Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно

У статті розкрито феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно. Систематизовано наукові теорії, присвячені розв'язанню естетико-антропологічних питань сучасності, визначено підходи до оформлення естетико-антропологічної проблематики мистецтва кіно; показан...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Піченікова, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Філософія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62471
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно / С. Піченікова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 142-145. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62471
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-624712014-05-22T03:01:51Z Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно Піченікова, С. Філософія У статті розкрито феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно. Систематизовано наукові теорії, присвячені розв'язанню естетико-антропологічних питань сучасності, визначено підходи до оформлення естетико-антропологічної проблематики мистецтва кіно; показано, що в структурі та змістові кінотвору естетична антропологія наявна, як: 1) реалізація авторської ідеї; 2) інтерпретація культурного смислу, що виникає внаслідок сприйняття твору глядачем. У першому випадку феномен естетичної антропології поданий на рівні понять, у другому - на рівні кіномови, тобто на рівні образів, що передають емоційне та психологічне напруження кадру. In the article the phenomenon of aesthetic anthropology is exposed in the context of development of the Ukrainian poetic cinema. Scientific theories which decide the aesthetic and anthropological questions of contemporarily are systematized. Going is certain near registration of aesthetic and anthropological problems of art of the cinema. It is rotined that in a structure and maintenance of work of the cinema aesthetic anthropology is in: 1) to the author idea; 2) to interpretation of cultural sense a spectator. In first case aesthetic anthropology has a level of concepts; in second case has a level of language and appearances of the cinemas which pass emotional and psychological tension of shot. 2012 Article Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно / С. Піченікова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 142-145. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62471 130.2:[821.161.2-1.09+929] uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Піченікова, С. Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно Схід
description	У статті розкрито феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно. Систематизовано наукові теорії, присвячені розв'язанню естетико-антропологічних питань сучасності, визначено підходи до оформлення естетико-антропологічної проблематики мистецтва кіно; показано, що в структурі та змістові кінотвору естетична антропологія наявна, як: 1) реалізація авторської ідеї; 2) інтерпретація культурного смислу, що виникає внаслідок сприйняття твору глядачем. У першому випадку феномен естетичної антропології поданий на рівні понять, у другому - на рівні кіномови, тобто на рівні образів, що передають емоційне та психологічне напруження кадру.
format	Article
author	Піченікова, С.
author_facet	Піченікова, С.
author_sort	Піченікова, С.
title	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
title_short	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
title_full	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
title_fullStr	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
title_full_unstemmed	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
title_sort	феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62471
citation_txt	Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно / С. Піченікова // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 142-145. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT píčeníkovas fenomenestetičnoíantropologíívkontekstírozvitkuukraínsʹkogopoetičnogokíno
first_indexed	2025-07-05T13:20:42Z
last_indexed	2025-07-05T13:20:42Z
_version_	1836813273016565760
fulltext	№ 3 (117) травень-червень 2012 р. 142 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ © І. Пасько Надійшла до редакції 28.05.2012 УДК 130.2:[821.161.2-1.09+929] ФЕНОМЕН ЕСТЕТИЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО КІНО СВІТЛАНА ПІЧЕНІКОВА, аспірант Луганського національного університету імені Тараса Шевченка У статті розкрито феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно. Систематизовано наукові теорії, присвячені розв'язанню естетико-антро- пологічних питань сучасності, визначено підходи до оформлення естетико-антропологічної проблематики мистецтва кіно; показано, що в структурі та змістові кінотвору естетична антропологія наявна, як: 1) реалізація авторської ідеї; 2) інтерпретація культурного смис- лу, що виникає внаслідок сприйняття твору глядачем. У першому випадку феномен есте- тичної антропології поданий на рівні понять, у другому - на рівні кіномови, тобто на рівні образів, що передають емоційне та психологічне напруження кадру. Ключові слова: естетична антропологія, українське поетичне кіно, кіномова, самореалізація, самопізнання. Постановка проблеми та стан її вивчення. Ознакою сучасного гуманітарного знання є форму- вання теорій нового типу, що виникають у контексті інтердисциплінарного підходу на перетині класич- них наукових дисциплін. Однією з таких теорій є естетична антропологія, яка займає досить помітне місце в структурі сучасних філософських знань. З другої половини ХХ століття виходить ряд науко- вих робіт, присвячених дослідженню феномена ес- тетичної антропології, авторів Л. Антонової, А. Ва- лицької, О. Воєводіна, Т. Домбровської, А. Лобо- вої, Д. Скальської, С. Хоружого, М. Щербініна, М. Ям- польського, А. Яфальян та ін. У роботах зазначених авторів йдеться про міждисциплінарний дискурс, що стає актуальним у сучасному філософському про- сторі. Естетична антропологія розглядається як по- няття, яке здатне відобразити естетичну складову людського життя, зумовлює естетичне "прочитання" тексту культури, еволюцію естетико-антропологічних форм "самореалізації та самопізнання людини від мистецтва". У процесі розкриття антропологічного змісту феноменів мистецтва та художньої культури припустиме залучення "трансляцій", що ініціюють себе в естетичному аспекті. Із середини ХХ століття естетико-антропологічна проблематика мистецтва кіно оформлюється як са- мостійна. Окреслена проблема не є принципово но- вою, тому що в першу чергу торкається питань філо- софії мистецтва та філософської антропології як скла- дових мистецтва. Розробкою філософських питань мистецтва кіно відзначаються роботи А. Бергсона. Зокрема, його часопросторова концепція вплинула на розвиток ідей нового кіно та отримала продов- ження в науковому доробку представника французь- кого кіно А. Базена. Переосмисленню кіно з пер- цептивної точки зору присвячені наукові досліджен- ня Ж. Делеза; розробці теорій семіотики в кіно при- свячені роботи Р. Барта, У. Еко, Ж. Мітрі, К. Метца, Ю. Лотмана. Останній у своїх роботах розглядає вплив кіноестетики на сучасну культуру та особли- вості мови кіно, що вплинули на розвиток кіномис- тецтва в певний період його розвитку. Вивченням концепцій щодо принципу "змістоутворення" та принципу "дзеркальності" в кіно займалися А. Зімін, М. Щербінін, М. Ямпольський. В україністиці науковці займалися розробкою філо- софсько-естетичної системи розвитку кіномистецт- ва другої половини ХХ ст. Це репрезентується в про- I. Pas'ko PROBLEM OF UNIVERSALS OF CHRISTIANITIES AND DIFFERENTIA SPECIFICA OF ITS LIFE ARE IN HISTORY (PART I - BYZANTIUM) In the article the problem of Christianity is comprehended as spiritual problem of universals and specific of its objective consideration in a historical process. Attention is concentrated on the general contours of correlation of Christian idea and practice of its embodiment in byzantine civilization. Key words: Christianity, church, state, people, ontological, Byzantium. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 143ФІЛОСОФІЯ цесі розвитку національної ідентичності, менталь- ності, фольклору, звичаях, історії українського на- роду, що стали базовими, для створення україн- ського поетичного кіно ХХ століття в роботах вітчиз- няних науковців, кінокритиків, мистецтвознавців В. Авксентьєвої, Л. Брюховецької, О. Бурячківсь- кого, Ю. Вількоса, В. Войтенко, І. Горпинки, І. Зуба- віної, С. Іванова, В. Кардіна, О. Радинського, В. Ску- ратівського, С. Тримача тощо. У дослідженнях цих науковців простежується акцентування естетико- антропологічних проблем мистецтва кіно, що зумов- лені в першу чергу авторською кіномовою, авторсь- кою кінодраматургією, специфікою кінообразу. Таким чином, питання розвитку мистецтва кіно в контексті естетичної антропології є актуальними. Шляхом естетико-антропологічного аналізу можна дослідити додаткові художньо-естетичні виміри ук- раїнського поетичного кіно, що виникають на пере- тині загальнолюдського з особистісним та світового з національним. Але попри активну розробку, есте- тико-антропологічна проблематика кіно потребує по- дальшого вивчення. Мета статті - дослідити феномен естетичної ант- ропології в контексті розвитку українського поетич- ного кіно. Для реалізації поставленої мети ми вва- жаємо за необхідне виконати такі завдання: 1) сис- тематизувати існуючі наукові аспекти в контексті роз- в'язання комплексу естетико-антропологічних питань сучасності; 2) визначити підходи до оформлення естетико-антропологічної проблематики мистецтва кіно; 3) розкрити значення феномена "естетична ан- тропологія" в структурі розвитку українського кіно- процесу 60-х рр. ХХ ст. Виклад основного матеріалу. Питання естетич- ної антропології постійно привертали до себе увагу представників різних історичних періодів, але щодо можливих причин створення цього поняття позиція науковців ХХ століття виявляється найбільш обґрун- тованою. У ХХ столітті відбувається розробка одно- часно декількох теорій щодо ствердження предмет- ного поля та методології поняття естетичної антро- пології. Однією з таких теорій є теорія А. Банфі, що декларує необхідність відокремлення естетичної антропології від філософії мистецтва та звільнення від тенет релігійності. Говорячи про філософську думку, науковець наголошував на тому, що вона "свобода естетичного духу, а естетичний дух - це глибока упевненість у ньому". У результаті постійних динамічних процесів розширюються горизонти сприйняття філософської думки ХХ-ХХІ ст. Антропо- логічний поворот, що торкнувся питань не сутності людини, а перш за все її існування, обумовив пере- орієнтацію всього філософсько-естетичного просто- ру та репрезентацію "філософії життя". Філософська антропологія, вбираючи в себе здобутки ХХ століття, на думку В. Панченко, "може уособлювати новий розвиток естетичної науки, значно розширити межі свого предмету і бути готовою до принципово нових гуманістичних висновків" [11, с. 10]. Слід зазначи- ти, що у формуванні та розвитку естетико-антропо- логічного напрямку відчувається вплив філософсь- кої антропології, яка створила теоретичне та пред- метне поле для генезису естетичних ідей, зокрема, в основу нових естетичних теорій увійшло вчення З. Фрейда, К.-Г. Юнга, Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера. Розвиток естетичної антропології в другій поло- вині ХХ століття обумовлений виникненням іннова- ційних науково-гуманітарних проектів, що поєдну- ють системне мислення з поетичним баченням, а також існуванням міждисциплінарного дискурсу, який стає прикметною ознакою сучасного гуманітар- ного знання. Щодо походження та адаптації есте- тичної антропології у філософії , мистецтві та суспільстві, актуальним із точки зору сучасного ста- ну гуманітарного знання є підхід М. Щербініна. На думку автора, "говорячи про сучасні інтеграційні процеси, що відбуваються у світі, стає можливим існування естетичної антропології як перспективно- го напрямку сучасної філософської думки". Цент- ральним об'єктом аналізу виступає людина як спе- цифічне утворення у сфері буття, його нова форма. М. Щербінін пропонує за допомогою естетичної ант- ропології ще раз "пропустити крізь себе красу та гармонію та порівняти отримані результати" крізь призму сучасної філософської думки. Естетична антропологія, на думку науковця, допомагає краще пояснити людський перехід із "речі-в-собі" в "річ- для-себе" [1, с. 190-199]. Він також розглядає пи- тання впливу змістоутворення на мистецтво, а саме: на мистецтво кіно. Для цього використовує філо- софський аналіз циклу теоретико-методологічних проблем "естетичної антропології видів мистецтва, що стосується зміни, залежно від здатності виражати сенси культури" [2]. Д. Скальська розглядає теорії еволюції та генезису естетичних концепцій. Акту- альність її дослідження, обумовленого дискурсивни- ми процесами в розвитку естетичних теорій ХХ сто- ліття, базується на розширенні та переосмисленні змісту багатьох традиційних категорій, у першу чер- гу, категорії "естетичні вимірювання", а також потре- бує всебічного осмислення ролі естетичних теорій [3]. До теорій нового типу належить наукова концеп- ція О. Воєводіна, який указує на те, що сучасна антропологія втратила свою автономію по відношен- ню до інших наук філософського спектру. На думку автора, зараз відбувається процес "розсіювання" естетики по всій філософській проблематиці" [4]. За допомогою методу естетичної антропології можна "розглянути" та "дослідити людину та її життя з есте- тичного боку". Саме поняття естетичної антропології він визначає так: "Естетична антропологія - це ант- ропологія емоції з точки зору культури, як особистіс- но-індивідуальних психологічних станів, так і між- (інтер)суб'єктивного соціального значення". Науко- вець відмічає, що предмет естетичної антропології спирається на процеси "чуттєво-емоційних абст- ракцій" та "перцептивно-емоційних" спілкувань, а також доводить її прямий зв'язок з антропологією, філософією та психологією, оскільки щодо остан- ньої до уваги береться процес самореалізації та самопізнання в людині за допомогою мистецтва та культури [Там само]. С. Хоружий також звертається до аналізу есте- тичних проблем антропології шляхом передавання та трансляцій. З його точки зору актуальним є залу- чення антропологічних складових у процесі розгля- ду феномена мистецтва та художньої творчості. Людину він визнає "Антропологічною Межею" - ме- жею горизонту свого існування, що розуміється як збори всіх "граничних" проявів людини: таких, у яких починають змінюватися фундаментальні предикати існування. На противагу застарілій класичній антро- пології, що базується на поняттях суті й суб'єкта, ця модель багато в чому співзвучна сучасним есте- тичним пошукам. "Центральний концепт тут - "про- яв" антропологічної реальності (що суттєво відріз- няється від "акту" людини), і такий вибір основного робочого поняття природно веде до трактування PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. 144 ЕКОНОМІКА художньої реальності й естетичної події, спорідне- ної рецептивної естетики, а також творчої, практич- ної естетики сучасних майстрів, що затверджують метою й фокусом мистецтва досягнення визначеної точно розрахованої дії" [5]. Феномен естетичної антропології як науково-тео- ретичний комплекс, що інкорпорований у структуру сучасного гуманітарного життя, можна виявити ана- літично в структурі та змісті кінотвору, у кінодрама- тургії, в образах героїв, у символах кіномови тощо. Актуальним залишається питання пошуку буття культури та людини, а також пошуку змісту життя, тому не випадково, що цей процес простежується саме в кіномистецтві. Подібно до інших видів мис- тецтв кіно як часопросторове мистецтво є віддзер- каленням життя, воно створює нову рухому ре- альність, пропонує масовому глядачу ілюзію жит- тя, у якому існують (діють) ті чи інші популярні Герої. Використовуючи яскраві образи героїв, створюючи ілюзію життя за допомогою кіномови, кіно посилює людські прагнення наслідувати героя. Ю. Лотман у [6] розглядає вплив кіноестетики на сучасну культу- ру, а також аналізує особливості мови кіно. Скла- дові кіномови (художні засоби мистецтва кіно) мож- на зустріти в будь-якому творі, але як вони будуть використані, залежить від режисера. Тому творчий задум, творча концепція, авторський стиль, авторсь- ке бачення, стилістична концепція - усі ці поняття сприяють аналізу творчого процесу режисера-мит- ця. Актуальним у контексті нашого дослідження є лотманівське визначення поняття змістоутворення в культурі, де автор відмічає наявність цього проце- су на всіх структурних рівнях культури та мистецт- ва. "….Фундаментальним питанням семіотики куль- тури є проблема змістоутворення. Змістоутворенням ми будемо називати здатність як культури в цілому, так й окремих її частин видавати "на виході" нетрив- іально нові тексти" [Там само, с. 640-641]. Впливом змістоутворення також відмічені наукові пошуки М. Щербініна. У своїх дослідженнях автор дотримується естетико-антропологічного підходу в аналізі кіно. Аналіз естетико-антропологічних харак- теристик кіно можливий, на думку М. Ямпольсько- го, і з точки зору феноменологічної теорії, яка сфор- мувалася під впливом семіотики. Дослідник аналі- зує кіно як мистецтво, що побудоване на викорис- танні руху та часу, що ведуть до створення худож- нього образу. Філософський аналіз процесу "змісто- утворення" в кіно ґрунтується на піднятті та вирі- шенні циклу теоретико-методологічних проблем "ес- тетичної антропології видів мистецтва, що стосують- ся зміни, залежно від здатності виражати сенси куль- тури" [7]. Вплив мистецтва кіно на сучасну культуру мож- на назвати суперечливим, а на людину - раціональ- но-ірраціональним. Мистецтво кіно створює умови людської ідентифікації та самоідентифікації, тобто наслідування Героя, його вчинків з метою самовиз- начення, з метою пошуку людиною себе справж- ньої. Цей процес викликає подвійність судження: процеси людської ідентифікації та самоідентифікації внаслідок сприйняття кінотвору можуть бути як по- зитивними, так і негативними. Негативним виступає розуміння того, кого людина наслідує й для чого вона це робить (можливо, для занурення у світ не- реального життя). Означені аспекти торкаються не лише естетики, але й антропології, психології тощо. Ж. Бодрійяр у роботі "У тіні безмовної більшості, або Кінець соціального" (A l'ombre des majorité s silen- cieuses, ou le fin du social, 1982) звернувся до виз- начення ілюзії: "Кіно надає значення реальності тим речам, які інколи не були реальними" [8, с. 119]. Науковець не обмежується констатацією факту об- ману, він наголошує на основній меті кіномистецтва - маніпулюванні людьми, що призводить до втрати ними власної особистості, створює масові настрої та стандарти. Український кінематограф 60-х рр. минулого сто- ліття є найбільш суперечливим явищем культурно- го життя суспільства. Ці десятиліття закарбувалися в мистецькому житті, на думку Л. Газди, "як час зат- вердження українського поетичного кіно". Компонен- тними рисами українського поетичного кіно висту- пають не лише окремі фактори та риси української культурної ідентичності, але й внутрішня позиція та концепція стрічок такого характеру. Знаковими для формування концептів українського поетичного кіно виступають ряд постатей та кінострічок: "Тіні забу- тих предків" С. Параджанова, "Земля" О. Довжен- ка, "Та, що входить в море", "Камінний хрест", "За- хар Беркут" Л. Осики, "Криниця для спраглих", "Вечір на Івана Купала", "Білий птах з чорною оз- накою", "Всупереч усьому" Ю. Іллєнка, "Совість" В. Денисенка, "Комісари", "Іду до тебе" М. Мащен- ка, "Пропала грамота" Б. Івченка, "Пізнай себе" Р. Сергієнка й "Вавилон" І. Миколайчука та інші. Саме ці взірці українського кіномистецтва зробили його успішним та впізнаваним на світовому рівні. Але існують і протилежні думки відносно "не-існу- вання" поетичного кіно. Так, В. Скуратівський, дос- ліджуючи український кінопроцес ХХ століття, не ба- чить практично ні в кого, крім С. Параджанова та Ю. Іллєнка, поетичного кіно, а відмічає, що кіно 60-х рр. - це "українське національне кіно", у якому порушуються проблеми долі українських селян. Сучасне бачення поетичного кіно репрезентова- не у творчому доробку Ю. Іллєнка "Молитва за геть- мана Мазепу", О. Росича "Тато" О. Саніна "Мамай", І. Стрембіцького "Подорожні". Не менш суттєвими виступають проблеми "про- читання кінокласики" (тобто кінотворів) у сучасних умовах; додаткова інтерпретація кінотвору як "тек- сту культури", що акумулює в собі загальнолюдські та особистісні смисли. Сучасній людині, яка постійно знаходиться в русі, складно зрозуміти процес самопізнання власної осо- бистості та оцінити його з естетико-антропологічної точки зору, але саме це самопізнання та саморозу- міння дає кіно та кіномистецтво. Уособлюючи життя 60-х років ХХ століття, кіно відображало суспільство та людину в ньому. Криза духовності, що панувала в суспільстві того часу, сприяла переорієнтації цінно- стей людини. Суспільство почало звертатися до за- гальновідомих категорій гармонії та краси, які як- найкраще представлені в поетичному кіно. Українсь- кий кінематограф 1960-х років не лише механічно віддзеркалював життя суспільства, але й реагував на дійсність та давав оцінку подіям. Також не- від'ємною складовою поетичного кіно є обов'язкова наявність образу ліричного героя, образу землі, хати, вулиці тощо. У своїх кінороботах режисери зверта- лися до визначення світоглядних інтересів українсь- кого народу, висвітлювали ментальність, культурот- ворчість, сакральність української культури. Кіно- стрічки О. Довженка: "Звенигора", "Арсенал", "Зем- ля", створені в період "Розстріляного відродження", стали передтечею формування етнічних, менталь- них чинників "поетичного кіно" шістдесятих років. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (117) травень-червень 2012 р. ЕКОНОМІКА 145 Використовуючи понятійний аспект та образну мову кінострічок, тобто виступаючи на рівні образів, ми- тець ідентифікує життя тогочасного суспільства. На думку Л. Брюховецької, фільм С. Параджанова "Тіні забутих предків" став "візією краси й альтернати- вою сучасності - збідненої естетично, духовно, мо- рально. Фільм засвідчував, що категорія прекрас- ного домінує в ментальності народу. Це не озна- чає, що серед цієї краси панує благодатне життя - навпаки, ми побачили людську драму" [9, с. 85-94]. Одним з аспектів естетико-антропологічної харак- теристики українського поетичного кіно є поетичне бачення кадру. Оперуючи багатьма виражальними можливостями, кіномитці 1960-х років дотримувалися естетичної програми, що ґрунтувалася на поєднанні елементів епосу, театру, музики, живопису, хорео- графії, світової літератури. Відстоюючи власну ес- тетичну незалежність, автори за допомогою компі- ляції та асиміляції показували значущі та найцікавіші подробиці з давньої історії етносу та країни. У ре- зультаті взаємодії вказаних елементів формувався новітній цілісний образ нації, а митцям удавалося відійти від нав'язуваного владою методу "соцреалі- зму", занурюючись у поетичні образи, у світ нере- альності, ілюзорності. У кінороботах жанру "поетичного кіно" одночас- но порушується декілька проблем естетико-антро- пологічного характеру: по-перше, екзистенціальні проблеми, що впливали на розробку внутрішніх про- блем особистості; по-друге, пошук свободи, виміри звільнення людини, що їх передбачала сартрівська "філософія існування" [10]; по-третє, існування людської сутності крізь призму тогочасного суспіль- ства; по-четверте, естетична незалежність та свобо- да митця; по-п'яте, гармонія природи і людини, лю- дини і культури, культури і суспільства; по-шосте, "автентичні" та міфологічні мотиви та їх утілення в сучасному людському бутті. Висновки Естетична антропологія в системі сучасного філо- софського мислення отримала найбільший розвиток у ХХ столітті завдяки втіленню ідей про "коди куль- тури" в різних жанрах мистецтва, у т. ч. і мистецтва кіно. Сучасні вітчизняні науковці наголошують на можливому існуванні естетичної антропології як по- няття, що з естетичного боку характеризує життя та розвиток особистості та з психологічної позиції впли- ває на гармонізацію особи в процесі активного за- лучення до творчості. У розв'язанні естетико-антро- пологічних питань сучасності науковці використову- ють різні підходи та теорії, зокрема плідною є теорія змістоутворення Ю. Лотмана. Феномен естетичної антропології в українському кіномистецтві можна відмітити також за допомогою принципу "дзеркаль- ності". Стрічки відомих представників кіномистецт- ва 60-х рр. минулого століття віддзеркалюють ук- раїнське суспільство періоду "відлиги" та за допо- могою автентичних, національних, ментальних ес- тетичних засобів допомагають усвідомити "зміст" культури українського етносу. У структурі та змістові кінотвору естетична антропологія наявна, як: 1) реа- лізація авторської ідеї; 2) інтерпретація культурного смислу, що виникає внаслідок сприйняття твору гля- дачем. У першому випадку феномен естетичної ан- тропології поданий на рівні понять, у другому - на рівні кіномови, тобто на рівні образів, що переда- ють емоційне та психологічне напруження кадру. ЛІТЕРАТУРА: 1. Щербинин М. Н. Эстетико-антропологическое бытие социума / М. Н. Щербинин // Вестник Тюменского государ- ственного университета. - 2009. - № 5. - С. 190-199. 2. Щербинин М. Н. Искусство в генезисе смыслообразо- вания : [монография] / М. Н. Щербинин. - Тюмень : Изд-во "Вектор Бук", 2001. - Ч. 1. - 323 с.; 2004. - Ч. 2. - 451 с. 3. Скальська Д. М. Естетичні виміри філософсько-антро- пологічних вчень ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філос. наук : спец. 09.00.08 "Естетика" / Д. М. Скальська. - К., 2005. - 30 с. 4. Воеводин А. П. Эстетическая антропология : [моногра- фия] / А. П. Воеводин. - Луганск : РИО ЛГУВД им. Э. А. Дидо- ренко, 2010. - 368 с. 5. Хоружий С. С. Школа - Традиция - Трансляция: эстети- ческая проблема в антропологическом освещении / С. С. Хоружий, 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.synergia-isa.ru/lib/download/lib/011_Horuzhy_Shkola_ Tradicia.doc. 6. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. - СПб. : Искусство, 2000. - 640 с. 7. Ямпольский М. Б. Память Тиресия. Интертекстуаль- ность и кинематограф / М. Б. Ямпольский. - М. : РИК "Культу- ра, 1993. - 464 с. 8. Бодрийар Ж. В тени безмолвствующего большинства, или Конец социального / Ж. Бодрийар. - Екатеринбург : Изд- во Уральского ун-та, 2000. - 119 с. 9. Брюховецька Л. І. "Війна культур" чи загроза асимі- ляції? Українське поетичне кіно як фактор національного са- моствердження / Л. І. Брюховецька // Сучасність. - 2008. - № 10. - С. 85-94; Брюховецька Л. І. Кіно як світогляд. Довжен- ко і Параджанов / Л. І. Брюховецька // Кіно - Театр. - 2004. - № 3. - С. 25-34. 10. Зубавіна І. Б. Час і простір у кінематографі / І. Б. Зуба- віна. - К. : Щек (Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ), 2008. - 448 с. 11. Панченко В. І. Мистецтво в контексті культури : [моно- графія] / В. І. Панченко. - К.,1998. - 486 с. ФІЛОСОФІЯ S. Pichenikova THE PHENOMENON OF AESTHETICAL ANTHROPOLOGY IN CONTEXT OF DEVELOPMENT OF THE UKRAINIAN POETIC CINEMA In the article the phenomenon of aesthetic anthropology is exposed in the context of development of the Ukrainian poetic cinema. Scientific theories which decide the aesthetic and anthropological questions of contemporarily are systematized. Going is certain near registration of aesthetic and anthropological problems of art of the cinema. It is rotined that in a structure and maintenance of work of the cinema aesthetic anthropology is in: 1) to the author idea; 2) to interpretation of cultural sense a spectator. In first case aesthetic anthropology has a level of concepts; in second case has a level of language and appearances of the cinemas which pass emotional and psychological tension of shot. Key words: aesthetical anthropology, Ukrainian poetic cinema, cinema language, self-realization, self-knowledge. © С. Піченікова Надійшла до редакції 26.04.2012 PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.synergia-isa.ru/lib/download/lib/011_Horuzhy_Shkola_ http://www.pdffactory.com

Феномен естетичної антропології в контексті розвитку українського поетичного кіно

Institution

Ähnliche Einträge