженера є творчою, але опитува-
на виробнича інтелігенція на перше місце ставила
відповідальність, працелюбство й знання як вирі-
шальні фактори у своїй роботі. У літературі знаходи-
мо цікаву характеристику інженерного спеціаліста:
"…(логічний інтроверт) - технолог-виконавець, який
відрізняється стриманістю, неініціативністю, холод-
нокровністю та певною відчуженістю у взаємодії з
людьми" [15, с. 209]. На нашу думку, це визначен-
ня дуже влучно характеризує більшість інженерно-
технічних працівників Донбасу у 1965-1980-ті рр. Так,
головний інженер однієї з макіївських шахт говорив:
"Шахта абсолютно нова, немає чого тут раціоналізу-
вати". Головний технолог цієї шахти повністю підтри-
мував його: "Ми на виробництві. І самі нічого не по-
винні робити, у сенсі якогось винахідництва. Для
цього є інститути, їм платять за думки" [26].
Звичайно були й винятки, у деяких працівників
шахт і заводів інженерна праця була покликанням
душі. Утім, більшість інженерів і техніків отримува-
ли свою спеціальність і йшли працювати у важку
промисловість, керуючись матеріальними міркуван-
нями, близькістю розташування навчальних зак-
ладів, гарантованим працевлаштуванням.
Колишній начальник Держвуглепрому УРСР і
міністр вугільної промисловості М. С. Сургай під-
креслював, що "серед причин частої плинності інже-
нерно-технічних працівників можна й потрібно відзна-
чити одну з найважливіших: у багатьох із них не
було головного - особистої харизми, досвіду й про-
фесіоналізму тих спеціалістів, хто багато пропрацю-
вав у галузі та вдало керував дорученою ділянкою
роботи" [24, с. 37]. Отже, ентузіазм і відданість своїй
справі ставали тим чинником, який допомагав інже-
нерам і технікам працювати в нелегких умовах, ви-
конувати виробничі плани, долати труднощі.
Із початком "перебудови" і погіршенням соціаль-
но-економічних умов праці інженерно-технічні пра-
цівники почали масово звільнятися з важкої промис-
ловості. У середині 1990-х рр. розпочались зворотні
процеси - повернення на виробництво тих, хто не
прилаштувався до нових життєвих умов. У багатьох
із інженерно-технічних працівників виник так званий
"синдром тиску минулого": ідеалізація колишніх
умов праці, сум за величезними обсягами виробле-
ної продукції та чисельністю робітників, багатою со-
ціальною базою, регулярною заробітною платнею
тощо. У свідомості більшості таких інженерно-тех-
нічних працівників труднощі, що виникали на їх
підприємствах, були поза межею вирішення їх як
управлінців, а повністю залежали від вищого керів-
ництва України, на яке й перекладалася вся відпо-
відальність. Така ідеалізація минулого продовжує
існувати не лише серед інженерно-технічних пра-
цівників, а й узагалі серед старшого покоління на-
селення Донбасу.
Висновки
Отже, середньостатистичного інженера, що пра-
цював у Донецьку протягом 1965-1980-х рр., харак-
теризують такі якості: практичність у всіх видах
діяльності, острах перед керівництвом, готовність
працювати без зайвих запитань та виконувати зав-
дання повністю, але забуваючи про результат своєї
праці. Відчуженість від громадських справ і в той
же час невиокремлення себе від робітників протя-
гом 1965-1980-х рр. позбавили більшість інженерів і
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 119
техніків розуміння своєї важливості у відбудові не-
залежної України, зробили заручниками минулого.
Результати дослідження можна використовува-
ти при аналізі соціальних процесів у Донбасі, у вик-
ладанні історії України й різних спеціальних курсів,
пов'язаних із ментальністю населення регіону.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Даниленко В. Повсякденне життя українських селян у
повоєнний період (1945 - 1953 рр.) / В. Даниленко // Україна
ХХ ст.: культура, ідеологія, політика : зб. статей / [відп. ред.
В. М. Даниленко]. - К. : Інститут історії України НАН України,
2005. - Вип. 9. - С. 3-16.
2. Державний архів Дніпропетровської області, ф. 4243,
оп. 4, спр. 4913, 148 арк.
3. Державний архів Донецької області (Держархів До-
нецької обл.), ф. 1096, оп. 1, спр. 101, 129 арк.
4. Держархів Донецької обл., ф. 2689, оп. 1, спр. 2146,
103 арк.
5. Держархів Донецької обл., ф. 2689, оп. 1, спр. 6439,
153 арк.
6. Держархів Донецької обл., ф. 2689, оп. 1, спр. 7528,
147 арк.
7. Історія Донецької Крайової організації Народного Руху
України (1989 - 1991 рр.) / Білецький В. С. - Донецьк : Українсь-
кий культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, 2009.
- 172 с.
8. Карлов Н. В. Интеллигентна ли интеллигенция… /
Н. В. Карлов // Вопросы философии. - 1998. - № 3. - С. 3-17.
9. Климова А. В. Интеллигенция как проводник и созида-
тель культурной традиции / А. В. Климова. - Днепродзер-
жинск : ДГТУ, 2006. - 392 с.
10. Колесник І. І. Українська культура та історіографія:
історія ментальності / І. І. Колесник // Український історичний
журнал. - 2002. - № 1. - С. 26-37.
11. Кононенко В. В. Суспільно-політичні настрої та мо-
ральний стан населення України в повоєнний період (1945 -
1953 рр.) : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / В. В. Кононенко. -
Вінниця, 2004. - 196 с.
12. Кузьменко М. М. Радянська та зарубіжна історіографія
соціальних джерел формування "соціалістичної інтелігенції" /
М. М. Кузьменко // Історичні і політологічні дослідження. - 2005.
- № 2 (24). - С. 29-42.
13. Курносов Ю. О. Соціально-економічне й політичне жит-
тя УРСР (середина 60-х - початок 80-х рр.) / Ю. О. Курносов
// Український історичний журнал. - 1990. - № 6. - С. 101-108.
14. Куромія Г. Свобода і терор в Донбасі: Українсько-рос-
ійське прикордоння 1870 - 1990-і роки / Г. Куромія. - К. : Вид-
во Соломії Павличко "Основа", 2002. - 510 с.
15. Литвиненко О. "Homo sovieticus" сучасної України в
контексті культурної антропології / О. Литвиненко // Шості
Богданівські читання : матеріали Всеукраїнської наукової кон-
ференції / [ред. кол.: В. Масненко]. - Черкаси : Вертикаль, ви-
давець ПП Кандич С. Г., 2011. - С. 209-211.
16. Лихолобова З. Г. Міста Донбасу в роки радянської
модернізації : особливості менталітету городян (кінець
1920-х - 1930-ті рр.) / З. Г. Лихолобова // Нові сторінки історії
Донбасу : зб. статей / [голов. ред. З. Г. Лихолобова]. - До-
нецьк : ДонНУ, 2006. - Кн. 12. - С. 93-105.
17. Народное хозяйство Украинской ССР : стат. ежегод-
ник : к 60-летию образования СССР / [под ред. Б. А. Сивко]. -
К. : Техника, 1982. - 383 с.
18. Ноткин Б. И. Советская интеллигенция в освещении
современной англо-американской историографии / Б. И. Нот-
кин // История СССР. - 1972. - № 3. - С. 153-168.
19. Попович М. В. Нарис історії культури України /
М. В. Попович. - К. : АртЕк, 1999. - 728 с.
20. Развитие социально-классовой структуры населе-
ния Украинской ССР: традиции и современность (60-80-е гг.)
/ [А. В. Лихолат, И. М. Маковейчук, Ю. А. Курносов и др.]. - К.,
1988. - 286 с.
21. Саржан А. О. Зміни в соціально-економічній сфері
Донбасу: друга половина 40-х - кінець 80-х рр. ХХ ст. : дис. …
д-ра іст. наук : 07.00.01 / А. О. Саржан. - Донецьк : ДонНУ,
2004. - 608 с.
22. Соколов А. В. Формула интеллигентности / А. В. Соко-
лов // Вопросы философии. - 2005. - № 5. - С. 57-67.
23. Стяжкіна О. В. Жінки в історії української культури
другої половини ХХ століття / О. В. Стяжкіна. - Донецьк :
Східний видавничий дім, 2002. - 270 с.; Стяжкіна О. В. Про-
блема релігійного та святкового у повсякденному житті жінок
України у 50 - 90 рр. ХХ ст. / О. В. Стяжкіна // Наука. Релігія.
Суспільство. - 2004. - № 1. - С. 87-95; Стяжкіна О. В. Донбас
- Україна: гендерні аспекти регіональних міфів / О. В. Стяжкі-
на // Праці наукової конференції ДонНУ за підсумками науко-
во-дослідної роботи за період 2003-2004. - Донецьк : Вид-во
ДонНУ, 2005. - С. 95-96.
24. Сургай Н. Выдающиеся горные инженеры и специали-
сты угольной промышленности Украины / Н. Сургай, С. Фи-
щенко. - К. : Унив. изд-во "Пульсары", 2003. - 420 с.
25. Чумарєв А. Ланка середня - посада керівна / А. Чу-
марєв // Радянська Донеччина. - 1985. - 13 жовтня.
26. Шило Л. Путь трудный, путь свой / Л. Шило // Макеев-
ский рабочий. - 1972 - 7 июля.
M. Serheyeva
A HISTORICAL PORTRAIT OF DONETSK ENGINEER (1965-1980'S)
The study considers some questions of word outlook Donetsk engineers who worked in heavy industry during
1965-1980's. In the article mentioned the special traits of engineers from the Donbas, which formed in them during the
Soviet Union. The author tries to show the impact of engineering and technical workers (ITR) at the mentality of the
inhabitants of the region.
Key words: word outlook, engineering and technical workers (ITR), heavy industry, the history of the Donbas, the history of
everyday life.
© М. Сергєєва
Надійшла до редакції 17.04.2012
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|